Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 391/827/24 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Військові адміністративні правопорушення; Недбале ставлення до військової служби.
Надіслано судом: 23.12.2024. Зареєстровано: 24.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2024.
Дата набрання законної сили: 31.12.2024
Номер судового провадження: 3/391/419/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Компаніївський районний суд Кіровоградської області 
		Справа № 391/827/24 
		Провадження № 3/391/419/24
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20.12.2024р. селище Компаніївка
		               
		Суддя Компаніївського районного суду Кіровоградської області Козюменська Валерія В`ячеславівна, розглянувши матеріали, що надійшли від Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , командир 3 навчальної роти  старший викладач 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки ВЧ НОМЕР_1 , майор, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за ч.2 ст.172-15 КУпАП,-
		ВСТАНОВИВ:
		До Компаніївського районного суду Кіровоградської області надійшов матеріал про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 2ст. 172-15 КУпАП.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення:
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який надалі продовжено до 13 травня 2024 року.
		З 2023 року майор ОСОБА_1 проходить військову службу, а з 19.10.2024 призначений на посаду командира 3 навчальної роти  старший викладач 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки ВЧ НОМЕР_1 .
		Будучи військовослужбовцем, майор ОСОБА_1 , згідно вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статутом), зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей.
		Згідно із ст. 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
		Положеннями ст.ст. 1, 2, 3, 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
		Відповідно до ст. 58 Статуту, командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
		Відповідно до ст. 59 Статуту, серед іншого, командир (начальник) зобов`язаний:
		-показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності;
		-постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права;
		-проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові);
		Відповідно до ст. 111 Статуту командир роти в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність роти (корабля), за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу роти (корабля), за підтримання внутрішнього порядку і додержання заходів пожежної безпеки в роті (на кораблі), за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти (корабля), за успішне виконання ротою (кораблем) бойових завдань, за ведення ротного (корабельного) господарства.
		Разом з цим, статтею 112 Статуту, окрім іншого, визначено, що командир роти зобов`язаний:
		-з пошаною ставитися до підлеглих, дбати про виховання військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу та згуртування військового колективу;
		-знати військове звання, прізвище, строк служби, посаду чи спеціальність, родинний стан, ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця роти (корабля), постійно проводити з ними індивідуально-виховну роботу.
		- виховувати особовий склад роти (корабля) в дусі поваги до військової служби, набутого фаху, бережливого ставлення до озброєння, бойової техніки та майна роти (корабля).
		Таким чином, майор ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього службові обов`язки та завдання передбачені посадою.
		Всупереч наведеним статутним обов`язкам майор ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби за наступних обставин.
		За інформацією ІНФОРМАЦІЯ_2 у військовій частині НОМЕР_1 02.11.2024 зафіксовано велику кількість порушень військової дисципліни, в тому числі 8 випадків самовільного залишення військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , а саме, військовослужбовців 3 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 .
		Встановлено, що у військовій частині НОМЕР_1 , не ведеться належна робота командиром 3 навчальної роти - старшим викладачем НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки щодо зміцнення військової дисципліни та морально-психологічного стану особового складу роти, що підтверджується значною кількістю фактів залишення військової частини НОМЕР_4 військовослужбовцями цієї роти у період з 28.10.2024 по 11.11.2024, а саме, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
		Таким чином, майор ОСОБА_1 , командир 3 навчальної роти  старший викладач 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки ВЧ НОМЕР_1 , тобто будучи військовою посадовою особою, діючи всупереч інтересам служби, недбало ставлячись до військової служби, на порушення своїх статутних обов`язків, за вищевказаними обставинами, не проводив роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасного їх виявлення та аналізу стану військової дисципліни, що призвело до негативної морально-психологічної обстановки серед особового складу 3 навчальної роти, великої кількості випадків самовільного залишення військової частини військовослужбовцями, в умовах особливого періоду, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		В судовомузасіданні ОСОБА_1  вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 172-15 КУпАП, не визнав, суду пояснив, що на його погляд, проблема СЗЧ має загальнодержавний характер. В своїй діяльності Командир роти керується законами України, статутами, затвердженими програмами підготовки, наказами, розпорядженнями, які письмово або усно надходять від керівництва. Для підвищення рівня мотивації та морально психологічного стану військовослужбовців, в підрозділі передбачені та системно вживаються заходи, що фіксуються у відповідних журналах, та відомостях, а саме: численні інструктажі, доведення вимог законів та кодексів стосовно вчинення військовослужбовцями правопорушень та їх відповідальність, щоденне командирське інформування про успіхи на фронті, щоденні надихаючи промови заступника КР з МПЗ, промова переможця, перегляд патріотичних кінофільмів Українського виробництва, неформальні бесіди, де ІВС ділиться своїм особистим бойовим досвідом, тощо. Всі ці заходи проведені та проводяться. Але вжиті заходи не дають бажаного результату. Люди не вмотивовані, є боягузи, є масові явища СЗЧ. Все це вимагає усунення основних причин СЗЧ на рівні вищого керівництва країни. У зв`язку з викладеним, просив не притягувати його до адміністративної відповідальності. 
		 
		На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 172-15 КУпАП, суду надано наступні докази:
		- протокол про адміністративне правопорушення № 68 від 13.11.2024 р., передбаченого ч. 2ст.172-15КУпАП (а.с.1-6);
		- Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2024 № 3850 про введення в дію положення про школу індивідуальної підготовки та затвердження функціональних обов`язків посадових осіб школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 . (а.с. 14).
		- витяг з наказу командира військової частини № 323 від 19.10.2024, яким майора за призовом по мобілізації ОСОБА_1 допущено до тимчасового виконання обов`язків за не вакантною посадою  командира 3 начальної роти - старшого викладача 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки (а.с.15);
		- відповідно до службової характеристики, ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивної сторони, до виконання посадових обов`язків відноситься добросовісно (а.с.16).
		- функціональні обов`язки посадових осіб школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 затверджені наказом командира в/ч НОМЕР_1 №335 від 15.05.2024 (а.с.18-19)
		- доповіді: про самовільне залишення без зброї лікувального закладу в\ч НОМЕР_5 військовослужбовцем ОСОБА_2 ; про самовільне залишення без зброї місця тимчасового розміщення 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки ОК « ІНФОРМАЦІЯ_3 » військовослужбовцями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 . ОСОБА_10 ; про самовільне залишення без зброї лікувального закладу КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» військовослужбовцями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; про самовільне залишення без зброї лікувального закладу КНП «Центральна міська лікарня Міської ради м. Кропивницького» військовослужбовцем ОСОБА_8 (а.с.20-37).
		 
		Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , проаналізувавши наведені вище докази, суд приходить до наступного.
		Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Як встановлено ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		 Частиною 2ст. 172-15 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
		Об`єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. Несумлінне ставлення до службових обов`язків характеризує об`єктивну сторону вчиненого і полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або хоча і діє, але неналежним чином. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
		Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
		Згідно цієї ж Постанови, при визначенні суб`єктивної сторони злочину слід враховувати, що вказівка закону на несумлінне ставлення службової особи до виконання службових обов`язків виключає можливість кваліфікації діяння як недбалість у випадках, коли істотна шкода була заподіяна внаслідок недосвідченості, недостатньої кваліфікації, відсутності належних навичок або з інших обставин, що не залежать від службової особи і виключають реальну можливість неналежного виконання нею, покладених на неї службових обов`язків.
		    Проаналізувавши протокол про адміністративне правопорушення, суд вважає, що в протоколі не міститься даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, зокрема, не зазначено обставин, які б свідчили про його службову недбалість, оскільки які конкретно дії ОСОБА_1 був зобов`язаний вчинити та в який спосіб, для не допущення самовільного залишення частини військовослужбовцями, але не вчинив (або вчинив неналежним чином), в протоколі не зазначено. Норми Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в порушенні яких звинувачується ОСОБА_1 , є загальними й не вказують на необхідність вчинення тих чи інших дій при зазначених в протоколі обставинах. 
		   Як зазначив ОСОБА_1 в судовому засіданні, всі передбачені діючим законодавством України інструктажі, доведення вимог законів та кодексів стосовно вчинення військовослужбовцями правопорушень та їх відповідальність, щоденне командирське інформування про успіхи на фронті, щоденні надихаючи промови заступника КР з МПЗ, промова переможця, перегляд патріотичних кінофільмів Українського виробництва, неформальні бесіди, де ІВС ділиться своїм особистим бойовим досвідом, тощо ним виконувалось, й доказів зворотного суду не надано. 
		Тобто переконливих доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченогост. 172-15 КУпАП, суду не було надано.
		Згідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
		У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
		Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
		На підставі викладеного, дослідивши наявні матеріали справи, за відсутності переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 (поза розумним сумнівом) в скоєнні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 172-15 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 172-15 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.
		Керуючись ст. ст.40-1,172-15,283,284 КУпАП,суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2ст.172-15 КУпАП- закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПу зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Постанову може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Компаніївський районний суд Кіровоградської області в десятиденний строк з дня її винесення.
		 
		 
		Суддя                                        В.В. Козюменська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...