Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 932/2934/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2024.
Дата набрання законної сили: 11.12.2024
Номер судового провадження: 61-9301ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11грудня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 932/2934/23
		провадження № 61-9301св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури  у Донецькій області на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П.,                      Свистунової О. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом Служби автомобільних доріг у Донецькій області (теперішня назва Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Донецькій області) у якому просила суд визнати незаконним та скасувати наказ Служби автомобільних доріг в Донецькій області № 32-к/тр від 31 березня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією проти України», поновити з 01 квітня 2022 року дію трудового договору.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01 березня 2017 року вона перебуває у трудових відносинах з відповідачем. 24 лютого 2022 року Служба автомобільних доріг у Донецькій області повідомила усіх співробітників про те, що у зв`язку із збройною агресією проти України вони мають отримати трудові книжки, залишити робочі місця і залишатися вдома до нових розпоряджень. 25 січня 2023 року вона отримала поштове відправлення від Служби автомобільних доріг у Донецькій області, у якому містилась копія наказу «Про призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією проти України» № 32-к/тр 
		від 31 березня 2022 року, яким дію її трудового договору призупинено з 01 квітня 2022 року. 
		Позивач вважає, що вказаний наказ порушує її право на працю, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки відповідач у наказі зазначає, що його видано на підставі статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», але всупереч вимогам цієї статті в наказі не зазначені, ані інформація про причини призупинення, тобто в чому саме полягає неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки, ані спосіб обміну інформацією, ані строк призупинення дії трудового договору, не зазначено також її реєстраційного номера облікової картки платника податків та умов відновлення дії трудового  договору. 
		Вказувала, що Служба автомобільних доріг у Донецькій області фактично знаходиться у м. Дніпрі та продовжує здійснювати господарську діяльність, що підтверджується інформацією системи ProZorro, але їй не запропоновано продовжити роботу за фактичним місцезнаходженням Служби автомобільних доріг у Донецькій області або дистанційно, не оголошено також простій та вини працівника у зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для діяльності Служби автомобільних доріг у Донецькій області, як було оголошено іншим працівникам. 
		Також зазначила, що частина співробітників продовжила працювати в умовах воєнного стану дистанційно або за новим місцезнаходженням Служби автомобільних доріг у Донецькій області. 
		Позивачка вказує, що вона неодноразово повідомляла керівництву Служби автомобільних доріг у Донецькій області своє місцезнаходження і наявність у неї технічної можливості працювати.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору та поновлення дії трудового договору відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції посилався на законність оскарженого наказу від 31 березня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією проти України» та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .
		 
		Короткий зміст постанови апеляційного суду
		 
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. 
		Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 
		2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Визнано протиправним наказ Служби автомобільних доріг у Донецькій області від 31 березня 2022 року № 32-к/тр «Про призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією проти України», яким зупинено з 01 квітня 
		2022 року дію трудового договору з провідним юрисконсультом юридичного відділу ОСОБА_1. 
		Поновлено з 01 квітня 2022 року дію трудового договору з провідним юрисконсультом юридичного відділу ОСОБА_1. 
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Визнаючи протиправним наказ про призупинення дії трудового договору, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач не довів, що на час видачі оспорюваного наказу існували обставини, які виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором, тобто, існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, 
		а працівника виконувати її. 
		 
		Короткий зміст  та узагальнені доводи касаційної скарги 
		 
		У червні 2024 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року, у якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.
		 
		Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ в частині призупинення дії трудового договору у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що припиняючи дію трудового договору з позивачкою, відповідач ніяким чином не порушив права останньої і діяв в межах статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану, оскільки через збройну агресію проти України, введення активних бойових дій у Донецькій області, у тому числі в м. Краматорську, що унеможливлювало та унеможливлює і на цей час безпечні умови працівників. При цьому положення цієї статті в редакції на час видачі оспорюваного наказу не передбачали такої умови як неможливість виконання трудового договору обома сторонами. Така умова передбачена новою редакцією вказаної статті (після 19 липня 2022 року).
		 
		Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
		 
		Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
		 
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 932/2934/23 з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
		 
		Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		 
		Суд становив, що наказом № 25-к від 28 лютого 2017 року начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області ОСОБА_1 прийнята на постійну роботу з 01 березня 2017 року на посаду провідного юрисконсульта в юридичний відділ Служби автомобільних доріг у Донецькій області.
		 
		14 лютого 2022 року наказом № Н-60 Державного агенства автомобільних доріг України Служба автомобільних доріг в Донецькій області припинена в результаті реорганізації шляхом приєднання до Служби автомобільних доріг в Луганській області.
		 
		31 березня 2022 року наказом № 41-к/тр Служби автомобільних доріг у Донецькій області встановлено простій не з вини працівників з 01 квітня 
		2022 року у зв`язку з введенням воєнного стану 26 працівникам Служби.
		 
		Прізвище ОСОБА_1 у наказі про встановлення простою не зазначено, як і не зазначені інші співробітники юридичного відділу Служби.
		 
		31 березня 2022 року на підставі наказу № 32-к/тр Служби автомобільних доріг у Донецькій області призупинено з 01 квітня 2022 року дію договору з провідним юрисконсультом юридичного відділу ОСОБА_1. на підставі статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у зв`язку із військовою агресією рф проти України.
		 
		01 квітня 2022 року на підставі наказу № 8-АГ Служби автомобільних доріг в Донецькій області змінено з 28 березня 2022 року місцезнаходження Служби у зв`язку з військовою агресією проти України з м. Краматорська Донецької області на - м. Дніпро.
		 
		Установлено, що 25 січня 2023 року ОСОБА_1 була особисто ознайомлена з наказом № 32-к/тр Служби автомобільних доріг у Донецькій області від                          31 березня 2022 року, яким призупинено з 01 квітня 2022 року дію трудового договору з провідним юрисконсультом юридичного відділу ОСОБА_1. про що свідчить її підпис на вказаному наказі.
		 
		Позивачка у період часу з 16 березня 2022 року по 17 вересня 2022 року перебувала за межами України.
		 
		Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10 квітня 2023 року відповідач Служба автомобільних доріг в Донецькій області змінила назву на - Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Донецькій області.
		 
		З 28 березня 2022 року на теперішній час місцезнаходження відповідача у 
		м. Дніпро.
		 
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;                   2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури  у Донецькій області, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Стаття 42 Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
		 
		Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені , крім випадків, передбачених Конституцією України.
		 
		В умовах воєнного чи надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
		 
		Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
		 
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ 
		від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.
		 
		Згідно з пунктом 3 цього Указу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного  стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.
		 
		15 березня 2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 2136-ІХ), яким визначені особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		 
		Частинами першою та другою Закону № 2136-ІХ (тут і далі в редакції на час винесення оспорюваного наказу від 31 березня 2022 року встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до  статей 43, 44 Конституції України.
		 
		У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
		 
		Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		 
		Відповідно до статті 13 Закону № 2136-ІХ, призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
		Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
		Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
		Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
		Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
		 
		Наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.
		 
		Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.
		 
		У цій справі встановлено, що підставами винесення наказу № 32-к/тр визначено - військова агресія російської федерації проти України, Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/22 «Про введення воєнного стану в Україні», стаття 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		 
		Разом із тим, апеляційний суд встановив, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Донецькій області з 28 березня 2022 року змінила своє місцезнаходження у зв`язку з військовою агресією проти України з 
		м. Краматорська Донецької області на м. Дніпро, як на час видачі оспорюваного наказу про призупинення дії трудового договору, так і на час розгляду справи, відповідач здійснює свій основний вид діяльності.
		 
		Відповідач не повідомив позивачку про зміну свого місцезнаходження та не запропонував їй змінити місце розташування роботи у зв`язку із переміщенням підприємства в інший населений пункт.
		 
		Таким чином, апеляційний суд обгрунтовано вважав, що призупинення дії трудового договору з позивачкою є незаконним, оскільки обставин неможливості відповідача у зв`язку з військовою агресією проти України надати позивачці роботу, а останній її виконувати в цій справі не встановлено і оспорюваний наказ таких причин не містить. 
		 
		При цьому посилання відповідача на зменшення обсягів робіт і фінансування відповідача, відсутність можливості забезпечити роботою усіх працівників згідно штатного розпису і здійснювати виплату заробітної плати не є підставою для призупинення дії трудового договору з позивачкою.
		 
		Подібні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду 
		від 21 червня 2023 року у справі № 149/1089/22 (провадження № 61-292св23).
		 
		Також правильними є висновки апеляційного суду стосовно строків звернення до суду за захистом трудових прав. 
		Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
		 
		Оскільки копію оскарженого наказу Служби автомобільних доріг у Донецькій області від 31 березня 2022 року № 32-к/тр ОСОБА_1 отримала 25 січня 2023 року, а з позовними вимогами до суду у цій справі звернулася 23 березня 2023 року, тому строк звернення до суду з цим позовом, передбачений частиною першою статті 233 КЗпП України ОСОБА_1 не був пропущений. Іншого відповідачем не доведено.
		 
		Посилання у касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» є помилковими та спростовуються висновками, викладеними у постановах: від 15 вересня 2023 року у справі № 161/7449/22 (провадження № 61-735св23), від 31 січня 2024 року у справі № 161/8196/22 (провадження № 61-6897св23), від 28 лютого 2024 року у справі № 465/3919/22 (провадження № 61-17848св23) та від 27 березня 2024 року у справі 
		№ 504/1435/22 (провадження № 61-11160св23).
		 
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до власного тлумачення заявником норм законодавства та необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачений статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Переглянувши судове рішення в оскаржуваній частині в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його скасування.
		 
		Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області залишити без задоволення.
		 
		Постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                       О. В. Білоконь
		О. М. Осіян
		Н. Ю. Сакара

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...