Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/2861/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2024. Зареєстровано: 13.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2024.
Дата набрання законної сили: 12.12.2024
Номер судового провадження: К/990/43976/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 грудня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа №400/2861/21
		адміністративне провадження № К/990/43976/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Яковенка М. М.,
		суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
		розглянувши у порядку письмового провадження  в касаційній інстанції адміністративну справу №    400/2861/21
		за адміністративним позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ КОР-БУД» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, 
		за касаційною скаргою  Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ КОР-БУД» на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Ю. В. Осіпов, В.  О.  Скрипченко, І. О. Турецька) від 14 жовтня 2024 року,
		УСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІ КОР-БУД» (далі - ТОВ «ДІ КОР-БУД», позивач, скаржник) звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02 квітня 2021 року:
		№ 277814290701, яким визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 714 221,25 грн., в т.ч. основний платіж 571 377 грн. та штрафні (фінансові) санкції 142 844,25 грн., 
		№ 277914290701, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 075 185,35 грн., в т.ч. основний платіж 891325 грн. та штрафні (фінансові) санкції 183 860,35 грн. в частині збільшення грошового зобов`язання  за платежем податок на додану вартість на суму 718 829, 00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 166 610,75 грн.
		2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року, яке прийняте у письмовому проваджені за правилами загального провадження, у задоволенні позову відмовлено.
		3. Документ в електронному вигляді «Рішення повне» від 08 липня 2024 року по справі №400/2861/21 було надіслано одержувачу Гоцуляк Ю. С. (представник позивача) на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Документ доставлено до електронної скриньки 08 липня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 56, том 4).
		4. Разом з тим, копія рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року також була доставлена в Електронний кабінет ТОВ «ДІ КОР-БУД» та Гоцуляк Ю. С. (представник позивача) 08 липня 2024 року (18:00), що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 57, 59, том 4).
		5. Окрім того, повне судове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08  липня 2024 року також отримано Директором ТОВ «ДІ КОР-БУД» Ганіною А. А. 04 вересня 2024 року, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с. 68, том 4)
		6. Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, через систему «Електронний суд» 27  вересня 2024 року до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга від ТОВ «ДІ КОР-БУД», яка підписана директором Ганіною А. А., та у якій, посилаючись на неналежне вручення йому даного судового рішення, заявив клопотання про поновлення строку його оскарження.
		7. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у задоволені клопотання ТОВ «ДІ КОР-БУД» про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовлено. Вказану апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано апелянту усунути вказані в ній недоліки протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання до суду апеляційної інстанції  інші підстави для поновлення строку.
		8. Вказану вище ухвалу було направлено в електронний кабінет Товариства, та отримано ним - 30 вересня 2024 року (19:45), що підтверджується відповідною довідкою (а.с.87, том4).
		9. 10 жовтня 2024 року на виконання вказаної ухвали судді від позивача надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування доводів, апелянт посилається на запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, і тому просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження в розглядуваній справі поважними та поновити його.
		10. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у задоволенні клопотання ТОВ «ДІ КОР-БУД» про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовлено.
		У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ДІ КОР-БУД» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року - відмовлено.
		11. Не погодившись із вказаною ухвалою, через систему «Електронний суд» 15 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій, позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		12.  Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи. 
		13. Через систему «Електронний суд» 02 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому, відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.
		14. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження. 
		IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		15.  Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та указав, що скаржник не навів поважних підстав для пропуску строку на апеляційне оскарження, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер. Разом з тим, обставини, на які покликається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, на переконання суду апеляційної інстанції, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали реалізацію права на апеляційне оскарження.
		IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		16.  Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
		17.  На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що повне судове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року позивач отримав 04 вересня 2024 року, що підтверджується повідомленням про вручення копії рішення у справі. За таких обставин, на думку скаржника кінцевим строком подання скарги було 04  жовтня 2024 року, а тому пропущений строк на апеляційне оскарження підлягало поновленню відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України.
		18. Додаткового позивач посилається на запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року. 
		19. Звертає увагу на те, що з моменту прийняття рішення судом першої інстанції до моменту подання апеляційної скарги (27.09.2024) відбувалися аварійні відключення електроенергії та погодинні відключення електроенергії у м. Миколаєві, які тривали понад 8 годин. У скаржника з`явилась можливість отримати повний текст рішення від 08 липня 2024 року лише після покращення ситуації з подачею електроенергії, що підтверджується Заявою про видачу копії рішення, яка датована 03 вересня 2024 роком.
		20. Окремо зазначає, що кваліфікований електронний підпис до Електронного кабінету у Підсистемі Електронний суд є у єдиному екземплярі та знаходиться у розпорядженні Директора - Ганіної А. А.
		21. У період перебігу строку на апеляційне оскарження Директор Ганіна А. А. перебувала у плановій оплачуваній відпустці (у період з 01.08.2024 - 31.08.2024, а згодом у відрядженні у періоди 10.09.2024 - 13.09.2024, 16.09.2024 - 20.09.2024, 23.09.2024 - 24.09.2024 року включно (Наказ № 3 від 31.07.2024, Наказ № 4 від 09.09.2024, Наказ № 5 від 13.09.2024, Наказ № 6 від 20.09.2024 та Звіт про використання коштів/ електронних грошей, виданих на відрядження або звіт № 1 від 25.09.2024 року додаються).
		22. Щодо зазначення суду апеляційної інстанції про не співпадіння із зареєстрованим адресом апелянта (вул. Кругова) з додатком № 2 з офіційного сайту АТ «Миколаївобленерго» по вул. Соборна, який був наданий для підтвердження перебоїв електроенергії. Зауважено, що згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходження скаржника зареєстроване за адресою: 54001, Україна, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Радянська, будинок, 3/1. Згідно з п. 84 розділу 1 додатку до розпорядження Миколаївського міського голови від 19 лютого 2016 № 28р «Про перейменування об`єктів топоніміки» Переліку вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів м. Миколаєва, які перейменовані відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», розміщеного у відкритому доступі, Назва існуючого топоніма, який має бути змінений: Радянська вул.; Нова назва: Соборна вул.; Обґрунтування запропонованої назви: Історична назва з 1835 р.
		IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		23.  Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої  статті 341 КАС України, виходить з такого.
		24. Частинами першою, третьою статті 3 КАС України визначено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		25. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
		26. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
		27. Наведеним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
		28. Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		29. Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
		30. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		31. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		32. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
		1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
		2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		33. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).
		34. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		35. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		36. За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		37. Аналіз статті 295 КАС України свідчить про те, що за загальним правилом строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня проголошення судового рішення або з дня складення повного судового рішення. Частина друга цієї статті надає право учаснику справи для поновлення строку на апеляційне оскарження у разі, якщо апеляційну скаргу подано в межах встановленого строку з дня вручення копії судового рішення. Тобто, навіть у разі, якщо апеляційна скарга подана в межах встановленого строку з дня отримання копії судового рішення, але після спливу такого строку від дня його проголошення або складення повного судового рішення, строк на апеляційне оскарження є пропущеним, але КАС України презюмує право на його поновлення. Частина ж третя передбачає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження у випадку наявності інших поважних причин пропуску, ніж ті, про які йдеться у попередній частині цієї норми. Сам по собі факт не отримання копії судового рішення стороною у справі не означає, що строк на апеляційне оскарження судового рішення не розпочався.
		38. Отже, однією із ключових обставин, яка має істотне значення для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, є встановлення дати вручення його копії учаснику справі.
		39. Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, копію оскаржуваного рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року, яке було прийнято у письмовому проваджені, доставлено в «Електронний кабінет» Товариства 08 липня 2024 року о 18:00 год (тобто пізніше 17 години), що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.
		40. Частина друга статті 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		41. За змістом частин третьої та п`ятої статті 251 КАС України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення в електронній формі протягом двох днів із дня його складення у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		42. При цьому, як передбачено частиною шостою статті 251 КАС України Днем вручення судового рішення є:
		1) день вручення судового рішення під розписку;
		2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
		3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
		4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
		5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
		43. Частиною сьомою цієї статті встановлено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
		44. Згідно із частинами першою, п`ятою, сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
		Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
		Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
		45. Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 липня 2021 року № 1845/0/15-21(надалі також - Положення) визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
		46. Згідно з підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.
		47. Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення). 
		48. Згідно з пунктом 8 підрозділу 1 Підсистема «Електронний кабінет» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
		Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
		49. Пунктом 9 цього ж підрозділу передбачено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
		Користувачі зобов`язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.
		50. Пунктом 17 цього ж підрозділу визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
		51. Згідно із пунктом 24 підрозділу 2 Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
		52. У постановах у справах № 459/3660/21, № 460/9523/21, № 240/13276/21, № 380/2760/21 за результатами аналізу наведених норм Верховний Суд дійшов висновку, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
		53. При цьому, Верховний Суд зазначив, що наведеними вище нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до Електронного кабінету незалежно від прив`язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційна, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті.
		54. Отже, з урахуванням наведеного та наявності у матеріалах справи довідки про доставку в електронному вигляді рішення суду першої інстанції до Електронного кабінету Товариства 08  липня 2024 року о 18:00 год., колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, а саме, - 09 липня 2024 року, а не 4 вересня 2024 року, як вважав Скаржник.
		55. Натомість, апеляційна скарга подана позивачем через систему «Електронний суд» до суду апеляційної інстанції лише - 27 вересня 2024 року, тобто зі значним пропуском визначеного статті 295 КАС України строку на апеляційне оскарження.
		56. Доказів існування у період з 09 липня 2024 року по 27 вересня 2024 року технічних збоїв, через які оскаржуване рішення суду першої інстанції могло не відображатися в Електронному кабінеті, позивачем не надано.
		57. Стосовно обставин, на які позивач посилався як на причину пропуску строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що перебування директора у відпустці в період з 01  серпня 2024 року по 31 серпня 2024 року, та у відрядженні з 10 вересня 2024 року по 13  вересня 2024 року, з 16 вересня 2024 року по 20 вересня 2024 року, з 23 вересня 2024 року по 24 вересня 2024 року включно, не свідчить про наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, оскільки сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. При цьому, Товариство не позбавлено можливості звернутися до суду з апеляційною скаргою через адвоката. Водночас, перебування директора у відпустці, не вказують про повну неможливість комунікації директора з її представником. Зокрема, спілкування скаржника зі своїм представником може відбуватись шляхом телефонної розмови, листування тощо.
		58. Колегія суддів звертає увагу на те, що у своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
		59. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
		60. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з апеляційою скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
		61. Суд зауважує, що сам по собі факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення процесуального строку у всіх абсолютно випадках, позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність підстав, обумовлених введенням воєнного стану, що унеможливлювали своєчасне подання ним апеляційної скарги.
		61.1 Проте, скаржник обмежився загальними фразами щодо воєнного стану та на виконання покладених на нього обов`язків доводити свою позицію не надав доказів існування непереборних обставин, які перешкоджали скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою.
		62. Крім цього, доводи позивача на обстріли критичної інфраструктури та перебої у зв`язку з цим з електроенергією та доступом до мережі інтернет правильно визнані судом апеляційної інстанції необґрунтованими, оскільки наведене не свідчить про наявність поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення, оскільки позивач не надав належних доказів того, що такі обставини існували безперервно (постійно) та не обґрунтував, яким саме чином такі обставини об`єктивно перешкодили вчасному поданню апеляційної скарги.
		63. Таким чином, надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, Суд зазначає, що такі ж доводи позивач наводив в апеляційній скарзі та у заяві про поновлення строку і вони були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваного судового рішення, їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів та доказів, які б доводили порушення судом норм матеріального або процесуального права при вирішенні цього питання, у касаційній скарзі не наведено і не доведено.
		64. Суд вважає також за необхідне вказати на те, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частиною другою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
		65. Отже, враховуючи, що в даному випадку позивачем було пропущено строк на апеляційне оскарження під час звернення з апеляційною скаргою, а наведені Товариством підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, - суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
		66. На додаток Суд враховує, що відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява № 45783/05).
		67. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», заява №23436/03).
		68. Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польші» («Kreuz v. Poland»), «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.
		69. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що оскаржуване позивачем рішення на момент подачі апеляційної скарги набрало законної сили, у зв`язку з чим скаржник мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ним процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
		70. Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		71. З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що оскаржуване судове рішення у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд ухвалив рішення не допустив порушень норм процесуального права, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
		Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ КОР-БУД» залишити без задоволення, а ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі № 400/2861/21 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                                М. М. Яковенко
		Судді                                                                                                    І. В. Дашутін
		                                                                                                    О. О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...