Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 623/261/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 16.12.2024. Зареєстровано: 17.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/991/123/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52018000000000291

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 623/261/19
		Провадження 1-кп/991/123/19
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 грудня 2024 року                                                                 м. Київ
		 
		Вищий антикорупційний суд у складі
		головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (в режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів), ОСОБА_12 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду у місті Києві кримінальне провадження № 52018000000000291 від 23.03.2018 за обвинуваченням
		ОСОБА_8 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дружківка Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, освіта вища, перебуває на диспансерному обліку (серцево-судинні захворювання),
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України,
		ОСОБА_9 , громадянина України, який народився  ІНФОРМАЦІЯ_2  у м. Дружківка Донецької області, зареєстрований за адресою:  АДРЕСА_3 , проживає за адресою АДРЕСА_4  (військова частина НОМЕР_1 ), одружений, освіта вища, учасник бойових дій, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України,
		ухвалив цей вирок про таке
		 
		І. Історія кримінального провадження
		1.1. До Вищого антикорупційного суду 23.10.2019 із Балаклійського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт з матеріалами судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 23.03.2018 за № 52018000000000291, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368, статтею 366-1 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України, Особа-1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України, Особа-2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідно до частини 3 статті 35 КПК України для розгляду цього кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_13 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . 
		1.2. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16.11.2020 клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_8 адвокатів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про закриття кримінального провадження задоволено частково. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК України, закрито на підставі пункту 4 частини 1 статті 284 КПК України. 
		1.3. На підставі розпорядження керівника апарату Вищого антикорупційного суду від 09.06.2023 № 107ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 623/261/19 та замінено головуючого суддю ОСОБА_13 на суддю ОСОБА_1 . Після заміни судді судовий розгляд розпочався спочатку. 
		1.4. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.09.2023 клопотання Особа-2 задоволено, Особа-2, який з урахуванням зміненого обвинувачення обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 369-2 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження в частині обвинуваченого Особа-2 закрито. 
		1.5. 16.12.2024 матеріали стосовно Особа-1 виділено в окреме провадження.
		 
		ІІ. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		2.1. До Дружківського міського суду Донецької області 17 листопада 2017 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення, складений 13 листопада 2017 року стосовно Особа-1 за фактом керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, за ст. 130 КУпАП. Судовій справі про вчинення вказаного адміністративного правопорушення присвоєно єдиний унікальний номер 229/4426/17 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу між суддями передано на розгляд судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_8 . Відповідно до повідомлення на веб-сайті Дружківського міського суду Донецької області від 20 листопада 2017 року Особа-1 повідомлено про те, що розгляд суддею ОСОБА_8 справи № 229/4426/17 (провадження № 3/229/813/2017) про вчинення ним адміністративного правопорушення відбудеться о 15 год 00 хв 27 листопада 2017 року. 
		2.2. Приблизно о 14 год 13 хв 4 грудня 2017 року  ОСОБА_9  прибув до Дружківського міського суду Донецької області, розташований за адресою: Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, 45, та, будучи обізнаним про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно Особа-1 перебувають на розгляді у судді ОСОБА_8 , зайшов до приміщення його службового кабінету. В кабінеті ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_8 прочитати матеріали вказаної справи, на що останній погодився.
		2.3. З метою уточнення відомостей особи, в чиїх інтересах необхідно прийняти рішення, ОСОБА_9 4 грудня 2017 року о 14 год 23 хв на свій номер мобільного телефону НОМЕР_2 отримав від Особа-2 (номер мобільного телефону НОМЕР_3 ) SMS-повідомлення з анкетними даними Особа-1. 
		2.4. ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_8 , що з Особа-1 він особисто не знайомий, але знає його через своїх знайомих, і що Особа-1 не бажає бути позбавленим права керування транспортними засобами за результатами судового розгляду. Таким чином ОСОБА_9 продемонстрував ОСОБА_8 ступінь зв`язку з Особа-1 і висловив пропозицію щодо непритягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення. 
		2.5. Своєю чергою  ОСОБА_8  запропонував ОСОБА_9 висловити свої пропозиції щодо способу вирішення питання про непритягнення Особа-1 до адміністративної відповідальності, на що він виявив готовність розглянути будь-які пропозиції, які забезпечать Особа-1 збереження права керування транспортними засобами за результатами судового розгляду. Тим самим ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_8 отримати неправомірну вигоду у розмірі, який він вкаже. 
		2.6. У відповідь  ОСОБА_8 , розуміючи завуальовану пропозицію неправомірної вигоди за непритягнення Особа-1 до адміністративної відповідальності і наслідки своїх дій, на вказану пропозицію погодився. Розуміючи необхідність визначення розміру неправомірної вигоди, яку він бажає отримати за винесення рішення в інтересах Особа-1,  ОСОБА_8  показав  ОСОБА_9 п`ять пальців правої руки, висловивши тим самим згоду на отримання неправомірної вигоди у розмірі п`яти одиниць. 
		2.7. В свою чергу, ОСОБА_9 , розуміючи завуальовану вимогу ОСОБА_8 щодо необхідності надання йому неправомірної вигоди у розмірі п`яти одиниць за непритягнення Особа-1 до адміністративної відповідальності, зазначив, що передасть отримані відомості та зустрінеться з ОСОБА_8 наступного дня. 
		2.8. Близько 15 год 00 хв 05 грудня 2017 року ОСОБА_9 з`явився до робочого кабінету ОСОБА_8 та підтвердив намір на надання неправомірної вигоди. Своєю чергою, ОСОБА_8 повідомив, що бажає отримати неправомірну вигоду 11 грудня 2017 року, оскільки судове засідання з розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо Особа-1 призначено на 12 грудня 2017 року, на що ОСОБА_9 погодився. 
		2.9. Крім того, 17 листопада 2017 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення, складений 13 листопада 2017 року стосовно ОСОБА_16 за фактом керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Судовій справі про вчинення вказаного адміністративного правопорушення присвоєно єдиний унікальний номер 229/4431/17 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу між суддями передано на розгляд судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_8 . Згідно з повідомленням на веб-сайті Дружківського міського суду Донецької області від 20 листопада 2017 року ОСОБА_16 повідомлено про те, що розгляд суддею ОСОБА_8 справи № 229/4431/17 (провадження № 3/229/816/2017) про вчинення ним адміністративного правопорушення відбудеться о 14 год 30 хв 27 листопада 2017 року. 
		2.10. З метою подальшої передачі анкетних відомостей особи, в чиїх інтересах необхідно прийняти судове рішення, ОСОБА_9 4 грудня 2017 року о 17 год 47 хв та 11 грудня 2017 року о 10 год 36 хв на свій номер мобільного телефону НОМЕР_2 отримав від Особа-2 (номер мобільного телефону НОМЕР_3 ) SMS-повідомлення з анкетними даними такого змісту: « ОСОБА_17 .ІНФОРМАЦІЯ_5». 
		2.11. Приблизно о 10 год 52 хв 11 грудня 2017 року ОСОБА_9 прибув до Дружківського міського суду Донецької області та, будучи обізнаним про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_16 перебувають на розгляді у судді ОСОБА_8 , зайшов до приміщення його службового кабінету. ОСОБА_9 обговорив з ОСОБА_8 шляхи непритягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами за результатом судового розгляду, а також зміст пояснень ОСОБА_16 , які йому необхідно буде надати у судовому засіданні та які будуть сприяти прийняттю ОСОБА_8 рішення в його інтересах. 
		2.12. Близько 16 год 50 хв 11 грудня 2017 року ОСОБА_9 за попередньою домовленістю, зайшов до службового кабінету голови Дружківського міського суду Донецької області (Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, 45) ОСОБА_8 і передав останньому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за непритягнення Особа-1 і ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності та непозбавлення їх права керування транспортними засобами. Отримавши від ОСОБА_9 грошові кошти, ОСОБА_8 поклав їх у шухляду свого робочого столу, а після завершення зустрічі з ОСОБА_9 дістав з шухляди, перерахував та поклав їх до своєї сумки. 
		2.13. 12 грудня 2017 року Особа-1 прибув до голови Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_8 на розгляд справи про адміністративне правопорушення та відповів на декілька питань останнього. В ході бесіди ОСОБА_8 звернув увагу на настання негативних наслідків у разі позбавлення Особа-1 права на керування транспортними засобами, а також зазначив, що про прийняте рішення у справі він зможе дізнатися пізніше засобами телефонного зв`язку. Цього ж дня ОСОБА_16 прибув до голови Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_8 на розгляд справи про адміністративне правопорушення та відповів на декілька питань останнього. В ході бесіди ОСОБА_8 зазначив, що про прийняте рішення у справі він зможе дізнатися пізніше. Після цього ОСОБА_16 покинув робочий кабінет ОСОБА_8 . 
		2.14. За таких обставин ОСОБА_9 вчинив пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а також надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, в редакції станом на 10.11.2015.
		За цих же обставин ОСОБА_8 вчинив прийняття пропозиції та одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи, дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, в редакції станом на 10.11.20151.
		 
		ІІІ. Підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованим
		3.1. Відповідно до обвинувального акта під час особистої зустрічі 15 листопада 2017 року на автомобільній стоянці, яка знаходиться поряд з будинком за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шостого Вересня, 59, Особа-1 розповів своєму знайомому Особа-2 про факт складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення його до Дружківського міського суду Донецької області. В той же час у Особа-2 виник злочинний умисел, направлений на організацію надання неправомірної вигоди судді Дружківського міського суду Донецької області щодо ухвалення рішення в інтересах Особа-1 про непритягнення його до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами за результатом судового розгляду. Розуміючи, що самостійно реалізувати свій злочинний план йому не вдасться, оскільки особисто із суддею Дружківського міського суду Донецької області він не знайомий, Особа-2 вирішив залучити до його реалізації Особа-1 та прокурора Дружківського відділу Краматорської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_9 , з яким особисто знайомий тривалий час. 
		3.2. Особа-2 повідомив Особа-1, що особисто знайомий з працівником Дружківського відділу Краматорської місцевої прокуратури Донецької області, який може вирішити питання в суді щодо непритягнення до адміністративної відповідальності за грошову винагороду. Тим самим Особа-2 запропонував Особа-1 надати неправомірну вигоду судді з метою непритягнення його до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами за результатом судового розгляду. 
		3.3. Особа-1 з метою уникнення відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, розуміючи можливість настання для нього негативних наслідків за результатами судового розгляду у вигляді накладання штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, а також усвідомлюючи суспільно небезпечний характер обіцянки надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, на пропозицію Особа-2 погодився та пообіцяв надати визначену ним неправомірну вигоду після постановлення рішення у справі на його користь. Крім того, Особа-1 за попередньою згодою Особа-2 щодо надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, пообіцяв надати неправомірну вигоду в інтересах  ОСОБА_16 за непритягнення його до адміністративної відповідальності. 
		3.4. В подальшому Особа-2 звернувся до ОСОБА_9 , якому повідомив свій злочинний план та запропонував взяти безпосередню участь у його реалізації, а саме шляхом надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади та службового становища, забезпечити прийняття суддею Дружківського міського суду Донецької області рішення про непритягнення Особа-1 до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами за результатом судового розгляду. 
		3.5. ОСОБА_9 на пропозицію Особа-1 погодився, вступивши з ним у злочинну змову. Вони обговорили шлях реалізації злочинного плану. Так, ОСОБА_9 , користуючись знайомством та наявністю стійких робочих зв`язків із ОСОБА_8 , мав забезпечити згоду останнього на отримання неправомірної вигоди у розмірі, який він вкаже. Також ОСОБА_9 після отримання згоди ОСОБА_8 на отримання неправомірної вигоди та отримання від нього відомостей про розмір цієї неправомірної вигоди, мав передати отримані відомості Особа-2, а той - передати їх Особа-1. У разі отримання їх згоди з розміром неправомірної вигоди, яку необхідно надати ОСОБА_18 , ОСОБА_9 мав отримати від Особа-2 визначену суму неправомірної вигоди та передати її ОСОБА_8 . 
		3.6. Суд не може визнати доведеним відображене у пред`явленому обвинуваченні спілкування Особа-1 з Особа-2 з приводу надання ОСОБА_8 неправомірної вигоди, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують таке спілкування. З цих же підстав Суд не вважає доведеним факт попередньої домовленості ОСОБА_9 з Особа-2 з цього приводу і їх злочинну змову перед спілкуванням з ОСОБА_8 , а також погодження ОСОБА_9 суми неправомірної вигоди від Особа-2 (який в свою чергу попередньо отримав відповідну згоду від Особа-1). 
		Хід і послідовність подій кримінального правопорушення свідчать, що ОСОБА_9 , після прийняття ОСОБА_8 пропозиції надати неправомірну вигоду у розмірі 5 одиниць міг погоджувати це з іншою особою. Так, під час розмови 04 грудня 2017 року він з`ясував розмір неправомірної вигоди (т.14 а.с.68), а на наступний день - 05 грудня 2017 року підтвердив прийнятність цієї суми (т.14 а.с.68). Однак стороною обвинувачення не надано прямих чи сукупності непрямих доказів, які б підтверджували зазначені в обвинувальному акті обставини про те, що:
		-діючи за попередньою домовленістю, в період між 04 та 05 грудня 2017 року ОСОБА_9 повідомив Особа-2 про обставини зустрічі з ОСОБА_8 та про необхідність надання через нього ОСОБА_8 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 5 000 гривень за непритягнення Особа-1 до адміністративної відповідальності; 
		-в ході подальшого спілкування з ОСОБА_9 . Особа-2 надав згоду на розмір неправомірної вигоди, яку необхідно надати судді ОСОБА_8 за непритягнення Особа-1 до адміністративної відповідальності. 
		Матеріалами справи підтверджується активна комунікація між Особа-2 і ОСОБА_9 засобами мобільного зв`язку в період з 20 листопада по 14 грудня 2017 року (т.37 а.с.41-45). Суд не виключає, що відповідне погодження від Особа-2 мало місце, адже саме від нього ОСОБА_9 отримав повідомлення з даними Особа-1 під час розмови з ОСОБА_8 в службовому кабінеті останнього 04 грудня 2017 року. Однак самої лише активності в спілкуванні Особа-2 і ОСОБА_9 в описаний період і направлення відповідного повідомлення недостатньо для висновку поза розумним сумнівом про погодження з ним розміру запрошеної суми неправомірної вигоди і наявності попередньої змови між ОСОБА_9 і Особа-2. 
		3.7. Суду також не представлено доказів, що 06 грудня 2017 року в ході чергової зустрічі на автомобільній стоянці, яка знаходиться поряд з будинком за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шостого Вересня, 59, Особа-2 повідомив Особа-1 про те, що він мав розмову зі своїм знайомим працівником прокуратури і що йому необхідно передати грошові кошти у розмірі 5000 гривень за прийняття позитивного для нього рішення суддею Дружківського міського суду Донецької області. Із розміром неправомірної вигоди Особа-1 погодився та передав її Особа-2 для подальшої передачі судді Дружківського міського суду Донецької області за прийняття рішення про непритягнення його до адміністративної відповідальності за результатом судового розгляду. За таких обставин, отримавши від Особа-1 неправомірну вигоду у м. Костянтинівка Донецької області, Особа-2 передав ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 5000 гривень для передачі судді Дружківського міського суду Донецької області за прийняття ним рішення про непритягнення Особа-1 до адміністративної відповідальності. Суд відхиляє такі доводи у зв`язку з відсутністю жодних доказів на підтвердження цих обставин.
		3.8. Крім того, за результатами судового розгляду не знайшли свого підтвердження обставини зустрічі поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_5 у листопаді 2017 року, під час якої ОСОБА_16 розповів своєму знайомому Особа-1 про факт складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення та попросив допомогти у вирішенні питання про непритягнення до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами. Це саме стосується і наступних подій, описаних в обвинувальному акті, щодо: 
		- виникнення у Особа-1 злочинного умислу, направленого на повторну обіцянку надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади та службового становища; 
		- залучення Особа-1 до реалізації свого злочинного плану Особа-2; 
		- повідомлення Особа-1 ОСОБА_16 , що Особа-2 за грошову винагороду зможе вирішити питання про непритягнення його до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами за результатом судового розгляду; 
		- звернення Особа-1 до Особа-2 з пропозицією за грошову винагороду вирішити питання щодо непритягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами за результатом судового розгляду; 
		- особистої зустрічі 18 листопаду 2017 року поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_5 між Особа-1, Особа-2 та ОСОБА_16 і спільного погодження ними умов надання неправомірної вигоди ОСОБА_9 для її подальшої передачі судді Дружківського міського суду Донецької області за непритягненння ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами;
		- передачі ОСОБА_16 . Особа-2 в присутності Особа-1 неправомірної вигоди у сумі 5000 грн для подальшої передачі судді ОСОБА_8 ;
		- звернення Особа-2 до ОСОБА_9  з повідомленням злочинного плану та пропозицією взяти безпосередню участь у його реалізації, який полягав у тому, щоб шляхом надання неправомірної вигоди судді Дружківського міського суду Донецької області забезпечити прийняття останнім рішення про непритягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами за результатом судового розгляду; 
		- зустрічі Особа-1 і Особа-2 у м. Костянтинівка Донецької області 11 грудня 2017 року, під час якої останній повідомив, що передав своєму знайомому працівнику прокуратури обумовлені грошові кошти, та про необхідність з`явитися на «формальне» судове засідання, яке відбудеться 12 грудня 2017 року. 
		Враховуючи, що відповідні події і обставини інкриміновані ОСОБА_9 у пред`явленому обвинуваченні, а прокурор не змінив його після процесуальної зміни складу учасників, Суд приділяє їм окрему увагу як таким, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. 
		3.9. Окремо Суд відхиляє обвинувачення в частині повторності пропозиції і надання ОСОБА_9 неправомірної вигоди ОСОБА_8 , а також повторності отримання ОСОБА_8 неправомірної вигоди від ОСОБА_9 .
		Так, в обвинувальному акті вказано, що  ОСОБА_9 повторно запропонував ОСОБА_8 надання неправомірної вигоди за непритягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення. 11 грудня 2017 року близько 16 год 50 хв  ОСОБА_9 , зайшовши до службового кабінету голови Дружківського міського суду Донецької області  ОСОБА_8 … діючи повторно, передав йому 5 000 гривень за непритягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності та непозбавлення його права керування транспортними засобами…  ОСОБА_8 повторно отримав від ОСОБА_9 грошові кошти в якості неправомірної вигоди та поклав їх у шухляду свого робочого столу. 
		У пунктах 5.4.5. і 5.4.7. цього вироку Суд встановив, що обвинувачені обговорювали ситуацію ОСОБА_16 і зміст пояснень, які йому слід надати в судовому засіданні, щоб не бути притягнутим до адміністративної відповідальності, однак в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ця комунікація супроводжувалася окремою пропозицією ОСОБА_9 надати ОСОБА_8 неправомірну вигоду. Із досліджених обставин вбачається, що пропозиція ОСОБА_9 надати неправомірну вигоду за непритягнення до адміністративної відповідальності Особа-1 і ОСОБА_16 та її надання є тотожними діяннями, об`єднаними єдиним кримінально протиправним наміром. Це саме стосується і отримання неправомірної вигоди ОСОБА_19 (пункт 5.8.6 цього вироку). 
		3.10. Разом з тим, за обставин, викладених у розділі V цього вироку, виключення із обвинувачення ознаки повторності не впливає на загальний висновок про винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України, а ОСОБА_8 - у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України. 
		 
		ІV. Позиції сторін кримінального провадження
		4.1. Позиція сторони обвинувачення
		За результатами судового розгляду прокурор підтримав пред`явлене ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачення. Зазначив, що надані суду докази є належними, достовірними і допустимими, а їх сукупність доводить обставини, наведені в обвинувальному акті. Вина обвинувачених підтверджується прямими доказами - записами негласних слідчих (розшукових) дій. Провокація, про яку зазначала сторона захисту, відсутня, як відсутні заявники або агенти у цій справі. Результатами негласних слідчих (розшукових) заходів зафіксовані події, які випадково потрапили на записи. На відеозаписах зафіксовано спілкування ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з приводу двох справ про адміністративні правопорушення. Спочатку висловлено прохання надання неправомірної вигоди шляхом демонстрації п`яти пальців, в подальшому обговорення матеріалів цих адміністративних справ і шляхів досягнення для зацікавлених осіб позитивного результату. Згодом надання грошових коштів у службовому кабінеті судді ОСОБА_8 , а потім розгляд справ, який не закінчився винесенням рішення, а ОСОБА_8 сказав, що результат буде пізніше. Пред`явлене обвинувачення також підтверджується записами аудіоконтролю відносно Особа-2, які містять спілкування з Особа-1 з приводу осіб, щодо яких складені протоколи про адміністративне правопорушення. Під час розмов озвучено, що грошові кошти передавалися ОСОБА_9 ОСОБА_9 від Особи-2 отримував в sms-повідомленнях уточнення анкетних даних осіб, щодо яких необхідно вирішити питання. У справі проведено експертизу, за висновками якої встановлено, що комунікація між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 носила характер висловлення прохання та отримання неправомірної вигоди за певні дії. 
		В цій справі поза розумним сумнівом доведено пред`явлене обвинувачення, а саме те, що ОСОБА_9 запропонував та надав неправомірну вигоду, а суддя ОСОБА_8 погодив таку пропозицію і отримав неправомірну вигоду за винесення рішення у двох справах про адміністративні правопорушення. Відповідна технічна апаратура, яка перебувала в кабінеті судді ОСОБА_8 за тиждень зафіксувала чотири факти отримання ним неправомірної вигоди, що свідчить про системність корупції, а не про одиничний випадок. 
		Прокурор просив визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, призначити йому покарання у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування та з конфіскацією усього належного йому майна. Просив визнати ОСОБА_9 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, оскільки корисливий мотив обвинуваченого не встановлений. 
		До набрання вироком законної сили просив змінити запобіжні заходи обвинуваченим з застави на тримання під вартою, оскільки загроза реальної міри покарання у виді позбавлення волі підвищує ризик переховування з урахуванням території, на якій на даний час вони перебувають. 
		 
		4.2. Позиція сторони захисту
		4.2.1. Обвинувачені ОСОБА_8 і ОСОБА_9 скористалися своїм правом, передбаченим статтею 63 Конституції України і 18 КПК України, і відмовилися надавати показання. За наслідками судового засідання свою вину у вчиненні злочину не визнали, підтримали позицію захисників. 
		4.2.2. Захисник ОСОБА_11 просив закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_9 з огляду на відсутність доказів для доведення його винуватості і вичерпані можливості їх отримати. Зазначив, що незважаючи на обов`язок прокурора встановити подію кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини, ці обставини не встановлені, текст обвинувального акту містить фразу "у невстановлений слідством час та у невстановленому місті" тридцять п`ять разів. 
		Матеріали судової справи не містять будь-якого рішення стосовно Особа-1 як співучасника, у тому числі щодо виділення матеріалів або оголошення у розшук цієї особи. Щодо Особа-2, який обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 369-2 КК України, Суд постановив рішення про закриття кримінального провадження. Проте єдиний обвинувальний акт, що міститься в матеріалах судової справи в електронному вигляді в системі "Електронний суд" та до яких відкрито доступ стороні захисту, стосується обвинувачення Особа-2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України. Навіть якщо змінений обвинувальний акт від 21.07.2023 існує, то має місце порушення вимог частини 1 статті 338 КПК України, згідно з якою прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. До 21.07.2023 судове засідання у цьому провадженні не проводилося, тому нових фактичних обставин не встановлено. Якщо ці обставини були до направлення обвинувального акту до суду, то має місце незаконне притягнення особи до кримінальної відповідальності за тяжкий злочин. Крім того, у випадку, якщо не змінюється кінцевий суб`єкт отримання неправомірної вигоди (голова міського суду - особа, уповноважена на виконання функцій держави), а неправомірну вигоду надає працівник прокуратури (також особа, уповноважена на виконання функцій держави), то частина 1 статті 369-2 КК України, що була інкримінована Особа-2, не складає об`єктивної сторони цього правопорушення, оскільки не містить кваліфікованої ознаки, яка охоплюється лише частиною 2 цієї статті, по якій строки притягнення особи ще не сплинули. Тому якщо дії Особа-2 вірно кваліфіковані за частиною 1 статті 369-2 КК України, то ті ж самі дії ОСОБА_9 кваліфіковано органом досудового розслідування за іншою, більш тяжкою статтею КК України. 
		Послався на штучне збереження строків досудового розслідування, порушення вимог статті 219 КПК України та збільшення показників щодо скерування обвинувальних актів до суду стосовно судді шляхом виділення матеріалів справи в окреме провадження. Детектив НАБУ ОСОБА_20 не отримував доручення на внесення відомостей до ЄРДР, а постанова про виділення матеріалів від 23.03.2018 до НАБУ не надходила. Таким чином, детектив ОСОБА_20 не мав повноважень на внесення відомостей та діяв у спосіб, не передбачений законом. Разом з тим, постанова заступника ГПУ - керівника САП ОСОБА_21 від 23.03.2018 про визначення підслідності у кримінальному провадженні за НАБУ не має жодного процесуального значення. В матеріалах судової справи наявна лише постанова від 15.05.2018 про визначення старшого слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, тому усі слідчі та процесуальні дії, датовані з 23.03.2018 до 15.05.2018, здійснені неуповноваженими на те особами, що обумовлює недопустимість таких доказів. 
		Захисник просив визнати недопустимими висновки експертизи відеозвукозапису № 6670 від 26.03.2018, лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 7743/15449-15506 від 05.07.2018, а також протокол за результатами НС(Р)Д від 27.12.2017 та носії інформації, які є додатками до нього. Згідно з цим протоколом спостереження за особою здійснювалось в службовому кабінеті Дружківського міського суду з 29.11.2017 по 14.12.2017 оперуповноваженим відділу протидії хабарництву та організованим формам злочинності у сфері економіки УЗЕ в Донецькій області ДЗЕ НП України ОСОБА_22 , про що останньою в місті Маріуполі складено відповідний протокол. Вказана особа не є уповноваженою на проведення цих дій, оскільки не отримувала доручення. Протокол складено в іншому місті через 13 днів після їх закінчення та до прокуратури він надійшов 10.01.2018. Протокол не містить характеристик технічних засобів, за допомогою яких фіксувались НС(Р)Д, а також характеристик первісних носіїв інформації, на які здійснено запис. В суді не досліджувались первісні носії інформації, а виготовлення на той час навіть розсекречених копій НС(Р)Д заборонялось. При цьому в порядку статті 290 КПК України ці записи стороні захисту не відкривалися, у тому числі через їх фізичну відсутність в матеріалах кримінального провадження та неможливість їх відтворення, а тому суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Спеціаліст у судовому засіданні повідомив, що обидва файли, які знаходяться в файл-образі та оглядались судом, створені 29.03.2018, тобто через 4 місяці після закінчення НС(Р)Д та складання протоколу від 27.12.2017, додатками до якого вони є, що свідчить про їх недопустимість.
		Крім того, якість відеозаписів за результатами проведення НС(Р)Д низька. Під час відтворення звук не відповідає відео, іноді він відсутній, що саме передавалося - на відеозаписі не видно. Якщо передавались грошові кошти, то їх не вилучали і у протоколах не зафіксовано кількість цих купюр, їх номінал, серія та номер, або можливо передавалися імітаційні гроші. У справі не проведено судово-технічну експертизу на внесення змін до відео, експертизи цілого за частинами, експертизи відеозвукозапису та портретної щодо ідентифікації зображення і обвинувачених, а тому неможливо достовірно визначити, що будь-які зміни до цих відеофрагментів не вносились та не видалялися.
		В судовому засіданні 06.09.2024 суд дослідив матеріали НС(Р)Д стосовно свідка Особа-2, які подані прокурором з іншого кримінального провадження, без ухвали слідчого судді на їх використання в цьому провадженні, а тому отримані з порушенням порядку, встановленого КПК України, та мають бути визнані судом неналежними та недопустимими.
		Ухвалою суду від 31.07.2023 провадження відносно ОСОБА_9 відновлено, хоча жодних змін не відбулось, таким чином, за наявності одних і тих самих обставин судом прийнято два різних за змістом судових рішення.
		4.2.3. Захисник ОСОБА_12 просила визнати докази недопустимим і недостовірними та закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК України. Послалась на те, що ОСОБА_8 не набув процесуального статусу підозрюваного, оскільки повідомлення про підозру судді здійснено неуповноваженим суб`єктом. Докази, отримані у кримінальному провадженні № 52018000000000291, є недопустимими у зв`язку з тим, що спочатку здійснено реєстрацію провадження, а потім звернення до суду з наданням дозволу на використання матеріалів НС(Р)Д, які були підставою реєстрації нового кримінального провадження. Протокол за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю особи від 27.12.2017 складено у через 13 днів після закінчення проведення НС(Р)Д та у іншому місті і переданий прокурору через 27 днів після складення. Крім того, протокол складений та підписаний неуповноваженою особою. Враховуючи зазначені обставини цей доказ є недопустимим. 
		Відповідно до протоколу огляду речей від 29.03.2018 оригінальні відеозаписи з карт пам`яті 2153т та 2152т, які є додатком до цього протоколу скопійовані, тому суд досліджував копію відеозаписів НС(Р)Д. Якість відеозапису погана, містяться шуми, а зображення нечітке, тому встановити його достовірність і зміст розмов неможливо. Висновок експертів № 6670 від 26.03.2018 та висновок експертів №7743/15449-15506 від 05.07.2018 є недопустимими доказами, оскільки складені в межах кримінального провадження № 52017000000000824 після постанови про виділення матеріалів від 23.03.2018. 
		Висновок експертів за результатами проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи від 31.10.2023 № 20817/20818/18-61/20819/18-39 також є недопустимим доказом, адже експерти за основу для проведення експертизи взяли копію протоколу за результатами проведення НС(Р)Д, а не його оригінал. Крім цього, склад комісії був незаконний, адже призначений 01.10.2018, а рішенням дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 15.06.2021 №1/2 ОСОБА_23 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта № 627-17. Таким чином, голова експертної комісії ОСОБА_23 в період проведення експертизи був позбавлений такого права. Разом з цим, порушені розумні строки виконання експертного дослідження, адже в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження узгодження сторонами продовження строку проведення експертизи до 5 років. Текст та ключові фрази, на які посилаються експерти, не співпадають із висновками інших експертів, які проводили аудіо-, відеодослідження на спеціальних технічних засобах та самостійно формували стенограму. Експерти робили висновки на основі тексту, який записувала зацікавлена особа, яка могла їх спотворити для досягнення бажаного результату. В ході розгляду судової справи не підтверджено, що ОСОБА_8 отримав грошові кошти від ОСОБА_9 ; грошові кошти як доказ в матеріалах справи також відсутній.
		Захисник зазначила, що у ОСОБА_8 є хронічні захворювання серця, які унеможливлюють застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, його сестра має онкологічне захворювання та потребує догляду, а ОСОБА_8 є єдиною особою, хто здійснює цей догляд. Протягом судового розгляду обвинувачений сумлінно виконував покладені на нього обов`язки. Враховуючи те, що з 2018 року ОСОБА_8 не здійснює правосуддя, це вплинуло на його фінансовий стан, оскільки заробітна плата у зв`язку з цим зменшилась. Озвучений прокурором ризик втечі ОСОБА_8 до рф є безпідставними. 
		Протягом судового розгляду захисник також посилалася на те, що строк досудового розслідування зазначеного кримінального провадження закінчився до моменту направлення обвинувального акту до суду. Стверджувала, що відносно ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, з якого виділено кримінальне провадження, яке є предметом розгляду, вчинено провокацію з боку правоохоронних органів, а тому всі отримані докази у первісному кримінальному провадженні та похідні від них в цьому кримінальному провадженні є недопустимими, неналежними та недостовірними.
		 
		V. Мотиви суду і докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів
		5.1. Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 26 червня 1997 року № 398/97-ВР ОСОБА_8 обрано безстроково на посаду судді Дружківського міського суду Донецької області (т.14 а.с.145). Згідно з протоколом загальних зборів суддів Дружківського міського суду Донецької області від 14.04.2017 НОМЕР_14 (т.14 а.с.141-142) та відповідно до наказу від 14.04.2017 № 14-К (т.14 а.с.140) ОСОБА_8 призначено на посаду голови Дружківського міського суду Донецької області. Відповідно до протоколу загальних зборів суддів Дружківського міського суду № 14 від 03.10.2016 за суддею ОСОБА_8 визначено спеціалізацію з розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені в тому числі статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т.14 а.с.156-157). 
		Згідно зі статтями 6, 68, 124 Конституції України, статтями 23, 48, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя ОСОБА_8 зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, кримінального процесуального законодавства України, вимог інших актів законодавства, здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Суддя має здійснювати судочинство у порядку, встановленому процесуальним законом, а правосуддя - на основі Конституції України і законів України, керуватися при цьому принципом верховенства права, неухильно додержуватись суддівської етики, своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, виконувати вимоги та обмеження, установлені законодавством у сфері запобігання корупції. 
		Відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини 1 статті 3, частини 1 статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» в редакції Закону від 03.08.2017, чинній на час вчинення кримінального правопорушення, суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є уповноважені на виконання функцій держави професійні судді, яким забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. 
		5.2. Наказом від 15.12.2015 № 2358-к ОСОБА_9 призначено на посаду прокурора Краматорської місцевої прокуратури (т.36 а.с.57). Відповідно до наказу від 08.02.2017 № 442-к ОСОБА_9 призначено на посаду прокурора Дружківського відділу Краматорської місцевої прокуратури.
		Відповідно до витягу з наказу від 17.01.2018 № 2 (т.36 а.с.58-60) з метою забезпечення ефективності процесуального керівництва встановлено спеціалізацію прокурорів Краматорської місцевої прокуратури. Прокурор ОСОБА_9 (по м. Дружківці) здійснював процесуальне керівництво щодо злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення та за додержанням законів в ізоляторах тимчасового тримання, у кімнатах для затриманих чергових частин. 
		На підставі статей 19, 36 Закону України «Про прокуратуру» прокурор ОСОБА_9 зобов`язаний неухильно додержуватися присяги прокурора, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, сумлінно виконувати свої службові обов`язки, сприяти верховенству права, законності та правопорядку, захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави, бути принциповим, чесним, сумлінним, з гідністю нести високе звання прокурора. 
		Будучи прокурором щонайменше з 2015 року, а з 08.02.2017 - прокурором Дружківського відділу Краматорської місцевої прокуратури, ОСОБА_9 мав досвід роботи у сфері кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, стійкі робочі зв`язки із суддями Дружківського міського суду Донецької області, у тому числі із головою Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_8 . Про це свідчить наявність в телефонній книзі ОСОБА_9 номеру мобільного телефону ОСОБА_8 , а також характер їх спілкування, зафіксований під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. 
		 
		5.3. Щодо непритягнення до адміністративної відповідальності Особа-1 
		5.3.1. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.11.2017 серії БР № 015787 (т.15 а.с.64) Особа-1 13 листопада 2017 року о 14 год 20 хв на Верхньоторецькому залізничному переїзді 38 км Ясинуватського району Донецької області керував транспортним засобом Viper д.н.з. НОМЕР_4 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження перевірки за допомогою алкотестеру «Драгер 6810» та від проходження медичного огляду в медичному закладі на стан сп`яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
		5.3.2. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2017 справа про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно Особа-1 17 листопада 2017 року передана для розгляду судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_8 (т.15 а.с.69). Відповідно до роздруківки з веб-сайту Дружківського міського суду Донецької області, завіреної керівником апарату цього суду, розгляд справи № 229/4426/17 (провадження № 3/229/813/2017) про адміністративне правопорушення призначено на 15 год 00 хв 27 листопада 2017 року (т.15 а.с.70). В цей день засідання у справі про адміністративне правопорушення стосовно Особа-1 не відбулося. 
		5.3.3. Приблизно о 14 год 13 хв 04 грудня 2017 року  ОСОБА_9 прибув до Дружківського міського суду Донецької області (Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, 45) і зайшов до приміщення службового кабінету голови суду ОСОБА_8 . Перебуваючи у кабінеті ОСОБА_8 , ОСОБА_9 запропонував йому прочитати матеріали справи про адміністративне правопорушення. На уточнююче запитання ОСОБА_8 про категорію судової справи ОСОБА_9 відповів, що особа, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення, зупинена військовослужбовцями в Ясинуватському районі Донецької області, і зауважив, що прізвище цієї особи йому невідомо. Для з`ясування прізвища особи, стосовно якої перебуває справа на розгляді у ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вийшов з кабінету. 
		5.3.4. Після уточнення анкетних даних о 14 год 27 хв ОСОБА_9  повернувся до службового кабінету  ОСОБА_8 , тримаючи в руках аркуш паперу синього кольору та повідомив ОСОБА_8  прізвище особи, стосовно якої складено протокол, - Особа-1. Дізнавшись прізвище та ознайомившись з матеріалами справи,  ОСОБА_8  запитав у  ОСОБА_9  про ступінь його зв`язку з особою, щодо непритягнення до відповідальності якої йшла мова, і виявив занепокоєння чи не має «подстави».  ОСОБА_8  запропонував ОСОБА_9  висловити свої пропозиції для вирішення питання про непритягнення Особа-1 до адміністративної відповідальності, на що  ОСОБА_9  виявив готовність розглянути будь-які пропозиції, які забезпечать Особа-1 збереження права керування транспортними засобами за результатами судового розгляду. На це  ОСОБА_8  показав п`ять пальців правої руки, погодившись тим самим на надання йому неправомірної вигоди у виді грошових коштів у розмірі п`яти одиниць. ОСОБА_9 однозначно зрозумів, про яку суму йдеться, і зазначив, що зустрінеться з ОСОБА_8 наступного дня після обговорення та узгодження умов з метою повідомлення позиції особи, на яку складено протокол, щодо можливості надання неправомірної вигоди. 
		Зміст цієї зустрічі зафіксований у протоколі за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_8 (т.14 а.с.66-68). Додатками до цього протоколу є носії інформації - карта пам`яті Kingston 32Gb інв. № 2152т з файлами «142445_100_041203479_0910.h264», «140933_100_039701193_0912.h2654» та карта пам`яті Kingston 32Gb інв. № 2153т з файлами «140924_100_047085762_0913.h264», «142437_100_045312061_0911.h2654». Протоколом від 29.03.2018 (т.14 а.с.79-80) зафіксований огляд носіїв інформації карт пам`яті Kingston 32Gb microSDHC інв. № 2152т та інв № 2153т, які містять розсекречені відеозаписи, отримані за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій. За результатами проведеного огляду створено побітові копії цих носіїв інформації, які збережені у файлі образу формату «Е01» на карти пам`яті Verbatim microSDHC 32 GB. Ці додатки до протоколу огляду від 29.03.2018 (т.14 а.с.82) безпосередньо досліджено судом у судових засіданнях 22.01.2024 та 29.03.2024.
		5.3.5. Суд звертає увагу, що у протоколі проведення аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_8 (т.14 а.с.64-78) особа, яка 04 грудня 2017 року у період з 14 год 13 хв до 14 год 30 хв комунікувала з ОСОБА_8 у його службовому кабінеті з приводу непритягнення Особа-1 до адміністративної відповідальності, прямо не ідентифікована як ОСОБА_9 (вказано лише про те, що це працівник прокуратури, особа якого встановлюється). Разом з тим, оцінюючи докази у їх сукупності, Суд дійшов висновку, що учасником цієї комунікації був саме ОСОБА_9 . Так, відповідно до протоколу від 22.08.2018 (т.37 а.с.40-100) огляду інформації про маршрути передавання телекомунікаційних послуг у оператора телекомунікацій ПрАТ «ВФ України» на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16.03.2018 (т.37 а.с.35) вилучений компакт-диск DVD-R 4.7 GB. Наявні на цьому носії відомості досліджені в судовому засіданні 29.01.2024, ними підтверджується, що 04 грудня 2017 року о 14 год 20 хв ОСОБА_9 зі свого номеру мобільного телефону ( НОМЕР_2 ) здійснив вихідний дзвінок («moc» - вихідний дзвінок) на мобільний номер телефону абонента НОМЕР_3 (яким користувався Особа-2). Після цього, абонент НОМЕР_3 о 14:23 надіслав ОСОБА_9 на номер мобільного телефону НОМЕР_2 SMS-повідомлення. 
		5.3.6. Відповідно до зазначених в протоколі від 22.08.2018 огляду відомостей про з`єднання абонента ОСОБА_9 за телефонним номером НОМЕР_2 , вбачається, що останній за період з 20 листопада по 14 грудня 2017 року регулярно спілкувався з абонентом з номером телефону НОМЕР_3 , яким користувався Особа-2 (т.37 а.с.41-44). Допитаний в судовому засіданні 31.05.2024 свідок Особа-2 повідомив, що був знайомий з ОСОБА_9 , але майже не спілкувався з ним, а під час допиту 12.07.2024 - відмовився від надання будь-яких показань. Суд не сприймає його відмову від давання показань на користь позиції сторони обвинувачення, однак звертає увагу, що за період з 20 листопада по 14 грудня 2017 року між цими абонентами здійснено 37 з`єднань різної тривалості. На думку суду, така активність в спілкуванні ОСОБА_9 з Особа-2 з огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення на розгляд судді ОСОБА_8 надійшов 17 листопада 2017 року, обумовлена саме цим фактом, хоча інше підтвердження їх попередньої змови відсутнє (пункт 3.6 цього вироку). 
		5.3.7. Суд вважає встановленим, що ОСОБА_9 користувався номером телефону НОМЕР_2 . Це підтверджується: 
		- протоколом огляду мобільного телефону Samsung SM-A300H/DS, вилученого під час обшуку 28.02.2018 автомобіля Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_5 , який перебував у фактичному користуванні ОСОБА_9 (т.35 а.с.105-107); 
		- протоколом огляду файлів, які містяться на карті пам`яті SanDisk Ultra 32Gb, на яку 03.03.2017 проводилося викопіювання пам`яті зазначеного мобільного телефона. 
		5.3.8. Зміст спілкування ОСОБА_9 і ОСОБА_8 під час зустрічі 04 грудня 2017 року в період з 14 год 13 хв по 14 год 30 хв у робочому кабінеті останнього очевидно свідчить про обізнаність ОСОБА_9 з фактом перебування адміністративної справи щодо Особа-1 на розгляді у судді ОСОБА_8 . При чому обвинувачені як учасники цієї зустрічі, маючи вищу юридичну освіту та досвід роботи у сфері права, перебуваючи на посаді відповідно прокурора з 2015 та судді з 1997 року, достовірно знали про те, що у разі визнання Особа-1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, на нього безальтернативно буде накладено штраф з позбавленням права керування транспортними засобами. З урахуванням функціональних ролей учасників цієї комунікації - суддя і прокурор - обвинувачені однозначно знали про протиправність будь-яких обговорень і домовленостей, які стосуються справи, що перебуває на розгляді у судді, незалежно від того, чи мають такі домовленості оплатний чи безоплатний характер. 
		5.3.9. Обставини зустрічі  ОСОБА_8  і ОСОБА_9  також відображені в протоколі огляду відеозаписів за результатами проведення аудіо, -відеоконтролю від 26.09.2018 стосовно ОСОБА_8 (т.35 а.с.185-189). В огляді брав участь спеціаліст - директор ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз» НАН України, доктор філологічних наук, професор ОСОБА_24 , якого залучено для надання роз`яснень та консультацій з питань, що потребують спеціальних знань в галузі лінгвістики. Під час слідчої дії оглянуто діалог від 04 грудня 2017 року (14 год 12 хв 00 сек - 14 год 20 хв 00 сек; 14 год 27 хв 40 сек - 14 год 30 хв 07 сек). Зміст аналізованого діалогу недвозначно вказує на те, що після висловів «предложения какие?» ( ОСОБА_8 ) і відповіді «ваши любые» ( ОСОБА_9 ), суддя ОСОБА_8 піднімає праву руку з відкритими п`ятьма пальцями, вказуючи тим самим на розмір винагороди, що означає також його згоду на вчинення дій або бездіяльності в інтересах Особа-1. Інформація, яка в даному епізоді передається жестами і діями учасників мовленнєвого акту, є невід`ємною частиною плану змісту висловлення. Контекстуальна реконструкція такої інформації у сприйнятті адресата є обов`язковою умовою осмисленого сприйняття тексту. На те, що ОСОБА_9 як учасник спілкування зрозумів зміст жесту судді ОСОБА_8 , свідчить його комунікативна поведінка: він киває головою на знак згоди, встає, даючи знати, що розмову по суті закінчено і підсумок їх спілкування йому зрозумілий - згоду отримано… Як видно із відеозапису камери, що показує вид зверху, права рука судді ОСОБА_8 протягом тривалого часу просто лежить на столі. Після висловів «предложения какие?» ( ОСОБА_8 ) і відповіді «ваши любые» ( ОСОБА_9 ) суддя ОСОБА_8 піднімає праву руку з відкритими п`ятьма пальцями, що є інформацією про розмір винагороди за вчинення дій або бездіяльності в інтересах Особа-1. Встановити характер одиниць у кількості «п`ять» (сотні, тисячі і т.ін.), які має на увазі суддя ОСОБА_8 , показуючи п`ять пальців, лінгвістичними методами неможливо. 
		5.3.10. Отримання ОСОБА_9 від Особа-2 повідомлення з даними особи, щодо якої 04 грудня 2017 року у період з 14 год 13 хв по 14 год 30 хв відбувалася комунікація з ОСОБА_8 про непритягнення до адміністративної відповідальності, також підтверджується протоколом від 03.03.2018 огляду речей і документів (т.35 а.с.134-136). У цьому протоколі зафіксований огляд мобільного телефону Samsung SM-A300H/DS, ІМЕІ 1: НОМЕР_6 , ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , С/Н: НОМЕР_8 , вилученого 28.02.2018 під час обшуку автомобіля Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_5 , яким користувався ОСОБА_9 . У телефоні міститься вхідне SMS-повідомлення з прізвищем, ім`ям та по батькові Особа-1, отримане 04 грудня 2017 року о 14 год 23 хв від абонента НОМЕР_3 , який записаний у телефонній книжці як « ОСОБА_25 » (т.35 а.с.135). Наявність відповідного повідомлення в мобільному телефоні ОСОБА_9 підтверджується також протоколом від 26.03.2018 огляду речей (т.35 а.с.172-174), додатком до якого є карта пам`яті SanDisk Ultra 32 GB microSDHC, на яку під час огляду 03.03.2017 проводилось викопіювання пам`яті мобільного телефону ОСОБА_9 Samsung SM-A300H/DS. Цей носій безпосередньо досліджений Судом у судовому засіданні 08.12.2023.
		5.3.11. Суд зауважує, що обшук автомобіля Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_5 , під час якого виявлено і вилучено мобільний телефон ОСОБА_9 з даними Особа-1 у SMS-повідомленні від Особа-2, проводився на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 21.02.2018 у справі № 760/4958/18 (т.35 а.с.105-107). За таких обставин сумніви у допустимості відповідних відомостей як доказу у Суду відсутні. 
		5.3.12. Повертаючись до зустрічі ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , що мала місце 04 грудня 2017 року з 14 год 13 хв по 14 год 30 хв у кабінеті останнього, відеозапис за результатами проведеного аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_8 , який містився на картах пам`яті Kingston 32Gb microSDHC інв. № 2152т та інв. № 2153т, направлено для проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення (постанова про призначення експертизи від 14.03.2018, т.17 а.с.110-113). Відповідно до висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення від 05.07.2018 № 7743/15499-15506 (т.17 а.с.118-132) в основі об`єктивного змісту текстового відтворення розмов, що відбулися 04.12.2017 (14 год 12 хв 00 сек - 14 год 20 хв 00 сек) та 04.12.2017 (14 год 27 хв 40 сек - 14 год 30 хв 07 сек), виходячи зі значень ключової лексики, йдеться про обговорення можливості закриття протоколу стосовно Особа-1, який був затриманий при керуванні у нетверезому стані. Диктор «Невід. 2» (ймовірно, ОСОБА_9 ) розповідає, що зазначена особа «... якобы приехал к военным сам, что-то там с ними не поладил, они вызвали гаишников, и он был под... Ясно, под [бухлом]», а тепер не хоче, щоб у нього забрали права на керування транспортним засобом. Диктор «Невід. 1» (ймовірно, ОСОБА_8 ) погоджується виконати прохання, про що свідчить використання лексем «ладно», «давай» із семантикою згоди. Експерт зазначив, що у текстовому відтворюванні розмови, що відбулася 04 грудня 2017 року (14 год 27 хв 40 сек - 14 год 30 хв 07 сек), встановлені висловлювання, виражені у формі надання, ймовірно, ОСОБА_9 обіцянки будь-якої винагороди, ймовірно, ОСОБА_8 за закриття протоколу стосовно Особа-1 та не позбавлення його можливості керувати транспортним засобом (т.17 а.с.124-125).
		5.3.13. Також Суд дослідив висновок експертів за результатами проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи від 31.10.2023 № 20817/20818/18-61/20819/18-39 (т.38 а.с.68-205), для проведення якої експертам надавався зазначений відеозапис розмови. У висновку зазначено, що у розмові, яка відбулася між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 04 грудня 2017 року (14 год 12 хв 00 сек - 14 год 20 хв 00 сек; 14 год 27 хв 40 сек - 14 год 30 хв 07 сек), містяться ознаки, які вказують на обговорення учасниками надання ОСОБА_9 певної (грошової) вигоди ОСОБА_8 за непритягнення осіб (Особа-1 і, ймовірно, ОСОБА_16 ) до адміністративної відповідальності та непозбавлення їх права керування транспортним засобом. Жест правої руки, здійснений ОСОБА_8 04.12.2017 під час розмови з ОСОБА_9 , виражає пропозицію (умову) надання йому грошових коштів за позитивне вирішення питання, відносно якого клопотав ОСОБА_9 . Підтвердженням того, що ОСОБА_9 зрозумів жест ОСОБА_8 , це озвучення ОСОБА_9 фрази «Понял». 
		5.3.14. В контексті зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_9 04 грудня 2017 року Суд не сприймає на спростування обвинувачення аргументи захисту, що неможливо встановити точну одиницю неправомірної вигоди, її суму та валюти. Адже незазначення ОСОБА_8 в розмові з ОСОБА_9 деталей щодо точної суми неправомірної вигоди, її валюти, використання жестів для визначення суми неправомірної вигоди пояснюється застосуванням заходів конспірації, що узгоджується з виявленим ним раніше занепокоєнням чи не має «подстави» (пункт 5.3.4 цього вироку), проханням дізнатися контактні дані Особа-2 «только не по телефону» (т.14 а.с.67), а також проведення частини розмов за межами службового кабінету. Так, відповідно до протоколу за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_8 05 грудня 2017 року о 15 год 08 хв 33 сек ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вийшли зі службового кабінету одразу після того, як ОСОБА_9 зайшов та почав розмову на тему, яку вони обговорювали напередодні - 04.12.2017 (т.14 а.с.68); 11 грудня 2017 року о 10 год 53 хв 06 сек обидва вийшли з кабінету одразу після того, як до ОСОБА_8 зайшов ОСОБА_9 (т.14 а.с.71). Суд зазначає, що як за загальною практикою обговорень, пов`язаних з пропозиціями чи обіцянками надати неправомірну вигоду, так і в світлі обставин цієї справи, учасники спілкування остерігалися можливого викриття їх намірів або дій, тому приховували зміст своїх висловлювань шляхом перенесення їх у підтекст або через жестову мову. Жестова мова є частиною комунікації, доповнюючи зміст повідомлень, висловлених голосом, а жестикуляція часто використовується для прихованого передавання інформації. 
		5.3.15. Ситуація, у якій відбувався діалог між ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , контекст зустрічі та подальші події свідчать про те, що жестове висловлювання обвинуваченого ОСОБА_8 стосувалося постановлення суддею рішення в інтересах Особа-1 за п`ять одиниць. Ключовим в цьому аспекті є не те, що саме означають ці п`ять одиниць виміру, а те, що в такий спосіб ОСОБА_8 надав згоду на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_9 таку згоду однозначно зрозумів, в тому числі щодо конкретної суми, яка в подальшому була передана ОСОБА_8 . Сума, одиниця виміру чи валюта неправомірної вигоди в даному випадку значення не має, оскільки кримінально-караними є сама пропозиція, обіцянка надати неправомірну вигоду з однієї сторони, та прийняття такої пропозиції - з іншої без прив`язки до її виду, розміру або номіналу. При чому для ОСОБА_9 була зрозуміла одиниця виміру і сума неправомірної вигоди, щодо якої ОСОБА_8 висловився жестом, оскільки він з цього приводу не задав жодних питань і нічого не уточнював. 
		Встановлення конкретної суми, щодо якої мала місце пропозиція ОСОБА_9 надати неправомірну вигоду, прийняття такої пропозиції ОСОБА_8 , так само як і надання/отримання неправомірної вигоди, було б важливим, якщо кваліфікація діяння ОСОБА_8 за частиною 3 статті 368 КК України містила кваліфікуючу ознаку - великий розмір предмету неправомірної вигоди. Однак, в даному випадку дії ОСОБА_8 кваліфіковані за частиною 3 статті 368 КК України з огляду на наявність статусу особи, яка займає відповідальне становище, що є самостійною кваліфікуючою ознакою. Що стосується кваліфікації дій ОСОБА_9 , то стаття 369 КК України в редакції, чинній на час вчинення злочину, не містить кваліфікуючих ознак, пов`язаних з розміром пропозиції, надання неправомірної вигоди, а частина 3 цієї статті містить кваліфікуючу ознаку - якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище, якою в світлі цієї справи є суддя. 
		5.3.16. Натомість розуміння ОСОБА_9 точної суми, яка має бути передані судді ОСОБА_8 в якості неправомірної вигоди за непритягнення Особа-1 до адміністративної відповідальності, узгоджується з подальшим розвитком подій. Так, 5 грудня 2017 року він підтвердив намір надати саме такий розмір неправомірної вигоди, а 11 грудня 2017 року безпосередньо надав її. При чому ОСОБА_8 прийняв надану суму неправомірної вигоди без жодних запитань, ствердно відповівши на питання ОСОБА_26 чи все так, як вони домовлялися (т.14 а.с.74), що підтверджує їх взаємну обізнаність про один і той самий предмет неправомірної вигоди і повне розуміння щодо його характеризуючих ознак (обставини надання/отримання неправомірної вигоди описані у пункті 5.5. цього вироку). Непряме обговорення обвинуваченими цього предмету свідчить про те, що як ОСОБА_9 , так і ОСОБА_8 як спеціалісти в галузі кримінальної юстиції усвідомлювали безпосередній зв`язок між пропозицією, її прийняттям, наданням неправомірної вигоди та її отриманням з вчиненням суддею ОСОБА_8 дій в інтересах Особа-1, які полягали в тому, що його не буде притягнуто до адміністративної відповідальності.
		5.3.17. На наступний день 05 грудня 2017 року о 15 год 08 хв  ОСОБА_9 за попередньою домовленістю з`явився до робочого кабінету ОСОБА_8 та повідомив про згоду на розмір визначеної ОСОБА_8 неправомірної вигоди. Своєю чергою, ОСОБА_8 в ході бесіди повідомив, що бажає отримати неправомірну вигоду у понеділок (прим.: 11 грудня 2017 року), оскільки судове засідання з розгляду справи про адміністративне правопорушення призначено на 12 грудня 2017 року, на що ОСОБА_9 погодився. Обставини цієї зустрічі підтверджуються протоколом від 27.12.2017 за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_8 (т.14 а.с.68). 
		Відповідно до висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення від 05.07.2018 № 7743/15499-15506 в основі об`єктивного змісту текстового відтворення розмов, що відбулися 05.12.2017 (15 год 07 хв 40 сек - 15 год 08 хв 33 сек), 05.12.2017 (15 год 08 хв 02 сек - 15 год 08 хв 33 сек), виходячи зі значень ключової лексики, йдеться про повідомлення диктора «Невід. 2» (ймовірно, ОСОБА_9 ) диктору «Невід. 1» (ймовірно, ОСОБА_8 ) про те, що за обговорюваним напередодні питанням усе виконано, і зараз він хоче уточнити коли відбудеться зустріч («Вы говорили к 12-ти»), але диктор «Невід. 1» (ймовірно, ОСОБА_8 ) зазначає, що краще перенести на понеділок: «… ну, в понедельник» (т.17 а.с.124).
		 
		5.4. Щодо непритягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_16 . 
		5.4.1. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.11.2017 серії БР № 015786 (т.15 а.с.16) ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_6 керував ТЗ ЗАЗ Daewoo н.з. НОМЕР_9 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, від продуття алкотестеру і проходження медичного огляду в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків. 
		5.4.2. Цей протокол 17 листопада 2017 року надійшов до Дружківського міського суду Донецької області. На підставі протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 17.11.2017 року справу №229/4431/17 передано на розгляд судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_8 (т.15 а.с.21). Відповідно до повідомлення на веб-сайті Дружківського міського суду Донецької області від 20 листопада 2017 року ОСОБА_16 повідомлено про те, що розгляд суддею ОСОБА_8 справи № 229/4431/17 (провадження № 3/229/816/2017) про вчинення ним адміністративного правопорушення відбудеться о 14 год 30 хв 27 листопада 2017 року (т.15 а.с.22). В цей день судове засідання у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_16 з невідомих причин не відбулося. 
		5.4.3. 04 грудня 2017 року о 17 год 47 хв, а також 11 грудня 2017 року о 10 год 36 хв  ОСОБА_9 отримав на свій номер мобільного телефону НОМЕР_2 від Особа-2 з номера мобільного телефону НОМЕР_3 SMS-повідомлення такого змісту: « ОСОБА_17 .ІНФОРМАЦІЯ_5». Отримання ОСОБА_9 04 і 11 грудня 2017 року повідомлення з анкетними даними ОСОБА_16 , щодо якого 13.11.2017 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, підтверджується: 
		- протоколом від 26.03.2018, яким зафіксовано огляд відомостей, що містяться на карті пам`яті SanDisk Ultra 32 GB microSDHC, маркувальне позначення 7052DUCAX02Y, на яку проводилось викопіювання пам`яті мобільного телефону ОСОБА_9 Samsung SM-A300H/DS, IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , С/Н: НОМЕР_8 , вилученого у м. Дружковка 28.02.2018 під час обшуку автомобіля Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_5 (т.35 а.с.172-174). Носій інформації (т.35 а.с.138) безпосередньо досліджений Судом у судовому засіданні 08.12.2023;
		- протоколом від 22.08.2018 огляду протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 16.04.2018 та вилученого у оператора телекомунікацій ПрАТ «ВФ «Україна» компакт-диску DVD-R 4.7 GB з написами «Справа 760/7058/18, ЄД18-03257/Кі 04.04.2018». Під час огляду встановлено, що ОСОБА_9 на свій номер мобільного телефону НОМЕР_2 04 грудня 2017 року о 17 год 47 хв 12 сек та 11 грудня 2017 року о 10 год 36 хв 06 сек отримав від абонента з номером мобільного телефону НОМЕР_3 повідомлення («mtcSMS»-вхідне смс-повідомлення) (т.37 а.с.42,44). 
		5.4.4. Приблизно о 10 год 52 хв 11 грудня 2017 року (через 16 хвилин після отримання від Особа-2 повторного повідомлення з даними ОСОБА_16 ) ОСОБА_9 прибув до Дружківського міського суду Донецької області, зайшов до приміщення службового кабінету судді ОСОБА_8 і повідомив, що прийшов поговорити з приводу певних осіб. Відповідно до висновку судової експертизи відео-, звукозапису від 26.03.2018 № 6670 (т.17 а.с.88-108) шляхом аудитивного аналізу запису встановлено наступний зміст розмови: ОСОБА_9 : «Я ж то по вот тем ребятам, вы говорили потом (нрзб.) тоже завтра…»; ОСОБА_8 : «А как это ну…разные люди». Після чого ОСОБА_9 відповів, що це одна і та ж сама особа, просто їхала група людей і «лупанули» всіх. Співставляючи протоколи про адміністративні правопорушення щодо Особа-1 і ОСОБА_16 , Суд вважає, що таке пояснення ОСОБА_9 є правдивим. Так, протоколи про адміністративне правопорушення щодо Особа-1 та ОСОБА_16 складені в один день -13.11.2017, на одному місці зупинки - Ясинуватський р-н, с. Верхньоторецьке, залізничний переїзд 38-й кілометр та одним інспектором патрульної поліції - лейтенантом ОСОБА_27 . Крім того, серії та номери цих двох протоколів і час їх складення свідчать, що протокол стосовно ОСОБА_16 (серія БР №015786) оформлений відразу після протоколу серії БР № 015787, який складений відносно Особа-1. У світлі обставин цієї справи приналежність Особа-1 і ОСОБА_16 до однієї групи людей під час складення протоколів пояснює спільний шлях протиправного вирішення питання про непритягнення їх до адміністративної відповідальності - висловлення пропозиції і подальше надання ОСОБА_9 неправомірної вигоди судді ОСОБА_8 , в провадженні якого перебували обидві справи про адміністративні правопорушення. 
		5.4.5. Зустріч ОСОБА_9 і ОСОБА_8 11 грудня 2017 року у кабінеті останнього зафіксована в протоколі від 27.12.2017 за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_8 (т.14 а.с.71). З контексту розмови вбачається, що за день до призначеного судового засідання ОСОБА_9 знову прийшов обговорити з ОСОБА_8 рішення у справі про адміністративне правопорушення цього разу на користь ОСОБА_16 11.12.2017 о 10 год 53 хв 06 сек ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вийшли з кабінету, а через деякий час повернулися та почали обговорювати підстави для вирішення справи на користь ОСОБА_16 з тим, щоб він не був притягнутий до адміністративної відповідальності. Поміж іншого вони обговорили зміст пояснень ОСОБА_16 , які йому слід надати у судовому засіданні. Формат та зміст спілкування свідчить, що ОСОБА_9 намагався обмежуватися уривками фраз, уникати деталей та надмірної конкретизації, з тим, щоб мінімізувати ризик викриття вчинюваного ним кримінального правопорушення. Однак попри конспіраційні прийоми співрозмовників, вимовлені ними фрази у сукупності, подальша передача грошових коштів, надані ОСОБА_16 пояснення під час судового засідання підтверджують, що діалог 11 грудня 2017 року був присвячений домовленостям щодо непритягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності. 
		Такий висновок узгоджується з висновком судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення від 05.07.2018 № 7743/15499-15506 (т.17 а.с.118-132), де зазначено: 
		-в основі об`єктивного змісту текстового відтворення розмов, що відбулися 11.12.2017 (10 год 52 хв 27 сек - 10 год 59 хв 30 сек), 11.12.2017 (10 год 52 хв 27 сек - 10 год 59 хв 30 сек), виходячи зі значень ключової лексики, йдеться про з`ясування деталей домовленості щодо справи відносно певних хлопців («Направить на дооформление? Возможно, (нрзб.) Можно продлевать на правах, а потом, как придет на дооформление, там ниче не делать» ‹...› «Ну другого варианта нет. Здесь точно» - у мовленні диктора «Невід. 1» (ймовірно, ОСОБА_8 ) «Надо чтоб он сказал, что мне никто ниче не сказал» - у мовленні диктора «Невід. 2» (ймовірно, ОСОБА_9 ).
		5.4.6. Суд звертає увагу на те, що під час цієї розмови ОСОБА_9 прямо не називає прізвище особи, на користь якої ОСОБА_8 має прийняти рішення в адміністративній справі. Однак, перед тим, як зайти до службового кабінету судді ОСОБА_8 , ОСОБА_9 отримав sms-повідомлення з особистими даними, які співпадають з особистими даними особи, стосовно якої справа про адміністративне правопорушення перебувала на розгляді у судді ОСОБА_8 - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.15 а.с.13-22). Повернувшись вдвох з ОСОБА_9 до службового кабінету о 10 год 53 хв 46 сек, ОСОБА_8 відразу взяв справу про адміністративне правопорушення та почав читати зазначені в протоколі відомості (т.14 а.с.71). Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, який складено щодо ОСОБА_16 (т.15 а.с.16), у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено: «Управлял авто в наркологию не поеду, от управления отстранен». На дослідженому у судовому засіданні відеозаписі за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю за особою, зафіксовано, що ОСОБА_8 оголосив пояснення з протоколу: «и в пределах АТО никуда не поеду. От керування отстранен» (нерозбірливо)…». При порівнянні пояснень ОСОБА_16 у протоколі про адміністративне правопорушення і стенограми розмови, зафіксованої в протоколі за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_8 , де він зачитує ці пояснення (т.14 а.с.71), наявні несуттєві розбіжності аудіотексту з його стенограмою. Суд вважає, що ці розбіжності обумовлені якістю відеозапису та наявним на ній стороннім шумом і на певних проміжках ефектом реверберації2. Оскільки протокол про результати негласних слідчих (розшукових) дій є похідним від відеозапису та виготовляється на підставі отриманих записів, зафіксованих на матеріальних носіях інформації під час їх проведення, то текст, відображений у протоколі, може несуттєво відрізнятися без зміни його змісту. Однак, загальний контекст розмови в сукупності з подіями, що відбулися пізніше, унеможливлюють будь-яке інше тлумачення мети цієї зустрічі, ніж обговорення непритягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності. Зміст запитань, які задавав ОСОБА_8 ОСОБА_16 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення 12 грудня 2017 року, є аналогічним тим, що обговорювалися в процесі розмови з ОСОБА_9 в кабінеті ОСОБА_8 напередодні. 
		5.4.7. Незважаючи на те, що предмет зустрічі в кабінеті ОСОБА_8 11 грудня 2017 року о 10 год 52 хв встановлений як обговорення непритягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності, Суд не може погодитися, що під час цієї зустрічі ОСОБА_9 пропонував чи обіцяв неправомірну вигоду, а ОСОБА_8 відповідно на неї погодився. У справі відсутні докази окремої пропозиції ОСОБА_9 надати ОСОБА_8 неправомірну вигоду за прийняття судового рішення на користь ОСОБА_16 (хоча це і вбачається логічним із ланцюга подій і обставин). Тому Суд не може кваліфікувати дії ОСОБА_9 в пропозиції неправомірної вигоди за прийняття рішення в інтересах ОСОБА_16 як повторну пропозицію, а дії ОСОБА_8 - як повторне прийняття пропозиції неправомірної вигоди. При наданні в цей же день пізніше ОСОБА_9 і отриманні ОСОБА_8 неправомірної вигоди (пункт 5.5. цього вироку) грошові кошти передавалися один раз, однією пачкою, без жодних пояснень відносно розподілення суми грошових коштів за вирішення двох окремих справ. Крім того, версія обвинувачення Суду не надано доказів на підтвердження суми неправомірної вигоди, наданої ОСОБА_9 і отриманої ОСОБА_8 11 грудня 2017 року о 16 год 50 хв, яка б дозволила розмежувати цю неправомірну вигоду між вирішенням двох справ про адміністративні правопорушення
		 
		 
		5.5. Надання/отримання неправомірної вигоди
		5.5.1. 11 грудня 2017 року о 16 год 50 хв, зайшовши до службового кабінету голови Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 дійшов до столу, нагнувся, під столом передав ОСОБА_8 грошові кошти. На питання ОСОБА_9 чи все, як вони домовлялися, відповів ствердно, своєю чергою ОСОБА_9 подякував. Після завершення зустрічі з ОСОБА_9 ОСОБА_8 дістав з шухляди свого робочого столу отримані від ОСОБА_9 грошові кошти, перелічивши їх, поклав їх до своєї сумки, після чого залишив робочий кабінет. Передача грошових коштів підтверджується протоколом від 27.12.2017 за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_8 (т.14 а.с.74-75) і зафіксована в протоколі від 05.03.2018 огляду відеозапису проведеного аудіо- відеоконтролю за ОСОБА_8 (т.17 а.с.72-74). 
		5.5.2. Суд вбачає прямий зв`язок між передачею грошових коштів та пропозицією ОСОБА_9 , яка мала місце напередодні, і прийняттям ОСОБА_8 пропозиції неправомірної вигоди за непритягнення Особа-1 до адміністративної відповідальності, а також комунікацією, що мала місце в кабінеті ОСОБА_8 04 і 11 грудня 2017 року і стосувалася непритягнення до адміністративної відповідальності Особа-1 і ОСОБА_16 . Так, комунікативне супроводження передачі ОСОБА_9 і отримання ОСОБА_8 грошових коштів свідчить про те, що вони передані відповідно до раніше досягнутих домовленостей, а отже є наданням/отриманням неправомірної вигоди. 
		У висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення від 05.07.2018 № 7743/15499-15506 (т.17 а.с.118-132) встановлено: 
		-в основі об`єктивного змісту текстового відтворення розмови, що відбулася 11.12.2017 (16 год 50 хв 50 сек - 16 год 51 хв 40 сек), виходячи зі значень ключової лексики, йдеться про з`ясування диктором «Невід. 2» (ймовірно, ОСОБА_9 ) підтвердження домовленостей з диктором «Невід. 1» (ймовірно, ОСОБА_8 ) («Всё так как мы договаривались!» - у мовленні диктора «Невід. 2» (ймовірно, ОСОБА_9 ) - «Да» - у мовленні диктора «Невід. 1» (ймовірно ОСОБА_8 ). 
		Таким чином напередодні судового засідання з розгляду справ про адміністративні правопорушення 11 грудня 2017 року згідно з досягнутими раніше домовленостями ОСОБА_9 надав, а ОСОБА_8 отримав від нього грошові кошти в якості неправомірної вигоди за непритягнення Особа-1 і ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності. 
		5.5.3. За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні допитані експерти ОСОБА_23 і ОСОБА_28 , які проводили комплексну судову психолого-лінгвістичну експертизу і склали за її результатами висновок від 31.10.2023 № 20817/20818/18-61/20819/18-39 (т.38 а.с.68-205). 
		Допитаний в судовому засіданні 31.05.2024 судовий експерт  ОСОБА_23  надав такі показання. При складанні висновку комплексної психолого-лінгвістичної експертизи брали участь два експерти. До повноважень свідка ОСОБА_23 як експерта-психолога входило четверте питання.
		Стосовно тривалості експертизи пояснив, що експертизи проводяться послідовно по мірі їх надходження до інституту, керівник інституту має право своїм рішенням (розпорядженням) призначити першочергове виконання певної експертизи. Експерт вважається надмірно завантаженим, якщо у нього на експертизі є десять і більше експертиз. У ОСОБА_23 , починаючи з кінця 2017 року, на виконанні перебувало 45-58 експертиз. Тому для виконання комплексної психолого-лінгвістичної експертизи знадобився такий тривалий термін. Експертизи поділяються на експертизи, які виконуються у термін до 30 діб, до 60 діб, до 90 діб та понад 90 діб. Особа, яка призначає проведення експертизи, повідомляється про те, що експертиза не може бути виконана у строки до 90 діб. В даному випадку заперечень щодо термінів проведення цієї експертизи не надходило. 
		Якщо питання, поставлені для проведення експертизи, стосуються дослідження у двох або більше галузей, то проводиться комплексна експертиза. Керівник установи визначає вид експертизи, після чого керівник підрозділу визначає експертів, які будуть проводити дослідження, та голову комісії. Під час проведення комплексної експертизи кожен експерт готує відповіді на питання, які входять до його компетенції, після чого відповіді узгоджуються між експертами та висновок підписується усіма експертами. У разі якщо висновки різняться та не узгоджуються між собою, в одній експертизі кожен експерт робить свій висновок з окремими підписами. Під час проведення зазначеної експертизи експерти дійшли до одного узгодженого висновку, який підписали разом. 
		Експерт ОСОБА_23 повідомив, що дія його свідоцтва була призупинена у зв`язку з тим, що дисциплінарна комісія Міністерства юстиції України вважала, що його знань та кваліфікації недостатньо для проведення експертизи в іншому провадженні, тривалість дисциплінарного стягнення була 3 місяці. Під час дії такого стягнення він не проводив жодних експертних досліджень, тобто експертною діяльністю не займався. 
		При проведені експертизи, що є предметом розгляду, експерт досліджував надані на дослідження об`єкти - матеріали справи та аудіо-, відеозапис (копії), при порівнянні яких дійшов висновку, що текстові матеріали відповідають відеозапису. Також ознайомлювався з усіма наданими на дослідження матеріалами, в тому числі іншими висновками експертів. За основу висновку експертного дослідження взятий текст з протоколу за результатами проведення НС(Р)Д. Якість зображення та звуку відеозапису була достатньою, щоб надати відповіді на поставлені питання. Під час підготовки відповіді на питання, яке поставлено йому як експерту, проблем та труднощів з ідентифікацією звукових повідомлень, зафіксованих на відеозаписі, не виникало. Його частина експертизи стосувалася жесту, він його досліджував у комплексі з ситуацією, яка склалася, та репліками, повідомленими особами, зображеними на відеозаписі.
		При проведенні експертизи досліджувалися репліки та жест, які співпадали з наданим протоколом. Вивчаючи надані матеріали, не мав сумнівів щодо достовірності, своєчасності, правдивості та повноти викладеної в протоколі НС(Р)Д інформації. При дослідженні експерт виходив з того, що аудіотекст на відеозаписі відповідає тексту, відображеному в протоколі, де зазначено, що ОСОБА_8 - це ОСОБА_8 , тому експерти у висновку зазначили ці вихідні дані.
		Література та методика, які використовуються під час проведення експертизи, визначаються безпосередньо експертом. Разом з тим, після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну експертизи, які перебувають на дослідженні у рамках кримінальних проваджень, також перевіряються на загрози національній безпеки. В джерелах, які використовуються для проведення експертизи, відсутні наукові знання або відомості, які би визначали відмінності мовленнєвої та комунікативної діяльності працівників суду або прокуратури. При дослідженні використовуються загальні знання мовленнєвої та комунікативної діяльності. 
		Поставлене свідку як експерту питання стосувалося невербального спілкування, комунікації (жесту). В науці психології є напрям психологія комунікації, в психології комунікації є розділ невербальна комунікація, а підрозділ, який вивчає жести, називається кінесика. Тому саме експерт-психолог, маючи знання з кінесики, відповідав на питання стосовно жесту. 
		Комунікативний жест, який був предметом дослідження, надавав відповідну інформацію, ОСОБА_9 цю інформацію зрозумів та після цього зробив відповідні дії, тобто приніс ті речі, які відображені в протоколі. Після їх передачі ОСОБА_9 хотів отримати інформаційний висновок та запитав: «все как мы договаривались?». Особа, яка отримала, відповіла, що так. Тобто пройшов завершений комунікативний акт, який починався з питання, після якого був жест правої руки. Жест може трактуватися лише в конкретній комунікативній ситуації. В даній ситуації жест був умовою або побажанням отримати щось у кількості п`ять одиниць. Кінець комунікаційного акту був позитивною відповіддю на запитання «все как мы договаривались?». Тобто особа своєю поведінкою (наданням) підтвердила усвідомлення того, що саме ОСОБА_8 в неї просив. Цей комунікативний посил був усвідомлений ОСОБА_9 і це усвідомлення співпало з побажанням ОСОБА_8 . 
		Слова, позначені як нерозбірливі, не впливають на загальний зміст висновку. 
		5.5.4. Допитана в судовому засіданні 26.07.2024 судовий експерт  ОСОБА_28  пояснила, що перебуває на посаді завідувача відділу лінгвістичних досліджень мовлення лабораторії криміналістичних видів досліджень і має досвід експертної діяльності 10 років. На момент звернення з постановою про призначення експертизи діяло свідоцтво за спеціальністю лінгвістичної експертизи писемного мовлення, а в період проведення дослідження Міністерством юстиції ініційовано заміну свідоцтва з огляду на зміну назви спеціальності та виключено з назви слово «писемна». Тому в експертизі зазначено свідоцтво від 2021 року.
		Під час проведення експертизи експерти використовують надані замовником, в даному випадку правоохоронним органом, стенограми. При проведенні цього дослідження експерт також переглядала відеозапис за результатами проведення НС(Р) ОСОБА_30 -текстуальна методика, використана експертом, вимагає порівняльного аналізу змісту стенограми зі змістом зафіксованих розмов, під час проведення дослідження експерт проводить порівняльний аналіз і у випадку невідповідності вказує про це у висновку. Такий аналіз проводиться при наданні запису або відеозапису зафіксованої розмови, у разі відсутності таких об`єктів дослідження у висновку вказується про проведення експертизи виключно за стенограмою, тобто за вербальним змістом комунікації. 
		Висновки інших експертиз не використовувалися, хоча експерт з ними ознайомилась. Зазвичай при наявності попередніх висновків вони надаються для попереднього ознайомлення, але не для експертного дослідження, тому аналіз та порівняння стенограм в цих висновках експертом не проводилося, оскільки вони не являються об`єктами дослідження. Це пов`язано з тим, що експерт попереджається про кримінальну відповідальність, тому він особисто несе відповідальність за наданий висновок, який підписує, і такий висновок не може ґрунтуватися на матеріалах, які не є об`єктами дослідження. 
		Об`єктами дослідження були протокол за результатами негласних слідчих (розшукових) дій та відеозапис (копії); під час дослідження порівнювалося текстове відтворення комунікації в протоколі з вербальною та невербальною ситуацією, зафіксованою під час розмов на записі. Тобто проводилося дослідження мовленнєвої ситуації, яка зафіксована в стенограмі та на відеозаписі, а не порівняльний аналіз стенограми зі змістом інших висновків. 
		Текстове відтворення змісту розмов є об`єктом та використовується у висновку, але надається для більш детального аналізу з метою уникнення постійного перегляду та прослуховування. Аналізуючи комунікацію, яка має вербальний та невербальний контекст, експерт аналізує безпосередньо зміст розмови. У разі наявності розбіжностей між мовними матеріалами про це вказується у висновку. Під час порівняльного аналізу неточностей щодо змісту розмови не встановлено, тому у висновку про це не зазначено. 
		Основною змістоутворюючою складовою дослідженої комунікації була ситуація щодо обговорення надання певної суми грошових коштів та жестового відображення цієї суми. Ситуація чітко відображена в розмові і на відеозаписі. Оцінка якості відеозапису виходить за межі даного експертного дослідження. Всі попередні і подальші обговорення - це певні комунікативні моменти, які мають дотичну функцію. З розмови зрозуміло, що це не перша ситуація обговорення в такому ключі комунікантами, тому зі змісту розмов зрозуміло, що вони стосуються суми грошових коштів та її надання. 
		Виділені та підкреслені у висновку фрази і висловлювання в сукупності дають підстави вважати деякі з фраз основними, а деякі - допоміжними, які дозволяють розтлумачити основний зміст комунікації. Дотичні (додаткові) фрази з огляду на наявність основних фраз на зміст розмови не впливають. Якщо брати весь діалог, то кожна репліка об`єднана єдиною тематикою та комунікативною спрямованістю. Мета спілкування та всі розмови полягали у вирішенні проблемного питання щодо конкретної особи. Визначення належності фраз виходить за межі компетенції, однак в протоколі огляду зазначені індекси (позначення особи), які наявні і в стенограмах, та надані роз`яснення, які фрази кому належать. 
		Під час проведення дослідження можуть використовуватися будь-які джерела, які відображають теоретичні засади комунікативної діяльності. Будь-яка комунікація ґрунтується на її учасниках, їх комунікативних намірах, інтенції, меті, предметі спілкування, комунікативних особливостях учасників незалежно від того, в якій сфері (медичній, педагогічній, міжособистісній) вона відбувається. При аналізі комунікації використовуються одні і ті ж методи і засади лінгвістики, які існують в галузі лінгвістичних досліджень. Методика дає алгоритм проведення експертизи і ґрунтується на лінгвістичних засадах, при дослідженні використовуються комунікативно-прагматичні, семантико-прагматичні та логіко-граматичні методи дослідження комунікації. Під час лінгвістичного дослідження не аналізується мова в значенні тексту, аналізується мова в значенні дискурсу. 
		У висновку подається зміст, який відображений в стенограмі, попередньо проаналізований та порівняний зі змістом відеозапису. Оскільки фрази беруться в лапки, таким чином зазначається вся фраза (текст), взята та зафіксована у стенограмі. Після аналізу та порівняння з відеозаписом, фраза зі стенограми переносилася у висновок. 
		Під час комплексної психолого-лінгвістичної експертизи досліджувалося вербальне та невербальне спілкування, зокрема, ключовим у ситуації був жест, на якому ґрунтується комунікативна мета адресанта отримати певну суму грошових коштів. Жест з вербальним змістом комунікації дав підстави стверджувати щодо наявності у змісті розмов відповідних мовних характеристик. 
		При проведенні таких експертиз використовуються психологічні знання. Експерт-психолог достатньо детально пояснив цей жест. Досліджена ситуація - це ділове спілкування, що стосувалося вирішення проблемного питання, з цим питанням один учасник комунікації прийшов до іншого учасника. В даному випадку вербальна мова та жестова комунікація свідчать про те, що мова йшла саме про певну суму грошових коштів, це тенденційно та системно проявляється у предметі обговорення. Невербальний контекст підтверджений відеозаписом передачі певних предметів, тому кількість вказує на суму саме грошових коштів, а не на кількість інших благ.
		Тому у сукупності ця ситуація та її комунікативно-прагматична характеристика загалом (в ній брали участь особа, яка має повноваження вирішувати питання, і особа, яка прийшла з проханням вирішити питання) дали підстави для тих висновків, які зазначені в експертизі. При чому з наданого на дослідження матеріалу не вбачалося альтернативної версії - йшлося саме про надання допомоги та певну вдячність, а подяка конвертується в певну кількість грошових коштів. 
		 
		5.6. Розгляд ОСОБА_8 справ про адміністративне правопорушення стосовно Особа-1 і ОСОБА_16 . 
		5.6.1. 12 грудня 2017 року о 09 год 40 хв секретар судового засідання зайшла в кабінет судді ОСОБА_8 та повідомила про прибуття Особи-1 та ОСОБА_16 , що зафіксовано у протоколі від 27.12.2017 за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_8 (т.14 а.с.75). 
		5.6.2. О 09:40 Особа-1 прибув у призначене судове засідання до Дружківського міського суду Донецької області. Зайшов у службовий кабінет судді ОСОБА_8 , де останній встановив його анкетні дані. Особа-1 відповів на декілька питань судді ОСОБА_8 , який звернув увагу на настання негативних наслідків у разі позбавлення його права на керування транспортними засобами. Після цього ОСОБА_8 повідомив, що про прийняте рішення у справі Особа-1 зможе дізнатися пізніше засобами телефонного зв`язку і Особа-1 вийшов зі службового кабінету судді. Відповідні обставини зафіксовані у протоколі від 27.12.2017 за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_8 (т.14 а.с.64-78). Додатками до протоколу є карти пам`яті Kingston 32GB інв. № 2152т та інв. № 2153т, файли образів (копій) цих додатків збережені відповідно до протоколу огляду речей від 29.03.2018 (т.14 а.с.79-80) на носії інформації Verbatim microSDHC 32 GB маркувальне позначення Е532G1631 TZUKE68005A07 та Verbatim microSDHC 32 GB маркувальне позначення Е532G1631 TZUKE68005A02. Інформація, яка скопійована та міститься на зазначених носіях, безпосередньо досліджена Судом в судових засіданнях 22.01.2024 та 29.03.2024. 
		5.6.3. Цього ж дня 12 грудня 2017 року о 09:46 до службового кабінету судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_8 зайшов ОСОБА_16 . Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_8 запитав у ОСОБА_16 , чи пропонували йому працівники поліції пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотесту або у закладі охорони здоров`я та чи перебував він у стані сп`яніння. ОСОБА_16 відповів, що освідування за допомогою алкотесту не пропонували, запропонували поїхати в наркологію о восьмій годині вечора, що було пізно, адже «блок-пост закрывается в 6, мы пока дождались, куда потом ехать?» (т.14 а.с.76). На питання ОСОБА_8 чи був у стані сп`яніння, ОСОБА_16 відповів, що ні. Після отриманих відповідей ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_16 , що результати розгляду справи той дізнається пізніше по телефону. Суд звертає увагу на те, що питання ОСОБА_8 до ОСОБА_16 релевантні обговоренню його позиції з ОСОБА_9 під час розмови, що мала місце напередодні (пункт 5.4.5. цього вироку). 
		5.6.4. Постанови за результатами розгляду ОСОБА_8 справ про адміністративне правопорушення № 229/4426/17 щодо Особа-1 та № 229/4431/17 щодо ОСОБА_16 суддя ОСОБА_8 не оформив. 
		Розпорядженням керівника апарату Дружківського міського суду Донецької області від 01.02.18 № 3 (т.15 а.с.72) у справі про адміністративне правопорушення № 229/4426/17 щодо Особа-1 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку із виникненням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи (тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності). Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2018 для розгляду справи № 229/4426/17 визначено суддю ОСОБА_31 (т.15 а.с.73). Постановою від 12.02.2018 Особу-1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього стягнення (т.15 а.с.81-82).
		Розпорядженням керівника апарату Дружківського міського суду Донецької області від 26.12.17 № 110 (т.15 а.с.23) у справі про адміністративне правопорушення № 229/4431/17 щодо ОСОБА_16 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку із виникненням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи (тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності). Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2017 для розгляду справи № 229/4431/17 визначено суддю ОСОБА_32 . Постановою від 02.01.2018 ОСОБА_16 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього стягнення (т.15 а.с.26-27). 
		 
		5.7. За таких обставин Суд вважає доведеним
		- прибуття ОСОБА_9 04.12.2017 о 14 год 13 хв до службового кабінету судді Дружківського міського суду Донецької області і висловлення пропозиції надання судді ОСОБА_8 неправомірної вигоди за прийняття судового рішення у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП на користь Особа-1, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення, та непритягнення його до адміністративної відповідальності; 
		- надання суддею ОСОБА_8 під час спілкування з ОСОБА_9 згоди на отримання неправомірної вигоди (з одночасним жестовим висловлюванням суми цієї неправомірної вигоди) за прийняття рішення у справі про адміністративне правопорушення відносно Особа-1; 
		- інформування ОСОБА_9 05.12.2017 о 15 год 08 хв ОСОБА_8 про погодження визначеного розміру неправомірної вигоди; 
		- прибуття ОСОБА_9 11.12.2017 о 10 год 52 хв до службового кабінету судді Дружківського міського суду Донецької області і обговорення в службовому кабінеті судді ОСОБА_8 справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_16 , спільне формування відповідної правової позиції з метою непритягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності; 
		- прибуття ОСОБА_9 11.12.2017 о 16 год 50 хв до службового кабінету судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_8 і передача останньому грошових коштів за непритягнення Особа-1 і ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності та непозбавлення їх права на керування транспортними засобами; 
		- прямий зв`язок між обговоренням ОСОБА_9 з ОСОБА_8 протоколів про адміністративні правопорушення стосовно Особа-1 і ОСОБА_16 та наданням/отриманням грошових коштів; 
		- усвідомлення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 протиправного характеру висловлення пропозиції надання неправомірної вигоди та прийняття цієї пропозиції, активність в реалізації їх умислу, спрямованого на пропозицію/прийняття пропозиції неправомірної вигоди і надання/отримання неправомірної вигоди за постановлення судових рішень в адміністративних справах (що, серед іншого спростовує наявність провокації, на яку посилалася сторона захисту, пункт 5.9.5 цього вироку); 
		- проведення 12.12.2017 приблизно о 09 год 40 хв і 09 год 46 хв в кабінеті судді ОСОБА_8 судових засідань з розгляду справ про адміністративні правопорушення стосовно Особа-1 і ОСОБА_16 відповідно. 
		 
		5.8. Правова кваліфікація дій обвинувачених
		5.8.1. Частина 3 статті 369 КК України, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_9 , передбачає кримінальну відповідальність за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище.
		Частина 3 статті 368 КК України, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_8 , передбачає кримінальну відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище. 
		5.8.2. На підставі примітки до статті 364-1 КК України у статтях 368, 369 КК України під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. В цій справі встановлено, що ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_8 отримати грошові кошти в розмірі, який він визначить, а ОСОБА_8 погодився на цю пропозицію і жестом визначив відповідну суму, яку пізніше отримав від ОСОБА_9 за прийняття рішення у справах про адміністративні правопорушення стосовно Особа-1 і ОСОБА_16 . 
		У відповідності до частини 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції тощо. Суддя є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». У відповідності до статті 22 цього Закону суддям забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
		Згідно зі статтею 24 Закону України «Про запобігання корупції» суддя, у разі надходження йому пропозиції щодо неправомірної вигоди, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язаний невідкладно відмовитися від пропозиції, за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію, залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників та письмово повідомити про таку пропозицію спеціально уповноважених суб`єктів. 
		Отримавши відповідну пропозицію, суддя ОСОБА_8 не вчинив відповідно до положень антикорупційного законодавства (які з огляду на наявний статус судді йому були відомі), а спочатку погодився на пропозицію, визначивши її розмір, а потім отримав обумовлений розмір грошових коштів в якості неправомірної вигоди за вирішення судових справ. Такі дії він вчинив на користь третіх осіб, щодо яких 13.11.2017 складені протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, - Особа-1 і ОСОБА_16 . 
		Грошові кошти (незалежно від суми), які пропонувалися і надавалися ОСОБА_9 і які погодився отримати і отримав ОСОБА_8 за ухвалення рішень у справах про адміністративні правопорушення, є неправомірною вигодою. 
		5.8.3. Як встановлено у пункті 5.1. цього вироку, ОСОБА_8 є суддею Дружківського міського суду Донецької області. Відповідно до пункту 1 примітки до статті 364 КК України службовими особами у статті 368 цього Кодексу є, зокрема, особи, які постійно здійснюють функції представників влади. А згідно з пунктом 2 примітки до статті 368 КК України судді є службовими особами, які займають відповідальне становище. 
		Отже в даному випадку в діях ОСОБА_9 має місце пропозиція надати неправомірну вигоду, надання такої вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, і в діях ОСОБА_8 - прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище. 
		5.8.4. З суб`єктивної сторони кримінальні правопорушення, передбачені відповідно частиною 3 статті 369 КК України, та частиною 3 статті 368 КК України, характеризується прямим умислом. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (частина друга статті 24 КК України). Тому для встановлення прямого умислу у цьому випадку належить з`ясувати, чи усвідомлювала особа суспільно-небезпечний характер свого діяння і чи бажала вона вчинити таке суспільно-небезпечне діяння.
		Функціональні ролі обвинувачених самі по собі свідчать про наявність прямого умислу в їх діях. Адже перебування на посаді прокурора ( ОСОБА_9 ) і судді ( ОСОБА_8 ) передбачає відповідність особи необхідним кваліфікаційним вимогам, серед яких знання чинного законодавства, в тому числі того, що регулює обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. Зафіксований характер спілкування між обвинуваченими свідчить, що вони усвідомлювали протиправний характер своїх дій і одночасно бажали настання відповідних наслідків. Про це свідчать:
		- способи конспірації, а саме зазначення суми неправомірної вигоди не вербально, а жестом, уривчастість розмов; 
		- побоювання бути викритим працівниками правоохоронних органів, про що свідчить поставлене запитання ОСОБА_8 . ОСОБА_9 під час розмови: «Подставы нет?»;
		- спосіб передачі неправомірної вигоди - незважаючи на те, що при передачі грошових коштів в кабінеті не було нікого, крім обвинувачених, ОСОБА_9 передавав грошові кошти приховано, під столом, після чого ОСОБА_8 відразу поклав їх у шухляду свого столу. Спілкуючись щодо справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_8 з ОСОБА_9 говорив незавершеними фразами, завуальовано, для уточнення прізвища особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення наголосив ОСОБА_9 зробити це «только не по телефону». 
		З цих же мотивів Суд доходить висновку, що ОСОБА_9 і ОСОБА_8 чітко усвідомлювали, що грошові кошти, щодо яких надходила пропозиція та які 11.12.2017 надані ОСОБА_9 і отримані ОСОБА_8 , є неправомірною вигодою за ухвалення рішень у справах про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно Особа-1 та ОСОБА_16 .
		З урахуванням досліджених обставин Суд встановив умисел ОСОБА_9 на висловлення пропозиції та надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_8 , а також умисел ОСОБА_8 на прийняття пропозиції та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 за постановлення рішень в справах про адміністративні правопорушення щодо Особа-1 та ОСОБА_16 .
		5.8.5. Предмет одержання неправомірної вигоди має майновий характер, ним можуть бути, зокрема, гроші, цінності та інші речі, а тому одержання неправомірної вигоди (хабаря) є корисливим злочином. Отримання ОСОБА_8 грошових коштів всупереч наявним обмеженням, без законних на те підстав, у визначеному безпосередньо ним розмірі, не може розглядатися інакше ніж реалізація корисливого мотиву. В цьому контексті Суд також звертає увагу, що отримавши 11 грудня 2017 року грошові кошти від ОСОБА_9 , ОСОБА_8 спочатку поклав їх до шухляди свого робочого столу, а після того, як ОСОБА_9 залишив службовий кабінет, перерахував їх, як вважає Суд - для того, щоб переконатися в тому, що обумовлений розмір неправомірної вигоди наданий в повному обсязі. 
		5.8.6. В контексті правової кваліфікації дій обвинувачених Суд виключає повторність, яка інкримінована ОСОБА_9 щодо пропозиції і надання ОСОБА_8 неправомірної вигоди, та ОСОБА_8 щодо отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 . Відповідно до статті 32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Повторність відсутня при вчиненні продовжуваного кримінального правопорушення, яке складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним кримінально протиправним наміром. В даному випадку матеріалами справи підтверджуються декілька зустрічей ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , під час яких обговорювалося прийняття рішень на користь Особа-1 і ОСОБА_16 . Однак висловлення пропозиції мало лише відповідно до досліджених доказів лише один раз - при першій зустрічі, яка мала місце в кабінеті ОСОБА_8 04 грудня 2017 року. Так само за результатами розгляду справи підтверджений єдиний факт надання/отримання неправомірної вигоди. За таких обставин Суд вважає, що надання неправомірної вигоди ОСОБА_9 і її отримання ОСОБА_8 є логічним продовженням пропозиції надання неправомірної вигоди. Відповідно висловлення і прийняття пропозиції неправомірної вигоди охоплюється умислом на безпосереднє надання/отримання неправомірної вигоди. 
		5.8.7. З урахуванням викладеного: 
		- ОСОБА_9 висловив службовій особі пропозицію надати неправомірну вигоду, а також надав службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду за вчинення в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України (в редакції станом на 10.11.2015);
		- ОСОБА_8 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, прийняв пропозицію неправомірної вигоди та одержав неправомірну вигоди за вчинення в інтересах третьої особи, дії з використанням наданої влади та службового становища, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції станом на 10.11.2015). 
		 
		5.9. Оцінка доводів сторони захисту
		5.9.1. Під час судового розгляду сторона захисту посилалася на обставини, які, на її переконання, виключають склад кримінального правопорушення, підтверджують недопустимість та неналежність доказів, зібраних стороною обвинувачення. На вагомі аргументи сторони захисту Суд надає оцінку нижче. Водночас у вироку суд не зазначив доводи сторони захисту, які не потребували детального аналізу та не мали вирішального значення у цьому кримінальному провадженні або які сторона захисту заявляла під час судових засідань без належної аргументації. 
		5.9.2. Захист стверджував, що виділення із кримінального провадження № 52017000000000824 від 23.11.2017 матеріалів в окреме провадження № 52018000000000291 від 23.03.2018 і, відповідно, здійснення досудового розслідування в ньому, є протиправним. Така позиція обґрунтована тим, що кримінальний процесуальний закон дозволяє прокурору виділити матеріали лише щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого особу повідомлено про підозру, а виділення матеріалів кримінального правопорушення за фактом не допускається. 
		Суд, дослідивши процесуальний рух кримінального провадження, відхиляє ці доводи захисту з огляду на таке. 
		Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000824 від 23.11.2017 за підозрою голови Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, та адвоката ОСОБА_33 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами 4, 5 статті 27 частини 3 статті 368 КК України (т.12 а.с.97). 
		Під час досудового розслідування цього кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 28.11.2017 (т.40 а.с.40-44) з 29.11.2017 по 14.12.2017 (включно) проводився аудіо-, відеоконтроль розмов, інших звуків, рухів та дій голови Дружківського міського суду ОСОБА_8 в службовому кабінеті, розташованому за адресою: АДРЕСА_6. За результатами проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій складено: 
		-протокол за результатами проведення НС(Р)Д № 2726т від 11.12.2017;
		-протокол за результатами проведення НС(Р)Д № 2648т від 06.12.2017;
		-протокол за результатами проведення НС(Р)Д № 2637т від 04.12.2017;
		-протокол за результатами проведення НС(Р)Д № 2907т від 27.12.2017 (т.14 а.с.64-78). 
		Відеозаписи містяться на носіях інформації - картах пам`яті Kingston 32Gb інв. № 2152т та № 2153т. Файли образів (копій) цих додатків збережені відповідно до протоколу огляду речей від 29.03.2018 (т.14 а.с.79-80) на носіях інформації Verbatim microSDHC 32 GB маркувальне позначення Е532G1631 TZUKE68005A07, Verbatim microSDHC 32 GB маркувальне позначення Е532G1631 TZUKE68005A02 (т.14 а.с.82). 
		В ході проведення досудового розслідування № 52017000000000824 виявлено вчинення іншого злочину, і 15.12.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000877 внесені відомості про кримінальне правопорушення за фактом одержання службовою особою правоохоронного органу за попередньою змовою з головою Дружківського міського суду Донецької області неправомірної вигоди за прийняття рішення в інтересах особи, яка її надала (т.1 а.с.63). Матеріали досудових розслідувань за № 52017000000000824 та № 52017000000000877 об`єднані в одне провадження, якому присвоєно номер № 52017000000000824 (т.18 а.с.213). 
		Постановою прокурора САП ОСОБА_34 від 23.03.2018 з матеріалів кримінального провадження № 52017000000000824 від 23.11.2017 виділено в окреме провадження матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди працівником суду від працівника правоохоронного органу за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України. Виділеним матеріалам присвоєно № 52018000000000291 від 23.03.2018 (т.12 а.с.90-91).
		28.03.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000313 внесені відомості про кримінальне правопорушення за фактом надання 11.12.2017 прокурором Дружківського відділу Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_9 неправомірної вигоди голові Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_8 у вигляді грошових коштів за непритягнення третіх осіб до адміністративної відповідальності та непозбавлення їх права на керування транспортними засобами; дії кваліфіковані за частиною 3 статті 369 КК України (т.12 а.с.98). В цей же день постановою прокурора САП ОСОБА_34 від 28.03.2018 матеріали досудових розслідувань № 52018000000000291 та № 52018000000000313 об`єднані в одне провадження, якому присвоєно номер № 52018000000000291 від 23.03.2018 (т.12 а.с.100-101). Саме це кримінальне провадження є предметом судового розгляду.
		Враховуючи завдання досудового розслідування як стадії кримінального провадження, законодавством передбачена можливість виділення матеріалів досудового розслідування у зв`язку із виявленням інших кримінальних правопорушень. Відповідно до частини 3 статті 217 КПК України у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. 
		В даному випадку необхідно розмежовувати: 
		а) підозру як припущення про вчинення особою кримінально караного діяння; 
		б) письмове повідомлення про підозру як процесуальне рішення; 
		в) повідомлення про підозру як комплекс процесуальних дій. 
		В контексті статті 217 КПК України словосполучення «особа підозрюється» означає припущення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення певною особою. 
		Згідно з частиною 5 статті 217 КПК України рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором. Відповідно до частини 1 статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Отже, постановлення рішення про виділення матеріалів досудового розслідування належить до дискреційних повноважень прокурора, а згідно з вимогами частини 6 статті 217 КПК України рішення про таке виділення не може бути оскаржене. 
		В даному випадку під час розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000824 від 23.11.2017 органом досудового розслідування встановлені нові факти отримання неправомірної вигоди працівником суду від працівника правоохоронного органу, отже ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України. Тому прокурор прийняв рішення про виділення матеріалів в окреме провадження № 52018000000000291 від 23.03.2018. Після прийняття рішення про виділення матеріалів до ЄРДР вносяться відповідні відомості та кримінальному провадженню присвоюється новий номер кримінального провадження. У кримінальному провадженні, розпочатому шляхом виділення матеріалів з іншого провадження, можуть бути використані як докази всі матеріали, які виділено з первісного провадження постановою прокурора. Згідно з приписами частини 1 статті 257 КПК України якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. В цій справі ухвалою слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 30.03.2018 (т.14 а.с.60-63) наданий дозвіл на використання результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52017000000000824 від 23.11.2017 у виділеному кримінальному провадженні № 52018000000000291 від 23.03.2018. 
		За таких обставин виділення матеріалів щодо певних кримінальних правопорушень в окреме провадження не становить порушень закону, а орган досудового розслідування дотримався процедурних вимог, пов`язаних з виділенням матеріалів та використанням результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виділеному кримінальному провадженні.
		5.9.3. Захист стверджував, що всупереч пункту 2 частини 1 статті 480 КПК України, частини 6 статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повідомити про підозру ОСОБА_8 та роз`яснити йому процесуальні права і обов`язки мав намір начальник шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення і представництва в суді САП ОСОБА_35 , який не є Генеральним прокурором чи його заступником. Доручення прокурору ОСОБА_36 вручити повідомлення про підозру судді ОСОБА_8 не має жодного правового підґрунтя, надання ОСОБА_21 такої вказівки станом на 03.04.2018 виходило за межі повноважень керівника САП та не могло створити жодних юридичних наслідків. Суд відхиляє такі доводи. 
		Законодавець у ст. 480 КПК України визначає перелік осіб, стосовно яких передбачено особливий порядок кримінального провадження, що є виявом диференціації кримінальної процесуальної форми шляхом встановлення особливого порядку проведення слідчих (розшукових) і процесуальних дій стосовно осіб, які мають особливий публічний правовий статус у суспільстві. Суддя належить до категорії осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, згідно зі статтею 480 КПК України.
		Спеціальний порядок здійснення кримінального провадження щодо судді є однією з гарантій захисту суддів від протиправного впливу та втручання будь-яких суб`єктів у їхню професійну діяльність зі здійснення правосуддя. Ця гарантія має на меті також захист суддів від дій, спрямованих на безпідставну дискредитацію судової влади. 
		Однією зі складових особливого порядку кримінального провадження щодо судді є процедура здійснення повідомлення про підозру. Станом на 03.04.2018 положення статті 481 КПК України закріплювали, що повідомлення про підозру судді здійснюється Генеральним прокурором або його заступником. Разом з тим, процедура повідомлення про підозру - це комплекс процесуальних рішень і дій, який складається з: 
		- перевірки достатності підстав для повідомлення про підозру; 
		- рішення слідчого/прокурора про здійснення особі повідомлення про підозру; 
		- складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог статті 277 КПК України та його підписання; 
		- безпосереднього вручення особі повідомлення про підозру; 
		- обов`язкове чи факультативне роз`яснення прав підозрюваного. 
		Підвищені процесуальні гарантії судді, який притягається до кримінальної відповідальності, щодо повідомлення про підозру Генеральним прокурором або його заступником стосуються перевірки достатності підстав для повідомлення про підозру та прийняття відповідного рішення. Вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення й роз`яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура повідомлення про підозру судді. Однак власне вручення тексту повідомлення про підозру судді іншим суб`єктом за умови, що його було прийнято, перевірено, складено та підписано уповноваженим на це статтею 481 КПК України суб`єктом, не порушує гарантій суддівської незалежності. Вручення такого документа не дає підстав вважати, що суб`єкт його вручення впливає на реалізацію цієї гарантії. Факт особистої передачі повідомлення про підозру не забезпечує додаткового захисту судді.
		В даному випадку повідомлення про підозру судді ОСОБА_8 (т.17 а.с.1-10) складено та підписано заступником Генерального прокурора керівником САП ОСОБА_21 , отже відповідні законодавчі гарантії дотримані, та за дорученням вручене прокурором САП ОСОБА_37 . Заступник Генерального прокурора керівник САП ОСОБА_21 надав відповідне доручення (т.17 а.с.8) на вручення письмового повідомлення про підозру прокурору, який відповідно до постанови від 23.03.2018 (т.12 а.с.93-94) здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням цього кримінального провадження, входив до групи прокурорів, отже мав повноваження вручати повідомлення про підозру судді ОСОБА_8 . На підставі цього доручення повідомлення про підозру та роз`яснення прав підозрюваного здійснено начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_38 під розпис ОСОБА_8 (т.17 а.с.10) о 16 год 45 хв 03.04.2018. 
		Крім цього, 17.10.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» від 04.10.2019 № 187-IX, який ст. 481 КПК України доповнив частиною 2 такого змісту: Генеральний прокурор (виконувач обов`язків Генерального прокурора), його заступник, керівник регіональної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною 1 цієї статті, у порядку, передбаченому 1 і 2 частинами статті 278 цього Кодексу. Суд не поширює зворотну дію цього закону на відносини, які мали місце до набрання ним чинності, одна звертає увагу, що ним усунутий законодавчий недолік, який допускав двозначне тлумачення щодо суб`єкта вручення судді письмового повідомлення про підозру. 
		5.9.4. Захист стверджував, що складення і затвердження обвинувального акту, а також передання його до суду відбулося в межах строку, наданого ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду від 22.06.2018 у справі № 760/16232/18, якою за клопотанням детектива строк досудового розслідування продовжено до шести місяців (28.09.2018). Однак продовження цього строку відбулося з порушенням чинного законодавства, оскільки: 
		- клопотання розглянуто за відсутності будь-яких матеріалів в його обґрунтування та без жодного документу, який би міг підтвердити необхідність продовження строку досудового розслідування; 
		- клопотання розглянуто з істотним порушенням права на захист підозрюваних в силу неповідомлення про судовий розгляд підозрюваних та їх захисників і без надання судом можливості висловлення стороною захисту своєї позиції з приводу поданого клопотання; 
		- строк досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні мав продовжувати не слідчий суддя, а прокурор.
		З огляду на це захист вважає, що всі процесуальні дії, здійснені у кримінальному провадженні № 52018000000000291 від 23.03.2018 щонайменше після 30.06.2018, тобто після продовження строку керівником САП, є незаконними, адже вони відбувалися у кримінальному провадженні, в якому строк досудового розслідування закінчився та не був продовжений у встановленому законом порядку.
		Твердження сторони захисту про те, що клопотання розглянуто за відсутності будь-яких матеріалів в його обґрунтування та без жодного документу, який би міг підтвердити необхідність продовження строку досудового розслідування є суто суб`єктивною думкою захисника. Рішення про продовження строку досудового розслідування постановляється слідчим суддею і саме цей суб`єкт визначає наявність чи відсутність підстав для продовження на підставі наявних у слідчого судді матеріалів. Непідтверджені доводи захисника про відсутність підстав для продовження строку суд розцінює як незгоду з таким рішенням. 
		Відповідно до розписки ОСОБА_8 від 22.05.2018 (т.14 а.с.93) та розписки ОСОБА_9 від 22.05.2018 (т.14 а.с.94) підозрювані отримали копію клопотання про продовження строку досудового розслідування від 21.05.2018. Адвокат ОСОБА_39 , який на той час був захисником підозрюваного ОСОБА_8 , відмовився від отримання копії клопотання та на розписці 23.05.2018 о 16 год 07 хв написав свої заперечення (т.14 а.с.97). Зазначене свідчить, що ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , так само як і адвокат ОСОБА_39 були проінформовані про звернення детектива до слідчого судді з відповідним клопотанням. У судове засідання з`явився лише підозрюваний Особа-2, про що свідчить інформація в ухвалі слідчого судді. Участь у судовому засіданні підозрюваних та їх захисників під час розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування не є обов`язковою. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , знаючи про подання детективом клопотання, мали можливість реалізувати своє право участі у судовому засіданні та висловити свої позиції. Проте таке право вони не реалізували, що не може розглядатися як порушення права на захист підозрюваних. 
		Продовження строку досудового розслідування слідчим суддею Суд також не вважає порушенням, відповідна мотивація наведена в ухвалі від 05.04.2024 (т. 39 а.с. 238). 
		Разом з тим, Суд звертає увагу на непослідовність сторони захисту в використанні редакції Кримінального процесуального кодексу України, пов`язаної з закриттям кримінального провадження. Адже під час судового розгляду захисники неодноразово заявляли клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України. При цьому зазначали, що відповідне положення закону має застосовуватися до цього кримінального провадження, адже відомості про кримінальне провадження № 52018000000000291 внесені до ЄРДР після введення в дію положень пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України на підставі підпункту 19 пункту 7 §1 розділу 4 Закону №2147-VІІІ. Стверджуючи про неправомірність продовження строку досудового розслідування слідчим суддею, захист суперечить своїм же доводам про наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.
		5.9.5. Суд також надає оцінку доводам сторони захисту про провокацію.
		Захист обвинуваченого ОСОБА_8 протягом судового розгляду зазначав, що стосовно нього мала місце провокація з боку працівників правоохоронного органу. Однак, послідовно стверджуючи про провокацію, сторона захисту жодного разу не надала належного обґрунтування, чиї і які саме дії чи бездіяльність в цьому кримінальному провадженні були провокативними і як це вплинуло на рішення судді ОСОБА_8 прийняти пропозицію, а в подальшому отримати неправомірну вигоду. 
		Актуальна судова практика свідчить, що рішення Європейського Суду з прав людини створили міцне підґрунтя для використання в захисті концепції провокативної діяльності органів правопорядку. Однак, постановляючи відповідні рішення, ЄСПЛ вочевидь не мав наміру створити умови для затягування розгляду справ на національному рівні самими лише численними посиланнями сторони захисту на провокативні дії з боку правоохоронних органів та прецедентні рішення Суду з цього приводу. Тому в кожному без виключення рішенні, на яке посилався захист, ЄСПЛ говорив про перевірку доводів, які не є вочевидь необґрунтованими. Зазначене пов`язано не з самим лише твердженням про наявність провокації (що в практиці розгляду корупційних кримінальних проваджень є популярним), а з обґрунтуванням чи хоча б демонстрацією, що така провокація могла мати місце. В свою чергу, сторона обвинувачення має спростувати обґрунтовані доводи про провокацію, а Суд - діючи на засадах змагальності, перевірити твердження про провокацію в світлі обставин конкретної справи. 
		В цій справі протягом судового розгляду захисник ОСОБА_40 формально стверджувала про провокацію злочину по відношенню до ОСОБА_8 . Посилаючись на провокацію, захисник наводила такі аргументи: 
		- кримінальне провадження № 52017000000000824, з якого виділене кримінальне провадження № 52018000000000291, розпочато на підставі заяв ОСОБА_41 та ОСОБА_42 , поданих до правоохоронних органів за фактом вчинення кримінального правопорушення. ОСОБА_43 та ОСОБА_44 є провокаторами та діяли за дорученням правоохоронних органів, адже оперативно-розшукова справа заведена оперативним працівниками Управління стратегічних розслідувань Донецької області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України ще до реєстрації 23.11.2017 відносно ОСОБА_8 кримінального провадження № 52017000000000824;
		- заявники у кримінальному провадженні № 52017000000000824 від 23.11.2017 ОСОБА_43 та ОСОБА_44 , притягалися правоохоронними органами до кримінальної і адміністративної відповідальності; 
		- ОСОБА_43 і ОСОБА_44 були заявниками до правоохоронних органів щодо інших злочинів, вказані особи діяли під контролем правоохоронців.
		Суд акцентує увагу на тому, що кримінальне провадження, яке є предметом цього судового розгляду, розпочато у зв`язку з самостійним виявленням обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (витяг із ЄРДР, т.12 а.с.85-89). Виявлення окремого епізоду спричинило виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, правомірність такого виділення мотивована Судом у пункті 5.9.2 цього вироку. 
		У кримінальному провадженні № 52018000000000291 від 23.03.2018 серед учасників відсутні заявники, про провокативні дії яких стверджує захист. Навіть якщо первинне кримінальне провадження розпочато на підставі заяв провокаторів, нове кримінальне провадження, виділене внаслідок самостійного виявлення ознак кримінального правопорушення, не набуває автоматично провокативних ознак. 
		Суд не має повноважень під час судового розгляду одного кримінального провадження досліджувати і оцінювати дії осіб, які не мають до нього жодного відношення, і у відповідному процесуальному статусі беруть участь в іншому кримінальному провадженні. Це є логічним, адже доводи про провокацію, які не є вочевидь необґрунтованими, мають перевірятися судом в загальному контексті кримінального правопорушення і на підставі представлених сторонами доказів.
		З іншого боку, навіть за умови провокативних дій осіб, на підставі заяви чи повідомлення яких зареєстроване первісне кримінальне провадження і певній особі повідомлено про підозру, в якому без участі цих заявників орган правопорядку виявив факт вчинення підозрюваним іншого злочину, має бути продемонстрований чіткий зв`язок між діями агентів (провокаторів) при вчиненні особою першого злочину і другим вчиненим злочином. В цій справі захист навіть не спробував продемонструвати цей зв`язок. 
		5.9.6. Захисник ОСОБА_11 під час судового розгляду заявив клопотання про визнання недопустимими протоколів аудіо-, відеоконтролю особи від 27.12.2017 (т.14 а.с.64-78) стосовно ОСОБА_8 та копії відеозапису, які містилися на носіях інформації - картах пам`яті Kingston 32Gb інв. № 2152т, 2152т (т.14 а.с.82), у зв`язку із відсутністю первинної ухвали про надання дозволу на проведення НС(Р)Д. На такі заяви прокурор просив долучити копію клопотання заступника Генерального прокурора керівника САП ОСОБА_21 від 28.11.217 про надання дозволу на проведення НС(Р)Д (т.40 а.с.3-4; 35-39), копію ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва № 01-23724т/нсд від 28.11.2017 (т.40 а.с.4 оборот -7; 40-44), копію доручення керівника САП № 22/3-2922т від 28.11.2017 (т.40 а.с.8; 45-46), копію протоколу за результатами проведення НС(Р)Д № 2726т від 11.12.2017 (т.40 а.с.10 оборот - 12; 50-54), копію протоколу за результатами проведення НС(Р)Д № 2648т від 06.12.2017 (т.40 а.с.9; 47-49) та документи щодо їх відкриття стороні захисту (т.40 а.с.55-61). 
		Суд долучив ці матеріали і дослідив їх, адже вони 1) належним чином відкриті стороні захисту і 2) представлені прокурором у зв`язку з клопотанням сторони захисту. 
		Разом з тим, Суд зазначає, що в цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення і без цих матеріалів продемонструвала підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, отже їх результати не викликають сумнівів в питанні законності і, відповідно, допустимості. 
		Суд повторює, що кримінальне провадження, яке є предметом цього судового розгляду, розпочато внаслідок самостійного виявлення ознак кримінального правопорушення при здійсненні негласних заходів в іншому кримінальному провадженні. Відповідно до частини 1 статті 257 КПК України якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. При чому, вирішуючи питання про надання дозволу на використання інформації, отриманої в результаті проведення НС(Р)Д в іншому кримінальному провадженні, слідчий суддя здійснює судовий контроль в порядку, визначеному для отримання первинного дозволу на проведення НС(Р)Д, та перевіряє, зокрема, законність отримання такої інформації. Тому законність отримання інформації в результаті негласних слідчих (розшукових) дій базується на ухвалі слідчого судді, яка дозволяє використання цієї інформації в іншому кримінальному провадженні, а не на ухвалі, якою наданий дозвіл на проведення НС(Р)Д в первинному кримінальному провадженні. В такому випадку саме ця ухвала є формою судового контролю одночасно за правомірністю проведення НС(Р)Д в первинному кримінальному провадженні і використання їх результатів в новому. 
		Відповідно до ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 30.03.2018 (т.14 а.с.60-63) клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_21 задоволено та надано у кримінальному провадженні № 52018000000000291 від 23.03.2018 дозвіл на використання результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52017000000000824 від 23.11.2017, а саме аудіо-, відеоконтролю особи, результати якого зафіксовані на таких носіях інформації:
		-протокол за результатами проведення НС(Р)Д № 2726т від 11.12.2017;
		-протокол за результатами проведення НС(Р)Д № 2648т від 06.12.2017;
		-протокол за результатами проведення НС(Р)Д № 2637т від 04.12.2017;
		-протокол за результатами проведення НС(Р)Д № 2907т від 27.12.2017;
		-карта пам`яті Kingston 32Gb №2152т;
		-карта пам`яті Kingston 32Gb №2153т;
		-доручення заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_21 від 28.11.2017 № 20/3-2922т;
		-ухвала Апеляційного суду міста Києва за №01-23724т/НС(Р)Д від 28.11.2017.
		Таким чином, слідчий суддя за наслідком розгляду відповідного клопотання прокурора відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 257 КПК України перевірив законність отримання інформації та обґрунтованість підстав для проведення негласних слідчих (розшукових) дій. 
		Отже, підставою для використання у кримінальному провадженні № 52018000000000291 від 23.03.2018 результатів проведених НС(Р)Д у кримінальному провадженні № 52017000000000824 від 23.11.2017 є ухвала Апеляційного суду міста Києва від 30.03.2018 (т.14 а.с.60-63). 
		5.9.7. Сторона захисту заявила клопотання про визнання недопустимими доказами висновку експертизи відеозвукозапису від 26.03.2018 № 6670 (т.17 а.с.88-108) та висновку лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 05.07.2018 № 7743/15499-15506 (т.17 а.с.118-132). Аргументи сторони захисту щодо недопустимості кожного з висновку експертиз є аналогічними і зводяться до такого: 
		- свідоцтво експерта ОСОБА_45 на момент проведення експертизи відеозвукозапису від 26.03.2018 № 6670 є недійсним, свідоцтво експерта ОСОБА_46 на момент проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи є недійсним; 
		- об`єктами експертиз є копії матеріалів НС(Р)Д, виготовлення яких на момент їх проведення було заборонено;
		- висновки експертизи відеозвукозапису від 26.03.2018 № 6670 та висновку лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 05.07.2018 № 7743/15499-15506 не виділені з кримінального провадження № 52017000000000824 від 23.11.2017 у кримінальне провадження № 52018000000000291 від 23.03.2018.
		Аргумент сторони захисту про недійсність свідоцтва є таким, що не відповідає обставинам справи. Дослідження відео-, звукозаписів при проведенні експертизи відеозвукозапису від 26.03.2018 № 6670 доручено завідувачу сектору досліджень відео-, звукозапису лабораторії комп`ютерно-технічних, телекомунікаційних досліджень та досліджень відео-, звукозаписів ОСОБА_47 , яка має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальностями: «7.1 Технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису, 7.2 Дослідження диктора за фізичними параметрами усного мовлення, акустичних сигналів та середовищ» (свідоцтво № 546, видане ЕКК ХНДІСЕ 12.12.2000), перший кваліфікаційний клас судового експерта та стаж експертної роботи з 2000 року (т.17 а.с.87 оборот). 
		Згідно з статтею 9 Законом України «Про судову експертизу» атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.
		Відповідно до порядку ведення державного Реєстру атестованих судових експертів затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.03.2012 № 492/5 до Реєстру вносяться відомості щодо номеру та строку дії свідоцтва або документа, що підтверджує наявність кваліфікації судового експерта (якщо видачу свідоцтва не передбачено, вноситься відповідний запис), інформація щодо переоформлення свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, недійсності та/або анулювання свідоцтва. 
		Відповідно до інформації на сайті Міністерства юстиції України у Реєстрі атестованих судових експертів станом на дату надходження постанови про призначення експертизи до установи - 16.03.2018 та на дату складення висновку - 26.03.2018 включно дія свідоцтва експерта ОСОБА_45 № 546 продовжена. Згідно з рішенням експертно-кваліфікаційної комісії Харківського НДІСЕ № 81 від 19.10.2017 дія свідоцтва продовжена до 19.10.2022 за видом експертної спеціальності: «7.1 Технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису, 7.2 Дослідження диктора за фізичними параметрами усного мовлення, акустичних сигналів та середовищ». 
		Проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи доручено старшому науковому співробітнику лабораторії почеркознавчих, лінгвістичних, психологічних та мистецтвознавчих досліджень ОСОБА_48 , яка має вищу філологічну освіту, кваліфікацію судового експерта 3 класу за спеціальністю 1.2. «Лінгвістичне дослідження писемного мовлення» (свідоцтво № 723, видане ЕКК ХНДІСЕ 25.02.2005, дійсне до 04.03.2021) і стаж роботи експертної роботи з 2005 року (т.17 а.с.118-119).
		Відповідно до інформації на сайті Міністерства юстиції України у Реєстрі атестованих судових експертів станом на дату надходження постанови про призначення експертизи до установи - 15.04.2018 та на дату складення висновку - 05.07.2018 включно дія свідоцтва експерта ОСОБА_46 № 723 продовжена. Згідно з рішенням експертно-кваліфікаційної комісії Харківського НДІСЕ № 10 від 04.03.2016 дія свідоцтва продовжена до 04.03.2021 за видом експертної спеціальності: «1.1 Дослідження почерку і підписів; 1.2 Дослідження писемного мовлення».
		Згідно із Положенням про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 03.03.2015 № 301/5 (в редакції від 06.03.2018, яке діяло на момент проведення експертиз) (далі- Положення) у разі прийняття комісією рішення про присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта особі протягом 10 робочих днів видається свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта з певного виду експертної спеціальності (далі - Свідоцтво) або робиться відмітка у Свідоцтві про продовження терміну його дії (пункт 1 Розділу VI). Відповідно до пункту 5 цього Розділу Положення строк дії свідоцтва продовжується після підтвердження експертом кваліфікації: для працівників НДУСЕ - на п`ять років, для фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, - на три роки. 
		Висновки захисника ОСОБА_11 про те, що експерт на час проведення експертного дослідження не мав кваліфікації та повноважень на проведення експертизи у зв`язку із продовженням строку дії свідоцтва не відразу після його закінчення, а після спливу певного часу, є хибними. Так, дія свідоцтва має строковий характер. Якщо строк дії свідоцтва не продовжений, свідоцтво вважається недійсним (пункт 7 Розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015  № 301/5). Проте, недійсність свідоцтва не призводить до позбавлення експерта кваліфікації або його анулювання. 
		Так, згідно з пунктом 1 Розділу V Положення у разі прийняття кваліфікаційною палатою ЦЕКК рішення про присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта особі у день складання кваліфікаційного іспиту видається свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта з певного виду експертної спеціальності або робиться відмітка у Свідоцтві про продовження терміну його дії.
		Строк дії свідоцтва для працівників НДУСЕ продовжується рішенням кваліфікаційної палати ЦЕКК на підставі розгляду відгуку НДУСЕ про проходження судовим експертом стажування (абзац 3 частини 4 Розділу V Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів). У Положенні відсутня вимога щодо продовження дії свідоцтва експерта до його закінчення або заборони на продовження дії свідоцтва, яка закінчилася. Станом на час проведення експертиз дія свідоцтва експертів продовжена відповідними рішеннями експертно-кваліфікаційної комісії Харківського НДІСЕ, Суд, своєю чергою, не уповноважений ставити під сумнів рішення про продовження дії свідоцтва експерта. 
		5.9.8. Щодо доводів захисника про неможливість використання копій матеріалів НС(Р)Д як об`єктів експертизи Суд зазначає. Згідно з частиною 3 статті 254 КПК України (в редакції до прийняття Закону України № 187-IX від 04.10.2019) виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається. Зазначені обмеження передбачалися КПК України з метою захисту інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, від розповсюдження її необмеженому колу осіб в контексті можливого розголошення таємниці досудового розслідування і недопущення нелегального втручання у сферу приватності осіб, зафіксованих під час проведення негласних заходів. 
		Водночас підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом) (пункт 1.8. Розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказ Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5). Під час проведення експертизи експерт має право ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи та зобов`язаний не розголошувати без дозволу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), відомості, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням обов`язків, або не повідомляти будь-кому, крім органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), чи суду про хід проведення експертизи та її результати (пункт 2.2. Розділу ІІ Інструкції).
		Згідно з постановою детектива про призначення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 14.03.2018 у кримінальному провадженні № 52017000000000824 від 23.11.2017 для дослідження надано копію висновку експертизи відео-звукозапису № 6670 від 26.03.2018 (зі стенограмами) (т.17 а.с.110-113, 116). Таким чином для проведення зазначеної експертизи детективом скеровувалася на адресу експертної установи лише копія висновку експертизи відео-звукозапису № 6670 від 26.03.2018 (зі стенограмами).
		Відповідно до постанови детектива про призначення експертизи відео-звукозапису від 07.03.2018 у кримінальному провадженні № 52017000000000824 від 23.11.2017 (т.17 а.с.81-83) для дослідження експерту надані карта пам`яті micro SD 32Gb інв.2152т; карта пам`яті micro SD 32Gb інв.2153т; зразки для порівняльного дослідження (чотири компакт-диски із аудіозаписами судових засідань, участь у яких приймав ОСОБА_9 ); копію протоколу № 2907т від 28.12.2017 за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю особи; компакт-диск із програмним забезпеченням для перегляду відеозаписів, які містяться на картках пам`яті micro SD 32 GB.
		Супровідним листом від 15.03.2018 № 0431-022/10643 направлено додаткові зразки для порівняльного дослідження для використання в ході проведення експертизи - сейф-пакет №0000883, в якому знаходились компакт-диск (додаток до протоколу огляду від 13.03.2018) з аудіозаписом голосу ОСОБА_8 із засідання Вищої ради правосуддя; картка пам`яті Verbatim micro SD 32 GB з відеозаписом обшуків за участю ОСОБА_9 від 28.02.2018, на яких зафіксовано його голос; картка пам`яті micro SD 32 GB, micro SD 32 GB, micro SD 16 GB з відеозаписами обшуку за участю ОСОБА_8 від 14.12.2017, на яких зафіксовано його голос. Відповідно до супровідного листа від 21.03.2018 № 0431-022/11835 направлено додаткові зразки, запечатаний конверт, в якому знаходиться картка пам`яті micro SD 16 GB з відеозаписом допиту ОСОБА_9 від 21.03.2018, на якій зафіксовано його голос. 
		Отже, для проведення експертизи відео-звукозапису від 07.03.2018 у кримінальному провадженні № 52017000000000824 детектив направив експерту для дослідження копію протоколу № 2907т від 28.12.2017 за результатами аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_8 . 
		В розумінні частини 3 статті 254 КПК України таке виготовлення копій протоколів НС(Р)Д не порушують закріплені в законі принципи таємниці досудового розслідування і нерозголошення приватної інформації, отриманої під час проведення досудового розслідування. Такі дії детектива є необхідною умовою для проведення іншої процесуальної дії, яка полягає в дослідженні матеріалів з метою встановлення фактичних даних та обставин, що мають значення для кримінального провадження. При цьому слід зауважити, що експерт несе передбачену законом відповідальність за розголошення інформації, отриманої ним для проведення дослідження. 
		5.9.9. Суд також відхиляє аргументи захисту про неможливість використання висновку експертизи відеозвукозапису від 26.03.2018 № 6670 (т.17 а.с.88-108) та висновку лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 05.07.2018 № 7743/15499-15506 (т.17 а.с.118-132), оскільки вони не виділялися із кримінального провадження. Такі аргументи є маніпулятивними, адже якщо експертні дослідження закінчені після виділення матеріалів в окреме провадження, відповідні висновки очевидно не могли бути виділені в комплекті з іншими матеріалами. Разом з тим, Суд встановив, що матеріали досудового розслідування з кримінального провадження № 52017000000000824 від 23.11.2017 виділені на підставі постанови прокурора САП ОСОБА_34 від 23.03.2018 (т.12 а.с.90-91). Своєю чергою, постанова про призначення експертизи відео-звукозапису винесена детективом 07.03.2018 (т.17 а.с.81-83). Постанова про призначення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи винесена 14.03.2018 (т.17 а.с.110-113). Тобто обидві експертизи призначені у кримінальному провадженні № 52017000000000824 від 23.11.2017 до моменту виділення з нього матеріалів, що є предметом цього судового розгляду. 
		Відповідно до постанови прокурора від 23.03.2018 з кримінального провадження № 52017000000000824 виділено всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди працівником суду від працівника правоохоронного органу за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, в тому числі і постанови про призначення експертиз, які винесені до прийняття рішення про виділення. З урахуванням зазначеного, проведена після виділення експертиза має міститися у матеріалах кримінального провадження, у яке виділено постанову про її призначення. І додаткових процесуальних рішень з цього приводу закон не передбачає. 
		5.9.10. Також захист просив визнати недопустимим висновок експертів за результатами проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи від 31.10.2023 № 20817/20818/18-61/20819/18-39 (т.38 а.с.68-204) у зв`язку з забороною копіювання результатів НС(Р)Д та порушенням розумних строків при проведенні експертизи. Про копіювання результатів негласних заходів Суд зазначив у пункті 5.9.8 цього вироку. 
		Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998  № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) (далі - Інструкція), строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів (пункт 1.13. І Розділу). У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.
		Згідно з листом від 23.10.2018 № 20817/20818/18-61/20819/18-39 заступника директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_49 про погодження терміну виконання експертизи детектив ОСОБА_20 повідомлений про велику завантаженість експертів, тому плановий порядок виконання експертиз надає можливість виконати психолого-лінгвістичну експертизу у термін понад 3-х місяців. Листом від 29.10.2018 № 0431-022/40456 детектив НАБУ погодив термін виконання експертизи понад 3-х місяців (т.38 а.с.58). 
		Крім цього, експерт ОСОБА_28 під час допиту пояснила, що перевищення строків виконання лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи було пов`язано з великим навантаженням на експертну установу. Також на строки виконання експертизи вплинула військова агресія російської федерації проти України. 
		Суд звертає увагу на те, що закон не встановлює максимального чи присічного строку проведення експертизи після продовження первинного дев`яностоденного строку. Своєю чергою розумний строк проведення експертизи пов`язаний з розумним строком судового розгляду. Тобто судова експертиза з урахуванням її виду, обсягу і складності має бути проведена в такий строк, щоб в межах загального розумного строку судового розгляду її встигли належним чином дослідити сторони і з огляду на результати експертизи змогли трансформувати свої позиції. В цій справі такий аспект дотриманий, тривалість проведення експертизи не вплинула на дотримання розумних строків судового провадження і права обвинувачених. Навпаки, ознайомившись з результатами експертизи, сторона захисту заявила клопотання про допит експертів, яке задоволено Судом. Під час допиту експертів ОСОБА_23 і ОСОБА_28 представники захисту з`ясували всі питання, пов`язані з проведенням експертизи та отриманим результатам. 
		5.9.11. Сторона захисту також зазначила про те, що обвинувачені не були повідомлені про призначення психолого-лінгвістичної експертизи на підставі ухвали слідчого судді від 19.09.2018, тому не могли реалізувати своє право на захист, передбачене статтею 20 КПК України в частині заявлення відводів експертам та порушення перед експертом певних питань. Суд зазначає, що згідно з положеннями глави 20 КПК України проведення експертизи віднесено до слідчих (розшукових) дій (ст. 223, 242-245 КПК України). Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Згідно зі статтею 92 КПК України обов`язок доказування обставин кримінального правопорушення покладається на сторону обвинувачення, тому детектив прийняв рішення звернутися до слідчого судді з клопотанням. Відповідно до ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 19.09.2018 (т.38 а.с.54-55) клопотання детектива ОСОБА_20 задоволено та призначено проведення психолого-лінгвістичної експертизи експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у кримінальному провадженні № 52018000000000291 від 23.03.2018. На вирішення експерту поставлені ті питання, які детектив вважав за необхідне та зазначив у своєму клопотанні. 
		В свою чергу, сторона захисту відповідно до принципу змагальності (стаття 22 КПК України) має рівні зі стороною обвинувачення права в питанні збирання доказів, подання клопотань, а також в реалізації процесуальних прав, передбачених КПК України. Частиною 1 статті 244 КПК України передбачено, що сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи в іншій експертній установі або іншим експертом. Тому в цьому кримінальному провадженні сторона захисту також могла реалізувати своє право, звернутися до слідчого судді або до суду під час судового розгляду та поставити питання експерту, які вона вважала за необхідне. Крім того, експерти, які проводили відповідну психолого-лінгвістичну експертизу, допитані в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту. 
		5.9.12. Щодо твердження захисника ОСОБА_11 про те, що протоколи за результатами НС(Р)Д не містять будь-яких характеристик технічних засобів, Суд вказує, що незазначення у протоколі НС(Р)Д ідентифікаційних ознак і технічних характеристик засобів фіксації, які застосовувалися під час проведення цих заходів, не може вважатися істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та свідчити про наявність підстав для визнання недопустимими їх зафіксованих результатів. Відсутність ідентифікаційних ознак і технічних характеристик засобів фіксації пов`язана з особливостями негласних заходів в контексті дотримання режиму секретності. Разом з тим, за наявності сумнівів стосовно достовірності відомостей, які містяться на носіях інформації - додатках до протоколів НС(Р)Д, захист мав можливість протягом судового розгляду самостійно призначити експертизу з цього приводу, або обґрунтувати необхідність призначення відповідної експертизи Судом. Однак захист не піднімав питання внесення змін до відеозаписів в контексті необхідності призначення судово-технічної експертизи, так само як і інших питань, пов`язаних з необхідністю призначення судових експертиз, про невиконання яких як на порушення закону заявив у судових дебатах. 
		5.9.13. Суд також відхиляє посилання на низьку якість відеозаписів, на яких зафіксовані результати проведення НС(Р)Д, як на підставу визнання недопустимим протоколу НС(Р)Д від 27.12.2017 (т.14 а.с.64-78). Суд погоджується, що в деяких місцях цих записів неможливо розібрати текст, що висловлюється. Однак, наявність цих нерозбірливих моментів не впливає на встановлення і розуміння загальної картини подій, зафіксованої під час проведення негласних заходів.
		5.9.14. Представники сторони захисту на різних етапах судового провадження просили визнати певні документи неналежними та недопустимими доказами у зв`язку із провокацією злочину та порушенням порядку отримання доказів, а саме постанову про виділення матеріалів досудового розслідування від 23.03.2018, витяги із ЄРДР у кримінальному провадженні № 52018000000000291 від 23.03.2018, датовані 28.03.2018, 04.10.2018, 22.05.2018, постанову про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 23.03.2018, постанову про визначення підслідності у кримінальному провадженні від 23.03.2018, службову записку № 0931/9360-043-КП від 20.03.2018, повідомлення про початок досудового розслідування № 0431-187/12853 від 28.03.2018, постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 28.03.2018, службову записку № 0431/13997/02-КП від 10.05.2018, постанову про визначення старшого слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, від 15.05.2018, постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 21.05.2018, клопотання про продовження строку досудового розслідування від 21.05.2018 та постанову про продовження строку досудового розслідування, клопотання від 19.05.2018 про продовження строку досудового розслідування та ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22.06.2018, лист-запит детектива від 14.12.2017 № 0443-141/46362, лист -відповідь на запит детектива від 14.12.2017 №1569/17, лист-запит детектива від 14.12.2017 № 0443-202/46467, лист-відповідь на запит детектива від 14.12.2017 №229-01-07/337/2017, повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 03.04.2018, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_8 від 25.09.2018, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26.04.2018. Суд не оцінює ці документи як такі, що підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення. Перелічені документи не є доказами винуватості або невинуватості особи, вони носять процесуальний характер та можуть бути враховані при вирішенні інших питань, які підлягають вирішенню під час постановлення вироку. Тому Суд не вважає за необхідне окремо описувати їх належність і допустимість як доказів, що підтверджують або спростовують обставини, що мають значення для цього кримінального провадження. 
		 
		5.10. Належність, допустимість, достовірність і достатність доказів 
		5.10.1. З урахуванням того, що суд під час постановлення вироку повинен ґрунтувати свої доводи лише на тих доказах, які відкриті сторонами відповідно до вимог статті 290 КПК України, а також з огляду на доводи сторони захисту, Суд досліджує процедуру відкриття матеріалів кримінального провадження. 
		Відповідно до частини 1 статті 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Після завершення досудового розслідування підозрюваному та його захиснику надається можливість ознайомитися з усіма матеріалами досудового розслідування, які є в розпорядженні сторони обвинувачення, що включає в себе можливість робити копії або відображати матеріали іншим чином.
		Відповідно до доручення від 26.09.2018 № 06-18612-17 заступника керівника САП ОСОБА_50 детективу НАБУ ОСОБА_20 доручено повідомити підозрюваним у кримінальному провадженні № 52018000000000291 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Особі-1 та Особі-2 та їх захисникам про завершення досудового розслідування та надати їм доступ до матеріалів досудового розслідування (т.37 а.с.104). Зазначене доручення разом з запитом прокурора від 26.09.2018 № 06-18612-17 про надання доступу до документів та речових доказів сторони захисту (т.37 а.с.107) направлені детективом ОСОБА_20 підозрюваним та їх захисникам (т.37 а.с.155). 
		ОСОБА_9 отримав повідомлення про завершення досудового розслідування 03.10.2018, про що у матеріалах справи наявний його підпис (т.37 а.с.108). ОСОБА_8 повідомлений про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів справи листом детектива ОСОБА_20 від 27.09.2018 № 0431-188/36762 (т.37 а.с.130). Детектив НАБУ ОСОБА_20 також викликав підозрюваних ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх захисників для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (т.37 а.с.143-155). Отже, підозрювані та їх захисники були належним чином повідомлені про початок реалізації ними права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. 
		Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26.11.2018 у справі № 760/26315/18 (т.38 а.с.212) встановлено ознаки зловживання правом при ознайомленні і зволікання підозрюваного ОСОБА_8 та його захисників в ознайомленні з матеріалами досудового розслідування, внаслідок чого встановлено стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 11.01.2019 включно. Таким чином, після спливу встановленого в ухвалі слідчого судді строку сторона захисту вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів кримінального провадження № 52018000000000291. 
		За таких обставин всі відомості, на які прокурор посилався на підтвердження пред`явленого обвинувачення, відкриті стороні захисту належним чином і перешкоди для допуску їх як доказів під час судового розгляду відсутні. 
		Під час судового розгляду прокурор надав як доказ висновок комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи № 20817/20818/18-61/20819/18-39 від 31.10.2023, попередньо відкривши цей доказ стороні захисту під час судового розгляду на виконання частини 11 статті 290 КПК України. Доводи сторони захисту щодо допуску цього висновку як доказу та його допустимості описані у пунктах 5.9.9, 5.9.10 цього вироку. 
		5.10.2. Система кримінальної юстиції в Україні покликана забезпечувати ефективні охорону і захист прав та інтересів особи, суспільства, держави. При чому презумпції невинуватості особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, відводиться належне місце як основоположному принципу, який визначає стандарт доказування, що має бути забезпечений судом - поза розумним сумнівом. Цей стандарт покликаний забезпечити незалежний, об`єктивний і неупереджений процес ухвалення рішення у кримінальній справі і не дозволяє суду визнати особу винуватою у вчиненні злочину за наявності будь-якого розумного сумніву. Засада презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини (статті 17 КПК України) покладає на сторону обвинувачення обов`язок довести винуватість особи поза розумним сумнівом, а на суд - обов`язок розтлумачити на користь особи всі сумніви щодо доведеності її вини.
		5.10.3. За результатами дослідження представлених доказів, заслуховування позицій сторін обвинувачення і захисту, Суд поза розумним сумнівом встановив винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України,  ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченогочастиною  3 статті 369 КК України(в редакції Закону, чинній на час вчинення). В процесі послідовного, повного і неупередженого аналізу доказів як окремо, так і в сукупності, та їх оцінки пред`явлене ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачення у вчиненні відповідних злочинів (яке на початку судового розгляду для суду є гіпотезою) трансформувалося в абсолютне переконання Суду в тому, що вони дійсно вчинили ці злочини за наведених в обвинувальному акті обставин (за виключенням обставин, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду і описані у розділі ІІІ та пункті 5.8.6. цього вироку). Сукупність встановлених обставин виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміновані злочини вчинені і обвинувачені є винними у їх вчиненні. Пред`явлене обвинувачення підтверджене належними, допустимими і достовірними доказами, отже Суд встановив поза розумним сумнівом всі обставини (за виключенням тих, що описані у розділі ІІІ і пункті 5.8.6 цього вироку), що мають відношення до подій і викладені в пред`явленому обвинуваченні. 
		5.10.4. Докази, на які містяться посилання в цьому вироку, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, отже вони відповідають критерію належності (стаття 85 КПК України). Під час дослідження доказів Суд не встановив їх недостовірності. Отже, пред`явлене обвинувачення підтверджене належними, допустимими і достовірними доказами. Сукупність досліджених доказів є достатньою для тих висновків, яких дійшов Суд. 
		5.10.5. Суд оцінював описані у вироку докази не лише з точки зору обставин, які ними підтверджуються або спростовуються, а також з точки зору дотримання встановлених законом правил і процедур при їх отриманні стороною обвинувачення перед наданням суду. Так, згідно з частиною 1 статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Суд зазначає, що докази, досліджені судом, на підставі яких суд дійшов висновку про винуватість обвинувачених, отримані з дотриманням встановлених законом правил і процедур.
		5.10.6. Разом з тим, Суд не приймає на підтвердження пред`явленого обвинувачення надані прокурором матеріали негласних слідчих (розшукових) дій відносно Особа-2, а саме: 
		- клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 12.03.2018 (т.41 а.с.132-138);
		- ухвалу слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 14.03.2018 (т.41 а.с.139-145; 146-152);
		- протокол про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 30.03.2018 та диск №04/8351 (т 41.а.с.153-162). 
		Обсяг матеріалів, на підставі яких сторона обвинувачення обстоює свою позицію перед судом, визначається виключно самим прокурором який здійснює представництво інтересів держави у конкретному кримінальному провадженні. Законодавець не обмежує прокурора в обсязі матеріалів, які ним подаються до суду. В свою чергу, суд перевіряє подані прокурором матеріали на предмет їх належності, допустимості та достовірності. 
		Суд погоджується, що відповідні докази є належними, адже наявні в них відомості пов`язані з подіями кримінального правопорушення. Однак Суд не допускає ці відомості як докази з огляду на те, що відповідні негласні слідчі (розшукові) дії проводилися відносно Особа-2, матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, яке в подальшому закрито, і який допитувався в цьому кримінальному провадженні як свідок, хоча і відмовився від давання показань. 
		Крім того, відповідні матеріали отримані у первинному кримінальному провадженні № 52017000000000824 від 23.11.2017. Докази, одержані за допомогою застосування спеціальних методів проведення слідчих (розшукових) дій, можуть вважатися допустимими лише за умови наявності адекватних і достатніх гарантій проти зловживань, зокрема шляхом здійснення судового контролю (санкціонування такого використання). Відповідно до вимог частини 1 статті 257 КПК України якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.
		У кримінальному провадженні № 52018000000000291 від 23.03.2018 відсутній дозвіл слідчого судді на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій відносно Особи-2. Ухвала слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 30.03.2018 (т.14 а.с.60-63) не містить дозволу на використання результатів проведення негласних заходів щодо Особи-2, проведених на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 14.03.2018. Судового контролю щодо можливості використання протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 30.03.2018 з додатком (диск №04/8351) в цьому кримінальному провадженні не дотримано, тому Суд не допускає наявні в ньому відомості як докази.
		 
		VI. Мотиви призначення покарання
		6.1. Керуючись засадами, передбаченими у статті 65 КК України, Суд, визначаючи покарання, яке належить призначити обвинуваченим за вчинені ними злочини, враховує таке: 
		1) тяжкість вчиненого кримінального правопорушення 
		Злочин, передбачений частиною 3 статті 369 КК України, вчинений ОСОБА_26 , так само як і злочин, передбачений частиною 3 статті 368 КК України, вчинений ОСОБА_8 , на час їх вчинення визначалися тяжкими. 
		2) обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення 
		Як встановлено під час розгляду цього кримінального провадження, ОСОБА_9 вчинив корупційний злочин, передбачений частиною 3 статті 369 КК України, будучи прокурором і з використанням свого зв`язку з суддею. Особи, які займають посаду прокурора, повинні мати високі моральні якості. Прокурори, які підтримують публічне обвинувачення та здійснюють представництво держави в суді, будучі найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди повинні зберігати честь та гідність своєї професії. Допущення подібної поведінки підриває як авторитет прокурора, органів прокуратури, так й держави в цілому. Прокурор своїми вчинками, діями формує репутацію, яка впливає на формування суспільної думки не тільки щодо окремого прокурора, а й щодо системи органів правопорядку в цілому.
		В свою чергу, ОСОБА_8 вчинив корупційний злочин, передбачений частиною 3 статті 368 КК України, маючи статус судді, завдяки використанню службового становища. Прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди обумовлювалося ухваленням рішення у справі про адміністративне правопорушення на користь осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Такі дії судді завдають шкоду авторитету судової влади, оскільки створюють викривлене уявлення про суцільну корумпованість та упередженість представників судової влади і підривають довіру суспільства у можливість об`єктивного, неупередженого та незалежного здійснення суддями правосуддя.
		При призначенні обвинуваченим покарання Суд також враховує суттєвий негативний вплив, який справляє корупція в правоохоронних органах та судах на довіру громадян до держави та її рішень, а також на демократичний і економічний розвиток України. Хибне враження щодо можливості вирішення будь-якого питання у неправовий спосіб шляхом надання неправомірної вигоди провокує зневагу до прокуратури і судів як до державних інституцій. Як наслідок, пересічні громадяни не відчувають належної поваги до суду і воліють відновлювати свої порушені права самостійно, в тому числі через використання корупційних зав`язків. 
		Суд також враховує, що обвинувачені усвідомлювали злочинний характер своїх дій і дотримувалися заходів конспірації з метою уникнення викриття. 
		3) дані про особу обвинуваченого
		Так, відповідно до наявних матеріалів обвинувачений ОСОБА_9 :
		-раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався (вимога з ДІТ МВС України від 20.03.2018, т.36 а.с.48); 
		-на обліку у лікаря психіатра або нарколога не перебуває (відповідь на запит КЛЗ «ЦМЛ» с. Дружківка № 615 від 26.03.2018, т.36 а.с.51; відповідь міського наркологічного диспансеру м. Дружківка, т.36 а.с.53);
		-за місцем роботи на дату звернення характеризувався позитивно (характеристика в.о. Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_51 від 04.04.2018; т.36 а.с.55); 
		-за місцем проживання на дату звернення характеризувався позитивно (характеристика з місця проживання, видана директором КП «Комсервіс», від 19.04.2018; т.36 а.с.71);
		-в період з 06.09.2014 по 01.09.2015 проходив військову службу у складі в/ч пп НОМЕР_10 (копія довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції; т.36 а.с.61);
		-має на утриманні неповнолітніх дітей;
		-18.09.2018 ОСОБА_9 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади (Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів № 402дп-18, т.36 а.с.101-103).
		Так, відповідно до наявних матеріалів обвинувачений ОСОБА_8 :
		-раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався (вимога на судимість № 043-012/19351 від 14.05.2018; т.17 а.с.33);
		-інших документів, які характеризують особу обвинуваченого, суду не надано. 
		Сторона захисту також надала копію виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 4325 від 16.09.2024, відповідно до якої ОСОБА_8 знаходився на стаціонарному лікуванні в т.в. КНП «ЦМКЛ» Дружківської міської ради у кардіологічному відділені, копію Консультаційного висновку спеціаліста від 10.10.2024, відповідно до якого ОСОБА_8 постановлено діагноз - ішемічна хвороба серця; копію паспорту ОСОБА_52 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , копію свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_54 та ОСОБА_55 від 01.12.1982 № НОМЕР_12, копію свідоцтва про одруження ОСОБА_56 з ОСОБА_57 № НОМЕР_13 від 24.09.1992, копію довідки серії ДОН-05 № 048201 від 18.11.2005, згідно з якою ОСОБА_58 надано ІІ група інвалідності (загальні захворювання), копію виписки з медичної картки стаціонарного хворого на злоякісне новоутворення № 4546/3900 від 15.10.2024, згідно з якою у ОСОБА_59 інфільтративна карцинома грудної залози неспецифічного типу, копію консультативного висновку спеціаліста від 18.10.2024, згідно з якою ОСОБА_60 потребує постійного стороннього догляду з копіями результатів аналізів ОСОБА_61 .
		4) обставини, які згідно з статтями 66, 67 КК України пом`якшують та/або обтяжують покарання обвинуваченим, відсутні. 
		6.2. З урахуванням встановлених обставин Суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_8 основного покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років і шість місяців. Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, а також конфіскація майна, є обов`язковим додатковим покаранням, передбаченими санкцією частини 3 статті 368 КК України. В цьому випадку дієвим та неформальним буде призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обвинуваченого займати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 2 роки, а також конфіскації належного йому майна. 
		6.3. Суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців без конфіскації майна. 
		6.4. Виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку корупційних кримінальних правопорушень, вчинених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		 
		VII. Процесуальні витрати
		7.1. При ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (пункт 13 частини першої статті 368, частина четверта статті 374 КПК України). Згідно з частиною другою статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. 
		7.2. Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні становлять:
		- витрати на залучення експерта для проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення № 7743/15499-15506 від 05.07.2018 у кримінальному провадженні № 52017000000000824 у розмірі 6 864 грн (т.17 а.с.117); 
		- витрати на залучення експертів для проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи № 20817/20818/18-61/20819/18-39 від 31.10.2023 у кримінальному провадженні № 52018000000000291 у розмірі 24 266 грн 60 коп (т.38 а.с.67 ); 
		- витрати на залучення експерта для проведення експертизи відео-,звукозапису № 6670 від 26.03.2018 у кримінальному провадженні № 52017000000000824 у розмірі 8580 грн (т.17 а.с.87).
		7.3. Загальна сума витрат на залучення експертів становить 39 710 грн 60 коп, які з огляду на постановлення обвинувального вироку підлягають стягненню з обвинувачених солідарно. 
		7.4. Питання про відшкодування інших понесених процесуальних витрат стороною обвинувачення чи стороною захисту не піднімалось.
		 
		VIII. Заходи забезпечення кримінального провадження 
		8.1. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили. 
		8.2. Відповідно до ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20.04.2018 застосовано до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 70 480 грн, та покладено обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України (т.36 а.с.37-38, 39-40, 41-44). Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09.12.2019 (т.3 а.с.200-202) клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 про скасування запобіжного заходу у вигляді застави та повернення заставодавцю грошових коштів, внесених в якості застави, задоволено частково. Визначено ОСОБА_9 заставу у сумі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38 420 грн. Відповідно до ухвали суду від 01.03.2021 (т.10 а.с.107) клопотання (заяву) заставодавця ОСОБА_9 про повернення грошових коштів, внесених в якості застави, задоволено. Грошові кошти в розмірі 32 060 грн, внесені в якості застави на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 20.04.2018 за квитанцією № 0.0.1017803029.1 від 20.04.2018, повернуто заставодавцю - ОСОБА_9 . 
		8.3. Згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26.04.2018 (т.17 а.с.30-32) клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_8 задоволено частково. Застосовано запобіжний захід у розмірі 40 прожиткових мінімумів, що становило 70 480 грн та покладено обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду від 04.12.2020 (т.9 а.с.199-200) клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_8 про скасування запобіжного заходу у вигляді застави та повернення заставодавцю ОСОБА_62 грошових коштів задоволено частково. Визначено ОСОБА_8 заставу у сумі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 63 060 грн. Отже, на момент ухвалення вироку щодо обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 діє запобіжний захід у вигляді застави. 
		8.4. Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 374 КПК України суд при ухваленні вироку, серед іншого, приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили. Суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити в силі наявні запобіжні заходи у виді застави в розмірі 38 420 грн щодо обвинуваченого ОСОБА_9 і застави в розмірі 63 060 грн щодо обвинуваченого ОСОБА_8 . Разом з тим, Суд вирішує покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:
		1) прибувати за викликом до прокурора чи суду;
		2) не відлучатися із міста Дружковка Донецької області без дозволу суду;
		3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		8.5. Згідно з частиною четвертою статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. З урахуванням представлених Суду відомостей скасуванню підлягає арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28.03.2018 у справі № 760/5809/18 (провадження № 1-кс/760/3668/18) (т.35 а.с.154-156) на вилучене 28.02.2018 під час обшуків автомобіля Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_5 та службового кабінету НОМЕР_14 адміністративної будівлі Дружківського відділу Краматорської місцевої прокуратури майно, саме:
		-мобільний телефон Samsung IMEI НОМЕР_6 , ІМЕІ НОМЕР_7 , 
		-ноутбук «НР», інвентарний номер 10146000059 разом із зарядним пристроєм.
		 
		IX. Речові докази і документи
		9.1. Питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження (частина дев`ята статті 100 КПК України). 
		9.2. Речові докази в цьому кримінальному провадженні до Суду не подавались.
		9.3. Відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 05.03.2018 у кримінальному провадженні № 52017000000000824 від 23.11.2017 (т.35 а.с.146-147) майно, вилучене 28.02.2018 під час обшуків автомобіля Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_5 та службового кабінету НОМЕР_14 адміністративної будівлі Дружківського відділу Краматорської місцевої прокуратури визнано речовими доказами. Відповідно до постанови прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування від 23.03.2018 зазначені речові докази виділено із кримінального провадження № 52017000000000824 в окреме провадження (т.12 а.с.90-91).
		9.4. Враховуючи положення статті 100 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби Безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України, Суд вирішує після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_9 речові докази:
		-мобільний телефон Samsung IMEI НОМЕР_6 (ІМЕІ НОМЕР_7 ),
		-ноутбук «НР» інвентарний номер 10146000059 разом із зарядним пристроєм,
		-копію наказу Прокурора Донецької області № 2358-к від 15.12.2015,
		-копію посвідчення серії НОМЕР_11 на ім`я ОСОБА_9 ,
		-блокнот (щоденник), в якому знаходяться чотири аркуші формату А4.
		Що стосується документів, наданих Суду, то їх слід залишити у матеріалах кримінального провадження. 
		 
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 100, 368, 373-375, 483 КПК України, 2, 4, 12, 51-52, 59, 63, 65-67, 369, 368 КК України, Суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.
		1.1.Призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 2 (два) роки і конфіскацією належного йому майна.
		1.2.Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_8 після набрання вироком законної сили. 
		1.3.Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_8 основного покарання у виді позбавлення волі.
		1.4.До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді застави в розмірі 63 060 грн. залишити в силі. Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:
		1) прибувати за викликом до прокурора чи суду;
		2) не відлучатися із міста Дружковка Донецької області без дозволу суду;
		3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну
		1.5.Повідомити Президента України та Вищу раду правосуддя про ухвалення вироку відносно ОСОБА_8 .
		2. ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України.
		2.1.Призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців без конфіскації майна. 
		2.2.Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_9 після набрання вироком законної сили. 
		2.3.До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді застави в розмірі 38 420 грн залишити в силі.
		3.Стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 солідарно на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 39 710 грн 60 коп.
		4.Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28.03.2018 на мобільний телефон Samsung IMEI НОМЕР_6 , ІМЕІ НОМЕР_7 ; ноутбук «НР», інвентарний номер 10146000059 із зарядним пристроєм.
		5.Повернути ОСОБА_9 :
		- мобільний телефон Samsung IMEI НОМЕР_6 (ІМЕІ НОМЕР_7 ),
		- ноутбук «НР», інвентарний номер 10146000059 із зарядним пристроєм, 
		- копію наказу Прокурора Донецької області № 2358-к від 15.12.2015, 
		- копію посвідчення серії НОМЕР_11 на ім`я ОСОБА_9 , 
		- блокнот (щоденник), в якому знаходяться чотири аркуші формату А4.
		6.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
		7.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		8.Вручити обвинуваченим та прокурору копію вироку негайно після його проголошення. 
		9.Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, ознайомитись із журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження. Клопотання про помилування може бути подано після набрання вироком законної сили, а у разі оскарження вироку в касаційному порядку - після прийняття рішення відповідним судом.
		10.Роз`яснити обвинуваченим право подати клопотання про помилування.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                 ОСОБА_63 
		 
		 
		 
		Судді:                                                                  
		 
		 
		  
		ОСОБА_64 
		 
		 
		 
		 
		 
		1 Відповідно до частини 2 статті 4 Кримінального кодексу України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Станом на час інкримінованих злочинів, в період з 04.12.2017 по 12.12.2017 частина 3 статті 369 КК України та частина 3 статті 368 КК України діяли в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015. Враховуючи положення частини 2 статті 4 КК України, у всьому тексту вироку положення матеріального закону застосовуються в редакціях, чинних на момент вчинення злочину.
		2 Реверберація - залишкове «післязвуччя» в закритих приміщеннях; неоднорідне звучання звуку.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...