Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/12919/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: 18.12.2024. Зареєстровано: 19.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2024.
Дата набрання законної сили: 21.01.2025
Номер судового провадження: 2/521/5898/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 521/12919/24
		Провадження №2/521/5898/24
		 
		З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 грудня 2024 року м. Одеса
		Малиновський районний суд м. Одеси
		у складі головуючого судді  Ганошенка С.А.,
		за участю секретаря судового засідання  Довгань Ж.А.,
		розглянувши за правиламизагального позовногопровадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач 16.08.2024 року звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, посилаючись на те, що перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 , зареєстрованому 01 серпня 2020 року Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що 01 серпня 2020 року зроблено відповідний актовий запис за № 1074. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05.11.2024 року шлюб між сторонами розірвано. За час перебування у шлюбі подружжям було придбане у спільну сумісну власність наступне майно: легковий автомобіль марки INFINITI, модель G25, 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_1 . Право власності на вказаний автомобіль було зареєстроване за відповідачем 18.08.2020 року. За час перебування у шлюбі подружжям не укладався шлюбний договір та договір про правовий режим майна, придбаного під час перебування у шлюбі.
		Ухвалою суду від 19.08.2024 року відкрито провадження у справі в загальному позовному порядку.
		Ухвалою суду від 31.10.2024 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 28.11.2024 року.
		У судові засідання 18.09.2024, 08.10.2024, 31.10.2024, 28.11.2024, 18.12.2024 року позивач та представник позивача  адвокат Ярмолович О.Є. не з`явилися, надали суду заяву, просили розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги просять задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечують. 
		Відповідач у судові засідання 18.09.2024, 08.10.2024, 31.10.2024, 28.11.2024, 18.12.2024 року не з`явився, повідомлений належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції за адресою його реєстрації. Поштові відправлення повернулися до суду у зв`язку із відсутністю адресата, відзиву на позовну заяву суду не надав, клопотань та заяв від відповідача не надходило..
		У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
		Враховуючи викладене, згідно з ч. 8ст. 178 ЦПК Українисуд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюютьсяглавою 8 Сімейного кодексу Українита главою 26книги третьої Цивільного кодексу України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.
		Згідност. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Відповідно дост. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебувала із ОСОБА_2 у шлюбі, зареєстрованому 01 серпня 2020 року Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що 01 серпня 2020 року зроблено відповідний актовий запис за № 1074 (а.с. 8). 
		Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05.11.2024 року шлюб між сторонами розірвано. 
		За час перебування у шлюбі подружжям було придбане у спільну сумісну власність наступне майно: легковий автомобіль марки INFINITI, модель G25, 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_1 . Право власності на вказаний автомобіль було зареєстроване за відповідачем 18.08.2020 року, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ України стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 09.06.2024 року та 18.06.2024 року (а.с. 13-14).
		Відповідно до ч. 3ст. 368 ЦК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Статтею 60 СК Українивстановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
		Згідност. 63 СК Українивизначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
		Частиною першоюстатті 69 СК Українивстановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
		Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. При тому, що не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на нього майно зареєстровано лише за одним з подружжя.
		Крім того, за загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зістаттею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують.
		Зазначена правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року № 6-843цс17.
		Згідно ч. 1ст. 70 СК Українита ч. 2ст. 370 ЦК України, частки майна дружини та чоловіка у спільній сумісній власності є рівними.
		За змістом статей69,70 СК Українидружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		Як роз`яснено в пунктах 23, 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті60,69 СК України, частина третястатті 368 ЦК України) відповідно до частин другої, третьоїстатті 325 ЦК Україниможуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.
		Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
		Отже, суд прийшов до висновку, що спірне майно, а саме легковий автомобіль марки INFINITI, модель G25, 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_1 , набуте у шлюбі є спільною сумісною власністю подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, враховуючи презумпцію спільності майна, набутого за час шлюбу, яка сторонами спростована не була.
		Аналіз змісту положень ст. 71 СК України дає підстави для висновку про те, що ч. 4 та ч. 5 цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому частки у спільному майні за рахунок іншого з подружжя, з подальшим припиненням права власності на цю частку.
		Принцип обов`язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (ст. 365 цього Кодексу), в першу чергу застосовується до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації. Гарантуючи, що компенсація буде виплачена, позивач вносить необхідну суму на депозитний рахунок суду.
		Такий підхід відповідає закріпленим у статті 7 СК України засадам розумності і добросовісності, оскільки відповідач надає свою згоду на позбавлення його частки у праві власності, отримуючи, у свою чергу, гарантоване грошове відшкодування.
		Відповідно до ст. 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати цільового призначення. Автомобіль є річчю неподільною.
		Залишення неподільної речі у спільній власності без проведення реального поділу не позбавить того з подружжя, хто фактично цією річчю користується, можливості користуватися нею в подальшому. Одночасно інший з подружжя позбавляється як можливості користуватися спірною річчю, хоча вона перебуває у спільній власності, так і грошової компенсації, яку інша сторона добровільно на депозитний рахунок не внесла.
		Оцінюючи положення ч. 5 ст. 71 СК України як такі, що застосовуються до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до іншого з вимогами про припинення його права на частку у спільному майні, Верховний Суд зробив висновок, що ця норма не вимагає обов`язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач.
		Аналогічні висновки висловлені, зокрема у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 210/4854/15-ц (провадження № 61-30421св18) та від 03 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц (провадження № 61-46326св18).
		Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (пункт 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року № 11).
		Відповідно до «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої спільним наказом Міністерство юстиції України та Фонд державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003, ринкова вартість КТЗ (його складників) - вартість, за яку можливе відчуження КТЗ (його складників) на ринку подібного КТЗ (його складників) на дату оцінки за договором, укладеним між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Поняття дійсної вартості, що вживається у судовій практиці, за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.
		Середня ринкова ціна в Україні автомобіля марки INFINITI, модель G25, 2010 року випуску, VIN НОМЕР_1 , станом на дату оцінки 01.07.2024, становить 337 473,00 гривень, що підтверджується висновком експерта ОНДІСЕ Міністерства юстиції України про проведення транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу № 24-3450 (а.с. 16-28).
		Виходячи з рівності часток майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, в порядку поділу спільного майна подружжя з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошова компенсація за 1/2 частину автомобіля марки INFINITI, модель G25, 2010 року випуску, VIN НОМЕР_1 , що складає 168 736,50 гривень (337 473,00 / 2 = 168 736,50), замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на автомобіль, яка відповідно припиняється і залишається у власності особи, що сплатила компенсацію такої частки.
		Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		На підставіст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
		Згідност. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того, суд враховує, що відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.
		Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя підлягають задоволенню в повному обсязі.
		На підставі ст. ст.60,61,69,70,71 СК України,15, 16, 355, 356, 357 ЦК України, керуючись ст. ст.12,13,81,141,142,259,223,264,354 ЦПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя - задовольнити.
		Визнати спільноюсумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 майно, набуте ними за час шлюбу, а саме автомобіль марки INFINITI, модель G25, 2010 року випуску, VIN НОМЕР_1 .
		У порядку поділу спільного майна, набутого подружжям за час шлюбу, стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію вартості 1/2 частки:автомобіля марки INFINITI, модель G25, 2010 року випуску, VIN НОМЕР_1 , що складає 168 736,50 гривень.
		У порядку поділу спільного майна, набутого подружжям за час шлюбу, припинити право власності ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на 1/2 частки автомобіля марки INFINITI, модель G25, 2010 року випуску, VIN НОМЕР_1 .
		Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) право особистої приватної власності на автомобіль марки INFINITI, модель G25, 2010 року випуску, VIN НОМЕР_1 .
		Стягнути з  ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у сумі 1687, 37 грн.
		Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) витратиза підготовкувисновку експерта№ 24-3450транспортно-товарознавчогодослідження колісноготранспортного засобуу сумі 4 543,68 гривень.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Повний текст рішення виготовлений 18.12.2024 року.
		 
		 
		 
		Суддя                            Сергій ГАНОШЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...