Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/2615/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.12.2024. Зареєстровано: 21.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2024.
Дата набрання законної сили: 18.12.2024
Номер судового провадження: К/9901/5916/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 грудня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 806/2615/17
		касаційне провадження № К/9901/5916/19  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Бившевої Л.І.,
		суддів: Ханової  Р.Ф.,  Хохуляка В.В., 
		 
		розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 (головуючий суддя - Смілянеуь Е.С., судді - Залімський І.Г., Сушко О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Управління) про скасування податкових повідомлень-рішень,
		УСТАНОВИВ:
		У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління, у якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.06.2017 № 57764-13 та № 57765-13.  
		На обґрунтування зазначених вимог позивач послався на те, що він не являється підприємцем та не має будь-якого майна в Одеській області, нікому ніколи не передавав свій паспорт та код, не втрачав його, ніколи не був в Любашівському районі Одеської області.
		Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 26.02.2018 позов задовольнив скасував податкові повідомлення-рішення від 22.06.2017 № 57764-13 та № 57765-13. 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є власником майнового комплексу тракторної бригади в АДРЕСА_1 , та майнового комплексу зернотоварного току в АДРЕСА_1 ,  оскільки у постанові Житомирського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 у справі № 806/2614/17, яка набрала законної сили, встановлено, що державний реєстратор Комунального підприємства «Любашівське районне бюро технічної інвентаризаціії» здійснив державну реєстрацію прав власності на майновий комплекс тракторної бригади та майновий комплекс зернотоварного току, які розташовані по АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Любашівського районного суду Одеської області від 24.11.2010 у справі № 2/856/10, яке набрало законної сили 06.12.2010, а не ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (позивачем), якому у даній справі визначені податкові зобов`язання за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» як власнику вищевказаних майнових комплексів, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
		Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.01.2019 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта саме позивач є власником майнових комплексів в смт Любашівка Одеської області.
		Не погоджуючись із рішенням суд апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач доводить, що він не є власником майнових комплексів в смт Любашівка Одеської області, що підтверджено постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 у справі № 806/2614/17, яка набрала законної сили, а також й іншими документами, зокрема,   рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 24.11.2010 у справі № 2/856/10, копією паспорта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , листами Любашівського районного суду Одеської області від 16.08.2017 № 1/3431/17-Вих та від 07.09.2017 № 1/3831/17-Вих, які були надані Любашівським районним судом Одеської області на адвокатський запит позивача, а також витягом про державну реєстрацію прав Любашівського районного бюро технічної інвентаризації від 09.12.2010 № 28299206, тоді як будь-яких належних та допустимих доказів, що майнові комплекси в АДРЕСА_1, належать на праві власності саме позивачу матеріали справи не містять. 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.03.2014 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
		Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17.12.2024 призначив справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 18.12.2024.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. 
		У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що 22.06.2017 Управління прийняло податкові повідомлення рішення № 57764-13 на суму    43575,80 грн. та № 57765-13 на суму 11167,31 грн., згідно яких позивачу визначило суми податкового зобов`язання за платежем «податок на нерухоме, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості».
		Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся з запитом щодо сплати податку на нерухоме майно від 04.08.2017 до Головного управління ДФС в Одеській області, за результатами розгляду якого останній листом від 05.09.2017 № 81/С/15-32-13-01-07 повідомив позивача, що для проведення звірки даних щодо об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності необхідно звернутись з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) з оригіналами документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.
		07.08.2017 позивач звернувся з адвокатським запитом до Любашівського районного суду Одеської області, який листом від 16.08.2017 № 1/3421/17-Вих. надіслав копію рішення № 2/856/10 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на будівлі, а також повідомив анкетні дані ОСОБА_1 (позивача у справі № 2/856/10). Згідно вищевказаного листа, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель (зареєстрований) с. Арчептівка Любашівського району Одеської області.
		Після чого, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Житомирській області із запитом від 10.08.2017, за результатами розгляду якого контролюючий орган запропонував позивачу звернутись до Овруцької ОДПІ    ГУ ДФС у Житомирській області для звірки з оригіналами документів.
		В свою чергу, Овруцька ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області повідомила позивачу, що згідно Реєстру прав власності він є власником спірних майнових комплексів, а інших документів, які б підтверджували, що нерухомість йому не належить, позивачем не надано.
		Також, позивач звернувся із адвокатським запитом до Любашівського районного суду Одеської області, який листом від 07.09.2017 № 1/3831/17-Вих надав позивачу копію паспорта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться в матеріалах цивільної справи № 2/856/10. 
		Також, суд першої інстанції встановив, що згідно витягу про державну реєстрацію прав Любашівського районного бюро технічної інвентаризації від 09.12.2010 № 28299206 право власності на майновий комплекс зернотоварного току, який розташований по АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі рішення Любашівського районного суду Одеської області від 24.11.2010 у справі № 2/856/10.
		Крім того, суд першої інстанції установив, що у постанові Житомирського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 у справі № 806/2614/17, яка набрала законної сили, встановлено, що державний реєстратор Комунального підприємства «Любашівське районне бюро технічної інвентаризаціії» здійснив державну реєстрацію прав власності на майновий комплекс тракторної бригади та майновий комплекс зернотоварного току, які розташовані по АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Любашівського районного суду Одеської області від 24.11.2010 у справі № 2/856/10, яке набрало законної сили 06.12.2010, а не ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
		Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України)  визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
		Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).
		З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні у матеріалах справи докази, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що   позивач не є власником майнового комплексу тракторної бригади в АДРЕСА_1 , та майнового комплексу зернотоварного току в АДРЕСА_1 , з огляду на що він не зобов`язаний сплачувати податкові зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо зазначених майнових комплексів, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.06.2017 № 57764-13, № 57765-13 підлягають скасуванню.
		З урахуванням наведеного, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 підлягає скасуванню, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 - залишенню в силі.
		Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених  статтею 341  цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		Керуючись п.4 ч.1 ст. 349, ст. 352, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 скасувати, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 - залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова   В.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...