Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/32122/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2024.
Дата набрання законної сили: 18.12.2024
Номер судового провадження: 14-141цс24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		18 грудня 2024 року
		місто Київ
		 
		справа № 686/32122/23
		провадження № 14-141цс24
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Погрібного С. О.,
		суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
		перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість», Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди
		за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 квітня 2024 року, ухвалену колегією суддів у складі Янчук Т. О., Грох Л. М., Ярмолюка О. І.,
		УСТАНОВИЛА:
		І. ФАБУЛА СПРАВИ
		Стислий виклад позиції позивача
		1.                  ОСОБА_1 у грудні 2023 року звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» 
		(далі - АТ «Укроборонпром»), Державного підприємства «Новатор» 
		(далі - ДП «Новатор»), в якому просив:
		- визнати незаконним та скасувати наказ АТ «Укроборонпром» від 08 листопада 2023 року № 514-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
		- визнати незаконним та скасувати наказ АТ «Укроборонпром» від 20 листопада 2023 року № 522-к «Про внесення змін до наказу від 08.11.2023 № 514-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
		- визнати незаконним та скасувати наказ ДП «Новатор» від 20 листопада 2023 року № 823впрп «Про звільнення ОСОБА_1 »;
		- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора ДП «Новатор» з 20 листопада 2023 року;
		- стягнути з АТ «Укроборонпром» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 листопада 2023 року до набрання рішенням законної сили, відшкодувати моральну шкоду за незаконне звільнення у розмірі, визначеному судовою експертизою.
		2.                 Позивач обґрунтовував пред`явлений позов тим, що 15 березня 2019 року він уклав з АТ «Укроборонпром» контракт № 5к/19 про призначення його на посаду директора ДП «Новатор», термін дії якого продовжувався до 31 грудня 2022 року. Ураховуючи, що після закінчення дії контракту трудові відносини із ним не були припинені, контракт продовжив дію на невизначений строк.
		3.                 АТ «Укроборонпром» видало наказ від 09 жовтня 2023 року № 132-к, згідно з яким позивача відсторонили від виконання повноважень директора ДП «Новатор» з 09 жовтня до 08 листопада 2023 року без збереження заробітної плати.
		4.                 Позивач зазначив, що його звільнили через скасування в Управлінні служби безпеки України у Хмельницькій області (далі - УСБУ у Хмельницькій області) допуску до державної таємниці (таке скасування є предметом оскарження в адміністративному суді), про яке його не повідомили.
		5.                 Звільняючи позивача з посади, йому не запропонували інші вакантні посади, які не вимагають допуску до державної таємниці. Тому є підстави поновити його на посаді згідно зі статтею 235 Кодексу законів про працю України 
		(далі - КЗпП України).
		Стислий виклад змісту ухвали суду першої інстанції
		6.                 Ухвалою від 07 березня 2024 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» (далі - ТОВ «Новатор») про процесуальне правонаступництво та залучив до участі у справі ТОВ «Новатор» як правонаступника ДП «Новатор».
		7.                 Суд закрив провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
		8.                 Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що цей позов ОСОБА_1 до АТ «Укроборонпром» та ДП «Новатор» стосується спору, пов`язаного з управлінням юридичною особою, та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки визначальними у правовідносинах, що виникли у цій справі, є корпоративні відносини, тобто пов`язані з управлінням товариством. Тож такий позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
		Стислий виклад змісту постанови суду апеляційної інстанції
		9.                 Постановою від 16 квітня 2024 року Хмельницький апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасував ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 березня 2024 року, справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		10.            Апеляційний суд зауважив, що з огляду на те, що ОСОБА_1 оскаржує своє звільнення з посади директора ДП «Новатор» на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України, а не відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 цього Кодексу, спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
		ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		11.            АТ «Укроборонпром» 02 травня 2024 року із застосуванням системи «Електронний суд» направило до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 квітня 2024 року, залишити в силі ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 березня 2024 року.
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		12.            Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження судового рішення визначив те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22, у постановах Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 482/133/22, від 24 жовтня 2023 року у справі № 753/9585/22, за змістом яких спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, тому такий спір пов`язаний з управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду.
		13.            Також заявник у касаційній скарзі зазначив, що, видаючи наказ про призначення на посаду / звільнення з посади керівників підприємств, АТ «Укроборонпром» виконує повноваження уповноваженого суб`єкта управління об`єктами державної власності. Тож суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що спір потрібно розглядати за правилами господарського судочинства, оскільки такий пов`язаний із діяльністю юридичної особи та управлінням нею. Ці корпоративні відносини є визначальними у спорі.
		Обставини, встановлені в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
		14.            Відповідно до пунктів 7.2, 8 Статуту ДП «Новатор» управління підприємством здійснює його керівник (директор), підзвітний АТ «Укроборонпром», яке відповідно до покладених на нього завдань, зокрема й призначає на посаду та звільняє з посади керівника підприємства, укладає і розриває з керівником підприємства контракт, здійснює контроль за додержанням вимог контракту.
		15.            Згідно із Законом України від 13 липня 2021 року № 1630-IX «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021 року № 1595-р «Про погодження перетворення державних підприємств в акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю», наказами Державного концерну «Укроборонпром» від 13 липня 2021 року № 272 «Про перетворення підприємств - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та від 19 жовтня 2022 року № 423 «Про створення комісії з реорганізації та комісії з інвентаризації Державного підприємства «Новатор» (зі змінами), рішенням Наглядової ради АТ «Укроборонпром» від 25 січня 2024 року, оформленого протоколом № 2, наказом АТ «Укроборонпром» від 08 лютого 2024 року № 75, ДП «Новатор» шляхом реорганізації перетворене на ТОВ «Новатор», реєстрація якого відбулася 13 лютого 2024 року.
		16.            Відповідно до пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України наказом від 08 листопада 2023 року № 514-к «Про звільнення ОСОБА_1 » АТ «Укроборонпром» звільнило ОСОБА_1 з роботи з посади директора ДП «Новатор» у зв`язку зі скасуванням доступу до державної таємниці з 08 листопада 2023 року.
		17.            Наказом від 20 листопада 2023 року № 522-к «Про внесення змін до наказу від 08.11.2023 № 514-к «Про звільнення ОСОБА_1 » АТ «Укроборонпром» на підставі листка непрацездатності ОСОБА_1 змінило дату його звільнення з 08 на 20 листопада 2023 року.
		ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
		18.            Ухвалою від 22 травня 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Укроборонпром», а ухвалою від 09 серпня 2024 року призначив цю справу до судового розгляду.
		19.            Ухвалою від 04 вересня 2024 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для формування висновку щодо юрисдикції суду у справі за позовом із вимогами про скасування наказів акціонерного товариства, єдиним акціонером якого є держава, про звільнення виконавчого органу (директора) підприємства, яке входить до сфери управління цього акціонерного товариства, через скасування доступу до державної таємниці (пункт 2 частини першої статті 40 КЗпП України), про скасування наказу цього підприємства, виданого на підставі зазначених наказів акціонерного товариства, а також про поновлення позивача на посаді директора (відновлення повноважень виконавчого органу) відповідного підприємства (товариства з обмеженою відповідальністю).
		Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		20.            Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду навела такі міркування.
		21.            Колегія суддів зазначила, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання юрисдикції суду щодо спорів про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника юридичної особи або члена її виконавчого органу, а також виплати йому належних сум під час звільнення.
		22.            Так, у постанові від 09 квітня 2019 року у справі № 916/1295/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що корпоративним є спір, зокрема, щодо управління, діяльності юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (член) такої юридичної особи.
		23.            У постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, від 08 листопада 2019 року у справі № 667/1/16, від 04 лютого 2020 року у справі № 915/540/16, від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18, від 12 січня 2021 року 
		у справі № 127/21764/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь 
		в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством.
		24.            У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року 
		у справі № 562/304/17 є висновок про те, що, обґрунтовуючи позов, позивач зазначив про недотримання вимог законодавства й установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, що є порушенням прав учасника на управління товариством, а не трудових прав керівника останнього, тому спір у цій частині є корпоративним і його потрібно вирішувати у господарських судах.
		25.            Колегія суддів звернула увагу на те, що за обставинами справи, рішення у якій переглядається, позивач був директором ДП «Новатор» (тобто виконавчим органом), яке реорганізоване у ТОВ «Новатор», призначеним та надалі звільненим АТ «Укроборонпром», єдиним акціонером якого є держава, що діяла як власник ДП «Новатор».
		26.            Підстава звільнення ОСОБА_1 з посади директора та відповідно припинення повноважень виконавчого органу ДП «Новатор» була пов`язана зі скасуванням позивачеві доступу до державної таємниці (пункт 2 частини першої статті 40 КЗпП України), а не порушення ним трудових обов`язків.
		27.            Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала, що Велика Палата Верховного Суду не викладала у своїх постановах висновки щодо юрисдикції суду для вирішення спору за обставин, коли:
		- директора підприємства (державного підприємства, яке було реорганізоване у товариство з обмеженою відповідальністю, єдиним учасником якого є держава) призначило та звільнило акціонерне товариство - АТ «Укроборонпром» (єдиним акціонером якого є держава), до сфери управління якого належить підприємство, на якому працював позивач;
		- акціонерне товариство звільнило директора підприємства на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України через скасування йому доступу до державної таємниці, а не через будь-які недоліки у його роботі (не через порушення трудових обов`язків, а з підстави, виникнення якої є наслідком дій органу влади, який скасував такий доступ).
		28.            Також колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наголосила, що АТ «Укроборонпром» ще у суді першої та апеляційної інстанцій стверджувало про належність цього спору до юрисдикції господарського суду, а в касаційній скарзі навело відповідні висновки Верховного Суду щодо юрисдикції господарських судів у подібних справах.
		29.            З огляду на зазначене, а також враховуючи те, що Велика Палата Верховного Суду не визначала юрисдикцію суду в подібних правовідносинах, на думку колегії суддів, є потреба передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України.
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		30.            Велика Палата Верховного Суду вважає, що справу потрібно повернути на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з таких підстав.
		31.            Звертаючись із цим позовом до суду, ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку зі скасуванням йому в УСБУ у Хмельницькій області допуску до державної таємниці його звільнили з посади директора ДП «Новатор» (пункт 2 частини першої статті 40 КЗпП України), тому просив визнати незаконними та скасувати накази АТ «Укроборонпром» та ДП «Новатор» про звільнення його з посади директора ДП «Новатор», поновити його на цій посаді, стягнути з АТ «Укроборонпром» середній заробіток за весь час вимушеного прогулу та відшкодувати йому моральну шкоду.
		32.            Суд першої інстанції ухвалою від 07 березня 2024 року закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, яку надалі суд апеляційної інстанції постановою від 16 квітня 2024 року скасував, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		33.            Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, передаючи цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вважала, що потрібно вирішити питання, яке стосується визначення предметної юрисдикції спорів за позовом із вимогами про скасування наказів акціонерного товариства, єдиним акціонером якого є держава, про звільнення виконавчого органу (директора) підприємства, яке входить до сфери управління цього акціонерного товариства, через скасування доступу до державної таємниці (пункт 2 частини першої статті 40 КЗпП України), про скасування наказу цього підприємства, виданого на підставі зазначених наказів акціонерного товариства, а також про поновлення позивача на посаді директора (відновлення повноважень виконавчого органу) відповідного підприємства.
		34.            Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 45 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» 
		(далі - Закон № 1402-VIII) Велика Палата Верховного Суду як постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду забезпечує, зокрема, у визначених законом випадках здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права. Тобто саме на Велику Палату Верховного Суду покладено обов`язок висловлення правових позицій, зокрема, щодо юрисдикційності спорів.
		35.            За правилами частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
		36.            Отже, зміст частини шостої статті 403 ЦПК України дає підстави виснувати, що суд повинен установити одночасну наявність таких фактів: учасник заявляв про порушення правил юрисдикції у судах попередніх інстанцій; посилався на судові рішення Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду, який розглянув справу з подібними правовідносинами в іншій юрисдикції; Велика Палата Верховного Суду не викладала правових висновків щодо визначення юрисдикції у подібних правовідносинах.
		37.            Справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України лише за одночасної відсутності всіх трьох зазначених у цій частині умов. Якщо наявний хоча б один з них, справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		38.            Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала цей підхід під час вирішення питання щодо наявності підстав для передачі справи на її розгляд, зокрема, в ухвалах від 24 грудня 2020 року у справі № 488/2810/19, від 02 березня 2021 року у справі № 361/3865/19, від 31 серпня 2021 року у справі № 761/3726/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 922/3322/20, від 22 вересня 2021 року 
		у справі № 335/6684/19 (пункт 9), від 29 вересня 2021 року у справі № 760/10469/20, від 06 жовтня 2021 року у справі № 757/40434/20, від 30 листопада 2021 року 
		у справі № 758/169/21 та інших.
		39.            Щодо першої умови, то Велика Палата Верховного Суду врахувала той факт, що АТ «Укроборонпром» заявляло про порушення правил юрисдикції у судах попередніх інстанцій.
		40.            Щодо другої умови, то АТ «Укроборонпром» у касаційній скарзі послалося на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року 
		у справі № 448/362/22 та постанови Верховного Суду від 05 квітня 2023 року 
		у справі № 482/133/22, від 24 жовтня 2023 року у справі № 753/9585/22, у яких зроблено висновки про належність до господарської юрисдикції спорів, які, на думку заявника, є подібними.
		41.            Відповідно до пунктів 25-27, 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) для цілей застосування приписів процесуальних законів подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
		42.            Серед цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
		43.            Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, потрібним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт.
		44.            На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які 
		є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність потрібно також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
		45.            Так, у справі № 448/362/22 предметом позовом було визнання трудових правовідносин припиненими, у справі № 482/133/22 - визнання протиправним та скасування рішення про визнання незадовільною роботи, а у справі № 753/9585/22 Акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося з позовом про визнання недійсним контракту.
		46.            Натомість у справі, що передана до Великої Палати Верховного Суду, оскаржуються накази про звільнення з посади директора на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України. Наведене підтверджує неподібність правовідносин у цій справі та у справах, зазначених заявником у касаційній скарзі.
		47.            Додатково заявник мав зазначити судові рішення іншого касаційного суду, натомість судові рішення, на які він посилається, ухвалені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду.
		48.            Тож АТ «Укроборонпром» не обґрунтувало порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судового рішення Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову в подібних правовідносинах.
		49.            Що стосується третьої умови, то Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 вже формулювала правовий висновок щодо розмежування між цивільною та господарською юрисдикцією спорів про звільнення керівника юридичної особи. Так, Велика Палата Верховного Суду констатувала про те, що:
		- за правилами цивільного судочинства потрібно розглядати спори, в яких позивач оспорює законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України [припинення повноважень за частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу  України (далі - ЦК України)];
		- до юрисдикції господарського суду за пунктом 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України належать спори, в яких позивач, відсторонений від посади керівника юридичної особи (її виконавчого органу), або позивач, повноваження якого як керівника юридичної особи (її виконавчого органу) припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оспорює законність дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з приводу такого відсторонення або звільнення (припинення повноважень).
		50.            Такий підхід послідовно застосовувався Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13 жовтня 2020 року у справі № 683/351/16-ц та від 23 лютого 2021 року у справі № 753/17776/19.
		51.            До того ж 22 травня 2024 року Велика Палата Верховного Суду розглянула в порядку цивільного судочинства справу № 366/3222/21 за позовом  ОСОБА_2  до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», Державного агентства України з управління зоною відчуження про поновлення на посаді виконувача обов`язків генерального директора державного підприємства, якого звільнено на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
		52.            Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїх постановах висновки щодо питання юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не посилається на незгоду з такими висновками Великої Палати Верховного Суду.
		53.            З огляду на брак умов, передбачених у частині шостій статті 403 ЦПК України,Велика Палата Верховного Суду не встановила підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
		Загальні висновки
		54.            Згідно із частиною шостою статті 404 ЦПК України, якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору в подібних правовідносинах, - справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
		55.            Ураховуючи те, що наявні два випадки, передбачені частиною шостою статті 403 ЦПК України, які унеможливлюють передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини шостої статті 404 ЦПК України.
		Керуючись статтями 402-404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		Справу № 686/32122/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість», Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 квітня 2024 року - повернути на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                     С. О. Погрібний
		 
		 
		Судді                                     О. О. Банасько                                           О. В. Кривенда
		 
		                                               О. Л. Булейко                                             С. Ю. Мартєв
		 
		                                               І. А. Воробйова                                          К. М. Пільков
		 
		                                               М. І. Гриців                                                 О. В. Ступак
		 
		                                               О. А. Губська                                              І. В. Ткач
		 
		                                               Ж. М. Єленіна                                            В. Ю. Уркевич
		 
		                                               В. В. Король                                                Є. А. Усенко
		 
		С. І. Кравченко                                          Н. В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...