Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/5592/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2024.
Дата набрання законної сили: 19.12.2024
Номер судового провадження: 51-4750км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023080010000051

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 грудня 2024 року
		м. Київ
		справа № 334/5592/23
		провадження № 51-4750км24
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                    ОСОБА_1 ,
		суддів                                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора                                        ОСОБА_5 ,
		захисника                                        ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2024 року, постановлені стосовно
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Переможного Якимівського району Запорізької області, жителя АДРЕСА_1 ,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини  
		За вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, та на підставі статті 54 КК позбавлено спеціального звання - «старший сержант поліції».
		Згідно з вироком ОСОБА_7 , будучи громадянином України, перебуваючи на посаді помічника чергової частини відділу поліції № 1 Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території смт. Якимівки Мелітопольського району Запорізької області та інших населених пунктів Запорізької області, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації рф та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Запорізької області та, зокрема, смт. Якимівки Мелітопольського району системи органів державної влади рф, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади, в порушення вимог статті 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в період часу приблизно з 08 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року (більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), в період проведення військових дій на території Запорізької області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф, після чого виконував вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф, здійснював чергування у незаконно створеному «правоохоронному органі», виконував завдання незаконної влади з патрулювання на території Якимівської ОТГ Мелітопольського району Запорізької області, незаконно проводив огляд на стан сп`яніння водіїв транспортних засобів, розшукував та доставляв до незаконно створеного «правоохоронного органу» осіб, які не підтримували та чинили спротив незаконній владі, усвідомлюючи, що в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		Так, ОСОБА_7 з власної ініціативи добровільно розпочав «службу» в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф, а саме у незаконно створеному органі - «народній міліції смт. Якимівки», а в подальшому у незаконно створеному «правоохоронному органі» так званому «Отделе полиции №3 (дислокации пгт. Акимовка) УВД по г. Мелитополю и Мелитопольскому району ГУВД в Запорожской области», завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		Таким чином, ОСОБА_7 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду та почав проходити службу в незаконно створеному окупаційною владою «правоохоронному органі».
		Своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 111 КК - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
		Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2024 року вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2024 року залишено без змін.
		Вимоги, викладені у касаційній скарзі, і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2024 року, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність прокурор убачає у призначенні судом першої інстанції ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна, тоді як санкція частини 2 статті 111 КК передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, що у свою чергу потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		Істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, на переконання прокурора, полягає у тому, що суд першої інстанції, в порушення вимог частини 3 статті 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), не навів мотивів призначення ОСОБА_7 покарання, не передбаченого санкцією частини 2 статті 111 КК, а суд апеляційної інстанції, в порушення вимог статті 419 КПК не надав належної оцінки всім доводам апеляційної скарги прокурора.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу з підстав, наведених у ній. 
		Захисник покладався на розсуд Суду.
		Відповідно до вимог статті 323 КПК, ОСОБА_7 був повідомлений про касаційний розгляд шляхом опублікування повідомлення в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному сайті Верховного Суду, однак, в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає касаційному розгляду.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, думку учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
		Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. 
		В касаційному порядку не оспорюються висновки суду про доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій  ОСОБА_7 , проте прокурором ставиться питання про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання. 
		За наслідками судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 КК, суд першої інстанції постановив вирок, яким визнав   ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 КК, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, та на підставі статті 54 КК позбавив його спеціального звання - «старший сержант поліції».
		Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2024 року вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2024 року залишено без змін.
		Колегія суддів вважає слушними доводи касаційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		Відповідно до статті 438 КПК підставою для скасування судового рішення є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		Згідно зі статтею 413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є, поміж іншого, незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
		Так, санкція частини 2 статті 111 КК передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна. 
		Призначаючи ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років, суд першої інстанції жодним чином не мотивував рішення щодо призначення покарання нижче від найнижчої межі передбаченої санкцією статті (санкцією частини статті). 
		Отже, призначене судом покарання на строк 12 років є очевидним порушенням вимог закону України про кримінальну відповідальність.
		Як визначено у статті 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Проте вказаним вимогам не відповідає вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2024 року та ухвала Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2024 року.
		Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а судові рішення скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та постановити законне, обґрунтоване судове рішення. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
		у х в а л и в:
		Касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури задовольнити.
		Вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2024 року стосовно  ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		С у д д і:
		 
		ОСОБА_1                                           ОСОБА_2                         ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...