Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/990/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано судом: 19.12.2024. Зареєстровано: 21.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2024.
Дата набрання законної сили: 08.01.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		16.12.2024 Справа №905/990/24 
		Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Дерев`янко Д.Є, розглянувши матеріали
		за позовною заявоюМаріупольської міської ради Донецької області
		доРосійської Федерації в особі Міністерства юстиції 
		Російської Федерації
		за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача
		Комунального дошкільного навчального закладу Ясла садок№149СонечкоМаріупольської міської ради Донецької області
		простягнення 21693765,20 грн
		За участю представників:
		від позивача: Балджи К.В.
		від відповідача: не з`явились;
		від третьої особи: не з`явились.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Предмет та підстави позову
		На розгляд Господарського суду Донецької області передано позовні вимоги Маріупольської міської ради Донецької області до Російської Федерації, в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення 537644,43 доларів США, що еквівалентно 22307512,57 грн за офіційним курсом НБУ на день подання даної позовної заяви.
		18.10.2024, через підсистему Електронний суд, надійшла заява Маріупольської міської ради Донецької області б/н, від. 18.10.24 (Вх.№7636/24) про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог, в який позивач просить: прийняти заяву до розгляду; зменшити розмір позовних вимог та вважати їх наступними: Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м.Москва, вул. Житня, буд.14, будівля 1) на користь Маріупольської міської ради Донецької області (ЄДПРОУ 33852448, 87555, м. Маріуполь, Донецька область, пр.Миру,70) 522852 доларів США 20 центів, що еквівалентно 21693765 грн 20 коп за офіційним курсом НБУ на день подання позовної заяви.
		Ухвалою суду від 14.11.2024 постановлено: прийняти заяву Маріупольської міської ради Донецької області б/н від 18.10.2024 (Вх.№7636/24) про зменшення розміру позовних вимог; подальший розгляд справи здійснювати за позовними вимогами про стягнення з відповідача 522852,20 доларів США, що еквівалентно 21693765,20 грн.
		Позов обґрунтований тим, що внаслідок масованого ракетного обстрілу російськими військами Кальміуського району міста Маріуполь була спочатку зруйнована, а в подальшому демонтована належна позивачу на праві власності нежитлова будівля, загальною площею 2183,3 кв.м (будівля ясла-садка) за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, Кальміуський район, вул.Сорочинська, 17. Відповідна будівля була передана на праві оперативного управління Комунальному дошкільному навчальному закладу «Ясла-садок №149 «Сонечко» Маріупольської міської ради Донецької області». За таких обставин, в результаті таких подій, позивачем заявлено до стягнення реальні збитки, які складаються з вартості нежитлової будівлі та рухомого майна, що були знищені в результаті неправомірних та винних дій відповідача. 
		Заперечення учасників судового процесу
		Відзив на позовну заяву 
		Відповідачем у справі є Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації.
		Представник відповідача у підготовче/судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, суд зазначає про наступне.
		Частина 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет, відповідно до якого пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
		Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14 квітня 2022 року у справі №308/9708/19 (провадження №61-18782св21) зробив висновки щодо застосування норм права, які регулюють судовий імунітет Російської Федерації в судах України у справах про відшкодування шкоди, завданої військовою агресією Російської Федерації проти України.
		Верховний Суд зазначив, що міжнародно-правові норми про юрисдикційний імунітет держави уніфіковано у двох конвенціях: Європейській конвенції про імунітет держав, прийнятій Радою Європи 16 травня 1972 року, та Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнятій резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї 02 грудня 2004 року. Ці Конвенції втілюють концепцію обмеженого імунітету держави, визначають, в якій формі є можливою відмова держави від імунітету («явно виражена відмова від імунітету» на підставі укладеного міжнародного договору чи контракту, або «відмова від імунітету, яка передбачається», коли іноземна держава вступає у судовий процес і подає зустрічний позов у суді іноземної держави), а також закріплюють перелік категорій справ, у яких держава не користується імунітетом у суді іншої держави-учасниці.
		Як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (стаття 11), так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (стаття 12) передбачають, що Договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої Договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.
		Україна не є учасницею жодної із цих Конвенцій. Однак ці Конвенції відображають тенденцію розвитку міжнародного права щодо визнання того, що існують певні межі, в яких іноземна держава має право вимагати імунітет у цивільному процесі.
		У рішенні від 14 березня 2013 року у справі «Олєйніков проти Росії» ЄСПЛ вказав, що положення Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року застосовуються «відповідно до звичаєвого міжнародного права, навіть якщо ця держава не ратифікувала її», і Суд повинен брати до уваги цей факт, вирішуючи питання про те, чи було дотримано право на доступ до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
		У рішенні від 23 березня 2010 року у справі «Цудак проти Литви» (Cudak v. Lithuania) ЄСПЛ також визнав існування звичаєвих норм у питаннях державного імунітету, переважання в міжнародній практиці теорії обмеженого імунітету держави, але наголосив на тому, що обмеження має переслідувати законну мету та бути пропорційним такій меті.
		Таким чином, держава не має права посилатися на імунітет у справах, пов`язаних із завданням шкоди, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду, та якщо особа, яка завдала шкоду, у цей час знаходилась на території держави суду.
		Особливістю правового статусу держави як суб`єкта міжнародних відносин є наявність у неї імунітету, який ґрунтується на загальному принципі міжнародного права «рівний над рівним не має влади і юрисдикції». Однак необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни, тож коли Російська Федерація заперечує суверенітет України та вчиняє щодо неї загарбницьку війну, жодних зобов`язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає.
		Верховний Суд у постановах від 18 травня 2022 року у справі №428/11673/19 та у справі №760/17232/20-ц, зазначив додаткові аргументи непоширення судового імунітету Російської Федерації у спірних правовідносинах, а саме: підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції; судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним з міжнародно-правовими зобов`язаннями України у сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
		Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №990/80/22, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що звертаючись із позовом до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації та в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.
		Судом також враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту»).
		Таким чином суд дійшов висновку про застосування у даній справі «деліктного винятку», відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й Російською Федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
		Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 Господарського процесуального кодексу України).
		Частинами 1, 2 статті 367 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно, зокрема, вручити документи на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
		Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території держави відповідача регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності» від 19.12.1992.
		Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась та триває станом на момент ухвалення рішення суду у цій справі.
		Відповідно до Закону України «Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності», який набрав чинності з 05.02.2023, Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої у м. Києві 20.03.1992 та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19.12.1992.
		Відповідно до частини 1 статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
		За зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
		Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування.
		З інформації на офіційному веб сайті АТ «Укрпошти» відомо, що АТ «Укрпошта», припинила доставку поштових відправлень до/з Росії з перших днів повномасштабного вторгнення.
		Водночас, у зв`язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.
		Таким чином діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року та подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до сторони відповідача дипломатичними каналами не є можливим.
		Водночас, навіть незважаючи на введення воєнного стану в Україні, дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи є необхідною і важливою умовою для забезпечення та реалізації завдань та принципів правосуддя.
		Відповідно до ч. 4 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
		Враховуючи неможливість виконання судового доручення про вручення відповідачу судових документів у цій справі дипломатичними каналами, повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи здійснювалось шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України https://dn.arbitr.gov.ua/ (30.07.2024, 13.08.2024, 27.09.2024, 07.11.2024, 18.11.2024).
		Позивачем було здійснено нотаріально посвідчений переклад російською мовою наступних документів: позовної заяви, звіту про оцінку реальних збитків, ухвали суду від 26.07.2024 про відкриття провадження у справі, ухвали суду від 06.08.2024 про відкладення підготовчого засідання та ухвали суду від 19.08.2024 про виправлення описки, заяви про зменшення розміру позовних вимог.
		Нотаріально засвідчений переклад позовної заяви, звіту про оцінку реальних збитків, ухвали суду від 26.07.2024 про відкриття провадження у справі, ухвали суду від 06.08.2024 про відкладення підготовчого засідання та ухвали суду від 19.08.2024 про виправлення описки були направлені позивачем до Посольства Російської Федерації в Чешскій Республіці, що підтверджується фіскальним чеком Акціонерного товариста Укрпошта від 09.09.2024 та копією конверту.
		Судом було зобов`язано позивача здійснити переклад ухвали суду від 14.11.2024 про закриття підготовчого провадження російською мовою з нотаріальним засвідченням їх вірності. В подальшому судом було здійснено направлення копії цієї ухвали про закриття підготовчого провадження з нотаріально засвідченим перекладом російською мовою на офіційну адресу місцезнаходження посольства Російської Федерації у Чеській Республіці.
		За таких обставин, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
		Відповідач відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
		Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
		Хід розгляду справи та процесуальні дії
		Ухвалою суду від 26.07.2024 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі 905/990/24; справу №905/990/24 розглядати за правилами загального позовного провадження; залучити до участі у справі, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Комунального дошкільного навчального закладу «Ясла-садок №149 «Сонечко» Маріупольської міської ради Донецької області» (код ЄДРПОУ 36599792); підготовче засідання по справі 905/990/24 призначити на 06.08.2024.
		Зі змісту позовної заяви та згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження Комунального дошкільного навчального закладу Ясла садок№149СонечкоМаріупольської міської ради Донецької області є вул. Сорочинська, 17, м.Маріуполь, Донецька обл., 87552.
		Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
		Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Згідно з положеннями п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
		За допомогою підсистеми Автоматизованої системи "Діловодства спеціалізованого суду", судом встановлено, що у третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача не зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС.
		Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" Наказом №309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що додається; визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 "Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року", зареєстрований Міністерством юстиції України 25 квітня 2022 року №453/37789 (зі змінами).
		Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією вбачається, що територія м.Маріуполь тимчасово окупована з 05.03.2022.
		Згідно з ст.12.1. ч.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (із змінами та доповненнями, що набрали законної сили 03.12.2022) якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
		Судом за допомогою веб-сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" встановлено, що поштове відділення за місцем реєстрації третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, тимчасово не функціонує. Отже відправка ухвали суду засобами поштового зв`язку на адресу реєстрації відповідачів не можлива.
		На виконання вимог вищевказаних нормативних актів, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (30.07.2024) про відкриття провадження у справі.
		Крім того, направлення ухвали суду від 26.07.2024 здійснювалось на електронну адресу третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача (yalovetss.sveta@gmail.com), що зазначена позивачем у позовній заяві. Ухвалу доставлено до електронної скриньки, що підтверджується довідкою Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа.
		Ухвалою суду від 06.08.2024 постановлено: відкласти підготовче засідання на 17.09.2024; зобов?язати позивача здійснити нотаріально посвідчений переклад російською мовою ухвал Господарського суду Донецької області по справі №905/990/24 від 26.07.2024 та від 06.08.2024; нотаріально посвідчений переклад російською мовою ухвал Господарського суду Донецької області по справі №905/990/24 від 26.07.2024 та від 06.08.2024 направити на адресу суду протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали; ухвали суду від 26.07.2024 та від 06.08.2024 направити до Посольства Російської Федерації в Чеській Республіці для вручення Російській Федерації в особі органів, які здійснюють представництво Російської Федерації: 1) Міністерства юстиції Російської Федерації.
		З метою повідомлення Комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №149 Сонечко Маріупольської міської ради Донецької області та Російської Федерації, в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (13.08.2024). 
		Крім того, направлення ухвали суду від 06.08.2024 здійснювалось на електронну адресу третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача (yalovetss.sveta@gmail.com), що зазначена позивачем у позовній заяві. Ухвалу доставлено до електронної скриньки, що підтверджується довідкою Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа.
		Ухвалою суду від 19.08.2024 постановлено: виправити описку у резолютивній частині ухвали Господарського суду Донецької області від 06.08.2024 в справі №905/990/24, а саме: замість « 2. Зобов`язати позивача здійснити нотаріально посвідчений переклад російською мовою ухвал Господарського суду Донецької області по справі №905/990/24 від 26.07.2024 та від 06.08.2024.» вважати вірним п.2 в наступній редакції « 2. Зобов`язати позивача здійснити нотаріально посвідчений переклад російською мовою позовної заяви з доданими документами та ухвал Господарського суду Донецької області по справі №905/990/24 від 26.07.2024 та від 06.08.2024.».
		З метою повідомлення Комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №149 Сонечко Маріупольської міської ради Донецької області та Російської Федерації, в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (26.08.2024). 
		Крім того, направлення ухвали суду від 19.08.2024 здійснювалось на електронну адресу третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача (yalovetss.sveta@gmail.com), що зазначена позивачем у позовній заяві. Ухвалу доставлено до електронної скриньки, що підтверджується довідкою Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа.
		Ухвали суду від 26.07.2024, 06.08.2024 та 19.08.2024 було направлено позивачем засобами поштового зв`язку на адресу Посольства Російської Федерації в Чешскій Республіці за трек-номером RB490468360UA.
		За допомогою сайту Акціонерного товариства Укрпошта судом встановлено, що відправлення з трек-номером RB490468360UA вручено у Чеській Республіці 20.09.2024.
		22.08.2024, через підсистему Електронний суд, надійшла заява Маріупольської міської ради Донецької області б/н від 22.08.2024 (вх.№07-07/7579/24) про долучення доказів.
		Під час проведення підготовчого засідання 17.09.2024 представником позивача було заявлено клопотання про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання не менше ніж на 3 тижні.
		Ухвалою суду від 17.09.2024 постановлено: клопотання представника позивача про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання - задовольнити; продовжити строк підготовчого провадження; відкласти підготовче засідання на 24.10.2024.
		З метою повідомлення Комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №149 Сонечко Маріупольської міської ради Донецької області та Російської Федерації, в особі Міністерства юстиції Російської Федерації справи, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (20.09.2024). 
		Крім того, направлення ухвали суду від 17.09.2024 здійснювалось на електронну адресу третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача (yalovetss.sveta@gmail.com), що зазначена позивачем у позовній заяві. Ухвалу доставлено до електронної скриньки, що підтверджується довідкою Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа.
		14.10.2024, через підсистему Електронний суд, надійшла заява Маріупольської міської ради Донецької області б/н від 14.10.2024 (вх.№07-07/9041/24) про долучення доказів.
		17.10.2024, через підсистему Електронний суд, надійшла заява Маріупольської міської ради Донецької області б/н від 17.10.2024 (вх.№07-07/9200/24) про долучення доказів.
		18.10.2024, через підсистему Електронний суд, надійшла заява Маріупольської міської ради Донецької області б/н, від. 18.10.24 (Вх.№7636/24) про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог.
		Ухвалою суду від 24.10.2024 відкладено підготовче засідання на 14.11.2024.
		З метою повідомлення Комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №149 Сонечко Маріупольської міської ради Донецької області та Російської Федерації, в особі Міністерства юстиції Російської Федерації справи, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (07.11.2024). 
		Крім того, направлення ухвали суду від 24.10.2024 здійснювалось на електронну адресу третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача (yalovetss.sveta@gmail.com), що зазначена позивачем у позовній заяві. Ухвалу доставлено до електронної скриньки, що підтверджується довідкою Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа.
		Ухвалою суду від 14.11.2024 постановлено: прийняти заяву Маріупольської міської ради Донецької області б/н від 18.10.2024 (Вх.№7636/24) про зменшення розміру позовних вимог; подальший розгляд справи здійснювати за позовними вимогами про стягнення з відповідача 522852,20 доларів США, що еквівалентно 21693765,20 грн; закрити підготовче провадження та призначити справу №905/990/24 до судового розгляду по суті; призначити судове засідання на 16.12.2024; зобов?язати позивача здійснити нотаріально посвідчений переклад російською мовою ухвали Господарського суду Донецької області по справі №905/990/24 від 14.11.2024; позивачу нотаріально посвідчений переклад російською мовою ухвали Господарського суду Донецької області по справі №905/990/24 від 14.11.2024 направити на адресу суду (м. Харків, пр. Науки, 5, 61022) протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали; ухвалу суду від 14.11.2024 у справі №905/990/24 направити до Посольства Російської Федерації в Чехії для вручення Російській Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації.
		З метою повідомлення Комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №149 Сонечко Маріупольської міської ради Донецької області та Російської Федерації, в особі Міністерства юстиції Російської Федерації справи, судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі суду суду https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/ (18.11.2024). 
		Крім того, направлення ухвали суду від 14.11.2024 здійснювалось на електронну адресу третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача (yalovetss.sveta@gmail.com), що зазначена позивачем у позовній заяві. Ухвалу доставлено до електронної скриньки, що підтверджується довідкою Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа.
		Ухвалу суду від 14.11.2024 з нотаріально засвідченим перекладом було направлено засобами поштового зв`язку до Посольства Російської Федерації в Чешскій Республіці, трек-номер поштового відправленяня RL067532774UA.
		За допомогою сайту Акціонерного товариства Укрпошта судом встановлено, що відправлення з трек-номером RL067532774UA вручено у Чеській Республіці 05.12.2024.
		Ухвали суду були направлені до електронного кабінету Маріупольської міської ради Донецької області, що підтверджується довідками Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа.
		У судове засідання 16.12.2024 відповідач та третя особа на стороні позивача явку своїх представників не забезпечили, про дату, час і місце проведення судового засідання було повідомлено належним чином.
		Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд
		ВСТАНОВИВ:
		Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами 
		Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №379013017 вбачається, що нежитлова будівля загальною площею 2183,3 кв.м, яка розташована за адресою - вул.Сорочинська,17, м.Маріуполь, Донецька обл. є власністю територіальної громаді міста Маріуполь в особі Маріупольської міської ради.
		Позивачем надано пояснення, що відповідну нежитлову будівлю було передано на праві оперативного управління Комунальному дошкільному навчальному закладу Ясла-садок №149 Сонечко Маріупольської міської ради донецької області.
		З балансової довідки Комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №149 Сонечко Маріупольської міської ради донецької області №1-2024 від 05.06.2024 будівля за адресою: Донецька область, Кальміуський район, вул. Сорочинська, 17, загальною площею - 2183,3 (кв.м), перебуває на балансі Комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №149 Сонечко Маріупольської міської ради донецької області (код ЄДРПОУ 36599792), що обслуговується Комунальним закладом департаменту освіти міської ради Централізована бухгалтерія департаменту освіти (код ЄДРПОУ 26319242).
		Як зазначає позивач, внаслідок військової агресії окупаційних військ Російської Федерації, зруйновано значну кількість майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Маріуполь, зокрема, нежитлову будівлю, загальною площею 2183,3 кв.м (будівля ясла-садка) за адресою: Донецька область, Кальміуський район, вул. Сорочинська, 17.
		За твердженнями позивача вказана нежитлова будівля була значно пошкоджена, а станом на 15.03.2023 взагалі демонтована окупаційною владою, на підтвердження чого позивачем надано до позовної заяви супутниковий знімок станом на 15.05.2023 (т.1 а.с.33).
		26.10.2022, Комунальний дошкільний навчальний заклад Ясла-садок №149 Сонечко Маріупольської міської ради Донецької області звернувся до Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення, де повідомив про те, що 24.02.2022 військові формування Російської Федерації застосовуючи засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надано Верховною радою України систематично здійснювала ракетно-бомбові та авіаційні обстріли по території України, Донецької області та м.Маріуполь. В результаті чого м.Маріуполь перебуває у тимчасовій окупації. До Маріупольського РУП ГУПН в Донецькій області надійшла заява від ОСОБА_1 , яка перебуває на посаді т.в.о. завідуючої комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №149 Маріупольської міської ради Донецької області, за фактом захоплення невідомими адміністративного приміщення комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №149 Маріупольської міської ради Донецької області, який розташований за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сорочинська, 17 та захоплення майна й документації, яка обліковуються на балансі вищевказаної комунальної установи, тим самим було спричинено матеріальну шкоду у великих розмірах. Сума матеріальних збитків встановлюється. 
		За результатами даного звернення Маріупольським РУП ГУНП в Донецькій області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.10.2022.
		Позивачем надано звіт про оцінку реальних збитків, завданих майну нежитловій будівлі за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сорочинська, 17 внаслідок збройної агресії Російської Федерації (станом на 01.06.2024 року). Звіт складено оцінювачем Барановим В.В.
		Баранов В.В, діє на підставі Сертифіката виданого Фондом державного майна України №517/2022 від 27.10.2022. На підставі сертифікату ОСОБА_2 дозволена практична оцінка об`єктів у матеріальній формі та оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності.
		Оцінку проведено відповідно до наступних нормативно-правових актів, а саме: Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 №2658-111; Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440; Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1442; Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв?язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності», затверджена наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України 18.10.2022 №3904/1223; Стандарту Міністерства з питань житлово-комунального господарства України СОУ ЖКГ 75.11-35077234.НННН: 2009 "Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків", затверджений наказом №21 від 03.02.2009; Міжнародні стандарти оцінки чинні з 31.01.2022; ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 під загальною редакцією ОСОБА_3 «Неформальні підходи до оцінки нерухомості в сучасних економічних умовах». - Київ, 2009; І.І,Гохберг. Матеріали курсу підвищення кваліфікації, вересень 2016 року; База даних групи компаній «Увекон» по пропозиціям на продаж комерційних приміщень станом до 24.02.2022; Збірники «Укрупнених показників відновлювальної вартості будівель та споруд», призначені для переоцінки станом на 01.01.1972.
		Зі звіту вбачається, що майно, якому завдані збитки - нежитлова двоповерхова будівля, яка використовувалася в якості дошкільного навчального закладу. Згідно відомостей з державного реєстру прав власності на нерухоме майно загальна площа становила 2183,3 кв.м. Будівля була розташована за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сорочинська, 17 (географічні координати 47.160112, 37.595149). 
		Об?єкт оцінки був розташований в північній частині міста. Район розташування характеризується невисоким рівнем розвитку інфраструктури та невисокою концентрацією населення. Основний тип забудови в окрузі - вулична (рядкова). Поблизу розташовані одноповерхові приватні домоволодіння салибного типу. 
		Дані про об?єкт оцінки, його технічні характеристики представлені замовником. Будівля двоповерхова, І групи капітальності. Стіни - збірні залізобетонні стінові панелі; перекриття - збірні залізобетонні плити; покрівля - профлист по дерев?яній обрешітці; інженерні комунікації - електропостачання, опалення, водопостачання, каналізація, вентиляція; внутрішнє опорядження - штукатурка, пофарбування, керамічна плитка, шпалери; віконні блоки - металопластикові, дверні - металеві та дерев?яні 
		По інформації замовника, яка підтверджена департаментом по роботі з активами Маріупольської міської ради та інформацією Національного центру управління та випробувань космічних засобів станом на 15.05.2023 (додаток 2) нежитлова будівля зруйнована внаслідок збройної агресії РФ, а згодом знесена окупаційною владою. 
		Згідно договору оцінюється вартість збитків, завданих нежитловій будівлі, яка згідно відомостей з державного і реєстру прав власності на нерухоме майно (додаток № 2) є власністю територіальної громади м. Маріуполя в особі Маріупольської міської ради. Балансоутримувач - комунальний дошкільний навчальний заклад "Ясла-садок № 149 "Сонечко" Маріупольської міської ради Донецької області.
		Вартість збитків, завданих майну, визначається як різниця між значенням вартості об`єкта до та після заподіяння йому шкоди.
		Оцінювач застосував порівняльний та дохідний підхід для визначення реальних збитків.
		Методи оцінки були обрані виходячи із специфіки об`єкта оцінки і цілі оцінки. В результаті оцінки з використанням різних методичних підходів отримані два значення вартості реальних збитків, наближені один до одного:
		-порівняльний підхід - 518730,00 долари США;
		-дохідний підхід - 508998,00 доларів США.
		Відповідно до визначеної бази оцінки, розрахунок вартості об?єкта виконувався з використанням порівняльного підходу, в рамках якого застосовано метод коригування вартості подібного майна і дохідного підходу, в рамках якого реалізований метод капіталізації доходу.
		Узгодження остаточного значення ринкової вартості об?єкта оцінки оцінювач виконував, виходячи з таких міркувань:
		- Враховуючи використання у зазначених підходах в якості вихідної бази ринкових даних, які відображають поточну кон?юнктуру ринку оренди та продажу комерційної нерухомості, отримані результати можуть вважатися максимально достовірними.
		- У процесі визначення ринкової вартості об?єкта оцінки з використанням порівняльного підходу оцінювачем використовувалася цінова і технічна інформація щодо об?єктів порівняння, подібних оцінюваному. Оцінювачем були враховані технічні особливості нерухомості, обумовлені технічним станом, місцем розташування об?єкта оцінки та його площею. На думку оцінювача, в поточних умовах розвитку ринку нерухомості вартісні показники об?єктів порівняння - аналогів купівлі-продажу можна охарактеризувати як «ціни, за якими продавці готові продавати, однак покупці не поспішають купувати». У зв?язку з цим було виконане коригування «на торг».
		- У процесі визначення ринкової вартості об?єкта оцінки з використанням дохідного підходу при підборі аналогів оцінювачем була врахована ситуація на ринку оренди подібних приміщень.
		Обмеженням на використання того чи іншого методу може служити тільки якість інформації та правильність застосування оціночних процедур. Кожен із використаних методів має свої переваги і недоліки. Оцінювач вибрав вартість, визначену порівняльним підходом, виходячи з того, що: 
		- дана нерухомість має певну вартість в тому випадку, якщо вона корисна якому-небудь потенційному покупцеві і може бути потрібна для реалізації певної економічної функції;
		- покупець не заплатить за об?єкт суму, більшу вартості відомої йому власності, що має таку ж корисність;
		- є достовірні дані про попит-пропозицію на майно, подібне оцінюваному, на ринку нерухомості;
		- вартість, отримана в результаті застосування даних підходів, більш повно враховує соціально-економічну ситуацію в країні станом до завдання шкоди об?єкту оцінки і стан споживчого ринку. 
		Таким чином на підставі проведеного дослідження, можна зробити висновок, що вартість реальних збитків, завданих нежитловій будівлі становить 518730,00 доларів США без врахування податку на додану вартість. За курсом Національного банку України на дату оцінки вартість збитків, завданих нежитловій будівлі становить: 518730,00 * 40,5001 = 21008600,00 грн. Результат округлюється до сотень. Оцінювач вважає дану вартість - об?єктивною, відповідною ситуації, що склалася, споживчим властивостям об?єкта оцінки і цілі оцінки.
		За результатами досліджень, оцінювач вважає, що вартість реальних збитків, завданих нежитловій будівлі, в сформованих на момент оцінки соціально-економічних умовах становить 518730,00 доларів США без врахування податку на додану вартість.
		Звіт про оцінку має в собі фотографії Комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №149СонечкоМаріупольської міської ради Донецької області після руйнування і фотографії будівлі ясла-садка після демонтажу.
		Фізичною-особою-підприємцем Дзюбан А.В. складено рецензію на звіт про оцінку реальних збитків, завданих майну-нежитловій будівлі за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Сорочинська, 17, внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Рецензент Дзюба Андрій Володимирович діє на підставі кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ№3677 від 25.06.2005.
		За результатами рецензування звіту про оцінку майна встановлено наступне, зокрема: 
		об`єктом оцінки - нежитлова будівля, загальною площею 2183,3 кв.м, розташована за адресою: Донецька область, м.Маруполь, вул.Сорочинська, 17; 
		основні ціноутворюючі характеристики і показники об`єкта оцінки, які дають змогу його ідентифікувати - нежитлова двоповерхова будівля ясла-садок №149 Сонечко, загальною площею 2183,3 кв.м. Будівля була розташована за адресою: Донецька область, м.Маруполь, вул.Сорочинська, 17 (географічні координати 47.160112,37.595149). Стіни - збірні залізобетонні стінові панелі; перекриття - збірні залізобетонні плити; покрівля - профлист по дерев`яній обрешітці; інженерні комунікації - електропостачання, опалення, водопостачання, каналізація, вентиляція; внутрішнє опорядження - штукатурка, пофарбування, керамічна плитка, шпалери; віконні блоки - металопластикові, дверні - металеві та дерев`яні;
		дата оцінки - 01.06.2024;
		мета оцінки - визначення реальних збитків, завданих майну внаслідок збройної агресії Російської Федерації;
		вид вартості (база оцінки) - ринкова. Вибір бази обгрунтовано;
		використані методичні підходи, методи оцінки та наявність обґрунтування їх застосування - у відповідності до мети оцінки були застосовані: порівняльний підхід, в рамках якого застосовано метод коригування вартості подібного майна і дохідний підхід, в рамках якого реалізований метод капіталізації доходу. Застосування (не застосування) підходів і методів оцінки обгрунтовано.
		обмеження щодо використання результатів оцінки (у разі наявності) - в звіті наявна письмова заява оцінювача з переліком обмежень щодо використання результатів оцінки та зроблених припущень;
		величина вартості, майна визначена в звіті про оцінку майна - ринкова вартість реальних збитків, завданих нежитловій будівлі становить 518730,00 доларів США без врахування податку на додану вартість;
		склад вихідних даних, копії яких є в додатках до звіту про оцінку майна та інша інформація, використана в звіті про оцінку майна, фотографії об`єкта оцінки і його складових - фотографії об`єкта оцінки після руйнувань і демонтажу, лист департамента по роботі з активами Маріупольської ради з інформацією про знищення об`єкта оцінки, сканкопія мапи з супутника, представлена Національним центром управління та випробувань космічних засобів станом на 15.05.2023, сканкопія мапи з супутника станом на травень 2022 року, відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно, витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, скріншоти пропозиції з продажу та оренди об`єктів нерухомості, копії сертифікатів і свідоцтв оцінювача;
		наявність та достатність переліку нормативно-правових актів, використаної літератури та довідкових даних, відповідно до яких проводилася оцінка - перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводилася оцінка, та використаної літератури наведено;
		наявність та обґрунтованість аналізу зовнішніх факторів та ринку подібного майна - аналіз ринку та фактори впливу на вартість наведені;
		наявність та обґрунтованість аналізу існуючого стану використання об`єкта оцінки і визначення умов його найбільш ефективного використання - в звіті наведено аналіз найбільш ефективного використання об`єкта оцінки та зазначено існуюче використання. Найбільш ефективне використання об`єкта оцінки обгрунтоване;
		наявність та обґрунтованість розрахунків, що відповідають методичним підходам, методам та оціночним процедурам, за допомогою яких отримано висновок про вартість - розрахунки в цілому проведені об`єктивно і відповідають обраним підходам і методам;
		обґрунтованість зроблених оцінювачем припущень, на основі яких проводилася оцінк ( у разі їх наявності) - припущення, які враховулися при визначенні вартості майна, описані за текстом звіту: 
		висновок про вартість майна та його відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна - висновок про вартість майна містить відомості, що передбачені вимогам п.60 Національного стандарту №1. 
		Рецензентом зроблено наступні висновки, а саме, що сертифікат суб`єкта оціночної діяльності чинний на дату оцінки. Напрямок та спеціалізація оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності Баранова В.В. дає право виконавцю звіту на проведення оцінки. Обраний вид вартості - ринкова, обгрунтований і відповідає меті оцінки та нормативним актам. Вихідні дані, зібрані виконавцем звіту, в цілому достатні для проведення оцінки. Методичні підходи та оціночні процедури, застосовані в звіті відповідають базі оцінки. Зроблені припущення і розрахунки - обгрунтовані. Звіт кваліфікується за ознакою абзацу третього п.67 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2023 №1440, як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, шо не вплинули на достовірність оцінки. 
		Відповідно до реєстру №2-2024 від 05.06.2024 основних засобів та матеріалів, які враховуються на балансі та були наявні станом на 24.02.2024 на балансі Комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №149 Сонечко Маріупольської міської ради донецької області, на балансі перебувало 214 одиниці рухомого майна загальною вартістю 784782,52 грн (т.1 а.с.50-52). За твердженнями позивача вказані засоби було знищено внаслідок збройної агресії Російської Федерації разом з будівлею садку.
		Позивачем до матеріалів справи додано сформовані за рахунками інвентарні книги з відповідною інформацією про знос у відсотках та суми залишкового зносу і представлені в електронному вигляді відомості нарахування зносу інших необоротних матеріальних активів.(т.1 а.с.188-216).
		У листі Комунального закладу Департаменту освіти міської ради Централізована бухгалтерія департаменту освіти №189 від 17.10.2024 повідомлено, що у зведеному балансі на 01.01.2022 у п. І. НЕФІНАНСОВІ АКТИВИ, підпункті «Основні засоби» (код рядка 1000) на кінець звітного періоду 597 237 917, «первісна вартість» (код рядка 1001) на кінець звітного періоду 999 415 795 та «знос» (код рядка 1002) на кінець звітного періоду 402 177 878 в т. ч.
		- основні засоби, що обліковуються (субрахунки 1014, 1016, 1018, 1112, 1113) на балансі Комунального дошкільного навчального закладу «Ясла-садок № 149 «Сонечко» Маріупольської міської ради Донецької області» (Код ЄДРПОУ 36599792) (код рядка 1000) на кінець звітного періоду 171 035,11 грн;
		- первісна вартість основних засобів, що обліковуються (субрахунки 1014, 1016, 1018, 1112, 1113) на балансі Комунального дошкільного навчального закладу «Ясласадок № 149 «Сонечко» Маріупольської міської ради Донецької області» (Код ЄДРПОУ 36599792) (код рядка 1001) на кінець звітного періоду 784 782,52 грн;
		- знос основних засобів, що обліковуються (субрахунки 1014, 1016, 1018, 1112, 1113) на балансі Комунального дошкільного навчального закладу «Ясла-садок № 149 «Сонечко» Маріупольської міської ради Донецької області» (Код ЄДРПОУ 36599792) (код рядка 1002) на кінець звітного періоду 613 747,41 грн. 
		З огляду на викладене, з метою захисту своїх прав, Маріупольська міська ради Донецької області звернулася до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Російської Федерації, в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь 537644,43 долари США, що еквівалентно 22307512,57 грн за офіційним курсом НБУ на день подання позовної заяви. 
		Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
		Статтею 3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
		Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Згідно зі ст.10 Цивільного кодексу України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.
		Аналогічна за змістом норма викладена у ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України".
		Відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Згідно зі ст.ст.1, 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Таким чином міжнародне право в Україні не потребує трансформації в національне право, а включається та автоматично діє у складі національного або внутрішнього законодавства. Акт ратифікації міжнародного договору Україною інкорпорує його до національного права; звичаєве міжнародне право так само розглядається як частина національного права.
		З огляду на наведене, суд дійшов висновку, щодо спірних правовідносин підлягає застосуванню матеріальний закон України, включно з відповідними положеннями міжнародних договорів, як частиною системи національного законодавства України.
		Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.
		Таким чином оскільки подія, яка стала підставою для вимог про відшкодування шкоди мала місце на території України, то застосовним матеріальним законом при розгляді даного спору є матеріальний закон України.
		В цій справі спір виник між юридичною особою - позивачем, та іноземною державою-агресором як особливим суб`єктом цивільного права, статус якого може бути прирівняно до юридичної особи публічного права. При цьому, в розрізі предмета спору, у даній справі спір виник щодо відшкодування шкоди, завданої господарюючому суб`єкту - позивачу.
		З огляду на наведені критерії розмежування юрисдикційної підвідомчості, суб`єктний склад спору та його предмет, спір у даній справі містить ознаки господарського спору. Схожі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №405/4179/18 (провадження №14-44цс19), де зроблено висновок про те, що спір юридичної особи з органами державної влади про відшкодування шкоди, завданої їхньою бездіяльністю, належить до юрисдикції господарського суду.
		Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		За умовами ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Згідно з ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлено, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що йому на праві комунальної власності належить об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлова будівля, загальною площею 2183,3 кв.м, яка розташована за адресою - вул.Сорочинська,17, м.Маріуполь, Донецька обл.
		Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
		За приписом ст.22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є:
		- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
		- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		У відповідності до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
		Згідно зі ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує ст.2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно-визнаних кордонів України.
		Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за Конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.
		Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.
		Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 "Про Заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано дії, вчинені Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалася 24.02.2022р., геноцидом Українського народу, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
		22.05.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України №2265-IX «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну».
		Так, згідно ст. 2 Закону України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» Російська Федерація є державою-терористом, однією з цілей політичного режиму якої є геноцид Українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об`єктів та об`єктів критичної інфраструктури, штучне створення гуманітарної катастрофи в Україні або окремих її регіонах.
		Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, вся територія Маріупольського району Донецької області включена до переліку територіальних громад, які тимчасово окуповані з 05.03.2022.
		У позовні заяві позивач зазначає, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації зруйновано та пошкоджено значну кількість майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Маріуполя, зокрема і об`єкт нерухомості щодо якого заявлено вимогу про стягнення збитків був зруйнований, а потім взагалі демонтований внаслідок збройної агресії Російської Федерації. На підтвердження обставин пов`язаних із руйнацією та знищенням об`єкта нерухомості позивачем надані відповідні фото. 
		З огляду на викладене слідує висновок, що негативні наслідки позивач зазнав саме через збройні дії Російської Федерації та окупацію відповідачем м. Маріуполь.
		Частиною 9 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.
		Окупація м.Маріуполь починаючи з 05.03.2022, є загальновідомим фактом.
		Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.
		За таких обставин, в силу положень національного законодавства України та міжнародних договорів, як частини українського національного законодавства, суд вважає доведеним факт протиправності дій відповідача у вигляді початку збройної агресії на території України та окупацію міста Маріуполь.
		Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах. Близький за змістом висновок викладений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 648/2035/17, постанові від 14 лютого 2018 року у справі №686/10520/15-ц.
		Обов`язковою умовою покладення відповідальності за завдану шкоду має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
		Матеріалами справи та загальновідомими обставинами підтверджується те, що внаслідок протиправних вищеописаних дії відповідача майно позивача (нерухоме майно, що зареєстроване за адресами: вул.Сорочинська, 17, м.Маріуполь, Донецька обл та рухоме майно, що знаходилось у будівлі садочку) було спочатку зруйновано, а потім незаконними діями відповідачами взагалі знищено та демонтовано. Вказані обставини відповідачем не спростовані. Отже, безпосередній причинно - наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача та знищенням майна позивача повністю підтверджується.
		Як вже було зазначено судом, на підтвердження розміру збитків позивач надав суду Звіт про оцінку реальних збитків, завданих майну  нежитлової будівлі за адресою: Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Сорочинська, 17. На підставі проведеного дослідження оцінювачем зроблено висновок, що розмір реальних збитків, визначений порівняльним підходом, становить 518730,00 доларів США.
		Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.
		Відповідно до ст.3 Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.
		У цьому Законі: майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об`єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності;
		Статтею 4 Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.
		Оціночна діяльність може здійснюватися, зокрема, у формі практичної діяльності з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов`язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна;
		Суб`єктами оціночної діяльності є:
		суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
		органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
		Права, обов`язки та відповідальність суб`єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами (ст.5 Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні).
		Оцінювачами, відповідно до ст.6 Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні вказаного закону, можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.
		Згідно ст.12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
		Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
		Відповідно до підпунктів 18 і 19 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №326, Міністерством економіки України та Фондом державного майна України спільним наказом від 18.10.2022р. №3904/1223, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2022р. за №1522/38858, затверджено Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (далі  Методика ).
		Для цілей цієї Методики за умовну грошову одиницю приймають долар США.
		Звіт про оцінку реальних збитків, завданих майну  нежитлової будівлі за адресою: Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Сорочинська, 17, внаслідок збройної агресії Російської Федерації, виконаний суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем Барановим В.В.
		У господарського суду відсутні докази, які свідчать про невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених суб`єкта оціночної діяльності Баранова В.В. при проведенні оцінки майна Маріупольської міської ради, зловживання правами; подання до суду неправдивих відомостей; наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів при проведенні оцінки та складанні Звіту.
		Окрім того, позивачем було долучено до матеріалів справи Рецензію від 03.07.2024 суб`єкта оціночної діяльності Фізичної особи-підприємця Дзюбан А.В. на Звіт про оцінку реальних збитків, завданих майну  нежитлової будівлі за адресою: Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Сорочинська, 17.
		За висновками рецензента Фізичної особи-підприємця Дзюбан А.В. вказаний Звіт класифікується за ознакою абзацу третього п.67 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
		З урахуванням вищенаведеного, суд приймає Звіт про оцінку реальних збитків, виконаний суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем Барановим В.В., в якості належного та допустимого доказу, що підтверджує розмір завданих збитків у зв`язку з втратою позивачем майна в результаті його знищення.
		Будь-яких заперечень компетентних органів відповідача щодо заявлених позовних вимог та визначеного розміру завданих позивачу збитків матеріали справи не містять.
		Відтак позивачем доведено суму завданих реальних збитків в розмірі 518730,00 доларів США, що еквівалентно 223075120,20 грн. (курс гривні відносно долара США згідно даних НБУ станом на 22.07.2024  41,4912), як вартості зруйнованого та в подальшому демонтованого належного на праві власності позивачу нерухомого майна.
		Позивачем також заявлено до стягнення в якості реальних збитків вартість рухомого майна, що знаходилось на балансі третьої особи у зруйнованій будівлі садочку. 
		Як вбачається з Реєстру основних засобів та матеріалів, які враховуються на балансі Комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №149 Сонечко Маріупольської міської ради Донецької області станом на 24.02.2022 (копія листа наявна в матеріалах справи т.1 а.с.50-52), загальна сума балансової вартості майна відповідно до листа складає 784782,52 грн. 
		У зв`язку з наявними відомостями про відсоток зносу основних засобів, які обліковуються на балансі Комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №149 Сонечко та суми залишкової вартості таких основних засобів (на дату подачі позовної заяви) позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог на суму зносу основних засобів, який складає 613747,41 грн.
		Отже, розмір залишкової вартості основних засобів на кінець звітного періоду складає 171035,11 грн, що еквівалентно 4122,20 доларів США .
		За таких обставин, загальна сума збитків позивача внаслідок протиправних та винних дій відповідача складає 522852,20 доларів США, що на дату подачі позовної заяви (22.07.2024 року) еквівалентно 21693765,20 грн. (курс гривні відносно долара США згідно даних НБУ станом на 22.07.2024 р.  41,4912), та включає:
		-518730,00 долари США  сума реальних збитків на підставі проведеного дослідження оцінювачем щодо вартості реальних збитків, завданих у зв`язку із знищенням нежитлового приміщення;
		-4122,20 доларів США  сума реальних збитків, завданих у зв`язку із втратою рухомого майна, яке знаходилось у знищеному нежитловому приміщенні.
		Відповідачем не спростовано доводів позивача щодо заявлених позовних вимог та визначеного розміру завданих позивачу збитків у зв`язку із знищенням майна, що знаходилось у приміщенні Комунального дошкільного навчального закладу Ясла-садок №149 Сонечко Маріупольської міської ради Донецької області.
		Згідно з ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Суд враховує, що відповідно до положень ст. 524 Цивільного кодексу України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
		Згідно із ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
		Згідно із частинами 1, 2 ст. 5 Закону України «Про валюту і валютні операції» гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків. Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні.
		Відповідно до пункту 9 розділу І «Основні положення» Методики під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації за умовну грошову одиницю приймають долар США. Отриманий результат в еквіваленті умовної грошової одиниці переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.
		Приймаючи до уваги, що розрахунок позовних вимог здійснювався за офіційним курсом НБУ, що діяв станом на дату подачі позовної заяви курс гривні до долару США застосовувався 41,4912 грн, то позовні вимоги задоволені судом у розмірі 522852,20 доларів США еквівалентні 21693765,20 грн станом на дату проведення експертизи.
		Судові витрати 
		Позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів п. 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» за позовом до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
		Відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
		Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн.
		З огляду на зазначене, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання цієї позовної заяви становить 325406,48 грн (1,5 відсотки від ціни позову).
		Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
		Відтак, підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету України судовий збір у сумі 325406,48 грн.
		Керуючись ст. 2, 13, 73-76, 79, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		1.Позов задовольнити повністю.
		2.Стягунти з Російської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643), в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля, 1, код 1037739668834) на користь Маріупольської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ 33852448, 87555, м. Маріуполь, Донецька область, пр. Миру, 70) 522852 (двадцять дві тисячі вісімсот п`ятдесят два) долари США 20 центів, що еквівалентно 21693765 (двадцять один мільйон шістсот дев`яносто три тисячі сімсот шістдесят п`ять) грн 20 коп за офіційним курсом НБУ на день подання даної позовної заяви.
		4.Стягнути з Російської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м.Москва, вул.Житня, буд.14, будівля 1, код 1037739668834) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 325406 (триста двадцять п`ять тисяч чотириста шість) грн 48 коп.
		5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України.
		Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
		У судовому засіданні 16.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2024.
		 
		Суддя Д.М. Огороднік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...