Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 371/569/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2024.
Дата набрання законної сили: 03.12.2024
Номер судового провадження: 51-2195км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020111190000011

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		постанова
		ІМЕНЕМ УКРАЇНи
		03 грудня 2024 року
		м. Київ
		справа № 371/569/21
		провадження № 51-2195км24
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                         ОСОБА_1 ,
		суддів                                                                     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		з участю:
		секретаря судового засідання                      ОСОБА_4 ,  
		особи, провадження щодо якої закрито     ОСОБА_5 , 
		захисників                                                          ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,   
		прокурора                                                            ОСОБА_8                       
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 13 вересня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 січня 2024 року у кримінальному провадженні № 42020111190000011 за обвинуваченням 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , та
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Неркін-Ґеташен Республіки Вірменія, мешканця АДРЕСА_1  (громадянина України),
		обох у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3 і 5              ст. 191 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК). 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини
		Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 13 вересня                    2023 року у підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та закрито кримінальне провадження на підставі              п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). 
		При перегляді цього рішення за апеляційною скаргою прокурора Київський апеляційний суд ухвалою від  23 січня 2024 року залишив його без змін.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_10 , яка брала участь у розгляді кримінального провадження в судах обох інстанцій, просить скасувати оскаржувані судові рішення через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. 
		На обґрунтування своїх вимог зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт скеровано до суду після закінчення строку досудового розслідування не ґрунтується на вимогах закону.
		Зокрема вказує, що відповідно до сталої практики Верховного Суду період з моменту повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному ст. 290 КПК, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення у строки досудового розслідування не включається. Факт завершення досудового розслідування має бути належно підтверджений, як і факт повідомлення про це стороні захисту.
		З огляду на це вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК ухвалені без додержання вимог статей 370, 372, 419 КПК і підлягають скасуванню.
		У поданих письмових запереченнях захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 просять оскаржувані судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.
		 
		Позиція учасників у суді касаційної інстанції
		У судовому засіданні прокурор підтримала вимоги касаційної скарги. 
		ОСОБА_5 та її захисники заперечили проти касаційної скарги і просили залишити оскаржувані судові рішення без зміни.
		Мотиви Суду
		Колегія суддів (далі - Суд), заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали судового провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
		За правилами ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 412 КПК істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно зі ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
		Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу                       (ч. 2 ст. 113 КПК).
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		У зв`язку з цим початок строк досудового розслідування у кримінальному провадженні передбачений у ст. 219 КПК обчислюється з моменту вчинення першої зазначеної процесуальної дії і до виконання однієї з перелічених альтернативних процесуальних дій. У частині другій цієї норми встановлено строки досудового розслідування починаючи із моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і до дня повідомлення особі про підозру залежно від ступеню тяжкості злочину, а у частині третій - строки закінчення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру (в редакції станом на час проведення процесуальної дії).
		Відповідно до вимог ст. 283 КПК прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 290 КПК, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
		За правилами ч. 5 ст. 219 КПК не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.
		Згідно з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 24 жовтня 2022 року (справа  № 216/4805/20, провадження № 51-4684кмо21), відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК (в редакції Закону України № 2201-IX від 14.04.2022 року) у строк досудового розслідування не включається строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомленняпро завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення з ними, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб із цими матеріалами.
		День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру,повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.
		З матеріалів провадження вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань                   10 лютого 2020 року, 31 березня 2021 року ОСОБА_5 та ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.
		Строки досудового розслідування в кримінальному провадженні ні прокурором, ні слідчим суддею не продовжувалися.
		Таким чином, цей строк закінчувався о 24:00 31 травня 2021 року.
		21 травня 2021 року слідчим було складено повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів справи, яке скеровано підозрюваній ОСОБА_5 (цього ж дня отримано) та її захиснику ОСОБА_6 (отримано 24.05.2021), підозрюваному ОСОБА_9 та його захиснику ОСОБА_7 (скеровано поштою 24.05.2021), таке ж повідомлення направлено їм на електронну пошту за допомогою месенджерів                                               (т. 4, а. к. п. 11-43). 
		З протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_7 повністю ознайомилися з матеріалами провадження 27.05.2021, а ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_6 01.06.2021 (т. 4, а. к. п. 44-102).   
		Ураховуючи вимоги ст. 219 КПК прокурор повинен був звернутися до суду з обвинувальним актом до завершення строку досудового розслідування, тобто                до 24:00 години 11 червня 2021 року.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувальний акт у провадженні був затверджений прокурором 02 червня 2021 року, направлений до суду 07 червня 2021 року та цього ж дня отриманий судом, тобто в межах строку досудового розслідування (т. 1, а. к. п. 1-148).
		Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке якетап кримінального провадження законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. 
		Цих вимог закону сторона обвинувачення в кримінальному провадженні  дотрималася.
		Висновки Суду
		Зважаючи на викладене висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях про наявність підстав для закриття кримінального провадження згідно з положеннями п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК не ґрунтуються на вимогах закону.
		Ці порушення є істотними, які перешкодили цим судам ухвалити у справі законні та обґрунтовані судові рішення.
		Тому оскаржувані рішення не можна визнати такими, що ухвалені з додержанням вимог статей 370, 372 та 419 КПК, а відтак вони підлягають скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, а справа призначенню до нового розгляду в суді першої інстанції.
		З урахуванням наведеного касаційна скарга прокурора підлягає до задоволення.
		Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати наведене та з додержанням вимог КПК ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Задовольнити касаційну скаргу прокурора.
		Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 13 вересня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 січня 2024 року стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_9 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		____________________                         _________________                       _________________ 
		ОСОБА_1                           ОСОБА_2                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...