Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 645/2309/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав.
Надіслано судом: 17.12.2024. Зареєстровано: 18.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2024.
Дата набрання законної сили: 17.01.2025
Номер судового провадження: 2/645/1412/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 645/2309/24
		Провадження № 2/645/1412/24
		                                                                
		                                        Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		17 грудня 2024 року                                                 м. Харків         
		               
		Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - судді Алтухової О.Ю.,
		секретарі судового засідання - Малій О.Л., Лазаренко К.О.,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, - 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Шумейко Я.В., через систему «Електронний суд» звернулася до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом, у якому просить позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 172 752,00 грн., а також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати, у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження ОСОБА_3 від 08.04.2011 серії НОМЕР_1 , видане Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис від 08.04.2011 № 202. На момент народження дитини сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі, однак подали спільну заяву про походження дитини від батька на підставі ч. 1 ст. 126 СК України, про що свідчить витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України № 00044735549 від 26.04.2024. Після народження дитини Позивач і Відповідач шлюбні відносини так і не оформили, оскільки між ними одразу почали виникати непорозуміння, були різні погляди на життя і виховання дитини. Як наслідок, на початку квітня 2011 року вони розійшлися. З того часу батько дитини жодним чином не допомагав утримувати і виховувати сина, повністю ігнорував їх з матір`ю, абсолютно не цікавився життям і здоров`ям дитини. Відтак, ОСОБА_1 була змушена самостійно виховувати сина, забезпечуючи його всім необхідним для життя і нормального розвитку. Оскільки Відповідач не надавав фінансової підтримки ОСОБА_1 і їх спільному сину, остання була змушена звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Як наслідок, 19.03.2019 Московським районним судом . Харкова був виданий судовий наказ у справі № 643/3890/19, яким суд наказав стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на користь матері дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,починаючи з 15 березня 2019 року, і до повноліття дитини. Після отримання судового наказу ОСОБА_1 направила його для примусового виконання до органів державної виконавчої служби. Так, у квітні 2019 року було відкрито виконавче провадження, свідченням чого слугує постанова про відкриття виконавчого провадженні від 12.04.2019 у ВП № НОМЕР_4. Після відкриття провадження Відповідач жодного разу не сплатив аліменти на утримання неповнолітнього сина. Зокрема, станом на 01.04.2024 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів складає 172 752,00 грн. Відповідач повністю самоусунувся від участі у вихованні й утриманні власної ж дитини, жодним чином не допомагає матері утримувати сина. Батько не цікавиться життям, здоров`ям і розвитком сина, жодним чином не допомагає фінансово забезпечувати достатній рівень життя і розвитку дитини. На підтвердження своїх доводів позивачкою подано ряд доказів, а саме інформації з КЗ «ХАРКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ № 14 ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ»; КНП «МІСЬКА ДИТЯЧА ПОЛІКЛІНІКА № 7» ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ; КЗ «ХАРКІВСЬКИЙ ПАЛАЦ ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»; Української федерації бойових мистецтв «Ахарата». Позивачка характеризується позитивно, має стабільний дохід, здатна забезпечити розвиток і виховання дитини, тоді як відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, не піклується про неї, не дбає про її фізичний, духовний і культурний розвиток уже протягом тривалого часу, а саме з квітня 2011 року, що свідчить про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3 .
		Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 06.05.2024 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
		26.08.2024 року від третьої особи - Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради надійшов Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав від 12.08.2024 року №321.
		Ухвалою суду від 12.09.2024 року постановлено закрити підготовче провадження та призначити цивільну справу № 645/2309/24 до розгляду у відкритому судовому засіданні. Задоволено клопотання сторони позивача про виклик свідків: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_3 ); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_4 ); ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (адреса: АДРЕСА_5 ); ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (адреса: АДРЕСА_6 ).
		Ухвалою суду від 01.10.2024 року постановлено забезпечити участь представнику позивачки - адвокату Шумейку Ярославу Віталійовичу у судовому засіданні призначеному на 08.10.2024 року об 11:30 год., та в усіх наступних судових засіданнях, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС (vkz.court.gov.ua).
		03.10.2024 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивачки - адвоката Шумейка Я.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 19 000,00 грн. 
		Позивачка ОСОБА_1 , допитана в судовому засіданні за її згодою в якості свідка, повідомила суду, що відповідач ОСОБА_2 є батьком її сина. У шлюбі з відповідачем вони ніколи не перебували, однією сім`єю не проживали. Коли син був маленький відповідач міг прийти навідати сина у нетверезому стані, в цьому стані іноді застосовував до позивачки силу. На утримання сина відповідач допомоги не надавав і з народження хлопчика самоусунувся від виконання батьківських прав. Позивачка повідомила відповідача, що ініціювала у суді справу про позбавлення його батьківських прав, однак він відповів «роби, що хочеш». 
		Представник позивачки - адвокат Шумейко Я.В. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити та позбавити відповідача  ОСОБА_2 відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 172 752,00 грн., а також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати, у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
		 
		16.12.2024 року від представника позивача -  адвоката Шумейко Я.В. надійшла заява про подальший розгляд справи без участі позивачки та її представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечували. 
		Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся заздалегідь та належним чином, причини неявки суду не повідомив. 
		Представник третьої особи - Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради в судове засіданні не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь на належним чином. 26.08.2024 року на адресу суду від Департаменту надійшла заява про розгляд справи без участі представника. 
		Враховуючи невиконання відповідачем вимог суду про явку в судове засідання, на підставі положень ст.ст. 280-281 ЦПК України, суд постановив про розгляд справи у заочному порядку.
		За результатами розгляду справи суд приходить до таких висновків. 
		Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
		У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається із Закону України «Про охорону дитинства» від 21.06.2001 року, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
		Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
		Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом із батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.
		Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані приймати участь у вихованні дитини, зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
		У даному випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки (один з батьків) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. В свою чергу батьки (один з батьків) повинні довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов`язки.
		Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
		Пленум Верховного Суду України в пп. 15, 16 в постанові від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
		Особи можуть бути позбавленні батьківських прав тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
		Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.
		Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх обов`язків з незалежних від неї причин.
		Судом встановлено, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 08.04.2011 серії НОМЕР_1 , виданим Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис від 08.04.2011 № 202 (а.с. 17) та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України № 00044735549 від 26.04.2024 (а.с. 22).
		Малолітній ОСОБА_3 зареєстрований з позивачкою за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 23). 
		З матеріалів справи вбачається, що 19.03.2019 Московським районним судом м. Харкова був виданий судовий наказ у справі № 643/3890/19, яким суд наказав стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на користь матері дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,починаючи з 15 березня 2019 року, і до повноліття дитини (а.с. 37-38).
		У квітні 2019 року було відкрито виконавче провадження, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадженні від 12.04.2019 у ВП № НОМЕР_4 (а.с. 34).
		Станом на 01.04.2024 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів складає 172 752, 00 грн (а.с. 39-40). 
		У відповідь на адвокатський запит адміністрація КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ХАРКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ № 14 ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» у листі від 24.04.2024 № 368 повідомила, що ОСОБА_3 ,2011 р.н. з 01.09.2014 року зарахований до вказаного навчального закладу. Згідно зі свідчення класного керівника ОСОБА_7 мати ОСОБА_8 контролює успішність сина цікавиться його навчальними досягненнями,відвідує батьківські збори класу, спілкується з учителями, які навчають хлопчика. Батько, ОСОБА_2 , за час навчання сина в закладі не спілкувався з педагогами, не відвідував батьківські збори (а.с. 30).
		У відповідь на адвокатський запит адміністрація КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МІСЬКА ДИТЯЧА ПОЛІКЛІНІКА № 7» АРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ зазначила, що за інформацією лікаря-педіатра, з яким підписана декларація про надання первинної медичної допомоги дитині ОСОБА_3 , 2011 р.н. - , ОСОБА_9 , батько дитини ОСОБА_2 дитину на прийом до лікаря не супроводжував, про стан здоров`я дитини не цікавився. За час спостереження піклується про стан здоров`я дитини, супроводжує до фахівців поліклініки мати дитини ОСОБА_1 (а.с. 31).
		Зі змісту відповіді на адвокатський запит, наданої адміністрацією КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ХАРКІВСЬКИЙ ПАЛАЦ ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ» і оформленої листом від 23.04.2024 № 44, вбачається, що з вересня 2018 року ОСОБА_3 , 2011 р.н. займається у секції плавання. Зі слів керівника секції плавання, всі питання, що пов`язані з перебуванням ОСОБА_10 у Палаці, вирішує його мати, ОСОБА_1 . Вона приводить на заняття сина та із занять, здійснює оплату за навчання. З питань успіхів на заняттях та досягнень ОСОБА_10 з педагогами Палацу спілкується виключно мати дитини, ОСОБА_1 . Інформацією про батька дитини керівники секції не володіють. У Палаці він не з`являвся, успіхами дитини не цікавився, оплату за навчання не здійснював.».
		У відповідь на адвокатський запит Українська федерація бойових мистецтв «Ахарата» листом від 24.04.2024 повідомила, що усіма питаннями щодо тренувань опікується мати учня ОСОБА_11 - ОСОБА_1 . Запис, супровід, оплата тощо. За повідомленням тренера, жодного разу не зустрічався, не спілкувався та не з`ясовував відомостей щодо успіхів сина з тренером секції ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько дитини ОСОБА_3 . Не з`являвся на змаганням та не вносив оплату за навчання.
		З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 офіційно працевлаштована, працює на посаді провідного бухгалтера бухгалтерії КП «ШЛЯХРЕМБУД» з 08.02.2005 по теперішній час. За час роботи зарекомендувала себе як відповідальний і дисциплінований працівник, який може проявити ініціативу і прийняти правильне рішення в питаннях, що стосуються її професійної діяльності і знаходяться в межах її компетенції, про що свідчить характеристика на ОСОБА_1 від КП «ШЛЯХРЕМБУД» від 22.04.2024.Позивачка має стабільний дохід, про що свідчить довідка про доходи від 30.04.2024. На обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не судима ( а.с. 24, 25, 41).
		Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 повідомили суду, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків по відношенню до сина сторін ОСОБА_3 .
		Згідно з висновком № 321 від 12.08.2024 року щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради (далі - Департамент служб) розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час розгляду та вивчення наданих документів встановлено. Мати дитини - ОСОБА_1 . Батько дитини - ОСОБА_2 . Батьки дитини в зареєстрованому шлюбі не перебували, батьківство ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було встановлено відповідно до ст. 126 Сімейного кодексу України. Згідно з поясненнями позивача, мати та батько разом не мешкали, не вели спільного господарства, оскільки у зв?язку з суттєвими непорозуміннями так і не створили сім?ю, тому малолітній ОСОБА_12 з народження проживав разом з матір?ю. Зараз мати з сином зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 працює, має самостійний дохід, за місцем роботи характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, що підтверджується відповідними довідками. Згідно з інформацією закладів, причетних до роботи з дітьми, мати виконує батьківські обов?язки по вихованню та догляду за сином. Мати пояснила, що батько довгий час умисно ухиляється від обов?язків по вихованню та утриманню дитини, ніколи не відвідує сина, не цікавиться його здоров?ям, розвитком та досягненнями, має велику заборгованість з аліментів. ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , що підтверджується інформацією з Реєстратериторіальної громади міста Харкова, фактичне місце проживання не відоме. ОСОБА_2 запрошувався до Департаменту служб на співбесіду, однак не з?явився, пояснень чи документів не надав. ОСОБА_2 з приводу встановлення йому порядку участі у вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та щодо усунення перешкод у спілкуванні з сином з боку матері, до Департаменту служб не звертався, ніяких доказів виконання ним батьківських обов?язків не надавав. Згідно з інформацією адміністрації Міської дитячої поліклініки N? 7 малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває під наглядом фахівців закладу. Супроводжувала дитину в поліклініку під час проведення медичних оглядів та піклувалась про стан здоров?я дитини мати, ОСОБА_1 . Батько дитини, ОСОБА_2 , станом здоров?я дитини не цікавився, дитину на прийом до лікарів не супроводжував. Відповідно до інформації Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), заборгованість ОСОБА_2 по виплаті аліментів на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01.04.2024 року складає 172752 грн. Згідно з інформацією адміністрації Харківського ліцею N? 14, де навчається ОСОБА_12 з 01.09.2014, мати, ОСОБА_1 , контролює успішність сина, цікавиться його навчальними досягненнями, відвідує батьківські збори, спілкується з викладачами. Батько дитини, ОСОБА_2 , за час навчання сина з закладі не спілкувався з педагогами, не відвідував батьківські збори. Відповідно до інформації «Харківського палацу дитячої та юнацької творчості», малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , займається в секції плавання з вересня 2018р. по теперішній час. Протягом всього часу питання, пов?язані з перебуванням ОСОБА_11 у секції вирішує його мати, ОСОБА_1 . Мати спілкується з питань успіхів та досягнень сина на заняттях, здійснює оплату за навчання. Інформацією про батька дитини керівники секції не володіють, у Палаці він не з?являвся, успіхами дитини не цікавився, оплату за навчання не здійснював. Згідно з інформацією Української федерації бойових мистецтв «Ахарата», малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує секцію школи бойових мистецтв «Ахарата», фітнес центр «RAM» з вересня 2023р. Усіма питаннями щодо тренувань (запис, супровід, оплата) опікується мати учня, ОСОБА_1 . За повідомленням тренера, батько дитини жодного разу не з?являвся, не спілкувався та не з?ясовував відомостей щодо успіхів сина, не відвідував змагання та не вносив оплату. Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було додатково розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради (далі - Комісія). Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. ст. 19, 164 Сімейного кодексу України та рекомендацією Комісії, в інтересах дитини, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 71-73). 
		Таким чином, судом встановлено, що відповідач не проявляє до сина батьківської турботи, не цікавиться та не відвідує його, не турбується про фізичний і духовний розвиток дитини, його матеріальний достаток. 
		Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у зв`язку з такою поведінкою відповідача, свідомим нехтуванням ним своїми обов`язками, байдужого ставлення до своєї дитини, з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини, суд вважає необхідним позов в частині позбавлення батьківських прав задовольнити, оскільки позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доцільним та таким, що не суперечить вимогам сімейного законодавства України.
		Одночасно відповідачу роз`яснюється, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
		Окремою позовною вимогою позивачка просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 172 752,00 грн.
		Згідно з ч.2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
		Відповідно до вимог ст.ст.150, 157 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.
		Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
		Згідно з ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
		Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
		Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
		Статтею 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, а навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
		У разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність, а саме настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
		Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
		Заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. Формула обрахування пені за кожним простроченим місячним платежем є такою:
		Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
		Така правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду по справі №333/6020/16 від 03.04.2019 року.
		Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
		Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: p= (A1х1 %хQ1) + (A2х1 %хQ2) …. (Anх1 %хQn), де:
		p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
		A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
		Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
		A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
		Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
		An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
		Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
		У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.
		У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
		Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
		У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
		Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
		Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
		Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18).
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Окрім того, відповідно ч.1 ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
		Відповідно ст.20 СК України до вимог про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів позовна давність не застосовується.
		Наявність заборгованості зі сплати аліментів свідчить про те, що дитина була позбавлена майна, що належить їй за законом. Стягнення пені за прострочення виконання аліментних зобов`язань є механізмом захисту порушеного права дитини на належне утримання.
		Позивачкою надано розрахунок пені за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини за період з березня 2019 року по березень 2024 року, із загальною сумою пені, яка становить 172 752,00 грн (а.с. 35-36).
		Відповідно до розрахунку від 18.04.2024 року, виданого Головним державним виконавцем Рояновим П., заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим документом № 643/3890/19, станом на 01.04.2024 року складає 172 752,00 грн (а.с. 39-49). 
		Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дітям відповідного розміру утримання та здатності сплати ними заборгованості за аліментами має доводитися сторонами відповідно до правил ст.ст. 12, 81 ЦПК України в контексті обов`язку батьків по утриманню дітей, поєднаного з презумпцією можливості батьків його забезпечувати, що витікає із свідомого рішення батьків народити дітей, яке нерозривно пов`язано з існуючою спроможністю батьків належним чином їх утримувати.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
		Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
		Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду (судовий наказ), яким відповідачу призначено сплачувати аліменти на утримання дитини, був ухвалений 19.03.2019 року. Відомостей про те, що відповідач оскаржував вказане рішення в апеляційному порядку чи звертався до суду з позовами про зменшення суми аліментів матеріали справи не містять. 
		Доказів, які б вказували на поганий стан здоров`я чи інші обставини, що мають істотне значення, зокрема, значні видатки відповідача, які вказували б на необхідність звільнення його від сплати аліментів та сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, відповідачем суду не надано.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява в частині стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів підлягає задоволенню. 
		Згідно з положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона платила
		або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Матеріали справи свідчать про те, що для захисту своїх прав і законних інтересів позивачка ОСОБА_1 уклала з адвокатом Шумейком Я.В. договір про надання правничої (правової) допомоги б/н від 19.04.2024 року. 
		Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору Адвокат бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити надану правничу допомогу у порядку і строки, обумовлені Сторонами.
		Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Положеннями пункту 3.1 і пункту 3.2. Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 19.04.2024 сторони передбачили, що за правничу допомогу, яка полягає в представництві адвокатом інтересів клієнта у справі про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (у суді першої інстанції), клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) у розмірі 19 000,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок). Оплата винагороди здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адвоката в наступному порядку: 3.2.1. передоплата в сумі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок) у день укладення Договору, а саме 19.04.2024; 3.2.2. доплата в сумі 9 000,00 грн. (дев`ять тисяч гривень 00 копійок) - до 25.05.2024 включно. Оплата винагороди здійснюється на підставі Договору без виставлення окремого рахунку.
		У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21);
		2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29);
		3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).
		Факт понесення позивачкою витрат на професійну правничу допомогу підтверджують наступні докази: 1) договір про надання правничої (правової) допомоги б/н від 19.04.2024 з додатковою угодою № 1 від 19.04.2024; 2) платіжна інструкція від 19.04.2024 на суму 10 000,00 грн.; 3) платіжна інструкція від 23.05.2024 на суму 9 000,00 грн.; 4) акт наданих послуг № 10/24-1 від 03.10.2024 на суму 19 000,00 грн., і ці витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки. 
		Питання щодо судового збору суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112, 114, 150, 164, 165, 169, 196 СК України, ст. ст. 1, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 81, 82, 141, 258-259, 263-265, 268, 280, 284, 354 ЦПК України, суд,-
		в и р і ш и в:
		 
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити в повному обсязі.
		Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 172 752,00 грн.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 витрати на професійну (правничу) допомогу в сумі 19 000,00 грн. 
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968,96 грн.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
		Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м.Харкова.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
		Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
		Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, ЄДРПОУ 26489104, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Чернишевська, 55.
		 
		Повний текст рішення складено 17.12.2024 року. 
		 
		Суддя                                                                О.Ю.Алтухова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...