Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/5998/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері господарської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2024.
Дата набрання законної сили: 16.12.2024
Номер судового провадження: 51-3500км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 32016110000000016

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 грудня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 369/5998/16-к
		провадження № 51-3500км18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		 
		головуючого                                               ОСОБА_1 ,
		суддів:                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання              ОСОБА_4 , 
		прокурора                                                    ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора 
		Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 серпня 2023 року стосовно
		 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше не судимого, який обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		 
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		За вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 грудня 2016 року ОСОБА_7 визнано невинуватим і виправдано у зв`язку з недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого 
		ч. 1 ст. 204 КК.
		 
		Апеляційний суд Київської області ухвалою від 16 березня 2017 року виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_7 залишив без змін.
		 
		Верховний Суд постановою від 24 жовтня 2018 року скасував ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16 березня 2017 року та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		 
		Київський апеляційний суд ухвалою від 5 грудня 2018 року скасував вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 грудня 2016 року і призначив новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції в іншому складі суду.
		 
		За вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2022 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК, і виправдано за недоведеністю, що в його діях є склад указаного правопорушення.
		 
		Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
		 
		Прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_6 , не погоджуючись з вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2022 року стосовно ОСОБА_7 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
		 
		Київський апеляційний суд ухвалою від 21 липня 2022 року відмовив прокурору в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вказаного судового рішення та повернув йому апеляційну скаргу разом із доданими до неї документами.
		 
		Верховний Суд постановою від 8 грудня 2022 року скасував ухвалу Київського апеляційного суду від 21 липня 2022 року і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		 
		Київський апеляційний суд ухвалою від 23 серпня 2023 року вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2022 року, яким ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК, та виправдано за недоведеністю, що в його діях є склад указаного кримінального правопорушення, залишив без змін.
		 
		Органами досудового розслідування ОСОБА_7  обвинувачувався в тому, що він, не маючи ліцензії на право здійснення торгівлі алкогольними напоями, у травні 2016 року незаконно придбав у невстановленому місці та в невстановленої особи, транспортував на автомобілі «Фольксваген» до місця свого проживання ( АДРЕСА_1 ) і зберігав з метою збуту 55 паперових коробів (на зразок бег-ін-бокс) ємністю по 10 куб. дм кожний, заповнених незаконно виготовленою водно-спиртовою сумішшю міцністю 35,4 % об., яка є підакцизним товаром.
		 
		18 травня 2016 року в ході контрольної закупки за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7  незаконно збув ОСОБА_8 10 паперових коробів (на зразок бег-ін-бокс) ємністю по 10 куб. дм кожний, заповнених незаконно виготовленою водно-спиртовою сумішшю міцністю 35,4 % об., на загальну суму 3500 грн.
		 
		Крім того, у той же день працівники правоохоронних органів під час обшуків у автомобілі «Фольксваген Поло», а також за місцем проживання ОСОБА_7 виявили й вилучили 45 паперових коробів (на зразок бег-ін-бокс) ємністю по 10 куб. дм кожний, заповнених незаконно виготовленою водно-спиртовою сумішшю міцністю 35,4 % об.
		 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		 
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що ні 
		Києво-Святошинський районний суд Київської області, ухвалюючи виправдувальний вирок, ні Київський апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, не навели підстав для виправдання та мотивів, з яких ці суди відкинули докази сторони обвинувачення.
		 
		Так, зазначає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги доводів прокурора про те, що рідина, яку збував ОСОБА_7 , належить до підакцизних товарів, і не навів мотивів, з яких ці доводи залишив поза увагою. Тобто, на переконання прокурора, надана на дослідження рідина не відповідає вимогам державних стандартів лише як горілка, оскільки об`ємна частка спирту в ній становить менше 38 %. Але вона повністю підпадає під поняття «алкогольний напій» та як інший напій, що містить спирт, відображена в товарній позиції 2208 (згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності), а тому повністю відповідає поняттю «підакцизний товар». 
		 
		Стверджує, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки вказаному вище та не мотивував у своєму рішенні протилежного, виправдовуючи ОСОБА_7 , чим порушив вимоги ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
		 
		Також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, безпідставно відкинули й піддали сумніву низку доказів, які містяться у: протоколі огляду, помітки та вручення грошових коштів від 18 травня 2016 року, за даними якого ОСОБА_8 вручено грошові кошти для контрольованої закупки; протоколі про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 18 травня 2016 року, згідно з яким ОСОБА_8 придбав у ОСОБА_7 алкогольну продукцію, за яку розрахувався врученими коштами; протоколі освідування від 18 травня 2016 року, відповідно до якого на долонях ОСОБА_7 встановлено наявність препарату «Світлячок-М», яким було оброблено грошові кошти перед контрольованою закупкою; листі Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 01 березня 2017 року № 69/04.10, згідно з яким об`єкт експертного дослідження належить до товарної позиції 2208 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) і є підакцизним товаром.
		 
		На думку прокурора, указане свідчить про те, що апеляційний суд належним чином не обґрунтував свого рішення, фактично навів ті ж обставини, які зазначив суд першої інстанції у вироку, та безпідставно залишив вирок без змін.
		 
		Позиції учасників судового провадження
		 
		Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу представника органу публічного обвинувачення обґрунтованою та просила її задовольнити.
		 
		Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду, проте в судове засідання вони не з`явилися, клопотань або заяв про відкладення розгляду кримінального провадження не подавали.
		 
		Мотиви Суду
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, позицію прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
		 
		Згідно зі ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		 
		За приписами ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
		 
		Статтею 412 КПК передбачено, що істотними, зокрема, є порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		 
		Згідно зі ст. 413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є у тому числі незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
		 
		Статтею 370 КПК регламентовано, що судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. У ньому мають бути наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Тобто рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		 
		Суд дійшов висновку, що доводи прокурора, викладені в касаційній скарзі, є слушними з огляду на таке.
		 
		З матеріалів кримінального провадження встановлено, що прокурор, не погоджуючись із рішенням місцевого суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на необґрунтоване виправдання ОСОБА_7 .
		 
		Колегія суддів уважає, що апеляційний суд, перевіривши рішення місцевого суду за апеляційною скаргою прокурора та дійшовши висновку про залишення без зміни вироку суду першої інстанції щодо виправдання ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК, в ухвалі не навів переконливих мотивів прийнятого рішення та не проаналізував усіх доводів апеляційної скарги прокурора.
		 
		Зокрема, прокурор посилався на те, що надана на дослідження рідина не відповідає вимогам державних стандартів лише як горілка, адже об`ємна частка спирту в ній становить менш як 38 %, але вона повністю підпадає під поняття «алкогольний напій» як інший напій, що містить спирт, відображена в товарній позиції 2208 відповідно до УКТ ЗЕД, тому повністю відповідає поняттю «підакцизний товар».
		 
		Ураховуючи позицію сторони обвинувачення, та правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2024 року (справа № 336/3796/15-к, провадження № 13-10кс24), в якому зазначено, що алкогольний напій може бути предметом кримінальних правопорушень, передбачених ст. 204 КК, за таких умов: 1) виготовлення на основі спиртів, вміст яких визначається згідно з нормами, встановленими Податковим кодексом в редакції, чинній на момент вчинення правопорушення; 2) протиправного поводження з ним як із визначеним законом підакцизним товаром, колегія суддів Верховного Суду вважає, що рішення апеляційного суду є передчасним.
		 
		Суд звертає увагу, що також необґрунтовано залишено поза увагою суду докази, на які посилався прокурор і щодо яких не висловив позицію суд першої інстанції, зокрема, які містяться у: протоколі огляду, помітки та вручення грошових коштів від 18 травня 2016 року, згідно з яким ОСОБА_8 вручено грошові кошти для контрольованої закупки; протоколі про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 18 травня 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_8 придбав у ОСОБА_7 алкогольну продукцію, за яку розрахувався врученими коштами; протоколі освідування від 18 травня 2016 року, згідно якого на долонях ОСОБА_7 встановлено знаходження препарату «Світлячок-М», яким було оброблено грошові кошти перед контрольованою закупкою; листі Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 01 березня 2017 року № 69/04.10, згідно з яким об`єкт експертного дослідження належить до товарної позиції 2208 УКТ ЗЕД і є підакцизним товаром.
		 
		Таким чином, з огляду на наведене, рішення апеляційного суду через порушення цим судом вимог статей 370, 412, 419 КПК та передчасний висновок про невинуватість ОСОБА_7 у незаконному придбанні, транспортуванні та зберіганні з метою збуту не можна вважати законним та обґрунтованим, що є неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, тому воно підлягає скасуванню згідно з вимогами пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суд повинен урахувати наведене, перевірити всі доводи, викладені в поданій апеляційній скарзі прокурора, після чого ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення відповідно до положень процесуального та матеріального законів.
		 
		Керуючись статтями 369, 376, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		 
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задовольнити частково. 
		 
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 серпня 2023 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.  
		 
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                            ОСОБА_2                                           ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...