Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/3012/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 20.12.2024. Зареєстровано: 20.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2024.
Дата набрання законної сили: 21.01.2025
Номер судового провадження: 1-кп/337/388/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024080000000639

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		20 грудня 2024 року
		Справа № 337/3012/24
		Номер провадження 1-кп/337/388/2024
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 грудня 2024 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
		у складі судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 
		прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		захисника - ОСОБА_5 
		розглянувши в порядку спеціального судового провадження (in absentia), у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжя кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024080000000639 від 17.04.2024 року за обвинуваченням:
		        ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Херсон, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка має на утриманні одну неповнолітню дитину, яка не є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження, передбачений ст. 480 КПК України, раніше не судимої
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		       Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Незалежність України визнано значною кількістю держав світу, у тому числі 05.12.1991 Російською Федерацією.
		За загальновідомими фактами, в порушення норм міжнародного права, приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року підрозділи збройних сил та інших збройних формувань РФ на виконання наказів вищого військового та політичного керівництва РФ щодо розв`язання агресивної війни та воєнного конфлікту проти України, із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, вторглись на територію суверенної України через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснити військову окупацію частин території суверенної України, у тому числі смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, яке було захоплено 28.02.2022.
		З метою відсічі військовій агресії РФ 24.02.2022 Указами Президента України у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених Верховною радою України, зокрема Указом Президента України від 06 травня 2024 року № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб затвердженого Законом України від 08.05.2024.
		Починаючи з 28.02.2022 Михайлівська селищна територіальна громада Василівського району Запорізької області тимчасово окупована представниками збройних формувань держави-агресора Російської Федерації (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»), що у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022) є незаконним і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
		Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військових шляхом територіях Запорізької області, представники збройних формувань РФ, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення, у квітні 2022 року створили на тимчасово окупованій території Запорізької області, не передбачений чинним законодавством України, незаконний правоохоронний орган - Головне управління МВД в Запорізькій області (мовою оригіналу - Главное управление МВД в Запорожской области) та його структурні підрозділи, зокрема «Михайловский районный отдел полиции внутренних дел» ( мовою оригіналу), а у подальшому - відділ поліції № 3 (дислокація смт. Михайлівка) Управління внутрішніх справ по м. Василівка та Василівському району Головного управління МВС по Запорізькій області (мовою оригіналу) - «Отдел полиции № 3 (дислокация пгт. Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району», надалі мовою оригіналу - «отдел полиции «Михайловский» (дислокация пгт. Михайловка) ОМВД России «Васильевский»», що розташовується за адресою: Запорізька область, Василівський район, смт Михайлівка, вул. Святопокровська, буд. 8), на захопленій матеріально-технічній базі колишнього відділення банку ПАТ «Ощадбанк», наділивши його всіма необхідними владними повноваженнями, необхідними для здійснення поліцейського контролю місцевого населення.
		Зокрема, не пізніше червня 2022 року (більш точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені), перебуваючи на території окупованого ЗС держави-агресора РФ смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, громадянка України ОСОБА_6 , діючи умисно, із власних корисливих та ідеологічних мотивів, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями Російської Федерації, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, усвідомлюючи протиправність своїх дій, всупереч вимог діючого законодавства України, прийняла пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб із числа представників окупаційної влади смт. Михайлівка та добровільно зайняла посаду мовою оригіналу - «помощник оперативного дежурного дежурной части», створеному на тимчасово окупованій території смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, який має назву «Отдел полиции № 3 (дислокация пгт. Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району», в подальшому мовою оригіналу - «отдел полиции «Михайловский» (дислокация пгт. Михайловка) ОМВД России «Васильевский» та розташовується за адресою: Запорізька область, Василівський район, смт. Михайлівка, вул. Святопокровська, буд. 8.
		Обіймаючи зазначену посаду ОСОБА_6 здійснювала протиправну діяльність в інтересах держави-агресора та з метою підтримання окупаційної влади на території смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області. Окрім іншого, особисто здійснювала охорону громадської безпеки в інтересах окупаційної влади під час проведення незаконного референдуму щодо приєднання тимчасово окупованої території Запорізької області до складу держави-агресора Російської Федерації у період з 23 по 27 вересня 2022 року у місцевому територіальному штабі референдуму, розташованому за адресою мовою оригіналу - «с. Роздол, ул. 40 лет Победы, 55».
		       Ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 14 серпня 2024 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, визначено здійснювати у спеціальному судовому провадженні відповідно до ч.3 ст.323 КПК України, у відсутності обвинуваченої. Отже, судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_6 (in absentia), яка показань суду не надавала та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.
		       Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченої (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		       Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, сприяє забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , що був забезпечений державою з регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
		       Повістки про виклик обвинуваченої в судові засідання здійснювався у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Хортицького районного суду м. Запоріжжя (https://hr.zp.court.gov.ua/sud0825/), інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		       При цьому, на своє глибоке переконання, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_6 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, та так само свідчить про наявність у неї наміру ухилитись від кримінальної відповідальності. В той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_6 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п.«g» п.3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), та як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		       Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченою та з`ясувати в неї правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймала участь у реалізації права на захист обвинуваченої під час судового розгляду та висловила свою позицію з приводу недоведеності вини останньої у даному кримінальному провадженню, посилаючись на те, що добровільність дій її підзахисної, яка перебувала на окупованій території є сумнівною, покази допитаних свідків та письмові матеріали справи в повному обсязі не доводять обставини інкримінованого правопорушення, а тому вона підлягає виправданню. 
		       Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку РФ частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
		        При цьому, винуватість ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, вчиненого за обставин, викладених в обвинувальному акті, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, наданих стороною обвинувачення, що були дослідженні судом безпосередньо у судовому засіданні. 
		       Так, свідок ОСОБА_7 (допитаний в режимі відеоконференцзв`язку) суду пояснив, що його змусили працювати в незаконно створених органах на тимчасово окупованій території смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, а саме в відділу поліції № 3 з липня по грудень 2022 роки. За період роботи бачив там ОСОБА_6 , вона також там працювала, як здається черговим, особисто з нею він за характером роботи не контактував, спільних справ не мав. Раніше він обвинувачену не знав, про її прізвище дізнався під час роботи. Він майже щодня бачив її у черговій частині, вона працювала у службовому кабінеті з документами. Одягнута вона, як він пам`ятає, була у чорний одяг. Форму тоді ще нікому не видавали, про наявність спецзаходів він не пам`ятає, бо пройшло чимало часу. У селі Тимощівка під час референдуму було дві виборчі дільниці, він знаходися на одній з них, але там ОСОБА_6 він не бачив. ОСОБА_8 він бачив у черговій частині як працівника відділу за робочим столом з паперами, сторонні особи туди доступу не мали. Під час досудового слідства він без жодного сумніву впізнав ОСОБА_6 на наданих світлинах. 
		       Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що до окупації вона мешкала в смт.Михайлівка, з окупованої території виїхала у жовтні 2023 року. Обвинувачену знає як мешканку, яку постійно зустрічала біля магазину у компаніях, що збиралися та розпивали пиво. Тому вона вважає, що до окупації обвинувачена ніде не працювала, бо у робочий час її часто можна було зустріти на вулиці. Мешкала вона з чоловіком, потім той загинув. Має сина, приблизно п`ятирічного віку ( можливо, помиляється). Мешканці смт. Михайлівка добре знають одне одного, тому вони подейкували, що ОСОБА_8 пішла на співпрацю з окупаційною владою, працевлаштувавшись до поліції. Тоді жінки-поліціанти ходили у цивільному одязі, не по формі. Поруч з нею мешкала жінка, прізвище якого наразі вона забула, яка також працевлаштувалася до поліції на посаду у службі у справах дітей. Це всім було добре відомо, хоча та ніколи не ходила у формі. Особисто вона у серпні 2022 року бачила, як ОСОБА_8 разом з іншими поліціантами виходила з приміщення поліції, яку вона зайняла посаду, їй не відомо. Вона лише знає, що нікого до співпраці не примушували. До поліції влаштовувалися добровільно- хтось заради грошей, інший-за ради посади. ОСОБА_8 була без супроводу, виглядала спокійною, впевненою. Вона, як і усі інші, мала можливість виїхати з окупації, але добровільно зробила свій вибір на користь окупаційної влади. 
		Отже, допитані свідки показали, що знають ОСОБА_6 , як співробітника незаконного правоохоронного органу, створеному на тимчасово окупованій території «Отдел полиции № 3 (дислокация пгт. Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району». Бачили її у гарному настрої, усміхненою та впевненою, одягнутою в одяг, притаманний форменому. Покази допитаних свідків послідовні, логічні, доповнюють та уточнюють одне одного, відповідають письмовим доказам, дослідженим у судовому засіданні та встановленим судом обставинам справи. 
		       Зокрема, за змістом протоколу від 12 січня 2023 року, проведеного за участю спеціаліста ОСОБА_10 , було оглянуто інформацію, розміщену в Всесвітній мережі Інтернет стосовно відомостей, що розміщена в публікаціях на інформаційному каналі, створеному у додатку «Telegram» за запитом «Михайловские новости». Під час проведення огляду встановлено, що 4.05.2022 року об. 13 год.27 хв. на зазначеному каналі викладено повідомлення з текстом (мовою оригіналу): «Уважаемые жители пгт ОСОБА_11 , информируем вас о начале работы в нашем поселке отдела полиции. По всем вопросам, касающимся обеспечения правопорядка обращаться по адресу АДРЕСА_2 (здание бывшего военкомата), а также по телефону диспетчерской службы 0681097152». Під час подальшого огляду зазначеного телеграм-каналу встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 об 11год.58 хв. опубліковане повідомлення, де зазначені номери чергової частини ППС та ДПС народної поліції в смт. Михайлівка із тестом : (мовою оригіналу): Уважаемые жители пгт Михайловка и ближайших сел! Обратите внимание на информацию»»» далі зазначені номери служб: полиция : дежурная часть 70990087171, дорожно-патрульная служба 79900087272, патрульно-постовая служба 79900087373.
		       Під час огляду спеціалістом здійснення копіювання оглянутої інформації на DVD-R диск, який, відповідно до ст. 105 КПК України долучено до даного протоколу як невід`ємний додаток. Диск з відеозаписом слідчої дії був оглянутий у судовому засіданні.
		       Протоколом огляду від 4 серпня 2023 року були оглянуті Інтернет сайт з заголовком: «ЕГРЮЛ» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 », на якому наявні відомості відносно юридичних осіб під назвою (мовою оригіналу) «ГЛАВНОЕ УПРАВЛЕНИЕ МИНИСТЕРСТВА ВНУТРЕННИХ ДЕЛ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПО ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ», що зареєстровано 11.01.2023 року та «ОТДЕЛ МИНИСТЕРСТВА ВНУТРЕННИХ ДЕЛ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ "ВАСИЛЬЕВСКИЙ», що зареєстрований 21.02.2023 року, а також УПРАВЛЕНИЕ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ПО ГОРОДУ ВАСИЛЬЕВКА И ВАСИЛЬЕВСКОМУ РАЙОНУ ГЛАВНОГО УПРАВЛЕНИЯ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ПО ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ», яке на даний момент перебуває в стані ліквідації, а головою ліквідаційної комісії є (мовою оригіналу) « ОСОБА_12 », відомості внесені 23.03.2023 року.
		       Роздруківки з отриманою з сайту інформацією приєднані як додатки до протоколу огляду, були оглянуті у судовому засіданні. 
		       Отже зазначеним підтверджено, що у тимчасово окупованому селищі Михайлівна Василівського району Запорізької області розпочав роботу незаконний правоохоронний орган «отдел полиции», з зазначенням його місця розташування.
		       Відповідно Протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від «14» вересня 2024 року, на підставі ухвали слідчого судді від 13.09.2023 про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем, постановою від 24.04.2024 року з якого зазначені матеріали були виділені до матеріалів кримінального провадження № 22024080000000639 від 17.04.2024 року під час слідчої дії оглянутий загальний обліковий запис електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_4 », якою користується громадянка України ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено , що в переліку вхідних повідомлень наявне серед інших під назвою «20220921 - Михайловка и Каменка, но по Каменке не полный рєєстр -35», що відправлене 21.09.2022 року, яке містить додаток із назвою « реестр _зарплатные_ карты_ Михайловка (1)»(мовою оригіналу) з інформацією відносно переліку співробітників незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території Запорізької області, який має назву «Отдел полиции №3 (дислокация пгт.Михайловка) УВД по г.Васильевка и Васильевскому району», їх дати народження, паспортні данні та номери мобільних телефонів - в якому під № 19 зазначено: « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспортные данные НОМЕР_1 , номер телефона НОМЕР_2 » (мовою оригіналу).
		       Файли, що були скопійовані на DVD-R диск під час слідчої дії, були оглянуті у судовому засіданні. 
		Зазначене підтверджує факт отримання ОСОБА_6 грошового забезпечення за службу в незаконно створеному на кшталт правоохоронному органі окупаційної влади. 
		       Відповідно до Протоколу огляду від 3 травня 2024 року під час слідчої дії було оглянуто інформацію, яка міститься у файловому масиві «DataExport_2023-05-17», збереженому на оптичному флеш носії (microSD) реєстр. №55/623т від 13.09.2022, що є додатком до протоколу за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем №55/2-3473т від 17.05.2023 (які були розсекречені у встановленому законом порядку актом №55/14/228дск від 02.08.2023), у кримінальному провадженні №22022080000000102 від 29.03.2022, проведеному відносно громадянина України ОСОБА_14 (дозвіл на використання наданий ухвалою слідчого судді від 24 квітня 2024 року). Проведеним оглядом та аналізом наявної у вказаних файлових масивах інформації встановлено, що у файловому масиві «DataExport_2023-05-17», за адресою: DataExport_2023-05-17\chats\chats_03, знаходиться електронний файл із назвою «messages2», який містить фотографії службового документу збройних формувань російської федерації «Ведомость ознакомления сотрудниками отдела полиции № 3 (дислокации пгт. Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району с приказом от 26 июня 2020 г. N 460 «Об утверждении Кодекса этики и служебного поведения сотрудников органов внутренних дел Российской Федерации», з інформацією, щодо ознайомлення співробітників незаконного правоохоронного органу, кодексу етики і службової поведінки. Зокрема, на 1 сторінці під пунктом №18 зазначено мовою оригіналу - «помощник оперативного дежурного дежурной части» - ОСОБА_6 , навпроти якої зазначений її підпис. Подальшим оглядом встановлено, що вказані фотографії документа містяться у груповому чаті під назвою «РУВД», в якому приймають участь інші співробітники незаконного правоохоронного органу, і о 15 год. 32хв. користувачем з логіном «Palash» було розміщено фотографії вищезазначеного документу, які було викладено після розміщення фотографії приказу № 460 від 26.06.2020, щодо затвердження кодексу етики.
		Таким чином, проведеним оглядом вказаної інформації встановлено, що 26 грудня 2022 року співробітники незаконного правоохоронного органу «ГУ МВД по Запорожской области», в тому числі і підозрювана ОСОБА_6 , яка зайняла посаду у незаконному правоохоронному органі - «Отдел полиции №3 (дислокация пгт. Михайловка) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району» безпосередньо здійснювала свої обов`язки як «помощник оперативного дежурного дежурной части» (мовою оригіналу), своїм підписом погодилася дотримуватися положень прийнятого окупаціною владою положень «Кодекса этики и служебного поведения сотрудников органов внутренних дел Российской Федерации» (мовою оригіналу).
		       Відповідно до Протоколу огляду від 3 травня 2024 року під час слідчої дії було оглянуто інформацію, інформації яка міститься у файловому масиві «(14_48) Референдум», збереженому на оптичний носій інформації DVD-R диск реєстр. №59/14/545т від 13.11.2022, що є додатком до протоколу зняття інформації з електронних інформаційних систем №59/14/1031т від 13.11.2022 (які у встановленому законом порядку розсекречені актом №59/14/239дск від 10.12.2022), проведеному відносно громадянина України ОСОБА_15 , який займає посаду в незаконному правоохоронному органі - «отдел полиции № 1 (дислокація г. Енергодар) УВД по г. Васильевка и Васильевскому району» у кримінальному провадженні №22022080000000102 від 29.03.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.5,7 ст.111-1 КК України. (дозвіл на використання наданий ухвалою слідчого судді 24 квітня 2024 року). Під час слідчої дії оглянутий файловий масив «(14_48) Референдум» з електронною інформацією аккаунту «Леон», месенджеру «Telegram», зареєстрованому на абонентський номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_3 , в якому за адресою: "(14_48) Референдум\chats\chat_02" міститься електронний файл «АДРЕСА И ПРЕДСЕДАТЕЛИ УИК (1)» з таблицею (відомостями) про розташування силових структур держави-агресора щодо охорони громадського порядку у період проведення референдума на окупованій території Запорізької області. Оглядом інформації вказаного електронного файлу встановлено наступне. Файл «АДРЕСА И ПРЕДСЕДАТЕЛИ УИК (1)» містить електронну таблицю у вигляді розміщення за адресами співробітників різних незаконних правоохоронних органів держави-агресора РФ, на яких вони будуть здійснювати охорону громадського порядку у період проведення референдума на окупованій території Запорізької області. Зокрема, під порядковим номером 121 зазначена ОСОБА_6 , як мовою оригіналу - «сотрудник УВД», яка закріплена за адресою мовою оригіналу - «с. Роздол, ул. 40 лет Победы, 55».
		       Таким чином, проведеним оглядом вказаної інформації встановлено, що протягом вересня 2022 року до складу зазначеного територіального підрозділу незаконного правоохоронного органу, який має назву « УВД по г. Васильевка и Васильевскому району» входила ОСОБА_6 , яка була працевлаштована на посаді мовою оригіналу - «сотрудника УВД».
		Відеозапис слідчої дії був оглянутий у судовому засіданні.
		       Згідно Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками 17 жовтня 2023 року свідок ОСОБА_9 на поставленні запитання слідчого відповіла, що може впізнати ОСОБА_6 за середнім ростом, чорнява, середньої довжини волосся, армянські риси обличчя, витягнуте лице, середньої статури, карі очі. Під час слідчої дії свідок з чотирьох наданих фотознімків схожих осіб жіночої статті, на світлині під №1 за формою обличчя, рисами обличчя, зачіскою впізнала ОСОБА_6 , як особу, яку в серпні, вересні 2022 року (точну дату свідок не пам`ятає), коли вона проходила біля приміщення міліції держави-агресора РФ (до війни знаходився військкомат), бачила серед двох осіб жіночої статі, які в цей момент виходили з приміщення міліції, та одну вона впізнала як ОСОБА_6 - веселу, не пригнічену. 
		       Згідно Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками 27 липня 2023 року свідок ОСОБА_16 на поставленні запитання слідчого відповів, що може впізнати ОСОБА_6 за середнім ростом, чорнява, середньої довжини волосся, армянські риси обличчя, витягнуте лице, середньої статури, карі очі. Під час слідчої дії свідок з чотирьох наданих фотознімків схожих осіб жіночої статті, на світлині під №1 за формою обличчя, рисами обличчя, зачіскою впізнала ОСОБА_6 , як особу, яка працює в «народній міліції» в смт. Михайлівка, яку вона бачила по формі т.зв. народній міліції в смт. Михайлівка.
		       Згідно Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками 9 лютого 2024 року свідок ОСОБА_17 на поставленні запитання слідчого відповів, що може впізнати ОСОБА_6 за такими рисами як середній зріст, недовге темне волосся, середньої статури, кругле лице. Під час слідчої дії         свідок з чотирьох наданих фотознімків схожих осіб жіночої статті, на світлині під №1 за формою обличчя, рисами обличчя, зачіскою впізнав ОСОБА_18 , яка при зайняті посади свідка в відділі в кінці червня 2022 року вже займала посаду в черговій службі.
		       Інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України надано не було. При цьому, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		       За результатами судового розгляду, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов до наступного.
		       Наразі такий факт, як окупація певної території України та створення на них окупаційних адміністрацій є загальновідомим. 
		       Водночас законодавчим органом влади, вживаються всі заходи щодо визнання, утому числі і на міжнародному рівні РФ - державою-агресором. Так, зокрема Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року, визнано, що Росія вчинила агресію України, порушивши базові норми ООН, і якою від Російської Федерації вимагається припинити збройну агресію проти України, включаючи також деокупацію Криму та Донбасу, негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
		       Також у проміжному рішенні Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй від 16 березня 2022 року, відповідно до якого на найвищому юридичному рівні констатовано факт вторгнення Росії на територію України, відзначаючи, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України. Крім того, відповідними наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» м. Михайлівка є окупованою територією. 
		       Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_17 кожен окремо, повідомили відомі їм обставини вчинення ОСОБА_19 злочину, а саме розповіли перебування ОСОБА_19 у створеному на території тимчасово окупованого смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області, незаконному органі - «в отделе полиции «Михайловский» (мовою оригіналу) при виконання службових обов`язків у форменому одягу в черговій частині, при цьому виглядала впевнено, розкуто, задоволено, що свідчить про відсутність примусу до виконуваної робити та дає підстави прийти до висновку щодо її працевлаштування до незаконного створеного на кшталт правоохоронного органу за власним волевиявленням з меркантильних спонукань.
		       Зазначені покази є логічними, послідовними, такими, що узгоджується між собою та відповідають змісту письмових доказів, досліджених у судовому засіданні, доповнюючи одне одного.
		        Допитані свідки пояснили, що несприятливих відносин з обвинуваченою не мають, підстави їх обговорювати відсутні. У суду немає підстав сумніватися в достовірності показів свідків, ці покази підтверджують обставини, які підлягають доказуванню по даному кримінальному провадженню.
		       З матеріалів кримінального провадження не вбачається підстав вважати, що свідки, показання яких узгоджуються з іншими доказами по даному кримінальному провадженню, оговорюють обвинувачених по даному кримінальному провадженню, або є зацікавленими в результатах розгляду. Всі свідчення надавалися під присягою.
		       Крім того, зазначені покази свідків відповідають письмовим доказам, наданими стороною обвинувачення на підтвердження провини обвинуваченої, що досліджені судом у судовому засіданні.
		Оцінюючи письмові докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку із показаннями свідків, суд вважає, що досліджені докази відповідають вимогам, передбаченим ст. 85-87 КПК України, і в повному обсязі доводять вину обвинуваченої у вчиненні злочину, за наведених у вироку обставинах.
		Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено. 
		Окрема увага, судом приділена руху провадження в контексті перевірки належності доказів, які подала сторона обвинувачення. Процесуальні докази, наведені у вироку, прямо підтверджують той факт, що досліджені в судовому засіданні докази, які суд визнав належними та допустимими, зібрані у встановленому законом порядку та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають. Відтак, подані стороною докази збиралися стороною обвинувачення в належний спосіб.
		При цьому, на своє глибоке переконання, суд вважає, що ОСОБА_6 безумовно усвідомлювала факт окупації, агресію з боку РФ та свої дії здійснювала свідомо, умисно, добровільно за власним волевиявленням, виключно з меркантильних спонукань, адже суду не надано жодного доказу, що ОСОБА_6 здійснювала свою протиправну діяльність під безпосереднім впливом або фізичного примусу, внаслідок якого не могла керувати своїми вчинками (йдеться про катування - в розумінні ст. 127 КК, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою); або психічного примусу, за сукупності таких умов: такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави; саме цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами та при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода; або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці. Шкала видів заподіяної шкоди відсутня та не доведена суду, але суд переконливий в тому, що шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов`язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої.
		З аналізу викладеного слідує, що позиція сторони захисту щодо того, що у діях обвинуваченої така обов`язкова ознака складу злочину, як добровільність, відсутня - є суперечливою, оскільки не узгоджується з дослідженими судом показами свідків та письмовими доказами, та спрямована на спробу обвинуваченої уникнути покарання. Докази того, що ОСОБА_6 примушували до скоєння протиправних дій на тимчасово окупованій території, за встановлених вище судом обставин, відсутні. Правові підстави вважати, що встановлені обставини вчинення ОСОБА_6 зазначених вище дій не є кримінальним правопорушенням, у суду відсутні. Лише самого факту добровільного працевлаштування до незаконно утвореного на кшталт правоохоронного органу та здійснення нею в інтересах держави-агресора з метою підтримання окупаційної влади на території смт. Михайлівка Василівського району Запорізької області охорони громадської безпеки в інтересах окупаційної влади під час проведення незаконного референдуму щодо приєднання тимчасово окупованої території Запорізької області до складу держави-агресора Російської Федерації у період з 23 по 27 вересня 2022 року у місцевому територіальному штабі референдуму, розташованому за адресою мовою оригіналу - «с. Роздол, ул. 40 лет Победы, 55» достатньо для кваліфікації дій за ст. 111-7 КК України, адже суспільна небезпечність таких дій є цілком очевидною: особа допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади та приймає участь в реалізації та підтримки рішень держави-агресора, оскільки саме така вертикаль загалом є основою функціонування державного механізму. 
		При цьому мотив вчиненого, жодним чином не впливає на кваліфікацію діяння, оскільки мета і мотив злочину - це факультативні ознаки суб`єктивної сторони злочину, які вимагають свого встановлення лише у тих випадках, коли про це прямо зазначено у законі (в диспозиції статті Особливої частини КК) або коли вони однозначно випливають із змісту злочину.
		Також суд враховує і те, що обвинувачена ОСОБА_6 маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду не могла не розуміти незаконності вчинених нею дій, між тим, заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, обвинувачена не вживала.
		Отже, на глибоке переконання суду, сукупність зазначених обставин дає підстави стверджувати про добровільність дій обвинуваченої, її свідомий вибір та власне волевиявлення щодо зайняття посади у незаконному органі влади, створеного на тимчасово окупованій території та безпосередньої участі в реалізації рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора.
		Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченої ОСОБА_6 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.
		Отже, судом не встановлено даних, які б свідчили, що зібрані докази по даному кримінальному провадженню отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод обвинуваченої через допущені порушення кримінального процесуального закону у ході досудового розслідування, і оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за наведених у вироку обставин, доведена у повному обсязі.
		Суд вважає винуватість ОСОБА_6 у скоєні злочину доведеною і кваліфікує її дії за ч.7 ст.111- 1 КК України добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
		       Відповідно до вимог ст.65 КК України, яка передбачає загальні засади призначення покарання і через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		При обранні виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відносяться до особливо тяжкого злочину, сукупність усіх характеризуючих обвинувачену даних, характер, ступінь її суспільної небезпеки. 
		ОСОБА_6 на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, вчинила злочин в умовах воєнного стану під час повномасштабної збройної агресії РФ виключно з меркантильних спонукань.
		Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_6 відповідно до ст. 66 КК України - відсутні. 
		Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_6 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі строком у межах санкції встановленої ч.7 ст.111-1 КК України, з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах та в органах, що надають публічні послуги, із застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації майна. Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає. 
		При цьому суд враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
		Підстав для зміни застосованого на досудовому слідстві запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого необхідно продовжити до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.
		Початок строку відбування покарання слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного затримання обвинуваченої ОСОБА_6 .
		Цивільний позов не заявлявся. Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні. 
		       Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, і призначити покарання у вигляді тринадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги на строк п`ятнадцять років з конфіскацією всього належного їй майна.
		       Дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 продовжити до набрання цим вироком законної сили.
		       Строк відбуття основного покарання слід рахувати з моменту затримання ОСОБА_6 на виконання цього вироку. 
		       Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги слід рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		       Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.
		       Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.
		 
		Суддя :                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...