Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/1155/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реалізації владних управлінських функцій у сфері громадянства.
Надіслано судом: 19.12.2024. Зареєстровано: 20.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2024.
Дата набрання законної сили: 19.12.2024
Номер судового провадження: К/990/44165/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 грудня 2024 року 
		м. Київ
		справа №280/1155/23
		адміністративне провадження № К/990/44165/23
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді - Уханенка С. А.,
		суддів - Соколова В.М., Мартинюк Н.М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження, як суд касаційної інстанції, адміністративну справу 
		за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року (головуючий суддя - Мінаєва К.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року (головуючий суддя - Прокопчук Т.С., судді - Шлай А.В., Круговий О.О.),  
		УСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1. У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - УДМС України в Запорізькій області, заявник), в якому просив визнати протиправною відмову відповідача прийняти його декларацію про відмову від громадянства російської федерації (далі  - рф) та зобов`язати УДМС України в Запорізькій області прийняти у нього декларацію про відмову від громадянства рф та видати йому паспорт громадянина України.
		1.1. Позов обґрунтовано тим, що в січні 2020 року він звернувся до Вознесенівського районного відділу УДМС України в Запорізькій області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, у зв`язку із чим він попередньо зобов`язався припинити громадянство рф протягом двох років з моменту набуття громадянства України. За результатами розгляду цієї заяви, він набув громадянство України відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України», що підтверджується тимчасовим посвідченням, виданим 11 серпня 2020 року № НОМЕР_1 .
		1.2. З 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №  64/2022 введено воєнний стан на території України, а діяльність російських закордонних установ в Україні була зупинена через розрив дипломатичних відносин з указаною країною. Указані обставини перешкодили позивачу звернутися до відповідної консульської установи (дипломатичного представництва) із відповідною заявою для отримання документа про припинення громадянства рф. 
		1.3. Позивач посилається на те, що з 25 лютого 2022 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 Сил територіальної оборони на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №  69/2022 «Про загальну мобілізацію» та з 13 липня по 05 серпня 2022 року приймав безпосередню участь у бойових діях, за що був нагороджений. У зв`язку з отриманим 05 серпня 2022 року пораненням на дату звернення до суду перебував на стаціонарному лікуванні. Указані обставини унеможливили будь-які візити до рф та взаємодію з її державними органами з питання припинення його попереднього громадянства. Надалі з квітня 2022 року він неодноразово, через представника, звертався до органів ДМС України із запитами щодо можливості та строків подання ним декларації про відмову від іноземного громадянства, листами з безпосереднім проханням прийняти таку декларацію і просив повідомити про порядок отримання паспорта громадянина України, однак йому було повідомлено про відсутність правових підстав для прийняття такого документу.
		1.4. Позивач зазначає, що відмовляючи йому у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства, відповідач не врахував, що він об`єктивно не може отримати та подати документ про припинення громадянства, оскільки перебуває  у складі Збройних Сил України та проходить військову службу. Водночас у відповідях відповідача на його запити не наведено належного обґрунтування причин неприйняття такої декларації, тому позивач вважає, що дії УДМС України в Запорізькій області суперечать принципу верховенства права, оскільки в останній відповіді від 27 січня 2023 року на його заяву відповідач не навів належного обґрунтування неможливості застосування до нього положень пункту 3 частини шостої статті 8 Закону України «Про громадянство України».
		ІІ. Встановлені судами обставини справи
		2. ОСОБА_1 є громадянином рф, що підтверджується паспортом рф серії №  НОМЕР_3 , виданим 12  листопада 2013 року ФМВС росії у Курській області у ЦАО м. Курськ та паспортом для виїзду за кордон № НОМЕР_4 , виданим 20 вересня 2012 року.
		3. Прибувши в Україну позивач 09 січня 2020 року звернувся до Вознесенівського районного відділу у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України».
		3.1. Підставою для набуття громадянства позивач указав народження на території України до 24 серпня 1991 року доньки ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
		3.2. Також у січні 2020 року ОСОБА_1 зобов`язувався припинити іноземне громадянство протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України і подати до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства (підданства) рф, виданий уповноваженим на те органом цієї держави. У разі неотримання з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства рф зобов`язався подати декларацію про відмову від громадянства рф і повернути національний паспорт до уповноваженого органу цієї держави (а.с.79).
		4. 07 травня 2020 року начальником Вознесенівського районного відділу у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області прийнято рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України».
		5. На підставі указаного рішення, 08 травня 2020 року позивачу видано довідку №249 про реєстрацію особи громадянином України, згідно з якою ОСОБА_1 оформлено та видане тимчасове посвідчення громадянина України від 11 серпня 2020 року серії НОМЕР_5 , зі строком дії до 07 травня 2022 року .
		6. Згідно з військовим квитком та довідкою, виданою командиром військової частини НОМЕР_2 від 17 березня 2022 року №  877д перший сержант ОСОБА_1 з 25 лютого 2022 року перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_2 Сил територіальної оборони на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Отримавши поранення, пов`язане з проходженням військової служби, позивач перебуває на лікуванні.
		Згідно з довідкою від 30 листопада 2022 року №471 ОСОБА_1 має поранення тяжкого ступеню та потребує продовження безперервного лікування терміном на 4 місяці (а.с.17, 28). Позивач має нагороди, пов`язані з виконанням ним військового обов`язку. 
		Указані обставини підтверджені витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 25  лютого 2022 року № 3 , відповідними записами військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 та  випискою із медичної карти позивача (а.с.17, 18, 19, 28).
		7.  Позивач неодноразово, через представника, починаючи з квітня 2022 року звертався до органів ДМС із запитами та заявами про вирішення питання щодо прийняття у нього декларації про відмову від громадянства рф, в яких, зокрема, просив роз`яснити процедуру, строки та порядок прийняття такої  декларації.
		8. Листами ДМС України від 18 квітня 2022 року, 19 грудня 2022 року та листом УДМС України в Запорізькій області від 19 квітня 2022 року на запити адвоката позивача та особисто ОСОБА_1 повідомлено про відсутність правових підстав для подання ним декларації про відмову від іноземного громадянства (громадянства РФ) (а.с.41-46).
		9. 13 січня 2023 року позивач знову звернувся до УДМС України в Запорізькій області із заявою, у якій просив прийняти у нього декларацію про відмову від громадянства рф та повідомити строки та порядок отримання ним паспорта громадянина України.
		9.1. До цієї заяви було додано примірник декларації від 28 грудня 2022 року про відмову від іноземного громадянства особи, яка в установленому законодавством порядку уклала контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України, в якій ОСОБА_1 указав про «можливість застосування права, наданого пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 14 грудня 2021 року №  1941-IX «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб».
		10. Листом від 27 січня 2023 року №  2301.2.4-499/23.1-23 УДМС України в Запорізькій області повідомило позивачу, що саме на нього покладено обов`язок припинити іноземне громадянство та подати органу ДМС документ про його припинення. Відповідач роз`яснив порядок подання позивачем декларації про відмову від громадянства рф, оскільки лише після подання ним документа про припинення громадянства рф, виданого уповноваженим органом рф встановленої форми (наказ МЗС РФ від 10 квітня 2012 року № 11434), він може звернутися із заявою про оформлення довідки про реєстрацію особи громадянином України (а.с.57-61).
		11. Предметом спору у цій справі є дії органу ДМС щодо вирішення питання про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства від іноземця, що проходить військову службу в ЗСУ.
		ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		12. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії УДМС України в Запорізькій області щодо відмови в прийнятті в ОСОБА_1 декларації про його відмову від громадянства рф. Зобов`язано відповідача повторно розглянути питання щодо прийняття декларації позивача про відмову від громадянства рф. В іншій частині позову відмовлено.
		13. Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, що продовжує діяти на момент розгляду цієї справи, а посольство рф припинило свою діяльність в Україні ще з 23 лютого 2022 року, тому ОСОБА_1 позбавлений можливості отримати документ, який підтверджує припинення його громадянства рф. Суд першої інстанції урахував той факт, що у позивача до 07 травня 2022 року був час для приведення всіх необхідних документів у відповідність до статті 8 Закону України «Про громадянство України». На звернення позивача щодо можливості подати декларацію про відмову від громадянства рф відповідач обмежився лише роз`ясненнями норм законодавства щодо процедури припинення іноземного громадянства та не надав вмотивованої відмови у прийнятті такої декларації. 
		13.1. Перевіряючи рішення суду першої інстанції та залишаючи його без змін, суд апеляційної інстанції зауважив, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про відсутність можливості у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством, тому суд першої інстанції правомірно визнав такі дії УДМС України в Запорізькій області протиправними, та зобов`язав відповідача повторно розглянути питання щодо прийняття у позивача декларації про відмову від громадянства РФ.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін
		14.  Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, УДМС України в Запорізькій області подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та відмовити в позові.
		15. Заявник зазначає, що вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення Закону України «Про громадянство», оскільки позивач набув громадянство України на загальних підставах і перелік випадків, за яких він має право подати декларацію про відмову від іноземного громадянства поза межами установленої Законом процедури є вичерпним, а отже, інші обставини не можуть розглядатися як такі, що унеможливлюють подання документа про припинення іноземного громадянства. 
		16. Відповідач указує, що Законом України від 14 грудня 2021 року №  1941-IX «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» (далі - Закон №  1941-IX) регламентовано можливість подання окремими категоріями осіб декларацій про відмову від іноземного громадянства разом із заявою про прийняття до громадянства України. Зокрема, тими категоріями осіб, які зазначені в Указі Президента України від 13 серпня 2019 року №  594. Проте у цій справі, позивач не подавав декларацію разом із заявою про прийняття до громадянства, а подав зобов`язання припинити іноземне громадянство.
		17. УДМС України в Запорізькій області посилається на те, що Законом №  1941-IX для окремих категорій осіб були створені додаткові умови для подання декларації у неможливості виконати ними зобов`язання з припинення іноземного громадянства, у порівнянні із загальним правилом, а також надання таким особам, у яких сплинув, або спливає сірок виконання зобов`язання з припинення іноземного громадянства додаткової можливості скористатись спрощеним порядком відмови від іноземного громадянства, аби не втратити громадянство України. Водночас наказом Міністерства закордонних справ України від 23 листопада 2022 року №  389 було затверджено форму декларації про відмову від іноземного громадянства у зв`язку з незалежними від заявника причинами неотримання документа про припинення іноземного громадянства. Тобто, подання декларації про відмову від іноземного громадянства взаємопов`язано з наявністю незалежних від особи причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства: декларація подається лише в тих випадках, коли існують такі причини. Однак позивач не відноситься до цієї категорії осіб.
		18. У касаційній скарзі, УДМС України в Запорізькій області зазначає, що Федеральним Законом від 31  травня 2002 року №  62-ФЗ «Про громадянство російської федерації» регламентовані правила припинення громадянства рф та строки розгляду заяв про вихід із громадянства. Ураховуючи, що таке питання може вирішуватися протягом року, відповідач звертає увагу Суду, що пасивна поведінка позивача свідчить про те, що останній не мав наміру відмовлятися від громадянства, оскільки з моменту припинення роботи консульств на території України (23 лютого 2022 року) до закінчення дворічного строку зобов`язання, тобто до 07 травня 2022 року у позивача залишалося лише 2 місяці та 11 днів, а такий строк є недостатнім для вирішення питання щодо виходу з громадянства рф, відповідно до її законів.
		19. У касаційній скарзі заявник наголошує, що Верховний Суд ще не сформував практику у подібних справах. 
		20. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ГУ  ДМС України в Запорізькій області, оскільки зазначена справа стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування положень абзацу 13 статті 1 Закону України «Про громадянство України» у подібних правовідносинах, є достатньо вмотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
		21. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, зокрема, з тих підстав, що відповідач ігнорує той факт, що він з 25 лютого 2022 року перебував в Україні на військовій службі та брав участь у її захисті у складі збройних сил, у тому числі у бойових діях, тому звертатися до дипломатичних/консульських установ рф не мав можливості. Позивач указує, що за логікою відповідача, він «у перші місяці після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, перебуваючи на військовій службі у Збройних Силах України мав можливість знайти особу, яка б передала до російської федерації його заяву, потім звернутись до нотаріуса, який засвідчив би на цій заяві підпис ОСОБА_1 , а також у цій заяві ОСОБА_1 мав би зазначити «обставини, що мають винятковий характер та підтверджені документально», а саме що він зараз є військовослужбовцем ЗС України, стримує військову агресію російської федерації, а тому зараз аж ніяк не може поїхати до росії, щоб особисто подати заяву про вихід з громадянства рф, а також на підтвердження цього додати до своєї заяви документи, які підтверджують його перебування в лавах ЗС України, як того вимагає наведена відповідачем частина третя статті 32 Федерального Закону «Про громадянство російської федерації»».
		21.1. Також у відзиві представник ОСОБА_1 указав, що в касаційній скарзі ГУ  ДМС України в Запорізькій області не указало жодної норми, яка б установлювала обов`язок у особи звертатись з клопотанням про вихід із іноземного громадянства не пізніше якогось терміну, до сплину встановленого законодавством України дворічного строку, а тому вважати ОСОБА_1 таким, що не скористався наданим йому правом, жодних підстав немає, оскільки у нього на той момент для цього ще було 2,5 місяці. Тому посилання на відсутність змін у законодавстві після 24 лютого 2022 року, які б чітко визначали нову процедуру виходу з громадянства рф, також не є виправданням протиправної бездіяльності відповідача як державного органу виконавчої влади.
		V. Джерела права й акти їхнього застосування
		22. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		23. Статтею 4 Конституції України установлено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
		24. За умовами пункту 2 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.
		25. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Законом України від 18 січня 2001 року № 2235-III «Про громадянство України» (далі - Закон України «Про громадянство України»).
		26.  За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про громадянство України» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин з приводу прийняття декларації у 2023 році) громадянство України  - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи; зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України; незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури; (абзац 13); декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (абзац 16); декларація про відмову від іноземного громадянства особи, яка в установленому законодавством України порядку уклала контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України, - документ, у якому іноземець, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України або який в установленому законодавством України порядку проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, контракт якого припинено (розірвано), та звільнений з військової служби з підстав, передбачених підпунктами «а», «б» пунктів 1 - 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (абзац 22); декларація про відмову від іноземного громадянства особи, яка має визначні заслуги перед Україною або прийняття якої до громадянства України становить державний інтерес для України, - документ, у якому іноземець, який має визначні заслуги перед Україною або прийняття якого до громадянства України становить державний інтерес для України, засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (абзац 23); декларація про відмову від іноземного громадянства особи, яка в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України та нагороджена державною нагородою України, - документ, у якому іноземець, який в установленому законодавством України порядку проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України та нагороджений державною нагородою України, засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (абзац 24).
		27. Порядок набуття громадянства України визначений розділом ІІ Закону України «Про громадянство України», а підстави набуття громадянства України установлені статтею 6 Закону України «Про громадянство України», якою, зокрема, передбачено, що громадянство України набувається за територіальним походженням (пункт 2 частини першої статті 6 Закону). 
		28. Умови набуття громадянства України за територіальним походженням установлені статтею 8 Закону України «Про громадянство України».
		28.1. За приписами частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» ( у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про оформлення набуття громадянства у 2020 році ) особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України  «Про правонаступництво України», і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у  частині двадцятій  статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». .
		28.2. Іноземці, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства (частина п`ята статті 8 Закону України «Про громадянство України»).
		29. Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначений Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27 березня 2001 року №  215 (далі - Порядок №  215).
		29.1. Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України, рішення за якими приймаються територіальними органами Державної міграційної служби України установлений розділом IV Порядку №215, зокрема, пунктом 92 якого передбачено, що територіальні органи ДМС України приймають рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
		29.2. За правилами абзацу 11 пункту 92 Порядку №215 до повноважень територіальних органів Державної міграційної служби України також належить скасування прийнятих ними рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону України «Про громадянство України».
		29.3. За правилами пункту 118 розділу V Порядку №215 передбачено, що особам, які проживають на території України і набули громадянство України, за винятком осіб, які взяли зобов`язання припинити іноземне громадянство, територіальні підрозділи Державної міграційної служби України видають паспорти громадянина України або свідоцтва про належність до громадянства України.
		29.4. Особам, які набули громадянство України та взяли зобов`язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон (пункт 119 розділу V Порядку №215).
		На час виникнення спірних правовідносин, редакція пункту 119 Порядку №215 не змінювалася з 05 червня 2012 року.
		30. Відповідно до статті 5 Указу Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України», Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 405, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року №715 (далі - наказ МВС України №  715) затверджено зразки документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку.
		30.1. Станом на лютий 2023 року і до сьогодні чинний зразок документа під назвою «Декларація про відмову від іноземного громадянства» (форма 45,) затверджений наказом МВС України №715. 
		Зміст цього документа викладено наступним чином: «Я, _(прізвище, ім`я, по батькові)_ ,___ _________  _____ (року народження), громадянин(ка) _(назва держави)_  відмовляюся від іноземного громадянства (підданства) _(назва держави)_, у зв`язку з тим, що існують незалежні від мене причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства)_(назва держави)_,а саме: 
		1)  у мене уповноваженими органами _ (назва держави)_(зазначити дату) було прийнято клопотання про припинення мого громадянства (підданства) __ (назва держави)_, проте в  установлений її законодавством строк протягом _(назва держави)_ я не отримав (не отримала) документа про припинення громадянства (підданства) цієї держави. Повідомлень від уповноважених  органів__ (назва держави)_ про відмову в задоволенні мого клопотання я не отримував (не отримувала); 
		2) у мене  уповноваженими органами _( назва держави)_  було прийнято клопотання про припинення мого громадянства   (підданства) (зазначити дату) , проте протягом двох років я не отримав (зазначити дату) _ (назва держави)_(не отримала) документа про припинення громадянства (підданства) цієї держави. Повідомлень від уповноважених органів  _( назва держави)_про відмову в задоволенні мого клопотання я не отримував (не отримувала). Строк розгляду клопотань про припинення громадянства цієї держави не встановлено; 
		3) у законодавстві _(назва держави)_ відсутня процедура припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи;
		4) процедура оформлення припинення громадянства (підданства) _( назва держави)_ не здійснюється;
		5) вартість оформлення виходу з громадянства (підданства) _ (назва держави)_ становить, що перевищує половину розміру _(зазначити вартість у гривневому еквіваленті)_мінімальної заробітної плати, установленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянства України. 
		Станом на _(дата набуття особою громадянства України) розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив_____.
		У зв`язку з викладеним вище я зобов`язуюся повернути паспорт громадянина _ (назва держави)_ до уповноважених органів  цієї  держави,не користуватися  правами  громадянина (підданого) _ (назва держави)_і не виконувати обов`язків, передбачених її законодавством для громадян (підданих) цієї держави. 
		Мені_____(прізвище, ім`я, по батькові)_ повідомлено, що в разі невиконання мною цього зобов`язання я втрачу громадянство України на підставі статті 19 Закону України "Про громадянство України" або його буде скасовано на підставі статті 21 цього Закону. Дата: ___ __________ 20___ року  (підпис)».
		31. З 19 грудня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» від 14 грудня 2021 року №1941-IX (далі - Закон №1941-IX), яким, зокрема, визначені особливі умови для певного переліку осіб, які можуть подати декларацію про відмову від іноземного громадянства, поза межами загальної процедури. Цим же Законом затверджені нові види таких декларацій, переліком яких доповнено статтю 1 Закону України «Про громадянство України».
		32. Пунктом 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №  1941-IX установлено, що право подати декларацію про відмову від іноземного громадянства у разі неможливості виконати зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство) мають особи, які набули громадянство України у період з 1 січня 2018 року до набрання чинності цим Законом та: 
		1) які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України або які в установленому законодавством України порядку проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах України, контракт яких припинено (розірвано), та звільнені з військової служби з підстав, передбачених підпунктами «а», «б» пунктів 1-3  частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"; 
		2) які мають визначні заслуги перед Україною або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України; 
		3) які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України та нагороджені державною нагородою України;
		4) є іноземцями з числа осіб, зазначених у  частині двадцятій  статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»;
		5) які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, що зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань через політичні переконання, що підтверджується документом, передбаченим цим Законом.
		33. Відповідно до Закону України від 06 червня 2019 року № 2743-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України» та Закону України № 1941-IX щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 грудня 2021 року №  989 (далі - наказ МВС №  989) затверджено зразки деяких документів, які подаються для набуття громадянства України іноземцями, які мають визначні заслуги перед Україною або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, які брали (беруть) участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України, та іноземцями, які зазнали переслідувань.
		33.1. Отже, саме наказом МВС №  989 затверджено нові зразки декларації для осіб, що підпадають під дію Закону України № 1941-IX. Проте, зразок декларації, затвердженої наказом МВС України №  715 також є чинним.
		34. Вихід з громадянства рф особи, яка проживає на території іноземної держави, здійснюється на підставі добровільного волевиявлення такої особи у спрощеному порядку, за винятком випадків, передбачених статтею 20 федерального закону від 31 травня 2002 року №  62-ФЗ «Про громадянство РФ» (далі - Закон № 62-ФЗ).
		34.1. Стаття 32 Закону № 62-ФЗ визначає прядок подання заяв з питань громадянства рф та передбачає, що заява з питань громадянства рф подається за місцем проживання заявника:
		а) особою, яка проживає на території рф, - до територіального органу федерального органу виконавчої влади у сфері внутрішніх справ;
		б) особою, яка проживає за межами рф і не має місця проживання на території РФ, - дипломатичне представництво або консульська установа рф, що знаходяться за межами рф.
		Заява подається особисто заявником.
		У випадку, якщо заявник не може особисто подати заяву у зв`язку з обставинами, що мають винятковий характер та підтверджені документально, заяви та необхідні документи можуть бути передані для розгляду через іншу особу або надіслані поштою. У цьому випадку справжність підпису особи, яка підписала заяву, та вірність копії документа, що додається до заяви, її оригіналу засвідчуються нотаріально.
		Строк розгляду заяви про вихід із громадянства відповідно до частини другої статті 35 Закону № 62-ФЗ складає один рік з моменту подання заяви з усіма документами.
		35. Порядок розгляду питань громадянства рф регламентується Положенням про порядок розгляду питань громадянства РФ, затвердженим указом президента рф від 14 листопада 2002 року № 1325 (далі  - Положення № 1325), яке визначає певні особливості, за умови дотримання яких може бути прийнята заява про вихід (припинення) з громадянства рф, у тому числі в оформленні заяви, яка складається у двох примірниках (кожен на бланку) за формою, що відповідає конкретним підставам припинення громадянства РФ (додатки №  4, 5, 6).
		35.1. Також Положення №  1325 вимагає, щоб заява про вихід із громадянства рф складалася російською мовою. Усі подані разом із заявою документи, виконані не російською мовою, підлягають перекладу російською мовою. Правильність перекладу чи справжність підпису перекладача має бути засвідчена відповідно до законодавства рф про нотаріат.
		36. Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1, 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7, 34, 37 та 38 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24  лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінетом Міністрів України 28  лютого 2022 року прийнято постанову №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», відповідно до пункту 1 якої, з 16 грудня 2023 року запроваджено засвідчення справжності підпису, зокрема, на заяві про вихід з громадянства рф.
		37. Принципи та правила, що, зокрема, стосуються громадянства фізичних осіб, , з якими має узгоджуватися внутрішньодержавне право держав-учасниць, встановлені Європейською конвенцією про громадянство від 06 листопада 1997 року, ратифікованою Законом України від 20 вересня 2006 року №  163-V « Про ратифікацію Європейської конвенції про громадянство» (із застереженнями щодо пункту 2 статті 8 та глави  VII) (далі - Європейська конвенція).
		37.1. Умови втрати громадянства за ініціативою особи визначені статтею 8 Європейської конвенції, частиною першою якої встановлено, що кожна держава-учасниця дозволяє відмовлятися від її громадянства, якщо  відповідні особи не стануть внаслідок цього особами без громадянства.
		37.2. Держава-учасниця не може зумовлювати набуття або збереження її громадянства відмовою від іншого громадянства або його втратою, якщо така відмова чи втрата є неможливою або не може розумно вимагатися (стаття 16 Європейська конвенція). 
		38. Завдання та основні засади адміністративного судочинства визначені статтею 2 КАС України, відповідно до частини другої якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)  добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)  своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		39. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		VI. Позиція Верховного Суду
		40. Питанням, що належить вирішити в межах розгляду цієї справи судом касаційної інстанції є: перевірка правильності застосування судом апеляційної інстанції положень абзацу 13 частини першої статті 1 Закону України «Про громадянство України» в частині зобов`язання органу ДМС прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства шляхом формування відповідного висновку.
		41. Відповідаючи на визначене питання, Верховний Суд зазначає таке.
		42. Нормами Закону України «Про громадянство України» передбачено можливість набуття громадянства України за територіальним походженням, за умови звернення іноземця з відповідною заявою, однак положення частини другої статті 8 Закону України «Про громадянство України» містять імперативний припис щодо обов`язку таких осіб одночасно із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подати зобов`язання припинити іноземне громадянство.
		42.1. Надалі, у разі одержання позитивного рішення щодо вирішення такої заяви, іноземцю видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, на підставі якої він має право оформити тимчасове посвідчення, що діє не більше двох років. Тому лише у разі виконання ним обов`язку припинити іноземне громадянство, така особа має право отримати паспорт України. 
		43. Водночас, запроваджуючи інститут подання декларації про відмову від іноземного громадянства, законодавець в імперативному порядку насамперед зобов`язав іноземця, який звернувся із відповідною заявою до органу ДМС протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подати документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України. Такі дії передбачають активну поведінку іноземця, спрямовану на безпосереднє самостійне вирішення питання щодо отримання ним документу про припинення громадянства (підданства) іншої держави. 
		44. І лише за певних причин, перелік та форма, яких наведено у статті 1 Закону України «Про громадянство України» (що насамперед передбачають вжиття іноземцем активних дій, зокрема, звернення до уповноваженого органу країни, від громадянства якої він має бажання відмовитися) та за умови доведення факту вжиття іноземцем усіх заходів задля отримання документу про відмову від попереднього громадянства, орган ДМС може прийняти у іноземця декларацію про відмову від іноземного громадянства.
		Це означає, що особа, яка набула громадянство України на загальних підставах за результатами вирішення її заяви про прийняття до громадянства України впродовж дворічного строку з моменту набуття такого громадянства повинна вчинити дії, спрямовані на отримання документа про припинення громадянства (підданства) іншої держави. І лише у разі невирішення такого питання у строки, передбачені законодавством країни громадянської належності чи відмови у вирішенні такої заяви за результатами звернення іноземця (за незалежних від нього причин, що розкриті та перелічені у Законі) він має право подати декларацію про відмову від іноземного громадянства безпосередньо до органу ДМС, що приймав його заяву.
		45. Крім того, визначаючи певну процедуру виходу з громадянства рф, законодавством цієї країни насамперед передбачено, що особа повинна подати відповідну заяву, у якій висловити таке прохання як особисто або, як виняток, подати її через іншу особу, або надіслати поштою, за умови нотаріального засвідчення. Тобто громадяни рф мають декілька варіантів вирішення такого питання, у тому числі і у разі настання обставин, що є винятковими. Водночас такі заяви за законодавством рф можуть розглядатися протягом року з дня звернення.
		46. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд констатує, що межі дії приписів абзацу 13 частини першої статті 1 Закону України «Про громадянство України» у спірних правовідносинах необхідно оцінювати, виходячи із оцінки активних дій іноземця, які ним вчинялися з дати набуття ним громадянства України, щодо отримання документа про припинення іноземного громадянства. 
		47. Верховний Суд ураховує, що після 24 лютого 2022 року, у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24  лютого 2022  року, Україна розірвала дипломатичні відносини з росією, що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до посольства рф в Україні з огляду на припинення роботи його відділів на території України. 
		Проте, особи, що мають бажання відмовитись від громадянства рф не позбавлені права звернутися до дипломатичних представництв рф, що продовжують працювати поза межами України, в інших територіально наближених країнах, обравши будь-який зручний для них спосіб звернення. Тим більш, що питання нотаріального завіряння документів для оформлення таких заяв в Україні наразі урегульоване, про що 08 серпня 2022 року Нотаріальною палатою видано інформаційний лист під назвою «Щодо засвідчення справжності підпису громадян держави-агресора рф на заявах про вихід з такого громадянства» відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719).
		48. За таких обставин, Верховний Суд констатує, що з 24 лютого 2022 року органи ДМС можуть  прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства від колишніх громадян російської федерації, які набули громадянство України на загальних підставах до 24 лютого 2022 року за двох умов:
		- якщо такі особи як до, так і після 24 лютого 2022 року вже безпосередньо зверталися до уповноваженого органу рф, з відповідною заявою, у якій виявили бажання припинити попереднє громадянство, проте не отримали інформації щодо вирішення їхньої заяви протягом строків її розгляду, що підтверджується доказами;
		- якщо такі особи як до, так і після 24 лютого 2022 року вже безпосередньо зверталися до уповноваженого органу рф з відповідною заявою, отримали негативну відповідь та надали докази, що підтверджують ці обставини.
		В інших випадках відсутні правові підстави для прийняття такої декларації у межах процедури, визначеної Законом України «Про громадянство України», установленої для оформлення громадянства.
		49. Виключенням з цього правила є особи, які підпадають під дію Закону №1941-IX.
		49.1. Згідно з пояснювальною запискою до Закону №1941-IX, указаний нормативно-правовий акт дозволяє спростити порядок набуття громадянства України громадянами рф, які, зокрема, в установленому законодавством України порядку проходили (проходять) військову службу за контрактом у Збройних Силах України та/або брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та/або брали участь у виконанні бойових або службових завдань антитерористичної операції, та/або брали (беруть) участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях. 
		50. Як установлено судами у цій справі, ОСОБА_1 набув громадянства України за територіальним походженням, у зв`язку із чим, в січні 2020 року взяв на себе зобов`язання припинити іноземне громадянство протягом двох років з моменту набуття громадянства.
		У зазначеному зобов`язанні позивач указав, що у разі неотримання ним, за незалежних від нього причин документа про припинення громадянства (підданства) рф, він зобов`язується подати декларацію про відмову від громадянства рф і повернути національний паспорт громадянина рф до уповноваженого органу цієї держави.
		51. Судами встановлено і відповідачем не заперечується, що з 25 лютого 2022 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 Сил територіальної оборони на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», позивач брав безпосередню участь у бойових діях та здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф. Наразі проходить лікування з приводу поранення, отриманого під час захисту Батьківщини, на позиціях у Донецькій області. Має нагороди та заохочення.
		52. Верховний Суд зауважує, що частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		52.1. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування у спорі покладено на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Водночас суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття рішень, що містять невмотивовані висновки або обґрунтовані загальними фразами, а не конкретними аргументами, що повинні містити відповідь на ключові питання, за яких виник спір. Тому  негативне для особи рішення повинно бути належним чином вмотивоване.
		53. Як убачається із матеріалів справи, звернувшись до відповідача у січні 2023 року з проханням прийняти у нього декларацію про відмову від іноземного громадянства, ОСОБА_1 в цій декларації, з поміж іншого, відмітив можливість застосування до нього права наданого пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні» положення Закону № 1941-IX. Також у супровідному листі до цієї декларації позивач просив звернути увагу відповідача на те, що він перебуває на військовій службі, брав участь у заходах проти агресії рф, був нагороджений та наразі перебуває на лікуванні у зв`язку з пораненням.
		54. Оцінюючи зміст листа УДМС України в Запорізькій області від 27 січня 2023 №  2301.2.4-499/23.1-23, наданого на заяву ОСОБА_1 щодо прийняття у нього декларації, суди першої та  апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про невідповідність відмови відповідача вимогам частини другої статті 2 КАС України в частині обґрунтованості та безсторонності, оскільки, отримавши від позивача документи, відповідач обмежився лише роз`ясненнями норм законодавства щодо загальної процедури припинення іноземного громадянства та не надав вмотивованої відповіді на жодний із аргументів ОСОБА_1 , викладені ним у заяві про прийняття декларації.
		55. Однак, Верховний Суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану та закриттям консульських установ рф на території України, позивач мав повне право розраховувати на прийняття відповідачем декларації про відмову від іноземного громадянства, з підстав відсутності у нього наразі можливості отримати документ про припинення громадянства рф, оскільки такий висновок суперечить висновкам Суду щодо застосування норми права, сформованим у цій справі. Разом з тим, такі висновки не призвели до ухвалення незаконного по суті судового рішення, тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення такого обґрунтування з його мотивувальної частини.
		56. За приписами частини четвертої статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
		57. Водночас постанова суду апеляційної інстанції таких висновків не містить, а отже відсутні підстави для її зміни або скасування. 
		58. За таких обставин, Верховний Суд приходить до висновку про те, що мотивувальна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині, касаційна скарга - задоволенню частково, а постанова суду апеляційної інстанції - залишенню без змін.
		VІI. Судові витрати
		59.   З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.   Касаційну скаргу Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області задовольнити частково.
		2. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року змінити шляхом виключення з його мотивувальної частини висновку «Враховуючи вищевикладене, позивач мав повне право розраховувати на прийняття відповідачем декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки отримати документ про припинення громадянства російської федерації наразі не є можливим».
		3. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 травня 2023  року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року залишити без змін.
		4. Судові витрати не розподіляються.
		5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Головуючий суддя:                                                                                С.А. Уханенко
		Судді:                                                                                                    Н.М. Мартинюк
		                                                                                                    В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...