Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/7141/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 18.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2024.
Дата набрання законної сили: 18.12.2024
Номер судового провадження: 61-11732ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 грудня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 754/7141/23
		провадження № 61-11732св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата  В. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач - Київська міська рада,
		відповідач - Деснянський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва, 
		третя особа - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ),
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Київського апеляційного суду від 09 липня 2024 року у складі колегії суддів: Борисової  О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.,
		Історія справи
		Короткий зміст позовних вимог
		У травні 2023 року Київська міська рада звернулася з позовом до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва (далі - Деснянський районний ВДВС), третя особа - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (далі - Центральне міжрегіональне управління Мінюсту України), про скасування арешту з майна.
		В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що 14 лютого 2022 року Деснянським районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі № 754/17052/21 (провадження № 2-о/754/70/22), позов першого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва Брагіна І. в інтересах держави в особі Київської міської ради про визнання спадщини відумерлою задоволено. Визнано відумерлою спадщину - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 35,920 кв. м, що відкрилася після смерті ОСОБА_1 та передано територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради. Рішення набрало законної сили 17 березня 2022 року.
		Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 15 лютого 2023 року № 322902962, наявний запис про обтяження вищезазначеної квартири за документами поданими для реєстрації - постанова серія ае №699862 від 03 лютого 2006 року, видана ВДВС Деснянського РУЮ у місті Києві внесеній на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 65317884 від 01 листопада 2022 року.
		Право власності на вказану квартиру зареєстровано за територіальною громадою в особі Київської міської ради на підставі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року №754/17052/21.
		Департаментом будівництва та житлового забезпечення 11 листопада 2022  року за № 056/93-3393 направлено лист до Деснянського ВДВС з проханням вчинити дії щодо зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 .
		Листом від 01 грудня 2022 року Деснянський ВДВС № 27610-З повідомив Департамент будівництва та житлового забезпечення, що у відділі на виконанні наявні виконавчі провадження, за якими містяться обтяження, а саме: № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, №  НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9, НОМЕР_10, № НОМЕР_11, № НОМЕР_12 за яким боржником є ОСОБА_1 та оскільки Департамент будівництва та житлового забезпечення не є стороною у вищевказаних виконавчих провадженнях, відсутні підстави для надання будь-якої інформації.
		Рішенням Деснянського районного суду м. Києва 14 лютого 2022 року у справі № 754/17052/21  встановлено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Департаментом будівництва та житлового забезпечення повторно направлено лист від 09 січня 2023 року №056/93-107 до Деснянського ВДВС з проханням вчинити дії, щодо зняття обтяжень з квартири АДРЕСА_1 , яка визнана відумерлою спадщиною та передана у власність територіальній громади міста Києва. Проте, Деснянський ВДВС листом від 23 січня 2023 року № 1722-З надав пояснення, щодо відсутності підстав для надання інформації стосовно порушеного питання та рекомендував звернутися з позовом до суду у порядку статті 29 Закону України «Про виконавче провадження».
		Посилалась на те, що Київська міська рада як представницький орган територіальної громади міста Києва, прийняла у власність майно, однак наявний запис про обтяження від 09 лютого 2006 року № 48300757 на вказану вище квартиру позбавляє можливості вільно користуватися та розпоряджатися майном у відповідності до статті 317 ЦК України.
		На підставі викладеного просили:
		скасувати всі наявні обтяження на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради;
		зняти арешт з нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Деснянського районного суду 08 листопада 2023 рокупозов Київської міської ради до Деснянського районного ВДВС, третя особа - Центральне міжрегіональне управління Мінюсту України, про скасування арешту майна - задоволено.
		Скасовано всі наявні обтяження на квартиру АДРЕСА_1 , що належна на праві власності територіальній громаді Київській міській громаді м. Києва в особі Київської міської ради.
		Знято арешт з нерухомого майна, а саме: з квартири АДРЕСА_1 .
		Стягнуто з Деснянського районного ВДВС на користь Київської міської ради судовий збір у розмірі 2684 грн.
		Суд першої інстанції виходив з того, що арешт на спірну квартиру було накладено органом виконавчої служби у 2006 році, на даний час виконавче провадження не здійснюється, а відтак потреби в арешті не існує. На теперішній час наявність цього обтяження (арешту) квартири перешкоджає позивачу у здійсненні ним права власності на вказану квартиру. Скасувати арешт в іншому порядку неможливо, оскільки виконавче провадження, під час здійснення якого було накладено арешт, знищено за закінченням строків зберігання. Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд зробив висновок про те, що підстав для накладення арешту на спірну квартиру на даний час не існує, а наявність накладеного обтяження майна порушує права позивача, що дає підстави для задоволення позову, оскільки іншим шляхом відновити порушені права позивача неможливо.
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2024 року апеляційну скаргу Деснянського ВДВС Центрального міжрегіонального управління Мінюсту України задоволено частково.
		Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року - скасовано. Провадження у справі за позовом Київської міської ради до Деснянського районного ВДВС, третя особа: Центральне міжрегіональне управління Мінюсту України про скасування арешту з майна - закрито.
		Апеляційний суд виходив з того, що спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
		Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Господарський процесуальний кодекс України також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).
		Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладений арешт, та про зняття такого арешту підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, якщо сторонами відповідного спору є юридичні особи. Таким чином, спір, який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби (у тому числі із її посадовими і службовими особами) з приводу зняття арешту з нерухомого майна, має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем є Київська міська рада, відповідачем - Деснянський районний ВДВС, арешт на спірне майно - квартиру накладений в інтересах КП «Житлорембудсервіс» та АЕК «Київенерго».
		Оскільки сторонами спору є юридичні особи, суд зробив висновок, що спір, пов`язаний з належністю майна, на яке накладений арешт, та про зняття такого арешту підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		У серпні 2024 року Київська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		            позивач самостійно в позовній заяві визначає, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої предявлений позов та зазначає , які саме дії необхідно вчинитим для відновлення порушеного права;
		            суд першої інстанції правильно встановив, що в системі АСВП наявна інформація щодо завершеного виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 02 серпня 2010 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь АЕК «Київенерго» боргу в сумі 4907,50 грн у звязку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, але залишається арешт на все майно божника, накладений постановою від 03 лютого 2006 року;
		            ніяких господарських правовідносин у АЕК «Київенерго» та КП «Житлорембудсервіс» зі ОСОБА_1 немає;
		            суд апеляційної інстанції не зібрав та не дослідив всі необхідні докази для підтвердження наявності зобов`язань власника спірної квартири;
		            Київська міська рада обрала вірний спосіб захисту прав щодо звільнення майна з-під арешту шляхом звернення в порядку цивільного судочинства до суду, який видав виконавчий документ, де сторонами виконавчого провадження є фізична та юридична особа.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 754/7141/23 та витребувано справу із суду першої інстанції.
		У вересні 2024 року матеріали справи № 754/7141/23 надійшли до Верховного Суду.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		В ухвалі Верховного Суду від 23 липня 2024 року вказано, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
		Фактичні обставини
		Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, власником квартири АДРЕСА_1 якої є Київська міська рада від 15 червня 2023 року наявне обтяження 48300757 Дата, час державної реєстрації: 09 лютого 2006 року 13:01:48 Державний реєстратор: Бандура Ю. В., Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ, постанова серія ае № 699862 від 03 лютого 2006 року, видана ВДВС Деснянського РУЮ у місті Києві внесеній на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 65317884 від 01 листопада 2022 року.
		Відповідно до листа Деснянського РВ ДВС м. Київ ЦМУЮ МЮ (м. Київ) від 01 грудня 2022 року № 27610-З та від 23 січня 2023 року № 1722-З повідомлено, що у відділі на виконанні наявні виконавчі провадження, за якими містяться обтяження, а саме:  № НОМЕР_1,  № НОМЕР_2,  № НОМЕР_3, № НОМЕР_4,  № НОМЕР_5, № НОМЕР_6,  № НОМЕР_7, № НОМЕР_8,  № НОМЕР_9, № НОМЕР_13, № НОМЕР_11, № НОМЕР_12, за якими боржником є ОСОБА_1 .
		Відповідно до листів Деснянського РВ ДВС м. Київ ЦМУЮ МЮ (м. Київ) від 11 серпня 2023 року, 14 вересня 2023 року та від 22 вересня 2023 року 
		№ НОМЕР_9 повідомлено, що після перевірки автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № НОМЕР_9 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2965/10 від 02 серпня 2010 року Деснянського районного суду м. Києва про стягнення зі ОСОБА_1 на користь АЕК «Київенерго» заборгованості в розмірі 4907,50 грн.
		11 квітня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.
		08 червня 2012 року державним виконавцем винесена постанова про повернення ВД стягувачеві пункт 2 частина 1 статті 47 (відсутність у боржника майна), а саме: вжитими державним виконавцем заходами в ході проведення виконавчих дій, стягнути кошти виявилось не можливим. Згідно відповіді УДАІ МВС України у м. Києві за боржником рухомого майна на праві власності не зареєстровано. Згідно відповіді ДПІ у Деснянському районі м. Києва боржник як ФОП не перебуває.
		В АСВП НОМЕР_9 відсутня інформація про сплату боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
		Позиція Верховного Суду
		Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).
		Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
		Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
		Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
		Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
		Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін переважно є фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, зазвичай, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесене до інших видів судочинства.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 340/25/19 (провадження № 11-669апп19) зазначено, що для визначення юрисдикції суду необхідно встановити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби з накладення арешту на певне майно, то такий спір треба розглядати за правилами адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності чи іншого речового права, то ці спори слід розглядати за правилами цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин. Оскільки підставою позову позивачка визначила наявність арешту, накладеного на невизначене майно спадкодавця, що перешкоджає їй в оформленні спадкових прав на нерухоме майно, Велика Палата Верховного Суду вважала, що позов спрямований на захист цивільних прав позивачки, пов`язаний з оформленням права власності на спадкове майно та фактично є різновидом негаторного позову, який треба розглядати за правилами цивільного судочинства.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 813/1341/15 (провадження № 11-38апп19) за позовом юридичної особи-іпотекодержателя до органу державної виконавчої служби про визнання протиправною та скасування постанови відповідача у частині накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, та зобов`язання відповідача звільнити майно з-під арешту, Велика Палата Верховного Суду, враховуючи характер спірних правовідносин, які стосувалися порушення права позивача на задоволення його вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами боржника, виснувала, що спір є цивільно-правовим. Тому залежно від суб`єктного складу його слід вирішувати за правилами цивільного або господарського судочинства.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 757/21143/15-ц (провадження № 14-112цс18) зроблено висновок, що «учасниками цієї справи є юридичні особи: іпотекодержатель (позивач), а також Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві та Міністерство юстиції України. Тому незалежно від підстав арешту майна, враховуючи характер спору, позов про зняття арешту з нерухомого майна згідно зі статтею 15 ЦПК України, статтями 1 і 12 ГПК України в редакції, чинній на час вирішення спору судами першої й апеляційної інстанцій, мав розглядатися за правилами господарського судочинства».
		У справі, що переглядається, позов пред`явлено Київською міською радою до Деснянського районного ВДВС і за своїм субєктним складом такий позов повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
		За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив обгрунтований висновок про закриття провадження у справі.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята без додержання норм процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		Оскільки судове рішення підлягає залишенню без змін, судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на особу, яка її подала.
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.
		Постанову Київського апеляційного суду від 09 липня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді                                                                              І. О. Дундар
		Є. В. Краснощоков
		В. І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...