Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/37944/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.
Надіслано судом: 16.12.2024. Зареєстровано: 17.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/761/3834/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024011000000222

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/37944/24
		Провадження №1-кп/761/3834/2024 
		В И Р О К 
		іменем України
		       09 грудня 2024 року 
		       Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження №22024011000000222 від 27.09.2024 року по обвинуваченню:
		ОСОБА_6  ( ОСОБА_7 )  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджана, уродженця м. Астара Республіки Азербайджан, одруженого, інваліда ІІ групи, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 332-1, ч.2 ст. 332-1 КК України,-
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), будучи капітаном судна «USKO MFU» (IMO: 7919781, прапор Камеруну), передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, умисно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 28.05.2024, здійснив незаконний захід до закритого Україною Севастопольського морського торговельного порту, що знаходиться на тимчасово окупованій РФ території України (м. Севастополь), в порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України з метою заподіяння шкоди інтересам держави у вигляді підриву внутрішнього та міжнародного авторитету державних органів України та держави Україна в цілому, в умовах військової агресії з боку РФ та тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також у вигляді ігнорування суверенітету, територіальної цілісності України, верховенства і самостійності державної влади України всередині країни та її незалежності в міжнародних відносинах.
		Разом з цим, ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), усвідомлюючи злочинний характер своїх дій при здійсненні входу до закритого морського порту України на тимчасово окупованій РФ територій України (м. Севастополь) з використанням судна «USKO MFU» (IMO: 7919781, прапор Камеруну), з метою приховання своєї протиправної діяльності, періодично здійснював вимкнення системи «AIS» (Automatic Identification System, Автоматичної ідентифікаційної системи) вказаного судна та вносив до неї фіктивні відомості щодо курсу слідування судна, з метою подальшого уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення даного кримінального правопорушення.
		Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.332-1 КК України за ознаками порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України з метою заподіяння шкоди інтересам держави, вчиненого службовою особою з використанням службового становища.
		Крім того, ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), будучи капітаном судна «USKO MFU» (IMO: 7919781, прапор Камеруну; власник судна - турецька компанія «MED VOYAGER SHIPPING INC» (ІМО компанії: 6061666, адреса: Care of Guha Insaat Mermer Madencilik Denizcilik Sanayi ve Ticaret Ltd Sti, Feyzi Cakmak Caddesi, Sayfiye Mah, 105/A, Giresun, Turkey), фактичний користувач (комерційний менеджер) судна - турецька компанія «GUNA INSAAT MERMER MADENCILIK» (ІМО компанії: 6256470, адреса: Feyzi Cakmak Caddesi, Sayfiye Mah, 105/A, Giresun, Turkey) вирішив повторно проігнорувати Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН від 27.03.2014 № A/RES/68/262 та повторно порушити законодавство держави Україна, зокрема: ст.ст. 1, 2, 5, 17 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 4, 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадянта правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст.ст. 2, 5, 6, 18 Закону України «Про прикордонний контроль», ст.ст. 5, 10, 11, 17 Закону України «Про морські порти України», наказ Міністерства інфраструктури України від 16.06.2014 № 255, норми міжнародного морського права: ст. 94 Конвенції ООН з морського права 1982 року, ст.ст. 5, 6, 10 Конвенції ООН про відкрите море 1958 року, ст.ст. 1, 2, 17 Конвенції ООН про територіальне море та прилеглу зону 1958 року.
		Так, ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), будучи капітаном судна «USKO MFU» (IMO: 7919781, прапор Камеруну), передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, умисно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 04.06.2024, діючи повторно, здійснив незаконний вихід із закритого Україною Севастопольського морського торговельного порту, що знаходиться на тимчасово окупованій РФ території України (м. Севастополь), в порушення порядку виїзду з тимчасово окупованої території України з метою заподіяння шкоди інтересам держави у вигляді підриву внутрішнього та міжнародного авторитету державних органів України та держави Україна в цілому, в умовах військової агресії з боку РФ та тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також у вигляді ігнорування суверенітету, територіальної цілісності України, верховенства і самостійності державної влади України всередині країни та її незалежності в міжнародних відносинах.
		Разом з цим, ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), усвідомлюючи злочинний характер своїх дій при здійсненні виходу із закритого морського порту України на тимчасово окупованій РФ територій України (м. Севастополь) з використанням судна «USKO MFU» (IMO: 7919781, прапор Камеруну), з метою приховання своєї протиправної діяльності, періодично здійснював вимкнення системи «AIS» (Automatic Identification System, Автоматичної ідентифікаційної системи) вказаного судна та вносив до неї фіктивні відомості щодо курсу слідування судна, з метою подальшого уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення даного кримінального правопорушення.
		Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.332-1 КК України за ознаками порушення порядку виїзду з тимчасово окупованої території України з метою заподіяння шкоди інтересам держави, вчиненого повторно, службовою особою з використанням службового становища.
		03.10.2024 року між прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості.
		Згідно вказаної угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_6 повністю і беззастережно визнає себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів, та сторони погоджуються на призначення покарання обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332-1 КК України за ознаками порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України з метою заподіяння шкоди інтересам держави, вчиненого службовою особою з використанням службового становища, - із застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51000 грн. з позбавленням права займатися діяльністю або обіймати посади, пов`язані із керування морським транспортом, строком на 1 рік; за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332-1 КК України, за ознаками порушення порядку в`їзду з тимчасово окупованої території України з метою заподіяння шкоди інтересам держави, вчиненого повторно, службовою особою з використанням службового становища, - із застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51000 грн. з позбавленням права займатися діяльністю або обіймати посади, пов`язані із керування морським транспортом, строком на 1 рік.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом повного складання узгоджених покарань, визначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 6000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 102000 грн. з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю або обіймати посади, пов`язані із керування морським транспортом, строком на 2 роки.
		У судовому засіданні прокурор уважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з обвинуваченим.
		Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості від 03.10.2024 року, укладену між ОСОБА_6 та прокурором, пояснив, що дана угода відповідає вимогам закону, укладена обвинуваченим у його присутності, добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 дав показання, відповідно до яких угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 03.10.2024 року і призначити йому узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів, викладених в обвинувальному акті.
		Суд, дослідивши угоду про визнання винуватості, матеріали кримінального провадження, вислухавши доводи учасників розгляду, дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості з огляду на таке.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Відповідно до з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні вимоги, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згоду обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, дата її укладення та підписи сторін.
		Судом встановлено, що ОСОБА_6 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 332-1 КК України.
		Обставини, що пом`якшують покарання згідно ст.66 КК України, є визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
		Згідно ст.67 КК України відсутні обставин, що обтяжують покарання.
		Враховуючи, що судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання, обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав, усвідомив свою вину та щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, що суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання та суттєво знижують ступінь тяжкості кожного окремого вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, який раніше не судимий, є громадянином іноземної держави, визначеного місця проживання на території України не має, позитивно характеризується, одружений, є батьком трьох дітей, один з яких є неповнолітнім, на час розгляду справи не працює, є особою з інвалідністю другої групи, суд дійшов висновку, що необхідно призначити основне покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332-1 КК України, за ознаками порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України за правилами ч.1 ст.69 КК України, перейти до іншого більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті, у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51000 грн., з позбавленням права займатися діяльністю або обіймати посади, пов`язані із керування морським транспортом, строком на 1 рік; за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332-1 КК України, за ознаками порушення порядку виїзду з тимчасово окупованої території України, вчиненого повторно, за правилами ст. 69 КК України, перейти до іншого більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті, у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51000 грн., з позбавленням права займатися діяльністю або обіймати посади, пов`язані із керування морським транспортом, строком на 1 рік.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання узгоджених покарань, призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 6000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 102000 грн., з позбавленням права займатися діяльністю або обіймати посади, пов`язані із керування морським транспортом, строком на 2 роки.
		Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений ОСОБА_6 може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
		При цьому в підготовчому судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Судом у підготовчому судовому засіданні також встановлено, що укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		За таких підстав суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 03.10.2024 року, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №22024011000000222 від 27.09.2024 року, між прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
		Долю речових доказів необхідно вирішити у порядку, встановленому ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 315, 369-376, 475, 615 КПК України, суд
		У Х В А Л И В:
		Угоду про визнання винуватості від 03.10.2024 року, укладену у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №22024011000000222 від 27.09.2024 року, між прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 , - затвердити.
		ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332-1 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51000 грн., з позбавленням права займатися діяльністю або обіймати посади, пов`язані із керування морським транспортом, строком на 1 рік, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України.
		ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332-1 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51000 грн., з позбавленням права займатися діяльністю або обіймати посади, пов`язані із керування морським транспортом, строком на 1 рік, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання основних та додаткових покарань, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_12 призначити у виді штрафу в розмірі 6000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 102000 грн., з позбавленням права займатися діяльністю або обіймати посади, пов`язані із керування морським транспортом, строком на 2 роки.
		Речові докази: 
		-носій інформації «Transcend s/n G65731-0566 об?ємом 1 ТВ», -залишити в матеріалах кримінального провадження;
		-мобільний телефон марки Xiaomi імеі: НОМЕР_1 iмеi2 НОМЕР_2 , з номером мобільного оператора Azercell НОМЕР_3 , - повернути власнику ОСОБА_13 .
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення прокурором та обвинуваченим виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене, ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання, нероз`яснення наслідків укладення угоди. Прокурором вирок може бути оскаржений виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
		Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, у разі неподання апеляційної скарги.
		Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...