Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/11298/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.12.2024. Зареєстровано: 20.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2024.
Дата набрання законної сили: 19.12.2024
Номер судового провадження: К/9901/39195/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 грудня 2024 року 
		м. Київ
		справа № 640/11298/20
		адміністративне провадження № К/9901/39195/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Стародуб О.П.,
		судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2021 (суддя - Літвінова А.В.)  та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021 (судді - Епель О.В., Губська Л.В., Карпушова О.В.)
		у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
		- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги;
		- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням права на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду II групи, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2020, виходячи з розміру одноразової грошової допомоги на дату встановлення ІІ групи інвалідності (20.01.2020) з урахуванням раніше виплачених сум. 
		ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в м. Слов`янськ Донецької області, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 26.10.2016 №1189/вос (а.с.15).
		Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 №1165 від 04.08.2014 молодший сержант ОСОБА_1 19.07.2014 отримав мінно-вибухову травму, струс головного мозку, гостру двобічну нейросенсорну приглухуватість, ІХС, дифузійний кардіосклероз СН І ступеня. Цією  довідкою підтверджено, що 19.07.2014 під час виконання обов`язків військової служби в ході ведення бою позивач отримав травму в ході проведення антитерористичної операції у складі штурмової групи по знищенню бойовиків в районі м. Лисичанськ Луганської області (а.с.14).
		08.10.2014 органами МСЕК встановлено позивачу 15% ступінь втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби (довідка МСЕК серія ЖИА №000596 від 08.10.2014).
		Згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 14.11.2019 №3188, було встановлено, що травма та захворювання ОСОБА_1 пов`язані із захистом Батьківщини (а.с.13).
		Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №431340 від 21.01.2020               ОСОБА_1 з 21.01.2020 первинно встановлена ІІ група інвалідності. Причина інвалідності: поранення, захворювання, пов`язані із захистом Батьківщини (а.с.12).
		Позивачем була подана до ІНФОРМАЦІЯ_1 заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності ІІ групи, з відповідним пакетом документів.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 пакет документів для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, було направлено на адресу Міністерства оборони України для прийняття рішення.
		28.02.2020 на засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, було прийнято рішення, оформлене протоколом №31, про відсутність підстав для призначення ОСОБА_1  одноразової грошової допомоги (а.с.17).
		Обґрунтовуючи таке рішення, відповідач зазначив, що позивачу 08.10.2014 під час первинного огляду органами МСЕК було встановлено 15% втрати працездатності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, що сталося 19.07.2014, а 20.01.2020 під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІ групи, тобто, групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності.
		Також у вказаному рішенні зазначено, що допомога у зв`язку з встановленням 15 % втрати працездатності виплачена в сумі 12789,00 грн. 
		Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду.
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021,  позов задоволено.
		Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
		Зобов`язано Міністерство оборони України (місцезнаходження: АДРЕСА_2; код ЄДРПОУ НОМЕР_3) прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням права ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2020, виходячи із розміру одноразової грошової допомоги на дату встановлення ІІ групи інвалідності (20.01.2020).
		Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки позивачу 20.01.2020 вперше при первинному огляді МСЕК було встановлено ІІ групу інвалідності, у зв`язку з захворюванням та травмою, пов`язаними із захистом Батьківщини, він має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
		Також суди попередніх інстанцій виходили з того, що зазначені відповідачем підстави відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги з посиланням на пункт 4 статті 16-3 Закону України №2011-ХІІ та пункт 8 Порядку №975 є необґрунтованими, а відповідач помилково вважає, що у позивача відбулася зміна групи інвалідності або її причина або зміна ступеня втрати працездатності, оскільки у позивача відбулося первинне встановлення інвалідності після визначення ступеню втрати працездатності, що, у свою чергу, не визначено, як підстава для відмови у призначенні спірної допомоги.
		ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Зокрема, відповідач покликається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №240/10153/19, від 02.12.2020 у справі №1.380.2019.006957, від 03.10.2018 у справі №489/7860/14-а, від 29.10.2018 у справі №820/2504/18, від 22.03.2019 у справі №2340/2993/18, від 07.02.2019 у справі №127/12061/17, від 21.08.2019 у справі №806/2187/18,від 29.09.2020 у справі №806/3742/17, від 01.10.2020 у справі №240/8345/19, від 21.09.2021 у справі №580/676/20, від 23.09.2021 у справі №0640/4207/18, від 28.09.2021 у справі №420/2110/19, від 30.09.2021 у справі №140/2217/19.
		Також відповідач покликається на те, що оскільки з часу первинного встановлення позивачу ступеню втрати працездатності (жовтень 2014 року) та виплати одноразової грошової  допомоги до дня встановлення ІІ групи інвалідності та зміни причинно-наслідкового зв`язку  (січень 2020 року) минуло понад два роки, спірне рішення є правомірним. 
		Відповідач просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та відмовити у задоволенні позову.
		Позивач не скористався правом на подачу відзиву на касаційну скаргу. 
		ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у редакції, що діяла з 01.01.2014 (далі - Закон №2011-ХІІ), якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
		01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким пункт 4 статті 16-3 Закону №2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".
		В подальшому, Рішенням Конституційного Суду України (Другий сенат) від 06.04.2022                                   № 1-р(ІІ)/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII зі змінами.
		Спірним у межах розгляду цієї справи є питання правомірності відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності чи вищого ступеня втрати працездатності після спливу дворічного строку з моменту первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, передбаченого абзацом другим пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII, який за Рішенням Конституційного Суду від 06.04.2022 №1-р(ІІ)/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) у правовідносинах, які виникли до ухвалення цього Рішення Конституційного Суду України.
		Верховний Суд вже вирішував справи з подібними правовідносинами.
		Так, у постанові від 10.12.2024 №240/19209/21 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від правового висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 у справі №240/7411/21 про те, що частина четверта статті 7 КАС України не може бути застосована до правових актів, які визнані неконституційними за рішенням Конституційного Суду України та інших висновків у цій справі як похідних у правовідносинах щодо призначення одноразової грошової допомоги особам з інвалідністю, яка виникла внаслідок, зокрема поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного з захистом суверенітету і територіальної цілісності України, підвищення групи якої відбулось після спливу дворічного строку з дня встановлення первинної групи інвалідності та дійшов наступних висновків щодо необхідності застосування вказаних норм у подібних правовідносинах:
		« 1) на будь-якій стадії судового процесу у випадку, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції, він не застосовує такий закон чи інший правовий акт, зокрема й до правовідносин, які виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, яким положення закону визнані неконституційними, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії, оскільки принцип прямого (безпосереднього) застосування Конституції у поєднанні з принципом її верховенства над іншими правовими актами неминуче передбачає повноваження судів відмовитись від застосування будь-якого правового акта, який вони визначають таким, що суперечить Конституції України;
		2) суди застосовують процесуальний механізм, передбачений частиною четвертою статті 7 КАС України, зокрема й у випадку, коли Конституційним Судом України сформульовано юридичну позицію щодо положення закону, яке підлягало застосуванню на час виникнення відповідних правовідносин;
		3) установлені пунктом 4 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ обмеження щодо виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі за умови встановлення вищої групи інвалідності (або більшого відсотка втрати працездатності) лише протягом двох років суперечать Конституції України, а тому для вирішення цього спору підлягає застосуванню частина перша статті 46 Конституції України у взаємозв`язку з частиною п`ятою її статті 17 як норми прямої дії з урахуванням юридичної позиції Конституційного Суду України, сформульованої у Рішенні від 06.04.2022 №1-р(II)/2022.
		Отже, не зважаючи на те, що позивачу первинна ІІІ група інвалідності встановлена 18.06.2018, а ІІ група встановлена у понад дворічний строк - 18.03.2021, і до ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 №1-р(II)/2022, Судова палата дійшла висновку, що частина четверта статті 16-3 Закону №2011-ХІІ щодо визначення підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, як то сплив дворічного строку у разі зміни групи інвалідності після первинного її встановлення, до спірних правовідносин не застосовується.
		38. Застосовуючи наведені вище висновки до обставин справи, Судова палата вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на пункт 4 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ та пункт 8 Порядку №975 у зв`язку із тим, що заявнику групу інвалідності змінено після спливу двох років з дня виставлення первинної групи інвалідності, діяв всупереч принципу верховенства права (дотримання прав людини, відсутність дискримінації і рівність перед законом), не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України.
		39. За таких обставин, рішення Міноборони України про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю ІІ групи з 18.03.2021, внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 17.06.2021 №96 - протиправне й має бути скасоване.»
		Крім того, проаналізувавши правові висновки Верховного Суду та нормативне регулювання питання щодо отримання доплат між розміром раніше отриманої одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності нижчої групи та розміром одноразової грошової допомоги яка повинна виплачуватись при встановлені інвалідності вищої групи, Верховний Суд у постанові від 10.12.2024 у справі №240/19209/21 дійшов висновку, що у разі встановлення військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у них виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується їм з урахуванням виплаченої раніше суми обов`язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.
		У справі, що розглядається, інвалідність, що настала внаслідок травми, захворювання, пов`язаних з захистом Батьківщини, позивачу встановлено понад дворічний строк після встановлення ступеня втрати працезданості, що і стало підставою для відмови у призначенні та виплаті йому спірної грошової допомоги.
		Водночас, застосовуючи наведені вище висновки Верховного Суду до справи, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо протиравності дій відповідача щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги та ухвалили рішення про задоволення позовних вимог.
		За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а  рішення судів попередніх інстанцій залишенню без змін.
		Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі №640/11298/20 залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		Судді:
		О.П. Стародуб
		 
		А.А. Єзеров
		 
		В.М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...