Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 405/2927/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2024.
Дата набрання законної сили: 17.12.2024
Номер судового провадження: 61-12464ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 грудня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 405/2927/22
		провадження № 61-12464св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Кіровоградська обласна прокуратура, Державна казначейська служба України,
		 
		провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 березня 2023 року в складі судді Шевченко І. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 липня 2023 року в складі колегії суддів: Мурашка С. І., Єгорової С. М., Чельник О. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог 
		У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кіровоградської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ) та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив: стягнути з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з розрахункового рахунку ДКСУ, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, на його користь матеріальну шкоду в розмірі 28 014, 00 грн, моральну шкоду в розмірі 3 618 000, 00 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 99 000, 00 грн, витрати, пов`язані з проведенням судової психологічної експертизи, 496, 20 грн витрат за подання заяви про забезпечення доказів (призначення психологічної експертизи); зарахувати йому як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю стаж державної служби, безперервного стажу час незаконного утримання під вартою строком 2 роки 9 місяців 23 дні, а всього 33 місяці 23 дні, з 06 березня 2009 року по 29 грудня 2011 року.
		Позов мотивований тим, що вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2019 року його визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдано за частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України в редакції від 10 листопада 2015 року, у зв`язку з недоведеністю вчинення інкримінованих йому злочинів.
		Він перебував під кримінальним переслідуванням 12 років 03 місяці та 10 днів, відносно нього тривало досудове слідство, було пред`явлено обвинувачення, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, накладено арешт на його майно, проведено оперативно-розшукові заходи, які обмежили його права. Багаторічні судові засідання у справі, на яких він доводив свою невинуватість у вчиненні злочинів, спричинювали моральні страждання, пов`язані з явно несправедливими принизливими діями органів державної влади та їх посадових осіб, глибокими переживаннями, страхами щодо можливості безпідставно понести кримінальне покарання, бути позбавленим волі на тривалий строк, опинитися в чужому для нього кримінальному середовищі, бути відірваним від родини, близьких йому людей.
		Всі ці обставини вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, відновлення життєвих зв`язків та стосунків з людьми та є підставою для відшкодування заподіяної моральної шкоди.
		Протягом часу перебування під вартою з 06 березня 2009 року по 29 грудня 2011 року його було незаконно позбавлено можливості працевлаштуватися та отримувати доходи, необхідні для утримання як себе, так і своєї родини, а тому на його користь підлягає стягненню майнова шкода в сумі 28 074,00 грн, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
		Крім того, під час розгляду кримінальної справи його інтереси захищав адвокат Фільштейн В. Л., з яким він укладав договори про надання правової допомоги та сплачував гонорари в сумі 93 000,00 грн, а у зв`язку зі зверненням з цією позовною заявою поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
		Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
		 
		Короткий зміст судових рішень в справі
		Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 березня 2023 року позов задоволено частково.
		Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання в безспірному порядку з розрахункового рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000 000, 00 грн, 83 000, 00 грн в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу та 12 159, 30 грн судових витрат по справі.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		Судові витрати щодо сплати судового збору віднесено на рахунок держави.
		Суд першої інстанції виходив з того, що позивач за допомогою належних доказів довів заподіяння йому моральної шкоди, необхідність застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків, здоров`я і відновлення стосунків з оточуючими.
		Враховуючи вимоги розумності і справедливості, на користь позивача підлягає стягненню 2 000 000,00 на відшкодування моральної шкоди з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду на користь позивача.
		Наданими копіями розрахункових квитанцій підтверджено витрати на допомогу адвоката у кримінальному провадженні на загальну суму 83 000,00 грн, розмір яких є обґрунтованим, пов`язаним з тривалістю досудового слідства (розслідування), розглядом справи в суді, підготовкою захисником значної кількості документів.
		Вимоги про стягнення майнової шкоди задоволенню не підлягають, оскільки вони є необґрунтованим, не підтверджуються належними, достовірними та достатніми доказами.
		Вимоги про поновлення трудових прав підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства і відповідачем повинно бути відповідне управління Пенсійного фонду України.
		 
		Постановою Кропивницького апеляційного суду від 18 липня 2023 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 березня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового розслідування і прокуратури, відшкодування витрат на правову допомогу та розподілу судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким вказані позовні вимоги задоволено частково.
		Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 28 074, 00 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 2 000 000, 00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та 93 000, 00 грн в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу у кримінальній справі.
		В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 274, 77 грн витрат на проведення експертизи та 3 490, 20 грн витрат на професійну правничу допомогу.
		Судові витрати по сплаті судового збору віднесено на рахунок держави.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що строк перебування позивача під слідством та судом становить 147 місяців та 10 днів.
		Враховуючи обсяг заподіяної позивачу шкоди, глибину та тривалість моральних страждань позивача, ступінь тяжкості пред`явленого йому обвинувачення і перебування протягом тривалого часу під слідством та судом, виходячи із засад розумності та справедливості, з врахуванням розміру мінімальної заробітної плати, обґрунтованим та доведеним є висновок суду першої інстанції про стягнення на користь позивача 2 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
		20 січня 2009 року ОСОБА_1 розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до пункту 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», 23 березня 2009 року скорочено виплату допомоги по безробіттю відповідно до підпункту 5 пункту 5 статті 31 вказаного закону.
		Враховуючи відсутність відомостей про річний дохід позивача за попередній рік, розмір майнової шкоди, завданої ОСОБА_1 втратою заробітку за період з 13 вересня 2009 року по 29 листопада 2011 року (період перебування під вартою) підлягає обчисленню виходячи з мінімальної заробітної плати за вказані роки і становить 28 074,00 грн.
		Понесені позивачем витрати у вигляді сплачених сум за надання юридичної допомоги є цілком обґрунтованими, пов`язані з тривалістю досудового слідства (розслідування), розглядом справи в суді, підготовкою захисником значної кількості документів та підлягають стягненню на користь позивача розмірі 93 000,00 грн.
		Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, тому відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
		У серпні 2023 року Кіровоградська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 березня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 липня 2023 року й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу та майнової шкоди та вирішити питання про відшкодування моральної шкоди відповідно до законодавства.
		На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року в справі № 6-2203цс15 та у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16, від 20 вересня 2018 року в справі № 686/2373/15-ц, від 28 листопада 2018 року в справі № 214/6982/13-ц, від 12 березня 2019 року в справі № 920/715/17, від 04 вересня 2019 року в справі № 529/1007/16-ц, від 25 березня 2020 року в справі № 641/8857/17, від 07 травня 2020 року в справі № 320/327/19, від 02 вересня 2020 року в справі № 607/8203/18, від 30 вересня 2020 року в справі № 379/1418/18, від 09 жовтня 2020 року в справі № 509/5043/17, від 20 жовтня 2020 року в справі № 208/7801/15, від 21 жовтня 2020 року в справі № 336/4824/18, від 23 листопада 2020 року в справі № 638/7748/18, від 20 січня 2021 року в справі № 686/27885/19, від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		За відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження реального факту заподіяння моральної шкоди з чітким підтвердженням існування всіх її елементів, присуджена судом сума до відшкодування фактично не ґрунтується на дійсних обставинах справи.
		Позивач не надав належні докази на підтвердження протиправності поведінки працівників органів прокуратури під час його затримання, здійснення інших процесуальних дій, які б обмежували права позивача.
		В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту звернення ОСОБА_1 на підставі статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» до відповідних органів про визначення розміру такої шкоди, та відповідне рішення цих органів.
		Позивач не надав докази на підтвердження оплати за договорами № 1 від 07 квітня 2009 року та № 2 від 08 грудня 2009 року, тому висновок апеляційного суду про відшкодування витрат на правову допомогу в повному обсязі є помилковими.
		Судове рішення апеляційного суду в частині задоволення вимог про відшкодування майнової шкоди не відповідає вимогам частини шостої статті 81 ЦПК України, відповідно до якої доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ленінського районного суду м. Кіровограда.
		20 вересня 2023 року справа № 405/2927/22 надійшла до Верховного Суду.
		ОСОБА_1 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		У касаційній скарзі керівник Кіровоградської обласної прокуратури просить здійснити розгляд справи за участю представника прокуратури.
		Враховуючи положення статті 7, частини першої статті 401 ЦПК України, оскільки попередній розгляд справи в суді касаційної інстанції проводиться без повідомлення учасників справи, немає підстав для задоволення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом учасників справи.
		Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмовлених позовних вимог в касаційному порядку не оскаржувалися та в силу вимог статті 400 ЦПК України не переглядаються.
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що постановою старшого слідчого СВ прокуратури Кіровоградської області Корженка Д. О. від 06 березня 2009 року відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу № 80-1098 за ознаками злочинів, передбачених частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 368 КК України.
		В цей же день ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні зазначеного злочину і 13 березня 2009 йому пред`явлено обвинувачення за частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 368 КК України.
		Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09 березня 2009 року строк затримання ОСОБА_1 продовжений до 16 березня 2009 року.
		Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 березня 2009 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 грудня 2011 року запобіжний захід тримання під вартою замінено на заставу.
		Постановою старшого слідчого СВ прокуратури Кіровоградської області Корженка Д. О. від 13 березня 2009 року накладено арешт на усе майно і майнові права ОСОБА_1 .
		Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдано за частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України в редакції від 10 листопада 2015 року у зв`язку з недоведеністю вчинення інкримінованих йому злочинів.
		Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 23 червня 2021 року апеляційна скарга прокурора на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2019 року залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		Ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 лютого 2022 року вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2019 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 23 червня 2021 року відносно ОСОБА_1 залишено без змін.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Частинами першою, другою статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
		Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» (далі - Закон № 266/94-ВР).
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 2 Закону № 266/94-ВР право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
		Відповідно до статті 3 Закону № 266/94-ВР у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.
		Згідно зі статтею 4 Закону № 266/94-ВР відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зав`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
		Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Згідно з частиною третьою статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		У справі, яка переглядається, встановлено, що ОСОБА_1 перебував під слідством та судом з 13 березня 2009 року по 23 червня 2021 року, тобто 147 місяців та 10 днів, з яких  більше 2 років - під вартою.
		З урахуванням наведеного, правильним є висновок апеляційного суду про те, що позивач має право на відшкодування моральної та майнової шкоди, і право на таке відшкодування виникає в силу прямої вказівки Закону № 266/94-ВР.
		Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції врахував характер правопорушення, глибину душевних страждань ОСОБА_1 , тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках позивача, а також вимоги розумності та справедливості, та дійшов правильного висновку про стягнення на його користь 2 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
		Згідно з пунктом 4 частини першої статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються), зокрема, суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги.
		Встановивши, що ОСОБА_1 надав належні докази на підтвердження понесення витрат на юридичну допомогу, надану йому адвокатом Фільштейном В. Л. за час перебування під слідством та судом, апеляційний суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача в цій частині.
		Висновки суду не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених в касаційній скарзі постановах.
		Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
		Обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.
		Необхідності перевіряти доводи касаційної скарги про допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права немає, оскільки рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної та майнової шкоди та відшкодування витрат на правову допомогу скасоване постановою апеляційного суду з ухваленням нового рішення, з яким колегія суддів касаційного суду погоджується.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. 
		Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, й підстав для його скасування немає.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу Кіровоградської обласної прокуратури залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду в оскаржуваній частині залишити без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Кіровоградської обласної прокуратури залишити без задоволення.
		Постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 липня 2023 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового розслідування і прокуратури, відшкодування витрат на правову допомогу залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                М. Ю. Тітов
		 
		                                                                                                            
		А. Ю. Зайцев
		 
		                                                                                                            
		Є. В. Коротенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...