Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 405/8348/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 17.12.2024. Зареєстровано: 17.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2024.
Дата набрання законної сили: 23.12.2024
Номер судового провадження: 1-кс/405/3548/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024121550000119

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 405/8348/24
		провадження № 1-кс/405/3548/24 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12.12.2024 м. Кропивницький
		                        
		Слідчий суддяЛенінського районногосуду м.Кіровограда ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,з участюпрокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника  адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Виска Маловисківського району Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває на посаді лікаря-ортопеда-травматолога відділення кістково-гнійної хірургії КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» та залучений до роботи позаштатної постійно діючої гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 на базі КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» на правах її членів на посаду лікаря-ортопеда-травматолога, раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 29.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024121550000119, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		12.12.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного  ОСОБА_4  строком на 60 днів.
		В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Також слідчий вказує про існування ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
		Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 та просив його задовольнити із викладених у ньому підстав, вказав на існування ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Захисник заперечила відносно задоволення клопотання слідчого мотивуючи це тим, що: вважає клопотання слідчого не обґрунтованим; в протоколі допиту свідків відсутні відомості про те, що в них вимагають гроші; підставою для застосування виключеного запобіжного заходу є тяжкість можливого покарання; вважає заявлені ризики недоведеними; під час обшуку вилучені усі необхідні документи; до кримінальної або адміністративної відповідальності ОСОБА_4 не притягувався; також захисник вважає підозру не обґрунтованою; розмір застави є необґрунтованим та непомірним, оскільки заробітна плата її підзахисного становить 20 тис. грн. в місяць; , просить визначити заставу у мінімальному розмірі, або застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати житло в нічний час.
		Підозрюваний підтримав пояснення захисника.
		Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, пояснення захисника, з якими погодився підозрюваний, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійшов до наступних висновків.
		Встановлено, що слідчими відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 29.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024121550000119 за ч. 3 ст. 368 КК України.
		11.12.2024, о 15 год. 54 хв., ОСОБА_4 затримано на підставі ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 3 ст. 368 КК України.
		12.12.2024 ОСОБА_4  вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відповідно до якої: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в тому, що він перебуваючи на посаді лікаря-ортопеда-травматолога відділення кістково-гнійної хірургії КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради та залучений до роботи позаштатної постійно діючої гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 на базі КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» на правах її членів на посаду лікаря-ортопеда-травматолога, діючи за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням військовими посадовими особами позаштатної постійно діючої гарнізонної військово-лікарської комісії на 2024 рік військової частини НОМЕР_1 , 04.12.2024 здійснив вимагання неправомірної вигоди в сумі 200 доларів США від ОСОБА_7 за вирішення питання про визнання його таким що підпадає під норми ст. 64-б військово-лікарської комісії, тобто непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за результатами проходження останнім військово-лікарської комісії. 
		У подальшому після проходження всіх необхідних медичних оглядів ОСОБА_7 , 11.12.2024близько 12години напопередню вимогу ОСОБА_4 ,який діявспільно зневстановленою досудовимрозслідуванням службовоюособою позаштатноїпостійно діючоїгарнізонної військово-лікарськоїкомісії на2024рік військовоїчастини НОМЕР_1 ,прибув дослужбового кабінетуостаннього,що розташованийв корпусі№6КНП «Кіровоградськоїобласної лікарніКіровоградської обласноїради заадресою м.Кропивницький,просп.Університетський 2/5,де вході бесіди на вимогу ОСОБА_4 передав останньому раніше обумовлену суму неправомірної вигоди в загальній сумі в гривневому еквіваленті - 16000 гривень, за вирішення питання про визнання ОСОБА_7 непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, тобто таким що придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Непридатним до служби у підрозділах спеціального призначення, десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.
		Після цього, в період часу з 12 год. 38 хв. по 15 год. 54 хв. на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда проведено обшук ординаторської в корпусі №6 КНП «Кіровоградської обласної лікарні Кіровоградської обласної ради за адресою м.Кропивницький, просп. Університетський 2/5, де в той час перебував ОСОБА_4 . В ході особистого обшуку ОСОБА_4 останнім добровільно видано заздалегідь ідентифіковані грошові кошти отримані в якості неправомірної вигоди. Після чого ОСОБА_4 було затримано працівниками правоохоронного органу.
		За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
		Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
		Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
		У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
		Надані слідчим докази, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 29.10.2024 та від 26.11.2024, протокол обшуку від 11.12.2024 приміщеннях, які використовуються для здійснення діяльності Маріупольського військового госпіталю у корпусі №6 Кіровоградської обласної лікарні, що розташований за адресою: м. Кропивницький, просп. Університетський, 2/5; витяг з Наказу №158-Л від 10.08.2013 про зарахування ОСОБА_4 на посаду лікаря ортопеда-травматолога травматологічного відділення; протокол огляду, ідентифікації (помічення) та вручення грошових кошті від 11.12.2024, у сукупності свідчать про обґрунтованість пред`явленої  ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність  ОСОБА_4  до вчинення злочину, в якому він підозрюється, а пред`явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
		Слідчим суддею звертається увага на те, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
		При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
		Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
		Слідчий суддятакож вважає,що прокуроромта слідчимобґрунтовано наведенийперелік ризиків,що передбаченийп.п.1,3ч.1ст.177КПК України,а самете,що підозрюванийможе переховуватисьвід органівдосудового розслідуваннята/абосуду,оскільки обґрунтованопідозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,яке відповіднодо ст.12КК України,відноситься тяжкогозлочину,оскільки зайого вчиненняпередбачено покаранняу виглядіпозбавлення воліна строк від п`яти до десяти років, а тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
		Так, вказаний ризик є наявним протягом усього розгляду кримінального провадження, як на стадії досудового розслідування так і під час розгляду кримінального провадження по суті до винесення судом кінцевого рішення, однак, прогнозованість такої поведінки з боку підозрюваного слід оцінювати з урахуванням індивідуальності особи підозрюваного та обставин кримінального провадження, в даному випадку це те, що: підозрюваний має постійне місце роботи, проживання, одружений, має на триманні двох малолітніх дітей. Тобто, вірогідність переховування підозрюваного від слідства та суду, враховуючи наведені обставини, слідчий суддя відносить до низького. 
		Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний  ОСОБА_4 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань. 
		Враховуючи, що досудове розслідування наразі триває,  ОСОБА_4 може впливати на свідка, а також, шляхом застосування підкупу, шантажу та погроз, тим саме матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом впливу на нього, оскільки свідок дає викривальні покази щодо вчинення  ОСОБА_4 злочину за ч. 3 ст. 368 КК України, а його анкетні дані відкриті стороні захисту.
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
		Наявність ризиків, які передбачені п. п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є недоведеними, оскільки як слідчим в клопотанні, так і прокурором в судовому засіданні, не наведено жодного обґрунтування, які б вказували на їх існування.
		Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
		При застосуванні до  ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що  ОСОБА_4 одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, постійне місце роботи та проживання, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, що свідчить про його міцні соціальні зв`язки, відомостей про стан здоров`я підозрюваного сторонами не надано, до кримінальної чи адміністративної відповідальності раніше не притягався, оскільки доказів цього не надано, наявні вагомі докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
		Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.
		При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. 
		Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
		Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
		Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення у справі «Ніколова проти Болгарії»). Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ноймайстер проти Австрії» позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі. 
		Отже, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте, не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання встановленим ризикам, які б давали змогу об`єктивному спостерігачу переконатись в тому, що запобігти вказаним ризикам можливо виключно застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 
		На переконання слідчого судді достатнім запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, за вказаного вище обґрунтування, є застава з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п.3 ст.5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».
		Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України», а саме: закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».
		Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні  ОСОБА_4 злочину,передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний  ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадження, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним  ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, обставин, встановлених відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя визначає підозрюваному  ОСОБА_4 розмір застави у 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде достатньою мірою гарантувати виконання  ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України.
		На підставі викладеного, слідчий суддя прийшов до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного  ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, який в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
		На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 206, 309, 395 КПК України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4  задовольнити частково.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача  ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО)  820172, рахунок отримувача  UA458201720355279001000002505, призначення платежу  забезпечення виконання ухвали суду від 12.12.2024 по справі № 42024121550000119 від 29.10.2024.
		Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		В разі внесення застави ОСОБА_4 , або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк до 12.02.2025 наступні обов`язки:
		1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
		2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		4) утримуватись від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_7 , за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;
		5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
		Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
		У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
		В іншій частині вимог клопотання  відмовити.
		Звільнити  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти негайно в залі суду.
		Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. 
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                    ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...