Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/7316/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту.
Надіслано судом: 23.12.2024. Зареєстровано: 24.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2024.
Дата набрання законної сили: 21.01.2025
Номер судового провадження: 2/332/2628/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Заводський районний суд м. Запоріжжя 
		                                Справа № 334/7316/24
		                            Провадження №: 2/332/2628/24
		З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		17 грудня 2024 р.                                        м. Запоріжжя
		 
		Заводський     районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Блажко У.В. за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.09.2024 цивільна справа за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передана за підсудністю до Заводського районного суду м.Запоріжжя для розгляду. 
		Акціонерне товариство «Універсал Банк» (надалі - АТ «Універсал Банк»/Банк/позивач) в особі представника за довіреністю Сергія Павленка звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість у розмірі 24053,52 грн, а такожвитрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн. 
		В обґрунтування позову позивач зазначив, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monоbank. Зазначеною послугою скористався відповідач ОСОБА_1 23.05.2019 з метою отримання банківських послуг останній підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, згідно з яким позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, тому станом на 04 липня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 24053,52грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом24053,52 грн, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. 
		Ухвалою судді від 14 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлені строки для подання заяв по суті справи.
		Представник позивача АТ «Універсал Банк» у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи; в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.
		Відповідач в судові засідання 11.11.2024, 17.12.2024 не з`явився, причин неявки суду не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місця реєстрації відповідача. 
		Відповідно дост.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» від23лютого 2006року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
		Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно дост. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (даліКонвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.
		Однак, з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
		Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.
		Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи (за зареєстрованою адресою місця проживання), незалежно від того, чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
		Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
		Тому, враховуючи положенняст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
		При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
		Беручи до уваги ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободРади Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання суду не надав, в силу положень ч. 1ст.223ЦПК України суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
		Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
		У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судові засідання, в порядкустатті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 223 ЦПК України.
		У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
		Дослідивши докази у справі, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.
		Судом, належними доказами у справі встановлено, що 23.05.2019 відповідач ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 23.05.2019 року.
		Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови.
		На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит в розмірі 16500,00грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 . 
		Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Стаття 530 ЦК Українипередбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідно зіст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
		Відповідно дост.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
		Стаття 1049 ЦК Українипередбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
		Відповідност.1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
		На підставіст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Статтею 638 ЦК Українипередбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		У зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, станом на 04.07.2024 утворилася заборгованість у розмірі 24053,52 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.
		Отже, судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість і у позивача виникло право вимагати її повернення. 
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд визнає його правильним, а також враховує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, а також не надано альтернативного розрахунку. Таким чином, судом встановлено і підтверджено наданими позивачем належними, допустимими, достовірними та достатніми письмовими доказами той факт, що відповідач дійсно отримав кредит, але належним чином не виконував свої зобов`язання за укладеним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість і у позивача виникло право вимагати задоволення своїх вимог шляхом пред`явлення позову про стягнення всієї суми виниклої заборгованості.
		При цьому суд при вирішенні спору по суті враховує вимоги ст.ст.12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чине вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідач в судове засідання не з`явилася, не скористалася своїми процесуальними правами учасника справи, не надала відзиву на позов та не надала суду жодних доказів, якщо у неї такі малися, що спростовують доводи позивача і надані ним докази в обґрунтування позовних вимог, а тому суд, на підставі наявних у справі доказів, прийшов до переконання про можливість задоволення позову у повному обсязі.
		Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.
		Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК Україниу разізадоволення позовусудові витратипідлягають стягненнюз відповідача на користь позивача.
		Керуючись ст. 13,81,141,263-265,279,280-284 ЦПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ: 
		Позов акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором від 23.05.2019, яка станом на 04.07.2024 становить 24053 (двадцять чотири тисячі п`ятдесят три) гривні 52 коп. та складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп. 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
		Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Повне судове рішення складено 20 грудня 2024 року.
		 
		Учасники справи:
		позивач: акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: 04114, м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ:21133352;
		відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
		 
		Суддя                            У. В. Блажко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...