Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/7447/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2024.
Дата набрання законної сили: 11.12.2024
Номер судового провадження: 61-7369ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 грудня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 638/7447/23
		провадження № 61-7369св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., 
		Пархоменка П. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Альфа Страхування»,
		третя особа - ОСОБА_3 ,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_2 , подану адвокатом Якубенко Юлією Вікторівною, на постанову Харківського апеляційного суду від 18  квітня 2024 року в складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,
		Історія справи
		Короткий зміст позовних вимог
		У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Альфа Страхування» (далі - ПрАТ «СК «Альфа Страхування»), третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
		З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 просила: 
		стягнути з ОСОБА_2 на її користь майнову шкоду в розмірі 14 234,73  грн, моральну шкоду у розмірі 6 700,00 грн, а разом 20 934,73 грн;
		стягнути з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на її користь пеню у розмірі 1 921,55 грн, 3 % річних у розмірі 217,29 грн та індекс інфляції у розмірі 1 056,32  грн, а разом 3 195,16 грн;
		стягнути з ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на її користь понесені судові витрати: витрати на правову допомогу в розмірі 8 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2024 року клопотання ОСОБА_2 задоволено.
		Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «СК «Альфа Страхування», третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення майнової та моральної шкоди, нанесеної внаслідок ДТП, закрито.
		Суд першої інстанції виходив з того, що 11 серпня 2023 року ОСОБА_2 , у  інтересах якої діє адвокат Вишневецький Ю. О., подала до суду відзив, у якому міститься клопотання про закриття провадження у справі. Вказане клопотання мотивовано тим, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м.  Харкова від 13 квітня 2021 року в справі № 638/7302/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13 819,39 грн та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		Підстава вказаного позову та позову в цій справі збігаються (відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП). Крім того, зазначене заочне рішення суду виконано, а ОСОБА_1 отримала відповідне відшкодування.
		Ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі мотивована частиною першою статті 255 ЦПК України.
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Харківського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
		Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Апеляційний суд виходив з того, що 10 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , ПрАТ «СК «Альфа Страхування», третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
		Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2021 року в справі № 638/7302/20 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13 819,39 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, а також вирішено питання щодо судових витрат.
		Постановою Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2021 року скасовано. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, за недоведеністю.
		Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року відмовлено.
		Закриття провадження у справі можливе лише за умови, якщо рішення, що набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто співпадають сторони, предмет і підстави позовів. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
		При закритті провадження у цій справі суд першої інстанції виходив з того, що набрала законної сили постанова Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, якою заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2021 року у справі скасовано. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення ДТП, за недоведеністю. Проте суд першої інстанції не звернув уваги на те, що суб`єктний склад у цих справах відрізняється. Так, у справі № 638/7302/20 позов пред`явлено до ОСОБА_2 , у  той час як у справі, що розглядається, позов пред`явлено до ОСОБА_2 , ПрАТ «СК «Альфа Страхування» і зазначено як третю особу - ОСОБА_3 . Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження є незаконною та перешкоджає подальшому провадженню у справі, на переконання апеляційного суду, є обґрунтованими.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		У травні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Якубенко Ю. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		висновки суду апеляційної інстанції суперечать положенням пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України та правовим висновкам Верховного Суду. Тлумачення змісту пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та, яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав. Вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на забезпечення принципу res judicata та усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, адже після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав;
		суд закриває провадження у справі, якщо в позові, який розглядається судом, та у позові, який вже було розглянуто судом одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2021 року в справі № 638/7302/20 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої майну внаслідок ДТП, та стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13 819,39 грн і судовий збір у сумі 840,80 грн. Позовна заява у справі № 638/7302/20 була обґрунтована тим, що 03 жовтня 2019 року на вулиці Отакара Яроша, 12-А у м. Харкові відбулася ДТП за участю автомобіля Skoda Rapid, який належить ОСОБА_1 , та автомобіля Citroen C4, яким керувала ОСОБА_2 . У результаті ДТП автомобіль ОСОБА_1 зазнав механічних ушкоджень. Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08  листопада 2019 року винуватою у настанні вказаної ДТП визнано ОСОБА_2 та притягнуто її до адміністративної відповідальності. Після звернення ОСОБА_1 за отриманням страхової виплати від ПрАТ «СК «Альфа Страхування», ОСОБА_1 отримала страхове відшкодування (з вирахуванням франшизи в розмірі 1 000,00 грн) на суму 5 017,10 грн, на підтвердження чого було надано довідку зі страхової компанії від 01 листопада 2019 року. Водночас відповідно до рахунку-фактури від 24 січня 2020 року № АХО-000524, виданого Дочірнім підприємством «Автотрейдінг-Харків» вартість робіт з відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 18 836,49 грн. Різниця між фактичним розміром понесених збитків і страховою виплатою становить 13 819,39 грн. Тому ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану майну спричиненням ДТП, в розмірі 13 819,39 грн. Постановою Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП. Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року в справі № 638/7302/20 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП;
		співставивши обставини справи № 638/7302/20 та обставини цієї справи, слід зробити висновок, що позовні заяви у вказаних справах є тотожними, оскільки в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. В обох позовах склад сторін збігається (позивач - ОСОБА_1 ; відповідач - ОСОБА_2 ). При цьому залучення до розгляду цієї справи страхової компанії як співвідповідача, а також третьої особи, яка не заявляє вимог щодо предмету спору, жодним чином не впливає на тотожність вказаних справ в частині складу сторін, адже не змінює суті правовідносин, що виникли між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Тим більше, заявлені позивачем вимоги до страхової компанії полягають лише у стягненні штрафних санкцій (пені, 3 % річних та інфляційних втрат);
		предметом позову у справі № 638/7302/20 була вимога до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої майну внаслідок ДТП, яка становить різницю у розмірі 13 819,39 грн між фактичним розміром понесених збитків та страховою виплатою (18 836,49 грн - 5 017,10 грн). Водночас предметом позову в цій справі є вимога до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, нанесеної внаслідок ДТП, у розмірі 11 597,13 грн, яка становить різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (18 836,49 грн - 5 017,10 грн - 2 222,26 грн) та витрати на проведення експертної оцінки у розмірі 2 637,60 грн, а разом 14 234,73 грн. У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року в справі № 175/685/17-ц (провадження № 61-22120св19) зазначено, що зміна розміру відшкодування (як в сторону зменшення, так в сторону збільшення) за незмінності підстав позову не може свідчити про зміну предмета позову. Таким чином, зменшення суми позовних вимог з 13 819,39 грн до 11 597,13 грн не свідчить про зміну предмета позову за незмінності підстав позову. Крім того, пред`явлення позивачем вимоги про стягнення витрат на проведення експертної оцінки нанесеного збитку внаслідок ДТП не свідчить про зміну підстав позову, адже первісна вимога залишилася тотожною;
		підстави позову у справі №638/7302/20 та у справі №638/7447/23 також є тотожними, оскільки позивач обґрунтовувала вимоги при первісному зверненні до суду з позовною заявою у 2019 році та при поданні повторного позову у 2023 році одними і тими ж обставинами, а саме що 03 жовтня 2019 року на вулиці Отакара Яроша, 12-А у м. Харкові відбулася ДТП за участю автомобіля Skoda Rapid, який належить ОСОБА_1 , та автомобіля Citroen C4, яким керувала ОСОБА_2 . У результаті ДТП автомобіль ОСОБА_1 зазнав механічних ушкоджень. Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2019 року винуватою у настанні ДТП визнано ОСОБА_2 та притягнено її до адміністративної відповідальності. Після звернення ОСОБА_1 за отриманням страхової виплати від ПрАТ «СК «Альфа Страхування» вона отримала страхове відшкодування на суму 5 017,10 грн. Проте вартість робіт з відновлювального ремонту завданих внаслідок ДТП пошкоджень автомобіля позивача становить 18 836,49 грн. На цій підставі ОСОБА_1 вважала, що існували у 2019 році та існують на цей час правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 різниці між фактичним розміром понесених збитків за страховою виплатою. При цьому факт виплату страховиком відповідача 20  червня 2023 року за зверненням позивача доплати страхового відшкодування у розмірі 2 222,26 грн не є зміною підстав позову, оскільки первісні обставини залишилися аналогічними тим, що були предметом судового розгляду у справі № 638/7302/20;
		необґрунтованими є доводи позивача про те, що оскільки їй відмовили у задоволені позовних вимог у зв`язку із недоведеністю, то вона не позбавлена права звернутися до відповідача з іншим позовом, змінивши предмет позову, сторін позову, ціну позову та доданням доказів до суду, які не були досліджені судом за первісним позовом. Норми чинного процесуального законодавства не передбачають можливості повторного вирішення по суті справи у разі, якщо є таке, що набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, незалежно від того з яких саме підстав було відмовлено у задоволенні позовних вимог таким судовим рішенням;
		безпідставними є доводи позивача про подання до суду додаткових доказів, які суди не досліджували під час розгляду первісного позову, і саме не подання цих доказів і стало підставою для скасування заочного рішення суду у справі №  638/7302/20, з підстав які нібито не залежали від позивача. У  цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, тобто сторони цивільного провадження самостійно та на власний розсуд визначають межі та способи реалізації чи не реалізації своїх прав, наданих ЦПК України. Позивач у тотожній справі № 638/7302/20 скористалась своїм правом на подання доказів суду і визначив коло доказів, якими він доводив свої вимоги, пред`явлені до відповідача;
		неспроможним є посилання позивача на те, що вона не знала про подання апеляційної скарги та про прийняття апеляційним судом постанови від 15 лютого 2023 року в справі № 638/7302/20, якою задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13  квітня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову, пред`явленого до ОСОБА_2 , про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення ДТП, у зв`язку з чим не могла подати докази до суду. Проявивши розумну обачність та цікавість до справи, у якій вона є стороною, позивач мала б можливість своєчасно отримати інформацію про розгляд справи апеляційним судом;
		заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2021 року у справі № 638/7302/20 виконано в повному обсязі. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2023 року у справі №  638/7302/20 задоволено заяву ОСОБА_2 про поворот виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої майну внаслідок ДТП, та допущено поворот виконання вказаного заочного рішення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 14 660,19 грн. Наразі вказана ухвала суду перебуває на примусовому виконанні приватного виконавця Шинделя В. А., добровільно вказані грошові кошти ОСОБА_1 не повернула. Повторний розгляд питання про стягнення з  ОСОБА_2 майнової шкоди, заподіяної в результаті ДТП, яке вже було предметом судового розгляду, або повторне стягнення з  ОСОБА_2 грошових коштів призведе до порушення її прав та законних інтересів, заподіяння їй майнової шкоди та понесення додаткових витрат, пов`язаних з продовженням розгляду цієї справи.
		Аргументи іншого учасника справи
		У серпні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кайданнік Д. А. подав до суду відзив, у якому просив у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 відмовити.
		Відзив обґрунтований тим, що:
		у цій справі № 638/7447/23 змінилися предмет спору та обставини спору (стягнення з ОСОБА_2 майнової та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, стягнення штрафних санкцій зі страховика відповідача - ПрАТ «СК «Альфа Страхування» у зв`язку з протиправним зменшенням позивачу суми виплати страхового відшкодування), а також змінилися сторони у спорі (відповідачі: ОСОБА_2 , ПрАТ «СК «Альфа Страхування»), залучено третю особу - ОСОБА_3 , а також сума позовних вимог (до ОСОБА_2 у сумі 20 934,73 грн; до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» у сумі 3 195,16 грн). Таким чином, апеляційний суд правильно встановив, що спір у цій справі не є тотожним спору в справі № 638/7302/20, адже змінився предмет позову, суб`єктний склад позову та розмір позовних вимог;
		посилання відповідача на висновки Верховного Суду у справах № 320/9224/17, № 761/7978/15-ц, № 917/1739/17, № 175/685/17-ц, № 924/1473/15 є безпідставними, оскільки правовідносини у вказаних справах не є подібними до спірних правовідносин у цій справі. На переконання позивача,  ОСОБА_2 , подавши касаційну скаргу, з посиланням на нерелевантну судову практику, намагається затягнути розгляд справи судом першої інстанції з метою порушення права позивача на отримання відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП;
		безпідставними єаргументи відповідача про те, що цивільне процесуальне законодавство не передбачає можливості для повторного вирішення по суті справи, у разі, якщо є таке, що набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Позивач наголошувала, що справа № 638/7447/23 не є тотожною справі № 638/7302/20. Крім того, у цій справі позивач подала до суду додаткові докази, які не досліджували суди за позовом у справі № 638/7302/20, і саме неподання цих доказів і стало підставою для скасування заочного рішення у вказаній справі, з підстав які не залежали від волі позивача, адже позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи апеляційним судом. Нові докази разом з новим позовом подано також у зв`язку із зміною обставин спору, а саме: докази, що підтверджують доплату страховиком відповідача відшкодування; звіт оцінювача, виконаний на замовлення страховика. Про неправомірне зменшення страховиком страхового відшкодування позивачу з 8 019,77 грн до 5 017,10 грн позивач дізнався лише у 2023 році, тому позивач і пред`явив до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» вимоги щодо стягнення з нього штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання належним чином;
		ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова 14 вересня 2023 року в справі № 638/7302/20 заяву представника відповідача ОСОБА_2 про поворот виконання рішення суду задоволено, допущено поворот виконання заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2021 року в спосіб стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 14 660,19 грн. Отже, позивач і відповідач повернулися у той стан, в якому вони були до пред`явлення позову в справі № 638/7302/20.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 638/7447/23 та витребувано справу із суду першої інстанції.
		У липні 2024 року матеріали справи № 638/7447/23 надійшли до Верховного Суду.
		Розпорядженням Заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2024 року № 1198/0/226-24 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 жовтня 2024 року справу призначено судді - доповідачеві Дундар І. О.
		Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2024 року продовжено  ОСОБА_1 строк на подання відзиву на касаційну скаргу  ОСОБА_2 до 05 серпня 2024 року та призначено справу до судового розгляду.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		В ухвалі Верховного Суду від 13 червня 2024 року вказано, що підставою касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України заявник зазначає: суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права та неправильно застосували норми матеріального права.
		Позиція Верховного Суду
		Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).
		Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
		Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав,або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України).
		Тлумачення пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.
		У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 256 ЦПК України).
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі №  320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) вказано, що: «згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі».
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 161/8523/18 (провадження № 61-1713св20) зазначено, що «вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору».
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №  761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що «позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».
		Зміна розміру відшкодування (як в сторону зменшення, так в сторону збільшення) за незмінності підстав позову не може свідчити про зміну предмета позову (див. постанови Верховного Суду від 02 грудня 2020 року в справі № 175/685/17-ц (провадження № 61-22120св19, від 19 січня 2022 року в справі № 766/4505/20 (провадження № 61-14440св21)).
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №  917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) зазначено, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі №  924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) зазначено, що «підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права».
		Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
		У справі, що переглядається:
		суд першої інстанції виходив з того, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2021 року в справі № 638/7302/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13 819,39 грн та вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Суд взяв до уваги, що підстава позову у справі № 638/7302/20 та позову в цій справі збігаються (відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП). Крім того, врахував, що зазначене заочне рішення суду виконано, а ОСОБА_1 отримала відшкодування майнової шкоди в розмірі 13 819,39 грн. Тому з посиланням на частину першу статті 255 ЦПК України суд першої інстанції закрив провадження у цій справі;
		апеляційний суд з відомостей із Єдиного державного реєстру судових рішень встановив, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2021 року в справі № 638/7302/20 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13 819,39 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, а також вирішено питання щодо судових витрат. Разом з цим постановою Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2021 року скасовано, а у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, відмовлено за недоведеністю. Ухвалою Верховного Суду від 12  червня 2023 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2023  року відмовлено;
		позов у цій справі, з урахуванням збільшення  ОСОБА_1 позовним вимог, пред`явлено до  ОСОБА_2 , ПрАТ «СК «Альфа Страхування», третя особа - ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 майнової шкоди у сумі 14 234,73  грн, моральної шкоди у сумі 6 700,00 грн, а разом 20 934,73 грн; стягнення з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» пені у розмірі 1 921,55 грн, 3 % річних у розмірі 217,29 грн та індексу інфляції у розмірі 1 056,32  грн, а разом 3195,16 грн; стягнення з ОСОБА_2 і ПрАТ «СК «Альфа Страхування» понесених судових витрат, а саме витрат на правову допомогу в розмірі 8 000,00 грн та судового збору в розмірі 1 073,60 грн;
		суд апеляційної інстанції вважав, що суб`єктний склад у справі №  638/7302/20 та у справі № 638/7447/23 (справа, що переглядається) є різним, зокрема: у першій справі позов пред`явлено до  ОСОБА_2 , а у другій - до ОСОБА_2 , ПрАТ «СК «Альфа Страхування», а також залучено третю особу - ОСОБА_3 . Предметом позову у справі № 638/7302/20 була вимога до  ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, у розмірі 13 819,39 грн, а предметом позову в цій справі є вимоги до  ОСОБА_2 , ПрАТ «СК «Альфа Страхування» про стягнення як майнової, так і моральної шкоди, а також пені, 3 % річних та інфляційних втрат. З огляду на різні предмети позовних вимог у справах № 638/7302/20 та № 638/7447/23 не можна вважати, що підстави позовів у вказаних справах є повністю ідентичними (аналогічними). Тому суд зробив висновок про відсутність підстав для закриття провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України;
		проте апеляційний суд не врахував, щоу справі № 638/7302/20 та у цій справі частково співпадають сторони, підстава та предмет спору:
		-            в обох справах склад сторін частково збігається (позивач - ОСОБА_1 ; відповідач - ОСОБА_2 );
		-   предметом позову у справі № 638/7302/20 була вимога до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої майну внаслідок ДТП, яка становить різницю у розмірі 13 819,39 грн між фактичним розміром понесених збитків та страховою виплатою (18 836,49 грн - 5 017,10 грн). Водночас предметом позову в цій справі є вимога до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, нанесеної внаслідок ДТП, у розмірі 11 597,13 грн, яка становить різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (18 836,49 грн - 5 017,10 грн - 2 222,26 грн) та витрати на проведення експертної оцінки у розмірі 2 637,60 грн, а разом 14 234,73 грн. Таким чином, зменшення суми позовних вимог з 13 819,39 грн до 11 597,13  грн не свідчить про зміну предмета позову за незмінності підстав позову;
		-   підстави позову у справі № 638/7302/20 та у справі № 638/7447/23 
		також частково співпадають, адже позивач обґрунтовувала вимоги при зверненні з позовною заявою у 2019 році та при поданні позову у 2023 році одними і тими ж обставинами, а саме тим, що 03 жовтня 2019 року на вулиці Отакара Яроша, 12-А у м. Харкові відбулася ДТП за участю автомобіля Skoda Rapid, який належить ОСОБА_1 , та автомобіля Citroen C4, яким керувала ОСОБА_2 . У  результаті ДТП автомобіль ОСОБА_1 зазнав механічних ушкоджень. Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08  листопада 2019  року винуватою у настанні ДТП визнано ОСОБА_2 та притягнено її до адміністративної відповідальності. Після звернення ОСОБА_1 за отриманням страхової виплати від ПрАТ «СК «Альфа Страхування» вона отримала страхове відшкодування на суму 5 017,10 грн. Проте вартість робіт з відновлювального ремонту завданих внаслідок ДТП пошкоджень автомобіля позивача становить 18 836,49 грн. На цій підставі ОСОБА_1 вважала, що існували в 2019 році та існують на цей час правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 різниці між фактичним розміром понесених збитків за страховою виплатою. При цьому факт виплати страховиком відповідача 20 червня 2023 року за зверненням позивача страхового відшкодування у розмірі 2 222,26 грн не є зміною підстав позову, оскільки первісні обставини залишилися аналогічними тим, що були предметом судового розгляду у справі № 638/7302/20
		За таких обставин апеляційний суд зробив помилковий висновок про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду в частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди в розмірі 11 597,13 грн.
		В іншій частині позовних вимог суд апеляційної інстанції правильно вважав, що справи №  638/7302/20 та № 638/7447/23 (справа, що переглядається) не є тотожними. Тому суд зробив правильний висновок про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про закриття провадження в частині вимог  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «СК «Альфа Страхування», третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення майнової шкоди в розмірі 2 637,60 грн, моральної шкоди в розмірі 6 700,00 грн, пені в розмірі 1 921,55 грн, 3  % річних у розмірі 217,29 грн та індексу інфляції в розмірі 1 056,32  грн і направлення справи в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду частково прийнята без додержання норм процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що: 
		касаційну скаргу слід задовольнити частково; 
		постанову апеляційного суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди в розмірі 11 597,13 грн скасувати, ухвалу суду першої інстанції в цій частині вимог залишити в силі; 
		постанову апеляційного суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «СК «Альфа Страхування», третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення майнової шкоди в розмірі 2 637,60 грн, моральної шкоди в розмірі 6 700,00 грн, пені в розмірі 1 921,55 грн, 3  % річних у розмірі 217,29 грн та індексу інфляції в розмірі 1 056,32  грн залишити без змін.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Якубенко Юлією Вікторівною, задовольнити частково.
		Постанову Харківського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди в розмірі 11 597,13 грн скасувати.
		Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди в розмірі 11 597,13 грн залишити в силі.
		Постанову Харківського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Альфа Страхування», третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення майнової шкоди в розмірі 2 637,60 грн, моральної шкоди в розмірі 6 700,00  грн, пені в розмірі 1 921,55 грн, 3 % річних у розмірі 217,29 грн та індексу інфляції в розмірі 1 056,32  грн залишити без змін.
		З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Харківського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року в скасованій частині втрачає законну силу.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                   В. І. Крат
		Судді:                                                                             Д. А. Гудима
		І. О. Дундар
		Є. В. Краснощоков
		П. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...