Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1041/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування.
Надіслано судом: 23.12.2024. Зареєстровано: 23.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2024.
Дата набрання законної сили: 06.03.2025
Результат оскарження 06.03.2025 Східний апеляційний господарський суд: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ
		   61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		19.12.2024                                                                                                                   Справа №905/1041/24                               
		за позовом:  Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м.Київ, вул.Госпітальна, 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (84302, Донецька область, м.Краматорськ(з), вул.Сіверська, 54, код ЄДРПОУ 09334702)
		 
		до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-фарм» (87555, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Металургів, 27, код ЄДРПОУ 35853621)
		 
		до відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
		 
		до відповідача 3: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
		 
		про стягнення 1140000 грн
		 
		Суддя: Паляниця Ю.О.
		Секретар судового засідання: Білогубова В.В.
		 
		У засіданні брали участь:
		від позивача (у режимі відеоконференції): Снайко Г.О - адв.
		від відповідачів: не з`явились
		 
		СУТЬ СПРАВИ:
		 
		Позивач, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», м.Київ в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м.Краматорськ звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-фарм», м.Маріуполь, ОСОБА_1 , м.Донецьк та ОСОБА_2 , м.Маріуполь про солідарне стягнення простроченої заборгованості перед державою за договором кредитної лінії №104.10-35/К-59/21 від 28.04.2021, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-фарм» та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», та залученим під держану гарантію на портфельній основі, у розмірі 1140000 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-фарм» (боржник, позичальник) договору №104.10-35/К-59/21 від 28.04.2021 кредитної лінії, внаслідок чого у позичальника утворилась заборгованість за кредитом. Водночас, з огляду на те, що в забезпечення вказаного кредитного договору, між банком та ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 були укладені договори поруки №104.10-35/П-112/21 від 28.04.2021 та №104.10-35/П-111/21 від 28.04.2021, позивач   звернувся до суду з вимогами про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів.
		 
		Ухвалою суду від 06.08.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1041/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
		 
		Відповідачі відзивів у встановлений судом строк не надали, будь-яких пояснень по суті спору не представили. Поряд з цим, судом враховано, що в матеріалах справи наявна заява б/н від 05.11.2024 ОСОБА_3 про вступ у справу як представника ОСОБА_1 . Окрім того, вказаним представником подавались до суду, зокрема, клопотання б/н від 27.11.2024 про відкладення розгляду справи та клопотання б/н від 05.11.2024 про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів. Відтак, відповідач 2 був обізнаний про розгляд цієї справи.
		Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-фарм» та ОСОБА_2 були    належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі №905/1041/24 та розгляд вказаної справи за правилами загального позовного провадження з огляду на наступне.
		Частиною 5    ст.176 Господарського процесуального кодексу України    передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому  ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4  ст.120 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.11  ст.242 вказаного кодексу, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Як свідчать відомості комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідачі не мають електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі чи її окремій підсистемі (модулі). Тож, судові рішення відповідачам мали надсилатись в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Статтею 29 Цивільного кодексу України  передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
		Разом з тим, з огляду на приписи ч.8  ст.176 Господарського процесуального кодексу України, судом було здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано інформацію щодо реєстрації відповідача 2 та відповідача 3.
		Нормами ч.4  ст.89 Цивільного кодексу України  передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
		За приписами ч.1 ст.7 вказаного закону Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту    достовірною інформацією    про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
		Так, місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-фарм» та ОСОБА_2 є м.Маріуполь.
		Разом з тим,  Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05:30 24.02.2022 на території України введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено і який діє на теперішній час.
		Як визначено у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом №309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (зі змінами та доповненнями), вся територія Маріупольського району, віднесена до тимчасово окупованих російською федерацією територій України.
		Згідно з відомостями, розміщеними на сайті Акціонерного товариства «Укрпошта» (https://www.ukrposhta.ua/ua), відділення поштового зв`язку у м.Маріуполі тимчасово не функціонують.
		Таким чином, направлення поштової кореспонденції за адресою зареєстрованого місцезнаходження відповідача 1 та відповідача 3 на час розгляду справи не є можливим.
		За змістом ч.1  ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
		Відтак, з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» у розділі «Повідомлення для учасників судового процесу» було опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі №905/1041/24.
		Поряд з цим, у договорі поруки №104.10-35/П-112/21 від 28.04.2021 та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань  зазначені наступні електронні адреси відповідача 1 та відповідача 3: megatron-m@meta.ua та m-farm@meta.ua, на які судом було скеровано ухвали у цій справі.
		Разом з тим, судом вчинялись дії, направлені на встановлення телефонного зв`язку з відповідачами (телефонограма б/н від 09.08.2024).
		Окрім того, судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2  ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень»  для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
		Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
		Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
		Станом на дату ухвалення рішення відповідачі відзивів не надали.
		Приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи та забезпечення реалізації ними своїх прав на судовий захист, в т. ч. шляхом надання відповідних заяв по суті справи, спір вирішено за наявними матеріалами в порядку норм ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Ухвалою суду від 28.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.12.2024.
		Проте, зазначене судове засідання не відбулось у зв`язку з надходженням повідомлень про замінування будівлі суду та тривалості сигналу «повітряна тривога» на території міста Харків.
		Ухвалою від 12.12.2024 призначено справу до судового розгляду по суті на 19.12.2024.
		Представник позивача у судове засідання 12.12.2024 з`явився (у режимі відеоконференції), позовні вимоги підтримав.
		Представники відповідачів у судове засідання 12.12.2024 не з`явились, судом не викликались.
		 
		Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України  передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
		Разом з тим, норми ст.43 вказаного процесуального кодексу України зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
		Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Ст.216 Господарського процесуального кодексу України  передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників відповідачів не перешкоджає вирішенню справи по суті.
		 
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
		Відповідно до  ст.509 Цивільного кодексу України,  ст.173 Господарського кодексу України    зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Зобов`язання згідно із ст.ст.11,  509 Цивільного кодексу України,  ст.174 Господарського кодексу України  виникають, зокрема, з договору.
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).
		Частиною 1  ст.638 Цивільного кодексу України  встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Відповідно до ч.1  ст.1054 вказаного вище кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Частиною 2  ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Частиною 1  ст.1049 вказаного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3  ст.1049 Цивільного кодексу України).
		 
		Як свідчать матеріали справи, 28.04.2021 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-фарм» (позичальник) був укладений договір кредитної лінії №104.10-35/К-59/21, відповідно до п.п.2.1, 3.1, 3.2, 3.8 якого банк зобов`язується надати, а позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором. Сума та валюта максимального ліміту кредитування становить 2650000 грн. Кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 26.04.2024. Цільове призначення кредиту - поповнення оборотного капіталу.
		У п.3.3 вказаного правочину сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з наступним графіком:
		- до 31.01.2024 (включно) діючий ліміт - 2650000 грн;
		- 01.02.2024 - 29.02.2024 (включно) діючий ліміт - 1650000 грн;
		- 01.03.2024 - 26.04.2024 (включно) діючий ліміт - 800000 грн.
		Пунктом 3.11 та підп.3.11.1 наведеного договору встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору, позичальник зобов`язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором. Позичальник зобов`язується здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з підпунктом 3.3 цього договору.
		Згідно з п.п.4.3.1, 4.3.2 договору №104.10-35/К-59/21 від 28.04.2021, позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов`язання, а також зобов`язання за іншими договорами, укладеними з банком. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.
		За змістом підп.3.13.2 п.3.13 вищезазначеного правочину банк має право призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитись від надання позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (траншу) (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, в наступних випадках, зокрема, у разі коли позичальник вчасно не здійснив погашення суми боргу або її частини, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені цим договором та з урахуванням програми або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим договором.
		Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п.8.6 договору №104.10-35/К-59/21 від 28.04.2021).
		Договір №104.10-35/К-59/21 від 28.04.2021 та додатки до нього підписані позичальником та банком, а також скріплені печатками сторін.
		 
		З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за договором кредитної лінії, між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»:
		- та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки №104.10-35/П-111/21 від 28.04.2021;
		- та ОСОБА_2 (поручитель) був укладений договір поруки №104.10-35/П-112/21 від 28.04.2021.
		Згідно з п.2.1 договорів поруки поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.
		Пунктом 2.2 та підп.2.2.1 договорів поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором.
		У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (підп.3.2.2 договорів поруки).
		Відповідно до підп.3.2.3 вищезазначених договорів кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
		Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов`язання боржника перед кредитором за кредитним договором (підп.3.2.6 договорів поруки).
		З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до поручителя  кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) поручителю вимогу (підп.3.2.4 наведених договорів).
		У випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо кредитор скористався своїм правом та направив поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов`язання, що підлягає виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором (підп.3.2.7 - 3.2.8 договорів поруки).
		Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 років з моменту його підписання сторонами (п.10.1.1 договорів поруки).
		Вказані договори поруки підписані сторонами без зауважень та заперечень.
		 
		Окрім цього, виконання позичальником зобов`язання за договором частково, згідно ставки індивідуальної гарантії в розмірі 50% від суми кредиту, забезпечено гарантією держави.
		Так, на підставі  Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік»,  постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році»  (далі - Порядок №1151),  постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1317 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році»  (далі - Постанова №1317) в Україні запроваджена державна підтримка позичальників - суб`єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.
		Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році є:
		- агент - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;
		- банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком №1151, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;
		- гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Міністра фінансів;
		- позичальники - суб`єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені  Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов`язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.
		Для забезпечення співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченком С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375  (гарант) та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020.
		За умовами п.2.1 договору гарантії гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами (суб`єктами господарювання, яким надано кредит) частини своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.
		Відповідно до п.п.1.1, 2.3 договору гарантії, гарантія вважається наданою на користь бенефіціара з дати укладання цього договору. Строк дії гарантії - період, що починається на дату укладання цього договору та закінчується в дату, яка випадає через 5 років з дати укладення цього договору.
		Згідно з п.2.5 договору гарантії ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд бенефіціара для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% за кожним окремим кредитом.
		Пункт 2.7 договору №13010-05/271 від 31.12.2020 встановлює, що у разі настання гарантійного випадку (принципал не здійснив планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль) гарант зобов`язаний сплатити на користь бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу V цього договору.
		Пунктами 3.1 - 3.3 договору гарантії передбачено, що з метою включення кредитів до портфеля бенефіціар формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які бенефіціар визначив як такі, що включені до портфеля. Бенефіціар формує реєстр з кредитів, які відповідають під  час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов`язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.
		У п.5.1 договору гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами.
		Відповідно до п.5.5 договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог:
		- гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору;
		- на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії;
		- загальна сума виплачених бенефіціару сум сплати за гарантіями, з урахуванням суми, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії;
		- гарант отримав підтвердження від агента, що сума зазначена у вимозі, є сумою сплати за гарантією, що підлягає виплаті за гарантією згідно з умовами цього договору;
		- здійснення гарантом виплати згідно з вимогою не суперечить вимогам чинного законодавства на момент здійснення такої виплати.
		За змістом п.6.1 договору гарантії, у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості за таким проблемним кредитом. 
		Пунктом 6.3 договору гарантії врегульовано, що кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом, та зараховуються насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість приниципала перед державним бюджетом.
		Робота зі стягнення з принципала простроченої заборгованості перед державою проводиться бенефіціаром на підставі Порядку №1151, статей 6-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та цього договору (п.6.6 договору гарантії).
		Відповідно до п.п.6.8 - 6.9 наведеного договору, на суму простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом бенефіціар нараховує пеню згідно з вимогами чинного законодавства у розмірі 120% облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення. Пеня нараховується з дати виникнення простроченої заборгованості перед бюджетом за проблемним кредитом до дати погашення такої заборгованості (включно) або до дати, яка настає через 6 календарних місяців з дати здійснення гарантом виплати, залежно від того, яка з дат настає раніше.
		У пунктах 13.13 - 13.14 договору гарантії сторони передбачили, що договір гарантії вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, а діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.
		 
		Як зазначає позивач,  на момент укладення договору позичальник повністю відповідав критеріям прийнятності та ініціював шляхом надання до банку письмової заяви №46 від 12.03.2021 отримання забезпечення за кредитом у вигляді гарантії на умовах, визначених порядком №1151 та договором гарантії.
		За таких обставин, кредит був включений Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» до портфелю кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією, та з метою виконання вимог розділу 6 договору гарантії, 28.04.2021 Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» уклав з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-фарм» додатковий договір №1 (далі - додатковий договір) до договору кредитної лінії №104.10-35/К-59/21 від 28.04.2021, в якому сторони доповнили останній наступними положеннями:
		- позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе (п.2.2.1.2 додаткового договору);
		- позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком №1151 та договором про надання гарантії (п.2.2.1.3 додаткового договору);
		- позичальнику відомо, що на суму простроченої заборгованості позичальника перед державою нараховується за кожен календарний день прострочення пеня у розмірі 120% річної облікової ставки Національного банку України (п.2.2.1.4 додаткового договору);
		- позичальник визнає та підтверджує, що банк у відповідності до норм Порядку та положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену заборгованість перед державою та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені (п.2.2.1.5 додаткового договору);
		- позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за гарантією сум та нарахованої пені (пункт 2.2.1.6 додаткового договору).
		 
		З матеріалів справи вбачається, що у період з 13.05.2021 по 10.12.2021 банк надав позичальнику кредитні кошти у загальному розмірі 2280000 грн шляхом перерахування їх на поточний рахунок позичальника НОМЕР_3 , відкритий у Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» (виписка по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-фарм»).
		Факт отримання грошових коштів відповідачем 1 в порядку норм ст.ст.13,  74 Господарського процесуального кодексу України  не заперечується.
		Відтак, за висновками суду, наведені вище обставини та фактична видача відповідачу 1 грошових коштів свідчать про виникнення між сторонами кредитних правовідносин та волю сторін до настання відповідних правових наслідків.
		Як вказує позивач та проти чого відповідач 1 в порядку норм ст.ст.13,  74 Господарського процесуального кодексу України  не заперечує, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-фарм» взяті на себе зобов`язання в частині своєчасної сплати платежів в рахунок погашення кредиту не виконало.
		 
		Через неналежне виконання позичальником умов договору кредитної лінії №104.10-35/К-59/21 від 28.04.2021, зокрема, щодо погашення основної суми боргу, а саме позичальник у строк до 13.05.2022 не здійснив погашення основної суми боргу за траншем 300000 грн. В подальшому, банк скористався правом, яке передбачене п.3.13 договору №104.10-35/К-59/21 від 28.04.2021 на відкликання кредиту та 27.06.2023 направив Товариству з обмеженою відповідальністю «Мрія-фарм» (на адресу електронної пошти) вимогу про відкликання кредиту, згідно з якою позичальник повідомлявся про необхідність протягом 25 календарних днів з дати направлення банком цієї вимоги здійснити повернення наданого кредиту в сумі 2280000 грн та погасити в повному обсязі заборгованість за вищезазначеним договором.
		Вказана вимога Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишилась відповідачем 1 без задоволення. Відтак, у зв`язку із настанням гарантійного випадку (позичальник у строк до 13.05.2022 не здійснив погашення основної суми боргу за траншем 300000 грн, і такий платіж залишався несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль), позивач у порядку, передбаченому п.п.2.7, 5.1 договору гарантії, направив гаранту вимогу №12 від 01.08.2023 про сплату суми в розмірі 1140000 грн.
		За результатами розгляду зазначеної вимоги 04.09.2023 гарант перерахував банку суму у розмірі 1140000 грн, яку банк спрямував у рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-фарм» за тілом кредиту.
		07.06.2024 позивачем були направлені відповідачам (на електронні адреси) повідомлення про виникнення з 04.09.2023 за договором кредитної лінії №104.10-35/К-59/21 від 28.04.2021 простроченої заборгованості перед державою на суму 1140000 грн та перехід до держави прав кредитора за договором кредитної лінії №104.10-35/К-59/21 від 28.04.2021, договором поруки №104.10-35/П-111/21 від 28.04.2021 і договором поруки №104.10-35/П-112/21 від 28.04.2021 у розмірі частини обов`язку, що була виконана гарантом, з вимогою погасити заборгованість у встановлений строк. Однак, повідомлення банку були залишені відповідачами без задоволення або реагування. У зв`язку з цим, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звернулось до суду з цим позовом.
		 
		Згідно із ст.ст.525,  615 Цивільного кодексу України  одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
		За приписами  ст.526 Цивільного кодексу України  зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього    кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог    відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		За змістом  ст.193 Господарського кодексу України  суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Відповідно до  ст.629 Цивільного кодексу України  договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Статтею 530 вказаного кодексу    передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		За приписами  ст.541 Цивільного кодексу України  солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.
		Згідно з ч.1  ст.543 зазначеного нормативно-правового акту, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
		В силу норм  ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
		 
		Поряд з цим, правове регулювання відносин щодо надання гарантій за кредитами здійснюється нормами фінансового, цивільного, господарського та бюджетного права.
		Відповідно до ч.2  ст.346 Господарського кодексу України, для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб`єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці.
		У п.15-1 ч.1  ст.2 Бюджетного кодексу України  закріплено визначення поняття «гарантійне зобов`язання», яке становить собою зобов`язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов`язання суб`єкта господарювання - резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб`єктом його зобов`язань за кредитом (позикою), залученим під державну чи місцеву гарантію.
		Згідно з п.4  ст.116 Конституції України  Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України.
		Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає  постанови  і розпорядження, які є обов`язковими до виконання (ч.1  ст.117 Конституції України).
		Пунктом 1 ч.1 ст.20  Закону України «Про Кабінет Міністрів України», зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку.
		Відповідно до ч.1 ст.5, ч.1 ст.6 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, розроблення та виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, спрямовує, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують надання державної підтримки.
		Статтею 12 вказаного закону  передбачено, що державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому  законом  порядку.
		Згідно зі ст.16 наведеного нормативно-правового акту, фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основними видами фінансової державної підтримки є, зокрема, надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва. Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб`єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.
		За приписами  ст.560 Цивільного кодексу України  за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
		Частиною 1 ст.563 Цивільного кодексу України  визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
		Для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб`єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту (ч.2  ст.346 Господарського кодексу України).
		Абзацами 1, 2 ч.1  ст.17 Бюджетного кодексу України  визначено, що державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов`язань суб`єктів господарювання - резидентів України, у тому числі для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків - за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі). Порядок відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій на портфельній основі, плата за надання таких гарантій, а також розмір та вид забезпечення, що надається відповідними суб`єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора; обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права, обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов`язань; строк дії гарантії.
		Обов`язковою умовою надання державної гарантії на портфельній основі є внесення суб`єктом господарювання - резидентом України плати за надання такої гарантії, а також надання майнового або іншого забезпечення виконання боргових зобов`язань за кредитним договором перед банком-кредитором.
		Як визначено у абз.5 ч.9  ст.17 Бюджетного кодексу України  прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.
		Відповідно до положень  ст.6-1  Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»  установлено, що у 2020 році державні гарантії в обсязі до 5000000 тис. грн, як виняток з положень  статті 17 Бюджетного кодексу України, можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі).
		Порядок відбору банків-кредиторів та умови надання державних гарантій на портфельній основі, а також розмір та вид забезпечення, що надається такими суб`єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		З огляду на вищевказане, Кабінет Міністрів України визначив умови, критерії, механізм надання фінансової державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету за Програмою надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, яку надає Міністерство фінансів України на підставі  постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році»  на рівні агента в особі Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та банків-кредиторів, у формі державних гарантій та в обсязі, встановленому  постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1317 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році», на період з 23.12.2020 по 31.12.2025.
		Отже, порядок надання гарантій на портфельній основі у 2020 року було встановлено Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття  Постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році», яким затверджено Порядок надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році.
		Слід відзначити, що Порядок №1151 регулює порядок дій суб`єктів у випадку не здійснення планового платежу згідно з графіком платежів за отриманим кредитом і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 днів.
		Так, 23.12.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №1317 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році», якою надано у 2020 році державні гарантії на портфельній основі банкам-кредиторам у межах обсягів, затверджених цією  постановою  та уповноважено Міністра фінансів підписувати документи щодо надання державних гарантій на портфельній основі.
		Згідно з розподілом Обсягів надання у 2020 році банкам-кредиторам державних гарантій на портфельній основі Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» наданий граничний обсяг державних гарантій на портфельній основі у розмірі 1000000000 грн.
		Таким чином, у 2020 році було визначено, що суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України можуть надаватися державні гарантії для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, з визначенням порядку надання таких гарантій, а також визначення порядку дій Міністерства фінансів України, банку-кредитора, агента та суб`єкта господарювання.
		Відповідно до  ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»  та п.п.1, 37, 45 Статуту Акціонерного товариства «Державний ощадний банк», затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 №261, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк» є державним банком, який має право надавати банківські та інші фінансові послуги, а також провадити інші види діяльності в національній та іноземній валюті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг та вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.
		Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі між Міністерством фінансів України та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк» оформлений шляхом укладення договору №13010-05/271 від 31.12.2020 та визначає обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права, обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання такої гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов`язань.
		Проаналізувавши вказане вище, можна зробити висновок, що державна гарантія на портфельній основі як гарантійний механізм:
		1) передбачає безвідкличне та безумовне забезпечення виконання позичальником частини зобов`язань за кредитним договором, надане гарантом на користь банку у формі гарантії відповідно до умов Порядку №1151, в якості часткового покриття кредитного ризику банку за кредитною операцією з позичальником;
		2) в результаті здійснення гарантом виплати суми за гарантією в обліку банку відображено виникнення простроченої заборгованості позичальника перед державою за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі на суму здійсненої гарантом виплати за гарантією, а до держави (у розмірі частини обов`язку, що була виконана гарантом) перейшли права кредитора та остання як гарант має право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої суми;
		3) своє право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої за гарантією суми гарант реалізував шляхом наділення банку повноваженнями на стягнення простроченої заборгованості перед державою та перед банком за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі, з подальшим її розподілом між гарантом та банком пропорційно ставці гарантії.
		 
		Як вбачається з виписок Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» по особовому рахунку позичальника та розрахунку заборгованості, станом на 16.07.2024 у відповідача 1 наявна заборгованість перед державою у розмірі 1140000 грн. Обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-фарм» щодо повернення суми сплаченої гарантії є солідарним з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		За таких обставин, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-фарм», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення простроченої заборгованості перед державою за договором кредитної лінії №104.10-35/К-59/21 від 28.04.2021, та залученим під держану гарантію на портфельній основі, у розмірі 1140000 грн є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
		 
		Згідно зі  ст.129 Господарського процесуального кодексу України  судовий збір в сумі 13680 грн підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача. Одночасно, виходячи з того, що за подання розглядуваного позову банк сплатив судові витрати у більшому розмірі ніж передбачено діючим законодавством, вказана особа не позбавлена права та можливості звернутись до суду з клопотанням про повернення судового збору у переплаченому розмірі (3420 грн з урахуванням коефіцієнту пониження 0,8 за подання позову в електронній формі) відповідно до  ст.7 Закону України «Про судовий збір».
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86,  129,  210,  233,  236-241  Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги задовольнити.
		 
		Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-фарм» (87555, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Металургів, 27, код ЄДРПОУ 35853621), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м.Київ, вул.Госпітальна, 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (84302, Донецька область, м.Краматорськ(з), вул.Сіверська, 54, код ЄДРПОУ 09334702) прострочену заборгованість перед державою за договором кредитної лінії №104.10-35/К-59/21 від 28.04.2021 у розмірі 1140000 грн.
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-фарм» (87555, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Металургів, 27, код ЄДРПОУ 35853621) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м.Київ, вул.Госпітальна, 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (84302, Донецька область, м.Краматорськ(з), вул.Сіверська, 54, код ЄДРПОУ 09334702) судовий збір у розмірі 13680 грн.
		 
		Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		Вступну та резолютивну частини рішення складено 19.12.2024.
		 
		Повний текст рішення складено 23.12.2024.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		                
		 
		          
		Суддя                                                                                                                         Ю.О.Паляниця

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...