Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/16264/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2024. Зареєстровано: 14.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2024.
Дата набрання законної сили: 09.12.2024
Номер судового провадження: 11-кп/801/1260/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022020000000289

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/16264/22
		Провадження №11-кп/801/1260/2024
		Категорія: крим.
		Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1 
		Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		 
		ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09 грудня 2024 року   м. Вінниця
		 
		 
		Вінницький апеляційний суд в складі: 
		головуючого-судді            ОСОБА_2 ,
		суддів:                      ОСОБА_3 , 
		                                ОСОБА_4 ,
		секретарем судового засідання     ОСОБА_5 ,
		за участю:
		прокурора                 ОСОБА_6 ,
		потерпілого                 ОСОБА_7 ,
		представника потерпілого         ОСОБА_8 ,
		обвинуваченої                 ОСОБА_9 ,
		захисників                 ОСОБА_10 , 
		                        ОСОБА_11 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12022020000000289 від 09.06.2022 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 та прокурора у кримінальному провадженні на вирок Літинського районного суду Вінницької області від 22.11.2022, яким
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Хмільник Вінницької області, жительку АДРЕСА_1 , українку, громадянку України, з середньою освітою, неодружену, працюючу в Українському центрі з фізичної культури і спорту для осіб з інвалідністю «Інваспорт», інваліда 2 групи, раніше несудиму,
		визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
		Строк відбування покарання вирішено рахувати з моменту затримання.
		Цивільні позови задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 400000 грн, матеріальну шкоду, яка пов`язана із витратами за проведення поховання, в сумі 55494,33 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.
		Вирішено питання з речовими доказами, накладеним арештом та процесуальними витратами.
		В С Т А Н О В И В:
		Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачена ОСОБА_9 близько 09:00 год. 09.06.2022, не маючи посвідчення водія відповідної категорії, керуючи технічно-справним автомобілем «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Т-0219 в напрямку м. Калинівка Хмільницького району Вінницької області з перевищенням максимально дозволеної на даній ділянці дороги швидкості, неподалік с. Пиківська Слобідка Хмільницького району Вінницької області, не врахувала дорожню обставновку, а саме: наявність заокруглення дороги праворуч, не обрала безпечної швидкості, яка б дозволяла їй постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого не впоралася з керуванням та виїхала за межі проїзної частини дороги, де допустила наїзд на дерево.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири вищевказаного автомобіля ОСОБА_13 та ОСОБА_14 отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані до комунального підприємства «Калинівська центральна районна лікарня», де ІНФОРМАЦІЯ_2 померли.
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 06.07.2022 №47 у ОСОБА_13 виявлена сполучна травма тіла: закрита черепно-мозкова травма  садна, синець, забійно-рвана рана голови, крововилив в м`які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, забій головного мозку, субдуральна гематома в лівій лобно-тім`яно-потиличній ділянці, поширений субарахноїдальний крововилив, субарахноїдальний крововилив мозочка, крововилив в шлуночки мозку; закрита тупа травма грудної клітки  поперечний перелом грудини в проекції руків`я та тіла, множинні переломи ребер з обох сторін, забій легень, лівобічний гемоторакс (300 мл), крововиливи в місцях переломів з ушкодженням костальної плеври та міжреберних судин; закрита тупа травма живота  гемоперітонеум  100 мл, крововилив в брижу тонкої та товстої кишки; ознаки струсу тіла  (дрібні зливні крововиливи в зв`язкові апарати внутрішніх органів); закритий уламковий перелом хірургічної шийки правої плечової кістки зі зміщенням; закритий уламковий перелом хірургічної шийки лівої плечової кістки зі зміщенням; закритий підвертлюговий перелом лівої стегнової кістки зі змішенням; множинні садна та синці тулуба, верхніх та нижніх кінцівок.
		Смерть ОСОБА_13 настала від сполучної травми тіла, яка ускладнилася травматичним шоком.
		Сполучна травма тіла у ОСОБА_13 мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть в причинному зв`язку зі смертю.
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 06.07.2022№48 у ОСОБА_14 виявлена сполучна травма тіла: закрита черепно-мозкова травма  садно голови, крововилив в м`які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, забій головного мозку, поширений субарахноїдальний крововилив, крововилив в шлуночки мозку; закрита травма грудної клітки - поперечний перелом грудини в проекції тіла, множинні перелом ребер з обох сторін по декільком анатомічним лініям, забій легень, лівобічний гемоторакс (1500 мл), крововиливи в місцях переломів з ушкодженням костальної плеври та міжреберних судин; закрита тупа травма живота  крововилив в брижу тонкої та товстої кишки; ознаки струсу тіла  (дрібні зливні крововиливи в зв`язкові апарати внутрішніх органів); закритий скалковий перелом хірургічної шийки лівої плечової кістки; закритий уламковий перелом обох кісток (ліктьової та променевої) правого передпліччя; множинні переломи кісток тазу (закритий перелом лівої лонної та сідничної кісток зі зміщенням); множинні садна та синці тулуба, верхніх та нижніх кінцівок; забійна рана лівої стопи.
		Смерть ОСОБА_14 настала від сполучної травми тіла, яка ускладнилася травматичним шоком.
		Сполучна травма тіла у ОСОБА_14 мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть в причинному зв`язку зі смертю.
		Відповідно до висновку судової авто технічної експертизи від 16.06.2022 №СЕ-19/102-22/8289-ІТ у заданій дорожній ситуації дії водія автомобіля «Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_9 з технічної точки зору регламентувалися вимогами п.п. 12.1, 12.6 (г) Правил дорожнього руху.
		У заданій дорожній обстановці дії водія автомобіля «Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_9 не відповідали вимогам п.п. 12.1, 12.6 (г) Правил дорожнього руху та з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
		Таким чином, водій ОСОБА_9 за вищевикладених обставин порушила вимоги п.п. 12.1, 12.6 (г), 2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (зі змінами та доповненнями), згідно з якими:
		1) п.12.1  «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
		2) п.12.6 (г)  "Поза населеними пунктами на всіх дорогах дозволяється рух зі швидкістю: на інших автомобільних дорогах  не більше 90 км/год;
		3) п. 2.1 (а)  «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії».
		Порушення ОСОБА_9 вимог п.п. 12.1, 12.6 (г) Правил дорожнього руху перебуває у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками  настанням смерті пасажирів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
		Дії ОСОБА_9 судом першої інстанції кваліфіковано за ч. 3 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо спричинили загибель кількох осіб.
		До закінчення апеляційного розгляду кримінального провадження прокурор відмовився від своєї апеляційної скарги у зв`язку з чим апеляційне провадження підлягає закриттю в цій частині.
		В апеляційній скарзі захисник обвинуваченої ОСОБА_9  адвокат ОСОБА_12 просить скасувати вирок в частині призначеного покарання та призначити ОСОБА_9 покарання не пов`язане з ізоляцією від суспільства.
		Захисник вважає, що суд необґрунтовано призначив ОСОБА_9 найсуворіше покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 286 КК України, не врахував, що ОСОБА_9 має численні спортивні нагороди, в 2018 році визнана кращою параолімпійкою світу, відсутні обтяжуючі покарання обставини, обвинувачена визнає вину, свої дії вважає неумисними, відшкодувати шкоду потерпілим не вдалось, оскільки вони відмовились від відшкодування шкоди частинами.
		Також захисник просить стягнути з ОСОБА_9 матеріальні витрати на користь обох потерпілих у повному обсязі, по 200000 грн моральної шкоди, в решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
		В судовому засіданні захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_11 підтримали доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_12 з підстав, викладених у ній та просили її задовольнити у повному обсязі. Вказали щодо неврахування в достатній мірі відсутності обставин, які обтяжують покарання, щире каяття, а також особу обвинуваченої ОСОБА_9 , яка представляє Україну на міжнародних змаганнях, має чемпіонські титули та державні нагороди, а також за час апеляційного розгляду відшкодувала моральну шкоду потерпілим. Просили скасувати вирок в частині призначеного покарання, пом`якшити покарання та призначити ОСОБА_9 покарання не пов`язане з позбавленням волі, застосувавши ст. 75 КК України до призначеного покарання.
		Обвинувачена ОСОБА_9 підтримала апеляційну скаргу захисника, просила не позбавляти її волі. Вказала, що щиро шкодує з приводу вчиненого ДТП, оскільки не бажала таких наслідків, відшкодувала шкоду потерпілим та просила не позбавляти її волі.
		Прокурор ОСОБА_6 заперечила проти задоволення апеляційної скарги та пом`якшення покарання обвинуваченій.
		Потерпілий ОСОБА_7 та його представник  адвокат ОСОБА_8 заперечили проти задоволення апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації її дій за ч. 3 ст. 286 КК України ґрунтуються на зібраних у справі доказах, достовірність і достатність яких не ставиться під сумнів сторонами та ніким із учасників судового розгляду не оскаржується.
		Доводи захисника про наявність підстав для звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на таке.
		Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Згідно зі ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
		Положеннями ст. 75 КК України передбачено, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної  призначити покарання або звільнити від покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		Призначаючи покарання ОСОБА_9 , суд дотримався вимог кримінального закону та врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу останньої, яка позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, усвідомила свою вину та щиро розкаялася у скоєному.
		Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_9 , суд першої інстанції не встановив.
		Також судом взято до уваги позицію потерпілих та досудову доповідь інспектора Вінницького міського відділу Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_15 від 15.11.2022.
		Окрім того, суд зважає на те, що вчинення дорожньо-транспортної пригоди хоча і носить необережний характер, однак створило загрозу життю і здоров`ю потерпілих та спричинило загибель двох потерпілих.
		Оцінивши в комплексі вказані обставини у їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який належить до необережних кримінальних правопорушень, конкретні обставини вчинення злочину, колегія суддів не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням.
		Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду та вважає, що призначене ОСОБА_9 покарання у даному конкретному випадку відповідає вимогам закону, за своїм видом та розміром є необхіднім та достатнім для її виправлення, справедливим та таким, що не суперечить положенням КК.
		Доводи захисника щодо неврахування характеризуючих даних є надуманими. Захисник посилається на обставини, які і так були враховані місцевим судом при призначенні покарання.
		Покарання, визначене ОСОБА_9 в межах кримінального закону, у розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 286 КК України, відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для виправлення засудженої та запобігання вчиненню нових злочинів як нею, так і іншими особами.
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, підстав для зміни вироку не вбачає.
		Керуючись ст.ст. 403, 404, 405, 407 КПК України, суд
		п о с т а н о в и в:
		Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги.
		Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 залишити без задоволення.
		Вирок Літинського районного суду Вінницької області від 22.11.2022 щодо ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, залишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
		 
		Судді:
		       
		        ОСОБА_2       ОСОБА_3       ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...