Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/19365/23 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2024. Зареєстровано: 14.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 16.12.2024.
Дата набрання законної сили: 03.12.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03 грудня 2024 року 
		м. Київ
		cправа №  910/19365/23 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
		секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
		за участю представників:
		позивача - Кравцова Г. Є. (адвокат),  
		відповідача-1 - Кобилянського В. А. (адвокат),
		відповідача-2 - не з`явилися,
		відповідача-3 - не з`явилися, 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Радомишльської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 (суддя       Пукас А. Ю.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 (головуючий - Сибіга О. М., судді Вовк І. В., Палій В. В.) у справі 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Доломіне" 
		до: 1) Радомишльської міської ради, 
		2) Державної служби геології та надр України,
		3) Міністерства юстиції України
		про встановлення земельного сервітуту та заборону вчиняти певні дії.
		Короткий зміст і підстави позовних вимог 
		1. 19.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Доломіне" (далі - ТОВ "Доломіне", Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до       Радомишльської міської ради (далі - Радомишльська міськрада, Міськрада, відповідач-1), Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра України, відповідач-2), Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст України, відповідач-3) про:
		1) встановлення з моменту набрання рішенням суду законної сили на користь ТОВ "Доломіне" строкового оплатного земельного сервітуту на сформовану земельну ділянку площею 7,4689       га, кадастровий номер 1825088300:07:000:0465, категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікації, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення земельної ділянки - 16.00 "Землі запасу" (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); загальна площа: 7,4689 га; місце розташування: Житомирська область, Житомирський район, Радомишильська територіальна громада, с. Раковичі, комунальна форма власності, не перебуває у власності або користуванні у громадян чи у юридичних осіб (далі - спірна земельна ділянка № 1) для видобування доломітів для скляної промисловості, виробництва облицювальних блоків і плит із супутнім отриманням декоративного щебню і піску, муки для вапнування кислих ґрунтів; серпентинізованих доломітів і кальцифірів для виробництва облицювальних блоків і плит з супутнім отриманням декоративного щебню і піску; гранітів, гнейсів, пегматитів, амфіболітів для виробництва декоративного щебню та піску, будівельного щебню, бутового каменю з супутнім отриманням піску із відсіву подрібнення з правом будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності (вид сервітуту), в межах визначених технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, виготовленою ПАТ "УКРГЕОЛБУДМ", на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 01.11.2010 № 5210 із автоматичним продовженням строку дії сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами (строк дії сервітуту), з оплатою 7995,83 грн за рік, яка виплачується в 5-денний строк з дня виставлення рахунку за фактичне користування правом сервітуту;
		2) встановлення з моменту набрання рішенням суду законної сили на користь ТОВ "Доломіне" строкового оплатного земельного сервітуту на земельну ділянку площею 22,4734 га, що       потребує формування, після розроблення ТОВ "Доломіне" документації із землеустрою без необхідності отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, в тому числі: 10,9232 га, що перебуває в межах ділянки надр згідно зі спеціальним дозволом від 01.11.2010 № 5210, наданим Товариству, та 11,5502 га, що перебуває за межами ділянки надр згідно зі спеціальним дозволом від 01.11.2010 № 5210, наданим ТОВ       "Доломіне", розташування: Житомирська область, Житомирський район, Радомишльська міська рада (Раковицький старостинський округ), поблизу села Негребівка (за межами населених пунктів), цільове призначення: 11.01 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, комунальна форма власності, не перебуває у власності або користуванні у громадян чи у юридичних осіб (далі - спірна земельна ділянка № 2), для видобування доломітів для скляної промисловості, виробництва облицювальних блоків і плит із супутнім отриманням декоративного щебню і піску, муки для вапнування кислих ґрунтів; серпентинізованих доломітів і кальцифірів для виробництва облицювальних блоків і плит з супутнім отриманням декоративного щебню і піску; гранітів, гнейсів, пегматитів, амфіболітів для виробництва декоративного щебню та піску, будівельного щебню, бутового каменю з супутнім отриманням піску із відсіву подрібнення з правом будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності (вид сервітуту), з оплатою 24 058,90 грн за рік, яка виплачується в 5-денний строк з дня виставлення рахунку за фактичне користування правом сервітуту;
		3) встановлення з моменту набрання рішенням суду законної сили на користь ТОВ "Доломіне" строкового оплатного земельного сервітуту на земельну ділянку площею 10,1641 га, що       потребує формування, після розроблення ТОВ "Доломіне" документації із землеустрою без необхідності отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, в тому числі: 10,1641 га, що перебуває в межах ділянки надр згідно зі спеціальним дозволом від 01.11.2010 № 5210, наданим Товариству, розташування: Житомирська область, Житомирський район, Радомишльська міська рада (Раковицький старостинський округ), поблизу села Негребівка (за межами населених пунктів), цільове призначення: 11.01 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, комунальна форма власності, не перебуває у власності або користуванні у громадян чи у юридичних осіб (далі - спірна земельна ділянка № 3), для видобування доломітів для скляної промисловості, виробництва облицювальних блоків і плит із супутнім отриманням декоративного щебню і піску, муки для вапнування кислих ґрунтів; серпентинізованих доломітів і кальцифірів для виробництва облицювальних блоків і плит з супутнім отриманням декоративного щебню і піску; гранітів, гнейсів, пегматитів, амфіболітів для виробництва декоративного щебню та піску, будівельного щебню, бутового каменю з супутнім отриманням піску із відсіву подрібнення з правом будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності (вид сервітуту), з оплатою 10 881,18 грн за рік, яка виплачується в 5-денний строк з дня виставлення рахунку за фактичне користування правом сервітуту;
		4) встановлення з моменту набрання рішенням суду законної сили на користь ТОВ "Доломіне" строкового оплатного земельного сервітуту на земельну ділянку площею 7,8392 га, що       потребує формування, після розроблення ТОВ "Доломіне" документації із землеустрою без необхідності отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, в тому числі: 7,8392 га, що перебуває в межах ділянки надр згідно зі спеціальним дозволом від 01.11.2010 № 5210, наданим Товариству, розташування: Житомирська область, Житомирський район, Радомишльська міська рада (Раковицький старостинський округ), поблизу села Негребівка (за межами населених пунктів), цільове призначення: 11.01 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, комунальна форма власності, не перебуває у власності або користуванні у громадян чи у юридичних осіб (далі - спірна земельна ділянка № 4), для видобування доломітів для скляної промисловості, виробництва облицювальних блоків і плит із супутнім отриманням декоративного щебню і піску, муки для вапнування кислих ґрунтів; серпентинізованих доломітів і кальцифірів для виробництва облицювальних блоків і плит з супутнім отриманням декоративного щебню і піску; гранітів, гнейсів, пегматитів, амфіболітів для виробництва декоративного щебню та піску, будівельного щебню, бутового каменю з супутнім отриманням піску із відсіву подрібнення з правом будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності (вид сервітуту), з оплатою 8392,25 грн за рік, яка виплачується в 5-денний строк з дня виставлення рахунку за фактичне користування правом сервітуту; 
		5) заборону Держгеонадра України надавати третім особам право користування ділянкою надр за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, біля села Негребівка, шляхом надання будь-якого спеціального дозволу, в тому числі для створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення, в тому числі на користування надрами для видобування корисних копалин; 
		6) заборону Мін`юсту України вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо чотирьох спірних земельних ділянок, посилаючись на положення статей 395, 401- 403 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 66, 791, 98- 100, 123, 1241, 186 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 6, 14, 18, 19, 24, 25, 58 Кодексу України про надра, статей 14, 277 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статей 13, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статті 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр".
		2. Позовна заява обґрунтовується тим, що: 
		1) Товариство є володільцем спеціального дозволу на користування надрами від 01.11.2010 № 5210 (зі строком дії до 01.11.2030) на видобування доломітів, серпентинізованих доломітів і кальцифірів, гранітів, гнейсів, пегматитів, амфіболітів у Негребівському родовищі, що знаходиться в Радомишльському районі Житомирської області біля с. Негребівка, площею       50,7 га, однак усупереч вимогам земельного законодавства Радомишльська міськрада впродовж листопада-грудня 2023 року відмовила в задоволенні неодноразових клопотань ТОВ "Доломіне" про встановлення земельних сервітутів щодо спірних земельних ділянок та укладенні відповідних договорів, а саме з причин ненадання Товариством на розгляд Міськради документації щодо оцінки впливу на довкілля, тоді як надання таких документів не передбачено нормами частини 1 статті 1241 ЗК України (в редакції, чинній з       20.08.2021), якими визначено перелік документів, що додаються до клопотання про встановлення земельного сервітуту, а в силу положень частини 2 статті 17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" цей Закон як такий, що набрав чинності з 18.06.2017, не поширюється на позивача як суб`єкта господарювання, який отримав рішення про провадження планованої діяльності (спеціальний дозвіл на користування надрами від       01.11.2010 № 5210) до набрання чинності цим Законом. Таким       чином, відповідач-1 своїми протиправними діями створює перешкоди для законної господарської діяльності Товариства (надрокористувача) з видобутку корисних копалин (доломітів, серпентиназованих доломітів, кальцифірів, гранітів, гейсів, пегматитів, аміфіболітів) і перешкоджає виконанню обов`язків позивача як платника податків; 
		2) існує ймовірність звернення Благодійної організації "Благодійний фонд "Свідома Україна" до Держгеонадра України із заявою про надання спеціального дозволу на створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення, оскільки до Радомишльської міськради подано колективне звернення громадян та клопотання зазначеної благодійної організації зміну цільового призначення спірної земельної ділянки № 1 на землі рекреаційного призначення, що може призвести до порушень прав позивача як володільця спеціального дозволу;
		3) також належним способом захисту порушеного права позивача є заборона Мін`юсту України вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо чотирьох спірних земельних ділянок, стосовно яких Товариство просить встановити земельні сервітути, позаяк основними завданнями відповідача-3 є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук.
		Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
		3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024, позов задоволено частково. Встановлено з моменту набрання рішенням суду законної сили на користь ТОВ "Доломіне" строковий оплатний земельний сервітут на спірну земельну ділянку № 1 для видобування доломітів для скляної промисловості, виробництва облицювальних блоків і плит із супутнім отриманням декоративного щебню і піску, муки для вапнування кислих ґрунтів; серпентинізованих доломітів і кальцифірів для виробництва облицювальних блоків і плит з супутнім отриманням декоративного щебню і піску; гранітів, гнейсів, пегматитів, амфіболітів для виробництва декоративного щебню та піску, будівельного щебню, бутового каменю з супутнім отриманням піску із відсіву подрібнення з правом будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності (вид сервітуту), в межах визначених технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, виготовленою ПАТ "УКРГЕОЛБУДМ", на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 01.11.2010 № 5210 із автоматичним продовженням строку дії сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами (строк дії сервітуту), з оплатою 7995,83 грн за рік, яка виплачується в 5-денний строк з дня виставлення рахунку за фактичне користування правом сервітуту. 
		У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
		4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 401- 404 ЦК України, статей 66, 791, 91, 96, 98, 100, 123, 1241 ЗК України (в редакції, чинній з 28.03.2023), статей 149, 151 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 6, 14, 151, 18, 19, 24 Кодексу України про надра, статті 277 ПК України, статті 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр", статей 3, 11, 17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", пункту 814 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від       25.12.2015 № 1127, статей 73, 74, 76, 86 ГПК України, застосовуючи які, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що:
		1) ТОВ "Доломіне" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами в 2010 році, тобто до набрання чинності Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (до 17.06.2017), тому дія цього Закону не поширюється на господарську діяльність позивача (частина 2 статті       17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"), чим спростовується посилання Міськради на ненадання Товариством документації щодо оцінки впливу на довкілля як підставу для відмови в укладенні договору про встановлення земельного сервітуту стосовно спірної земельної ділянки № 1;
		2) у зв`язку з наявністю у Товариства спеціального дозволу на користування надрами від       01.11.2010 № 5210 (зі строком дії до 01.11.2030), який є чинним, протиправна відмова Міськради в задоволенні клопотання про укладення договору сервітуту фактично спрямована на позбавлення надрокористувача можливості отримати доступ до надр та права користування надрами для здійснення ним господарської діяльності;
		3) першочерговою умовою для майбутнього встановлення сервітуту на несформовану земельну ділянку є отримання дозволу органу місцевого самоврядування на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому частиною 3 статті 1241 ЗК України (в       редакції, чинній з 20.08.2021), тобто без дотримання вказаної умови встановлення строкового земельного сервітуту є неможливим, у зв`язку з чим строковий оплатний земельний сервітут може бути встановлений лише на сформовану земельну ділянку площею 7,4689 га (спірну земельну ділянку № 1), що зумовлює відмову в задоволенні тих позовних вимог Товариства до Міськради, які заявлені про встановлення земельних сервітутів стосовно трьох несформованих земельних ділянок (спірних земельних ділянок №№ 2- 4);
		4) Держгеонадра України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Держгеонадра України, затвердженого постановою КМУ від       30.12.2015 № 1174, отже, відповідач-2 діє в межах дискреційних повноважень, наданих йому чинним законодавством України, натомість безпідставні позовні вимоги Товариства до Держгеонадра України ґрунтуються виключно на припущеннях; 
		5) заявлені до відповідача-3 вимоги про заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірних земельних ділянок є необґрунтованими, оскільки їх виконання призведе до порушення чинного законодавства України в сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема, у випадку задоволення позовних вимог про встановлення на користь ТОВ       "Доломіне" строкового оплатного земельного сервітуту та одночасної заборони Мін`юсту України вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок виникатиме стан, що унеможливлює виконання судового рішення, оскільки буде існувати заборона на вчинення будь-яких реєстраційних дій.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, Радомишльська міськрада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати в частині задоволення позовної вимоги про встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки площею 7,4689       га, кадастровий номер 1825088300:07:000:0465 (спірної земельної ділянки № 1), та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		6. На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що: 
		1) апеляційний суд не врахував висновку щодо застосування положень частини 1 статті 401 ЦК України в подібних правовідносинах (в       контексті необхідності доведення позивачем неможливості задоволення потреб для нормального використання свого майна будь-яким іншим способом, аніж обтяженням сервітутом чужої земельної ділянки), викладеного в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №       539/1427/16-ц, від 29.01.2020 у справі №       304/873/16-ц, від 22.09.2021 у справі №       325/329/19;
		2) суди не врахували висновку щодо застосування норм частини 1 статті 402 ЦК України та частини 1 статті 100 ЗК України (в       контексті того, що спосіб встановлення сервітуту впливає на можливість обрання способу захисту і, як вбачається, якщо законом передбачено можливість встановлення сервітуту як договором, так і рішенням суду, то, відповідно, і способами захисту в цьому випадку можуть бути як звернення до суду з вимогою про визнання договору укладеним, так і з вимогою про встановлення сервітуту за рішенням суду), викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від       15.12.2021 у справі № 918/303/21;
		3) на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень частини 4 статті 66, частин 3, 4 статті 98, пункту "в3" статті 99 та статті 1241 ЗК України та пункту 277.1 статті 277 ПК України у їх нерозривному зв`язку при регулюванні відносин з надання в користування земельної ділянки шляхом встановлення такого специфічного виду сервітуту як право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення з правом будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 ЗК України.
		Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
		7. ТОВ       "Доломіне" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові. 
		Держгеонадра України та Мін`юст України не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
		Розгляд справи Верховним Судом 
		8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від       21.10.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Радомишльської міськради на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі №       910/19365/23 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на       26.11.2024.
		Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від       26.11.2024 оголошувалася перерва в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги Радомишльської міськради на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі №       910/19365/23 до 03.12.2024.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій 
		9. ТОВ       "Доломіне" є володільцем спеціального дозволу на користування надрами від       01.11.2010 № 5210 (строком дії до 01.11.2030) на видобування доломітів, серпентинізованих доломітів і кальцифірів, гранітів, гнейсів, пегматитів, амфіболітів у Негребівському родовищі, що знаходиться в Радомишльському районі Житомирської області біля с. Негребівка, площею 50,7 га.
		10. Листом Територіального управління Держгірпромнагляду у Житомирській області від       06.08.2014 № 2594/1.6 повідомлено ТОВ "Доломіне" про те, що, розглянувши "Проект гірничого відводу Негребівського родовища доломітів, розташованого у Радомишльському районі Житомирської області України", територіальне управління не заперечує щодо отримання гірничого відводу Товариством для промислової розробки Негребівського родовища доломінітів площею 58,38 га, розташованого на території Раковицької сільської ради у Радомишльському районі Житомирської області.
		Актом Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України про надання гірничого відводу від 20.04.2015 № 3028 засвідчено його надання ТОВ "Доломіне" з метою розробки Негребівського родовища доломітів (доломіти, серпентинізовані доломіти і кальцифіри, граніти, гнейси, пегматити, амфіболіти), який знаходиться в Радомишльському районі Житомирської області площею 58,73 га. Термін чинності акта про надання гірничого відводу - до 01.11.2030.
		Листом від 18.12.2019 № 21 ТОВ "Доломіне" надало до Держгеонадра України для погодження "Робочий проект розробки та гірничо-технічної рекультивації Негребівського родовища доломітів, розташованого у Радомишльському районі Житомирської області для ТОВ       "Доломіне".
		Листом від 13.01.2020 №530/01/10-20 Держгеонадра України відповідно до статті 51 Кодексу України про надра погодила ТОВ "Доломіне" "Робочий проект розробки та гірничо-технічної рекультивації Негребівського родовища доломітів, розташованого у Радомишльському районі Житомирської області, в межах компетенції за умов: 1) видобування корисної копалини відповідно до затверджених Проєктом техніко-економічних показників промислового освоєння родовища з річною продуктивністю видобутку по гірничій масі 60,6 тис. м3 на рік, по товарних блоках 9 тис. м3; 2) експлуатаційних втрат 1 групи (у бортах кар`єру) - в обсязі 588,4       тис. м3, експлуатаційних втрат 2 групи (втрати корисної копалини при транспортуванні та в місцях складування) - 0,5 %; 3) дотримання вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів з питань охорони надр; 4) ведення необхідної геологічної та маркшейдерської документації з метою забезпечення обліку стану і руху запасів, а також достовірності втрат корисної копалини.
		11. У подальшому, ТОВ "Доломіне" звернулося до Радомишльської міськради з клопотанням про надання дозволу на розроблення родовища корисних копалин та надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки № 1, місцерозташування якої: Житомирська область, Житомирський район, Радомишльська територіальна громада, с. Раковичі, де розташований кар`єр і де раніше добувалися корисні копалини.
		Зазначене клопотання розглянуто на 28 сесії Радомишльської міськради від       28.08.2023, за результатами якої вирішено: "зняти питання з розгляду до рішення суду, яке набере законної сили".
		24.10.2023 ТОВ "Доломіне" повторно звернулося до Міськради для розгляду клопотання з урахуванням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2023 у справі № 240/36678/21, якою було відмовлено в задоволенні адміністративного позову Держгеонадра України до ТОВ "Доломіне" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 01.11.2010 № 5210, наданого Товариству.
		Зазначене клопотання ТОВ "Доломіне" розглянуто на 30 сесії Радомишльської міськради від       23.11.2023, за результатами якої прийнято рішення зняти питання з порядку денного та відмовити в задоволенні будь-яких звернень Товариства щодо виготовлення містобудівної документації, землевпорядної документації для передачі в оренду, чи інше користування в зв`язку з відсутністю оцінки впливу на довкілля.
		12. 01.12.2023 ТОВ "Доломіне" втретє звернулося до Міськради з клопотанням про укладення договору земельного сервітуту щодо спірних земельних ділянок.
		Листом Виконавчого комітету Радомишльської міськради від 04.12.2023 № 01-20/2137 у відповідь на клопотання 01.12.2023 повідомлено Товариство про те, що, враховуючи значний суспільний інтерес до питань, що розглядаються, та невиконання заявником рекомендацій попередньої сесії Міськради з надання документації щодо оцінки впливу на довкілля, відмовлено:
		1)              в наданні згоди на встановлення земельного сервітуту та в забезпеченні укладання договору про встановлення земельного сервітуту щодо спірної земельної ділянки № 1, вид права земельного сервітуту згідно зі статтею 99 ЗК України: право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення з правом будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності, за умови, що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 ЗК України;
		2) у виготовленні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для укладання договору про встановлення земельного сервітуту із земель комунальної власності та подальшому наданні згоди та укладенні з ТОВ "Доломіне" договору земельного сервітуту на спірну земельну ділянку № 2;
		3) у виготовленні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для укладання договору про встановлення земельного сервітуту із земель комунальної власності та подальшому наданні згоди та укладенні з ТОВ "Доломіне" договору земельного сервітуту на спірну земельну ділянку № 3;
		4) у виготовленні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для укладання договору про встановлення земельного сервітуту із земель комунальної власності та подальшому наданні згоди та укладенні з ТОВ "Доломіне" договору земельного сервітуту на спірну земельну ділянку № 4.
		13. 21.12.2023 Радомишльська міська рада прийняла рішення про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки № 1, згідно з яким, враховуючи частину 4 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яким передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, яка не розроблена та відсутня на цей час, відкладено до виготовлення та затвердження відповідної містобудівної документації розгляд питання щодо прийняття рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки № 1 із земель запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) категорії земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
		Позиція Верховного Суду
		14. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки вимоги поданої касаційної скарги стосуються незгоди Міськради із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій саме в частині задоволення позовної вимоги про встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки площею 7,4689       га, кадастровий номер 1825088300:07:000:0465 (спірної земельної ділянки № 1), то колегія суддів здійснює їх касаційний перегляд лише у відповідній частині.
		Таким чином, рішення та постанова судом касаційної інстанції наразі не переглядаються в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог, заявлених до відповідачів, як такі, що не оскаржуються в цій частині.
		15. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
		16. В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про обґрунтованість позовних вимог у частині встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки (спірної земельної ділянки № 1), оскільки: 
		1) ТОВ "Доломіне" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами в 2010 році, тобто до набрання чинності Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (до 17.06.2017), тому дія цього Закону не поширюється на господарську діяльність позивача (частина 2 статті       17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"), чим спростовується посилання Міськради на ненадання Товариством документації щодо оцінки впливу на довкілля як підставу для відмови в укладенні договору про встановлення земельного сервітуту стосовно спірної земельної ділянки № 1;
		2) у зв`язку з наявністю у Товариства спеціального дозволу на користування надрами від       01.11.2010 № 5210 (зі строком дії до 01.11.2030), який є чинним, протиправна відмова Міськради в задоволенні клопотання про укладення договору сервітуту фактично спрямована на позбавлення надрокористувача можливості отримати доступ до надр та права користування надрами для здійснення ним господарської діяльності.
		3) першочерговою умовою для майбутнього встановлення сервітуту на несформовану земельну ділянку є отримання дозволу органу місцевого самоврядування на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому частиною 3 статті 1241 ЗК України (в       редакції, чинній з 20.08.2021), тобто без дотримання вказаної умови встановлення строкового земельного сервітуту є неможливим, у зв`язку з чим строковий оплатний земельний сервітут може бути встановлений лише на сформовану земельну ділянку площею 7,4689 га (спірну земельну ділянку № 1), що зумовлює відмову в задоволенні тих позовних вимог Товариства до Міськради, які заявлені про встановлення земельних сервітутів стосовно трьох несформованих земельних ділянок (спірних земельних ділянок №№ 2- 4).
		17. Відповідно до частини 1 статті 401 та частин 1, 3 статті 402 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
		Абзацом 1 частини 2 статті 100 ЗК України уточнено, що земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.
		За змістом положень частин 1, 3, 4 статті 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
		18. Частиною 2 статті 17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (набрав чинності з       18.06.2017) передбачено, що дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом.
		19. Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
		20. Згідно з частинами 1, 2 статті 1241 ЗК України (в       редакції, чинній з 20.08.2021) особа, заінтересована у встановленні земельного сервітуту на землях державної, комунальної власності, звертається з клопотанням у разі, якщо: а) земельна ділянка не передана у користування або у разі необхідності встановлення земельного сервітуту на землях, не сформованих у земельні ділянки, - до органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності; б) земельна ділянка перебуває у користуванні - до органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності, або до землекористувача. У клопотанні має бути зазначена мета встановлення земельного сервітуту. До клопотання додаються: а) копії документів, що підтверджують право власності заявника на будівлі, споруди, що розташовані на земельній ділянці (за наявності); б) письмове погодження землекористувача (у разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки, яка перебуває у користуванні, за договором з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності), справжність підпису на якому засвідчується нотаріально; в) проєкт договору про встановлення земельного сервітуту (у разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки); г)       графічні матеріали із зазначенням орієнтовного місця розташування та площі земельної ділянки, яку передбачається сформувати з метою встановлення земельного сервітуту (у разі необхідності формування земельної ділянки державної, комунальної власності з метою встановлення земельного сервітуту); ґ) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, що розробляється без одержання дозволу на її розроблення (у разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки). У разі необхідності встановлення земельного сервітуту на сформованій земельній ділянці: особа відповідно до пункту "а" частини 1 цієї статті приймає рішення про надання згоди на встановлення земельного сервітуту та забезпечує укладення договору про встановлення земельного сервітуту або надає мотивовану відмову у його встановленні; особа відповідно до пункту "б" частини 1 цієї статті забезпечує укладення договору про встановлення земельного сервітуту або надає мотивовану відмову у його встановленні. Укладення договору про встановлення земельного сервітуту з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування здійснюється на підставі рішення цього органу. У разі відмови в укладенні договору про встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки державної, комунальної власності такий договір визнається укладеним за рішенням суду.
		Хоча статтю 1241 було внесено до ЗК України з метою врегулювання відносин в сфері енергетики (Законом України від 15.07.2021 № 1657-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури приєднання до електричних мереж"), однак її положення здебільшого мають універсальний характер та повинні застосовуватися для процедур встановлення земельного сервітуту за зверненням особи, заінтересованої у встановленні земельного сервітуту на землях державної, комунальної власності (аналогічний висновок у порядку "obiter dictum" викладено в пункті 5.19 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від       15.12.2021 у справі № 918/303/21).
		21. Водночас нормами абзацу 1 частини 3 та абзацу 2 частини 4 статті 1241 ЗК України (в       редакції, чинній з 20.08.2021) передбачено, що в разі необхідності формування земельної ділянки державної, комунальної власності з метою встановлення земельного сервітуту орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування протягом одного місяця з дня отримання клопотання приймає рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Розроблений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається на затвердження органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою, який протягом одного місяця з дня його отримання зобов`язаний затвердити проєкт та прийняти рішення про надання згоди на встановлення земельного сервітуту або надати мотивовану відмову у його затвердженні. Рішення про надання згоди на встановлення земельного сервітуту є підставою для укладення договору про встановлення земельного сервітуту. У разі якщо розроблений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки не був поданий на затвердження протягом шести місяців з дня надання дозволу на його розроблення, рішення про надання такого дозволу втрачають чинність. Зазначений строк може бути продовжений не більш як на шість місяців органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за заявою особи, заінтересованої у встановленні земельного сервітуту.
		Таким чином, обов`язковими умовами для встановлення сервітуту щодо несформованої земельної ділянки комунальної власності є отримання дозволу органу місцевого самоврядування на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки та затвердження відповідного проєкту, тобто недотримання вказаних умов унеможливлює встановлення земельного сервітуту.
		Натомість для встановлення сервітуту щодо сформованої земельної ділянки комунальної власності чинне законодавство не передбачає необхідності дотримання процедур розроблення та затвердження проєкту землеустрою щодо її відведення.
		22. У зв`язку з наведеним, ураховуючи обставини неприйняття Міськрадою рішення про надання Товариству дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення трьох несформованих земельних ділянок (спірних земельних ділянок №№ 2- 4), суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що строковий оплатний земельний сервітут може бути встановлений лише на сформовану земельну ділянку площею 7,4689 га (спірну земельну ділянку № 1). 
		При цьому суд першої інстанції правомірно зазначив, а відповідач-1 не спростував того, що, оскільки ТОВ "Доломіне" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами 03.11.2010, тобто до набрання чинності Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (до 17.06.2017), то дія цього Закону не поширюється на господарську діяльність позивача (частина 2 статті       17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"), внаслідок чого необґрунтованим є посилання Міськради на ненадання Товариством документації щодо оцінки впливу на довкілля як достатню підставу для відмови в укладенні договору про встановлення земельного сервітуту стосовно спірної земельної ділянки № 1.
		23. Крім того Верховний Суд зауважує, що відповідач-1 не спростував доводів позивача щодо протиправності відмови Радомишльської міськради в задоволенні неодноразових клопотань ТОВ "Доломіне" про встановлення земельних сервітутів щодо спірних земельних ділянок з причин ненадання Товариством на розгляд Міськради документації щодо оцінки впливу на довкілля, оскільки надання таких документів не передбачено нормами частини 1 статті 1241 ЗК України (в редакції, чинній з       20.08.2021), якими визначено вичерпний перелік документів, що додаються до клопотання про встановлення земельного сервітуту стосовно сформованої земельної ділянки.
		24. Наведене вище переконливо свідчить про те, що оформлена листом від 04.12.2023 № 01-20/2137 відмова Радомишльської міськради в наданні згоди Товариству на встановлення земельного сервітуту на сформовану земельну ділянку площею 7,4689 га (спірну земельну ділянку № 1) та в укладенні відповідного договору не може вважатися мотивованою відмовою у встановленні земельного сервітуту в розумінні абзацу 2 частини 2 статті 1241 ЗК України (в       редакції, чинній з       20.08.2021), що, як наслідок, виключає відмову в задоволенні позову в частині встановлення земельного сервітуту на зазначену земельну ділянку.
		25. Пунктом "в3" статті 99 ЗК України (в редакції, чинній з 28.03.2023) визначено такий вид земельного сервітуту, як право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення з правом будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу.
		26. Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 66 ЗК України (в редакції, чинній з 28.03.2023), застосування якого до спірних правовідносин покладено судами в основу рішення про часткове задоволення позову (в частині встановлення земельного сервітуту на сформовану земельну ділянку площею 7,4689       га, кадастровий номер 1825088300:07:000:0465) земельні       ділянки усіх форм власності та категорій надаються у користування власникам спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) на видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами, а також за межами таких ділянок надр для будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності (з автоматичним продовженням строку дії земельного сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами). Встановлення земельних сервітутів для зазначених цілей здійснюється без зміни цільового призначення таких земельних ділянок, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення.
		27. Таким чином, Законом України від 01.12.2022 № 2805-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами", яким викладено в новій редакції (чинній з 28.03.2023) норми абзацу 2 частини 4 статті 66 та пункту "в3" статті 99 ЗК України, що регулюють спірні правовідносини в цій справі, було спрощено порядок надання надрокористувачам земельних ділянок усіх форм власності та категорій, а саме шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами, зокрема встановлення земельних сервітутів для зазначених цілей передбачено здійснювати без зміни цільового призначення таких земельних ділянок, за винятком певних категорій земель, які перебувають під особливою охороною держави.
		28. Відповідач-1 у поданій касаційній скарзі посилається на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме: 
		якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 
		якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
		29. Колегія суддів погоджується із зазначеним вище висновком судів попередніх інстанцій про часткову обґрунтованість позовних вимог і водночас відхиляє доводи скаржника про неврахування судами як висновку щодо застосування положень частини 1 статті 401 ЦК України в подібних правовідносинах (в       контексті необхідності доведення позивачем неможливості задоволення потреб для нормального використання свого майна будь-яким іншим способом, аніж обтяженням сервітутом чужої земельної ділянки), викладеного в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №       539/1427/16-ц, від 29.01.2020 у справі №       304/873/16-ц, від 22.09.2021 у справі №       325/329/19, так і висновку щодо застосування норм частини 1 статті 402 ЦК України та частини 1 статті 100 ЗК України (в       контексті того, що спосіб встановлення сервітуту впливає на можливість обрання способу захисту і, як вбачається, якщо законом передбачено можливість встановлення сервітуту як договором, так і рішенням суду, то, відповідно, і способами захисту в цьому випадку можуть бути як звернення до суду з вимогою про визнання договору укладеним, так і з вимогою про встановлення сервітуту за рішенням суду), викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від       15.12.2021 у справі № 918/303/21, з       огляду на таке.
		30. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у       справі №       696/1693/15-ц).
		При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, і в у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено в пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
		31. Як зазначено вище, спірні правовідносини (їх специфічність визнає скаржник у поданій касаційній скарзі), пов`язані зі встановленням для потреб Товариства як володільця спеціального дозволу на користування надрами від       01.11.2010 № 5210 строкового оплатного сервітуту на земельну ділянку комунальної власності за рішенням суду, які виникли в жовтні-грудні 2023 року, регулюються положеннями статті 1241 ЗК України (в редакції, чинній з       20.08.2021) та абзацом 2 частини 4 статті 66 і пунктом "в3" статті 99 ЗК України (в       редакції, чинній з 28.03.2023), якими передбачено особливості надання надрокористувачам земельних ділянок усіх форм власності та категорій шляхом встановлення земельних сервітутів (детально див.       пункти 20- 24, 27 цієї постанови).
		32. У свою чергу, спірні правовідносини встановлення земельних сервітутів у цивільних справах №№       539/1427/16-ц, 304/873/16-ц, 325/329/19, які регулюються загальними нормами статей       401- 404 ЦК України та статей 98- 100 ЗК України, виникли значно раніше - в 2016- 2019 рр., а тому об`єктивно не можуть регулюватися положеннями статті 1241 ЗК України (в       редакції, чинній з       20.08.2021) та абзацом 2 частини 4 статті 66 і пунктом "в3" статті       99 ЗК України (в       редакції, чинній з 28.03.2023), які не мають зворотної дії в часі.
		33. Відтак у зазначених постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не міститься та не могло міститися висновку щодо застосування статті 1241 ЗК України (в       редакції, чинній з       20.08.2021) та абзацом 2 частини 4 статті 66 і пунктом "в3" статті       99 ЗК України (в       редакції, чинній з 28.03.2023), що свідчить як про неоднаковість правового регулювання спірних земельних правовідносин у цій справі та цивільних справах №№       539/1427/16-ц, 304/873/16-ц, 325/329/19, так і про неподібність правовідносин.
		34. Водночас, ухвалюючи постанову від 15.12.2021 у справі № 918/303/21 (предмет позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Шифер" - встановлення строкового оплатного земельного сервітуту щодо земельної ділянки, яка належить позивачу на праві постійного користування, для експлуатації, обслуговування, ремонту, реконструкції під`їзної залізничної колії, яка належить відповідачу на праві власності), якою було скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову та справу передано на новий розгляд, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зважаючи на те, що нормами Земельного та Цивільного кодексів України не передбачено неможливості чи обмежень щодо звернення з позовною вимогою про встановлення земельного сервітуту власника (користувача) земельної ділянки, яка буде обтяжена сервітутом, з метою врегулювання відносин між ним та особами, які фактично здійснюють користування земельною ділянкою на підставі закону або фактичних відносин, що склалися, у підсумку дійшов таких висновків: 
		1) при визначенні способу захисту судам слід виходити з того, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (частина 1 статті 100 ЗК України, частина 1 статті 402 ЦК України). При цьому спосіб встановлення сервітуту впливає на можливість обрання способу захисту і, як вбачається, якщо законом передбачено можливість встановлення сервітуту як договором, так і рішенням суду, то, відповідно, і способами захисту в цьому випадку можуть бути як звернення до суду з вимогою про визнання договору укладеним, так і з вимогою про встановлення сервітуту за рішенням суду;
		2) норми статей 401, 402 ЦК України встановлюють коло осіб, між якими можуть виникнути сервітутні правовідносини та умови їх виникнення, без обмеження щодо того, хто має право ініціювання встановлення сервітутів та звернення до суду у випадку виникнення спору з цього питання;
		3) власник (користувач) земельної ділянки має такі ж самі права на звернення до суду з позовом про встановлення земельного сервітуту, як і інша особа, яка має необхідність у використанні його земельної ділянки за умови дотримання інших умов, передбачених законодавством та конкретних обставин, які спонукали його до такого звернення. Потреба в заявлені такого позову саме власником (користувачем) земельної ділянки може бути викликана, зокрема, необхідністю врегулювання використання його земельної ділянки, яке фактично склалося між сторонами, забезпечення такого користування в найменш обтяжливий для нього спосіб, компенсації витрат та збитків тощо.
		35. При цьому Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виходив із тих встановлених судами попередніх інстанцій в справі № 918/303/21 обставин, що: 
		1) спірні правовідносини встановлення земельного сервітуту виникли в березні 2021 в зв`язку з ухиленням відповідача від укладення з позивачем нового договору після припинення в листопаді 2020 року дії договору про встановлення земельного сервітуту від 06.12.2012; 
		2)       посилаючись на те, що Укрзалізниця обрала неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки право вимоги встановлення земельного сервітуту у цьому випадку належить ТОВ       "Волинь-Шифер", а позивач (як постійний користувач земельної ділянки) не використав всі передбачені законом способи захисту права такого користування, зокрема, звернення з негаторним позовом, відповідач не заперечував факт розміщення свого майна на спірній земельній ділянці, відсутність намірів вилучити його, а навпаки наголошував на бажанні використовувати своє майно, розташоване на земельній ділянці, щодо використання якої виник спір.
		Таким чином, на відміну від цієї справи, в якій з позовом про встановлення земельного сервітуту до власника земельної ділянки звернувся надрокористувач, який не має розташованого на ній власного майна, в справі № 918/303/21 подання позову про встановлення земельного сервітуту ініціював постійний землекористувач, а відповідачем є власник майна (під`їзної колії), розташованої на чужій земельній ділянці.
		36. Отже, так само як і в зазначених вище цивільних справах, спірні правовідносини встановлення земельних сервітутів, які досліджувалися під час розгляду господарської справи № 918/303/21, регулювалися загальними нормами статей       401- 404 ЦК України, статей       98- 100 ЗК України та виникли раніше - в березні 2021 року, а тому об`єктивно не можуть регулюватися положеннями абзацом       2 частини 4 статті 66 і пунктом "в3" статті       99 ЗК України (в       редакції, чинній з 28.03.2023) та статті 1241 ЗК України (в       редакції, чинній з       20.08.2021), які не мають зворотної дії в часі, про що зокрема чітко зазначено в останньому абзаці пункту       5.19 постанови Верховного Суду від       15.12.2021 у справі № 918/303/21.
		37. Наведене вище переконливо свідчить як про різні фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, так і про їх неоднакове правове регулювання в справах №№       539/1427/16-ц, 304/873/16-ц, 325/329/19, 918/303/21 і в цій справі (№ 910/19365/23), у зв`язку з чим немає підстав для висновку про подібність правовідносин у зазначених справах.
		38. Таким чином, за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями правовідносини в справах №№       539/1427/16-ц, 304/873/16-ц, 325/329/19, 918/303/21 та в справі, що розглядається, не є подібними з огляду на істотні відмінності в нормативно-правовому регулюванні прав та обов`язків сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин, і, як наслідок, виключає застосування вказаних скаржником правових висновків як нерелевантних для вирішення цього спору.
		39. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом       1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, в зв`язку з чим касаційне провадження за касаційною скаргою Міськради в частині вказаної підстави підлягає закриттю згідно з пунктом       5 частини 1 статті       296 цього Кодексу.
		Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України
		40. З мотивів, наведених у пунктах 20- 24, 27 цієї постанови, колегія суддів не бере до уваги твердження скаржника про відсутність на теперішній час висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень частини 4 статті 66, частин 3, 4 статті 98, пункту "в3" статті 99 та статті 1241 ЗК України та пункту 277.1 статті 277 ПК України у їх нерозривному зв`язку при регулюванні відносин з надання в користування земельної ділянки шляхом встановлення такого специфічного виду сервітуту як право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення з правом будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 ЗК України, оскільки, по-перше, Законом України від 01.12.2022 № 2805-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами", яким викладено в новій редакції (чинній з 28.03.2023) норми абзацу 2 частини 4 статті 66 та пункту "в3" статті 99 ЗК України, що регулюють спірні правовідносини в цій справі, було спрощено порядок надання надрокористувачам земельних ділянок усіх форм власності та категорій, а саме шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами, зокрема встановлення земельних сервітутів для зазначених цілей передбачено здійснювати без зміни цільового призначення таких земельних ділянок, за винятком певних категорій земель, які перебувають під особливою охороною держави.
		По-друге, з матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та скаржником не доведено належними і допустимими доказами тих обставин, що внаслідок встановлення такого специфічного виду земельного сервітуту, як право Товариства (як надрокористувача) на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки та подальшого видобування корисних копалин загальнодержавного значення, порушуються права Міськради як землевласника, передбачені частинами 3, 4 статті       98 ЗК України.
		По-третє, оформлена листом від 04.12.2023 № 01-20/2137 відмова Радомишльської міськради в наданні згоди Товариству на встановлення земельного сервітуту на сформовану земельну ділянку площею 7,4689 га (спірну земельну ділянку № 1) та в укладенні відповідного договору не може вважатися мотивованою відмовою у встановленні земельного сервітуту в розумінні абзацу 2 частини 2 статті 1241 ЗК України (в       редакції, чинній з       20.08.2021), що, як наслідок, виключає відмову в задоволенні позовної вимоги про встановлення земельного сервітуту на зазначену земельну ділянку. 
		41. Суд касаційної інстанції також не вбачає підстав для формування висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм частини 4 статті 66, частин 3, 4 статті 98, пункту "в3" статті       99 та статті 1241 ЗК України та пункту 277.1 статті 277 ПК України в подібних правовідносинах, оскільки суди достовірно встановили та скаржник не спростував того, що ТОВ "Доломіне" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами 03.11.2010, тобто задовго до набрання чинності Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (до       17.06.2017), у зв`язку з чим дія цього Закону не поширюється на господарську діяльність позивача (частина 2 статті       17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля"), як наслідок, передчасним є посилання Міськради на ненадання Товариством документації щодо оцінки впливу на довкілля як підставу для відмови в укладенні договору про встановлення земельного сервітуту стосовно спірної земельної ділянки № 1.
		42. Крім того, відповідач-1 не спростував доводів позивача щодо протиправності відмови Радомишльської міськради в задоволенні неодноразових клопотань ТОВ "Доломіне" про встановлення земельних сервітутів щодо спірних земельних ділянок з причин ненадання Товариством на розгляд Міськради документації щодо оцінки впливу на довкілля, оскільки надання таких документів не передбачено нормами частини 1 статті 1241 ЗК України (в редакції, чинній з       20.08.2021), якими визначено вичерпний перелік документів, що додаються до клопотання про встановлення земельного сервітуту стосовно сформованої земельної ділянки.
		43. Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом       3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови із зазначеної підстави (схожий       висновок про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку щодо питання застосування наведеної скаржником норми права викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №       916/1852/20, від       11.01.2022 у справі № 924/1263/19, від 05.07.2022 у справі №       904/7077/20, від 15.11.2022 у       справі № 916/596/21, від 28.02.2023 у справі №       910/13661/21, від 23.05.2023 у       справі №       910/10442/21, від 07.11.2023 у справі № 910/3733/23, від 23.01.2024 у справі №       904/1270/22, від 14.05.2024 у справі № 904/2130/23, від 08.10.2024 у справі № 912/2326/23, від 12.11.2024 у справі № 922/5494/23).
		44. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшли правильного висновку про задоволення позову в частині вимоги про встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки площею 7,4689 га (спірної земельної ділянки № 1) в зв`язку з порушенням прав Товариства як надрокористувача внаслідок протиправної відмови Міськради в наданні згоди на встановлення земельного сервітуту на зазначену земельну ділянку та в укладенні відповідного договору. 
		45. Колегія суддів наголошує на тому, що покладений в основу оскаржуваних рішення та постанови висновок судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення позовної вимоги про встановлення земельного сервітуту за рішенням суду, а не шляхом визнання укладеним договору про встановлення земельного сервітуту, відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №       911/2701/17, чим спростовується твердження скаржника про те, що належним способом захисту в цьому випадку мало бути оскарження бездіяльності відповідача-1 щодо розгляду питання встановлення сервітуту на пленарному засіданні (сесії) Міськради або звернення до суду з вимогою про визнання договору укладеним, якщо було би відмовлено в укладенні договору після прийняття рішення про надання згоди на встановлення земельного сервітуту. 
		46. З наведених раніше мотивів Верховний Суд погоджується з обґрунтованими доводами позивача, викладеними у відзиві на касаційну скаргу.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		47. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		48. З огляду на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Міськради в частині зазначеної підстави касаційного оскарження.
		49. У свою чергу інша зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови із зазначеної підстави.
		50. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позову в частині вимоги про встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки площею 7,4689       га (спірної земельної ділянки № 1), як наслідок, оскаржувані рішення та постанову ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
		51. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		52. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		53. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею       300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог, в зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних рішення і постанови. 
		Розподіл судових витрат
		54. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
		Керуючись статтями 296, 300, 301, 309, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційне провадження за касаційною скаргою Радомишльської міської ради у справі №       910/19365/23 в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини       2 статті       287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
		Касаційну скаргу Радомишльської міської ради в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі №       910/19365/23 залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                    Ю. Я. Чумак
		Судді                                                                                            Т. Б. Дроботова 
		                                                                                                                 Н. О. Багай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...