Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 336/8557/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано судом: 17.12.2024. Зареєстровано: 17.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2024.
Дата набрання законної сили: 16.01.2025
Номер судового провадження: 2/336/3144/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 336/8557/24
		Провадження №: 2/336/3144/2024 
		16.12.24
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 грудня 2024 року    м. Запоріжжя
		Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Савеленко О.А., розглянувши в порядку письмового спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами», треті особи: Київський державний нотаріальний архів, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 через свого представника  адвоката Працевитого Г.О. звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами», треті особи: Київський державний нотаріальний архів, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.02.2021 між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено кредитний договір №1712221, за умовами якого позичальнику було надано кредит. Правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на підставі договору факторингу від 21.06.2021 є ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами». 04.10.2021 державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження №66487058 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 26.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення на користь ТОВ «ФК «Управління активами» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1712221 від 14.02.2021 в розмірі 40681 грн. 03.05.2023 виконавче провадження передано до Центрального відділу ДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Під час здійснення виконавчого провадження накладено арешт на всі рахунки боржника, звернуто стягнення на заробітну плату. Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства, тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
		Посилаючись на викладені обставини, просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 239578 від 26.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення на користь ТОВ «ФК «Управління активами» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1712221 від 14.02.2021 в розмірі 40681 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.
		Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.09.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Відповідачу та третім особам копія ухвали про відкриття провадження у справі були направлені поштою. 
		18.10.2024 від представника відповідача ТОВ «ФК «Управління активами» Кожем`яченко Ю.М. через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Клопотання мотивовано тим, що витрати, які поніс позивач не є співмірними із значенням справи для сторони, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Справа про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не є складною та відноситься до малозначних справ. Посилаючись на викладені обставини, просить зменшити витрати на правову допомогу з 10 068 грн. до 3000 грн.
		21.10.2024 від представника відповідача ТОВ «ФК «Управління активами» Кожем`яченко Ю.М. через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява про визнання позовних вимог, у якій представник ТОВ «ФК «Управління активами» просить позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача 50% судового збору. 
		Треті особи пояснень не подали.
		Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст.279 ЦПК України, не надходило.
		Судом встановлено, що 26.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріальногоокругу ОстапенкомЄ.М. вчинено виконавчий напис № 239578 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Управління активами» заборгованості за кредитним договором № 1712221 від 14.02.2021, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за період з 20.06.2021 по 26.06.2021 в розмірі 12000 грн.  за тілом кредиту, 28656 грн.- за нарахованими та несплаченими відсотками, 25 грн.- плата за вчинення виконавчого напису, всього 40681 грн. (а.с.24). 
		04.10.2021 головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження №66487058 з примусового виконання виконавчого напису № 239578 від 26.06.2021 (а.с.25-26).
		Постановою від 03.05.2023 ВП № 66787058 передано в провадження Центрального ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у зв`язку з реорганізацією (а.с.27-30).
		В ході здійснення виконавчого провадження № 66787058 державним виконавцем постановою від 11.07.2024 накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , постановою від 18.07.2024 звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 (а.с.31-34).
		Наказом Міністерства юстиції анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане на ім`я ОСОБА_2 (а.с.35).
		Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2024 зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 66787058 (а.с.37-40).
		Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
		Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
		Судом встановлено, що виконавчий напис, виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, як зазначено у виконавчому написі.
		Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.
		В п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. 
		При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
		Згідно з п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б)документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
		Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 26.06.2021 були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
		У разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 09.11.2017 була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. 
		Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
		Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем
		Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
		З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.
		Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача, крім того визнано позовні вимоги.
		Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст.88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
		При цьому суд керується правовими висновками Верховного Суду з цього питання, викладеними в постановах від 08.09.2021 у справі № 201/6498/20, від 08.09.2021 у справі № 206/2212/18, від 28.01.2020 у справі № 910/16664/18, від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18.
		Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.
		Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога позивачу надавалася Адвокатським бюро «Юрконсалт» Геннадія Працевитого».
		На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду, зокрема, договір про надання правової (правничої) допомоги від 12.07.2024, згідно якого розмір гонорару визначається та сплачується за погодженням сторін та викладається в додатку (додатковому договорі), який вважається його невід`ємною частиною.
		Згідно додаткового договору від12.07.2024, вартість орієнтованих послуг складає 7000 грн., про що на ім`я ОСОБА_1 видано акт про надані послуги та виписано рахунок. Пунктом 3.1, 3.2 додаткового договору визначено, що гонорар адвоката за ведення справи в суді та скасування виконавчого напису становить 10% від суми, зазначеної у виконавчому написі. Зазначену суму гонорару клієнт сплачує виключно в тому випадку, якщо вказана сума гонорару буде стягнута судом додатково до сплачених позивачем витрат на користь адвоката.
		Крім того представником позивача надано ордер на надання правової допомоги.
		Представником відповідача подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу до 3000 грн. Клопотання обґрунтовано тим, що справа про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не є складною справою, відноситься до категорії малозначних.
		Суд має оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
		Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката (правничу допомогу), якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц.
		Такі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).
		У іншому рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		За таких обставин, суд вважає за необхідне визначити розмір правничої допомоги, що підлягає відшкодуванню, виходячи з критерію їх розумної необхідності.
		Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (консультацію з приводу спірного питання, написання позовної заяви та подання її до суду, складання заяви про забезпечення позову, ознайомлення з матеріалами справи, складання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу), те, що розгляд зазначеної категорії справ відбувається без виклику сторін, принцип співмірності та розумності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн.
		Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнав, про що подав відповідну заяву, то відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
		Враховуючи вищевикладене, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача з урахуванням вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України в сумі 908,40 грн., що складає 50% від сплаченого позивачем судового збору (1211,20 грн.+605,60 грн.).
		Керуючись ст.ст.6-13,81,133,141,258-273,280-289,355 ЦПК України, ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами», треті особи: Київський державний нотаріальний архів, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
		Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 239578від 26.06.2021,вчинений приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу ОстапенкомЄвгеном Михайловичемпро стягненняна користьТОВ «ФК«Управління активами»з боржника ОСОБА_1 заборгованостіза кредитнимдоговором №1712221від 14.02.2021,укладеним міжТОВ «1Безпечне агентствонеобхідних кредитів»та ОСОБА_1 та платиза вчиненнявиконавчого написув сумі40681грн. 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень. 
		Повернути  ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову та заяви про забезпечення позову в загальній сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 40 копійок за квитанціями АТ «Таскомбанк» № 4841-3305-2858-3779 від 28.08.2024 та № 0830-3422-7778-2296 від 29.07.2024.
		Інформація про учасників справи:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Товариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компаніяУправління активами», ЄДРПОУ: 35017877, адреса: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 98А, офіс 70.
		Третя особа: Київський державний нотаріальний архів, ЄДРПОУ: 43030363, адреса: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 76Г.
		Третя особа: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ЄДРПОУ: 44993352, адреса: м. Запоріжжя, вул. Брюллова, буд. 5.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення можебути оскарженедо Запорізькогоапеляційного судушляхом поданняапеляційної скаргипротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. 
		 
		Суддя О. А. Савеленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...