Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/1618/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 17.12.2024. Зареєстровано: 18.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/766/499/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023230000000201

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №766/1618/23
		н/п 1-кп/766/499/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16.12.2024року м. Херсон
		Херсонський міський суд Херсонськоїобласті в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Херсонав порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 21.04.2023 під № 22023230000000201 за обвинуваченням:  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Цюрупинськ Цюрупинського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив колабораційнудіяльність, асаме добровільне зайняттягромадянином Українипосади внезаконному правоохоронномуоргані,створеному натимчасово окупованійтериторії Херсонськоїобласті за наступних обставин.
		З метою встановлення контролю на території тимчасово окупованого міста Олешки Херсонської області невстановлені особи з числа військових та представників спецслужб рф створили незаконний правоохоронний орган у місті Олешки, а саме  так званий «Алешковский РОП ГУ МВД», який знаходиться за адресою: вул. Пролетарська, 38, Олешки, Херсонська область, та почали підшукувати осіб з числа місцевого населення, у тому числі діючих та колишніх правоохоронців, які б співпрацювали з ними у вищевказаному новоствореному окупаційною владою незаконному правоохоронному органі. 
		Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, ОСОБА_5 , являючись громадянином України, фактично проживаючи у м. Олешки Херсонського району Херсонської області з ідеологічних та корисливих мотивів, достеменно знаючи про факт захоплення міста Олешки Херсонської області збройними формуваннями рф, діючи умисно, підтримуючи воєнну агресію рф на території України, у невстановлений досудовим розслідуванням час (точний час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 25.07.2022), за невстановлених органом досудового розслідування обставин, погодився на пропозицію невстановлених осіб з числа представників окупаційної влади та добровільно зайняв посаду так званого «временно исполняющего обязанности помощника дежурного офицера дежурной части Алешковского районного отделения полиции ГУ МВД в Херсонской области», тобто посаду у незаконно створеному окупаційною владою на тимчасово окупованій території Херсонської області правоохоронному органі.
		З моменту призначення на посаду по час затвердження обвинувального акту, ОСОБА_5 , переслідуючи свої злочинні наміри та цілі, виконував покладені на нього службові завдання, обов`язки та повноваження в незаконно створеному правоохоронному органі.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_5 зач. 7 ст. 111-1 КК України,як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		 
		ІI. Застосовані судом правові процедури.
		Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)
		З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.
		Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , якийа обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.
		Ухвалою суду від 17.07.2023 було призначено підготовче судове засідання.
		Судом від призначення обвинувального акту до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченої та до підготовчого судового засідання, було проведено судові засідання: 23.07.2023, 26.07.2023, 22.08.2023, 25.09.2023, 24.10.2023, 27.11.2023, 21.12.2023, 22.01.2024, 05.02.2024, 26.03.2024, 10.04.2024, 23.04.2024, 30.05.2024.
		Про всі зазначені вище судові засідання обвинувачений повідомлявся про судовий розгляд кримінального провадження стосовно нього та мав можливість прибути до суду та скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, користуватись своїми правами та подати до суду будь-які клопотання чи заяви. Зазначеною можливістю, наданою судом, обвинувачений ОСОБА_5 не скористався.
		Відповідно до положень ч.5 ст.374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.
		АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до рф, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території з 24.02.2022 року .
		Відповідно до ч.4 ст.548 КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення АТ «Укрпошта» приймання всіх видів поштових відправлень призначенням до рф та поштових відправлень до тимчасово окупованої території, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території рф та тимчасово окупованої території немає можливості.
		Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження. 
		До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.
		При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним уст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.
		Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст.323 КПК Українипередбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		Згідно положень ч. 2 ст.297-1 КПК Українивбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст. 111-1 КК України, за якою пред`явлено обвинувачення ОСОБА_5 .
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		У відповідності до положень ч. 8ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою  сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 до призначених судових засідань здійснювались шляхом публікації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора. Також, відповідні повідомлення про виклик до суду були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні. 
		Водночас, не зважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_5 на території України, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7ст. 135 КПК України. 
		З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачений був обізнаний щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.
		 
		ІІІ. Щодо забезпечення права на захист.
		Відповідно до ч. 2 ст.47 КПК Українизахисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК Українисуд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимогст. 52 цього Кодексуучасть захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.
		Разом з цим, стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст.52 КПК Україниучасть захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
		Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченого.
		З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 23.04.2024 клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження було задоволено, оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 22023230000000201 від 21.04.2023 висунуте щодо злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, тобто того, який входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2ст. 297-1 КПК України. Ухвалою суду від 30.05.2024 був призначений судовий розгляд з вирішенням питань, передбачених ч. 3 ст.31,314-316 КПК України.
		Разом з цим, за період часу з 17.07.2023 (ухвали про призначення підготовчого судового засідання) та до виходу суду до нарадчої кімнати 16.12.2024, інформація, яка стосувалася всіх призначених судових засідань, своєчасно публікувалася та була доступною через офіційний веб-сайт суду та публікацій у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження. 
		Захисник обвинуваченого здійснював захист обвинуваченого: приймав участь у дослідженні доказів під час судового розгляду, виступав у дебатах.
		За час судового розгляду обвинувачений міг визначитися з провадженням проти нього, та усвідомлюючи, що у нього виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак не змінив свою процесуальну поведінку та продовжив подальше ухилення від виконання своїх процесуальних обов`язків.
		У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений був проінформований належним чином про дати слухання справи, а також дотримані його права на належне представництво у суді.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про обізнаність ОСОБА_5 про розпочате кримінальне провадження та його відмову від здійснення свого права постати перед Українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України, ізахищати себе безпосередньо в суді, що свідчить про наявність у нього наміру ухилитись від кримінальної відповідальності.Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд розцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п «g» п.3 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості. Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати, чи були здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Враховуючи порядок, визначений вимогами КПК України, здійснення спеціального судового провадження, яке проводиться за відсутністю обвинуваченого, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду. При цьому судом забезпечено застосування до обвинуваченого належної правової процедури в контексті приписів вимог ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом, які вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, а тому поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.
		Прокурором долучено у судовому засіданні під час судового розгляду процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		Підсумовуючи, суд констатує, що всі передбаченіКПК Україниумови для проведення судового провадження за спеціальною процедурою «in absentia», судом виконані та дотримані у повному обсязі.
		 
		IV. Позиція сторін кримінального провадження.
		Прокурорв ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. Просив визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винним та призначити відповідне максимальне покарання в межах санкції ч. 7 ст. 111-1КК України, застосувавши додаткові покарання.
		Захисникпросив суд виправдати його підзахисного, оскільки його винуватість не є доведеною, тому, що докази надумані та безпідставні.
		 
		V. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінальногоправопорушення.
		Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.06.2023 (справа №490/5687/23, н/п №1-кс/490/5471/2023), по даному кримінальному провадженню здійснювалося спеціальне досудове розслідування.
		Так вина ОСОБА_5 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
		-протоколом огляду від 25.08.2022 з додатками, згідно з яким за участі спеціаліста об`єктом огляду є інформаційний ресурс «Telegram», на якому виявлено фотографії, в тому числі ОСОБА_5 . За посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » виявлено новину під назвою «Администрация г. Алешки» з описом новини «Вручение компьютеров и ноутбуков сотрудникам Алешковского ВО УМВД». При огляді фотоматеріалів вказаної статті виявлено фотографії із зображенням, в тому числі ОСОБА_5 ;
		-протоколомогляду від26.09.2022, згідно з яким за участі свідка ОСОБА_6 об`єктом огляду є Інтернет ресурс «Telegram» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на якому 29.07.2022 об 11:05 годині було розміщено новину в публічній групі під назвою «Администрация г. Алешки» з описом новини «Вручение компьютеров и ноутбуков сотрудникам Алешковского ВО УМВД» та на одному зі знімків свідок ОСОБА_6 впізнала особу, зазначену на фото №2, як ОСОБА_5 , який приблизно в серпні 2022 року в м. Олешки на території «Центрального ринку» в поліцейській формі зі зброєю ходив по приватним підприємцям та примушував переоформлювати документи та підприємства в ВГА;
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 26.09.2022, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 впізнала чоловіка, зображеного на фото №2, як ОСОБА_5 , який працює в незаконно створеному правоохоронному органі поліції в м. Олешки та займає посаду дільничний офіцер поліції;
		-протоколомпред`явлення особидля впізнанняза фотознімкомвід 09.10.2022, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 впізнав чоловіка, зображеного на фото №2, як ОСОБА_5 , який працює в незаконно створеному правоохоронному органі поліції в м. Олешки та займає посаду дільничний офіцер поліції;
		-протоколомогляду від09.10.2022, згідно з яким за участі свідка ОСОБА_7 об`єктом огляду є Інтернет ресурс «Telegram» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на якому 29.07.2022 об 11:05 годині було розміщено новину в публічній групі під назвою «Администрация г. Алешки» з описом новини «Вручение компьютеров и ноутбуков сотрудникам Алешковского ВО УМВД» та на одному зі знімків свідок ОСОБА_7 впізнав особу, зазначену на фото №2, як ОСОБА_5 , який приблизно в серпні 2022 року в м. Олешки на території «Центрального ринку» в поліцейській формі зі зброєю ходив по приватним підприємцям та примушував переоформлювати документи та підприємства в ВГА;
		-протоколомогляду від04.04.2023 з додатком у вигляді диска та додатками, згідно з яким об`єктом огляду є додаток до супровідного листа Головного слідчого управління Служби безпеки України від 02.03.2023 за вихідним №6/2307, який представляє собою паперовий конверт сірого кольору з надписом «Додаток до вих.№6/2307 від 02.03.2023», в якому знаходиться CD-R диск. При завантаженні зазначеного диску та перегляді вмісту файлів та папок виявлено папку з назвою «Приказ 22.07.2022__23.doc», який міститься в папці «ИЮЛЬ 2022», вказаний файл представляє собою документ з вмістом «Главное управление МВД Херсонской области, г. Херсон, приказ по личному составу от 22.07.2022 №23 л/с» на 10 аркушах, в якому зазначено про призначення на посаду «В целях нормализации и стабилизации криминогенной обстановки, обеспечения законности и правопорядка на территории Херсонской области НАЗНАЧИТЬ: ВИЛЬДАНОВА Виталия Евгеньевича на должность временно исполняющего обязанности помощника дежурного офицера дежурной части Алешковского районного отделения полиции Главного управления МВД Херсонской области с 25.07.2022. Основание: заявление ОСОБА_8 от 19.07.2022» в нижній частині документу міститься надпис «Начальник генерал-майор полиции ОСОБА_9 ». В подальшому, в ході аналізу та перегляду вмісту файлів та папок виявлено файл з назвою «сотрудники на 5.09.xlsx», при завантаженні якого вбачається, що він складається з таблиць, у вкладках «сотрудники, уволены, кандидаты, хлам». При перегляді вкладки «сотрудники» в таблиці під порядковим номером 651 виявлено відомості стосовно ОСОБА_8 з зазначенням номера реєстрації особової справи, дати народження, серії та номера ДУЛ УКР, ідентифікаційного коду, посади  «полицейский комендантского взвода Алешковского РОП ГУ МВД», дати прийому  « ІНФОРМАЦІЯ_3 », підрозділу  « ОСОБА_10 ».
		Показаннями свідка, яка суду пояснила наступне:
		Cвідок ОСОБА_6 (зміна прізвища відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ) дала суду показання про те, що знайома з обвинуваченим ОСОБА_8 . З травня 2022 року свідок проживала в м. Олешки. ОСОБА_8 є знайомим її подруги, але особисто з ним не знайома, знає його по місту як місцевого жителя. Один раз бачила  ОСОБА_8 на місцевому центральному ринку в м. Олешки, де він разом з іншими особами, будучи одягненими у поліцейську форму, ходили зі зброєю та змушували місцевих жителів, які тримали там бутіки переоформляти документи на російські, оскільки на той час окупаційна влада вже змушувала платити податки. У поліцейській формі бачила  ОСОБА_8  на початку серпня 2022 року, форма була з російськими прапорами. Крім цього, бачила ОСОБА_8 декілька раз біля райвідділу поліції, коли проходила повз. З м. Олешки свідок виїхала 14.09.2022.
		 
		VІ. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Окрім цього, відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовуютьЄвропейську конвенціюз прав людинита основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленомуКПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.
		Під час судового розгляду не встановлено жодних фактів, які б свідчили, що обвинувачений діяв під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу  рф.
		Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред`явленому йому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.
		Судом також встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Також судом у повному обсязі було забезпечено змагальність процесу.
		За частиною 7 ст. 111-1 КК, серед іншого, передбачена відповідальність за добровільне зайняттягромадянином Українипосади внезаконних судовихабо правоохороннихорганах,створених натимчасово окупованійтериторії,а такождобровільна участьгромадянина Українив незаконнихзбройних чивоєнізованих формуваннях,створених натимчасово окупованійтериторії,та/абов збройнихформуваннях держави-агресорачи наданнятаким формуваннямдопомоги уведенні бойовихдій протиЗбройних СилУкраїни таінших військовихформувань,утворених відповіднодо законівУкраїни,добровольчих формувань,що булиутворені абосамоорганізовувалися длязахисту незалежності,суверенітету татериторіальної цілісностіУкраїни. При цьому суспільна небезпека вказаного злочину полягає у тому, що особа (колаборант), з використанням умов воєнного стану, співпрацює з окупаційною владою на шкоду власній державі, тим самим свідомо допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади.
		У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення - тимчасово окупована територія України.
		У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК, однак яких суд у цьому кримінальному провадженні не встановив.
		Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині, кваліфікація його дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі, оскільки доведена належним та достатнім обсягом доказів.
		VIІ. Призначення покарання.
		При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. При визначені виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також характер, мотиви, обставини вчиненого злочину, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, тоді як обставиною, яка відповідно до ст.67 КК Україниобтяжує покарання, суд розцінює вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст. ст.50,65 КК Україниметою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1ст. 1КК Українизавдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам. Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України, який посягає на захист в першу чергу життєво важливих інтересів суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. 7 ст. 111-1 КК України, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України згідно матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченого та буде достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів.
		Позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю є обов`язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією частини 7 статті 111-1 КК України.
		Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 7 статті 111-1 КК України передбачена можливість застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
		 
		VIІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Потерпілі відсутні.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Шкода відсутня.
		Викривачі у кримінальному провадженні відсутні.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Заходи забезпечення у вигляді арештів не застосовувались.
		Речові докази відсутні.
		Керуючись ст. ст. 297-1, 323, 369-371, 373, 374 КПК України, суд, 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України тапризначити йому покарання у виді15 (п`ятнадцяти) років позбавлення воліз позбавленнямправа обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, в органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна на користь держави.
		Строк відбування призначеного ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання рахувати з моменту затримання в порядку приведення даного вироку до виконання.
		Строк додаткового покарання призначеного ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді позбавлення права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, в органах, що надають публічні послуги, рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.06.2023 залишити без змін до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом30 (тридцяти) днівз дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень.
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Обвинувачена та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
		Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення зматеріалами кримінального провадження.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику обвинуваченого та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...