Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 352/1658/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2024.
Дата набрання законної сили: 18.12.2024
Номер судового провадження: 61-14285ск23

чи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суд повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суд мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, закриває провадження в ній (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23), від 30 січня 2020 року в справі № 287/167/18-ц(провадження № 14-505цс19), від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 грудня 2019 року в справі № 370/2898/16 (провадження № 14-573цс19)).
		Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник просив встановити факт, що він здійснює постійний сторонній догляд за бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитиною війни, яка за станом здоров`я та у зв`язку з похилим віком потребує сторонньої допомоги. При цьому, заявник зазначив, що цей факт має для нього юридичне значення, породжує виникнення прав та обов`язків, зокрема визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		Необхідність сторонньої допомоги за ОСОБА_2 підтверджується: висновком лікарсько-консультативної комісії поліклінічного відділу Комунального некомерційного підприємства «Лисецької лікарні» Івано-Франківського поліклінічного відділення від 17 липня 2023 року № 1242, відповідно до якого ОСОБА_2 має когнітивні порушення, внаслідок чого потребує постійного стороннього догляду, а також іншою медичною документацією, яка підтверджує наявність у останньої ряду захворювань. 
		Суди першої та апеляційної інстанцій виснували про відмову у відкритті провадження в справі за заявою ОСОБА_1 з підстав, передбачених 
		пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України, оскільки заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного стороннього догляду не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, а розглядається в позасудовому порядку уповноваженим органом, рішення якого може бути оскаржено до суду. 
		Суди послалися на Закон України від 17 січня 2019 року №2671-VIII «Про соціальні послуги», Порядок підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 
		від 01 червня 2020 року № 430, Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року №1040.
		Однак з такими висновками Верховний Суд не погоджується.
		Постанова Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі» незастосовна до вказаних правовідносин, оскільки відповідно до пункту 1 цієї постанови затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, тоді як заявник ОСОБА_1 метою встановлення вказаного факту виникнення прав та обов`язків, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», а не отримання матеріальної компенсації в порядку, передбаченому чинним законодавством.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 430 затверджено Порядок підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, відповідно до пункту 6 якого передбачено навчання фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду.
		В абзаці 6 пункту 8 зазначеної постанови для підтвердження факту здійснення догляду особами, визначеними цим пунктом, уповноважені органи перевіряють призначення таким особам щомісячної компенсації, щомісячної грошової допомоги на догляд, надбавки на догляд шляхом автоматизованого обміну електронними даними з Мінсоцполітики в порядку, встановленому Мінсоцполітики.
		Тобто позасудовий спосіб встановлення факту догляду з посиланням на вказані нормативні акти Кабінету Міністрів України можливий лише в разі отримання фізичною особою, яка здійснює такий догляд, щомісячної грошової допомоги на догляд чи надбавки на догляд.
		Необхідність встановлення вказаного факту ОСОБА_1 обґрунтував тим, що він є військовослужбовцем, який на даний час проходить військову службу, однак відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» він може бути звільнений з підстав необхідності здійснення догляду за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, за відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. 
		Однією із підстав звільнення з військової служби мобілізованих військовослужбовців під час дії воєнного стану через сімейні обставини є підстави, передбачені підпунктом г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ( в редакції закону, що діяв на час звернення до суду), це зокрема: у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
		Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції закону, що діяв на час звернення до суду) передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації  осіб, зайнятих постійним доглядом за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
		Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлений у додатку 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
		Міністерство соціальної політики України та Міністерство охорони здоров`я України надали роз`яснення щодо переліку документів, необхідних для підтвердження потреби особи у постійному догляді на звернення Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» від              30 серпня 2024 року № 5-695/24.
		Тобто чинним законодавством прямо визначено порядок дій як особи, яка здійснює догляд, так і особи, щодо якої здійснюється догляд та компетентні органи, які складають відповідні документи.
		Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення таких юридичних фактів.
		Суди першої та апеляційної інстанцій на вказане уваги не звернули та зробили помилковий висновок про відмову у відкритті провадження в справі.
		Такі висновки Верховного Суду повністю узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі 
		№ 153/247/24. 
		Закриття провадження у справі є перешкодою у доступі до правосуддя, а відтак - порушенням статті 6 Конвенції, суди не переглядали справу по суті й не встановлювали фактичних обставин справи, а Верховний Суд не наділений повноваженнями встановлювати ці обставини, досліджувати та оцінювати докази, тому справу необхідно направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі. 
		У зв`язку з наведеним з метою забезпечення завдання цивільного судочинства, а саме забезпечення справедливого розгляду справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки справа направляється до суду першої інстанції для продовження розгляду, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		Керуючись статтями 389, 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Ткалічем Денисом Владиславовичем, задовольнити.
		Ухвалу Тисменицького районного суду Івано-Франківської області 
		від 24 липня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                              І. М. Фаловська
		 
		Судді                                                                                           В. М. Ігнатенко
		 
		                                                                                                                     С. О. Карпенко
		 
		                                                                                                                     В. В. Сердюк
		 
		                                                                                                                     О. М. Ситнік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...