Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 167/72/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2024. Зареєстровано: 13.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/167/32/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023030590000522

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 167/72/24
		Номер провадження 1-кп/167/32/24
		 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   13 грудня 2024 року м. Рожище
		 
		Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		з участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілої ОСОБА_4 ,
		представник потерпілої ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023030590000522 від 30 серпня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мильськ Рожищенського району Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України
		В С Т А Н О В И В :
		30 травня 2024 року прокурором у кримінальному провадженні  прокурором Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 суду подано обвинувальний акт зі зміною обвинувачення пред`явленого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12023030590000522 від 30 серпня 2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. 
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		ОСОБА_6 29 серпня 2023 року близько 16 год 30 хв, знаходячись на подвір`ї будинку АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, керуючись метою нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, з мотивів помсти за попередньо спричинені йому тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_8 , тримаючи в правій руці дерев`яну дошку, умисно наніс останньому щонайменше 11 (одинадцять) ударів в область спини та правої частини грудної клітки потерпілого, чим спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми органів черевної порожнини у вигляді травматичного черезкапсулярного розриву діафрагмальної поверхні великої долі печінки, крововиливу у черевну порожнину (2000 мл), які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, закритої тупої травми органів грудної клітки у вигляді зламів 8-го та 9-го ребер по правій середній пахвовій лінії, розриву плеври в проекції зламу 8-го ребра, крововиливу у м`які тканини грудної клітки навколо зламів ребер, субплеврального крововиливу нижнього краю нижньої долі правої легені, крововиливу у діафрагму біля правого синусу, крововоливу у праву плевральну порожнину (150 мл), які за ступенем тяжкості відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я, так як для його загоєння необхідний термін більше 21-ї доби, п`яти косо-вертикальних смугоподібних синців по правій боковій поверхні грудної клітки та правої бокової черевної стінки, косо-горизонтального смугоподібного синця по зовнішній поверхні правого плеча на межі середньої та верхньої третин, чотирьох смугоподібних синців розташованих вертикально, косо-вертикально та косо-горизонтально на спині, косо-розміщеного смугоподібного синця правої сідниці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Від отриманих тілесних ушкоджень у вигляді закритої тупої травми органів черевної порожнини у вигляді травматичного черезкапсулярного розриву діафрагмальної поверхні великої долі печінки, крововиливу у черевну порожнину (2000 мл) потерпілий ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_1 .
		 
		Правова позиція сторони обвинувачення.
		Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 29 травня 2024 року прокурором Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 та погоджений виконуючим обов`язки керівника Луцької окружної прокуратури ОСОБА_9 .
		Прокурор вважає встановленим те, що обвинувачений умисного наніс ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.
		Сторона обвинувачення підтверджує свою версію подій доказами, які містяться у документах, висновках експерта, показаннях обвинуваченого, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду. 
		Під час виступу у судових дебатах прокурор вважає, що надані докази доводять склад кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 і судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об`єктивній істині, як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності. Поза розумним сумнівом прокурор вважає доводяться фактичні обставини кримінального правопорушення (місце, дата, час), які не оспорювались обвинуваченим. На переконання прокурора, в ході судового розгляду знайшов своє підтвердження і мотив вчинення кримінального правопорушення, а саме: помста за попередньо спричинені обвинуваченому тілесні ушкодження ОСОБА_8 з яким у ОСОБА_6 були неодноразові конфлікти і до події, що мала місце 29 серпня 2023 року. 
		Наголосив, що спричинення тяжких тілесних ушкоджень з мотивів необхідної оборони є неспроможним з огляду на таке. Відповідно до проведеного слідчого експерименту з ОСОБА_6 з використанням статиста та дерев`яної палиці, останній під час відтворення обставин події кримінального правопорушення зазначив, що під час завдання тілесних ушкоджень обвинуваченому ОСОБА_8 в певний момент дерев`яна дошка розлетілась і після цього ОСОБА_6 , взявши іншу дерев`яну палицю почав наносити тілесні ушкодження померлому. Під час цього ОСОБА_8 змінив своє положення і був напівприсяди, повернувся спиною, а ОСОБА_6 продовжував наносити тілесні ушкодження. В ході проведення судово-медичної експертизи, з урахуванням слідчого експерименту з участю ОСОБА_6 , експерт дійшов висновку, що тілесні ушкодження ОСОБА_8 цілком можливо отримав у спосіб та за обставин зафіксованих під час проведення слідчого експерименту. Крім цього, в судовому засіданні експерт підтвердив, що тілесні ушкодження в ділянку спини було спричинено дерев`яним предметом і такі ушкодження були спричиненні потерпілому в зігнутому положенні, тобто він міг сидіти, лежати, бути напівприсяди чи іншому аналогічному положенні. Прокурор звернув увагу, що під час проведення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 403 щодо обставин конфлікту ОСОБА_6 зазначив: «Того дня потерпілий ( ОСОБА_8 ) знову напився, завдав мені кілька ударів і я змушений був захищатись. Я дуже розізлився, відчував у себе біль, кров заливала лице. Я відчував злість і образу, накипіло». В указаному висновку поруч з цим зазначено, що суб`єктивно поведінка потерпілого ( ОСОБА_8 ) сприймалась ОСОБА_6 , як неприйнятна, задіваюча його гідність та самолюбство, була загрозливою для здоров`я і такою, яка спонукала його до негайних реактиво-ситуативниих дій у відповідь. На переконання прокурора, ураховуючи усі обставини в сукупності безумовно встановлено, що ОСОБА_8 першим розпочав конфлікт завдаючи палицею тілесні ушкодження обвинуваченому, проте під час конфлікту ОСОБА_6 було вибито чи іншим способом вилучено палицю з рук ОСОБА_8 після чого обвинувачений почав завдавати тілесні ушкодження загиблому, коли останній перебував в різних положеннях в тому числі коли останній був вже зігнутий і спиною повернутий до ОСОБА_6 . Прокурор вважає, що за таких обставин заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10 не можуть свідчити про те, що заподіяні ушкодження по спині ОСОБА_8 , який перебував в положенні напівприсяди були спричинені з метою відвернення нападу останнього, який вже не ніс у цей момент будь-якої загрози для обвинуваченого, а відтак, мотивом нанесення тілесних ушкоджень була саме злість і помста за попередні образи, які були між ними. 
		При призначенні покарання прокурор вважає за необхідне врахувати особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, обставини, що пом`якшують покарання  щире каяття (обвинувачений дійсно шкодує про те що сталося) та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у мінімальному розмірі у виді 7 років позбавлення волі та обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до набрання вироком законної сили. 
		 
		Правова позиція потерпілої сторони.
		Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що 29 серпня 2023 року вранці вони всі разом, а саме: вона, ОСОБА_6 та її син ОСОБА_8 поїхали в ліс збирати ягоди. Вказала, що син (померлий ОСОБА_8 ) з ОСОБА_11 автомобілем поїхали додому раніше приблизно о 14 год, а вони з ОСОБА_6 приїхали додому пізніше. Коли повернулися додому сина ОСОБА_12 ще не було, вони пообідали та почали займатися господарством. Зазначила, що вона була вдома, а ОСОБА_6 пішов до своєї матері, яка проживає в АДРЕСА_1 . Вказала, що о 16 год повернувся додому її син ОСОБА_8 та запитав у неї про якийсь пакет з продуктами, вона відповіла, що не бачила і тоді він взяв велосипед та поїхав в центр села в бар. По зовнішньому вигляді вона зрозуміла, що її син був «випивший». Коли він повернувся, то знову почав з нею конфліктувати та ображати її нецензурною лайкою. В цей час прийшов ОСОБА_6 та зробив йому зауваження, тоді син взяв дерев`яну дошку і почав бити ОСОБА_6 . Вказала, що її син нічого не сказавши наніс два удари ОСОБА_6 по голові і вона втекла, оскільки боялася, що син також почне її бити. Коли через хвилин 10 вийшла з хліва, то побачила, що ОСОБА_6 вмивається біля умивальника, а ОСОБА_12 (сина) вже не було. Зазначила, що сторонніх осіб під час бійки не було. ОСОБА_6 попросив дати йому футболку, а сам зупиняв кровотечу, кров текла на голові і по спині. Переодягнувшись ОСОБА_6 пішов до своєї матері на АДРЕСА_1 косити картоплиння, проте не косив, оскільки боліла голова і ліг спати. Вказала, що вона залишилась вдома, в період часу з 16 год до 23 год в будинок не заходила, приблизно о 23 год 30 хв заглянула до сина в кімнату і побачила, що він дивився телевізор. Після чого пішла в свою кімнату і лягла спати. Проснувшись вранці о 05 год займатись господарством побачила, що в коридорі лежить ОСОБА_12 , вона хотіла його розбудити, але він був мертвий, як він опинився в коридорі вона не знає. Після цього, вона зателефонувала ОСОБА_6 , кумі та сусідці і повідомила їм про це. Зазначила, що син постійно виганяв її з покійним чоловіком (батьком ОСОБА_8 ) з будинку, незважаючи на те, що батько був онкохворий, вони неодноразово ночували по сусідах, бив та знущався з них. Вказала, що її син був одружений та проживав в м. Херсоні. Після розлучення повернувся та працював в м. Луцьку, а коли звільнили з роботи приїхав до неї в село. Зазначила, що її син в стані алкогольного сп`яніння неодноразово засинав в коридорі біля котла під час куріння сигарет. Вказала, що син не давав їй жити та господарювати, робив все на перекір, але вони його завжди шкодували та пробачали. Вказала, що вона припускала, що після бійки її син знаходився в будинку, на подвір`ї вона його не бачила, та не чула, щоб хтось говорив, що після події син кудись ходив. Зазначила, що вона не чула, щоб ОСОБА_6 погрожував синові, що його заб`є, а син неодноразово погрожував обвинуваченому перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. До обвинуваченого претензій немає, це не була помста, а була самооборона. В судових дебатах просила не призначати покарання ОСОБА_6 пов`язане з позбавленням волі.
		Представник потерпілої ОСОБА_5 в судовому засіданні під час судових дебатів зазначив, що потерпіла сторона при призначенні покарання ОСОБА_6 просить врахувати усі обставини справи, взяти до уваги дані про особу ОСОБА_6 , котрий не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні матір похилого віку, постійне місце проживання де веде підсобне селянське господарство, брав участь в проведенні антитерористичної операції, а саме безпосередню участь в бойових діях будучи командиром танку Т-72, де отримав поранення (контузію), позитивно характеризується за місцем проживання, на спеціальних обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, його вік та стан здоров`я, а також те, що він давав правдиві та послідовні показання щодо обставин події за якими його звинувачено, відсутність обставин що могли б обтяжувати покарання.
		Також потерпіла сторона просить взяти до уваги і думку потерпілої, яка висловлювала та висловлює чітку позицію не позбавляти волі обвинуваченого та у випадку встановленим доведення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, призначити йому покарання нижче від найнижчої межі із подальшим застосуванням інституту звільнення від відбування призначеного основного покарання на підставі ст. 75 КК України з визначенням іспитового строку.
		Крім того, потерпіла сторона просить суд врахувати винятковість обставин вчинення кримінального правопорушення, адже обвинувачений, вступившись за свою співмешканку у зв`язку з агресією потерпілого (її сина), сам зазнав у зв`язку з цим суспільно-небезпечного посягання з його боку, що виразилося у жорстокому побитті обвинуваченого та погрозою його вбивства, що і зумовило необхідність здійснення обвинуваченим захисту від таких дій потерпілого та безпосередньою причиною завдання ним ударів дерев`яним обрізком у відповідь.
		Також не мало важливим, на думку представника потерпілої є надання оцінки особі самого потерпілого ОСОБА_8 , котрий протягом тривалого часу вчиняв «терор» у сім`ї, ніде не працював, вів аморальний спосіб життя, зловживав алкоголем, вчиняв домашнє насилля щодо своєї матері та покійного батька та до подій описаних в обвинувальному акті допускав також насилля до обвинуваченого ОСОБА_6 , котрий співмешкав з його матір`ю та вів з нею спільне господарство.
		Таким чином, у випадку встановлення судом доведеним наявності в діях ОСОБА_6 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, потерпіла сторона вважає, що його виправлення та перевиховання можливе при призначенні покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України.
		При цьому потерпіла сторона вважає та просить звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, застосувавши принцип індивідуалізації призначення покарання, оскільки обставинами справи встановлено, що є можливим виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства та за таких обставин буде досягнута мета покарання.
		Наголошує, що поруч з цим необхідно врахувати також розкаяння обвинуваченого, його щирий жаль з приводу того що сталося, що насамперед виразилось у сприянні слідству в встановленні істини у справі, бажанні виправити наслідки того що сталося та готовність нести покарання. Вказує, що також немало важливим є і поведінка обвинуваченого після вчиненого, адже протягом цього часу він до будь-якої відповідальності не притягався, не порушував умов застосованого щодо нього запобіжного заходу, до суду з`являвся за усіма викликами.
		Підсумовуючи усе вищевикладене, потерпіла сторона просить суд, у випадку встановлення доведеним пред`явленого обвинувачення ОСОБА_6 , не позбавляти такого волі, адже його виправлення та перевиховання цілком можливе без ізоляції від суспільства.
		 
		Правова позиція сторони захисту, надані обвинуваченим покази щодо пред`явленого йому обвинувачення.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав частково та не заперечив фактичних обставин справи (місця, часу, способу вчинення кримінального правопорушення), вказав про те, що з 2020 року він з потерпілою ОСОБА_4 проживають в АДРЕСА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Разом з ними проживав також син потерпілої ОСОБА_12 (загиблий). Зазначив, що ОСОБА_8 зловживав спиртними напоями, всі зароблені кошти витрачав на спиртні напої, влаштовував в сім`ї сварки та бійки. Неодноразово вони зі співмешканкою боялися ночувати вдома, він погрожував сокирою та говорив, що спалить будинок. Вказав, що 29 серпня 2023 року вранці вони всі разом, а саме: він, співмешканка ОСОБА_4 та ОСОБА_8 поїхали в ліс збирати ягоди, намагалися до обіду позбирати та здати. Зазначив, що приблизно о 14 год ОСОБА_8 разом з односельчанином ОСОБА_13 автомобілем поїхали додому, а він з ОСОБА_4 поїхали пізніше. Вказав, що коли приїхали додому ОСОБА_8 ще не було, вони з ОСОБА_4 пообідали та почали займатись домашнім господарством. ОСОБА_4 залишилась вдома, а він пішов до своєї матері, яка проживала в АДРЕСА_1 . Коли повернувся до будинку ОСОБА_4 то побачив, що між співмешканкою та сином ОСОБА_12 відбувалася сварка. Він зробив ОСОБА_8 зауваження, за те що він ображає матір нецензурною лайкою, і тоді останній почав сваритися з ним та кричати до нього де він подів карбюратор. Зазначив, що сварка відбувалась на подвір`ї, де ОСОБА_8 схопив палицю та наніс йому удар в обличчя по щоці, а потім два удари в голову, один з яких припав в область контузії. Вказав, що кров залила йому обличчя і він нахилився, щоб кров стікала на землю і в цей момент ОСОБА_8 наносив йому удари по спині та сказав, що йому буде кінець. Зазначив, що не рахував скільки ударів йому наніс ОСОБА_8 , пам`ятає перший та другий удар, що під час нанесення ударів по спині дошка переламалася, однак ОСОБА_8 продовжував наносити удари частиною дошки, яка залишилась в його руках та повторював, що йому кінець. Зазначив, що в результаті нанесених ОСОБА_8 йому ударів в голову він нічого не чув та не бачив, скільки останній наніс йому ударів не пам`ятає. Повідомив, що в очах потемніло та йому здалось, що він починає втрачати свідомість і йому буде кінець. Однак він зібрався з силами, взяв дерев`яну дошку з купи дров і намагався нею вибити з рук ОСОБА_8 його дошку, скільки ударів наніс останньому він не знає та не пам`ятає, наносив удари ОСОБА_8 хаотично, поки він не присів на ногах. Вказав, що наносив удари ОСОБА_8 поки не вибив дошку у нього. Зазначив, що від ударів ОСОБА_8 ухилявся, хитався, погано стояв на ногах, оскільки перебував в стані алкогольного сп`яніння. Вказав, що коли вибив дошку з рук у ОСОБА_8 , то наніс ще декілька ударів, а коли він присів, то більше ударів останньому не наносив, викинув дошку та пішов до умивальника, який знаходився на подвір`ї помитися, а коли повернувся, на місці бійки ОСОБА_8 не було. Повідомив, що під час якого удару вибив у ОСОБА_8 дошку точно не пам`ятає, чи під час першого чи другого. Зазначив, що бійка між ними відбулася дуже швидко. Вказав, що самостійно надавав собі допомогу  змивав кров водою та рани закривав футболкою, щоб зупинити кровотечу. Куди пішов ОСОБА_8 він не бачив, співмешканка вийшла з хліва, коли він умивався і дала йому чисту футболку. Зазначив, що після бійки, він пішов до своєї матері на АДРЕСА_1 та мав намір косити картоплиння, але оскільки дуже боліла голова він ліг відпочивати. Повідомив, що вранці десь о 05 год 30 хв до нього зателефонувала ОСОБА_4 та сказала, що ОСОБА_12 помер. Після цього, сусідка викликала поліцію, карету швидкої допомоги не викликали. Поліція приїхала в 12 год, в подальшому вони проводили слідчий експеримент, він показував, як все відбувалось, при цьому була відеофіксація. Після цього його відвезли та зняли побої і поїхали в Ківерцівський районний суд, де йому було обрано міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Зазначив, що раніше між ним та ОСОБА_8 також відбувалися бійки, в обох були синці, скільки бійок було не рахував. З приводу нанесення йому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень в поліцію звертався один раз, це була зустрічна заява, оскільки ОСОБА_8 написав перший, коли саме це було не пам`ятає. Вказав, що ініціатором конфліктів був ОСОБА_8  влаштовував сварки то з матір`ю, то з ним. Зазначив, що він ОСОБА_8 прийняв як сина, разом харчувалися, працювали, ненависті або бажання помститися не було, все йому пробачав. Коли ОСОБА_8 був у тверезому стані то поводився нормально, а коли випивав то постійно конфліктував. Наголосив, що під час бійки ОСОБА_4 не було, оскільки вона боялася, щоб ОСОБА_8 не почав і її бити, вона постійно його боялася. Вказав, що інші сторонні особи бійки не бачили, сусіди також боялися ОСОБА_8 . Також при цьому зазначив, що умислу на заподіяння ОСОБА_8 таких тілесних ушкоджень, які спричинили б його смерть у нього не було. В судових дебатах обвинувачений підтримав позицію захисника, зазначив, що якби не оборонявся то місці загиблого міг бути він, однак щиро розкаюється, що так сталося з ОСОБА_8 , співчуває потерпілій та готовий нести визначене судом покарання. 
		Захисник ОСОБА_7 в судових дебатах зазначив, що під час подій, які мали місце 29 серпня 2023 року близько 16 год 30 хв на подвір`ї будинку АДРЕСА_1 , обвинувачений ОСОБА_6 зазнав суспільно - небезпечного посягання зі сторони потерпілого (загиблого) ОСОБА_8 , котрий перебуваючи у стані сильного алкогольного сп`яніння, агресивно поводячись, на ґрунті тривалих неприязних відносин, умисно із застосуванням дерев`яної палиці, будучи фізично дужчим та молодшим за віком, почав наносити ОСОБА_6 удари по голові та плечах, в результаті чого, у останнього сильно почала йти кров з голови, стікаючи з лоба на очі, які ОСОБА_6 протерши зігнувся навколішки, щоб кров не забруднила його одяг, після чого відчув ще ряд ударів по спині. Вказує, що всі зазначені дії зі сторони нападника (потерпілого) ОСОБА_8 супроводжувалися висловлюваннями щодо умислу позбавлення життя ОСОБА_6 . Таким чином, на його переконання, обвинувачений ОСОБА_6 перебував у стані захисту від суспільно - небезпечного посягання, яке вчиняв потерпілий ОСОБА_8 та дії обвинуваченого ОСОБА_6 відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту. 
		В даній конкретній справі сторона захисту просить суд врахувати, що обвинувачений ОСОБА_6 перебував у стані оборони від суспільно небезпечного посягання з боку потерпілого, а тому мав право захищатися від протиправних дій, в тому числі шляхом спричинення особі, яка посягала на його життя та здоров`я, шкоди необхідної у конкретній обстановці. Наголошує, що безпосередньою причиною завдання обвинуваченим ударів дерев`яним обрізком стало суспільно-небезпечне посягання з боку потерпілого, пов`язане з жорстоким його побиттям та погрозою вдатися до ще більш небезпечного насильства та позбавлення життя.
		Вказує, що твердження обвинуваченого про пережите насильство підтверджується висновком судової медичної експертизи № 520 від 01 вересня 2023 року. Зазначає, що згідно вказаного висновку судово - медичного експерта стверджується, що зазначені у вказаному висновку тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії тупого твердого предмета видовженої форми, цілком можливо при обставинах та в час вказаних обстежуваним та в постанові, а їх виникнення зважаючи на характер, кількість, різноманітну анатомічну локалізацію, в результаті падіння з висоти власного зросту - виключається.
		Покликається на те, що такі ушкодження свідчать про тривале і наполегливе побиття, яке хоча і не призвело до тяжких наслідків для здоров`я обвинуваченого, однак спричиняло йому інтенсивний біль і страх за своє здоров`я та викликало таке психоемоційне збудження, яке може розглядатися, як психологічна підстава сильного душевного хвилювання, а тому має кваліфікуватися як суспільно-небезпечне посягання в термінах ст. 36 КК України, від якого безумовно обвинувачений ОСОБА_6 мав право оборонятися. На його переконання, вказане також підтверджується висновком комісійної судово - психіатричної експертизи № 403 від 15 листопада 2023 року. Звернув увагу, що судовий експерт в судовому засіданні повідомив суду, що взаємне розташування тіл потерпілого та нападника в момент спричинення тілесних ушкоджень динамічно змінювалось. Експерт вказав, що потерпілий якийсь момент знаходився в зігнутому (нагнутому) положенні, що є більш ймовірним враховуючи характер та локалізацію виявлених на його тілі тілесних ушкоджень, при цьому продемонстрував суду про яке положення тіла потерпілого він веде мову.
		Зазначив, що відповідно до дослідженого судом протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 , а зокрема відеозапису відтворення обстановки та обставин події та в подальшому будучи допитаним в якості обвинуваченого, ОСОБА_6 вказував, що саме потерпілий ОСОБА_14 взявши дерев`яний обрізок від дошки, з кучі обрізків яка була на подвір`ї домогосподарства де все відбувалося, та тримаючи його обома руками почав наносити йому удари по голові та плечах. В результаті цього, у обвинуваченого сильно почала йти кров з голови, стікаючи з лоба на очі, які він протерши зігнувся навколішки, щоб кров не забруднила його одяг, після чого відчув ряд ударів по спині. 
		В той час коли обвинувачений помітив кров та продовжуючи отримувати удари від потерпілого ОСОБА_15 , які супроводжувалися висловлюваннями «тобі кінець», обвинувачений зрозумів, що потерпілий припиняти не збирається і як результат може його вбити. В цей момент обвинувачений від безвиході також вхопив дерев`яний обрізок з дошки, з купи обрізків біля якої все відбувалося та почав наносити тим обрізком удари ОСОБА_16 по всьому тілу. Куди саме ті удари приходилися та яка їх кількість була обвинувачений не пам`ятає, окрім того, що коли ОСОБА_17 вже присів навколішки, то йому ще було нанесено декілька ударів.
		Узагальнюючи усе вищевикладене, вказує, що сторона захисту вправі стверджувати, що покази обвинуваченого ОСОБА_6 є послідовними та такими що узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження, що були досліджені судом, включаючи висновки судово - медичних експертиз, показами наданими суду потерпілою та висновком комісійної судово - психіатричної експертизи.
		Таким чином, вважає, що обвинувачений ОСОБА_6 за встановленими досудовим розслідуванням місці та часі, зазнав суспільно небезпечного посягання зі сторони потерпілого ОСОБА_8 , що виразилося у жорстокому його побитті із застосування стороннього твердого предмету (дерев`яного обрізка) та погрозами позбавлення життя, а тому, на його думку, ОСОБА_6 наносячи удари у відповідь перебував у стані оборони, що було виправданим у обстановці яка склалася.
		Вказує, що в даному випадку перед судом стоїть лише питання, чи обороняючись обвинувачений ОСОБА_6 не допустив перевищення тих меж необхідної оборони, яка є допустимою в обстановці, що виникла та чи може такий бути притягнутим до кримінальної відповідальності за перевищення меж необхідності при обороні у випадках, передбачених ч. 3 ст. 36 КК України, адже злочини, передбачені ст. 118 та 124 КК України, теж є умисними, а тому наявність умислу на спричинення шкоди особі, що посягає, у тому числі - умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, не виключає перебування особи, що захищається, в стані оборони. Однак, відповідно до ч. 4 ст. 36 КК України - особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту. Зазначає, що у висновку комісійної судово - психіатричної експертизи № 403 від 15 листопада 2023 року, судово - психологічний експерт встановив, що на період вказаного делікту підекспертний ОСОБА_6 перебував у стані вираженого психоемоційного збудження, котрий виник раптово у відповідь на діяння і образи з боку потерпілого. Вказаний психоемоційний стан суттєво впливав на його свідомість та діяльність, обмежуючи здатність підекспертного у повній мірі розуміти значення своїх дій, довільно регулювати власну поведінку та прогнозувати наслідки. Стан вираженого психоемоційного збудження є особливим і може розглядатися, як психологічна підстава сильного душевного хвилювання.
		Вказує, що сторона захисту вважає, що дослідженими доказами у справі не було встановлено в діях обвинуваченого ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, в тому числі умислу на спричинення потерпілому ОСОБА_8 тілесного ушкодження у виді закритої тупої травми органів черевної порожнини у вигляді травматичного черезкапсулярного розриву діафрагмальної поверхні великої долі печінки, крововиливу у черевну порожнину (2000 мл), що спричинило смерть останнього, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 хаотично наносячи удари дерев`яним обрізком при обороні від протиправних дій потерпілого, не передбачав і не міг передбачити утворення такого тілесного ушкодження в силу перебування у стані вираженого психоемоційного збудження, що є особливим станом і може розглядатися, як психологічна підстава сильного душевного хвилювання, а за обставин необхідної оборони кримінальна протиправність діяння виключається.
		У зв`язку з цим, просив суд ухвалити виправдувальний вирок щодо ОСОБА_6 з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діянні останнього складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
		 
		Застереження щодо обсягу досліджених доказів.
		Враховуючи, що у цьому кримінальному провадженні обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за яким обвинувальний акт надійшов до суду визнає частково, за клопотанням сторони обвинувачення, яке було підтримано стороною захисту, відповідно до вимог ч. 2 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), судом досліджено всі надані сторонами кримінального провадження докази.
		 
		Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.
		Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
		У силу ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		З урахуваннямвищенаведених положеньпроцесуального законодавства,заслухавши доводисторін,оцінивши коженнаданий судудоказ щодоналежності,допустимості,достовірності тау сукупності,з точкизору достатностіта взаємозв`язку,суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч. 2ст. 121 КК України. 
		Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку, а саме:
		- протоколом огляду ОМП (трупа) з фототаблицеюдо протоколуогляду трупастаршого слідчогоСВ ВП№ 1(м.Ківерці)ЛРУП уВолинській області ОСОБА_18 від 30серпня 2023року з якого вбачається, що в присутності понятих ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , за участю спеціаліста ОСОБА_21 , власника володіння ОСОБА_4 проведено огляд трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 . В кухні будинку за вказаною адресою на порозі виявлено труп чоловічої статті в положенні лежачи обличчям до низу. Права верхня кінцівка зігнута в лікті, ліва дещо зігнута, нижні виправлені. Труп знаходився між мийкою і столом. Трупне заклякання на дотик значно виражене, трупні плями розташовані на передніх поверхнях, крім лівої щоки і передньої стінки грудної клітки з ліва фіолетового кольору. В ділянці лівого кута рота сукровиця в ділянках обличчя, а саме спинки носа, підборіддя по всій поверхнях шиї та ділянці спини є садна із щільною кіркою темно-коричневого кольору. На тильній поверхні правої кисті шкірні покриви забруднені підсохлою кров`ю, наявний синець з садном, дно якого яскраво-червоного кольору;
		- протоколом огляду трупа з ілюстративнимитаблицями допротоколу оглядутрупа слідчогоСУ ГУНПу Волинськійобласті ОСОБА_22 від 30серпня 2023року з якого вбачається, що в присутності понятих ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , за участю спеціаліста  судово-медичного експерта (лікаря) ОСОБА_25 проведено огляд трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в якому зазначено, що шкірні та рани холодні, трупне заклякання помірно добре виражене в жувальних м`язах та м`язах нижніх кінцівок дещо менше виражене в м`язах нижніх кінцівок. Трупні плями розташовані по задній поверхні тіла ледь виражені, бліда багряна синього кольору. На спинці носа справа, біля зовнішнього кута правого ока в передвушній ділянці справа, в проекції кута нижньої щелепи справа, на підборідді по задній поверхні обох ліктів, в проекції передньо-верхньої осі крила клубової кістки садна невизначеної форми, без нірочки, підсохлі. Також наявне садно по передньо-боковій поверхні шиї справа. В проекції садна біля зовнішнього кута правого ока наявна забійна рана вираженої форми вертикального розміщення. По задній поверхні правої кисті наявне садно переривного характеру, без кірочки, підсохле навколо садна наявний синець блідо-багряного-синього кольору. По правій боковій поверхні грудної клітки, на правій та лівій половині спини, на зовнішній поверхні правого плеча наявні близько 11 смугоподібних синців, розташованих косо-вертикально, блідо-багряна синього кольору деякі з просвітленням всередині, деякі з лінійним садном по краю, розміром від 20 х2 см до 6х1,3 см. При обмацуванні незначна патологічна рухливість ребер справа інших тілесних ушкоджень не виявлено;
		- довідкою про причину смерті від 30 серпня 2023 року з якої вбачається, що причиною смерті ОСОБА_8 , 1991 року народження є масивна внутрішня кровотеча. Злам 8 та 9 ребер справа, розрив великої долі печінки;
		- висновком експерта № 395 від 25 вересня 2023 року лікаря судово-медичного експерта Луцького відділу судово-медичної експертизи трупів та чергових судово-медичних експертів ОСОБА_25 з якого встановлено, що при проведенні судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_8 , 1991 року народження виявлено такі тілесні ушкодження: закрита тупа травма органів черевної порожнини у вигляді травматичного черезкапсулярного розриву діафрагмальної поверхні великої долі печінки, крововиливу у черевну порожнину (2000 мл); закрита тупа травма органів грудної клітки у вигляді зламів 8-го та 9-го ребер по правій середній пахвовій лінії, розриву плеври в проекції зламу 8-го ребра, крововиливу у м`які тканини грудної клітки навколо зламів ребер, субплеврального крововиливу нижнього краю нижньої долі правої легені, крововиливу у діафрагму біля правого синусу, крововиливу у праву плевральну положнину (150 мл); п`ять косо-вертикальних смугоподібних синців по правій боковій поверхні грудної клітки та правої бокової черевної стінки, косо-горизонтальний смугоподібний синець по зовнішній поверхні правого плеча на межі середньої та верхньої третин, чотири смугоподібні синці розташовані веритикально, косо-вертикально та косо-горизонтально на спині, косо-розміщений смугоподібний синець правої сідниці. Виявлені тілесні ушкодження виникли в короткий проміжок часу один за одним внаслідок травмуючої дії тупого предмета (предметів) із обмеженою видовженою плоскою прямокутною контактуючою поверхнею, цілком можливо дерев`яною дошкою в часі та при обставинах вказаних у постанові (29 серпня 2023 року близько 17 год 00 хв). В загальному було нанесено не менше одинадцяти ударів відповідно виявленим видовженим синцям. Для утворення виявленого розриву печінки достатньо нанесення і одного удару. Взаємне розташування нападника на потерпілого ОСОБА_8 в момент спричинення останньому тілесних ушкоджень динамічно змінювалось, ймовірно потерпілий якийсь момент знаходився в лежачому положенні, або зігнутому (нагнутому) положенні. За ступенем тяжкості закрита тупа травма органів черевної порожнини у вигляді травматичного черезкапсулярного розриву діафрагмальної поверхні великої долі печінки, крововиливу у черевну порожнину (2000 мл) відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і в даному конкретному випадку спричинила смерть потерпілого, тобто перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю. П.п. 2.1.2., 2.1.3. л/, о/ «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 від 17 січня 1995 року. За ступенем тяжкості закрита тупа травма органів грудної клітки у вигляді зламів 8-го та 9-го ребер по правій середній пахвовій лінії, розриву плерви в проекції зламу 8-го ребра, крововиливу у м`які тканини грудної клітки навколо зламів ребер, субплеврального крововиливу нижнього краю нижньої долі правої легені, крововиливу у діафрагму біля правого синусу крововиливу у праву плевральну положнину (150 мл) відносить до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я, так як для загоєння необхідний термін більше 21 доби. П.п. 2.2.1., 2.2.2., 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 від 17 січня 1995 року. За ступенем тяжкості виявлені смугоподібні синці відносяться до легких тілесних ушкоджень. П.п. 2.3.1., 2.3.2. б/, 2.3.5., 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 від 17 січня 1995 року. Садно на спинці носа справа, садно із забійною ранкою біля зовнішнього кута правого ока, садно в правій передвушній ділянці, синець правої вушної раковини, садно в проекції кута нижньої щелепи справа, садно в ділянці підборіддя, садно на передньо-боковій поверхні шиї справа в нижній третині та прилеглій частині середньої третини, два садна по задній поверхні обох ліктьових суглобів, садно та синець навколо по задній поверхні правої кисті, садно в проекції передньо-верхньої ості крила лівої клубової кістки утворилися внаслідок травмуючої дії тупого твердого предмету (предметів), або об такі, цілком можливо внаслідок неодноразового падіння з висоти власного зрості в межах однієї доби до настання смерті потерпілого. За ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. П.п. 2.3.1., 2.3.2. б/, 2.3.5., 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 від 17 січня 1995 року. Всі виявлені ушкодження являються прижиттєвими.
		Причиною смерті ОСОБА_8 , 1991 року народження є закрита тупа травма органів черевної порожнини у вигляді травматичного черезкапсулярного розриву великої долі печінки, що призвело до масивної внутрішньої крововтрати, яка і є безпосередньою причиною смерті, підтверджується наявністю характерних для цього виду смерті патоморфологічних ознак, виявлених при розтині трупа та відображених в судово-медичному діагнозі, описовій частині даного висновку. Виявлена закрита тупа травма органів грудної клітки сприяла настанню смерті. Смерть настала з 8-16 год до моменту початку дослідження трупа в морзі. 
		Враховуючи патоморфологічні особливості виявлених тілесних ушкоджень, трупні зміни, смерть потерпілого могла настати приблизно на протязі від 2 до 8 год з моменту отримання ушкоджень органів черевної порожнини та грудної клітки. Після заподіяння тілесних ушкоджень, до моменту втрати свідомості, потерпілий міг тривалий проміжок часу здійснювати активні дії (ходити, пересуватись, тощо).
		При судово-токсологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт в кількості  2,90‰. Дана концентрація алкоголю в крові відповідає важкому ступеню алкогольного сп`яніння.
		При судово-імунологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_8 встановлено, що кров відноситься до групи О з ізогемаглютенінами анти-А і анти-В системи АВО;
		-висновком експерта№ 520від 01вересня 2023року судово-медичногоексперта ОСОБА_26 , яким проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При судово-медичному обстеженні ОСОБА_6 у нього були виявлені такі ушкодження: множинні смужкоподібні садна на спині, майже на всьому протязі, садна на задній поверхні лівого плечового суглобу, на верхній поверхні лівої вушної раковини, в правій завушній ділянці. Біля зовнішнього кута рота зліва; внутрішньо-шкірний крововилив на внутрішній поверхні лівого плеча в верхній третині; рани в тім`яній ділянці голови справа та зліва, в лівій завушній ділянці. Дані тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії тупого твердого предмета видовженої форми, цілком можливо при обставинах та в час вказаним обстежуваним та в постанові, за ступенем тяжкості рани відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше шести діб, решта ушкоджень за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виникнення вищевказаних ушкоджень, зважаючи на їх характер, кількість, різноманітну анатомічну локалізацію, в результаті падіння з висоти власного зросту  виключається;
		- протокол огляду місця події з ілюстративною таблицею до протоколу огляду місця події слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_22 від 30 серпня 2023 року,з якоговбачається,що вприсутності понятих ОСОБА_19 , ОСОБА_27 ,проведено оглядмісця події,зокрема житловогобудинку таприлеглої територіїза адресою: АДРЕСА_2  в ході якого виявлено та вилучено: 6 фрагментів дерев`яної дошки з слідами речовини бурого кольору в картонній упаковці; змив речовини бурого кольору з металевої решітки при вході з зовнішнього боку в паперовому конверті; змив речовини бурого кольору зі стіни зліва від вхідних дверей з внутрішнього боку в паперовому конверті; змив речовини бурого кольору з бокової стінки мийки приміщення № 2 в паперовому конверті; змив речовини бурого кольору з килима приміщення № 2 в паперовому конверті; частина покривала з слідами речовини бурого кольору в паперовому конверті; наволочка з слідами речовини бурого кольору з приміщення № 4 в паперовому конверті; футболка з слідами речовини бурого кольору з приміщення № 4 в паперовому конверті; тапок синього кольору в паперовому конверті; медична картка стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_8 в пакеті для речових доказів № PSP 2234913;
		-протоколом проведення слідчого експерименту  слідчим СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_28 від 30 серпня 2023 року в присутності понятих ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , захисника ОСОБА_31 , в ході якого підозрюваний ОСОБА_6 відтворив події та обставини за яких заподіяно тілесні ушкодження ОСОБА_8 , що спричинили смерть та заподіяно тілесні ушкодження йому. На місці обвинувачений детально показав як все це відбувалося, що зафіксовано на відео (№ 00058), яке відтворено безпосередньо в судовому засіданні. Так, ОСОБА_6 повідомив, що прийшовши до будинку АДРЕСА_2 почув як на території указаного будинковолодіння відбувається конфлікт між матір`ю (потерпіла ОСОБА_4 ) та сином (загиблий ОСОБА_8 ) в який він втрутився. Далі ОСОБА_6 за допомогою статиста показав як ОСОБА_8 наносив йому тілесні ушкодження палицею, від яких у нього почала іти кров і він присів та відчував, як загиблий продовжує наносити йому удари від яких частина палиці (дошки), що тримав ОСОБА_8 розлетілась. Після цього ОСОБА_6 взявши подібну палицю, якою наносив тілесні ушкодження загиблому, на статисту показав як наносив удари палицею по тілу ОСОБА_8 та повідомив, що перший раз ним було нанесено 4-5 ударів, коли ОСОБА_8 стояв, другий раз  ще 4-5 ударів, коли ОСОБА_8 перебував напівприсяди спиною до нього. Далі ОСОБА_6 показав куди він пішов змивати свою кров, а ОСОБА_8 так і залишився на місці, а в подальшому останнього вже не було на подвір`ї і він не знає куди загиблий пішов. Показав наявні у нього тілесні ушкодження;
		- протоколами отримання зразків для експертизи від 30 серпня 2023 року зафіксовано відібрання зразків змивів з правої та лівої рук (за допомогою стерильної марлевої серветки, яка змочена в дистильовану воду з правої та лівої руки підозрюваного ОСОБА_6 відібрано змиви), які поміщено в паперовий пакет скріплений паперовими бирками, відібрання букального епітелію (за допомогою двох аплікаторів на дерев`яній паличці в пробірці з ротової порожнини підозрюваного ОСОБА_6 відібрано зразки букального епітелію), які поміщено в паперовий пакет скріплений паперовими бирками та відібрання зрізів нігтьових пластин з правої та лівої руки (за допомогою ножниць були відібрані зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки підозрюваного ОСОБА_6 ), які поміщено в паперовий пакет скріплений паперовими бирками; 
		- висновком експерта № 84/і від 20 вересня 2023 року встановлено, що кров підозрюваного ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами-В по системі АВ0; 
		- висновком експерта № 83/і від 20 вересня 2023 року встановлено, що кров підозрюваного ОСОБА_6 відноситься до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В по системі АВ0; 
		-висновком експерта№ 395А від14листопада 2023року лікарясудово-медичногоексперта Луцькоговідділу судово-медичноїекспертизи трупівта черговихсудово-медичнихекспертів ОСОБА_25 , яким проведено додаткову судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_8 , 1991 року народження та виявлено наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма органів черевної порожнини у вигляді травматичного черезкапсулярного розриву діафрагмальної поверхні великої долі печінки, крововиливу у черевну порожнину (2000 мл); закрита тупа травма органів грудної клітки 8-го та 9-го ребер по правій середній пахвовій лінії, розриву плеври в проекції зламу 8-го ребра, крововиливу у м`які тканини грудної клітки навколо зламів ребер, субплеврального крововиливу нижнього краю нижньої долі правої легені, крововиливу у діафрагму біля правого синусу, крововиливу у праву плевральну положнину (150 мл); п`ять косо-вертикальних смугоподібних синців по правій боковій поверхні грудної клітки та правої бокової черевної стінки, косо-горизонтальний смугоподібний синець по зовнішній поверхні правого плеча на межі середньої та верхньої третин, чотири смугоподібні синці розташовані веритикально, косо-вертикально та косо-горизонтально на спині, косо-розміщений смугоподібний синець правої сідниці. Садно на спинці носа справа, садно із забійною ранкою біля зовнішнього кута правого ока, садно в правій передвушній ділянці, синець правої вушної раковини, садно в проекції кута нижньої щелепи справа, садно в ділянці підборіддя, садно на передньо-боковій поверхні шиї справа в нижній третині та прилеглій частині середньої третини, два садна по задній поверхні обох ліктьових суглобів, садно та синець навколо по задній поверхні правої кисті, садно в проекції передньо-верхньої ості крила лівої клубової кисті.
		Враховуючи локалізацію та характер виявлених тілесних ушкоджень та трупі ОСОБА_8 цілком можливе утворення їх за обставин та механізму зафіксованих під час проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 , 1975 року народження;
		- висновком судово-психіатричного експерта № 403 судово-психіатричної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 15 листопада 2023 року відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлялися в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованого йому правопорушення ознаки органічного ураження головного мозку (постконтузійного генезу) з явищими емоційної нестійкості. Ступінь змін зі сторони психіки не така, щоб позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У ОСОБА_6 виявляються в даний час ознаки органічного ураження головного мозку (постконтузійного генезу) з явищими емоційної нестійкості. Ступінь змін зі сторони психіки не така, щоб позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Примінення примусових заходів медичного характеру він в даний час не потребує. У ОСОБА_6 не виявлено таких психологічних якостей особистості, які б суттєво впливали на його поведінку зумовлюючи жорсткі, агресивні діяння по відношенню до оточуючих. На основі матеріалів справи і результатів експериментально-психологічного дослідження з`ясовано, що на період вказаного делікту підекспертний ОСОБА_6 перебував у стані вираженого психоемоційного збудження, котрий виник раптово у відповідь на діяння і образи з боку потерпілого. Вказаний психоемоційний стан суттєво впливав на його свідомість та діяльність, обмежуючи здатність підекспертного у повній мірі розуміти значення своїх дій, довільно регулювати власну поведінку та прогнозувати наслідки. Стан вираженого психоемоційного збудження є особливим і може розглядатися, як психологічна підстава сильного душевного хвилювання. З урахуванням індивідуально-психологічних особливостей та стану розумового розвитку, ОСОБА_6 спроможний правильно сприймати важливі по справі обставини та давати, щодо цього відповідні покази; 
		- висновком експерта № 106/і лікаря судово-медичного імунолога ОСОБА_32 від 23 листопада 2023 року відповідно до якого на представлених на дослідження: фрагментах дошок (об. № 1-29), змивах з МП (об. № 30-33), частині покривала (об. № 34), наволочці (об. № 35-42), футболці (об. № 43-48), виявлені сліди крові людини. В об`єктах № 1-29, 43-48 встановленого груповий антиген «А» і в об. № 1, 3, 5, 12, 14, 15, 21, 25, 27, ізогемаглютинін анти-«В», системи «АВО». В об`єктах № 30-42 встановлено груповий антиген «Н» і в об. № 35, 36, 37, 41, 42 21 травня 1991 року народження, системи «АВО». 
		Кров виявлена в об. № 1-29, 43-48, може походити від підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 чи іншої особи, осіб з групою крові «А» ізогемаглютинін анти-«В», системи «АВО» і не може походити від потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Кров виявлена в об`єктах № 30-42 може походити від потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 чи іншої особи, осіб з групою крові «О» з ізогемаглютинін анти-«А» і анти «В» системи «АВО» і не може походити від підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 
		- показами судово-медичногоексперта Луцькоговідділу судово-медичноїекспертизи трупівта черговихсудово-медичнихекспертів ОСОБА_25 наданими в судовому засіданні, якийпояснив,що напідставі постановиСВ ВП№ 1(м.Ківерці)Луцького РУПГУНП уВолинській області ОСОБА_28 від 30серпня 2023року вприміщенні моргуобласного бюросудово-медичноїекспертизи вінпроводив експертизутрупа ОСОБА_8 ,1991року народження.Зазначив,що групаушкоджень,були розташованів проекціїрозриву печінки,вони булина правійстороні спинипо заднійбоковій поверхнітіла.Одне ізушкоджень булоз чітковираженим кінцему нижнійчастині спини,цей кінецьушкодження бувзроблений дошкою,якою наносилиушкодження самеїї кінцем,який бувдальнім (протилежним)від тогокінця дошки,який тримавнападник уруці,а ушкодження від нижньої частини спини проходило далі до верхньої частини спини. Судячи з цього, щоб завдати вказане ушкодження, то потерпілий має бути або нахилений вперед, або присівши також нахилений вперед, а нападник мав стояти зі сторони голови потерпілого перед ним. Вказав та продемонстрував, що коли людина стоїть у вертикальному положенні то та ділянка спини не доступна для нападника, який буде стояти перед ним. Показав, що чим більший нахил потерпілого вперед в стоячому положенні, тим більше ділянка ушкодженої сторони доступна для нанесення такого удару. Зазначив, що смерть ОСОБА_8 настала через розрив печінки, що призвело до масивної внутрішньої крововтрати. Показав, що печінка в організмі людини в боковій проекції займає місце під діафрагмою від заду до переду ребер, які захищають печінку і якщо відбувається перелом ребер, тоді ушкоджується печінка. Зазначив, що при нанесені ударів кінцем палиці утворяться прямі переломи ребер, як було в потерпілого ОСОБА_8 . Вказав, що при дослідженні тіла потерпілого та ушкоджень на ньому встановлено, що удари були нанесені предметом квадратної форми, дошкою чи «штахетою». На запитання захисника, чи могли утворитися такі тілесні ушкодження та розрив печінки коли палицею не б`ють, а з достатньою силою відштовхують експерт зазначив, що вданому випадкутаке виключається. Також, відповідаючи на запитання захисника про можливість отримання потерпілим таких тілесних ушкоджень будучи у вертикальному положенні але збоку експерт вказав, що це не можливо, оскільки синці на тілі потерпілого були у вертикальному або косо-вертикальному положенні, а при отриманні ушкоджень в запитуваному випадку вони розміщувалися б інакше. Зазначив, що для розриву печінки достатньо нанести один удар зі сторони печінки. Повідомив, що потерпілому ОСОБА_8 в загальному було нанесено 11 ударів, зокрема, зі сторони печінки, по правій боковій поверхні грудної клітки та правої бокової черевної стінки було, нанесено 5 ударів, від якого удару настав розрив печінки сказати не можливо. Зазначив, що група ушкоджень на тілі в місці розриву печінки були розміщені приблизно в одному напрямку: паралельно, перетиналися під гострим кутом або накладалися одне на одного і при отриманні яких потерпілий мав бути або в нахиленому положенні або напіввприсяди. Інша група ушкоджень, які розташовувались в центрі спини і на сідниці, знаходяться в різних положеннях (хаотично) тобто отримані коли нападник і потерпілий рухалися по відношенню один до одного. Достовірно визначити яка група ударів була отримана першочергово не можливо. 
		Зазначив, що на момент дослідження в період з 20 серпня 2023 року по 25 вересня 2023 року крім постанови слідчого ніяких матеріалів справи у нього не було, висновок на 99% ним був зроблений при дослідженні тіла ОСОБА_8 . Додатковий висновок № 395а ним був складений з урахуванням обставин проведеного слідчого експеремента. Щодо тілесних ушкоджень нанесених обвинуваченому йому не відомо, оскільки експертиза ним не проводилась. Зазначив, що для встановлення вмісту алкоголю в крові потерпілого ним відбиралася кров і направлялася в лабораторію. Згідно методичних рекомендацій концентрація алкоголю в крові 2,9 ‰ відповідає важкому ступеню алкогольного сп`яніння, при вказаному вмісті алкоголю в крові, людина може рухатись та розмовляти; 
		показаннями в судовому засіданні судово-медичного експерта Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_26 який пояснив, що тілесні ушкодження, які описані та виявлені у ОСОБА_6 не мали ознак небезпеки для життя та здоров`я. Зазначив, що експертизу проводив на підставі постанови слідчого, інших матеріалів йому надано не було. Вказав,що наспині у ОСОБА_6 було 10ушкоджень,а всьогобуло неменше 19контактів тілаз травмуючимпредметом.Зазначив,що невиключається можливістьнанесення одногоудару відякого можебути утворенодва ушкодження.Пояснив,що судячиз вертикальногота косовертикальногорозташування саденна спиніприкладання видовжуваногопредмета булов положеннінапрямку вертикальномучи косовертикальномув порівнянніз вертикальноювіссю тіла.Зазначив,що такеможе бутиколи людиназнаходиться яку вертикальномуположенні такі горизонтальному,обстежений міглежати наживоті абостояти.Судово-медичниманалізом дативідповідь напитання чиобстежувальний принанесенні ударівухилявся неможливо.Зазначив,що будь-якірани супроводжуютьсякровотечею,глибокі саднатакож даютьневелику капілярнукровотечу.В ділянціголови у ОСОБА_6 були наявніп`ять ран. Зазначив, що судово-медичних даних про різний термін спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 немає. На запитання захисника, чи могли отримані п`ять ран на голові ОСОБА_6 спричинити сильну кровотечу, таку щоб заливало лице, експерт вказав, що на шкірних покривах голови найбільше розвинута судинна сітка і будь-яке найменше ушкодження може спричинити кровотечу, відтак це цілком можливо. Чи могли спричинити удари по голові потемніння в очах сказати не може. 
		 
		З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:
		- постанову про призначення групи слідчих від 30 серпня 2023 року, відповідно до якої постановлено у кримінальному провадженні №12023030590000522 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України призначити групу слідчих у складі: начальника СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_33 ; слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_34 ; слідчого СВ ВП № 1 (м.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_35 ; слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_18 ; слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_36 ; слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_37 ; старшого слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_38 ; слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_39 ; слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_40 ; слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_28 ; старшого слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_41 ; старшим слідчої групи призначено слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_18 ;
		- постанову про визначення групи прокурорів від 30 серпня 2023 року відповідно до якої постановлено призначити групу прокурорів у кримінальному провадженні № 12023030590000522 від 30 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України у складі: прокурорів Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури  ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_3 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 ; ОСОБА_47 та призначено старшим групи прокурорів  прокурора ОСОБА_3 ;
		- постанову про створення міжрегіональної групи слідчих у кримінальному провадженні від 30 серпня 2023 року, відповідно до якої постановлено у кримінальному провадженні № 12023030590000522 від 30 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України створити міжрегіональну групу слідчих у складі: начальника СВ ВП № 1 (м.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_33 ; старшого слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_38 ; слідчих СВ ВП № 1 (м.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області: ОСОБА_39 , ОСОБА_36 , ОСОБА_40 , ОСОБА_28 , ОСОБА_41 , ОСОБА_48 , ОСОБА_37 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_22 , старшим слідчої групи призначено слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_48 ;
		- постанову про визначення (зміну) групи слідчих від 04 вересня 2023 року, відповідно до якої постановлено у кримінальному провадженні №12023030590000522 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України визначити групу слідчих у складі: начальника СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_33 ; старших слідчих СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області: ОСОБА_38 , ОСОБА_41 ; слідчих СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області: ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_48 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_39 , ГУНП у Волинській області: ОСОБА_39 , ОСОБА_36 , ОСОБА_40 , ОСОБА_28 , старшим слідчої групи призначено слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_34 ;
		- постанову про визначення (зміну) групи слідчих від 01 жовтня 2023 року, відповідно до якої постановлено для розслідування кримінального провадження №12023030590000522 від 30 серпня 2023 року визначити групу слідчих у складі: старшого групи заступника начальника СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_49 ; начальника СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_33 ; старших слідчих СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області: ОСОБА_38 , ОСОБА_41 ; слідчих СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області: ОСОБА_39 , ОСОБА_36 , ОСОБА_40 , ОСОБА_28 , ОСОБА_48 , ОСОБА_37 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_22 ;
		- постанову про призначення групи слідчих від 13 грудня 2023 року, відповідно до якої постановлено визначити групу слідчих у кримінальному провадженні № 12023030590000522 від 30 серпня 2023 року у складі: слідчого СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_50 , якому доручено керувати діями групи слідчих; заступника начальника  начальника СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_51 , заступника начальника СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_49 ; старших слідчих СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області: ОСОБА_38 , ОСОБА_41 ; слідчих СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області: ОСОБА_34 , ОСОБА_36 , ОСОБА_39 , ОСОБА_52 , ОСОБА_35 , ОСОБА_40 , ОСОБА_28 , ОСОБА_22 ;
		- заяву ОСОБА_4 від 30 серпня 2023 року, згідно якої остання добровільно надала згоду працівникам поліції на огляд її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- заяву ОСОБА_4 від 30 серпня 2023 року, згідно якої остання надала дозвіл працівникам поліції на проведення огляду житлового будинку та прилеглої території, а також надала дозвіл на вилучення речових доказів;
		- постанову про визнання предметів речовими доказами, приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 30 серпня 2023 року якою постановлено вилучені під час проведення огляду місця події 30 серпня 2023 року  6 шість фрагментів дерев`яної дошки з слідами речовини бурого кольору в картонній упаковці, змив речовини бурого кольору з металевої решітки при вході з зовнішнього боку в паперовому конверті, змив речовини бурого кольору зі стіни зліва від вхідних дверей з внутрішнього боку в паперовому конверті, змив речовини бурого кольору з бокової стінки мийки приміщення № 2 в паперовому конверті, змив речовини бурого кольору з килима приміщення № 2 в паперовому конверті, частина покривала з слідами речовини бурого кольору в паперовому конверті, наволочка з слідами речовини бурого кольору з приміщення № 4 в паперовому конверті, футболка з слідами речовини бурого кольору з приміщення № 4 в паперовому конверті, тапок синього кольору в паперовому конверті, медична картка стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_8 в пакеті для речових доказів № PSP 2234913, під час проведення огляду трупа ОСОБА_8 30 серпня 2023 року: штани чорного кольору з маркуванням «Ao Long Com», труси темно червоного кольору, зрізи нігтьових пластин обох рук, змиви з обох рук, сліди рук нанесені на дактилокарту та вилучені під час проведення особистого обшуку ОСОБА_6 штани джинсові сірого кольору, які поміщено в картонну упаковку визнати речовими доказами по кримінальному провадженню;
		- ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 вересня 2023 року якою постановлено накласти арешт на майно: 6 (шість) фрагментів дерев`яної дошки з слідами речовини бурого кольору в картонній упаковці, частину покривала з слідами речовини бурого кольору в паперовому конверті, наволочку з слідами речовини бурого кольору з приміщення № 4 в паперовому конверті, футболку з слідами речовини бурого кольору з приміщення № 4 в паперовому конверті, тапок синього кольору в паперовому конверті, медичну картку стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_8 в пакеті для речових доказів № PSP 2234913, штани чорного кольору з маркуванням «Ao Long Com», труси темно червоного кольору, штани джинсові сірого кольору, які поміщено в картонну упаковку;
		- ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 вересня 2023 року якою постановлено надати слідчим групи слідчих дозвіл на проведення огляду (в порядку обшуку) приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- копію протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину заступника начальника відділення поліції  начальника слідчого відділення ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_33 від 30 серпня 2023 року з якого вбачається, що 30 серпня 2023 року о 16 год 33 хв (фактичний час затримання 30 серпня 2023 року о 14 год 02 хв за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Мильськ, вул. Молодіжна, буд. 14) в приміщенні службового кабінету № 25 ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області у присутності захисника ОСОБА_31 відповідно до ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213КПК України затримано особу ОСОБА_6 підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення; 
		- заяву ОСОБА_4 , згідно якої остання надала дозвіл на проведення слідчого експеременту на території її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- клопотання захисника ОСОБА_31 про приєднання до матеріалів кримінального провадження копії характеристики, копії довідки про склад сім`ї, копії паспорта, копії довідки військовослужбовця, копії виписного епікризу та копії довідки № 759;
		- постанову про освідування особи та відібрання біологічних зразків для проведення експертиз від 30 серпня 2023 року, відповідно до якої прокурором у кримінальному провадженні - ОСОБА_53 постановлено провести освідування ОСОБА_6 під час якого відібрати біологічні зразки: букального епітелію, зрізів нігтьових пластин правої руки і лівої руки, змивів з правої руки і лівої руки;
		- постанову про освідування особи та відібрання біологічних зразків для проведення експертиз від 13 вересня 2023 року відповідно до якої прокурором у кримінальному провадженні - ОСОБА_3 постановлено провести освідування ОСОБА_6 під час якого відібрати біологічні зразки крові;
		- протоколом отримання зразків для експертизи від 14 вересня 2023 року зафіксовано відібрання зразків крові у підозрюваного ОСОБА_6 (за допомогою шприца ємністю 5 мл з медичною голкою з вени правої руки відібрано зразки крові), які поміщено у спеціальну колбу, а також зразки крові залишено на стерильній марлевій тканині. Колба та марля поміщені у окремі паперові конверти та печатано;
		- постанову керівника Луцької окружної прокуратури ОСОБА_54 від 25 жовтня 2023 року якою постановлено продовжити строк досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12023030590000522 від 30 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України до трьох місяців, до 30 листопада 2023 року;
		- ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2023 року якою продовжено строк досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12023030590000522 від 30 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України до п`яти місяців, до 30 січня 2024 року включно.
		Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
		Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
		Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
		Процесуальні докази, наведені у вироку прямо підтверджують той факт, що досліджені в судовому засіданні докази, які суд визнає належними та допустимими, зібрані в порядку встановлену законом та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають.
		При цьому суд зауважує, що стороною захисту належність та допустимість доказів, у порядку, встановленому КПК України, не оспорюється.
		 
		Судом також досліджені докази подані стороною захисту:
		- копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 15 січня 2022 року зареєстровано кримінальне провадження №12022035590000026 з приводу спричинення 14 січня 2022 року близько 20 год під час словесного конфлікту тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ;
		- копію рапорта старшого інспектора-чергового відділення поліції № 1 (м.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_55 згідно якого 14 січня 2022 року о 22 год 09 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 14 січня 2022 року о 22 год 08 хв в с. Мильськ по Молодіжна, буд. 12 до ОСОБА_56 прийшов сусід ОСОБА_14 зі слідами тілесних ушкоджень та просив викликати ЕМД; 
		- копію рапорта старшого інспектора-чергового відділення поліції № 1 (м.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_57 згідно якого 18 січня 2022 року через секретаріат з ВПД надійшли матеріали по факту звернення ОСОБА_56 жителя АДРЕСА_3 щодо неправомірних дій відносно нього;
		- копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14 січня 2022 року згідно якого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 подав заяву про нанесення йому 14 січня 2022 року о 20 год 00 хв в АДРЕСА_2 ОСОБА_6 тілесних ушкоджень;
		- копію пояснень ОСОБА_6 від 14 січня 2022 року згідно яких останній відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився від дачі будь-яких пояснень;
		- копію пояснень ОСОБА_4 від 14 січня 2022 року згідно яких остання пояснила, що 14 січня 2022 року близько 20 год між її співмешканцем ОСОБА_6 та сином ОСОБА_8 виникла словесна суперечка, яка переросла в бійку;
		- копію пояснень ОСОБА_8 від 14 січня 2022 року згідно яких останній пояснив, що 14 січня 2022 року близько 20 год у нього виникла словесна суперечка з ОСОБА_6 , яка в подальшому переросла в бійку і ОСОБА_6 завдав йому удару коцюбкою по голові;
		- копію заяви ОСОБА_8 від 19 січня 2022 року адресованої начальнику ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області згідно якої ОСОБА_8 просив припинити розслідування кримінального провадження по факту нанесення йому тілесних ушкоджень; 
		- постанову про закриття кримінального провадження від 19 січня 2022 року якою постановлено закрити кримінальне провадження №12022035590000026 за ч. 1 ст. 125 КК України у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення; 
		- копію рапорта поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_58 згідно якого 28 травня 2021 року о 21 год 54 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 27 травня 2021 року за адресою: АДРЕСА_2 відбувається сімейна сварка, а саме ОСОБА_12 наніс тілесні ушкодження заявнику ОСОБА_8 ;
		- копію пояснень ОСОБА_4 від 27 травня 2021 року згідно яких остання надала пояснення щодо факту нанесення 27 травня 2021 року ОСОБА_6 тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ;
		- копію пояснень ОСОБА_6 згідно яких останній надав пояснення щодо факту нанесення 27 травня 2021 року тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ;
		- копію рапорта поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_58 згідно якого 14 січня 2022 року о 00 год 20 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 14 січня 2022 року за адресою: м.Рожище, вул. Богдана Хмельницького ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 просив працівників поліції доставити його додому у зв`язку з відсутністю коштів і паспорта;
		- постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 14 квітня 2022 року якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення;
		- інформацію начальника відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_59 від 09 січня 2024 року щодо звернення громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в поліцію.
		 
		Даючи оцінку доводам сторони захисту про наявність в діях обвинуваченого необхідної оборони та через сильне душевне хвилювання неможливість ним оцінити відповідність заподіяної ним шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту, відсутність складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України суд зазначає таке.
		   Сам факт конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відбувався в умовах неочевидності, оскільки жодна стороння особа безпосередньо його не бачила, а потерпіла ОСОБА_4 була лише присутньою на початковому його етапі.
		   З матеріалів кримінального провадження та досліджених судом доказів вбачається, що 29 серпня 2023 року між обвинуваченим та загиблим відбувалася бійка про що свідчать наявні в них обох тілесні ушкодження. Сторонами визнається, що ініціатором бійки був саме ОСОБА_8 , який першим завдав удар обвинуваченому ОСОБА_60 .
		   Згідно висновку експерта № 520 від 01 вересня 2023 року виявлені на тілі ОСОБА_6 за ступенем тяжкості рани відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше шести діб, решта ушкоджень за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. В судовому засіданні експерт ОСОБА_26 вказав, що на тілі ОСОБА_6 всього було не менше 19 контактів тіла з травмуючим предметом.
		   Відповідно до висновку експерта № 395 від 25 вересня 2023 року ОСОБА_8 в загальному було нанесено не менше одинадцяти ударів відповідно виявленим видовженим синцям. За ступенем тяжкості, зокрема, закрита тупа травма органів черевної порожнини у вигляді травматичного черезкапсулярного розриву діафрагмальної поверхні великої долі печінки, крововиливу у черевну порожнину (2000 мл) відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і в даному конкретному випадку спричинила смерть потерпілого, тобто перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю. Для утворення виявленого розриву печінки достатньо нанесення і одного удару. Взаємне розташування нападника на потерпілого ОСОБА_8 в момент спричинення останньому тілесних ушкоджень динамічно змінювалось, ймовірно потерпілий якийсь момент знаходився в лежачому положенні, або зігнутому (нагнутому) положенні. 
		В судовому засіданні експерт ОСОБА_25 ствердив, що потерпілому ОСОБА_8 в загальному було нанесено 11 ударів, зокрема, зі сторони печінки, по правій боковій поверхні грудної клітки та правої бокової черевної стінки було, нанесено 5 ударів, від якого удару настав розрив печінки сказати не можливо. Зазначив, що група ушкоджень на тілі, в місці розриву печінки були розміщені приблизно в одному напрямку: паралельно, перетиналися під гострим кутом або накладалися одне на одного і при отриманні яких потерпілий мав бути або в нахиленому положенні або напівприсяди. 
		   З протоколу проведення слідчого експерименту від 30 серпня 2023 року та доданого до нього відеозапису № 00058 встановлено, що ОСОБА_6 під час проведення слідчого експерименту відтворив події та обставини за яких заподіяно тілесні ушкодження ОСОБА_8 . Зокрема вказав, що в певний момент коли він присів під час нанесення йому ударів частина палиці (дошки), що тримав ОСОБА_8 розлетілась. Після цього ОСОБА_6 взяв подібну палицю, якою наносив тілесні ушкодження загиблому, на статисту показав як наносив удари палицею по тілу ОСОБА_8 та повідомив, що перший раз ним було нанесено 4-5 ударів, коли ОСОБА_8 стояв, другий раз  ще 4-5 ударів, коли ОСОБА_8 перебував напівприсяди.
		Закріплене у ст. 36 КК України право кожної особи на необхідну оборону є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожний має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань (ч. 3 ст. 27 Конституції України).
		Згідно з ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Перевищенням межнеобхідної оборонивизнається умиснезаподіяння тому,хто посягає,тяжкої шкоди,яка явноне відповідаєнебезпечності посяганняабо обстановцізахисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу. Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту. (ч. 3, 4 ст. 36 КК України).
		Отже, для вирішення питання щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж необхідно врахувати конкретні обставини кримінального провадження, здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
		При цьому, у разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
		Стан необхідної оборони існує лише протягом наявності суспільного небезпечного посягання, яке має початковий і кінцевий момент. Право на необхідну оборону виникає з моменту створення особою, яка здійснює посягання, реальної небезпеки заподіяння істотної шкоди охоронюваним суспільним відносинам (життю і здоров`ю), а його кінцевим моментом є припинення таких дій і усвідомлення (реальна можливість усвідомлення) особою, яка здійснює захист, факту остаточного припинення особою, яка здійснює посягання, суспільно-небезпечних дій.
		Дослідженими в судових засіданнях вищенаведеними доказами беззаперечно встановлено механізм завдання обвинуваченим ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до розриву великої долі печінки, крововиливу у черевну порожнину і як наслідок смерті останнього саме під час того, як загиблий перебував в сидячому положенні і вже будь-якої загрози для обвинуваченого не становив. Даний факт також узгоджується із показаннями обвинуваченого та експертів, отриманими судом під час судового розгляду. 
		Відтак, в ході судового розгляду справи достеменно встановлено спосіб заподіяння ОСОБА_8 вищевказаних тілесних ушкоджень, механізм і послідовність їх утворення та локалізацію, що свідчить про умисний характер дій обвинуваченого, спрямованих на заподіяння ОСОБА_8 шкоди.
		З оглядуна викладене,суд зазначає,що застосованедо обвинуваченогоз боку ОСОБА_8 насильство хочай маломісце,але вононе булоу тіймірі,щоб цестворювало реальнуабо хочаб уявнузагрозу йогожиттю чиздоров`юв моментнанесення обвинуваченимтілесних ушкоджень,що спричинилисмерть,при цьомув цеймомент загиблийвже немав присобі сторонніхпредметів длязаподіяння обвинуваченомутілесних ушкодженьта перебуваву сидячомустані,відтак не посягав на життя обвинуваченого. 
		Таким чином, суд доходить переконання, що за вищевказаних обставин, дії обвинуваченого були спрямовані на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 після явно закінченого посягання на його правоохоронювані інтереси, тому наведені обставини необхідно розцінювати, як бажання спричинити шкоду останньому (розправитися), тому такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, набувають протиправного характеру і підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження.
		На переконання суду, обвинувачений передбачав і бажав настання наслідків у виді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , тобто діяв щодо первинних наслідків з прямим умислом. Щодо спричинення смерті ОСОБА_8 , то має місце необережна форма вини, оскільки завдаючи потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, обвинувачений не передбачав можливість настання смерті потерпілого, але повинен був і міг це передбачити.
		Також, дослідженні судом подані стороною захисту докази не спростовують наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а на переконання суду стверджують про існування неприязних відносин між обвинуваченим та загиблим ОСОБА_8 протягом тривалого часу до настання події, яка мала місце 29 серпня 2023 року. 
		 
		Висновки суду.
		За змістом ст. 8 Конституції України, в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.
		Згідно зі ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.
		Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.
		Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).
		Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння події, викладеної в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості та не спростовується доводами сторони захисту.
		Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
		За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши об`єктивно досліджені у судовому засіданні, відповідно до вимог ст. 85, 94 КПК України, вказані вище всі докази, надані стороною кримінального провадження, в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, суд повно та всебічно з`ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінального правопорушення та приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України в судовому засіданні доведена повністю, поза розумним сумнівом. Підстав для кваліфікації вчиненого за іншими статтями Кримінального кодексу суд не вбачає.
		Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		До обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_6 суд відносить: 1) щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений в ході досудового розслідування надавав показання, брав участь у слідчому експерименті, експертних дослідженнях, в цілому давав стабільні показання, не погоджуючись лише з мотивом вчинення кримінального правопорушення, а тому перешкод досудовому розслідуванню не встановлено, а також сприяння судовому розгляду (обвинувачений з`являвся в усі судові засідання), 2) вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, що виник внаслідок дій потерпілого. У цьому випадку суд бере до уваги висновок комісійної судово - психіатричної експертизи № 403 від 15 листопада 2023 року, у якому судово - психологічний експерт встановив, що на період вказаного делікту підекспертний ОСОБА_6 перебував у стані вираженого психоемоційного збудження, котрий виник раптово у відповідь на діяння і образи з боку потерпілого. Стан вираженого психоемоційного збудження є особливим і може розглядатися, як психологічна підстава сильного душевного хвилювання.
		Обставин, які відповідно до вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_6 судом не встановлено.
		 
		Мотиви призначення покарання.
		За змістом ст. 65 КК України суд призначає покарання:
		1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
		2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
		3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу.
		Приписами ч. 1 ст. 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
		Згідно роз`яснень, викладених в п. 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Відповідно до п. 8 зазначеної Постанови, призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
		Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права  є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо, що визнається (дискреційні повноваження суду) і ЄСПЛ, який, зокрема, у своєму рішенні в справі «Довженко проти України» зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		З огляду на ці положення кримінального закону при призначенні покарання суд має враховувати не тільки межі караності діяння, встановлені у відповідній санкції статті (частині статті) Особливої частини КК України, а й норми Загальної частини цього Кодексу, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються питання, пов`язані з призначенням покарання, що можуть вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і розміру.
		Обираючи вид і розмір покарання, суд виходить з таких міркувань.
		Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до кримінальних правопорушень якої категорії тяжкості відносить закон вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК України дається лише видова характеристика ступеня тяжкості кримінального правопорушення, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за кримінальне правопорушення цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.
		При цьому під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення. Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду першої чи апеляційної інстанції (прокурора, потерпілого, обвинуваченого чи захисника), а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
		Згідно положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 відноситься до тяжкого злочину.
		Вивченням особиобвинуваченого ОСОБА_6 встановлено,що він у 2014 році був мобілізований до лав ЗСУ та брав участь в антитерористичній операції, в ході участі в проведенні антитерористичної операції на сході України отримав контузію та ушкодження плеча, голови, втратив частково слух (довідка в/ч «номер» від 3 жовтня 2014 року, висновок судово-психіатричного експерта № 403 (аркуш висновку 6)), бере участь у догляді за матір`ю похилого віку, разом з цивільною дружиною ОСОБА_4 ведуть спільне господарство, користуються авторитетом та повагою серед жителів с. Мильськ, характеризується виключно з позитивної сторони (характеристика від 04 вересня 2023 року № 890), раніше не судимий, на стаціонарному та на амбулаторному лікуванні в КП «Волинський медичний центр терапії залежностей» Волинської обласної ради не перебував, по наявній базі даних Волинської обласної психіатричної лікарні він не значиться.
		Крім того, суд звертає увагу на позицію потерпілої сторони, яка претензій до обвинуваченого не має, просить суд врахувати винятковість обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений вступившись за ОСОБА_4 (потерпілу) в зв`язку з агресією сина (загиблого ОСОБА_8 ) по відношенню до неї та сам постраждав та не позбавляти волі ОСОБА_6 .
		Між тим, така позиція потерпілої сторони не є обов`язковою для суду, натомість ураховується в сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 КК України, і не має над ними юридичної переваги.
		Крім цього,судом припризначенні покараннявраховуються йінші обставини,що впливаютьна ступіньвідповідальності,а саме:наявність пом`якшуючихобставин (щирекаяття таактивне сприяннярозкриттю кримінальногоправопорушення тасудовому розгляду,вчинення кримінальногоправопорушення підвпливом сильногодушевного хвилювання,що виниквнаслідок дійпотерпілого),відсутність обтяжуючихобставин,його посткримінальнуповедінку,яка євиключно позитивноюта свідчитьпро усвідомленняним негативностівчиненого суспільнонебезпечного діянняі готовністьнести кримінальнувідповідальність, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення.
		Визначаючи вид та розмір покарання, суд також, виходить з того, що каральна функція, тобто акт покарання від імені держави, як засіб запобігання нових правопорушень, що є уособленням негативної реакції держави на скоєне правопорушення, не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.
		На думку суду, наявність усіх вищенаведених та встановлених судом обставин в їх сукупності, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення у поєднанні із вказаними даними про особу обвинуваченого дають обґрунтовані підстави суду призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України, однак шляхом переходу до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті (частини) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення, а саме  пробаційного нагляду, проте в розмірі ближче до максимального.
		Водночас, суд на обвинуваченого покладає обов`язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України.
		Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		При цьому, згідно з вимогами ч. 1, 3 ст. 5 КК України, зворотну дію в часі, має лише той закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
		Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.
		На думку суду, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, а також необхідним для досягнення легітимної мети призначення покарання, а саме: виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
		 
		Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		На підставі ст. 72 КК України, зарахувати в строк покарання ОСОБА_6 термін попереднього ув`язнення (фактичного затримання особи) з 30 серпня 2023 року по 01 вересня 2023 року, включно, з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає 2 (два) дні пробаційного нагляду.
		У відповідності до вимог ст. 100 КПК України, суд вирішує долю речових доказів.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Витрати на залучення експертів відсутні.
		Застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, згідно ухвали слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 вересня 2023 року необхідно скасувати у зв`язку із постановленням кінцевого рішення по справі.
		Згідно ухвали слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 вересня 2023 року до обвинуваченого ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце свого проживання строком на 2 (два) місяці, тобто до 01 листопада 2023 року включно. Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 жовтня 2023 року до обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв до 30 листопада 2023 року. Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2023 року застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід було продовжено до 28 січня 2024 року включно. Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 01 лютого 2024 року до обвинуваченого ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, встановлено строк дії обов`язків 2 (два) місяці до 01 квітня 2024 року включно. Строк запобіжного заходу сплив та в подальшому не продовжувався.
		Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не знаходить, оскільки не вбачає будь-яких ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 366-368, 371, 374, 376 КПК України, суд
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		На підставі ст. 72 КК України, зарахувати в строк покарання ОСОБА_6 термін попереднього ув`язнення (фактичного затримання особи) з 30 серпня 2023 року по 01 вересня 2023 року, включно, з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає 2 (два) дні пробаційного нагляду.
		Строк покарання у виді пробаційного нагляду рахувати з дня постановки ОСОБА_6 на облік уповноваженим органом з питань пробації. 
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 вересня 2023 року.
		Речові докази у справі:
		- 6 (шість) фрагментів дерев`яної дошки з слідами речовини бурого кольору в картонній упаковці, частина покривала з слідами речовини бурого кольору в паперовому конверті, наволочка з слідами речовини бурого кольору з приміщення № 4 в паперовому конверті, футболка з слідами речовини бурого кольору з приміщення № 4 в паперовому конверті, тапок синього кольору в паперовому конверті, штани чорного кольору з маркуванням «Ao Long Com», труси темно червоного кольору, штани джинсові сірого кольору, які поміщено в картонну упаковку та передано на зберігання до камери схову речових доказів ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області  знищити;
		- медичну картку стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_8 в пакеті для речових доказів № PSP 2234913  залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...