Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/9748/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано для оприлюднення: 16.12.2024. Зареєстровано: 17.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/946/628/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024160000000361

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний № 946/9748/24 
		Провадження № 1-кп/946/628/24 
		 
		У К Р А Ї Н А
		ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_________________________________________________________________________________________________
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		16 грудня 2024 року                             м. Ізмаїл
		Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області 
		у складі: головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання         ОСОБА_2 , 
		розглянув у м. Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024160000000361, за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Утконосівка Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, учня 11 класу Утконосівського закладу загальної середньої освіти Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району ради Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України (далі  КК),
		сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
		сторона захисту:обвинувачений ОСОБА_3 , законний представник ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , 
		інші учасники судового провадження: потерпілий ОСОБА_7 , представниця служби у справах дітей Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_8 , представниця уповноваженого органу з питань пробації ОСОБА_9 .
		У судове засідання не з`явився представник відділу ювенальної превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою. За змістом ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 500 Кримінального процесуального кодексу (далі  КПК) його участь не є обов`язковою. 
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		1.У середині серпня 2024 року, точні дата та час не встановлені, ОСОБА_3 отримав на свій мобільний телефон марки «Tecno Pova NEO3» IMEI: НОМЕР_1 у месенджері «Telegram» від невстановленої особи пропозицію здійснити за грошову винагороду підпал автотранспортного засобу, який перебуває в користуванні військовослужбовців Збройних Сил України. У свою чергу ОСОБА_3 , усвідомлюючи те, що триває збройний конфлікт і на території України введено воєнний стан, погодився на вказану пропозицію та у подальшому у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України (далі ЗСУ) та інших військових формувань шляхом підпалу автомобіля, який перебуває у користуванні військовослужбовців ЗСУ. Далі ОСОБА_3 здійснив підготовку до вчинення кримінального правопорушення, та, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , заповнив пластикову пляшку бензином, після чого в обід 18.08.2024 поїхав до м. Ізмаїл Одеської області, направився до місця неподалік ІНФОРМАЦІЯ_2 , де на стоянці побачив автомобіль марки «Mercedes-Benz 190» державний номерний знак НОМЕР_2 маскувального окрасу. Усвідомлюючи суспільно-протиправний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді знищення чужого майна з метою створення перешкод, ускладнення маневрів ЗСУ, зниження ефективності військових частин ЗСУ, в умовах воєнного стану і військової агресії Російської Федерації проти України, приблизно о 21:00 годині, точного часу не встановлено, 18.08.2024, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , з метою виведення з ладу транспортного засобу, який використовується у діяльності ЗСУ, з використанням заздалегідь підготовленої пластикової пляшки із бензином ОСОБА_3 здійснив підпал автомобіля марки «Mercedes-Benz 190», обливши бензином низ лобового скла автомобіля в районі капоту, внаслідок чого відновлення автомобіля стало економічно недоцільним, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 78865,63 грн.
		Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК, а саме перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК, а саме умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб. 
		 
		Частина статті КК, що передбачає відповідальність за злочин, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
		2.Кримінальний кодекс України
		«Стаття 28. Вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією
		…
		2. Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.
		Стаття 114-1. Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань
		1. Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період 
		карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.
		Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
		1. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, 
		...
		2. Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, 
		карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років».    
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		3.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК. Враховуючи, що учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позицій, суд за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням документів, що стосуються його особи, заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальних витрат. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
		4.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. Він детально розповів про обставини кримінальних правопорушень та щиро розкаявся в їх вчиненні, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, спосіб та наслідки вчинених кримінальних правопорушень, та пояснив, що через месенджер «Telegram» йому написала невідома людина та запропонувала за грошову винагороду у розмірі 2000 доларів США здійснити підпал автомобіля кольору хакі. При цьому йому надсилали повідомлення із відеозаписами про те, як це роблять інші, і отримують за це гроші. 18.08.2024 приблизно об 11:00 год. він приїхав до м. Ізмаїл з метою підпалити якесь авто за наданим йому описом. Він довго шукав підходяще авто, але не міг знайти, тоді йому пообіцяли заплатити 2500 доларів США. В кінці дня він, зрештою, знайшов відповідне авто біля ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого довго чекав слушного моменту. Коли він настав, то він приблизно о 22:00 год. облив авто бензином та підпалив. Це він зняв на відео та скинув куратору, після чого поїхав додому. Гроші йому так і не заплатили, вказавши, що відео неналежної якості. Через три дні його затримали. На той час йому було 16 років, він не усвідомлював серйозності свого вчинку, на теперішній час, за час перебування у слідчому ізоляторі, він зрозумів, що зробив велику помилку, запевнив суд, що цього часу для нього вистачило для того, щоб він зробив відповідні належні висновки для себе. За станом здоров`я він не може перебувати під вартою.
		5.Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним кримінальних правопорушень при ідеальній сукупності, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК, як умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб.
		 
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання
		6.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування завданого збитку та вчинення кримінальних правопорушень неповнолітнім. 
		7.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися під час судового розгляду, оскільки це погіршить становище обвинуваченого. 
		І хоча прокурором під час виступу у судових дебатах і було зроблено посилання на наявність такої обставини, що обтяжує покарання, як вчинення злочинів в умовах воєнного стану, але це не може бути враховано судом як обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого, оскільки, по-перше, така обставина не була вказана в обвинувальному акті, а відповідно до ст. 337 КПК суд здійснює судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а, по-друге, такої обставини ст. 67 КК не передбачено як обставина, що обтяжує покарання. Згідно ч. 3 ст. 67 КК, при призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті. Пунктом 11 ч.1 ст. 67 КК передбачена така обставина, що обтяжує покарання, як вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, а не просто вчинення злочину в умовах воєнного стану, як на це послався прокурор в судових дебатах. Але ці два поняття не є тотожними, а різними, про що свідчить висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі  ОП ККС ВС) у постанові від 15.01.2024 у справі №722/594/22. Так, ОП ККС ВС зазначив, що вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану та з використанням умов воєнного стану по своїй суті є різними за кримінально правовим значенням поняттями. У даному випадку прокурором не доводилося та не доведено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив розглядувані кримінальні правопорушення саме з використанням умов воєнного стану, такої обставини не встановлено і судом під час судового розгляду, оскільки м. Ізмаїл Одеської області не розташовано в зоні активних бойових дій та такі на території міста, за винятком окремих обстрілів, не здійснюються. Також прокурором не доведено та не доводилося, що кримінальні правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 вчинив саме внаслідок (відразу після) чи з використанням умов здійсненого обстрілу м. Ізмаїл. 
		 
		Мотиви призначення покарання
		8.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. ст. 65  67 КК враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		9.Щодо особи винного, то ОСОБА_3 раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, вчинив злочини у віці 16 років, є учнем 11 класу загальноосвітньої середньої школи, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, за характером спокійний, урівноважений, не схильний до правопорушень, крадіжок, громадський порядок не порушував, спритними напоями не зловживав, зарекомендував себе як дисциплінований, працелюбний учень. Згідно медичним документам, ОСОБА_3 має вроджену ваду серця та захворювання хребта.
		10.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якій ризики вчинення повторного кримінального правопорушення, оцінюються як середні. Орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без позбавлення або обмеження волі.
		11.Як зазначено в ч. 2 ст. 50 КК, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		12.Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		13.Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
		14.Конституційний Суд України в абз. 5 п/п. 4.1. п. 4. Рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
		15.За формальною класифікацією, передбаченою ст. 12 КК, в залежності від санкції статі обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкі злочини.
		16.Водночас, як обставина, що має враховуватися судом при призначенні покарання, ступінь тяжкості злочину є оціночною ознакою, яка визначає межі судової дискреції.
		17.Так, ОСОБА_3 хоча вчинив тяжкі злочини проти власності та проти основ національної безпеки України, але ці злочини реально не могли створити істотних перешкод для ЗСУ та істотного зниження ефективності їх військових частин з огляду на підпал лише одного автомобіля і то не на передовій військового зіткнення. Крім того, було вжито заходів щодо добровільного відшкодування завданого збитку, а також була перерахована допомога на рахунок ЗСУ. Також на ступінь суспільної небезпеки впливає те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив ці злочини не керуючись ідеями, направленими проти України і на підтримку ворога, а виключно з корисливих мотивів, опинившись, будучи неповнолітнім у віці 16 років при не до кінця сформованій психологічній стійкості та без достатнього життєвого досвіду, під психологічний вплив інших осіб. У даному випадку обвинувачений ОСОБА_3 фактично виступив як інструмент в руках ворога проти України. Така робота ворога щодо схиляння неповнолітніх осіб на вчинення злочинів проти основ національної безпеки України фактично призводить до двох негативних наслідків: безпосередньої шкоди від вчиненого злочину, а також до можливого позбавлення волі та викривлення долі неповнолітньої особи. І як наслідок, у випадку призначення реального покарання у виді позбавлення волі неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_3 у цьому конкретному кримінальному провадженні з урахуванням відомостей про його особу призведе до подвійної втрати України  окрім як шкоди від кримінальних правопорушень, також і викривлення долі молодої особи, як члена молодого покоління та майбутнього України.
		18.Хоча у розглядуваному провадженні йдеться не лише про умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, а, у першу чергу, про перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, але усі вказані обставини у сукупності свідчать про те, що призначення покарання ОСОБА_3 у виді реального позбавлення волі, навіть із застосування положень ст. 69 КК на строк нижче від нижньої межі санкцій, явно буде не домірним злочинам, вчиненим за наведених обставин, тобто буде не справедливим. До того ж, обвинувачений ОСОБА_3 знаходиться під вартою майже чотири місяці, що для неповнолітньої особи є достатньо тривалим строком. 
		19.Отже, визначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить з того, що у нього наявні кілька обставин, що пом`якшують його покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування завданого збитку та вчинення кримінальних правопорушень неповнолітнім, суд також враховує те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується за місцем проживання та навчання позитивно, його неповнолітній вік, незадовільний стан його здоров`я, те, що у нього відсутні обставини, що обтяжують покарання, позицію потерпілого, який просив суд не позбавляти волі неповнолітнього, того, що неповнолітній обвинувачений знаходився під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду протягом майже чотирьох місяців, що для неповнолітньої особи є достатньо значним терміном, а також виходячи з принципу справедливості, який передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе з призначенням йому покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК у виді позбавлення волі у нижніх межах санкцій, а за сукупністю кримінальних правопорушень в силу ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та зі звільненням його на підставі ст.ст. 75, 104 КК від відбування покарання з випробуванням з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК. На думку суду, призначення такого покарання зі звільненням від його відбування є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання зі звільненням від його відбування повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. У даному конкретному випадку доцільним є застосування спробу виправити неповнолітнього обвинуваченого без реального позбавлення волі.
		20.При цьому судом враховані висновки Верховного Суду щодо дискреційних повноважень суду щодо визначення виду та міри покарання (постанови Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №337/3654/16-к, від 28.05.2020 у справі №753/13972/17 та від 06.08.2020 у справі №759/13520/18).
		21.Також суд вважає, що з урахуванням встановлених судом обставин та даних досудової доповіді виправленню ОСОБА_3 сприятиме додатково покладені обов`язки, передбачені п.п. 2, 4, 6 ч. 3 ст. 76 КК, а саме не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою; дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля, а саме заборонити ОСОБА_3 залишати місце проживання у період часу з 19:00 до 06:00 години та заборонити ОСОБА_3 користуватися месенджером «Telegram».
		 
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку
		22.Судом встановлено, що  ОСОБА_3 був затриманий у даному кримінальному провадженні 23.08.2024 та досі тримається під вартою, оскільки ухвалою слідчого судді від 24.08.2024 відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжувався у встановленому порядку та спливає 19.12.2024. 
		23.Оскільки суд дійшов висновку про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, то в силу ч. 1 ст. 377 КПК, його необхідно звільнити з-під варти в залі судового засідання. Водночас, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк покарання ОСОБА_3 необхідно зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 23.08.2024 до 16.12.2024, виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. 
		24.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч.4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК.
		25.У силу ч. 2 ст. 124 КПК з обвинуваченого ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/116-24/20839-АВ від 06.11.2024 у сумі 7956 грн, а також судової експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів №СЕ-19/116-24/18114-ФХД від 25.10.2024 у сумі 11938,50 грн, а всього підлягає стягненню 19897,50 грн.
		Керуючись ст.ст. 369  371, 373  375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд 
		 
		ухвалив:
		1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК, та призначити йому покарання:
		 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 у виді позбавлення волі на строк п`ять років;
		 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК у виді позбавлення волі на строк три роки. 
		2.На підставі ст. 70 КК ОСОБА_3 визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк п`ять років.
		3.У відповідності до ст.ст. 75, 104 КК ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в два роки не вчинить систематично (три та більше) правопорушень, що потягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.
		4.Згідно ст. 76 КК, покласти на ОСОБА_3 обов`язки, що передбачені ч. 1, п.п. 2, 4, 6 ч. 3 ст. 76 КК, а саме:
		 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання;
		 не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації;
		 виконати заходи, передбачені пробаційною програмою;
		 дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля, а саме заборонити ОСОБА_3 залишати місце проживання у період часу з 19:00 до 06:00 години та заборонити ОСОБА_3 користуватися месенджером «Telegram».
		5.У силуч.1ст.165Кримінально-виконавчогокодексу Україниіспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати змоменту проголошеннявироку,тобто з16грудня 2024 року.
		6.На підставі ч. 1 ст. 377 КПК звільнити ОСОБА_3 з-під варти в залі суду.
		7.Згідно ч. 5 ст. 72 КК зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 23.08.2024 до 16.12.2024, виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		8.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у сумі 19897,50 грн (дев`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто сім гривень 50 коп.).
		9.З набранням вироком законної сили скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.08.2024, та майно вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: смартфон марки «Tecno Pova NEO3» imei: НОМЕР_1 із сім картою оператору «Київстар»; шорти зеленого кольору з емблемою «Nike»; футболку з капюшоном з емблемою «Fashion Bag»; поясну сумку з написом «Fashion Bag»; рюкзак чорного кольору із зображенням трикутника; кросівки синьо-білого кольору; системний блок чорного кольору, повернути володільцю  ОСОБА_3 , поновивши його право розпорядження.
		10.Паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 06.10.2021 органом 5119 на ім`я ОСОБА_3 ,  повернути обвинуваченому ОСОБА_3 .
		11.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		12.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК.
		13.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
		14.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		15.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
		 
		СУДДЯ
		Ізмаїльського міськрайонного суду                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...