Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 907/310/22 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано судом: 19.12.2024. Зареєстровано: 20.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2024.
Дата набрання законної сили: 19.12.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 грудня 2024 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  907/310/22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Малашенкової Т.М. (головуюча), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Повного товариства «Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія» (далі - Ломбард, позивач, скаржник)
		 
		на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 (головуюча - суддя Малех І.Б., судді Панова І.Ю., Зварич О.В.)
		 
		у справі за позовом Ломбарда
		до Державного підприємства спеціального зв`язку (далі - Підприємство, відповідач)
		про стягнення 669 182,46 грн.
		 
		ВСТУП
		 
		Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами.
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Стислий зміст обставин справи
		1. Судом розглядався позов Ломбарда до Підприємства про стягнення 669 182,46 грн компенсації суми оголошеної вартості втраченого цінного відправлення.
		 
		2. Господарський суд Закарпатської області рішенням від 25.08.2022 позов задовольнив. Стягнув з Підприємства на користь Ломбарда 669 182,46 грн компенсації суми оголошеної вартості втраченого цінного відправлення та 10 037,74 грн судового збору.
		 
		3. Господарський суд Закарпатської області додатковим рішенням від 09.09.2022 стягнув з Підприємства на користь Ломбарда 10   000 грн витрат на правову допомогу.
		 
		4. Західний апеляційний господарський суд постановою від 08.02.2023 рішення Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2022 скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив; судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції поклав на позивача; стягнув з позивача на користь відповідача 15 056,61 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
		 
		5. Західний апеляційний господарський суд постановою від 08.02.2023 скасував додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2022; прийняв нове рішення, яким відмовив в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.
		 
		6. До Західного апеляційного господарського суду 10.09.2024 надійшла заява Ломбарда про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2023.
		 
		Стислий зміст оскаржуваного судового рішення
		7. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.10.2024 відмовив у задоволенні заяви Ломбарда про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 за нововиявленими обставинами у справі №907/310/22, вказану постанову залишено в силі.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		8. Ломбард звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а справу направити на новий розгляду до суду апеляційної інстанції.  
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (нова редакція)
		9. У касаційній скарзі Ломбард з посиланням на абзац 2 частини другої статті 287 ГПК України та пункти 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: суд не застосував (проігнорував) нормативно-правовий акт - Положення про воєнізовану охорону Державного підприємства спеціального зв`язку, затвердженого наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 05.10.2016 №619; не надав жодної оцінки письмовим доказам та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Також скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 320, 325 ГПК України.
		 
		Позиція інших учасників справи 
		10. У документі під назвою «Заява», поданому до Верховного Суду через «Електронний суд» 28.11.2024, зі змісту якого вбачається, що цей документ є відзивом на касаційну скаргу, Підприємство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права. 
		 
		11. Ломбард 03.12.2024 через «Електронний суд» подав до Верховного Суду заяву у відповідь на заяву Підприємства, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 
		 
		Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
		12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 у справі №907/310/22 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Малашенкової Т.М., суддів Бенедисюка І.М., Ємця А.А.
		 
		13. Ухвалою Верховного Суду від 21.11.2024 відкрито касаційне провадження у справі №907/310/22 за касаційною скаргою Ломбарда на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
		14. Предметом касаційного оскарження є ухвала Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі №907/310/22 про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
		 
		15. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає таке.
		 
		16. Розглядаючи доводи касаційної скарги через призму правильності застосування пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, Верховний Суд виходить з того, що в господарському судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.
		 
		17. Так, порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено Розділом IV Глави 3 ГПК України.
		 
		18. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. 
		 
		19. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 320 ГПК України).
		 
		20. Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. пункти 7.4, 7.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13).
		 
		21. Згідно з частиною другою статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 
		1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
		2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 
		3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
		 
		22. Верховний Суд зазначає, що Ломбард вказав, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є пункт 1 частини другої статті 320 ГПК України, тобто є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. 
		 
		23. Верховний Суд у контексті розгляду доводів касаційної скарги, зазначає, що Велика Палата Верховного Суду та об`єднана палата Касаційного господарського Суду послідовно та логічно висловлювали правову позицію, що є нововиявленою обставиною у розумінні процесуального законодавства у подібних правовідносинах, зокрема:
		 
		- нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019);
		 
		- нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №752/4995/17);
		 
		-  істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. ….. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 9.06.2022 у справі  №9901/230/20);
		 
		- при цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте) (пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а);
		 
		- «нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
		 
		Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
		 
		Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
		 
		Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі, або, які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.
		 
		Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
		 
		При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 424, 426 ЦПК України.
		 
		Судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
		 
		Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незаконного рішення, тощо).
		 
		У контексті пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України скасування судового рішення, яке стало підставою для обґрунтування судового рішення, яке просять переглянути, має відбутися після ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц);
		 
		- необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи [(тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (пункт 6.2.4. постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №19/5009/1481/11)].
		 
		24. В цьому аспекті колегія суддів виходить з того, що пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України, пункт 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є аналогічними за змістом з пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України, відтак вищевказані правові висновки: (1) що вважається істотними обставинами справи, (2) які необхідні ознаки мають мати нововиявлені обставини, (3) висновок, що є нововиявленими обставинами, є релевантними до цієї справи.
		 
		25. Також колегія суддів виходить з того, що частина друга статті 423 ЦПК України, яка встановлює підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та статті 424, 426 ЦПК України, які регламентують строки та порядок подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є аналогічними за змістом з частиною другою статті 320 та статтею 321 ГПК України, відтак, вищевказані правові висновки є релевантними до цієї справи. 
		 
		26. На обґрунтування поданої заяви про перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 у справі №907/310/22 за нововиявленими обставинами, заявник як на нововиявлену обставину вказував те, що ним через повіреного встановлено, що відповідач у справі №907/310/22 є також відповідачем в інших господарських справах, які ґрунтуються на тих самих обставинах, які стали приводом для подання позову у справі №907/310/22, а саме: справа №914/1607/22 (за позовом ДП «Львівське спеціалізоване конструкторське бюро «Топаз» до Державного підприємства спеціального зв`язку в особі Львівського обласного вузла спеціального зв`язку Державнрого підприємства зв`язку (м. Львів), третя особа -  Міністерство оборони України про стягнення 116 411,59 грн). В цій справі, як вказує заявник, не досліджувалась, а у справі №914/1607/22 досліджувалась обставина , що містить презумпцію факту бездіяльності відповідача, тобто факту нездійснення працівниками відповідача, які входять до складу озброєного вогнепальною зброєю добового наряду працівників відділу безпеки та охорони, які згадуються у цитаті з рішення у справі №914/1607/22, яка міститься у пункті 4.4.1. заяви, в свою чергу не встановлювалась Західним апеляційним господарським судом протягом апеляційного провадження у господарській справі №907/310/22, не була та не могла бути відомою позивачу, як особі, яка не дотична до внутрішніх процедур діяльності відповідача. Вказує, що у постанові від 24.07.2023 Західного апеляційного господарського суду у справі №914/1607/22 встановлено обставину стосовно відповідача у справі №907/310/22, яка є нововиявленою та істотною для справи №907/310/22 стосовно протиправної бездіяльності працівників відповідача, а саме: працівники воєнізованої охорони Підприємства вчинили правопорушення у формі недодержання правил здійснення господарської діяльності, що полягало у невиконанні обов`язків та функцій імперативно внормованих положенням №619 від 05.10.2016 під час виконання покладених на працівників ВОХОР завдань. 
		 
		27. Верховний Суд зазначає, що чинний ГПК України містить і перелік підстав, які виключають можливість перегляду судового рішення.
		 
		28. Згідно з положеннями частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
		1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 
		2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
		 
		29. Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд у постановах послідовно сформулювали правові висновки, що не є нововиявленими обставинами, зокрема:
		- не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (пункт 6.38. постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №9901/819/18 від 14.04.2021);
		 
		- не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (пункти 27-28 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019);
		 
		- не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №920/1077/16, від 15.01.2020 у справі №916/24/17);
		 
		- обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими. До того ж не вважається нововиявленими обставини зміна правової позиції суду в інших подібних справах. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а);
		 
		- не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Великої Палати Верховного Суду від 9.06. 2022 у справі № 9901/230/20).
		 
		30. Колегія суддів виходить з того, що частина четверта статті 423 ЦПК України, частина четверта статті 361 КАС України є аналогічними за змістом із частиною четвертою статті 320 ГПК України, відтак, вищевказані правові висновки щодо того, що не може вважається нововиявленими обставинами, є релевантними до цієї справи.
		 
		31. Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що такі концептуальні підходи щодо процедури поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження узгоджуються з практикою усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
		 
		32. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак, при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії"). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України"). 
		 
		33. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії").
		 
		34. Відтак, колегія суддів, виходить з того, що: 
		(1) перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї;
		(2) метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лиш перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення,
		(3) законодавство не містить визначення поняття «нововиявлені обставини», проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам апроцесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення;
		(4) необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
		 
		35. Такий висновок ґрунтується, окрім на вище окреслених правових позиціях , також і на правових позиціях, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №826/20239/16, від 08.09.2022 у справі №9901/400/20.
		 
		36. Верховний Суд під час розгляду касаційної скарги враховує, що у пункті 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №752/4995/17 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не самe це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд, то підстави для відступу від означених висновків немає.
		 
		36.1. В пункті 51 цієї ж постанови вказав, що «натомість у справі № 752/4995/17 обставини підроблення довіреності та відсутності у представника повноважень на укладення від імені позивача договору купівлі-продажу були підставами позову. Для їхнього підтвердження позивач наводив докази, які суди під час первинного розгляду справи оцінили і відповідні обставини не встановили. Рішення чеського суду є документом, який підтверджує певні обставини, а не такою обставиною. Позивач отримав цей документ уже після того, як суди двох інстанцій розглянули його справу, і подав вказане рішення іноземного суду до суду касаційної інстанції, який мотивував, чому не може прийняти його до уваги на тій стадії судового процесу».
		 
		37. Дослідження обставин і перевірка доказів про наявність нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нової правової оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.
		 
		38. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/20564/16.
		 
		39. Верховний Суд також зауважує, що прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. 
		 
		40. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
		 
		41. Результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №914/935/20, від 23.06.2023 у справі №918/887/21, від 12.04.2022 у справі №904/3923/20.
		 
		42. Верховний Суд, у тому числі виходить з того, що звертаючись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилався на те, що нововиявленою обставиною, яка стала підставою для подання заяви про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, є обставина встановлена постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у справі №914/1607/22, а саме: 
		 
		(1) відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що «Так, на виконання вимог ст.14 Закону України «Про поштовий зв`язок», виробнича будівля підприємства як до початку бойових дій, так і на теперішній час, обладнана внутрішньооб`єктовою сигналізацією та системою зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження, також охорона будівлі здійснюється озброєним вогнепальною зброєю добовим нарядом працівників відділу безпеки та охорони, а в неробочий час здійснюється дистанційна охорона кімнати для зберігання зброї силами Управління Державної Охорони ГУ НП в м.Києві»;
		 
		(2)  суд апеляційної інстанції встановив, цитата: «Як доречно вказує апелянт, відповідач не надав доказів вжиття будь-яких заходів для схоронності цінних поштових відправлень в період з 04.03.2022 до 09.03.2022»;
		 
		(3) суд апеляційної інстанції встановив, цитата: «…поштове відправлення не було знищене в результаті вибуху російської ракети, а було викрадене з охоронюваної території відповідача, при цьому відповідач не вжив необхідних заходів щодо збереження цінного майна після часткового пошкодження будівлі, де це майно зберігалось. Зокрема, не було виставлено додаткової охорони пошкодженого об`єкту, цінне майно не було переміщене у безпечне місце, про неможливість збереження майна не було повідомлено позивача. Крадіжка майна не є обставиною, яку неможливо було попередити своїми заходами, а нормами чинного законодавства не визначено, що викрадення майна є форс-мажорною обставиною».
		 
		42.1. На підставі наведеного Ломбард зазначав, що згідно з тверджень відповідача під час розгляду справи №914/1607/22 забезпечення схоронності цінного відправлення позивача (як і інших відправлень) у період з 02.03.2022 по 09.03.2022, в тому числі в день проникнення (09.03.2022) невстановлених осіб до виробничих приміщень відповідача, перебувало під повним контролем  озброєного вогнепальною зброєю добового наряду працівників відділу безпеки та охорони відповідача. На думку скаржника, на порушення пункту 2 частини другої статті 42 ГПК відповідач приховав цю обставину від суду апеляційного інстанції під час розгляду справи №907/310/22 задля протиправного впливу на ухвалене судом рішення. Отже, даний факт вказує, що у складі відповідача постійно діяв та діє спеціалізований підрозділ ВОХОР. 
		 
		42.2. Ломбард також зазначив, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у справі №914/1607/22 також встановлено обставину стосовно відповідача - Підприємства, яка є нововиявленою та істотною для цієї справи, а саме: (1) працівники воєнізованої охорони відповідача вчинили правопорушення у формі недодержання правил здійснення господарської діяльності, що полягло у невиконання обов`язків та функцій імперативно внормованих Положенням №619 під час виконання покладених на працівників ВОХОР завдань;  (2) неспростованої відповідачем презумпції вини відповідача, що полягала у невжитті ним будь-яких заходів для схоронності цінних поштових відправлень у період 04.03.2022 - 09.03.2022. 
		 
		43. У постанові Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2023, яку Ломбард просить переглянути за нововиявленими обставинами, колегія суддів, відмовляючи у задоволенні позову зазначила, що обумовлена пунктом 4.1. договору на послуги спеціального зв`язку за №17 від 03.03.2010 відповідальність, передбачена за повну втрату цінного відправлення, однак, як встановлено матеріалами та обставинами справи, цінне відправлення, про яке зазначає позивач, не було втрачено Підприємством, його було викрадено невстановленими особами, в результаті незаконного проникнення до виробничої будівлі відповідача. Відтак, суд апеляційної інстанції погодився з твердженням скаржника, що вина, як підстава відповідальності за порушення господарського зобов`язання, в діях виконавця (відповідача) відсутня. Отже, з врахуванням обставин та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції встановив відсутність вини відповідача у невиконанні умов договору, а відтак й відмовив у задоволенні позовних вимог.
		 
		44. Відмовляючи у задоволенні заяви Ломбарда про перегляд постанови від 08.02.2023 у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 30.10.2024 виходив з того, що викладені заявником обставини не є нововиявленими, а саме, обставини, щодо здійснення охорони будівлі та території відповідача воєнізованою охороною (ВОХОР), про що зазначено у справі №914/1607/22, така не є дотичною до даної справи і суб`єктний склад такої є іншим, а вимоги позивача, які ним викладені в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, зводяться фактично до незгоди з рішенням суду, яке набрало законної сили.
		 
		45. Верховний Суд виходить з того, що: (1) справа №914/1607/22 за критеріями подібності не є подібною зі справою, що переглядається з точки зору підстав позову, доводів і заперечень сторін, фактично-доказової бази та обставин справи, встановлених судами; (2) істотні обставини, які заявник вважає нововиявленими (див. пункти 42-42.2) за своєю граматично-мовленнєвою формою є «відірваними уривками висловів із постанови Західного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у справі №914/1607/22», зокрема: із заперечень відповідача, пояснень третьої особи тощо, і як наслідок є викладенням здійсненого власного тлумачення фактичних обставин справи, та не є обставинами, встановленими судом апеляційної інстанції у вказаній скаржником постанові у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України з огляду на сталі правові висновки Верховного Суду щодо застосування вказаної норми права та міркування, означені у пунктах 20-36 цієї постанови, ураховуючи предмет, підстави позову, доводи та заперечення сторін конкретно у цій справі в контексті того, що позов ініційовано Ломбардом, а основними засадами господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін та диспозитивність. 
		 
		46. Верховний Суд зазначає, що конкретно у цій справі, з огляду на обставини встановлені саме на підставі доводів, заперечень та доказів наданих сторонами та оцінених судом апеляційної інстанції та вважає, що подання заяви Ломбардом спрямоване на переоцінку тих доказів, які вже дослідив суд апеляційної інстанцій під час розгляду справи №907/310/22. Тому висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є заснованим на правильному тлумаченні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України. Правові підстави для перегляду остаточного судового рішення, яке ухвалив суд апеляційної інстанції під час розгляду справи №907/310/22, за доводами скаржника, які, на його думку, є новоявленими обставинами, відсутні. 
		 
		47. Отже, суд апеляційної інстанції, здійснивши аналіз усіх необхідних ознак для встановлення наявності/відсутності у контексті цієї справи ознак нововиявлених обставин за вказаними доводами Ломбарда, дійшов висновку заснованого на правильному тлумаченні частин четвертої, п`ятої статті 320 ГПК України про те, що викладені заявником обставини не є нововиявленими.
		 
		48. таким чином, наведені заявником доводи та аргументи не є нововиявленими обставинами у розумінні положень статті 320 ГПК України, а заява скаржника по суті спрямована на перегляд судового рішення, яке набуло чинності, без належних правових підстав. 
		 
		49. Верховний Суд наголошує, що, посилаючись в касаційній скарзі на здійснення судом апеляційної інстанції неналежної оцінки доказів на стадії перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, скаржник просить скасувати оскаржувану постанову лише з формальних міркувань, фактично безпідставно вимагаючи перегляду судового рішення по суті в повному обсязі, що суперечить вимогам частини четвертої статті 320 ГПК України. 
		 
		50. В цьому контексті скаржником на наведено і не доведено наявності обставин, які з огляду на міркування окреслені в цій постанові та сталі послідовні логічні висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України дають підстави вважати, що в цьому випадку наявні виняткові обставини та з точки зору принципу правової певності, який, окрім іншого, передбачено, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду та є одним з аспектів принципу верховенства права, було б виправданим для перегляду, а не ставить питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті і фактично є замаскованою для здійснення апеляційної процедури .
		 
		51. Доводи щодо неправильно застосування судом апеляційної інстанції норм права, а саме: Положення про воєнізовану охорону Державного підприємства спеціального зв`язку, затвердженого наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 05.10.2016 №619 та статей 320, 325 ГПК України відхиляються касаційним судом, оскільки такі доводи щодо застосування норм права та їх тлумачення не є нововиявленими обставинами, а фактично зводяться до переоцінки вже встановлених судом апеляційної інстанції обставин та досліджених доказів, що стосуються предмету спору, а намагання скаржника довести суду касаційної інстанції неправомірність прийнятого у справі судового рішення щодо розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суперечить положенням Розділу IV Глави 3 ГПК України, що регулює порядок перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами та не узгоджується з правовими позиціями окресленими у пунктах 20, 29 цієї постанови та з міркуваннями Верховного Суду, вказаними у пункті 34 цієї постанови.
		 
		52. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що наведена заявником у спірних правовідносинах обставина не належать до нововиявлених, а заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично зводиться до необхідності здійснити нове дослідження та оцінку доказів у справі. 
		 
		53. Скаржник не надав касаційному суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції в контексті неправильного застосування судом саме положень статей 320-325 ГПК України. 
		 
		54. У контексті наведеного вище та з урахуванням предмету оскарження, у Суду відсутні відстави для надання правового висновку щодо застосування положень статей 320-325 ГПК України.
		 
		55. За таких обставин, доводи касаційної скарги, а також доводи, викладені у заяві, поданій до Суду 03.12.2024, не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.
		 
		56. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
		 
		57. Доводи Підтприємства, викладені у відзиві, беруться до уваги Касаційним господарським судом у тій частині, яка узгоджується з викладеними у цій постанові міркуваннями.
		 
		58. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
		 
		59. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.
		 
		60. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та у  справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010), зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		61. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у цій постанові.
		 
		62. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
		За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		63. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду апеляційної інстанції - без змін, як такої, що ухвалена із додержанням норм права.
		 
		Судові витрати
		 
		64. Судовий збір, сплачений Ломбардом у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
		 
		Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Повного товариства «Міський ломбард Зеньковець С.М. і компанія» на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі №907/310/22 залишити без задоволення.
		 
		2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі №907/310/22 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                    Т. Малашенкова 
		 
		Суддя                                                                                                    І. Бенедисюк
		 
		Суддя                                                                                                    А. Ємець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...