Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/30578/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2024.
Дата набрання законної сили: 18.12.2024
Номер судового провадження: 61-14469ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		18 грудня 2024 року
		м. Київ
		справа № 947/30578/21
		провадження № 61-14469св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - акціонерне товариство «Одесагаз»,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу  ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Орез Валентин Павлович, на рішення Київського районного суду 
		м. Одеси у складі судді Петренка В. С. від 12 грудня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Назарової М. В., Кострицького В. В., Лозко Ю. П., від 24 вересня 2024 року, і виходив з такого.
		Короткий зміст заявлених позовних вимог
		1.           01 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 
		АТ «Одесагаз» про компенсацію завданих збитків, стягнення майнової та моральної шкоди.
		2.           Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Будучи добросовісним споживачем, який не має заборгованості, а навпаки маючи переплату у розмірі 
		23 819, 33 грн, з 07 лютого 2019 року по 24 грудня 2019 року він та члени його родини потерпали від незаконного припинення постачання газу ПАТ «Одесагаз» за вищевказаною адресою, яке було відновлено лише на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2019 року по справі                          № 520/16822/19, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року.
		3.           Позивач вказував, що зазначеним судовими рішеннями підтверджено, що він та члени його родини протягом тривалого часу - 10 місяців та 16 днів безпідставно та незаконно були позбавлені права на користування газом. Крім того, встановлено виникнення між сторонами договірних відносин по постачанню і споживанню природного газу, відсутність у нього станом на час відключення заборгованості за спожитий газ, добросовісне виконання ним своїх договірних обов`язків, безпідставне нескладання відповідачем акту про відсутність технічної можливості для припинення постачання природного газу.
		4.           Позивач зазначав, що навіть за наявності листа відділу НКРЕКП у Одеській області про недотримання з боку ПАТ «Одесагаз» норм законодавства та визнання безпідставним припинення йому розподілу природного газу, відповідач продовжував безпідставно зволікати з відновленням постачання газу, що вказує на наявність беззаперечної вини АТ «Одесагаз».
		5.           На думку позивача, об`єм недовідпущеного природного газу, який підлягає відшкодуванню, складає 5 529, 53 куб. м, з яких: 525, 32 куб. м плановий розмір щомісячного споживання (4 490,89 : 8,5489 - згідно з рахунком 
		від 01 лютого 2019 року), 525,32 куб. м х 10 місяців 16 днів = 5 529, 53 куб. м; 
		10 місяців та 16 днів - період безпідставного припинення газопостачання з 
		07 лютого 2019 року по 24 грудня 2019 року).
		6.           Крім того, у вересні 2021 року засобами поштового зв`язку позивач отримав від відповідача необґрунтоване повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу № 8102/26 від 27 вересня 2021 року з 09 жовтня 2021 року у зв`язку з наявною заборгованістю на суму 3 546 грн, що вважав погрозою безпідставного відключення напередодні опалювального сезону, провокацією, у зв`язку із чим він був вимушений сплатити кошти поза своєю волею.
		7.           Позивач заявив, що внаслідок протиправних дій АТ «Одесагаз» йому була завдана моральна шкода, яка полягала в душевних стражданнях, які він отримав у зв`язку з втратою сина - інваліда дитинства 1 групи А та матері -інваліда 2 групи, які в період відключення газопостачання захворіли та перебували в холодному приміщенні, що безумовно ускладнювало їх і так вкрай важкий стан, що призвело до їх передчасної смерті. Син 26 січня 2019 року був виписаний з рентгенограмою легень без видимих патологій, а вже 26 лютого 2019 року після перебування у неопалюваному приміщенні захворів, у нього підвищилася температура, з`явився кашель, наросла дихальна недостатність, через що ургентно він був госпіталізований з діагнозом «позалікарняна двостороння пневмонія, гостра легенево-сердцева недостатність, сатурація - 84 %», і 05 березня 2019 року йому було проведено нижню трахеотомію.
		8.           Мати позивача, яка є пенсіонеркою, «дитиною війни», через відсутність нормальних людських умов життя була вимушена увесь час лежати під ковдрами, щоб не змерзнути, і не приходячи до тями 21 січня 2020 року (через три тижня після відновлення газопостачання) померла.
		9.           Крім того позивач вказував, що у період незаконного відключення газопостачання він та його дружина хворіли бронхітом, також їм вкрай важко було доглядати малолітню дитину ОСОБА_2 . Зазначені обставини, викликали в його житті значні перешкоди можливостям активної і повноцінної життєдіяльності, обумовили тривалі негативні зміни психоемоційної та соціальної сфер його буття, чим завдані негативні психоемоційні переживання (моральні страждання), які тривали та тривають протягом усього часу вирішення ним спору з АТ «Одесага». Розмір моральної шкоди позивач оцінив у 6 000 000 грн.
		10.        Також позивач зазначив, що він поніс майнову шкоду, загальний розмір якої становить 134 761, 10 грн, яка складається з: витрат на лікування сина у розмірі 32 265, 14 грн, витрат на доглядальницю за сином у розмірі 36 800 грн; 23 000 грн - за послуги ТОВ «Патронтажна Служба «Турбота про близьких», якими він був вимушений скористатися для тимчасового розміщення сина за іншою адресою, оскільки будинок був відключений від газопостачання; витрат на поховання сина 28 250 грн, а також витрат на придбання індукційних та електричних плит, що становлять 4 445, 96 грн.
		11.        З урахуванням зазначеного, посилаючись на вимоги статей 23, 1166,    1167 ЦК України, статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», Кодексу газорозподільних систем, позивач просив суд компенсувати завдані збитки за незаконне відключення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, 
		5 529, 53 куб. м недовідпущеного природного газу; стягнути з АТ «Одесагаз» на його користь завдану моральну шкоду у розмірі 6 000 000 грн; стягнути з 
		АТ «Одесагаз» на його користь завдану майнову шкоду у розмірі 134 761, 10 грн; стягнути з АТ «Одесагаз» понесені судові витрати.
		Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
		12.        Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Одесагаз» про компенсацію завданих збитків, стягнення майнової та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з АТ «Одесагаз» на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 30 000, 00 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		13.        Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дії відповідача 
		АТ «Одесагаз» з відключення та непостачання газу були неправомірними і цими неправомірними діями позивачу було завдано моральну шкоду. Виходячи з принципів розумності й справедливості, а також характеру і обсягу моральних страждань, яких зазнав ОСОБА_1 , суд вважав за необхідне стягнути з відповідача на відшкодування завданої моральної шкоди на користь позивача 30 000 грн.
		14.        Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог мотивовано тим, що позивачем не надано доказів, що ним здійснювалася оплата за послуги з газопостачання і відповідно підстав для відшкодування вартості недоотриманого природного газу немає. Оператором ГРМ послуги з газопостачання споживачу ОСОБА_1 не надавалися та, відповідно, позивачем оплата цих послуг не здійснювалася. 
		Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
		15.        Постановою Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування недовідпущеного природного газу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до 
		АТ «Одесагаз» про компенсацію завданих збитків шляхом компенсації недовідпущеного природного газу задоволено частково. Зобов`язано 
		АТ «Одесагаз» відшкодувати ОСОБА_1 недовідпущений природний газ за період з 07 лютого 2019 року по 24 грудня 2019 року у об`ємі 1 539, 14 куб. м. В іншій оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		16.        Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при вирішення спору суд першої інстанції не врахував встановлені у справі № 520/16822/19 обставини щодо відсутності заборгованості у позивача за споживання газу, навпаки, згідно з розрахунком, наданим ТОВ «Одесагаз-Постачання», станом на 01 лютого 
		2019 року наявна переплата. Апеляційний суд, визначивши кількість недовідпущеного газу позивачу як побутовому споживачу, з урахуванням його частки у будинку 40 %, вважав, що у наведеній частині його позовні вимоги частково обґрунтовані, тому є підстави для їх зобов`язання АТ «Одесагаз» відшкодувати ОСОБА_1 недовідпущений природний газ за період                               з 07 лютого 2019 року по 24 грудня 2019 року у об`ємі 1 539, 14 куб. м                      (3 847, 86 х 40 %), оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав побутового споживача передбачений КГС та Правилами постачання природного газу.
		17.        Виходячи із засад розумності та справедливості, тривалості страждань позивача, апеляційний суд погодився з тим, що розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000 грн є достатнім та співмірним з тривалістю порушень прав ОСОБА_1 та характером завданої йому з боку ПАТ «Одесагаз» немайнової шкоди. Стягнення у такому розмірі не є надто надмірним, не призведе до порушення балансу прав та інтересів конкретного громадянина і суспільного інтересу. Натомість, помилковими визнані доводи апеляційної скарги про невідповідність компенсації моральної шкоди обставинам справи, оскільки такого не доведено належними та допустимими доказами, а причинний зв`язок між смертю близьких родичів позивача та неправомірними діями відповідача по справі не встановлений.
		Узагальнені доводи касаційної скарги
		18.        30 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Орез В. П.,звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року, в частині позовних вимог про відшкодування недовідпущеного природного газу ухвалити нове судове рішення про задоволення цих позовних вимог повністю, в іншій частині позовних вимог справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		19.        Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 120/17879/21-а (пункт 1 частини другої         статті 389 ЦПК України). Крім того указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Зазначає, що суд першої інстанції не розглянув клопотання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви в судовому засіданні, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертиз. Водночас апеляційний суд також відмовив у задоволенні клопотання про призначення судово-психологічної експертизи та комплексної  судово-психологічної експертизи. Вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		20.        Заявник вважає, що неправомірність дій ТОВ «Одесагаз» щодо припинення йому газопостачання встановлена судовим рішенням у справі                  № 520/16822/19. Вирішуючи питання щодо розміру компенсації недовідпущеного природного газу за період з 07 лютого 2019 року по 24 грудня 2019 року, апеляційний суд не врахував, що на момент вирішення спору єдиним споживачем природного газу по  АДРЕСА_1 , є саме він. Саме йому виставляються рахунки по оплаті вартості спожитого газу, а за вказаною адресою відсутні інші споживачі природного газу, окрім нього, а тому апеляційний суд повинен був стягнути повну вартість недовідпущеного природного газу.
		21.        Заявник зазначає, що моральна шкода, яка завдана йому відповідачем, полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з безпідставним припиненням газопостачання з боку відповідача, змушений був витрачати час для захисту своїх прав у суді. 
		22.        Під час вирішення спору судами попередніх інстанцій безпідставно відмовлено у призначенні судової психологічної експертизи, що відповідно призвело до стягнення моральної шкоди у меншому розмірі. Судами не враховано причинно-наслідковий зв`язок між смертю його сина та матері з відсутністю опалення у житловому будинку у зв`язку з відсутністю газопостачання. Судами попередніх інстанцій допущено ряд процесуальних порушень, які вплинули на результат розгляду справи: не було відкладено за клопотанням сторони позивача розгляд попереднього судового засідання, не повідомлено сторони про призначення до розгляду справи по суті. 12 грудня 2023 року суд першої інстанції без видалення до нарадчої кімнати ухвалив рішення про відмову у направленні справи до експертної установи для проведення експертизи, призначеної ухвалою суду від 18 липня 2022 року. Також позивач вказує, що він оплатив вартість експертизи 12 грудня 2023 року, оскільки рахунок експертної установи від 09 лютого 2023 року не отримував з поважних причин. Представник позивача 12 грудня 2023 року двічі порушував клопотання про призначення судової психологічної експертизи. Тобто всупереч статті 8, частини другої статті 19 Конституції України, статей 2, 10, 12, 43, частини першої статті 220, статті 263 ЦПК України суд не направив справу до Одеського НДІСЕ для проведення вже призначеної ухвалою від 18 липня 2022 року судової психологічної експертизи, ігнорував її оплату позивачем. Вказаних недоліків не усунув апеляційний суд. 
		23.        Згідно з доводами касаційної скарги, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки поданим доказам на підтвердження понесеної майнової шкоди, наявності вини відповідача у спричиненні шкоди та настанні реальних збитків (витрат на лікування сина, витрат на доглядальницю за сином, витрат на придбання електроприладів у зв`язку з відсутністю газу). Сам факт наявності у позивача квитанцій, гарантійних талонів, інструкцій на електроприлади свідчить про обґрунтованість вимог про відшкодування таких витрат.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		24.        Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 947/30578/21.
		25.        Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		 
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу 
		26.        У поданому відзиві на касаційну скаргу АТ «Одесагаз» посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті судових рішень та фактично зводяться до переоцінки доказів у справі. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2019 року у справі 
		№ 520/16822/19 встановлено незаконне відключення ОСОБА_1 та не стосується факту незаконного припинення постачання газу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а тому апеляційний суд правильно здійснив розрахунок компенсації вартості природнього газу. Проведення експертизи не відбулося через відсутність оплати її вартості позивачем, представник якого отримала рахунок на її оплату. Також позивач не надав суду висновок патологоанатома про причини смерті його сина. Позивач не звертався до поліції у зв`язку з фактом загибелі його сина у 2019 році.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		27.         ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою газопостачання: АДРЕСА_1 , про що свідчить відкритий на його ім`я особистий рахунок № НОМЕР_1 .
		28.        В липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ «Одесагаз-Постачання» та ПАТ «Одесагаз» про зобов`язання відновити постачання природного газу до об`єкта газопостачання споживача за адресою: АДРЕСА_1 , (особистий рахунок 
		№ НОМЕР_1 ), припиненого відповідачем 07 лютого 2019 року.
		29.        Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2019 року у справі № 520/16822/19, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року, задоволено частково позов ОСОБА_1 , зобов`язано ПАТ «Одесагаз» відновити постачання природного газу до об`єкта газопостачання споживача ОСОБА_1 за адресою: 
		АДРЕСА_1 , (особистий рахунок № НОМЕР_1 ). Встановлено, що по зазначеному особистому рахунку відсутня заборгованість, та навпаки, згідно з розрахунком, наданим ТОВ «Одесагаз-Постачання», станом на 01 лютого                 2019 року наявна переплата у розмірі 23 819, 33 грн. 
		30.        Разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ще два особових рахунки: № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , по якому наявна заборгованість у розмірі 28 327, 48 грн, та № 10124129 та на ім`я ОСОБА_4 , по якому наявна заборгованість у розмірі 38 000, 36 грн. 
		31.        07 лютого 2019 року було здійснено відключення будинку АДРЕСА_1 , від газопостачання на підставі доручення ТОВ «Одесагаз-Постачання» № БО.09.6 від 25 вересня 2018 року начальнику УЕГХ м. Одеси 
		ПАТ «Одесагаз» щодо постачання газу споживачам ОСОБА_3 та 
		ОСОБА_4 .
		32.        Листом від 18 червня 2019 року № 5.0-12/1999 ТОВ «Одесагаз-Постачання» просило начальника УЕГГ м. Одеси, за умови відсутності інших підстав, не передбачених договором постачання природного газу (окрім наявної заборгованості ОСОБА_4 і ОСОБА_3 ), терміново відновити постачання газу споживачу ОСОБА_1 .
		33.        У відповіді на звернення від 28 березня 2019 року № 47-24/078 відділ НКРЕКП у Одеській області зазначено, що перевіркою звернення встановлено про закриття з листопада 2016 року особистих рахунків на ім`я ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з подальшим припиненням розподілу природного газу та здійснення за цією адресою розрахунків за спожитий природний газ за особовим рахунком № НОМЕР_3 , зареєстрованим на ім`я ОСОБА_1 , голові правління ПАТ «Одесагаз» рекомендовано припинити договірні відносини з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , вирішивши питання про наявну заборгованість шляхом переговорів або у судовому порядку і відновити розподіл природного газу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
		34.        19 лютого 2012 року АТ «Одесагаз» укладено договір про відсоткову сплату за використання газу з ОСОБА_4 (40 %), ОСОБА_3 (30 %), ОСОБА_1 (30 %).
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		35.        Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		36.        Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
		37.        Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		38.        Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		39.        Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
		40.        Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
		41.        Відносини між газопостачальними організаціями та громадянами-споживачами газу регламентуються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від  30  вересня 
		2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та  Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 
		від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).
		42.        У пункті 3 розділу I Правил постачання природного газу передбачено, що  постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у   власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
		43.        Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом.
		44.        Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		45.        Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
		46.        За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором (пункт 2 розділу III Правил постачання природного газу).
		47.        Вказана правова норма кореспондує зі статтею 12 Закону України «Про ринок природного газу», якою передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. 
		48.        Відповідно до пункту 4 частини першої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач має право, зокрема, на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
		49.        У справі, що переглядається, встановлено та не заперечувалося сторонами,  що позивач є споживачем послуг із газопостачання житлового об`єкта - будинку по  АДРЕСА_1 .
		50.        За статтею 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.
		51.        Відповідно до пунктів 2, 4, 7 частини другої статті 38 Закону України «Про ринок природного газу» з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний: вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи; вживати заходів для підвищення раціонального використання енергоресурсів та охорони довкілля під час здійснення своєї господарської діяльності; вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.
		52.        Неправомірність дій ТОВ «Одесагаз» з припинення газопостачання ОСОБА_1 встановлена судовими рішеннями у справі № 520/16822/19. 
		53.        Відповідно до абзацу другого підпункту 1 пункту 2 глави 6 розділу XI Кодексу газорозподільних систем у разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, оператор ГРМ відшкодовує її у добровільному порядку або за рішенням суду.
		54.        Відповідно до підпункту 1 пункту 8 розділу VI Правил постачання природного газу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відшкодування збитків постачальником побутовому споживачу здійснюється у випадку, якщо постачання природного газу побутовому споживачу було припинено через дії оператора газорозподільних систем на виконання неправомірного доручення постачальника про припинення постачання природного газу побутовому споживачу, у такому випадку постачальник відшкодовує побутовому споживачу вартість робіт з припинення і повторного відновлення подачі природного газу після його безпідставного припинення та збитки (обсяг недовідпущеного природного газу), які обчислюються, виходячи з фактичного середньогодинного споживання природного газу за останній розрахунковий період, кількості годин перерви та цін на природний газ, що діяли в період відсутності газопостачання. Крім того, якщо внаслідок цього побутовому споживачу або його майну завдано матеріальної чи моральної шкоди, постачальник відшкодовує її відповідно до чинного законодавства.
		55.        Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		56.        Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 
		3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		57.        Згідно зі статтею 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.
		58.        Частиною третьою статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		59.        Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
		60.        У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
		61.        Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		62.        Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
		63.        При вирішенні спору в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, перевіривши доводи сторін спору та подані ними докази, дійшов загалом обґрунтованого висновку, що відповідач безпідставно протягом тривалого часу не  відновлював газопостачання до будинку позивача, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості користуватися природним газом для забезпечення своїх побутових потреб (приготування їжі, опалення будинку) та вимушений був докладати додаткових зусиль для організації життя, а тому наявні підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди у розмірі 30 000 грн. 
		64.        Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з характеру вчиненого правопорушення, глибини і тривалості завданих позивачу душевних страждань, врахував вимоги розумності і справедливості, а тому доводи касаційної скарги про те, що суди належним чином не обґрунтували розміру відшкодування моральної шкоди колегія суддів Верховного Суду відхиляє.
		65.        Слід також погодитися з судами попередніх інстанцій про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами причинно-наслідкового зв`язку між смертю його близьких родичів: сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та матері ОСОБА_3 21 січня 2020 року, з протиправними діями відповідача. Зокрема позивач не був позбавлений можливості звернутися до правоохоронних органів з метою розслідування причин смерті його сина та матері.
		66.        Слід також зазначити, що на вимогу позивача у справі ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18 липня 2022 року було призначено судову психологічну експертизу, проведення якої не відбулося через несплату позивачем вартості експертизи, про необхідність чого належно було повідомлено повноважного представника позивача. Наступна оплата рахунку відбулася після закриття підготовчого засідання. 
		67.        Апеляційний суд ухвалами від 24 вересня 2024 року також мотивовано відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової психологічної експертизи, а також про призначення комплексної судової експертизи, пославшись на те, що надання заявником додаткових доказів на стадії апеляційного провадження, без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
		68.        Звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про призначення по справі експертиз, позивач не обґрунтував в чому полягала неможливість своєчасного виконання покладеного на нього процесуальним законом обов`язку.  
		69.        Слід також врахувати, що відповідно до частини першої 
		статті 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, позивач мав можливість замовити відповідну експертизу та подати її висновок до суду, проте такі дії позивачем не вчинялися.
		70.        Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. 
		71.        За правилами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. 
		72.        Отже, позивач та його представник мали можливість і не були позбавлені права до постановлення судом першої інстанції ухвали про закриття підготовчого засідання у цій справі подати повторно клопотання про призначення судової психологічної експертизи, однак протягом тривалого проміжку часу таким правом не користалися.  
		73.        Цим, а також іншим доводом позивача щодо процесуальних порушень під час розгляду справи у суді першої інстанції надана належна оцінка судом апеляційної інстанції, враховано аргументи апеляційної скарги, які в зазначеній частині є подібними доводам касаційної скарги.
		74.        Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування недовідпущеного природного газу та ухвалюючи в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд, з урахуванням наведених вище норм матеріального права, дійшов правильних висновків про зобов`язання 
		АТ «Одесагаз» відшкодувати ОСОБА_1 недовідпущений природний газ за період з 07 лютого 2019 року по 24 грудня 2019 року в об`ємі 1  539, 14 куб. м.
		75.        Дійшовши вказаного висновку, апеляційний суд врахував надані сторонами розрахунки, а також те, що ОСОБА_1 сплачував 40 % від спожитого газу станом на час виникнення спірних правовідносин, оскільки інших доказів про укладення саме ним як споживачем договору на весь будинок суду не надано, і саме такий відсоток значиться в усіх наданих суду доказах, а також у рішенні Київського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2019 року у справі № 520/16822/19. 
		76.        Апеляційним судом здійснено розрахунки недовідпущеного природного газу з урахуванням Кодексу газорозподільних систем та Правил постачання природного газу.
		77.        Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
		78.        Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскарженому рішенні суду першої інстанції та постанові апеляційного суду (з урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження), питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, судами сторонам спору надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин.
		79.        Колегія суддів, надаючи оцінку судовим рішенням на предмет їх законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками суду першої інстанції в нескасованій частині та суду апеляційної інстанції. 
		80.        Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам Верховного Суду, на які заявник послався в обґрунтування доводів касаційної скарги.
		81.        Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.            Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Орез Валентин Павлович, залишити без задоволення.
		2.            Рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                  Є. В. Синельников  Судді        О. В. Білоконь          О. М. Осіян           Н. Ю. Сакара           В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...