Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 484/2785/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2024. Зареєстровано: 23.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/484/6/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017150000000045

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 484/2785/17
		Провадження № 1-кп/484/6/24
		Кримінальне провадження № 42017150000000045
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23.12.2024 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області 
		   в складі: головуючого  судді ОСОБА_1 
		       секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		       за участю прокурора  ОСОБА_3 
		       обвинуваченого  ОСОБА_4 
		       захисника  ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, з вищою освітою, адвокат, одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
		Ha підставі рішення Миколаївської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 6 від 15.05.2010 ОСОБА_4 надано право на заняття адвокатською діяльністю про що видано відповідне свідоцтво № 610 від 15.05.2010.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
		Згідно ст. 11 вказаного Закону особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України.
		Відповідно до ст. 21 закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат, в тому числі зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. Адвокату забороняється використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта.
		Незважаючи на обізнаність із вищевказаними вимогами законодавства, ОСОБА_4 будучи адвокатом, вчинив корупційний злочин за таких обставин.
		У провадженні Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області 3 12.08.2016 року перебувало кримінальне провадження №12016150110001469 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
		Вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.09.2016 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого.
		За апеляційною скаргою захисника обвинуваченого, ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 27.01.2017 вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.09.2016 щодо ОСОБА_6 скасовано у зв`язку з допущеними судом істотними порушеннями кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване рішення та призначено новий судовий розгляд в Первомайському міськрайонному суді.
		ОСОБА_7 22.02.2017, (у невстановлений слідством час), на прохання свого знайомого ОСОБА_6 , звернувся до адвоката ОСОБА_4 з пропозицією бути захисником останнього під час судового розгляду кримінального провадження №12016150110001469 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, на що ОСОБА_4 погодився.
		Після зустрічі з ОСОБА_7 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_7 шляхом обману, а саме шляхом схиляння останнього до надання йому грошей нібито для подальшої їх передачі як неправомірної вигоди прокурору Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, за зміну ОСОБА_6 обвинувачення на менш тяжкий злочин, та сприяння в призначенні обвинуваченому судом більш м`якого покарання.
		У подальшому, 23.02.2017 о 13.00 год. ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_7 шляхом обману, зустрівся з останнім біля офісу розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 24б, та під час розмови переконав останнього у необхідності надання прокурору Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, який підтримує державне обвинувачення, грошових коштів у сумі 7 000 доларів США за зміну ОСОБА_6 обвинувачення на менш тяжкий злочин та сприяння у призначенні йому судом покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, а не 7, як за вироком Первомайського міськарайонного суду Миколаївської області від 21.09.2016. Насправді ОСОБА_4 мав намір не передавати ці гроші прокурору, а привласнити їх.
		Цього ж дня, приблизно о 15.30 год. під час чергової зустрічі в приміщенні офісу розташованому за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 24б ОСОБА_7 погодився на пропозицію ОСОБА_4 щодо надання прокурору Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, який підтримує публічне обвинувачення, грошових коштів у сумі 7 000 доларів США за зміну ОСОБА_6 обвинувачення на менш тяжкий злочин та сприяння у призначенні судом покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. У свою чергу ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 про необхідність якнайшвидшої передачі йому грошових коштів в розмірі 7 000 доларів США або ж еквівалентної суму в гривнях.
		ОСОБА_7 , будучи переконаним, в тому що він передасть неправомірну вигоду прокурору Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, який підтримує публічне обвинувачення та є службовою особою, яка займає відповідальне становище та має повноваження щодо ініціювання зміни обвинувачення ОСОБА_6 на менш тяжкий злочин для призначення останньому судом більш м`якого покарання і тому як наслідок, був змушений погодитись на пропозицію ОСОБА_4 . При цьому ОСОБА_7 не був обізнаний, що останній під приводом необхідності передачі неправомірної вигоди для передачі службовій особі, фактично виманив у нього кошти з метою їх привласнення.
		У подальшому, ОСОБА_4 01.03.2017 та 02.03.2017, продовжуючи свої злочинні дії, перебуваючи в офісі за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, по вул. Грушевського, 24б при зустрічі з ОСОБА_7 , обговорив з останнім умови його вступу в справу по обвинуваченню ОСОБА_6 , яка повинна була розглядатись Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області, та спосіб отримання ОСОБА_4 обумовлених попередньо грошових коштів в сумі 7000 доларів США, нібито для передачі у якості неправомірної вигоди прокурору Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області.
		На виконання попередніх домовленостей, 03.03.2017, близько 17.40 год., ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, перебуваючи в офісі за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 24б, одержав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 192000 (сто дев`яносто дві тисячі) гривень, шо еквівалентно обумовленій попередньо грошовій сумі в 7000 доларів США, нібито для послідуючої їх передачі в якості неправомірної вигоди прокурору Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, який підтримує публічне обвинувачення, за зміну ОСОБА_6 обвинувачення У кримінальному провадженні №12016150110001469 на менш тяжкий злочин та сприяння у призначенні судом покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України: підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення нею в інтересах третьої особи дії, з використанням наданого їй службового становища.
		За викладеними вище фактами та обставинами, ОСОБА_4 також обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України  заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що спричинило значної шкоди потерпілому.
		Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25.04.2024 року у цій справі, постановленою за клопотанням захисника обвинуваченого, на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а кримінальне провадження, дані про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2017 року за № 42017150000000045 в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України  закрито, оскільки сплив строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за вказаний злочин.
		Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, допитавши свідків та дослідивши письмові матеріали справи, аудіо-відео записи, матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, суд приходить до висновку про те, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні виходячи з наступного.
		Згідно ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.
		Згідно вимог ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора.
		Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі № 4291498 «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005 року, тягар доказування винуватості лежить на стороні обвинувачення.
		У п. 146 справи «Барбера, Мессегуэ та Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року, Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
		За змістом п.1, 2 ч.1 ст.91 КПК України, якою встановлено перелік обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно ч.1 стаття 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, ч.4 ст.17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачать на її користь.
		Обвинувачений в судовому засіданні не визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, але повністю визнав вину у вчиненні шахрайства, злочину передбаченого ч. 2 ст.190 КК України, який на момент допиту обвинуваченого також був йому інкримінований.
		ОСОБА_4 пояснив, що на час звернення до нього ОСОБА_7 , він потребував коштів, бо сину потрібно було робити операцію. ОСОБА_7 звернувся з проханням допомогти його знайомому ОСОБА_6 під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України
		ОСОБА_7 звертався до нього на початку лютого 2017 року, неодноразово, за рекомендаціями людей, з якими ОСОБА_4 працював. Він спочатку відмовився, але під час другої чи третьої зустрічі все ж таки погодився.
		ОСОБА_7 запевнив, що він та родичі обвинуваченого ОСОБА_6 хочуть добитися перекваліфікації інкримінованого йому злочину на більш м`який, і як наслідок зменшити йому покарання. ОСОБА_7 вимагав гарантувати результат, на що ОСОБА_4 погодився і назвав гонорар в сумі 7000 доларів США, запевнив що може забезпечити позитивний результат. ОСОБА_7 пояснив, що родичі ОСОБА_6 згодні на все для того, щоб він знайшов будь які аргументи для перекваліфікації. 
		ОСОБА_7 пропонував ОСОБА_4 встановити контакт з будь якою посадовою особою, йому було не важливо з якою, він наполягав, а тому ОСОБА_4 запевнив, що зможе в цьому допомогти. Сказав ОСОБА_7 , що вирішить з прокурорами це питання, дав зрозуміти в розмові, що гонорар буде не весь його, але не мав жодного наміру впливати на суддів та прокурорів, а мав лише намір заволодіти грошима. Збирався вплинути на справу своїми силами.
		Він не зустрічався з будь якою посадовою особою прокуратури, але як адвокат, бачив у справі можливість перекваліфікації інкримінованого ОСОБА_6 злочину на більш м`який, за умови вирішення питання з потерпілим, сплати потерпілому коштів в рахунок компенсації завданої шкоди.
		ОСОБА_4 вважав, що якщо йому вдасться виконати задумане, то він заробить гроші, не вдасться  то поверне. 
		03.03.2017 року ОСОБА_7 приніс гроші до офісу і поклав їх на стіл, але відмовився підписувати договір із ОСОБА_4 , як із захисником, бо зайнятий і прийде підпише в понеділок. Гроші поставив на стіл та вийшов, пройшла хвилина і зайшли працівники поліції.
		Стороною обвинувачення було надано суду наступні докази:
		заяву свідка ОСОБА_7 від 24.02.2017 року, з якою він звернувся до начальника УЗЕ в Миколаївській області ДЗЕ НП України ОСОБА_8 , і в якій просить прийняти заходи до адвоката ОСОБА_9 , який спонукає його надати через нього працівнику прокуратури неправомірну вигоду у розмірі 7 тисяч доларів США за вирішення питання щодо перекваліфікації злочину, вчиненого його знайомим ОСОБА_10 з ч. 2 ст. 187 на ч. 1 ст. 187 КК України та призначення йому меншої міри покарання;
		протоколи особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_4 та протокол невідкладного обшуку побутового приміщення в офісі, розташованому за адресою АДРЕСА_2 , від 03.03.2017 року, в результаті яких було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 3750 грн., кошти вилучені у ОСОБА_4 під час особистого обшуку, змиви з долонь ОСОБА_4 , грошові кошти в сумі 192000 грн., які ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 та мобільний телефон обвинуваченого;
		ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.03.2017 року у справі № 490/2055/17 (провадження № 1-кс/490/1235/2017), якою було легалізовано вищевказаний невідкладний обшук побутового приміщення в офісі;
		протокол огляду у приміщенні прокуратури матеріалів кримінального провадження № 1201615011001469 щодо обвинуваченого ОСОБА_6 ;
		ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.03.2017 року у справі № 490/2055/17 (провадження № 1-кс/490/1234/2017), якою було накладено арешт на змиви з рук ОСОБА_4 , мобільний телефон та вилучені під час обшуку та особистого обшуку грошові кошти;
		висновок експерта № 292 від 17.03.2017 року відповідно до якого надані на експертизу грошові засоби (192000 грн), серветки з обтираннями з лівої та правої долоні ОСОБА_4 , аркуш паперу формату А-4, містять на своїй поверхні спеціальні хімічні речовини  люмінофори, які містять спільну родову належність;
		висновок експерта № 139 від 17.05.2017 року відповідно до якого надані на експертизу банкноти НБУ номіналом 500 гривень у кількості 384 штуки відповідають аналогічним банкнотам НБУ, що знаходяться в офіційному обігу на території України;
		клопотання прокурора Миколаївської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо-, відео контроль особи від 27 лютого 2017 року та ухвала слідчого судді Апеляційного суду Миколаївської області від 28 лютого 2017 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії  аудіо, відеоконтроль розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_4 , пов`язаних з його діяльністю або місцем перебування;
		протокол про результати проведення аудіо-, відеоконтролю за особою від 04.03.2017 року, в якому міститься роздруківка розмов, рухів та дій ОСОБА_4 , зафіксованих в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії  аудіо-, відео контроль, під час зустрічей з ОСОБА_7 01, 02 та 03 березня 2017 року. До протоколу додаються носії інформації  4 оптичних дисків та 4 mikroSD 8 GB;
		протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 04.03.2017 року, проведеного у присутності свідка ОСОБА_7 , під час якого були виготовлені ксерокопії на аркушах паперу А4 грошових коштів в сумі 192000 грн (384 банкноти номіналом 500 грн. кожна), які були отримані в ДЗЕ НП України, для документування злочинної діяльності ОСОБА_4 та поверхню грошових коштів оброблено шляхом розпилювання за допомогою аерозольного балончика зі спеціальною хімічною речовиною «Промінь-1», після обробки кошти були передані ОСОБА_7 , який в подальшому передав їх ОСОБА_4 та постанова заступника прокурора Миколаївської області про проведення контролю за вчиненням злочину у формі слідчого експерименту від 03.03.2017 року, на підставі якої було проведено вищевказаний слідчий експеримент;
		протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_4 від 15.03.2017 року;
		протокол тимчасового доступу до речей і документів від 06.05.2017 року, яким отримано відомості про сеанси мобільного зв`язку з мобільного телефону ОСОБА_4 (містяться на компакт диску долученого до протоколу) та ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.04.2017 року у справі № 757/23786/17-к, якою було надано дозвіл на вказаний тимчасовий доступ;
		ухвала слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 12 липня 2017 року, якою надано дозвіл на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій проведених у кримінальному провадженні № 42017150000000045 від 24.02.2017 року (за ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України) у іншому кримінальному провадженні № 42017000000001598 від 22.05.2017 року (за ч. 2. ст. 190 КК України) та постанова прокурора про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 13.07.2017 року, якою вищевказані кримінальні провадження були об`єднані в одне.
		За клопотанням сторони обвинувачення судом також були допитані свідки, прокурори Первомайської місцевої прокуратури, на час вчинення інкримінованого обвинуваченому діяння, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , керівник прокуратури ОСОБА_14 , а також свідок ОСОБА_7 .
		Прокурори та їх керівник повідомили суду лише те, що ОСОБА_4 до них ніяким чином не звертався з приводу кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_6 та не пропонував будь якої неправомірної вигоди. Керівник прокуратури ОСОБА_14 пояснив, що ОСОБА_4 дійсно телефонував йому в той день, коли його затримали, але з приводу питання, яке не стосується подій описаних у обвинувальному акті.
		Свідок ОСОБА_7 підтвердив, що звернувся до ОСОБА_4 , як до адвоката на прохання свого знайомого, земляка ОСОБА_6 , який на той час перебував у слідчому ізоляторі. ОСОБА_6 телефоном зв`язався з ним та попросив знайти адвоката, щоб під час нового судового розгляду отримати більш м`яке покарання. ОСОБА_6 порадив звернутися саме до адвоката ОСОБА_4 ОСОБА_7 зайшов до офісу ОСОБА_4 де в розмові обвинувачений пообіцяв допомогти за сім тисяч доларів США, або еквівалентну суму в гривні. Пообіцяв добитися або умовного терміну, або меншого терміну позбавлення волі. Суму запропонував адвокат. ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6 а той сказав що не вірить, що захисник може щось вирішити а тому ОСОБА_7 звернувся до правоохоронних органів. Під час першого судового розгляду справи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заплатив потерпілому у кримінальному провадженні три тисячі доларів США. 
		ОСОБА_7 заявив, що він не пам`ятає де і від кого він отримав грошові кошти, які потім передав ОСОБА_4 , пізніше ОСОБА_7 уточнив, що гроші він знімав у банківській установі, гроші були передані родичами ОСОБА_6 , потім заявив, що він не пам`ятає де він отримав гроші, також казав, що гроші отримав на карту його знайомий, який потім передав їх ОСОБА_7 . Гроші були в гривні в сумі еквівалентній семи тисячам доларів США, потім гроші оглядали поліцейські, як це відбувалося він не пам`ятає, потім відніс гроші ОСОБА_4 . 
		ОСОБА_7 пояснив, що звернувся до правоохоронних органів через те, що побоювався, що ОСОБА_4 його обмане, візьме гроші і нічим не допоможе. На питання захисника уточнив, що заме з цієї причини він звернувся в поліцію, а не через те, що ОСОБА_4 хоче передати ці гроші прокурору. На більшість інших питань, які ставились під час допиту ОСОБА_7 , він відповідав  «не пам`ятаю», хоча допит відбувався 14.06.2018 року, лише через рік після подій зазначених у обвинувальному акті.
		Отже, ОСОБА_4 обвинувачується саме у підбурюванні ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, як зазначено у обвинувальному акті - прокурору Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, який підтримує публічне обвинувачення, за вчинення ним в інтересах третьої особи дії, з використанням наданого йому службового становища.
		Органом досудового розслідування не встановлено кому саме мав намір передати неправомірну вигоду ОСОБА_4 , тож враховуючи те, що в обвинувальному акті зазначено саме прокурора Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, який підтримує публічне обвинувачення, то виходячи з матеріалів справи це мав бути ОСОБА_13 , який на той час підтримував обвинувачення у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_6 , або прокурори ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які входили в групу прокурорів по тій справі. Доказів такого наміру у обвинуваченого досудовим розслідуванням не здобуто. 
		Так само відсутні докази переконання ОСОБА_7 в тому, що ОСОБА_4 мав намір передати неправомірну вигоду будь кому з вказаних прокурорів.
		Щодо підбурювання, як ознаки злочину який інкримінується ОСОБА_4 , то суд звертає увагу на наступні правові висновки, зроблені у схожих справах судом касаційної інстанції.
		У своїй постанові від 16 лютого 2022 року, у справі № 161/5626/20, Верховний Суд зазначає про те, що відповідно до ч. 4 ст.27 КК підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.
		У разі кваліфікації дій особи як підбурювання на вчинення злочину суди мають на підставі дослідження всієї сукупності доказів та оцінки всіх доречних фактичних обставин кримінального провадження зробити належним чином мотивований висновок щодо того, чи були дії обвинуваченого за своїм характером об`єктивно спрямовані саме на збудження в іншої особи бажання або на зміцнення рішучості й наміру вчинити злочин. З суб`єктивної сторони підбурювач має усвідомлювати, що саме його дії мають схилити до вчинення злочину особу, яка до цього або не мала наміру його вчинити, або окрім висловлення наміру не мала рішучості такий намір реалізувати.
		Зазначене узгоджується з позицією, наведеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 січня 2021 року (справа № 138/3717/16-к, касаційне провадження № 51-3194км19).
		З огляду на всі вищевказані, надані стороною обвинувачення докази, ОСОБА_4 , за обставин викладених у обвинувальному акті вчинив шахрайство, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України  заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що спричинило значної шкоди потерпілому. Це підтверджується поясненнями обвинуваченого в судовому засіданні та об`єктивно доводиться доказами, які вже наведені у цьому вироку. ОСОБА_4 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 192000 грн., які йому передав свідок ОСОБА_7 , який на той момент діяв під контролем правоохоронних органів, які в свою чергу задокументували злочин у повній відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України. Були проведені санкціоновані слідчим суддею апеляційного суду негласні слідчі дії, аудіо відеофіксація злочину, контроль за вчиненням злочину у формі слідчого експерименту, проведені відповідні експертизи, які дозволили припинити злочинні дії ОСОБА_4 .
		В той же час, органом досудового розслідування не отримано та не надано суду доказів, на підтвердження того, що ОСОБА_4 умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилив ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди прокурору Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, який підтримував публічне обвинувачення у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 .
		Так, як вже зазначено вище, ОСОБА_7 мав декілька зустрічей з адвокатом ОСОБА_4 перед тим, як 24.02.2017 року звернутися до Управління захисту економіки в Миколаївській області із заявою з проханням прийняти заходи до адвоката, який спонукає його надати працівнику прокуратури неправомірну вигоду. Лише після цього ОСОБА_7 почав діяти під контролем правоохоронних органів а його подальше спілкування з обвинуваченим було задокументоване.
		Розмови обвинуваченого із свідком ОСОБА_7 які відбувалися до його звернення до правоохоронних органів не були задокументовані, а тому немає доказів наявності ознак підбурення з боку ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину під час зустрічей та розмов, які відбулися до звернення ОСОБА_7 у поліцію. Сам свідок ОСОБА_7 під час допиту в суді фактично спростував такі дії обвинуваченого, пояснив, що звернувся до правоохоронних органів лише тому, що побоювався обману з боку ОСОБА_4 .
		Тож єдиним доказом на підтвердження такого підбурення, яким сторона обвинувачення намагалася довести в суді винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, є його розмови з ОСОБА_7 , які відбулися під час зустрічей 01, 02 та 03 березня 2017 року, які були належним чином задокументовані, та аудіо відео запис яких міститься у додатках до протоколу про результати проведення аудіо-, відеоконтролю за особою від 04.03.2017 року.
		Під час вищевказаних розмов обвинувачений ОСОБА_4 дійсно запевнює ОСОБА_7 в тому, що гроші в сумі 7 тисяч доларів США, які той повинен заплатити ОСОБА_4 , і які ОСОБА_4 називає «гонораром», принаймні частина з них буде передана особам, імена та прізвища не називаються, у м. Первомайську і навіть у м. Миколаєві, після чого «прокуратура» має змінити обвинувачення ОСОБА_6 на більш м`яке. Проте в цих розмовах відсутні вислови ОСОБА_4 , які можна розцінювати як намагання схилити ОСОБА_7 до вчинення злочину. Навпаки, ОСОБА_7 вимагає у ОСОБА_4 «гарантій», бажає бути впевненим, що адвокат не лише у процесуальний спосіб буде здійснювати захист ОСОБА_6 а і заручиться підтримкою прокурора і навіть судді, які повинні отримати за це неправомірну вигоду. При цьому ОСОБА_4 запевняє ОСОБА_7 , що передавати неправомірну вигоду судді непотрібно, а він використає гроші таким чином, що забезпечить перекваліфікацію дій ОСОБА_6 на інший, більш м`який злочин, а кому саме він сплатить частину обговореної суми, ОСОБА_7 знати не потрібно. ОСОБА_4 під час задокументованих розмов обіцяє ОСОБА_7 те, про що той сам просить адвоката, і робить це для того, щоб отримати гроші від свідка. Суд переконаний, що з огляду на надані докази, обіцянка ОСОБА_4 надати частину отриманих коштів у вигляді неправомірної вигоди якимось посадовим особам, була способом шахрайства, спрямованим виключно на заволодіння грошима від ОСОБА_7 шляхом обману. 
		Відсутність підбурювання з боку ОСОБА_4 до надання ОСОБА_7 неправомірної вигоди прокурору підтверджується також словами ОСОБА_7 під час розмови з обвинуваченим 01.03.2017 року. ОСОБА_4 пояснює ОСОБА_7 , що коли той принесе гроші, вони укладуть письмовий договір про захист ОСОБА_6 в суді, і в договорі слід зазначити суму «гонорара» адвоката саме в тому розмірі, в якому він має заплатити. На це ОСОБА_7 повідомляє, що не бажано вказувати реальний розмір винагороди, оскільки він «має свій інтерес», а тому не хоче щоб це стало відомо іншим особам. Тож з цієї розмови можливо прийти до висновку, що ОСОБА_7 міг бути сам матеріально зацікавлений у відносинах з адвокатом, а не лише діяв на прохання знайомого «земляка», а тому з боку ОСОБА_4 не було необхідності будь яким чином схиляти ОСОБА_7 до вчинення злочину, а його, обвинуваченого дії, за своїм характером не були об`єктивно спрямовані на підбурювання свідка до вчинення злочину. 
		Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування події злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
		Дії обвинуваченого слід кваліфікувати лише за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що спричинило значної шкоди потерпілому.
		Проте, через дуже тривалий розгляд справи в суді, який був обумовлений здебільшого об`єктивними причинами, як то пандемія коронавірусу та введені через це у країні карантинні заходи, воєнний стан, введений через збройну агресію російської федерації, зміна прокурорів та захисників, 25.04.2024 року кримінальна справа в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України була закрита, а сам обвинувачений був звільнений від кримінальної відповідальності, оскільки сплив строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за вказаний злочин.
		Згідно ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею. Тому судовий розгляд здійснювався відповідно до вимог вказаної статті.
		Згідно з частиною 3 статті 373 КПК обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		У відповідності до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, вмотивованим та обґрунтованим. Рішення відповідає цим критеріям, якщо воно ухвалено у відповідності із нормами матеріального та процесуального права на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, належним чином оціненими в їх сукупності та з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
		Таким чином, приймаючи рішення про виправдування обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа (відсутність події злочину), суд виходить із того, що його винуватість не підтверджена належними та допустимими доказами.
		Вирішуючи питання судових витрат, суд, попри те, що визнає обвинуваченого невинуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, враховуючи встановлену судом злочинність дій ОСОБА_4 , який шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами, вважає за справедливе покласти на ОСОБА_4 судові витрати, які складаються з вартості проведених у справі експертиз.
		Слід також скасувати накладені у справі арешти майна, та вирішити долю речових доказів в порядку ст.100 КПК України.
		При цьому суд не вбачає можливості вирішити питання про повернення предмету злочину, грошових коштів в сумі 192000 грн. (банкноти НБУ номіналом 500 гривень у кількості 384 штуки), оскільки стороною обвинувачення не надано суду відомості про те, де саме зберігаються вказані кошти та не заявлено кому саме їх слід повернути. Відповідно до постанови слідчого про визнання речовими доказами від 12.06.2017 року, постановлено грошові кошти в сумі 192000 грн. (банкноти НБУ номіналом 500 гривень у кількості 384 штуки) здати на зберігання до уповноваженої банківської установи, після виконання вимог ст. 290 КПК України у кримінальному провадженні. Проте до якої саме банківської установи були передані гроші, відомості в матеріалах справи відсутні, хоча суд неодноразово ставив питання перед прокурором про необхідність з`ясування цього питання. Крім того, відповідно до протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 04.03.2017 року, грошові кошти були отримані в ДЗЕ НП України, для документування злочинної діяльності ОСОБА_4 , що не співпадає з поясненнями свідка ОСОБА_7 , який стверджував, що грошові кошти були передані родичами ОСОБА_6 , хоча і зазначив, що повертати їх його ніхто не просив. От же це питання можливо буде вирішити лише після відповідного звернення зацікавлених осіб в порядку виконання вироку. 
		Керуючись ст.ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України та виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку із тим, що не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.
		На підставі ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 4138 (чотири тисячі сто тридцять вісім) грн. 40 коп. судових витрат, що складаються з вартості проведених у справі експертиз.
		Скасувати арешт майна накладений на змиви з рук ОСОБА_4 , мобільний телефон та вилучені під час обшуку та особистого обшуку грошові кошти, який накладено ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.03.2017 року у справі № 490/2055/17 (провадження № 1-кс/490/1234/2017).
		На підставі ст. 100 КПК України речові докази:
		змиви з рук ОСОБА_4  залишити у справі;
		мобільний телефон ОСОБА_4 та грошові кошти в сумі 3750 грн., вилучені під час особистого обшуку  повернути ОСОБА_4 .
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі оскарження, після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо вирок не буде скасовано.
		Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копія вироку може бути отримана всіма учасниками судового провадження в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		   
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...