Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/5675/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано для оприлюднення: 19.12.2024. Зареєстровано: 20.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/398/446/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024120000000130

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		  Справа №: 398/5675/24
		провадження №: 1-кп/398/446/24
		ВИРОК
		Іменем України 
		 
		"19" грудня 2024 р. м. Олександрія
		Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 , 
		обвинуваченої  ОСОБА_4 , 
		її захисника ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024120000000130 від 14 жовтня 2024 року за обвинуваченням
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Олександрівка, Олександрійського району, Кіровоградської області, громадянство України, яка має базову загальну середню освіту, не працює, має на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,
		                         В С Т А Н О В И В
		До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшло кримінальне провадження з обвинувальним актом і угодою про визнання винуватості.
		Згідно з обвинувальним актом судом встановлено наступне.
		Відповідно до Положень статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		У відповідності до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
		Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
		Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» від 21 червня 2018 року № 2469-VIII (далі  Закон «Про національну безпеку») визначено, що національна безпека України  це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
		У відповідності до п. 2 ст. 1 Закону «Про національну безпеку», воєнна безпека  це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.
		Згідно п. п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14 вересня 2020 року, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України, підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів. Держава врахує уроки гібридної агресії проти України, бойових дій на Близькому Сході у нових доктринальних підходах до забезпечення воєнної безпеки.
		Пунктом 22 частини III Стратегії забезпечення державної безпеки, ухваленої рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 16 лютого 2002 року (далі  Стратегія) визначено, що державна політика у сфері державної безпеки спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам державній безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що призводять до цих загроз та причин їх виникнення.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06 грудня 1991 року № 1934-ХІІ (далі  Закон) Збройні Сили України (далі  ЗСУ)  це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
		ЗСУ забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
		У відповідності до ст. 3 Закону організаційно ЗСУ складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
		Згідно ст. 12 Закону підготовка ЗСУ до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров`я особового складу, забезпечення законності та військової дисципліни у ЗСУ здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до вимог Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони.
		У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-XII (далі  Закон «Про оборону України») військове формування  створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
		Особливий період  період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Воєнний стан  це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Збройна агресія  застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України вважається збройною агресією.
		Статтею 4 Закону «Про оборону України» визначено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
		Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 № 3542-XII (далі  Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») встановлено, що мобілізація  комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту  на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, ЗСУ, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Пунктом 8 ст. 4 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, ЗСУ, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		Згідно п. 5 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.
		Пунктами 1, 3 цієї ж статті Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зобов`язано громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
		Пунктом 2 ст. 26 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Згідно ст. 17 Закону «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі  Закон «Про військовий обов`язок і військову службу») захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі  також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.
		Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.
		Відповідно до ст. 1 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
		Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
		Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі  Положення) Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
		Пунктом 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі  Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі  збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі  пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
		Відповідно до п. 9 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
		Відповідно до п. 12 Положення територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в особі його керівника представляє інтереси Збройних сил України у відносинах, у тому числі з громадянами на відповідній території.
		24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
		В цей же день на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України, перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.
		Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються також по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
		24 лютого 2022 року Законом України № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який, в подальшому, був неодноразово продовжений та триває на момент складання даного процесуального документу.
		Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності ЗСУ та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації.
		Строк проведення загальної мобілізації продовжувався Указами Президента України від 17.05.2022 № 342/2022, від 12.08.2022 № 574/2022, від 07.11.2022 року № 758/2022, від 06.02.2023 № 59/2023, від 01.05.2023 № 255/2023, від 26.07.2023 №452/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №272/2024. Указом Президента України від 23.07.2024 № 470/2024 строк проведення загальної мобілізації продовжено з 12.08.2024 строком на 90 діб.
		На виконання вимог Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу», вищевказаних Указів Президента України про проведення загальної мобілізації, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, інших нормативних документів, наказів та директив Генерального штабу, мобілізаційних розпоряджень працівники Кіровоградського обласного і районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки почали систематично здійснювати заходи з встановлення мобілізаційного ресурсу держави і подальшого доукомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, виклику громадян для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, призову під час мобілізації, в т.ч. серед внутрішньо переміщених осіб, які не виконують правила військового обліку, і після початку повномасштабного вторгнення зс рф змінили місце проживання та, прибувши на територію Кіровоградської області, не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не стали на військовий облік та ухиляються від нього, та інші заходи з мобілізації людських ресурсів з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними ЗСУ та інших військових формувань з метою забезпечення оборони України в особливий період, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності ЗСУ та іншими військовими формуваннями, а також забезпечення виконання військового обов`язку громадянами України.
		Досудовим розслідуванням установлено, що мешканка с. Олександрівка Попельнастівської ТГОлександрійського району Кіровоградської області ОСОБА_6 , 18. ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі  ТЦК та СП) по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс у суспільстві, в тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а у соціальних мережах та інтернет-месенджерах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП, у період з 09 жовтня 2024 року по 19 жовтня 2024 року умисно перешкоджала законній діяльності Збройних Сил України під час здійснення ними призову громадян України на військову службу в особливий період.
		Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_4 , переслідуючи злочинний умисел, спрямований на перешкоджання представникам ІНФОРМАЦІЯ_2 , із використанням належного їй мобільного телефону «vivo Y21» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою: НОМЕР_3 , адмініструвала в інтернет-месенджері «Telegram» канал « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 у якому публічно поширювалася інформація про місця, де представники місцевого ТЦК та СП здійснюють заходи з оповіщення населення (вручають повістки), а також інформація про маршрути пересування представників ТЦК та СП. При цьому ОСОБА_4 була членом вказаного каналу та здійснювала функції його адміністратора.
		До функцій адміністратора Телеграм-каналу належало розміщення повідомлень про розташування патрулів ІНФОРМАЦІЯ_5 та розташованих поблизу населених пунктів Олександрійського району Кіровоградської області з прив`язкою до місцевості. 
		Єдиною метою адміністрування цього Телеграм-каналу було поширення серед його учасників інформації про точні місця, де представники ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюють заходи з оповіщення населення (вручають повістки), а також інформації про маршрути пересування представників ТЦК та СП. У подальшому, у вказаному Телеграм-каналі, під адмініструванням ОСОБА_4 , в указаний вище період його учасниками безперешкодно розміщувались повідомлення з відомостями про місця і час проведення співробітниками ТЦК та СП заходів з оповіщення населення, що сприяло ухиленню від виконання своїх обов`язків з захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України під час мобілізації в особливий період, тими учасниками вказаного Телеграм-каналу, які мали такі наміри.
		Перешкоджання законній діяльності ЗСУ полягало у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражалося у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення та заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ або істотному зниженні її ефективності.
		Умислом ОСОБА_4 прямо охоплювались дії, спрямовані на заподіяння шкоди діяльності представникам ІНФОРМАЦІЯ_2 як військового формування ЗСУ. Так, зі змісту функціонального призначення адміністрованого останньою інформаційного Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » встановлено, що вона чітко усвідомлювала, що адмініструючи цей канал, в якому розміщувалася інформація про місця і час вручення повісток представниками ТЦК та СП з метою уникнення громадянами України призову на військову службу, вона перешкоджає законній діяльності ЗСУ в особливий період та передбачала настання суспільно небезпечних наслідків.
		Зокрема, ОСОБА_4 шляхом адміністрування організувала забезпечення постійного функціонування Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », проведення систематичного аналізу інформації, яка розміщується користувачами у ньому, а також наповнення каналу контентом  інформаційними повідомленнями виключно відповідної тематики. Крім того, остання як адміністратор вказаного каналу, маючи можливість впливати на наповнення його контенту, зокрема і заборонити оприлюднювати інформацію, що перешкоджає законній діяльності ЗСУ в особі співробітників ТЦК та СП, а також видаляти з каналу осіб, які систематично повідомляють таку інформацію, свідомо допускала оприлюднення такої інформації. 
		Внаслідок вищевказаних умисних дій ОСОБА_4 у Телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » систематично розміщувались повідомлення з інформацією про час та місце вручення повісток співробітниками ТЦК та СП Олександрійського району Кіровоградської області, під час виконання ними службових обов`язків або про їх відсутність у певному місці в межах Кіровоградської області, що давало можливість особам призовного віку уникати отримання таких повісток у означених місцях, і як наслідок, створювало передумови для ухилення ними від виконання військового обов`язку.
		При цьому, незважаючи на те, що інформація, розповсюдження якої перешкоджало законній діяльності ЗСУ, поширювалась іншими учасниками адміністрованим ОСОБА_4 . Телеграм-каналом, які не перебували у злочинній змові з останньою, вся діяльність учасників охоплювалась її злочинним умислом. Тобто, ОСОБА_4 чітко знала та усвідомлювала, що в адміністрованому нею Телеграм-каналі систематично розміщується інформація, яка чинить перешкоди зазначеній законній діяльності ЗСУ.
		Так, у період з 09 жовтня 2024 року по 19 жовтня 2024 року у телеграм-групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адміністрування ОСОБА_4 розміщенні наступні повідомлення.
		10 жовтня 2024 року о 08:01 у телеграм-групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » опубліковано повідомлення «бам на кругу тцк».
		ІНФОРМАЦІЯ_6 о 08:04 у телеграм-групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » опубліковано повідомлення «Бам пятачок».
		ІНФОРМАЦІЯ_6 о 08.15 у телеграм-групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » опубліковано повідомлення « ОСОБА_7 » та відповідь на нього « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».
		ІНФОРМАЦІЯ_6 о 8:45 у телеграм-групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » опубліковано повідомлення «А возле АТБ центрального зеленые кошмарят людей».
		ІНФОРМАЦІЯ_6 о 08:45 у телеграм-групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » опубліковано повідомлення «АТБ кошмарят людей центр».
		ІНФОРМАЦІЯ_6 о 8:49 у телеграм-групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » опубліковано повідомлення «Двое зеленых идут в сторону райбыта со стороны АТБ».
		10 жовтня 2024 року о 8:50 у телеграм-групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » опубліковано повідомлення «До АТБ подошлт еще ОСОБА_8 ! Всем осторожными быть».
		ІНФОРМАЦІЯ_6 о 20:07 у телеграм-групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » опубліковано повідомлення «Завтра в місті будьте уважні та обережні. В місто завезли 2 автобуси ТЦКшників. Не наших.».
		10 жовтня 2024 року о 20:43 у телеграм-групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » опубліковано повідомлення «Ленина 113 первый подьезд мусора хз с кем»;
		19 жовтня 2024 року о 07:42 у телеграм-групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » опубліковано повідомлення «Кірово училище б/п».
		19 жовтня 2024 року о 07:52 у телеграм-групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » опубліковано повідомлення «Кирово училище В две сторони останавлюють».
		ІНФОРМАЦІЯ_6 о 08:03 у телеграм-групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » опубліковано повідомлення «блокпост на Кирова, напротив бурсы».
		19 жовтня 2024 року о 08:09 у телеграм-групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » опубліковано повідомлення «13 училище дождь».
		Цілеспрямоване поширення серед громадян України, які підлягають військовому обліку та призову, відомостей, зокрема у інтернет-месенджері «Telegram» через глобальну мережу «Інтернет», про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів з оповіщення військовозобов`язаних осіб військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 , перешкоджає їх законній діяльності, визначеній ст. ст. 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов`язку, уникнути військового обліку та призову і створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Таким чином, забезпечуючи безперешкодне розміщення у Телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в інтернет-месенджері «Telegram» повідомлень про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 у період з 09 жовтня 2024 року по 19 жовтня 2024 року втрутилась у його законну діяльність та створила перешкоди в діяльності ЗСУ, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нездійснення в повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Перешкоджання з боку ОСОБА_4 фактично представляє собою цілеспрямовану діяльність, яка полягає у незаконному втручанні, що створює перешкоди, перепони, для недопущення, припинення відповідної законної діяльності військових формувань, за відсутності ознак державної зради у вигляді підривної діяльності проти України.
		Дії  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органом досудового розслідування кваліфіковано як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України. 
		25 жовтня 2024року між прокурором укримінальному провадженні начальникомвідділу наглядуза додержаннямзаконів регіональниморганом безпекиКіровоградської обласноїпрокуратури ОСОБА_9 ,який,на підставіст.37КПК України,наділений повноваженнямипрокурора уданому кримінальномупровадженні,з однієїсторони,та підозрюваноюв цьомупровадженні - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за участюїї захисника адвоката ОСОБА_5 ,з другоїсторони,на підставіст.ст.468,469,472КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
		За умовами угоди  ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 114-1 КК України,сторона обвинувачення,визнає наявністьщирого каяття, активнесприяння розкриттюзлочину як обставину, яка пом`якшує покарання.Стороною обвинувачення враховано, що  ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, відноситься до категорії тяжкого злочину. 
		Сторони погоджуються що обвинуваченою внаслідок вчинення нею кримінального правопорушення матеріальна шкодазлочином незаподіяна, шкода нематеріального характерузавдана лишедержавним тасуспільним інтересам,а також на призначення  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, у виді позбавлення волі на строк п`ять років та, увідповідності до вимог ст. 75 КК України, на звільнення останньої від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк визначений судом з покладанням на обвинувачену зобов`язань, визначених судом відповідно до вимог ст. 76КК України. Потерпілий у даному кримінальному проваджені відсутній.
		Дії  ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 114-1 КК України - перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
		Заслухавши думку прокурора, який вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона відповідає вимогам КПК України та КК України, обвинуваченої та її захисника, які наполягали на затвердженні угоди, вказавши, що угода укладена добровільно, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України та ч. 4 ст. 474 КПК України, обвинуваченій роз`яснені та зрозумілі. Крім того, обвинувачена зазначила, що повністю визнає вину у вчинені злочину, вказаних у висунутому обвинуваченні згідно з обвинувальними актами без будь-яких застережень, повністю усвідомлює характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосоване у разі затвердження угоди, тому суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, виходячи з наступного.
		Укладена у кримінальному провадженні угода про визнання винуватості відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 468, ч. ч. 2, 4, 5 ст. 469, ст. 472, ч. 4 ст. 474, ч. 6 ст. 474 КПК України, невідповідність угоди вимогам ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлена, зокрема:
		- дії обвинуваченої кваліфіковані вірно;
		- умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
		- угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні;
		- міра покарання за вчинений злочин, узгоджена сторонами, відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу ОСОБА_4 , яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, на утриманні має трьох малолітніх дітей, на обліку у лікаря-психіатра, у лікаря-нарколога не перебуває, а тому є необхідною і достатньою для досягнення мети виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових злочинів та є справедливою.
		Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження укладеної угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
		Враховуючи мету, принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, яке є формою реалізації кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, з урахуванням конкретних обставин цієї справи та характеризуючих даних, які в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, при вирішенні питання про можливість призначення  ОСОБА_4 покарання за ч.1ст.114-1 ККУкраїни,узгодженого сторонамиугоди,суд враховуєтяжкість вчиненогокримінального правопорушення,особу обвинуваченої,а такожвраховує обставини,що пом`якшуютьпокарання,а самещире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.Обставин, які обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено та на такі сторона обвинувачення не посилається.
		Внаслідок вчинення злочину шкоду завданодержавним та суспільним інтересам.
		Цивільний позов посправі незаявлено,судові витративідсутні. Запобіжний захід не обирався.
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
		 
		 У Х В А Л И В 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 жовтня 2024року між прокурором ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у кримінальному провадженні, внесеному 14 жовтня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024120000000130.
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, та призначити їй покарання за ч. 1ст. 114-1 КК Україниу виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.
		На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з призначенням іспитового строку 2 (два) роки.
		Згідно ч. 1ст. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Речові докази:мобільний телефон «vivoY21» IMEI1: НОМЕР_4 ,IMEI2: НОМЕР_5 , (серійнийномер НОМЕР_6 )з сім-карткою: НОМЕР_3  залишити в розпорядження ОСОБА_4  як власника майна.
		Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
		- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...