Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/5268/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних.
Надіслано судом: 18.12.2024. Зареєстровано: 19.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2024.
Дата набрання законної сили: 18.12.2024
Номер судового провадження: К/990/2967/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 грудня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 280/5268/23
		адміністративне провадження № К/990/2967/24  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шишова О.О.,
		суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.
		розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтоторг» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, зобов`язання зареєструвати податкові накладні у реєстрі, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Лукманової О.М., суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.)     
		УСТАНОВИВ: 
		І. Рух справи
		12 липня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтоторг» (далі-позивач) до Державної податкової служби України (далі відповідач 1), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач 2, ГУ ДПС), в якому позивач просить суд:
		- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 24.05.2023 №8861835/35764249, №8861813/35764249, №8861828/35764249;
		- зобов`язати ДПС України здійснити реєстрацію податкових накладних ТОВ «Укрнафтоторг» №1 від 05.07.2022, №6 та №8 від 08.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання на реєстрацію, а саме: 29.07.2022 та 30.06.2022 відповідно.
		Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2023р. у справі №280/5268/23 позов задоволено повністю.
		Не погоджуючись із цим рішенням ГУ ДПС 05 жовтня 2023 року (відповідно до поштового штемпелю на конверті) звернулося до суду з апеляційною скаргою (а.с. 151-162, т.1).
		Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 жовтня 2023 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав відповідачу час для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: протягом 10 днів сплатити судовий збір і сумі 12078 грн. (а.с. 164, т.1). 
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року апеляційну скаргу ГУ ДПС повернуто через неусунення недоліків (а.с. 169, т.1).
		ГУ ДПС 07 грудня 2023 року повторно подало апеляційну скаргу з платіжним дорученням про сплату судового збору (а.с. 1-24, т.2).
		Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 грудня 2023 року апеляційну скаргу залишив без руху, як таку, що була подана після закінчення строку, встановленого статтею 295 КАС, та запропонував надати докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою (а.с. 25,т.1).
		21 грудня 2023 року на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року.
		Обґрунтовуючи клопотання заявник зазначає, що пропуск строку зумовлений обставиною, що Головне управління вже зверталось до суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою від 13.11.2023 року була повернута, одразу без зволікання апеляційну скаргу було подано повторно. Підстави поважності пропуску строку також заявник обґрунтовує відсутністю коштів для сплати судового збору, вказує, що порушення строку зумовлене неналежним фінансуванням. У клопотанні про поновлення строку подання апеляційної скарги, Головне управління вказує, що в Україні запровадження воєнний стан, проте не вказано, як його введення вплинуло на можливість заявнику подати апеляційну скаргу у відведений строк.
		Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 грудня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі № 280/5268/23 та визнав неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані Головним управлінням ДПС у Запорізькій області. Відмовив Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі № 280/5268/23.
		ІІ. Оцінка суду апеляційної інстанції
		Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що скаржник не навів поважних підстав для пропуску строку на апеляційне оскарження, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, обставини, на які покликається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, на переконання суду апеляційної інстанції, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали реалізацію права на апеляційне оскарження.
		ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
		Не погоджуючись з указаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
		Матеріали адміністративної справи № 280/5268/23  надійшли до Верховного Суду 03 вересня 2024 року.
		IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до ухвали Верховного Суду від 26 грудня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
		Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
		Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
		Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки (частина друга статті 299 КАС України).
		Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
		Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
		Наведеною процесуальною нормою окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
		Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі.
		Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
		На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
		Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.
		З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене тим, що податковий орган не надав докази сплати судового збору. 
		Як убачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги від 13 листопада 2023 року була направлена до електронного кабінету ГУ ДПС 14 листопада 2023 (том 1, а.с. 171), а вже 07 грудня 2023 року скаржник повторно направив апеляційну скаргу (том 1, а.с. 185-208, разом з платіжною інструкцією про сплату судового збору у справі №280/5268/23. 
		У цьому випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.
		Окрім того, матеріали справи свідчать, що недоліки вперше поданої апеляційної скарги було усунуто ГУ ДПС в найкоротші строки після повернення вперше поданої апеляційної скарги. 
		У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
		Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд мав враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
		Ураховуючи повторне подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, добросовісну процесуальну поведінку відповідача, а також враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.
		Указані обставини та докази у їх сукупності свідчать, що в цьому випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками.
		У зв`язку з викладеним, колегія суддів уважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.
		Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		Ураховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити.
		Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №280/5268/23- скасувати.
		Справу №280/5268/23 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                            О.О. Шишов
		Судді                                                                                                                        І.В. Дашутін
		                                                                                                                                 М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...