Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 399/34/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано судом: 17.12.2024. Зареєстровано: 17.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2024.
Дата набрання законної сили: 11.12.2024
Номер судового провадження: 22-ц/4809/1467/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		Іменем України
		 
		11 грудня 2024 року                                 м. Кропивницький
		 
		 
		 
		справа № 399/34/23
		провадження № 22-ц/4809/1467/24 
		 
		   Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
		   Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О. Л., Чельник О. І.,
		за участі секретаря  Бойко В. В.,
		учасники справи:
		позивач  Кіровоградська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області,
		відповідачі  Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 ,
		розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргоюКіровоградської обласної прокуратури на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 20 червня 2024 року у складі судді Шульженко В. В. і
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Короткий зміст позовної заяви
		 
		В січні 2023 року Кіровоградська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області) звернулась до суду з позовом до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі  Онуфріївська селищна рада), ОСОБА_1 та просила:
		-визнати недійсним рішення Онуфріївської селищної ради № 884 від 15 червня 2021 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 »;
		-визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11 листопада 2021 року, укладений між Онуфріївською селищною радою та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 3,5067 га з кадастровим номером 3524685800:02:000:0712 та припинити інше речове право  право оренди земельної ділянки, номер запису 45069870 від 16 листопада 2021 року;
		-визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11 листопада 2021 року, укладений між Онуфріївською селищною радою та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 4,7386 га з кадастровим номером 3524685800:02:000:0713 та припинити інше речове право  право оренди земельної ділянки, номер запису 45067342 від 16 листопада 2021 року;
		-визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11 листопада 2021 року, укладений між Онуфріївською селищною радою та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 20,4585 га з кадастровим номером 3524685800:02:000:0714 та припинити інше речове право  право оренди земельної ділянки, номер запису 45068476 від 16 листопада 2021 року;
		-стягнути з відповідачів на користь Кіровоградської обласної прокуратури судові витрати.
		Позовна заява мотивована тим, що рішенням Онуфріївської селищної ради від 15.06.2021 № 884 ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки загальною площею 28,6988 га, у т. ч. ріллі, (кадастрові номери 3524685800:02:000:0712 - 3,5067 га; 3524685800:02:000:0713 - 4,7386; 3524685800:02:000:0714 - 20.4585 га), для городництва із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка знаходиться за адресою Кіровоградська область, Олександрійський район, Онуфріївська селищна рада, с. Омельник та передано терміном на 7 років йому в оренду вказані земельні ділянки.
		На підставі зазначеного рішення між Онуфріївською селищною радою та ОСОБА_1 укладені три договори оренди від 11.11.2021 щодо вказаних земельних ділянок, про що 16.11.2021 внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		ЗУ «Про внесенням змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ХІ, який набув чинності 27.05.2021, було визначено обмеження щодо площі земельної ділянки для городництва, яка може бути передана в оренду, та було встановлено, що вона не може перевищувати 0,6 га. 
		Оскільки статтею 36 ЗК України встановлені суттєві обмеження для надання в оренду земельних ділянок для городництва, а згідно з оспорюваним рішенням та договорами оренди землі ОСОБА_1 надано в оренду земельні ділянки, площа яких перевищує вказані обмеження, позивач вважав, що селищна рада не мала права передавати в оренду для городництва зазначені земельні ділянки, як наслідок, звернувся до суду з позовом.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 20 червня 2024 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
		Судові витрати покладено на позивача.
		Рішення суду мотивовано тим, що задоволення позовних вимог призведе до недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном та порушить справедливий баланс між інтересами держави, пов`язаними з цим втручанням, та інтересами ОСОБА_1 , який зазнає такого втручання, що є несумісним із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		 
		Короткий зміст апеляційної скарги
		 
		В апеляційній скарзі Кіровоградська обласна прокуратура просить скасувати рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 20 червня 2024 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки, викладені в рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.
		Отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю його прийняття.
		Своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку є обов`язком орендаря, визначеним умовами договору та ст. 25 ЗУ «Про оренду землі».
		Матеріали справи не містять жодного доказу, що орендар на поліпшення стану земельних ділянок поніс витрати.
		Обставини того, що розгляд поданої ОСОБА_1 заяви про затвердження проекту землеустрою до законодавчих змін, що відбулися 27.05.2021, у встановлений законодавством строк не відбувся, могли б бути предметом оспорення зі сторони відповідача в порядку адміністративного судочинства.
		Суд першої інстанції не врахував, що земельним законодавством чітко передбачено умову, за якої проект землеустрою не підлягає затвердженню, що існувала на момент прийняття селищної радою оспорюваного рішення, тому земельні ділянки не могли бути передані у користування.
		Можливість отримання в оренду на пільгових умовах необмеженої кількості земельних ділянок для городництва нівелює мету встановлення граничного розміру земельної ділянки, яка може бути надана для цілей городництва.
		Висновки суду першої інстанції про легітимність очікувань відповідача, як такого, що завчасно, ще до змін у законодавстві, отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є помилковими, адже сподівання ОСОБА_1 не мали ознак легітимного очікування.
		 
		Відзиви на апеляційну скаргу
		 
		Від ГУ Держгеодастру в Кіровоградській області надійшли пояснення у справі, в яких позивач просить скасувати рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 20 червня 2024 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги Кіровоградської обласної прокуратури у повному обсязі.
		Від адвоката Охріменка В. Б., який представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 20 червня 2024 року.
		Відзиву на апеляційну скаргу від Онуфріївської селищної ради не надходило, що згідно вимог частини третьоїстатті 360 ЦПК Українине перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		 
		Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції
		 
		В судовому засіданні апеляційного суду, проведеного в режимі відеоконференції, прокурор Лагода О. В., підтримала доводи апеляційної скарги, представник ОСОБА_1 адвокат Охріменко В. Б. та представник Онуфріївської селищної ради Гамера В. З. заперечували проти доводів апеляційної скарги.
		Представник ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
		Відповідно до положень частини першоїстатті 372 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
		Оскільки позивач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, що не з`явились, що відповідає положеннямст. 372 ЦПК України.
		 
		Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
		З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що згідно рішення Онуфріївської селищної ради від 15.06.2021 №884 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » селищна рада, розглянувши клопотання гр. ОСОБА_1 , затвердила останньому проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки загальною площею 28,6988 га в тому числі 28,6988 га ріллі (кадастровий номер земельної ділянки 3524685800:02:000:0713-4,7336 га, кадастровий номер земельної ділянки 3524685800:02:000:0712-3,5067 га, кадастровий номер земельної ділянки 3524685800:02:000:0714-20,4585 га) для городництва (код КВЦПЗ 01.07) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка знаходиться за адресою Кіровоградська область, Олександрійський район, Онуфріївська селищна рада с. Омельник, розроблений ТОВ «Інститут дослідження проблем оточуючого середовище України» та передала вказані земельні ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 терміном на сім років.
		На підставі вказаного рішення між Онуфріївською селищною радою та ОСОБА_1 11.11.2021 укладено договори оренди земельних ділянок, предметом яких є земельні ділянки комунальної власності територіальної громади з кадастровим номером 3524685800:02:000:0712 площею 3,5067 га, кадастровим номером 3524685800:02:000:0713 площею 4,7336 га та кадастровим номером 3524685800:02:000:0714 площею 20,4585 га строком на 84 місяці для городництва, зі сплатою орендної плати у розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки. Права оренди зареєстровано 16.11.2021.
		Згідно акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.12.2021 № 630-ДК/569/АП/09/01/-21 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області в ході проведення перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства Онуфріївською селищною радою, на підставі наказу від 15.11.2021 №630-ДК встановлено порушення ч. 1 ст. 36 ЗК України з урахування внесених змін від 28.04.2021 № 1423-ІХ, які набрали чинності 27.05.2021, при передачі ОСОБА_1 спірних земельних ділянок на підставі рішення Онуфріївської селищної ради від 15.06.2021 №884 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ».
		22.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до Онуфріївської селищної ради з клопотанням та просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 28,6988 га йому в оренду терміном на 49 р. для городництва (код КВЦПЗ-01.07) за рахунок земель сільськогосподарського призначення. До заяви додані відповідні документи. Вказане клопотання отримано представником селищної ради 22.03.2021 за № 561.
		Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельні ділянки за кадастровими номерами 3524685800:02:000:0712,3524685800:02:000:0713 наявні у Державному земельному кадастрі із цільовим призначенням 01.07 для городництва.
		За змістом проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 28,6988 га ОСОБА_1 в оренду терміном на 49 років для городництва код КВЦПЗ 01.07, за рахунок земель с/г призначення заадресами с. Омельник та Омельницька сільська рада Онуфріївського району Кіровоградської області завданням на розроблення проекту землеустрою (на виконання робіт) було виконання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на підставі рішення сесії Омельницької ляської ради від 25.06.2020 № 376 та договір на виконання робіт № 0212/2 від 02.12.2020, землі комунальної власності, цільове призначення для городництва, код КВЦПЗ-01.07, для передання в оренду ОСОБА_1 . На момент складання проекту  землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які надані у власність або користуваннягромадянам чи юридичним особам. Код КВЦПЗ 16.00).
		ОСОБА_1 в заяві від 20.06.2020, адресованій Омельницькій сільській раді, просив надати дозвіл на виконання проекту землеустрою земельної ділянки щодо відведення її в оренду орієнтовною площею 28,6988 га (пасовище) для городництва терміном на 49 років, яка знаходиться за адресою с. Омельник та просив передбачити зміну угідь з пасовища на ріллю.
		Рішенням Омельницької сільської ради від 25.06.2020 № 376 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди» сільська рада вирішила надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років для огородництва (ККВУПЗ 01.07) загальною площею 28,6988 га, в т.ч. під пасовищем 28,6988 га, передбачивши проектом зміну угідь з-під пасовища на ріллю, за рахунок земель с/г призначення, яка знаходиться за адресою Омельницька сільська рада, Онуфріївський район, Кіровоградська область.
		Відповідно до висновку про розгляд документації із землеустрою проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 28,6988 га ОСОБА_1 в оренду терміном на 49 років для городництва (код КВЦПЗ 01.07) за рахунок земель сільськогосподарського призначення за адресою с. Омельник, Омельницька сільська рада, Онуфріївський район, Кіровоградська область відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. Зауваження, пропозиції відсутні, проект землеустрою погоджується, строк дії висновку необмежений.
		 
		Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
		 
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, С. Л. про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договорів оренди землі, припинення права оренди, суд першої інстанції виходив з того, що задоволення позовних вимог призведе до недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном та порушить справедливий баланс між інтересами держави, пов`язаними з цим втручанням, та інтересами ОСОБА_1 , який зазнає такого втручання, що є несумісним із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, з огляду на таке.
		 
		Щодо представництва прокурором інтересів держави
		 
		Згідно зістаттею 2 ЦК Україниучасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ) сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (пункт 35 рішення ЄСПЛ від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Російської Федерації», пункт 33 рішення ЄСПЛ від 01 квітня 2010 року у справі «Корольов проти Російської Федерації»).
		Згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Тлумачення пункту 3 частини першоїстатті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики ЄСПЛ, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другоїстатті 129 Конституції України).
		УРішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положеньстатті 2 Арбітражного процесуального кодексу України(справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).
		Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
		Відповідно до частин третьої та четвертоїстатті 56 ЦПК Україниу визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185 цього Кодексу.
		Пунктом 2 частини першоїстатті 2 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що на прокуратуру покладаються функції, зокрема представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12розділу III ЦПК України.
		Згідно з абзацом першим частини другої, абзацом першим частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
		Устатті 2 Закону України «Про охорону земель»визначено, що землі в межах території України є об`єктом особливої охорони держави.
		Відповідно до абзацу першого частини першої, частини другоїстатті 188 ЗК Українидержавний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом
		Відповідно достатті 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель, зокрема, є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
		Згідно зістаттею 4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
		У пункті «а» частини першоїстатті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.
		Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженогопостановою КабінетуМіністрів Українивід 14січня 2015№ 15 (далі -Положення), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
		Згідно з підпунктом 25-1 пункту 4 Положення Держгеокадастр організовує та здійснює державний нагляд (контроль):
		а) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:
		веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель;
		виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених відповідним робочим проектом землеустрою;
		дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;
		дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;
		дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків;
		проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою;
		розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням в експлуатацію об`єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;
		здійсненням заходів, передбачених відповідними робочими проектами землеустрою, стосовно захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур`янами;
		дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов`язковим здійсненням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;
		дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;
		використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення;
		дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.
		Згідно з пунктом «б» частини першоїстатті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить, зокрема: внесення до органів місцевого самоврядування клопотань щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.
		З аналізу завдань, покладених на Держгеокадастр пунктом 4 Положення, вбачається, що Держгеокадастр є як центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, так і центральним органом, який забезпечує реалізацію державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, на які законом покладено різні повноваження.
		Ураховуючи наведене, держава визначила Держгеокадастр державним органом, уповноваженим здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства України, зокрема, в процесі набуття і реалізації права на землю.
		Такі висновки узгоджуються із правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19, стосовно того, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.
		У справі, яка переглядається, звертаючись до суду з позовом в березні 2023 року, прокурор посилався на те, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч встановленого законом порядку, на підставі видачі неправомірних рішень Онуфріївською селищною радою, про що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області було відомо ще у вересні 2021 року
		При цьому з метою виконання вимог, визначених частиною четвертоюстатті 23 Закону України «Про прокуратуру», Кіровоградською обласною прокуратурою було скеровано до ГУ Держгеоадастру у Кіровоградській області повідомлення про намір звернутися до суду із позовом в інтересах держави (том 1 а. с. 87).
		Проте, відповіді ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на вказаний лист до Кіровоградської обласної прокуратури не надійшло.
		Отже, в цій справі Кіровоградською обласною прокуратурою дотримано порядок, передбаченийстаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», та доведено підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області в суді.
		 
		Щодо вирішення спору по суті
		 
		Згідно з ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону(стаття 5 ЦПК України) .
		За змістом статей 15 і 16ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно дост. 1 ЗК Україниземля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
		Згідно зіст. 3 ЗК Україниземельні відносини регулюютьсяКонституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно правовими актами.
		Відповідно дост. 3 Закону України «Про оренду землі»об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
		Згідно ч. 2ст. 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
		Відповідно до ч. 1ст.36ЗК України в редакції, чинній до 27.05.2021,громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.
		Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-ІХ від 28.04.2021, який набрав чинності 27.05.2021, доповнено ч. 1ст.36ЗК України другим абзацом, в якому зазначено, що площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва,не може перевищувати 0,6 га.
		Відповідно дост. 116 ЗК Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Згідно зіст. 122 ЗК Українисільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіций, емфітевзис) окремими лотами га конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до ч. 1, 12ст. 123 ЗК Українинадання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі, зокрема, формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).
		Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються, зокрема, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог ш,одо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
		За змістом ч. 2 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		В силу вимог ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.
		Згідно з п. 15ст. 123 ЗК Українипідставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
		Відповідно дост. 125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
		Згідно зіст. 126 Земельного кодексу Україниправо власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Відповідно дост. 155 ЗК Україниу разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
		Згідност. 21 ЦК Українипередбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Матеріалами справи підтверджується, що 20.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до Омельницької сільської ради із заяовю, в якій просив надати дозвіл на виконання проекту землеустрою земельної ділянки щодо відведення її в оренду орієнтовною площею 28,6988 га (пасовище) для городництва терміном на 49 років, що розташована за адресою с. Омельник та передбачити зміну угідь з пасовища на ріллю (том 2 а. с. 130).
		Рішенням Омельницької сільської ради від 25.06.2020 № 376 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди» надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років для огородництва (ККВУПЗ 01.07) загальною площею 28,6988 га, в т.ч. під пасовищем 28,6988 га, передбачивши проектом зміну угідь з-під пасовища на ріллю, за рахунок земель с/г призначення, яка знаходиться за адресою Омельницька сільська рада Онуфріївського району Кіровоградської області (том 2 а. с .130 на звороті).
		На підставі вказаного рішення ТОВ «Інститут дослідження проблем оточуючого середовище України» було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 28,6988 га ОСОБА_1 в оренду терміном на 49 років для городництва код КВЦПЗ 01.07, за рахунок земель с/г призначення за адресами с. Омельник та Омельницька сільська рада Онуфріївського району Кіровоградської області (том 2 а. с. 128-136).
		22.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до Онуфріївської селищної ради з клопотанням, в якому просив затвердити проект землеустрою щодо відведення йому земельних ділянок площею 28,6988 га в оренду терміном на 49 років для городництва (код КВЦПЗ-01.07) за рахунок земель сільськогосподарського призначення (том 2 а. с. 125).
		Рішенням Онуфріївської селищної ради від 15.06.2021 № 884 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » затверджено ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки загальною площею 28,6988 га в тому числі 28,6988 га ріллі (кадастровий номер земельної ділянки 3524685800:02:000:0713 - 4,7336 га, кадастровий номер земельної ділянки 3524685800:02:000:0712 - 3,5067 га, кадастровий номер земельної ділянки 3524685800:02:000:0714 - 20,4585 га) для городництва (код КВЦПЗ 01.07) із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка знаходиться за адресою Кіровоградська область, Олександрійський район, Онуфріївська селищна рада с. Омельник, розроблений ТОВ «Інститут дослідження проблем оточуючого середовище України» та передано вказані земельні ділянки в оренду ОСОБА_1 терміном на сім років (том 1 а. с. 21 том 2 а. с. 124).
		На підставі вказаного рішення між Онуфріївською селищною радою та ОСОБА_1 11.11.2021 укладено договори оренди земельних ділянок, предметом яких є земельні ділянки комунальної власності територіальної громади з кадастровим номером 3524685800:02:000:0712 площею 3,5067 га, кадастровим номером 3524685800:02:000:0713 площею 4,7336 га та кадастровим номером 3524685800:02:000:0714 площею 20,4585 га строком на 84 місяці для городництва, зі сплатою орендної плати у розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки. Права оренди зареєстровано 16.11.2021 (том 1 а. с. 23-52).
		З аналізу викладеного вбачається, що на момент звернення ОСОБА_1 із заявами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, діяла норма ст. 36 ЗК України у редакції, яка не передбачала обмеження розміру земельної ділянки, проте, на момент ухвалення Онуфріївською селищною радою рішення щодо затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки відповідачу, Законом № 1423-IX від 28.04.2021, який набрав чинності 27.05.2021, були внесені зміни до ст. 36 ЗК України, якими передбачено, що площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.
		Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю його прийняття, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16 (провадження № 11-986апп18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18)
		У постанові від 31.03.2021 у справі № 803/1541/16 Верховний Суд зазначив, що «якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками. 
		У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. 
		Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм. 
		Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018)».
		Відповідно до ч. 1ст. 202 ЦК Україниправочинце дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання вмомент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Частинами 1 та 5 ст. 216ЦК України передбачено,що недійсний правочин нестворює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.У разі недійсності правочину кожна ізсторін зобов`язанаповернути другійстороні унатурі все,що вонаодержала навиконання цьогоправочину,а вразі неможливостітакого повернення,зокрема тоді,коли одержанеполягає укористуванні майном,виконаній роботі,наданій послузі,-відшкодувати вартістьтого,що одержано,за цінами,які існуютьна моментвідшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.
		Згідно з ч. 1ст. 236 ЦК Українинікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення рішення Онуфріївської селищної ради № 884 від 15 червня 2021 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 » щодо відведення ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки загальною площею 28,6988 га в тому числі 28,6988 га ріллі (кадастровий номер земельної ділянки 3524685800:02:000:0713 - 4,7336 га, кадастровий номер земельної ділянки 3524685800:02:000:0712 - 3,5067 га, кадастровий номер земельної ділянки 3524685800:02:000:0714 - 20,4585 га) для городництва, прийнято з порушенням норм ЗК України, зокрема, без урахування того, що ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021, який набрав чинності 27.05.2021, внесено зміни до ст. 36 ЗК України, та визначено, що площі земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва не може перевищувати 0,6 га.
		Враховуючи те, що 11.11.2021 за наслідками прийняття оспорюваногорішенняміж Онуфріївською селищною радою та ОСОБА_1 укладено догови оренди земельних ділянок, які також суперечать вимогам ч. 1ст. 36 ЗК Українив частині площі земельних ділянок, які передані в оренду для городництва, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області до Онуфріївської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договорів оренди землі та припинення права оренди. 
		 
		Щодо правомірності втручання в право відповідача на мирне володіння майном
		 
		Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина першастатті 321ЦК України).
		Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).
		Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься вдругому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).
		Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:
		Втручання держави у право на мирне володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування передбачуваними.
		Якщо можливість втручання у право нка мирне володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.
		Втручання у право мирне володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право на мирне володіння майном. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право на мирне володіння майном понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).
		Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.
		У постанові від 18 січня 2023 року у справі № 580/1300/22 Верховний Суд зазначив, що «принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 КУ). 
		Реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими.»
		За таких обставин, суд вважає, що втручання держави у право оренди ОСОБА_1 на спірні земельні ділянки є виправданим, оскільки порушення чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок в оренду порушує суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства та положення законодавства України про зобов`язання органів влади діяти в межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом, а сподівання ОСОБА_1 не мали ознак легітимного очікування.
		Можливість отримання в оренду необмеженої кількості земельних ділянок для городництва нівелює мету встановлення граничного розміру земельної ділянки, яка може бути надана для цілей городництва.
		З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про те, що задоволення позовних вимог призведе до недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном та порушить справедливий баланс між інтересами держави, пов`язаними з цим втручанням, та інтересами ОСОБА_1 , який зазнає такого втручання, є помилковими.
		 
		Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
		 
		Суд першої інстанції, розглядаючи спір, який винник між сторонами, не врахував наведених вище обставин, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та неправильно наданої оцінки наявним в матеріалах справи доказам дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
		Невідповідність висновків, викладених урішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про про задоволення позовних вимог.
		Враховуючи викладене, апеляційна скарга Кіровоградської обласної прокуратури підлягає задоволенню, а рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 20 червня 2024 року скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області до Онуфріївської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договорів оренди землі, припинення права оренди.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог, в порядку розподілу судових витрат на користь Кіровоградської обласної прокуратури з Онуфріївської селищної ради та ОСОБА_1 підлягає стягненню по 22 774 грн 50 коп ((17367+28 182)/2) грн судового збору, з кожного, сплачених позивачем за подання позову та апеляційної скарги.
		Керуючись ст. ст. 362, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		   Апеляційну скаргу Кіровоградської обласної прокуратури задовольнити.
		Рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 20 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договорів оренди землі та припинення права оренди задовольнити.
		Визнати недійсним рішення Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області № 884 від 15 червня 2021 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 ».
		Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11 листопада 2021 року, укладений між Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 3,5067 га з кадастровим номером 3524685800:02:000:0712 та припинити інше речове право  право оренди земельної ділянки, номер запису 45069870 від 16 листопада 2021 року.
		Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11 листопада 2021 року, укладений між Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 4,7386 га з кадастровим номером 3524685800:02:000:0713 та припинити інше речове право  право оренди земельної ділянки, номер запису 45067342 від 16 листопада 2021 року.
		Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11 листопада 2021 року, укладений між Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 20,4585 га з кадастровим номером 3524685800:02:000:0714 та припинити інше речове право  право оренди земельної ділянки, номер запису 45068476 від 16 листопада 2021 року.
		Стягнути з Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04366347) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025) по 22774 (двадцять дві тисячі сімсот сімдесят чотири) грн 50 коп, з кожного, судового збору. 
		   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
		   Повний текст постанови складено 13.12.2024.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                         С. І. Мурашко 
		 
		Судді                                 О. Л. Дуковський                        
		О. І. Чельник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...