Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/23620/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 20.12.2024. Зареєстровано: 21.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2024.
Дата набрання законної сили: 19.12.2024
Номер судового провадження: 240/23620/24/23752/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		У Х В А Л А 
		про продовження строку залишення позовної заяви без руху
		 
		19 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/23620/24
		категорія 106030000
		 
		Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк М.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
		- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні йому в період з 01.03.2022 по 19.05.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
		- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплатити йому за період з 01.03.2022 по 19.05.2023 включно з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 №2710-Х «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти.
		 
		Ухвалою суду від 09.12.2024 було залишено без руху позовну заяву Позивача, встановлено строк на усунення недоліків позову шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних підстав для такого поновлення та наданням відповідних підтверджуючих доказів.
		 
		16.12.2024 представником Позивача на виконання вимог ухвали суду надіслано заяву про поновлення строку. У заяві про поновлення строку звернення до суду представник Позивача просив поновити пропущений за поважних причин строк звернення до суду зі вказаним адміністративним позовом, посилаючись на те що до вказаних правовідносин має застосовуватися тримісячний строк звернення. Крім того, представником Позивача зазначено, що у даній справі предметом позовних вимог є перерахунок грошового забезпечення, яка є невід`ємною складовою заробітної плати та мало бути виплачено Позивачу до дня його звільнення. Також, на думку представника Позивача, строк звернення до суду має відраховуватись з моменту, коли Позивач дізнався про порушення своїх прав, а саме: з дня одержання ним письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому спірні суми. Зазначає, що після звільнення жодних письмових повідомлень щодо виплачених та нарахованих сум Відповідачем Позивачу не надавалось. На думку Позивача, з дня отримання письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми, тобто з листопада 2024 року, починається обчислення тримісячного строку звернення до суду, оскільки позов надійшов до суду у грудні 2024 року, то Позивач звернувся в межах тримісячного строку звернення до суду.
		 
		Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, суд дійшов наступних висновків.
		Згідно з приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції чинній, з 19.07.2022), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
		Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
		 
		Як зазначено в позовній заяві, Позивач з 01.03.2022 по 01.07.2023 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .
		Предметом спору є перерахунок складових грошового забезпечення за період з 01.03.2022 по 19.05.2023, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги, визначивши її розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до доводів, наведених у заяві представника Позивача на виконання ухвали суду, Позивачу про наявність порушеного права щодо складових його грошового забезпечення, які підлягали виплаті в день звільнення, стало відомо лише з листа Відповідача від 20.11.2024 року.
		Разом з тим, вказана заява та позовна заява не дає можливість визначити чи спірні кошти в розумінні вимог ст.116 Кодексу законів про працю України є коштами, що належали Позивачу і підлягали виплаті в день звільнення чи вказані кошти підлягали нарахуванню та виплаті Позивачу щомісячно в період з 01.03.2022 по 19.05.2023.
		Таке розмежування впливає на характер спірних відносин і на строки звернення до суду щодо захисту порушених прав.
		Так, неправомірність щомісячного визначення Відповідачем складових грошового забезпечення Позивача в період з 01.03.2022 по 19.05.2023 може розцінюватися як спір, що мав місце в період проходження служби. В даному випадку у відповідності до вимог частини 5 статті 122 КАС України і частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
		Неправомірність дій Відповідача щодо невиплати в повному обсязі грошового забезпечення Позивачу, що було нараховано в день звільнення, може розцінюватися як спір, що мав місце в день звільнення. В даному випадку у відповідності до вимог частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду також в тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
		 
		Суд враховує, що відповідно до вимог пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
		Суд зазначає, що відповідно до п.8 розділу 1. Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
		Виплата грошового забезпечення в разі вибуття військовослужбовців до нового місця служби за строк із дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу військової частини, і до дня прийняття посади здійснюється за новим місцем служби в розмірі, встановленому за попереднім місцем служби, після зарахування їх на грошове забезпечення до цієї військової частини п.7 розділу 1. цього ж Порядку.
		 
		У заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом від 16.12.2024 відсутні обґрунтування причин поважності пропуску строку Позивача за період з 01.07.2023 (дата виключення Позивача зі списків особового складу) до листопада 2024 року (дата звернення до Відповідача про належні Позивачу під час звільнення виплати). Позивачем не зазначено, що відповідно до вимог Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України перешкоджало в період проходження служби та в день звільнення зі служби визначити правомірність проведення з ним усіх необхідних розрахунків.
		 
		Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
		Вказані представником Позивача у заявах про поновлення строку доводи суд вважає безпідставним та нічим не обґрунтованими.
		При цьому, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
		Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
		При цьому, винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
		Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а, адміністративне провадження №К/9901/42788/18 зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."
		Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом неповажними.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
		Враховуючи викладене, позивач має подати клопотання, в якому вказати інші, документально обґрунтовані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності його пропуску.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		На підставі наведеного, суд дійшов висновку про продовження позивачу строку на усунення недоліків для надання можливості Позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суддя:
		- уточненої позовної заяви із зазначенням характеру спірних відносин та обґрунтуванням того чи є спірні кошти коштами, що належали Позивачу і підлягали виплаті в день звільнення чи вказані кошти підлягали нарахуванню та виплаті Позивачу щомісячно в період з 01.03.2022 по 19.05.2023 та докази на підтвердження їх нарахування в день звільнення;
		- заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням інших причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску.
		 
		Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ухвалив:
		 
		Відмовити у задоволенні заяви представника Позивача про поновлення строку звернення до суду від 16 грудня 2024 року.
		Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року.
		Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
		Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
		У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
		Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя М.Ф. Нагірняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...