Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 600/358/21-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2024. Зареєстровано: 19.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2024.
Дата набрання законної сили: 18.12.2024
Номер судового провадження: К/990/4117/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 грудня 2024 року 
		м. Київ
		справа №600/358/21-а
		адміністративне провадження № К/990/4117/22  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Чиркіна С.М.,
		суддів:                Бевзенка В.М., Шарапи В.М., 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.09.2021 (головуючий суддя: Лелюк О.П.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021 (головуючий суддя: Капустинський М.М., судді: Смілянець Е.С., Сапальова Т.В.) у справі № 600/358/21-а за позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецький промінь» про анулювання ліцензії,
		У С Т А Н О В И В:
		І. РУХ СПРАВИ
		У лютому 2021 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада, Регулятор,  або позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецький промінь» (далі - ТОВ «Чернівецький промінь» або відповідач), в якому просила анулювати ліцензію на мовлення НР №00657-м від 19.09.2018, видану ТОВ «Чернівецький промінь».
		Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 17.09.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021, у задоволенні позову відмовив.
		Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нову постанову про задоволення позову.
		IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
		Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2022 відкрито касаційне провадження у справі.
		Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 19.09.2024.
		Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2024 справу призначено до розгляду у відкрите судове засідання на 15.10.2024.
		Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2024 забезпечено участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
		Присутній у судовому засідання 15.10.2024 представник позивача доводи та вимоги касаційної скарги підтримав у повному обсязі. Просив Суд касаційну скаргу задовольнити.
		Представник відповідача заперечив проти доводів та вимог касаційної скарги в повному обсязі. Просив Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги Нацради та залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій.
		Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін було вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
		Одночасно з цим, судом було надано сторонам строк для подання додаткових пояснень з питань, що виникли у ході касаційного розгляду справи.
		ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		Позовна заява обґрунтована тим, що   ТОВ «Чернівецький промінь» має ліцензію на мовлення НР № 00657-м від 19.09.2018 та є ліцензіатом Національної ради.
		Водночас, за результатами моніторингу мовлення ТОВ «Чернівецький промінь» за 16.11.2020, 17.11.2020, 19.11.2020, 20.11.2020, 21.11.2020, 22.11.2020 та 29.11.2020 (у день голосування) в телеефірі зафіксовано трансляцію передач/сюжетів, що містять приховану передвиборну агітацію, що є ознаками порушення ліцензіатом вимог частин четвертої та п`ятої статті 51, частини третьої статті 52, частин четвертої та восьмої статті 57 Виборчого кодексу України, пункту «а» частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
		У зв`язку із цим на засіданні Національної ради 10.12.2010 було прийнято рішення №1529 про призначення позапланової виїзної перевірки відповідача.
		Про проведення перевірки у період з 17.12.2020 по 17.12.2020 директора телекомпанії Спрінчінат А.С. було повідомлено завчасно, 11.12.2020, листом №2/29 від 11.12.2020. 
		У вказаному листі Національна рада просила забезпечити умови для проведення перевірки шляхом надання документів та їх копій, а також забезпечити присутність працівника, відповідального за розміщення в телеефірі відповідача передач/сюжетів, що містять приховану передвиборну агітацію.
		О 12 годині 30 хвилин 17.12.2020 уповноважені особи Національної ради  прибули за місцезнаходженням ліцензіата, проте директор ТОВ «Чернівецький промінь» Спрінчінат А.С. була відсутня на робочому місці. 
		З метою з`ясування ситуації посадові особи Національної ради у телефонному режимі зв`язалися із Спрінчінат А.С., яка у свою чергу повідомила, що з 16.12.2020 перебуває на лікарняному в підтвердження чого надіслала на електронну адресу Національної ради копію листка непрацездатності.
		Отже, з 12 години 30 хвилин уповноважені особи позивача перебували за місцезнаходженням ліцензіата та очікували на уповноваженого представника відповідача.
		Проте, лише о 17 годині 30 хвилин за місцезнаходженням ліцензіата прибув адвокат Раздорський Р.А., який пред`явив представникам Регулятора документи, які підтверджують повноваження представляти ліцензіата у ході перевірки та допустив уповноважених осіб Національної ради розпочати позапланову виїзну перевірку відповідача.
		У контексті наведених обставин, позивач наголосив, що такий тривалий часовий проміжок очікування уповноваженими особами Національної ради свідчить про умисне затягування ліцензіатом часу в день позапланової виїзної перевірки та вчинення дій, що перешкоджають проведенню перевірки, враховуючи той факт, що компанії було заздалегідь відомо про призначену перевірку. 
		Із посиланням на абзац 2 пункту 1 розділу IV Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, затвердженої рішенням Національної ради України з питань телебаченні і радіомовлення від 08.02.2012 № 115, зареєстрованої в Мін`юсті України 24.02.2012 за № 313/20626 (зі змінами та доповненнями; далі - Інструкція № 115) позивач наголосив, що на ліцензіата покладено обов`язок своєчасно надати уповноваженим особам Національної ради у повному обсязі всі документи, пов`язані з предметом перевірки.
		Проте, на прохання представника Національної ради надати необхідні для здійснення перевірки документи, а саме: плей-листи, ефірні сітки та витяги з журналу обліку та реєстрації передач ТОВ «Чернівецький промінь» за 16.11.2020, 17.11.2020, 19.11.2020, 20.11.2020, 21.11.2020, 22.11.2020 та 29.11.2020 уповноваженою особою ліцензіата було відмовлено з посиланням на те, що в нього відсутній доступ до службового кабінету директора товариства, а відтак і до зазначеного переліку документів. 
		Також Раздорський Р.А. повідомив, що не має доступу до печатки ТОВ «Чернівецький промінь». 
		Оскільки уповноважений представник відповідача відмовився надавати запитувані документи, уповноваженими особами Національної ради було складено акт про відмову в проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чернівецький промінь».
		На думку позивача, зазначене у відповідності до вимог пункту «г» частини п`ятої статті 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» є підставою для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії, виданої ТОВ «Чернівецький промінь» (НР №00657-м від 19.09.2018).
		Відповідач позов не визнав. Вважає безпідставними та необґрунтованими твердження позивача як про відмову ліцензіата у проведенні перевірки його діяльності працівниками Національної ради, так і про наявність підстав для притягнення його до відповідальності за вчинене правопорушення.
		На переконання відповідача, відмова ліцензіата у проведенні перевірки передбачає вчинення з боку останнього умисних дій, які мають на меті унеможливлення проведення перевірки. Між тим, напередодні проведення перевірки директор ТОВ «Чернівецький промінь» захворіла, а дії адвоката, який прибув на перевірку як представник ліцензіата, мали полягати у наданні ним правової допомоги згідно із ордером про надання правової допомоги, а не у заміщенні директора товариства як особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки.
		Крім цього, завданням адвоката було надання уповноваженим особам позивача відомостей про те, що відповідач не відмовляється від проведення перевірки, фактично перебуває і здійснює свою діяльність як телеорганізація за місцезнаходженням, вказаним у ліцензії, проте за відсутності директора ТОВ «Чернівецький промінь», що пов`язано із хворобою, клопотати про відкладення проведення перевірки до часу одужання директора для організації проведення перевірки на належному рівні.
		Проте, уповноважені особи позивача замість вирішення питання про відкладення перевірки, внаслідок неможливості її проведення за наявності поважних причин, вимагали від адвоката додаткові документи з питань, що виникли під час перевірки, які були відсутні в адвоката. 
		Разом з цим в акті про відмову в проведенні позапланової виїзної перевірки позивач не надав належної оцінки зазначеним обставинам, що, на думку відповідача, свідчить про безпідставність висновку позивача про відмову у проведенні перевірки та складення зазначеного акту в односторонньому порядку.
		Відповідач також вважає безпідставними доводи позивача про допущення ТОВ «Чернівецький промінь» порушень законодавства, оскільки такі не відповідають фактичним обставинам справи. 
		За наведених вище аргументів, відповідач вважає, що відсутні передбачені законодавством підстави для анулювання ліцензії ТОВ «Чернівецький промінь» в судовому порядку.
		Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій наголошено на тому, що перед прибуттям на перевірку позивач повідомляв директора ТОВ «Чернівецький промінь» про проведення перевірки і просив забезпечити умови для проведення перевірки. Проте відповідачем не було вжито належних заходів для забезпечення проведення перевірки, що, на думку позивача, свідчить про умисне вчинення дій уповноваженою особою ліцензіата, спрямованих на перешкоджання проведенню перевірки уповноваженими посадовими особами позивача.
		Зазначене, на переконання позивача, спростовує доводи відповідача про допущення позивачем порушень вимог чинного законодавства, оскільки такі не відповідають фактичним обставинам справи.
		Наполягає на наявності підстав для анулювання ліцензії відповідача в судовому порядку.
		ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами попередніх інстанцій установлено, що 19.09.2018 на підставі рішення №1253 від 22.08.2018 Національною радою з питань телебачення та радіомовлення видано ТОВ «Чернівецький промінь» (58010, м. Чернівці, вул. Університетська, 20, код ЄДРПОУ 37722525) ліцензію на мовлення серії НР №00657-м строком дії до 19.09.2025. Вид мовлення - багатоканальне (телебачення). Територія розповсюдження програм - регіональне. Періодичність, час, обсяги мовлення по 24 години на добу.
		Зі змісту рішення Національної ради № 1529 від 10.12.2020 «Про призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чернівецький промінь» м. Чернівці (НР №00657-м від 19.09.2018, багатоканальні ТБ, логотип: Чернівецький промінь (комбіноване)») суди попередніх інстанцій установили, що за результатами моніторингу мовлення ТОВ «Чернівецький промінь», м. Чернівці (ліцензія на мовлення НР № 00657-м від 19.09.2018), за 16.11.2020, 17.11.2020, 19.11.2020, 20.11.2020, 21.11.2020, 22.11.2020 та 29.11.2020 (у день голосування) в телеефірі зафіксовано трансляцію передач/сюжетів, що містять приховану передвиборну агітацію, що є ознаками порушення ліцензіатом вимог частини четвертої статті 51, частини п`ятої статті 51, частини третьої статті 52, частини четвертої статті 57, частини восьмої статті 57, пункту «а» частини першої статті 59 Виборчого кодексу України.
		Розглянувши результати вказаного моніторингу, Національна рада вирішила призначити позапланову виїзну перевірку діяльності ТОВ «Чернівецький промінь», м.Чернівці (ліцензія на мовлення НР №00657-м від 19.09.2018), з метою перевірки дотримання вимог частини четвертої статті 51, частини п`ятої статті 51, частини третьої статті 52, частини четвертої статті 57, частини восьмої статті 57, пункту «а» частини першої статті 59 Виборчого кодексу України.
		На виконання зазначеного рішення позивачем 11.12.2020 було видано наказ №5а/247 «Про проведення позапланової виїзної перевірки діяльності ТОВ «Чернівецький промінь», м. Чернівці (ліцензія на мовлення НР № 00657-м від 19.09.2018)» та посвідчення на право проведення виїзної перевірки ТОВ «Чернівецький промінь» №186 на період 17.12.2020.
		11.12.2020 представником Національної ради було направлено на адресу директора ТОВ «Чернівецький промінь» Спрінчінат А.С. лист за № 2/79 з інформацією про проведення 17.12.2020 позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чернівецький промінь», а також проханням забезпечити умови для проведення перевірки шляхом завчасної підготовки документів та їх копії, необхідних для долучення до матеріалів перевірки, та забезпечення присутності працівника, відповідального за розміщення в телеефірі ТОВ «Чернівецький промінь» 16.11.2020 (о 14.14, 15.14, 17.14, 18.14), 17.11.2020 (о 15 10, 20.42, 22.42), 19.11.2020 (о 00.13, 20.30, 22.30), 20.11.2020 (о 20.34, 22.34), 21.11.2020 (о 20.38, 22.38), 29.11.2020 (о 00.30, 17.00, 21.00) та 29.11.2020 (о 10.58) передач/сюжетів, що містять приховану передвиборну агітацію, із документом, що засвідчує особу (паспорт), та документом, який підтверджує його повноваження/посадові обов`язки, або іншими документами, що дають підстави вважати його відповідальною особою за розміщення зазначених відеоматеріалів, якщо ця особа не є директором компанії.
		Зазначений лист було отримано особисто Спірнчінат А.С. 11.12.2020, що підтверджується її підписом.
		17.12.2020 адвокатом Раздорським Р.А., діючим в інтересах ТОВ «Чернівецький промінь» на підставі Ордера про надання правничої (правової) допомоги серії СЕ №1009441 від 17.12.2020, було подано представнику Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Чернівецькій області заяву із проханням про перенесення проведення перевірки ліцензіата на іншу дату у зв`язку із хворобою керівника, що підтверджується інформацією з листка непрацездатності від 16.12.2020. У заяві зазначено, що ТОВ «Чернівецький промінь» не відмовляється від проведення перевірки. Водночас Раздорський Р.А. , як представник, не має можливості доступу до документів ТОВ «Чернівецький промінь». Вказано, що 17.12.2020 представників Національної ради було допущено до проведення перевірки, така була розпочата, перешкод у її проведенні не вчинялось.
		17.12.2020 адвокатом Раздорським Р.А. також було подано представнику Національної рада України з питань телебачення і радіомовлення у Чернівецькій області пояснення, зміст яких аналогічний його заяві від 17.12.2020.
		Водночас 17.12.2020 уповноваженими особами Національної ради було складено акт про відмову в проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чернівецький промінь».
		У цьому Акті зафіксовано наступне:
		ТОВ «Чернівецький промінь», м. Чернівці було повідомлено про проведення позапланової виїзної перевірки завчасно, 11.12.2020, шляхом безпосереднього вручення листа-повідомлення (вихідний номер № 2/79 від 11.12.2020) директору телекомпанії Спрінчінат А.С.
		Відповідно до посвідчення на право проведення виїзної перевірки від 11.12.2020 №186, уповноважені особи Національної ради прибули до ліцензіата - ТОВ «Чернівецький промінь» за його місцезнаходженням: 58010, м. Чернівці, вул. Університетська, буд. 20.
		Директор ТОВ «Чернівецький промінь» Спрінчінат А.С. була відсутня на робочому місці. Представник Національної ради в Чернівецькій області для з`ясування ситуації зв`язалася телефоном із Спрінчінат А.С. Керівник товариства повідомила, що вона перебуває на лікарняному, та надіслала на електронну адресу Національної ради копію листка непрацездатності (серія АДЗ № 999351 від 16.12.2020), який надійшов на електронну адресу Національної ради 17.12.2020 о 12:39 год.).
		Суди констатували, що відповідачем зазначені вище обставини не заперечуються.
		Також у акті про відмову від проведення перевірки зазначено, що фактично з 16.12.2020 директору компанії було відомо, що вона не зможе взяти участь у перевірці, про яку була обізнана ще 11.12.2020, що підтверджується підписом на примірнику листа № 2/79 від 11.12.2020, який їй було вручено особисто.
		Директора ТОВ «Чернівецький промінь» було проінформовано, що уповноважені особи Національної ради чекають на уповноваженого представника ліцензіата для проведення позапланової виїзної перевірки.
		Таким чином, з 12:30 год. уповноважені особи Національної ради перебували за місцезнаходженням ліцензіата та очікували на уповноваженого представника ТОВ «Чернівецький промінь».
		О 17:30 за місцезнаходженням ліцензіата прибув адвокат Раздорський Р.А., який пред`явив уповноваженим особам Національної ради ордер на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Чернівецький промінь» СЕ №1009441.
		Факт прибуття адвоката Раздорського Р.А. до місцезнаходження ТОВ «Чернівецький промінь» 17.12.2020 о 17 год. 30 хв. також не заперечується відповідачем.
		У акті від 17.12.2020 також зазначено, що Раздорський Р.А. проінформував уповноважених осіб Національної ради про те, що він є уповноваженою особою ліцензіата на проведення перевірки та допустив перевіряючих розпочати позапланову виїзну перевірку ТОВ «Чернівецький промінь».
		Перевірку було розпочато згідно із вимогами Інструкції № 115.
		Разом із тим, на прохання представника Національної ради в Чернівецькій області Нечипорук Л.М. до Раздорського Р.А. надати необхідні для здійснення перевірки документи з питань, що виникли під час перевірки та для складання протоколів про адміністративне правопорушення, а саме: плей-листи, ефірні сітки та витяги з журналу обліку та реєстрації передач ТОВ «Чернівецький промінь» за перевіряємий період уповноваженою особою ліцензіата відмовлено з тієї причини, що в нього немає доступу до службового кабінету директора товариства, а відтак і до зазначеного переліку документів. Також Раздорський Р.А. повідомив, що не має печатки ТОВ «Чернівецький промінь». 
		Водночас, директору ТОВ «Чернівецький промінь» з 11.12.2020 було відомо про те, що 17.12.2020 буде проведено перевірку, однак належних заходів для забезпечення проведення цієї перевірки вжито не було, що свідчить про умисне вчинення дій уповноваженою особою ліцензіата спрямованих на перешкоджання проведенню перевірки уповноваженими посадовими особами Національної ради.
		У акті зазначено, що абзацами 3, 4 пункту 16 розділу III Інструкції саме на уповноважену особу ліцензіата покладено обов`язок створити умови для проведення перевірки уповноваженими особами Національної ради та своєчасно надати уповноваженим особам Національної ради пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час перевірки.
		Раздорського Р.А. було повідомлено, що відповідно до пункту 15 розділу III Інструкції № 115, ненадання у повному обсязі запитуваних документів, необхідних для здійснення перевірки та перешкоджання уповноваженим посадовим особам Національної ради проводити перевірку, вважається відмовою ліцензіата у проведенні перевірки, у разі настання цих обставини, складається акт про відмову в проведенні перевірки телерадіоорганізації.
		Проте Раздорський Р.А. повторно відмовився надати запитувані уповноваженими особами Національної ради документи.
		Таким чином, цим актом позапланової виїзної перевірки зафіксовано відмову ліцензіата у проведенні уповноваженими особами Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства, що є підставою для звернення до суду про анулювання ліцензії відповідно до пункту «г» частини п`ятої статті 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
		Судами попередніх інстанцій також установлено, що за результатами розгляду акту про відмову в проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чернівецький промінь» від 17.12.2020 позивачем було прийнято рішення від 23.12.2020 № 1701 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чернівецький промінь» м. Чернівці (НР № 00657-м) від 19.09.2018, багатоканальне мовлення, логотип: «Чернівецький промінь (комбіноване)»), пунктами 1, 2 якого визнано факт відмови ліцензіата ТОВ «Чернівецький промінь», м. Чернівці, у проведенні уповноваженими особами Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства України та вирішено звернутись до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення ТОВ «Чернівецький промінь», м. Чернівці, НР №00657-м від 19.09.2018.
		За таких обставин, керуючись пунктом «г» частини п`ятої статті 37 Закону України  «Про телебачення і радіомовлення», Національна рада звернулася із цим позовом до суду.
		V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавчі норми, які регулюють спірні правовідносини, не передбачають застосування іншої, аніж анулювання ліцензії, санкції за відмову ліцензіата у проведенні перевірки.
		Разом з цим, суди наголосили, що під відмовою у проведенні перевірки розуміється, зокрема, перешкоджання уповноваженим посадовим особам Національної ради проводити перевірку, а також ненадання у повному обсязі запитуваних документів, необхідних для здійснення перевірки.
		Водночас, оскільки Закон України «Про телебачення і радіомовлення» визначає можливість застосування крайнього заходу впливу до ліцензіата за відмову у проведенні працівниками Національної ради перевірки його діяльності, як-то анулювання ліцензії, то поняття «відмова ліцензіата у проведенні перевірки» слід тлумачити не в буквальному сенсі, а з урахуванням кожного специфічного факту та аргументу, який міг вплинути на настання такої обставини.
		Встановивши обставини справи, суди обох інстанцій дійшли висновку, що проведення 17.12.2020 позапланової виїзної перевірки відповідача не відбулося через об`єктивні причини, які фактично не залежали від волі ліцензіата (хвороба директора ТОВ «Чернівецький промінь»). 
		Суди встановили, що під час проведення перевірки 17.12.2020 директор ТОВ «Чернівецький промінь» Спрінчінат А.С. була тимчасово непрацездатна (перебувала на лікарняному), про що 16.12.2020, тобто завчасно, остання повідомила позивача шляхом надсилання на електронну адресу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення відповідного листка непрацездатності.
		Водночас, дослідивши зміст Ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії СЕ №1009441 від 17.12.2020, наданого при проведенні перевірки, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що адвокат Раздорський Р.А. мав право лише представляти інтереси ТОВ «Чернівецький промінь» у Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, їх представництвах. Тобто, названа особа могла лише надавати правову допомогу ТОВ «Чернівецький промінь», а не заміщувати директора ТОВ «Чернівецький промінь» під час проведення перевірки.
		Своєю чергою, позивачем не надано належних доказів того, що крім директора ТОВ «Чернівецький промінь» Спрінчінат А.С., станом на 17.12.2020, інші особи мали як право, так і реальну можливість доступу до документів ТОВ «Чернівецький промінь», необхідних для здійснення перевірки.
		Суди також акцентували увагу на тому, що у листі від 11.12.2020 № 2/79 позивач не конкретизував які саме документи має підготувати та надати відповідач при перевірці. 
		Водночас, інших, окрім листа-повідомлення № 2/79, запитів, листів з вимогою надати документи для здійснення перевірки позивачем відповідачу не направлялось (не видавалось).
		За таких обставин, суди дійшли висновку, що незазначення позивачем конкретного переліку необхідних документів унеможливило відповідача при проведенні перевірки надати перевіряючим саме «у повному обсязі запитувані документи, необхідні для здійснення перевірки».
		Також суди встановили, що у заяві від 17.12.2020, так і у поясненнях від 17.12.2020, адвокат відповідача не відмовлявся від проведення перевірки, а клопотав про її відкладення, що зумовлено об`єктивними причинами (хворобою керівника).
		На переконання судів обох інстанцій, встановлені у справі обставини свідчать про те, що поведінку відповідача не варто беззаперечно розцінювати як «відмову ліцензіата у проведенні перевірки, що виразилось у ненаданні у повному обсязі запитуваних документів, необхідних для здійснення перевірки».
		Підсумовуючи викладене, суди обох інстанцій дійшли одностайного висновку, що у спірному випадку відсутні підстави стверджувати про вчинення відповідачем дій, які необхідно трактувати як відмову ліцензіата у проведенні перевірки в розумінні положень Закону України «Про телебачення і радіомовлення», що дає право Національній раді звернутися до суду із позовною вимогою про анулювання ліцензії на мовлення.
		Також, зважаючи на правове регулювання спірних правовідносин у співвідношенні зі встановленими обставинами справи, та враховуючи наслідки анулювання ліцензії на мовлення, тобто, фактично, припинення господарської діяльності відповідача, суди дійшли висновку, що такий вид санкції як анулювання ліцензії є неспівмірним з тяжкістю допущеного, на думку позивача,   порушення.
		Суди попередніх інстанцій також зробили посилання на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 27.05.2021 у справі № 640/2582/19, в контексті того, що при вирішенні публічно-правового спору за зверненням суб`єкта владних повноважень (у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом), адміністративний суд наділений певним процесуальним розсудом (свободою вибору), який здійснюється через призму оцінювання фактичних обставин справи та врахування загальних і публічних інтересів.
		Своєю чергою, адміністративний розсуд обумовлюється, зокрема, дотриманням принципів законності, доцільності, розумності, обґрунтованості та пропорційності. Разом з тим, принцип пропорційності означає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
		VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ 
		Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.
		Скаржник наполягає, що у зв`язку із ненаданням у повному обсязі запитуваних документів, необхідних для здійснення перевірки, актом позапланової виїзної перевірки зафіксовано відмову ліцензіата у проведенні уповноваженими особами Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства, що є підставою для звернення з позовом до суду про анулювання ліцензії відповідно до пункту «г» частини п`ятої статті 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
		У спростування висновків судів попередніх інстанцій скаржник зазначив, що про проведення позапланового заходу контролю відповідача було повідомлено заздалегідь шляхом вручення директору телекомпанії під підпис листа-повідомлення № 2/79 від 11.12.2020, у якому Національна рада просила забезпечити умови для проведення перевірки, а саме: підготувати документи та їхні копії, необхідні для долучення до матеріалів перевірки, а також забезпечити присутність працівника, відповідального за розміщення в телеефірі відповідача передач/сюжетів, що містять приховану передвиборну агітацію, із документом, що засвідчує особу (паспорт), та документом, який підтверджує його повноваження/посадові обов`язки, або іншими документами, що дають підстави вважати його відповідальною особою за розміщення зазначених відеоматеріалів, якщо ця особа не є директором компанії.
		Зазначене, на переконання скаржника, свідчить про те, що Національна рада діяла у відповідності до вимог Інструкції № 115, оскільки повідомлення про проведення перевірки містило всі реквізити передбачені пунктом 13 розділу III Інструкції. 
		Більш того, позивач завчасно просив забезпечити при перевірці присутність працівника, відповідального за розміщення в телеефірі ТОВ «Чернівецький промінь» передач/сюжетів, що містять приховану передвиборну агітацію, окресливши тим самим орієнтовний перелік документів.
		Вже у ході перевірки, керуючись абзацом 7 пункту 17 розділу III Інструкції, посадові особи Національної ради просили надати необхідні для здійснення перевірки документи з питань, що виникли під час перевірки, а саме: плей-листи, ефірні сітки та витяти з журналу обліку та реєстрації передач ТОВ «Чернівецький промінь» за 16.11.2020, 17.11.2020, 19.11.2020, 20.11.2020, 21.11.2020, 22.11.2020 та 29.11.2020.
		Водночас Інструкцією не покладено обов`язку на уповноважених осіб Національної ради, які здійснюють позапланову виїзну перевірку, завчасно та письмово інформувати ліцензіата щодо списку документів, які мають бути ним надані під час виїзної перевірки. 
		Такі вимоги встановлюються лише щодо безвиїзних перевірок.
		Також скаржник вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що адвокат Раздорський Р.А. не є уповноваженою особою ліцензіата, оскільки абзацом 2 пункту 16 розділу ІІІ Інструкції № 115 прямо передбачено, що лише керівник або уповноважений представник ліцензіата під час проведення перевірки допускають уповноважених осіб Національної ради до місця проведення перевірки.
		У ході проведення перевірки, Раздорський Р.А. пред`явив уповноваженим особам Національної ради Ордер на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Чернівецький промінь», який виданий на підставі договору про надання правової безоплатної допомоги № 17/12/2020 від 17.12.2020, що, на думку скаржника, підтверджує існування об`єктивної можливості забезпечення керівником ліцензіата належних умов для проведення перевірки.
		Крім того, Раздорський Р.А. безпосередньо наголосив уповноваженим особам Національної ради, що він є уповноваженою особою ліцензіата на проведення перевірки та допустив перевіряючих розпочати позапланову виїзну перевірку відповідача. Зазначена обставина також підтверджується письмовою заявою Раздорського Р.А. від 17.12.2020, в якій було зазначено про те, що уповноважених осіб допущено до перевірки.
		Таким чином, враховуючи викладені обставини, Національна рада мала достатньо підстав вважати адвоката Раздорського Р.А. уповноваженою особою ліцензіата та відповідно правомірно очікувала надання цією особою запитуваних документів, в тому числі, мати доступ до документів ТОВ «Чернівецький промінь». 
		Також скаржник наголосив, що чинним законодавством, яке регулює правовідносини у сфері телебачення і радіомовлення, не передбачено продовження строків проведення перевірки, а тому вимоги викладені у заяві від 17.12.2020 не могли бути задоволені Національною радою.
		Окрім викладеного, скаржник також вважає недоречними посилання судів попередніх інстанцій на правові висновки Верховного Суду у справі № 640/2582/19 з підстав неподібності правовідносин.
		Від відповідача надійшли письмові пояснення у справі, в яких останній просить Суд залишити скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що відповідна оцінка доводам позивача, викладеним у касаційній скарзі, була надана судами попередніх інстанцій при вирішенні справи по суті. 
		Відповідач вважає, що поведінку ліцензіата не варто беззаперечно розцінювати як відмову ліцензіата у проведенні перевірки, що виразилось у ненаданні у повному обсязі запитуваних документів, необхідних для здійснення перевірки.
		Натомість проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чернівецький промінь» не відбулося через об`єктивні причини, які фактично не залежали від волі ліцензіата.
		Також із посиланням на правові висновки Верховного Суду у справах №826/14324/17 (постанова від 29.04.2021), № 826/14323/17 (постанова від 01.09.2020), №826/14604/17 (постанова від 22.12.2020) та № 826/14601/17 (постанова від 22.06.2020) відповідач стверджує, що зверненню Національної ради до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення мають передувати як факти систематичного порушення телерадіоорганізацією законодавства про телебачення і радіомовлення, так і застосування до неї послідовно таких санкцій, як попередження та стягнення штрафу.
		Відповідач також зазначив, що з прийняттям Закону України від 13.12.2022 №2849-ІХ «Про медіа» (набрав чинність 31.03.2023) докорінно змінено процедуру анулювання ліцензії у сфері медіа. 
		Ліцензіат вважає, що мета змін чинного законодавства полягає у припиненні свавільного позбавлення телерадіоорганізацій ліцензій на мовлення з боку регулятора, що, на його думку, має місце у спірному випадку з ТОВ «Чернівецький промінь».
		18.10.2024 від Національної ради надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач наполягає, що достеменно знаючи про дату проведення перевірки, конкретні дати і проміжки часу, в яких було зафіксовано ознаки правопорушення виборчого законодавства, директор ТОВ «Чернівецький промінь» мала достатньо часу забезпечити належні умови для проведення перевірки.
		Також позивач із посиланням на інформацію, зазначену у штатному розписі станом на 01.01.2018, який подавався ТОВ «Чернівецький промінь» разом із заявою про продовження ліцензії на мовлення від 20.03.2018, стверджує, що у відповідача достатня кількість осіб у штаті для забезпечення сприятливих умов для проведення заходу контролю.
		25.10.2024 від ТОВ «Чернівецький промінь» надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач наполягає на всебічності та об`єктивності встановлення судами попередніх інстанцій обставин у справі. Натомість вважає, що позивач намагається спотворити обставини, достеменно встановлені судами попередніх інстанцій.
		Відповідач також посилається на зміну правового регулювання спірних правовідносин.
		VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
		Правові засади діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) як конституційного, постійно діючого, колегіального, наглядового та регулюючого державного органу в галузі телерадіомовлення визначає Закон України від 23.09.1997 № 538/97-ВР «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 538/97-ВР).
		Стаття 1 Закону № 538/97-ВР визначає, що Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.
		Приписами статті 13 Закону № 538/97-ВР передбачено, що Національна рада здійснює, серед іншого, нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів; офіційний моніторинг телерадіопрограм, а також застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону.
		Відповідно до статті 18 цього Закону ліцензування телерадіомовлення здійснює Національна рада.
		Порядок ліцензування телерадіомовлення визначається   Законом України «Про телебачення і радіомовлення».
		Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань, є Закон України від 21.12.1993 №3759-ХІІ «Про телебачення і радіомовлення» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 3759-ХІІ).
		Частиною четвертою статті 7 Закону № 3759-ХІІ визначено, що єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада).
		За визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону, ліцензія на мовлення - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, використовувати канали мовлення, мережі мовлення, канали багатоканальних телемереж; ліцензіат (власник ліцензії) - юридична або фізична особа, якій Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення видала відповідну ліцензію.
		Своєю чергою, відповідно до частини другої статті 18 Закону № 538/97-ВР ліцензія Національної ради на телерадіомовлення є єдиним і достатнім документом дозвільного характеру, що надає право ліцензіату вести телерадіомовлення.
		Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «Чернівецький промінь» має ліцензію на мовлення НР № 00657-м від 19.09.2018 та є ліцензіатом Національної ради.
		Частиною другою статті 24 Закону № 538/97-ВР передбачено, що виключно на засіданнях Національної ради, зокрема, приймаються рішення про застосування санкцій та про звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії на мовлення або про скасування державної реєстрації провайдера програмної послуги.
		Судами попередніх інстанцій установлено, що 23.12.2020 за результатами розгляду акту про відмову в проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чернівецький промінь» від 17.12.2020 Національна рада прийняла рішення № 1701, згідно із пунктом 2 якого було вирішено звернутись до суду із позовом про анулювання ліцензії на мовлення ТОВ «Чернівецький промінь», м. Чернівці, НР №00657-м від 19.09.2018.
		З урахуванням наведеного, із покликанням на відмову ліцензіата у проведенні перевірки шляхом ненадання в повному обсязі запитуваних документів, необхідних для здійснення перевірки, Національна рада ініціювала питання анулювання ліцензії на мовлення в судовому порядку на підставі пункту «г» частини п`ятої статті 37 Закону № 3759-ХІІ. 
		Отже, правовим питанням у цій справі є наявність/відсутність підстав для анулювання ліцензії на мовлення НР №00657-м від 19.09.2018, виданої ТОВ «Чернівецький промінь».
		Відповідно до частини шостої статті 72 Закону № 3759-XII Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.
		Порядок анулювання ліцензії на мовлення визначений статтею 37 Закону № 3759-XII.
		Згідно із пунктом «г» частини п`ятої статті 37 Закону № 3759-XII Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі факту відмови ліцензіата у проведенні працівниками Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства України.
		Своєю чергою, порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, організації та проведення перевірок, оформлення результатів перевірок ліцензіатів уповноваженими особами Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада), а також порядок складання та подання органам, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення, протоколів та матеріалів про адміністративні правопорушення визначає Інструкція №115.
		Відповідно до пункту 15 розділу ІІІ Інструкції № 115 відмова ліцензіата у проведенні уповноваженими особами Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства є підставою для звернення до суду про анулювання ліцензії відповідно до пункту «г» частини п`ятої статті 37 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
		Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки вважається: відсутність ліцензіата за місцезнаходженням, зазначеним у ліцензії; перешкоджання уповноваженим посадовим особам Національної ради проводити перевірку; ненадання у повному обсязі запитуваних документів, необхідних для здійснення перевірки; відсутність за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата в період проведення перевірки; перешкоджання в доступі уповноважених осіб Національної ради до головної станції провайдера програмної послуги для проведення перевірки та/або здійснення моніторингу такого провайдера.
		У разі настання однієї або більше обставин, передбачених цим пунктом, складається акт про відмову в проведенні перевірки телерадіоорганізації/провайдера програмної послуги (додаток 1).
		Як зазначено вище, під відмовою у проведенні перевірки Інструкція № 115 передбачає, у тому числі, перешкоджання уповноваженим посадовим особам Національної ради проводити перевірку шляхом ненадання у повному обсязі запитуваних документів, необхідних для здійснення перевірки.
		Зі змісту акту про відмову в проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чернівецький промінь» від 17.12.2020 та рішення № 1701 від 23.12.2020 вбачається, що відмова ліцензіата (відповідача) у проведенні перевірки, на думку Національної ради, виразилась у ненаданні у повному обсязі запитуваних документів, необхідних для здійснення перевірки.
		Своєю чергою суди обох інстанцій дійшли висновку, що проведення 17.12.2020 позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чернівецький промінь» не відбулося через об`єктивні причини, які фактично не залежали від волі ліцензіата (хвороба керівника). 
		Також суди зазначили, що поведінку відповідача не варто беззаперечно розцінювати як «відмову ліцензіата у проведенні перевірки, що виразилось у ненаданні у повному обсязі запитуваних документів, необхідних для здійснення перевірки», що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
		Проте суди не спростували доводи позивача, щодо завчасного повідомлення відповідача про проведення перевірки та наявності у останнього можливості забезпечити участь уповноваженої особи в перевірці. 
		Надаючи правову оцінку підставам звернення до суду про анулювання ліцензії на мовлення, колегія суддів виходить з такого.
		Згідно із пунктом «г» частини 5 статті 37 Закону № 3759-XII  Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення у тому числі (…) на підставі  факту відмови ліцензіата у проведенні працівниками Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства України. 
		Отже, Закон № 3759-XII, в якості підстави звернення визначає факт відмови у проведені перевірки. 
		Саме такий факт відмови встановлений судами попередніх інстанцій. 
		Своєю чергою пункт 15 розділу ІІІ Інструкції № 115 визначає, що відмовою ліцензіата у проведенні перевірки вважається у тому числі (…) перешкоджання уповноваженим посадовим особам Національної ради проводити перевірку шляхом ненадання у повному обсязі запитуваних документів.
		Такий факт також встановлений судами попередніх інстанцій. 
		З метою правової оцінки цих фактів, а також дій та рішень вчинених учасниками справи, які передували цим обставинам, колегія суддів враховує таке. 
		Так, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Інструкції № 115 підставами для призначення позапланових перевірок є, зокрема, виявлення Національною радою під час проведення моніторингу телерадіопрограм, а також програм, що надаються у складі програмної послуги, ознак порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії; перевірка виконання ліцензіатом рішень, розпоряджень Національної ради щодо усунення порушень вимог законодавства та/або умов ліцензії, прийнятих і виданих за результатами проведених перевірок.
		У пункті 10 Інструкції № 115 зазначено, що виїзні перевірки проводяться уповноваженими особами Національної ради у робочий час ліцензіата, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку, за місцезнаходженням ліцензіата, вказаним у ліцензії та у строки, зазначені в посвідченні на проведення виїзної перевірки.
		Пунктом 13 розділу ІІІ Інструкції № 115 передбачено, що Національна рада надсилає ліцензіату рекомендованого листа про проведення перевірки (або повідомляє засобами телефонного зв`язку чи шляхом безпосереднього вручення письмового повідомлення працівником Національної ради особисто керівнику чи уповноваженій особі ліцензіата під підпис) не пізніше ніж за десять днів до дати початку проведення планової перевірки та за п`ять днів до дати початку проведення позапланової перевірки.
		Повідомлення містить:
		дату проведення перевірки;
		найменування або прізвище, ім`я, по батькові ліцензіата, щодо діяльності якого здійснюється перевірка;
		найменування органу, що проводить перевірку;
		тип перевірки (планова, позапланова, виїзна, безвиїзна);
		номер і дату рішення Національної ради, на виконання якого здійснюється перевірка.
		У спірному випадку мала місце позапланова виїзна перевірка ліцензіата, а отже відповідно до приписів пункту 13 Інструкції № 115 такий мав бути повідомлений про її проведення не пізніше ніж за п`ять днів до дати початку перевірки.
		Судами попередніх інстанцій установлено, що 11.12.2020 представником Національної ради було направлено на адресу директора ТОВ «Чернівецький промінь» Спрінчінат А.С. листа за № 2/79 з інформацією про проведення 17.12.2020 позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чернівецький промінь», який отримано особисто Спірнчінат А.С. 11.12.2020, що підтверджується її підписом.
		Отже, колегія суддів погоджується із доводами скаржника, що ТОВ «Чернівецький промінь» було повідомлено про проведення позапланової виїзної перевірки завчасно (у строки), 11.12.2020, шляхом безпосереднього вручення листа-повідомлення (вихідний номер № 2/79 від 11.12.2020) директору телекомпанії Спрінчінат А.С.
		У день проведення перевірки (17.12.2020) перевіряючі прибули за місцезнаходженням ліцензіата, проте директор ТОВ «Чернівецький промінь» Спрінчінат А.С. була відсутня на робочому місці, у зв`язку із чим, для з`ясування ситуації, посадові особи Національної ради у телефонному режимі зв`язалися із Спрінчінат А.С., яка у свою чергу повідомила, що з 16.12.2020 перебуває на лікарняному.
		У мотивувальній частині судових рішень суди попередніх інстанції зазначили, що про перебування на лікарняному директор ТОВ «Чернівецький промінь» Спрінчінат А.С. повідомила позивача завчасно (16.12.2020) шляхом надсилання на електронну адресу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення відповідного листка непрацездатності.
		Водночас колегія суддів вважає такі висновки суперечливими з іншими висновками цих судів, щодо встановлених обставин.
		Так,  відповідно до установлених судами попередніх інстанцій обставин справи, копія листка непрацездатності (серія АДЗ № 999351 від 16.12.2020) надійшла на електронну адресу Національної ради лише 17.12.2020 о 12 год. 39 хв., тобто у день проведення перевірки та вже після телефонної розмови представників Національної ради з Спрінчінат А.С .
		Зазначені обставини зафіксовані у акті про відмову в проведенні позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чернівецький промінь» від 17.12.2020 та відповідачем не заперечувалися.
		О 17 год. 30 хв. 17.12.2020 за місцезнаходженням ліцензіата прибув адвокат Раздорський Р.А., який пред`явив уповноваженим особам Національної ради ордер на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Чернівецький промінь» СЕ №1009441.
		Як встановили суди попередніх інстанцій, факт прибуття адвоката Раздорського Р.А. до місцезнаходження ТОВ «Чернівецький промінь» 17.12.2020 о 17 год. 30 хв. також визнається відповідачем.
		У акті від 17.12.2020 також зазначено, що Раздорський Р.А. проінформував уповноважених осіб Національної ради про те, що він є уповноваженою особою ліцензіата на проведення перевірки та допустив перевіряючих розпочати позапланову виїзну перевірку ТОВ «Чернівецький промінь».
		Зазначені обставини підтверджуються інформацією, зазначеною у заяві та поясненнях, поданих адвокатом Раздорським Р.А. 17.12.2020 (а.с. 81, 84). 
		Дослідивши зміст заяви та пояснень, суди попередніх інстанцій установили, що 17.12.2020 представників Національної ради було допущено до проведення перевірки, така була розпочата, перешкод у її проведенні не вчинялось. 
		Також зазначено, що ТОВ «Чернівецький промінь» не відмовляється від проведення перевірки. 
		Отже, такі дії уповноважених осіб відповідача, необхідно оцінювати не з суб`єктивного їх сприйняття та оцінки учасниками, а з точки зору вимог законодавства. 
		Так, за приписами пункту 16 розділу ІІІ Інструкції № 115 керівник або уповноважений представник ліцензіата під час проведення перевірки: допускають уповноважених осіб Національної ради до місця проведення перевірки; створюють умови для проведення перевірки уповноваженими особами Національної ради; своєчасно надають уповноваженим особам Національної ради пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час перевірки.
		Отже, саме на керівника чи уповноважену особу ліцензіата покладено обов`язок створити умови для проведення перевірки уповноваженими особами Національної ради, в т.ч., шляхом допуску до перевірки та надання документів з питань, що виникають під час її проведення.
		За таких вимог законодавства, керівник об`єкту контролю мав забезпечити участь у перевірці представника уповноваженого вчиняти всі необхідні дії та приймати відповідні рішення, направлені на створення умов для проведення перевірки.
		Проте, керівник об`єкту контролю направив для участі у проведені перевірки особу, яка не була наділена необхідним переліком повноважень, тим самим створив перешкоди для проведення перевірки. 
		Ситуація,  яка мала місце є відмінною, від знаходження керівника об`єкту контролю під впливом обставин непереборної сили, які б могли позбавити останню можливості  направити для проведення перевірки уповноваженого представника. 
		Згідно із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, керівник відповідача мала можливість та направила представника для участі у перевірці, проте не забезпечила участь представника із необхідним обсягом повноважень для цієї участі. 
		У цьому контексті важливе значення мають приписи абзацу 7 пункту 17 розділу ІІІ Інструкції № 115, згідно із якими уповноважені особи Національної ради, які проводять перевірку, можуть вимагати від ліцензіата припинення дій, які перешкоджають проводити перевірку, а також одержувати від ліцензіата пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час перевірки   та/або складання протоколу (протоколів).
		Отже, реалізація прав органу контролю пов`язана, у тому числі, із отриманням документів необхідних для проведення перевірки. 
		Відповідно, керуючись абзацом 7 пункту 17 розділу III Інструкції, посадові особи Національної ради цілком правомірно просили надати Раздорського Р.А. необхідні для здійснення перевірки документи з питань, що виникли під час перевірки, а саме: плей-листи, ефірні сітки та витяти з журналу обліку та реєстрації передач ТОВ «Чернівецький промінь» за 16.11.2020, 17.11.2020, 19.11.2020, 20.11.2020, 21.11.2020, 22.11.2020 та 29.11.2020.
		З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставини, колегія суддів наголошує, що уповноважені особи Національної ради діяли відповідно до вимог  розділу ІІІ Інструкції № 115 та мали визначені нормативним актом підстави вважати адвоката Раздорського Р.А. уповноваженою особою ліцензіата та відповідно правомірно очікували надання цією особою або вчинення цією особою необхідних дій, направлених на забезпечення отримання Національною радою запитаних документів від ТОВ «Чернівецький промінь». 
		Проте, на прохання представника Національної ради надати необхідні для здійснення перевірки документи, а саме: плей-листи, ефірні сітки та витяги з журналу обліку та реєстрації передач ТОВ «Чернівецький промінь» за 16.11.2020, 17.22.2020, 19.11.2020, 20.11.2020, 21.11.2020, 22.11.2020 та 29.11.2020 уповноваженою особою ліцензіата було відмовлено з посиланням на те, що в нього відсутній доступ до службового кабінету директора товариства, а відтак і до зазначеного переліку документів. Також Раздорський Р.А. повідомив, що не має доступу до печатки ТОВ «Чернівецький промінь». 
		Отже, Раздорський Р.А., який був направлений для участі в перевірці керівником об`єкту контролю, не мав повноважень на виконання цих вимог, що своєю чергою призвело до перешкоджання у проведенні перевірки з боку відповідача. 
		Колегія суддів наголошує, що за приписами  пункту 16 розділу III Інструкції № 115 саме на уповноважену особу ліцензіата покладено обов`язок створити умови для проведення перевірки уповноваженими особами Національної ради та своєчасно надати уповноваженим особам Національної ради пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час перевірки.
		Втім, незважаючи на обізнаність керівника ТОВ «Чернівецький промінь» з 11.12.2020 про перевірку, яка мала відбутись 17.12.2020, остання належних заходів для забезпечення проведення цієї перевірки не вжила, проте мала можливість сприяти перевірці. 
		Наведене свідчить про умисне вчинення дій уповноваженою особою ліцензіата спрямованих на перешкоджання проведенню перевірки уповноваженими посадовими особами Національної ради.
		Колегія суддів також акцентує увагу на тому, що судами попередніх інстанцій не встановлювалися обставини надання уповноваженим особам Національної ради завчасно запитуваних документів, як на момент проведення перевірки (17.12.2020), так і після 17.12.2020.
		Також колегія суддів критично оцінює висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскільки у листі-повідомленні від 11.12.2020 № 2/79 позивач не конкретизував перелік документів, які саме необхідно підготувати і надати при перевірці, то зазначене унеможливило надати перевіряючим документи у повному обсязі, з огляду на таке.  
		Так, у листі-повідомленні від 11.12.2020 № 2/79 позивач завчасно просив забезпечити при перевірці присутність працівника, відповідального за розміщення в телеефірі ТОВ «Чернівецький промінь» 16.11.2020 (о 14.14, 15.14, 17.14, 18.14), 17.11.2020 (о 15 10, 20.42, 22.42), 19.11.2020 (о 00.13, 20.30, 22.30), 20.11.2020 (о 20.34, 22.34), 21.11.2020 (о 20.38, 22.38), 29.11.2020 (о 00.30, 17.00, 21.00) та 29.11.2020 (о 10.58) передач/сюжетів, що містять приховану передвиборну агітацію, тим самим окресливши орієнтовний перелік документів.
		Водночас положення Інструкції № 115 не встановлюють вимоги до уповноважених осіб Національної ради, які здійснюють позапланову виїзну перевірку, завчасно та письмово інформувати ліцензіата щодо списку документів, які мають бути ним надані під час виїзної перевірки. 
		Разом з тим, відповідно до абзацу 7 пункту 17 розділу ІІІ Інструкції № 115 Уповноважені особи Національної ради, які проводять перевірку, можуть вимагати від ліцензіата припинення дій, які перешкоджають проводити перевірку, а також одержувати від ліцензіата пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час перевірки   та/або складання протоколу (протоколів).
		Цьому кореспондує обов`язок ліцензіата своєчасно надати уповноваженим особам Національної ради у повному обсязі всі документи, пов`язані з предметом перевірки (абзац 2 пункту 1 розділу IV Інструкції № 115).
		Отже, підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що у спірному випадку положення пункту «г» частини п`ятої статті 37 Закону № 3759-XII та пункту 15 розділу ІІІ Інструкції № 115 визначають відмову відповідача надати витребувані документи саме як перешкоджання проведенню перевірки, що своєю чергою є одним із різновидів відмови ліцензіата у проведенні перевірки.
		У контексті предмету спору колегія суддів враховує, що правова конструкція пункту «г» частини п`ятої статті 37 Закону № 3759-XII в першу чергу визначає право суб`єкта владних повноважень звернутись з позовом до суду. 
		За такого правового регулювання та встановлених обставин, Національна рада мала право звернутися до суду з відповідним позовом. 
		Водночас, згідно із частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
		За приписами частин 1, 5  статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору їх обґрунтування та обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
		Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Отже, на саме на позивача, процесуальним законом покладені обов`язки доводити правомірність позовних вимог. 
		Поданий позов обґрунтований тим, що актом позапланової перевірки ТОВ «Чернівецький промінь» зафіксовано відмову ліцензіата від проведення уповноваженими особами позивача перевірки діяльності відповідача у зв`язку з ненаданням ним у повному обсязі документів, необхідних для здійснення перевірки. Зазначене у відповідності до пункту «г» частини п`ятої статті 37 Закону № 3759-XII є підставою для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії, що була видана ТОВ «Чернівецький промінь» (НР №00657-м від 19.09.2018).
		За таких встановлених судами обставин та їх правового регулювання, позивач виконав процесуальний обов`язок, оскільки надав суду докази щодо правомірності призначення перевірки та перешкоджання відповідачем у її проведені. 
		Колегія суддів також враховує, що стаття 72 Законом № 3759-XII встановлює три види санкцій за порушення телерадіокомпанією законодавства у сфері телебачення і радіомовлення та визначає різних суб`єктів їх застосування. 
		Отже, на переконання колегії суддів, законодавчі норми, які регулювали спірні правовідносини на момент їх виникнення, не передбачали застосування іншої, аніж анулювання ліцензії, санкції за відмову ліцензіата у проведенні перевірки, факт вчинення якої був встановлений судами.   
		Також колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що для вирішення питання щодо  можливості застосування Верховним Судом санкцій необхідно визначити правову природу заходу державного впливу «анулювання ліцензії суб`єкта господарювання».
		Так, відповідно до пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
		Офіційне тлумачення цієї конституційної норми Конституційний Суд України надав у рішенні від 30.05.2001 № 7-рп/2001.
		У пункті 3 мотивувальної частини цього Рішення, Конституційний Суд України зазначив, що загальновизнаним є поділ юридичної відповідальності за галузевою структурою права на цивільно-правову, кримінальну, адміністративну та дисциплінарну. 
		Аналізуючи закони України, які встановлюють відповідальність юридичних осіб за правопорушення у сфері валютних, податкових та інших правовідносин, Конституційний Суд України виходить як із конституційних положень щодо порядку визначення видів правопорушень та відповідальності за їх вчинення, так і з характеру передбаченої цими законами відповідальності. 
		У пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що притягнення до юридичної відповідальності має здійснюватися у певному порядку, на підставі процесуальних норм, що регламентують провадження у справі про порушення  юридичними особами норм законодавства. Його аналіз дає підстави стверджувати, що лише в прийнятих останнім часом законах України, які встановлюють відповідальність юридичних осіб у публічних сферах, зокрема в законах про банки і банківську діяльність, про захист економічної конкуренції, процесуальні норми стали органічною частиною законодавства про юридичну відповідальність.
		Отже, Конституційний Суд України підтвердив, що види юридичної відповідальності не обмежуються цивільно-правовою, кримінальною, адміністративною та дисциплінарною, а включають також інші види відповідальності, що застосовуються, зокрема, й до юридичних осіб за порушення у сфері господарювання. 
		У Розділі V ГК України констатується про впровадження такого виду юридичної відповідальності, як господарсько-правова відповідальність. 
		Так, відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
		Одним із видів санкцій, що можуть застосовуватися до суб`єктів господарювання є адміністративно-господарські санкції, види та порядок застосування яких визначений Главою 27 «Адміністративно-господарські санкції», що міститься у Розділі V ГК України.
		Згідно зі статтею 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
		Відповідно до частини першої статті 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, зокрема, припинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності.
		Згідно з пунктом 12 частини дванадцятої статті 16 Закону № №   222-VIII підставою для прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії повністю або частково є, зокрема, судове рішення про припинення дії ліцензії.
		Подібні положення також містилися у статтях 37, 72 Закону № 3759-XII (який був чинним на момент звернення Національної ради до суду з позовом про анулювання ліцензії у справі № 600/358/21-а та набрання законної сили судовим рішенням у цій справі).
		Отже, одним із видів санкцій, які може застосувати Національна рада до суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері медіа (телебачення і радіомовлення) є анулювання ліцензії на підставі рішення суду. Вказаний вид санкцій відповідно до статті 239 ГК України належить до адміністративно-господарських санкцій.
		Питання правової природи адміністративно-господарських санкцій в аспекті їх віднесення до заходів юридичної відповідальності також досліджував Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, який у постанові від 22.12.2020 у справі № 260/1743/19 дійшов висновку, що визначення адміністративно-господарських санкцій відповідає розумінню заходів державного примусу, що є наслідком вчинення відповідного правопорушення, та має єдину онтологічну основу із заходами юридичної відповідальності.
		Отже, з урахуванням змісту  положень статей 238 та 239 ГК України, пункту 12 частини дванадцятої статті 16 Закону № №   222-VIII, статті 37 та частини шостої статті 72 Закону № 3759-XII в контексті юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеного у Рішенні від 30.05.2001 №   7-рп/2001, колегія суддів дійшла висновку, що анулювання дії ліцензії є видом адміністративно-господарської санкції, яка за своєю правовою природою належить до заходів юридичної відповідальності, що застосовується до юридичної особи.
		За такого правового регулювання та встановлених судами обставин, колегія суддів дійшла висновку, що  на час вчинення дій, які є предметом спору у цій справі, були наявні законодавчо визначені підстави для анулювання ліцензії на мовлення, виданої ТОВ «Чернівецький промінь», в судовому порядку.
		Водночас у зв`язку із прийняттям Закону України від 13.12.2022   № 2849-IX «Про медіа» (далі - Закон № 2849-IX), яким змінені та  процедура анулювання ліцензії, з 31.03.2023 втратив чинність Закон № 3759-XII.
		Своєю чергою, вимоги позивача ґрунтується на положеннях Закону № 3759-XII, чинність якого була припинена 31.03.2023.
		Так, зокрема, у відповідності до положень частини другої статті 4 Закону № 2849-IX, рішення про анулювання ліцензій у сфері медіа можуть бути встановлені та застосовані лише на підставі закону, якщо це є необхідним у демократичному суспільстві, а відповідне обмеження є пропорційним (ненадмірним) щодо поставленої мети. Обмеження зазначених свобод може здійснюватися лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. При впровадженні обмежень у сфері медіа державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		При вирішенні питання зворотної дії закону, який пом`якшує або скасовує відповідальність для юридичних осіб, колегія суддів зазначає таке. 
		Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. 
		Окрім того, Конституційний Суд України у Рішенні від 9 лютого 1999 року №   1-рп/99 зазначив, що положення частини першої   статті 58 Конституції України   про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб, крім тих випадків, коли про це є спеціальна вказівка в самому   Законі   або іншому нормативно-правовому акті.
		Також в аспекті досліджуваного питання необхідно врахувати правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.02.2022 у справі № 160/8569/20, відповідно до якого у випадку прийняття рішення про притягнення до юридичної відповідальності суб`єкт владних повноважень застосовує законодавство, що було чинним на момент виявлення правопорушення суб`єктом, що притягається до відповідальності. 
		Факт наступного скасування або зміни умов притягнення до відповідальності (складу правопорушення, санкції тощо), може впливати на можливість суб`єкта владних повноважень приймати рішення лише у випадку, якщо така законодавча зміна зумовлена волею суб`єкта нормотворення визнати певні дії такими, що не потребують визнання правопорушенням та, відповідно, притягнення до відповідальності.
		Отже, за загальним правилом, прийняття нового Закону №   2849-IX, яким змінено умови та підстави притягнення до юридичної відповідальності суб`єктів, що здійснюють господарську діяльність у сфері медіа, включаючи зміну видів відповідальності, складу правопорушення тощо, не має значення для надання правової оцінки діям суб`єкта господарювання та застосування до нього санкції, крім випадку, якщо у самому Законі №   2849-IX (Перехідних положеннях) визначено зворотну дію у часі деяких положень цього Закону.
		Водночас, в аспекті спірних правовідносин, що виникли у справі №   600/358/21-а, в якій суди вирішили питання про відсутність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності у вигляді анулювання його ліцензії, суд касаційної інстанції, переглядаючи вказані судові рішення, має діяти у порядку та межах, визначених статтею 341 КАС України та лише надає відповідну правову оцінку встановленим судами обставинам.
		У цьому контексті колегія суддів також вважає необхідно врахувати правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 26.03.2020 у справі №826/27738/15, від 19.01.2022 у справі №   640/6181/19, відповідно до якого особливістю провадження в адміністративних справах є те, що, за загальним правилом, спір вирішується шляхом оцінювання правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у певний момент часу (момент прийняття рішення або вчинення дії за зверненням суб`єкта приватного права; у випадку оскарження бездіяльності - остання дата (момент) неприйняття рішення (нездійснення дії), коли існував відповідний обов`язок щодо його прийняття (здійснення дії). 
		Водночас, зміна законодавчого регулювання обсягу відповідних повноважень суб`єкта владних повноважень або відповідної адміністративної процедури у майбутньому, як правило, не впливає на оцінку судом правомірності дій, рішень або бездіяльності суб`єкта владних повноважень у момент їх фактичного здійснення (прийняття) або нездійснення (неприйняття), незалежно від інстанції, в якій розглядається спір, та тривалості розгляду позову, апеляційної або касаційної скарги.
		Таким чином, оскільки у спірних правовідносинах суди першої та апеляційної інстанцій надаючи правову оцінку правомірності вимог суб`єкта владних повноважень (Національної ради) щодо притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності керувалися чинним на той час законодавством, то, відповідно, суд касаційної інстанції, переглядаючи справу у касаційному порядку, також має керуватися законодавством, що було чинним на момент вчинення суб`єктом господарювання правопорушення та на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій, крім випадку, якщо у самому Законі №   2849-IX не визначено інший порядок набрання ним чинності, зокрема, у частині застосування санкцій до суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення за «старим» законодавством. 
		Як зазначено вище, анулювання дії ліцензії є різновидом адміністративно-господарських санкцій й за своєю правовою природою належить до заходів юридичної відповідальності, що застосовується до юридичної особи.
		Своєю чергою, згідно із юридичною позицією Конституційного Суду України про непоширення на юридичних осіб принципу зворотної дії закону у часі, якщо цей закон скасовує чи пом`якшує юридичну відповідальність, а також на підставі вимог КАС України щодо порядку та меж здійснення касаційного розгляду адміністративної справи, суд касаційної інстанції під час перевірки правильності застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій у спорі про анулювання ліцензії суб`єкта господарювання - юридичної особи, для правової оцінки дій учасників застосовує норми закону, який був чинним на час вчинення таким суб`єктом правопорушення, що стало підставою для звернення суб`єкта владних повноважень до суду з позовом про анулювання ліцензії, та на час прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій, крім випадку, якщо в новому законі визначений інший порядок набрання ним чинності.
		Водночас, колегія суддів наголошує, що підставою юридичної відповідальності є правопорушення за наявності всіх ознак, які утворюють його склад (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона), що виступають у нерозривній єдності, тобто як єдине ціле. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення чи його обов`язкової ознаки виключає можливість притягнення особи до юридичної відповідальності за певне діяння.
		Отже, у разі безпосередньої (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.
		Якщо під час виявлення правопорушення до прийняття остаточного рішення щодо наявності підстав застосування штрафних санкцій було змінено нормативно-правове регулювання, то суд не має законних підстав для притягнення до юридичної відповідальності за діяння щодо якого скасована відповідальність та позбавлений можливості застосувати визначений законом вид відповідальності який діяв на момент вчинення такої дії.  
		Подібний підхід був застосований Верховним Судом України у постанові від 20.11.2012 у справі № 21-367а12.
		Водночас, з урахуванням вимог статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції зобов`язаний надавати правову оцінку таким діям на підставі закону, який діяв на момент їх вчинення. 
		За наведеного правового регулювання та встановлених судами обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність на час вчинення дій, які є предметом спору у цій справі, законодавчо визначених підстав для анулювання ліцензії на мовлення, виданої ТОВ «Чернівецький промінь», в судовому порядку, проте відсутні передбачені законом підстави для прийняття судом рішення про анулювання на момент розгляду справи Верховним Судом.
		Щодо посилань відповідача на необхідність врахування при розгляді цієї справи висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29.04.2021 у справі №826/14324/17, від 01.09.2020 у справі № 826/14323/17, від 22.12.2020 у справі №826/14604/17 та від 22.06.2020 у справі № 826/14601/17, колегія суддів зазначає таке.
		Так, у справах № 826/14324/17, № 826/14323/17, № 826/14604/17 та №826/14601/17, на відміну від справи, що розглядається, Верховним Судом надавалася оцінка в контексті предмету позову щодо оскарження рішень Національної ради про результати позапланових перевірок ліцензіатів, згідно із якими було вирішено звернутися до суду про анулювання ліцензії на підставі пункту «б» частини п`ятої статті 37 Закону № 3759-XII (встановлення факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата), що пов`язано із неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника.
		Відповідно в контексті визначеного у вказаних справах предмету позову, Верховний Суд виснував, що правопорушення у виді встановлення «факту неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника» та «факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата» не є тотожними та передбачають застосування різних видів санкцій за їх вчинення.
		За таких обставин, колегія суддів виключає можливість застосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, на якій покликається відповідач, до обставин справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними, ухвалені за інших фактичних обставин справи та предмету спору, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правову позицію у справі, що розглядається.
		Згідно із частиною четвертою статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
		Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення задовольнити частково.
		Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.09.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі №600/358/21-а змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
		У решті рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.09.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі №600/358/21-а залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Судді Верховного Суду:                                                                С. М. Чиркін
		                                                                                          В. М. Бевзенко
		                                                                                          В. М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...