Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/36941/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2024.
Дата набрання законної сили: 18.12.2024
Номер судового провадження: 61-7183ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		 
		18 грудня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 761/36941/20-ц
		провадження № 61-7183св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),                       Тітова М. Ю., 
		 
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» Караченцев Артем Юрійович, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва                          від 06 серпня 2021 року у складі судді Рибака М. А., постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року і на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В.,                               Кулікової С. В., Музичко С. Г. та касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 серпня 2021 року та на постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада                        2022 року,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.    Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» Караченцева А. Ю. (далі - уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк»), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заробітної плати (далі - Фонд) про зобов`язання видати трудову книжку та стягнення заробітної плати, а саме: заборгованості із заробітної плати в сумі 525 000,00 грн, вихідної допомоги при звільненні в сумі 45 000,00 грн, компенсації за невикористану щорічну відпустку в сумі 17 045,45 грн, компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку в сумі 5 454,54 грн.
		 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 лютого 2016 року між нею і ПАТ «Укрінбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Укрінбанк» укладено строковий трудовий договір № 23, відповідно до якого вона прийнята на роботу на посаду начальника відділу розрахунків з персоналом управління бухгалтерського обліку та звітності департаменту процедури виведення банку з ринку. 
		 
		Відповідно до умов договору строк його дії визначено з 08 лютого 2016 року до 24 березня 2016 року, розмір посадового окладу встановлено 12 500,00 грн.
		 
		23 березня 2016 року між сторонами укладено додаткову угоду до трудового договору від 08 лютого 2016 року, відповідно до якої внесено зміни до пункту 1.4 договору, а саме: змінено назву посади позивача - начальник відділу розрахунків з персоналом управління бухгалтерського обліку та звітності; до пункту 4.1 договору - встановлено посадовий оклад позивача на рівні 15 000,00 грн; до пункту 6.2.1 договору - продовжено термін дії трудового договору до 31 серпня 2016 року.
		 
		Наказом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» Білої І. В.                            від 13 липня 2016 року № 271-к «Про оголошення простою» запроваджено та оголошено працівникам ПАТ «Укрінбанк» простій до моменту настання однієї з двох зазначених подій з оплатою двох третин тарифної ставки встановленого посадового окладу на період простою.
		Після закінчення визначеного в строковому договорі строку, а саме 31 серпня 2016 року, її із займаної посади не звільнили, у зв`язку з чим вона продовжила виконувати свої трудові обов`язки, що, відповідно, вказує на те, що трудові відносини фактично продовжились, а договір згідно зі статтею 39-1 КЗпП України став безстроковим. Саме після оголошення простою Фонд не виплачував позивачеві щомісячну заробітну плату в розмірі 2/3 від її окладу (за період простою), тобто 10 000,00 грн щомісяця (2/3 від ставки 15 000,00 згідно з наказом та статтею 113 КЗпП України).
		 
		У зв`язку з невиплатою заробітної плати з липня 2016 року вона 24 листопада 2016 року звернулася до роботодавця уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» із заявою про звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України, отримання наказу про звільнення та трудової книжки, а також виплати відповідних сум грошових коштів, належних до виплати при звільненні.
		 
		Разом з тим позивачу жодної відповіді не надійшло, та, всупереч вимогам трудового законодавства позивачу не було видано копії наказу про звільнення згідно з частиною третьою статті 38 КЗпП України, не передано трудової книжки та, відповідно, не виплачено боргу із заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористану щорічну відпустку та за додаткову відпустку (як одинокій матері).
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 серпня 2021 рокупозов задоволено частково. 
		 
		Зобов`язано Фонд та уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» Караченцева А. Ю. надати ОСОБА_1 копію наказу про її звільнення з посади «начальник відділу розрахунків з персоналом управління бухгалтерського обліку та звітності департаменту процедури виведення банку з ринку» на підставі пункту 3 статті 38 КЗпП України з 25 листопада 2016 року та оригінал трудової книжки ОСОБА_1 із записом про її звільнення з посади «начальник відділу розрахунків з персоналом управління бухгалтерського обліку та звітності департаменту процедури виведення банку з ринку» на підставі пункту 3 статті 38 КЗпП України з 25 листопада 2016 року.
		 
		Стягнено з Фонду на користь ОСОБА_1 заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 464 651,16 грн, вихідну допомогу при звільненні в сумі 45 000,00 грн, компенсацію за невикористану щорічну відпустку в сумі 17 045,45 грн, компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку в сумі 5 454,54 грн, з подальшим вирахуванням із цих сум податків, зборів і обов`язкових платежів.
		 
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		 
		Стягнено з Фонду на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн.
		 
		Стягнено з Фонду на користь Державного бюджету України 5 321,51 грн судового збору.
		 
		Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що відповідачі не виплачували позивачу заробітної плати, починаючи з 13 липня 2016 року. Не було виплачено заборгованість і після подання позивачем заяви про звільнення 24 листопада 2016 року, як і не було виплачено відповідної суми коштів і до часу розгляду справи судом.
		 
		Стягуючи середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 464 644,89 грн, суд першої інстанції виходив із того, що сума середньоденного заробітку позивача становить 454,54 грн, а період затримки становить 999 днів.
		 
		Крім того, суд встановив необхідність стягнення на користь позивача вихідної допомоги при звільненні в розмірі трьох окладів позивача (15 000 грн), розмір якої відповідно становить 45 000 грн, з подальшим вирахуванням із цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів, оскільки роботодавець порушив вимоги трудового законодавства. Також суд встановив необхідність стягнення на користь позивача компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки (25 днів), розмір якої становить 17 045,45 грн, та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки у розмірі 5 454,54 грн.
		 
		Разом з тим суд першої інстанції вважав, що належними відповідачами у справі є Фонд та уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк».
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Рішення суду оскаржив Фонд, не погодившись із висновками суду в частині, що Фонд є належним відповідачем в цій справі.
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 серпня 2021 року в частині позовних вимог до Фонду та в частині розподілу судових витрат скасовано. 
		 
		Зобов`язано уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» Караченцева А. Ю. надати позивачу ОСОБА_1 копію наказу про її звільнення з посади «начальник відділу розрахунків з персоналом управління бухгалтерського обліку та звітності департаменту процедури виведення банку з ринку» на підставі пункту 3 статті 38 КЗпП України з 25 листопада 2016 року та оригінал трудової книжки ОСОБА_1 із записом про її звільнення з цієї посади з 25 листопада 2016 року.
		 
		Стягнено з уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» на користь ОСОБА_1 заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 464 651,16 грн, вихідну допомогу при звільненні в сумі 45 000,00 грн, компенсацію за невикористану щорічну відпустку в                     сумі 17 045,45 грн, компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку в сумі 5 454,54 грн, з подальшим вирахуванням із цих сум податків, зборів і обов`язкових платежів.
		 
		Стягнено з уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» Караченцева А. Ю. на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.
		 
		Стягнено з уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» Караченцева А. Ю. на користь держави судовий збір у розмірі 5 321,51 грн.
		 
		В іншій частині рішення суду залишено без змін.
		 
		Виходячи з меж доводів апеляційної скарги, апеляційний суд не перевіряв правильність висновків суду першої інстанції в частині вирішення спору по суті.
		 
		Апеляційний суд вважав, що доводи апеляційної скарги про те, що безпосередньо між позивачем і Фондом немає трудових відносин, а тому Фонд не є належним відповідачем у цій справі, є обґрунтованими, на підставі чого скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до Фонду. 
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року заяву                          ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року задоволено.
		 
		Виправлено описку в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року, викладено четвертий абзац резолютивної частини постанови в такій редакції: 
		 
		«Стягнути з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Укрінбанк» Караченцева Артема Юрійовича на користь ОСОБА_1 заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 464 651,16 грн, з подальшим вирахуванням із цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів, вихідну допомогу при звільненні в сумі 45 000,00 грн, з подальшим вирахуванням із цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів, компенсацію за невикористану щорічну відпустку в сумі 17 045,45 грн, з подальшим вирахуванням із цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів; компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку в сумі 5 454,54 грн, з подальшим вирахуванням із цієї суми податків, зборів і обов`язкових платежів.».
		 
		Короткий зміст вимог касаційних скарг
		15 травня 2023 року уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і прийняти нове рішення про відмову в позові в частині задоволених вимог до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк». 
		19 травня 2023 року Фонд засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і прийняти нове рішення про відмову в позові в частині задоволених вимог.
		Аргументи учасників справи
		Доводи осіб, які подали касаційні скарги
		У касаційній скарзі уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк»                               з ринку просить суд скасувати вказані судові рішення та, посилаючись на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження, зазначає, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року в справі № 308/8430/10,                           від 22 серпня 2018 року в справі № 559/1777/15-ц, від 28 листопада 2018 року в справі № 383/2/17, від 12 грудня 2018 року в справі № 591/1272/18, від 14 вересня 2022 року в справі № 760/22944/15, від 21 листопада 2018 року в справі                                     № 757/43355/16, від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року в справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року в справі                                  № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц, від 12 грудня                       2018 року в справі № 570/3439/16-ц, від 30 січня 2019 року в справі                                            № 552/6381/17, від 13 березня 2019 року в справі № 757/39920/15-ц,                                           від 27 березня 2019 року в справі № 520/17304/15-ц, від 12 вересня 2018 року в справі № 753/16193/16-ц, від 31 жовтня 2018 року в справі № 761/27037/17-ц,                        від 11 листопада 2020 року в справі № 686/27915/18, від 30 квітня 2020 року в справі № 756/13104/16-ц, від 26 червня 2019 року в справі № 716/9584/15-ц, від 24 січня 2022 року в справі № 236/985/19-ц; справу розглянуто за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату та час судового засідання; суд не дослідив зібрані в справі докази.
		 
		У касаційній скарзі Фонд просить суд скасувати оскаржені судові рішення на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі  № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року в справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року в справі № 127/93/17-ц,                         від 12 грудня 2018 року в справах № 570/3439/16-ц, № 372/51-16ц, від 17 квітня      2018 року в справі № 523/9076/16-ц, від 09 червня 2021 року в справі                                         № 761/13839/19, від 22 серпня 2018 року в справі № 559/1777/15-ц,                                         від 28 листопада 2018 року в справі № 383/2/17, від 12 грудня 2018 року в справі № 591/1272/18, від 16 червня 2020 року в справі № 910/22513/17. 
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У липні та жовтні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзиви на касаційні скарги, у яких посилалася на те, що рішення судів є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає. 
		 
		Позиція Верховного Суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суд встановив, що 08 лютого 2016 року між   ОСОБА_1 і ПАТ «Укрінбанк» в особі уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Укрінбанк» укладено строковий трудовий договір № 23, відповідно до якого позивач була прийнята на роботу на посаду начальника відділу розрахунків з персоналом управління бухгалтерського обліку та звітності департаменту процедури виведення банку з ринку.
		Строк дії договору з 08 лютого 2016 року до 24 березня 2016 року (пункт 1.5 договору).
		Згідно з пунктом 4.1 договору розмір посадового окладу становить 12 500,00 грн.
		23 березня 2016 року між сторонами укладено додаткову угоду до трудового договору від 08 лютого 2016 року, відповідно до якої, змінено назву посади ОСОБА_1 - «начальник відділу розрахунків з персоналом Управління бухгалтерського обліку та звітності»; встановлено посадовий оклад позивача на рівні 15 000,00 грн; продовжено термін дії трудового договору до 31 серпня                     2016 року.
		Наказом уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Укрінбанк» Білої І. В. від 13 липня 2016 року № 271-к «Про оголошення простою» запроваджено та оголошено працівникам ПАТ «Укрінбанк» простій до моменту настання однієї з двох зазначених подій з оплатою двох третин тарифної ставки встановленого посадового окладу на період простою (частина перша статті 113 КЗпП України), а саме до моменту: а) оскарження будь-яким із відповідачів постановлених у справі № 826/5325/16 рішень в касаційному порядку та за результатами такого касаційного перегляду Вищим адміністративним судом України відповідного рішення у вказаній справі; б) погодження Національним банком України нових керівників ПАТ «Укрінбанк».
		24 листопада 2016 року ОСОБА_1 подала Фонду та уповноваженій особі Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Укрінбанк» заяву про звільнення з займаної посади з 25 листопада 2016 року, згідно з частиною третьою статті 38 КЗпП України, у зв`язку з порушенням законодавства про працю України, а саме невиплати заробітної плати з 13 липня 2016 року.
		Листом від 22 грудня 2016 року № 21-036-47786/16 Фонд повідомив, що заява                     від 24 листопада 2016 року передана на розгляд уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» Оберемку Р. А.
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається у судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 серпня 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Укрінбанк», Фонду про стягнення заробітної плати та зобов`язання видати трудову книжку призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні                             на 21 вересня 2022 року о 12 год 30 хв. У судове засідання викликано учасників судового процесу та їх представників. 
		 
		21 вересня 2022 року справу відкладено на 05 жовтня 2022 року. 
		 
		05 жовтня 2022 року згідно з довідкою Київського апеляційного суду справу знято з розгляду у зв`язку із перебуванням судді Музичко С .Г. у відпустці. Розгляд справи відкладено на 02 листопада 2022 року.
		 
		02 листопада 2022 року справу відкладено на 23 листопада 2022 року.
		 
		Доказів надсилання апеляційним судом поштової кореспонденції уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» рекомендованим листом з повідомленням про вручення матеріали справи не містять.
		 
		Особи, які беруть участь у справі, згідно зі статтею 43 ЦПК України мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
		 
		Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання (частини перша, третя та п`ята статті 128 ЦПК України).
		 
		Згідно з пунктом 1 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
		 
		Із матеріалів справи відомо, що адресою для листування уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» зазначено: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17 (адреса, вказана в позовній заяві, апеляційній та касаційній скаргах).
		 
		Апеляційний суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки (частина перша статті 372 ЦПК України).
		 
		Відомостей про те, що уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» була належним чином повідомлена судом апеляційної інстанції про дату, час і місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в матеріалах справи немає.
		 
		Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
		 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції порушив право уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» знати про час і місце судового засідання (частина перша статті 8 ЦПК України), що є порушенням права на доступ до правосуддя.
		 
		Апеляційний суд, всупереч пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України розглянув справу за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, про що він зазначає у касаційній скарзі.
		 
		У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційні скарги необхідно задовольнити частково, оскаржене рішення апеляційного суду та ухвалу апеляційного суду про виправлення описки на підставі пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Оскільки справа передається на новий розгляд, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційні скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення з ринку Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                   М. Є. Червинська
		Судді:                                                                             А. Ю. Зайцев
		                                                                                      Є. В. Коротенко
		                                                                                       В. М. Коротун
		М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...