Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/18965/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2024.
Дата набрання законної сили: 18.12.2024
Номер судового провадження: 61-14911ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		18 грудня 2024 року
		м. Київ
		справа № 308/18965/23
		провадження № 61-14911св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 , 
		відповідач - Cюртівський ліцей Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у складі судді 
		Зареви Н. І. від 02 лютого 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Кожух О. А., Собослоя Г. Г., 
		від 17 вересня 2024 року, і виходив з наступного.
		Короткий зміст заявлених позовних вимог
		1.           У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Cюртівського ліцею Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
		2.           Свої вимоги позивачка мотивувала тим, щооскаржуваний наказ прийнятий з грубим порушенням трудового законодавства. Зазначала, що колишнім керівником Cюртівського ліцею на кінець 2023 навчального року було доведено до її відома, що обсяг її тижневого педагогічного навантаження на наступний 2023/2024 навчальний рік складатиме 19 навчальних годин, з яким вона погодилася шляхом проставлення свого підпису у відповідній графі розподілу. Однак, після призначення новообраного керівника було розроблено новий розподіл тижневого навантаження, згідно з яким її тижневе навантаження склало 9 годин. 
		3.           Позивачка вказувала, що скорочення тижневого навантаження призвело до скорочення розміру заробітної плати, а отже є зміною істотних умов праці. Вона не отримувала пропозиції з належним обґрунтуванням потреби та необхідності зменшення робочого навантаження. Звертала увагу, що нове тижневе навантаження є у два рази меншим за мінімально можливе 18-ти годинне навантаження, встановлене пунктом 1 частини третьої статті 24 Закону України «Про повну загальну освіту». Заклад освіти не звертався до неї з повідомленням чи будь-яким попередженням щодо зменшення робочого часу. Письмової згоди на таке істотне зменшення кількості робочих годин вона не надавала. Будь-яких змін в організації діяльності навчального закладу фактично не відбулося. Перерозподілення навчальних годин було здійснене на інших педагогів, які, як і вона, тривалий час викладають у ліцеї та не відрізняються компетенцією, навичками та вміннями. Крім цього, вказувала, що керівництвом закладу освіти без будь-якого обґрунтування не було включено її до наказу про призначення класних керівників, хоча вона до цього була класним керівником  6-Б класу. Вказане, на її думку, підтверджує умисел керівництва Сюртівського ліцею, знявши її з посади класного керівника та створивши підстави зміни істотних умов її праці, звільнити її з посади. Звертала увагу, що звільнення педагогічних працівників у зв`язку із скороченням обсягу роботи може мати місце тільки наприкінці навчального року.
		4.           Позивачка стверджувала, що незаконне звільнення позбавило її засобів до існування, вона перебуває у стані хронічного стресу, зазнає моральних страждань, що є підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди.
		5.           З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила: визнати незаконним та скасувати наказ від 05 жовтня 2023 року № 118/к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити її на посаді вчителя біології Сюртівського ліцею Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області з визначенням їй  18 навчальних годин на тиждень, відповідно до пункту 1 частини третьої           статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту»; стягнути із Сюртівського ліцею Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути із Сюртівського ліцею Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на її користь моральну шкоду у розмірі 10 000, 00 грн.
		Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
		6.           Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 лютого 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		7.           Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наказ про звільнення позивачки прийнятий відповідно до вимог закону з дотриманням встановлених норм і правил, а тому позовна вимога про його скасування задоволенню не підлягає. Позивачку було попереджено про наступну зміну істотних умов праці - зміну тижневого навантаження до запровадження істотних умов праці.У зв`язку з відмовою у задоволенні основної вимоги не підлягають задоволенню і похідні вимоги про поновлення на роботі та визначення позивачці 18 навчальних годин на тиждень, а також вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
		Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
		8.           Постановою Закарпатського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 лютого 2024 року залишено без змін.
		9.           Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки звільнення позивачки з роботи відбулося на законних підставах, з дотриманням встановленого законом поряду. Позивачку було попереджено про наступну зміну істотних умов праці - зміну тижневого навантаження до запровадження цих істотних умов праці, що відповідає частині другій статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Позивачка розуміла та усвідомлювала, які саме істотні умови праці зміняться, вона мала можливість вирішити для себе питання, чи має вона намір продовжувати дію трудового договору з конкретним роботодавцем в умовах нового педагогічного навантаження. Підпункт «е» пункту 20 розділу ІV Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених Наказом Міністра освіти України 
		від 20 грудня 1993 року за № 455, на який посикається позивачка як на підставу для задоволення позовних вимог, не забороняє керівнику закладу освіти змінювати педагогічне навантаження.
		Узагальнені доводи касаційної скарги
		10.        28 жовтня 2024 року  ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасуватирішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 лютого 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
		11.        Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 04 липня 2016 року у справі № 6-59цс12, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 559/321/16,
		від 16 січня 2019 року у справі № 582/1001/15-ц, у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 601/1513/18, від 02 жовтня 2019 року 
		у справі № 752/346/18, від 30 листопада 2022 року у справі № 455/1377/18, 
		від 27 березня 2024 року у справі № 490/6668/21 (пункт 1 частини другої 
		статті 389 ЦПК України). Крім того вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах під час дії воєнного стану (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		12.        Заявниця вважає, що згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьоюстатті 32 та статтею 103 Кодексу Законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. Застосування цієї норми в межах цього спору не відповідає принципу правової визначеності та меті її впровадження законодавцем. Як наслідок застосування цієї норми призвело до безпідставного обмеження права позивачки на працю, і таке обмеження спрямоване на реалізацію наміру роботодавця звільнити її з використанням положень цього Закону. Заявниця вказує, що навчальний заклад не знаходиться у зоні бойових дій, він не піддавався жодним обстрілам чи бомбардуванню, викладання у ньому відрізняється від довоєнного виключно впровадженням правил поведінки у випадку повітряної тривоги. 
		13.        Згідно з доводами касаційної скарги, матеріали справи не містять згоди/відмови профспілкового комітету, членом якого є позивачка, на її звільнення з роботи на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України. 
		14.        Заявниця вказує, що звільнення педагогічних працівників у зв`язку із скороченням обсягу роботи може мати місце тільки в кінці навчального року. 
		15.        Також заявниця звертає увагу на те, що апеляційним судом не було враховано її доводи про те, що жодних кардинальних змін як у викладацькому, так і в учнівському складі Сюртівського ліцею за останні три місяці не відбулося, кількість учнів та викладачів цього закладу за цей період суттєво не змінювалося. Зазначене чітко вказує на недоведеність наявності змін в організації праці цього навчального закладу, як наслідок повноважень у керівника змінювати істотні умови праці працівників не виникло.
		16.        Також у прохальній частині касаційної скарги заявниця просить передати справу на розгляд до Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 403 ЦПК України.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		17.        Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 308/18965/23.
		18.        Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		19.        У поданому відзиві на касаційну скаргу Cюртівський ліцей Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті судових рішень. Під час вирішення спору суди дійшли об`єктивних висновків про те, що звільнення позивачки відбулося з дотримання чинного законодавства, а оскаржуваний наказ є законним та обґрунтованим. У позовній заяві та апеляційній скарзі відсутні посилання позивачки на необхідність врахування згоди виборного органу профспілкової організації, на вказані обставини позивачка вказує лише у касаційній скарзі. ОСОБА_1 не була обрана до виборних органів профспілки, на момент звільнення не входила до складу профспілкових органів. Звільнення позивачки відбулося не з вини роботодавця, а з мотивів відмови позивачки продовжити роботу у зв`язку із зміною істотних умов правці.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		20.        17 лютого 1998 року  ОСОБА_1 прийнята на роботу вчителем біології Сюртівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, що підтверджується наказом № 45-К від 17 лютого 1998 року.
		21.        10 лютого 2021 року Сюртівська ЗОШ І-ІІІ ступенів перейменована на Сюртівський ліцей Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.
		22.        08 вересня 2023 року в. о. директора Сюртівського ліцею ОСОБА_3  затвердив розподіл тижневого навантаження педагогічних працівників ліцею на 2023/2024 навчальний рік.
		23.        Згідно з цим розподілом, позивачка ОСОБА_1 викладатиме предмети «Біологія» та «Основи здоров`я» з тижневим навантаженням 9 год. + 1,0 ст. вихователя групи продовженого дня.
		24.        Відповідно до акту від 08 вересня 2023 року, у зв`язку з початком нового навчального року директор Сюртівського ліцею Сюртівської сільської ради           ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 та ОСОБА_4 разом з іншими працівниками ліцею ознайомитися з розподілом тижневого навантаження педагогічних працівників Сюртівського ліцею Сюртівської сільської ради на 2023-2024 навчальний рік та засвідчити факт ознайомлення особистим підписом. Позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ознайомились з розподілом тижневого навантаження педагогічних працівників ліцею на 2023-2024 навчальний рік, однак відмовились засвідчувати факт ознайомлення особистими підписами. В акті також зазначено, що 31 серпня 2023 року вперше відбулось загальне ознайомлення педагогічних працівників Сюртівського ліцею Сюртівської сільської ради з розподілом тижневого навантаження на 2023-2024 навчальний рік. 06 вересня 2023 року було друге ознайомлення з тарифікацією офлайн і онлайн, а 08 вересня 2023 року було третє ознайомлення з остаточною тарифікацією офлайн. 08 вересня 2023 року вчителям ОСОБА_1 та              ОСОБА_4 було надано для ознайомлення та підпису остаточний варіант розподілу тижневого навантаження. Вказаним розподілом було змінено істотні умови праці, однак ці працівники відмовилися отримувати повідомлення про зміну істотних умов праці.
		25.        Згідно з попередженням від 08 вересня 2023 року, складеним та підписаним директором ліцею, позивачка ОСОБА_1 попереджена про наступну зміну у 2023-2024 навчальному році істотних умов праці та повідомлено, що у разі відмови від роботи у нових умовах трудовий договір з останньою буде припинено з 25 вересня 2023 року за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України з виплатою, згідно зі статтею 44 КЗпП України вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку.
		26.        Відповідно до акту від 08 вересня 2023 року комісія у складі працівників ліцею засвідчила факт ознайомлення ОСОБА_1 з попередженням                         від 08 вересня 2023 року про припинення трудового договору, але вона відмовилася його підписувати.
		27.        08 вересня 2023 року наказом директора ліцею за № 102/к/тр 
		ОСОБА_1 відсторонено від виконання обов`язків у зв`язку з відмовою від підписання розподілу тижневого навантаження педагогічних працівників Сюртівського ліцею Сюртівської сільської ради на 2023-2024 рік. Строк відсторонення з 08 вересня 2023 року до дня звільнення. На час відсторонення від роботи нарахування заробітної плати та відповідні фінансові зобов`язання щодо відсторонених працівників не здійснюються.
		28.        Попередженням від 20 вересня 2023 року директор ліцею попередив позивачку про наступну зміну істотних умов праці з 2023-2024 навчального року. У попередженні також зазначено, що у разі відмови від роботи в нових умовах трудовий договір з ОСОБА_1 буде припинено з 05 жовтня 2023 року за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України.
		29.        Актом про відмову від підписання попередження про звільнення 
		від 20 вересня 2023 року підтверджено факт ознайомлення позивачки з вказаним попередженням.
		30.        05 жовтня 2023 року наказом директора Сюртівського ліцею Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за № 118/к/тр 
		від 05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя біології Сюртівського ліцею Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 05 жовтня 2023 року у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КзПП України. Підстава: розподіл тижневого навантаження педагогічних працівників Сюртівського ліцею Сюртівської сільської ради на 2023/2024 навчальний рік; акт про відмову ОСОБА_1 , вчителя біології, та ОСОБА_4 , вчителя історії, та ОЗВ підписати розподіл тижневого навантаження педагогічних працівників Сюртівського ліцею Сюртівської сільської ради за 2023-2024; попередження ОСОБА_1 , вчителя біології Сюртівського ліцею Сюртівської сільської ради.
		31.        Згідно з актом від 05 жовтня 2023 року, директором ліцею та іншими працівниками засвідчено, що 05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 не з`явилася в Сюртівський ліцей для отримання трудової книжки та наказу про звільнення.
		32.        15 листопада 2023 року головним державним інспектором Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці складено акт 
		№ ЗХ/ЗК/33544/046 за результатами проведення планового заходу державного нагляду щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Сюртівського ліцею Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області. В акті констатовано, що в Управлінні відсутні правові підстави для вжиття заходів реагування.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		33.        Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		34.        Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
		35.        Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		36.        Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		37.        Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
		38.        Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
		39.        Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		40.        Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		41.        Згідно з пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці.
		42.        Відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
		43.        З аналізу норм частини третьої статті 32 КЗпП України слідує, що у разі, коли роботодавець лише за умов зміни в організації виробництва та праці планує змінити систему та розмір оплати праці, пільг, режиму роботи, встановити або скасувати неповний робочий час, суміщення професій, зміну розрядів або найменування посад, він має попередити працівника про це не пізніше, ніж за два місяці. Попереджаючи працівника про таку зміну істотних умов праці, роботодавець має чітко зазначити, які саме істотні умови праці зміняться, оскільки саме конкретизація змін істотних умов праці у попередженні дає змогу працівнику свідомо вирішити для себе питання, чи має він намір продовжувати дію трудового договору з конкретним працедавцем.
		44.        Статтею 103 КЗпП України передбачено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їх запровадження або зміни.
		45.        Попередження - це пропозиція працівникові продовжувати роботу після того, як власник з додержанням встановленого строку змінить істотні умови праці. Працівник може цю пропозицію прийняти і продовжувати роботу при змінених істотних умовах праці, а може відмовитися від продовження роботи у зв`язку із змінами істотних умов праці.
		46.        Частиною четвертою статті 32 КЗпП України передбачено, що у випадку, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
		47.        Припинення трудового договору за пунктом 6 статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці, які не супроводжуються скороченням чисельності чи штату працівників.
		48.        Зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.
		49.        Зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна зміні в організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників, звільнення у зв`язку з чим може мати місце на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.
		50.        Тобто при зміні істотних умов праці, посада, яку обіймає працівник, залишається у штатному розписі, але змінюються умови трудового договору - система та розмір оплати праці, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад без зміни трудової функції, тощо, тобто зміни, які ведуть до звуження чи розширення трудової функції працівника за укладеним з ним трудовим договором, дія якого продовжується.
		51.        Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 22 травня  2019 року у справі № 601/1513/18 (провадження № 61-2741св19), від 02 жовтня 2019 року у справі № 752/346/18 (провадження № 61-13072св19), 25 січня 
		2023 року у справа № 455/1378/18 (провадження № 61-7964св22).
		52.        Пунктом 1 частини третьої статті 24 Закону України «Про повну загальну освіту» визначено, що педагогічна діяльність вчителя включає діяльність у межах його педагогічного навантаження, норма якого на одну тарифну ставку становить 18 навчальних годин на тиждень.
		53.        Відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України «Про повну загальну освіту» розподіл педагогічного навантаження у закладі освіти затверджується його керівником відповідно до вимог законодавства.
		54.        Педагогічне навантаження педагогічного працівника закладу освіти обсягом менше норми, передбаченої цією статтею, встановлюється за його письмовою згодою.
		55.        Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), що передбачається навчальним планом закладу освіти, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства про працю.
		56.        У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 559/321/16 (провадження № 14-367цс18) зазначено, що зменшення педагогічного навантаження тягне за собою зміну режиму роботи вчителя, і як внаслідок - відповідне зменшення заробітної плати, що в силу вимог пункту 3 статті 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці.
		57.        У справі, яка переглядається, встановлено, що наказом директора ліцею 
		від 05 вересня 2022 року за № 96 затверджено педагогічне навантаження вчителів на 2022-2023 навчальний рік між педагогічними працівниками школи. ОСОБА_1 було встановлено 22 години тижневого навантаження.
		58.        Згідно з розподілом тижневого навантаження педагогічних працівників Сюртівського ліцею Сюртівської сільської ради на 2023-2024 навчальний рік, затвердженого в. о. директора ліцею Імре Ю. 08 вересня 2023 року та погодженого головою профкому ОСОБА_5 08 вересня 2023 року, тижневе навантаження ОСОБА_1 становить 9 год. + 1,0 ст. вихователя ГПД.
		59.        Наявні 20 годин біології (10 год. в українських класах та 10 годин в угорськомовних класах) були розподілені між трьома вчителями біології наступним чином: 10 годин в угорськомовних класах виділено ОСОБА_6 , яка на найвищому рівні серед вчителів біології володіє угорською мовою; 
		6 годин в україномовних класах виділено ОСОБА_1 та 4 години - ОСОБА_7 . Щодо уроків хімії, які були виділені ОСОБА_1 у попередній тарифікації, їх виділено новопризначеній вчительці хімії ОСОБА_8 , яка має рівно 18 годин, що є максимальною кількістю годин з цього предмету. Оскільки ОСОБА_1 прийнята на роботу як вчитель біології, першочергово має бути навантажена такими уроками саме вчитель хімії. Вільних годин з хімії не було. На початок 2023-2024 навчального року були наявні 5 вчителів, які мають освіту «Біолог», «Вчитель біології і хімії»: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 . 05 вересня 2023 року ОСОБА_7 була призначена вчителем біології, а ОСОБА_8 вчителем хімії. Таким чином кількісний склад вчителів не змінився, але змінився їх якісний склад.
		60.        Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		61.        Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
		62.        Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
		63.        Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, перевіривши доводи сторін спору та подані ними докази, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність роботодавцем законності підстав для звільнення позивачки за пунктом 6 частини першої  статті 36 КЗпП України, оскільки було встановлено, що у Сюртівському ліцеї Сюртівської сільської ради дійсно відбувся перерозподіл тижневого навантаження працівників, а отже відбулися зміни істотних умов праці, про які позивачку було повідомлено відповідно до вимог статті 32 КЗпП України, проте від продовження роботи у змінених умовах праці при зменшеному навантаженні вона відмовилася.
		64.        Відповідно до частини другої статті 3 Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьоюстатті 32 та статтею 103 КЗпП України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.
		65.        Судами попередніх інстанцій встановлено, що про зміну істотних умов праці на 2023-2024 навчальний рік позивачку було попереджено 08 вересня  2023 року, а також 20 вересня 2023 року. Вона не надала згоди на продовження роботи при змінених істотних умовах праці при зменшеному педагогічному навантаженні. Під час вирішення спору не було встановлено порушення роботодавцем процедури попередження (08 вересня 2023 року) позивачки та звільнення (05 жовтня 2023 року) із займаної посади, роботодавцем було дотримано вимоги статті 32 КЗпП України, з урахуванням приписів статті 3 Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». 
		66.        За наявності підстав для звільнення позивачки за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні похідних позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. 
		67.        В акті № ЗХ/ЗК/33544/046, складеному 15 листопада 2023 року Західним міжрегіональним управління державної служби з питань праці, за результатами проведення планового заходу державного нагляду щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Сюртівського ліцею Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, не встановлено порушення вимог трудового законодавства під час звільнення позивачки, враховано факт призначення на посаду вчительки хімії ОСОБА_8 , яка має рівно 18 годин хімії, звернуто увагу, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу як вчитель біології, а тому вона не може претендувати на уроки хімії.
		68.        Слід також зазначити, що при зверненні до суду з цим позовом позивачка не обґрунтовувала свої вимоги відсутністю згоди/відмови профспілкового комітету на її звільнення з роботи на підставі пункту 6 частини першої 
		статті 36 КЗпП України. Доводи апеляційної скарги також не містять таких аргументів.
		69.        Слід звернути увагу, що у період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів (частина друга  статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
		70.        Позивачка не надала доказів, що вона була обрана до виборних органів профспілки, на момент звільнення входила до складу профспілкових органів.
		71.        Верховний Суд звертає увагу на те, що звільнення працівника на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України є окремою самостійною підставою для припинення трудового договору, зумовленою відсутністю взаємного волевиявлення його сторін, недосягненням згоди щодо продовження дії трудового договору (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 761/11887/15-ц).
		72.        Доводи позивачки на правильність висновків судів попередніх інстанцій не впливають.
		73.        Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
		74.        Колегія суддів, надаючи оцінку судовим рішенням на предмет їх законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди, за встановлених у цій справі обставин, правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли цілком обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
		75.        Висновки судів першої та апеляційної інстанції, з урахуванням обставин цієї справи, не суперечать висновкам Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які заявниця послалася в обґрунтування доводів касаційної скарги.
		76.        Також заявницею не наведено обґрунтованих підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 403 ЦПК України, і таких підстав об`єктивно не знаходить Верховний Суд.
		77.        Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.            Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2.            Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 
		від 02 лютого 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду  
		від 17 вересня 2024 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                  Є. В. Синельников  Судді        О. В. Білоконь          О. М. Осіян           Н. Ю. Сакара           В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...