Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 676/3150/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; у зв’язку з іншими підставами звільнення за ініціативою роботодавця.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2024.
Дата набрання законної сили: 18.12.2024
Номер судового провадження: 61-10368ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 грудня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 676/3150/23
		провадження № 61-10368св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - Камянець-Подільська районна державна лабораторія Дерпродспоживслужби,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду 
		від 12 червня 2024 рокуу складі колегії суддів: Талалай О. І., П`єнти І. В., 
		Ярмолюка О. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		1.                 У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Камянець-Подільської районної державної лабораторії Дерпродспоживслужбипро поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
		2.                 Позовна заява мотивована тим, що вона працювала на посаді лікаря ветеринарної медицини І категорії Кам`янець-Подільської районної державної лабораторії Держпродспоживслужби на ринку міста Кам`янець-Подільський. Загальний стаж трудової діяльності становить понад 20 років. 
		3.                 На підставі наказу № 31-к від 27 березня 2023 року вона звільнена з роботи з 31 березня 2023 у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України. 
		4.                 Посилаючись на те, що роботодавець не запропонував їй вакантні посади, не запитував згоду профспілкового комітету на звільнення, не врахував, що вона мала переважне право на залишення на роботі, оскільки має більший безперервний стаж роботи в установі, самостійного виховує сина, який є особою з інвалідністю, інших працюючих членів сім`ї із самостійним заробітком немає, просила:
		- поновити її на роботі на посаді лікаря ветеринарної медицини І категорії Кам`янець-Подільської районної державної лабораторії Держпродспоживслужби на ринку міста Кам`янець-Подільський з 31 березня 2023 року;
		- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу 
		з 31 березня 2023 року до дня поновлення на роботі з розрахунку 358,22 грн середньоденної заробітної плати та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		5.                 Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2024 року у складі судді Семенюк В. В., з урахуванням ухвал цього ж суду про виправлення описок від 01 квітня 2024 року та від 02 травня 
		2024 року, позов задоволено частково.
		Поновлено ОСОБА_1 на роботі в Кам`янець-Подільській районній державній лабораторії Держпродспоживслужби на посаді лікаря ветеринарної медицини 1 категорії лабораторії ВСЕ на ринку міста Кам`янця-Подільського.
		Стягнено з Кам`янець-Подільської районної державної лабораторії Держпродспоживслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 90 271,44 грн та 1 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
		В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
		6.                 Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дійсно в Кам`янець-Подільській районній державній лабораторії Держпродспоживслужби мали місце зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення чисельності та штату працівників, проте на момент звільнення ОСОБА_1 з ініціативи роботодавця, остання одна утримувала дитину з інвалідністю, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що відповідач в порушення вимог частини другої статті 184 КЗпП України незаконно звільнив позивачку.
		7.                 Враховуючи період вимушеного прогулу з 31 березня 2023 року 
		по 18 березня 2024 року, суд дійшов висновку, що з відповідача на її користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 90 271,44 грн (252 дн х 358,22 грн)
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		8.                 Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 червня 2024 року апеляційну скаргу Кам`янець-Подільської районної державної лабораторії Держпродспоживслужби задоволено, рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
		9.                 Постанова апеляційного суду мотивована тим, що одинокою матір`ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдову, іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама. 
		10.             Позивачка не надала доказів на підтвердження своїх доводів про те, що вона є одинокою матір`ю, яка самостійно виховує та утримує дитину з інвалідністю, оскільки копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , посвідчення про інвалідність ОСОБА_2 з дитинства не можуть бути визнанні належними і достатніми доказами на підтвердження вказаної обставини.
		11.             З огляду на вказане суд дійшов висновку, що на неї не поширюються гарантії дотримання трудових прав, визначені частиною 3 статті 184 КЗпП України.
		12.             Також апеляційний суд зазначав, що про наступне звільнення ОСОБА_1 була попереджена за два місяці відповідно до вимог статті 49-2 КЗпП України, у період з 25 січня 2023 року по 01 квітня 2023 року вакантні посади були відсутні.
		13.             Враховуючи, що при вирішенні питання про скорочення посади лікаря ветеринарної медицини І категорії роботодавець дослідив питання переважного права на залишення на роботі й установив, що лікар ветеринарної медицини І категорії ОСОБА_5 має більш високу кваліфікацію і продуктивність праці, апеляційний суд дійшов висновку, що звільнення позивачки проведено роботодавцем відповідно до норм трудового законодавства і підстав для поновлення її на роботі немає.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		14.             У липні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 червня 2024 року.
		15.             Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. 
		16.             Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		17.             У касаційній скарзі заявниця, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишити в силі.
		18.             Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, від 06 травня 2020 року у справі № 487/2191/17, від 09 листопада 2022 року у справі 
		№ 127/15014/20, від 17 квітня 2024 року у справі № 527/692/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		19.             Також, підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права, а саме: недослідження зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		20.             Касаційна скарга мотивована тим, що при звільненні відповідачем не враховані вимоги статті 42 КЗпП України, зокрема, не враховано те, що в сім`ї позивачки немає інших працівників із самостійним заробітком.
		21.             Відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області «Про граничну штатну чисельність працівників державних установ, що віднесені до сфери управління Держпродспоживслужби та підпорядкованих Головному управлінню Держпродспоживслужби в Хмельницькій області» від 13 січня 2023 року № 34 доведена гранична штатна чисельність працівників, а не скорочення конкретної посади - лікаря ветеринарної медицини першої категорії. Адміністрацією та профкомом питання скорочення відповідної посади не обговорювалося.
		22.             Також не враховано вимоги частини першої статті 42 КЗпП України та те, що вона працювала за спеціальністю, отриманою у вищому навчальному закладі з 2000 року.
		23.             Апеляційним судом при відмові в позові не досліджено та не враховано штатного розпису відповідача та його можливості запропонувати позивачу наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
		24.             Апеляційний суд також не врахував її статус одинокої матері, не спростував належними та допустимими доказами відповідний висновок суду першої інстанції, не врахував, що звільнення з роботи позбавило її єдиного джерела доходу.
		25.                   Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		26.                   Судами попередніх інстанцій встановлено, що  ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем і працювала на посаді лікаря ветеринарної медицини І категорії.
		27.                   Наказом від 13 січня 2023 № 34 ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів «Про граничну штатну чисельність працівників державних установ, що віднесені до сфери управління Держпродспоживслужби та підпорядкованих ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області» передбачено врахувати граничну штатну чисельність працівників державних установ, що віднесені до сфери управління Держпродспоживслужби, а саме в Кам`янець-Подільській районній державній лабораторії до 25 штатних одиниць.
		28.                   25 січня 2023 року був виданий наказ № 14-к щодо скорочення чисельного штату працівників Кам`янець-Подільської районної державної лабораторії Держпродспоживслужби.
		29.                   27 січня 2023 року ОСОБА_1 попереджено про скорочення посади і наступне звільнення з посади після закінчення двомісячного терміну на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.
		30.                   Відповідно до актів від 27 січня 2023 року ОСОБА_1 відмовилася ознайомитися із наказом про скорочення штатної чисельності працівників установи від 25 січня 2023 року № 14-к, із листом-попередженням від 27 січня 
		2023 року та засвідчити факт ознайомлення особистим підписом. Текст наказу та листа-попередження ОСОБА_1 був зачитаний уголос у присутності свідків, а саме: заступника директора ОСОБА_6 , завідуючої лабораторії ВСЕ на ринку м. Кам`янця-Подільського ОСОБА_7 , провідного лікаря ветеринарної медицини лабораторії ВСЕ на ринку м. Кам`янець-Подільський ОСОБА_8 , бухгалтера 1 категорії ОСОБА_9 . 
		31.                   На підставі наказу від 27 березня 2023 року № 31-к позивачка звільнена з роботи з 31 березня 2023 року у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.
		32.                   За змістом довідки від 30 травня 2023 року № 127 у Кам`янець-Подільській районній державній лабораторії Держпродспоживслужби у період з 25 січня 
		2023 року по 01 квітня 2023 року вакантні посади були відсутні.
		33.                   Апеляційним судом також установлено, що згідно з довідкою про кваліфікацію та продуктивність праці лікарів ветеринарної медицини І категорії за перший квартал 2023 року по лабораторії ВСЕ на ринках м. Кам`янець-Подільський Кам`янець-Подільської районної державної лабораторії ДПСС лікар ветеринарної медицини І категорії ОСОБА_5 обіймає посаду на дільниці № 5, проводить відбір зразків, підготовку їх до проведення досліджень та безпосереднє дослідження зразків м`яса та м`ясопродуктів, риби та рибопродуктів, птиці, кролів, нутрій, яєць, меду з подальшою видачею експертних висновків та фіскальних чеків. Згідно з наказом директора РДЛ за ОСОБА_5 закріплений касовий апарат, ведення книги обліку розрахункових операцій та касових звітів на цій дільниці. Завдяки продуктивній роботі лікаря ветеринарної медицини І категорії ОСОБА_5 за перший квартал 2023 року дільниця № 5 заробила 45706,39 грн. Відповідно до посадової інструкції провідного лікаря ветеринарної медицини дільниці № 4 
		ОСОБА_10 в період його відсутності (відпустки, хвороби, виробничої необхідності) його обов`язки покладаються на ОСОБА_5 .
		34.                   Лікар ветеринарної медицини І категорії ОСОБА_1 обіймала посаду на дільниці № 3, самостійно не допускалась до проведення відбору зразків та проведення досліджень продукції рослинного та тваринного походження в зв`язку з відмовою від ознайомлення та підписом посадової інструкції згідно акредитації ДСТУ EN ISO /ЕС 17025:2019 від 22 вересня 2022 року. Проводила дослідження м`яса (трихінелоскопія, проба варки), відбір та дослідження продуктів рослинного походження, яєць лише за участі лаборанта ветеринарної медицини та під наглядом провідного лікаря дільниці № 3 і зав. лабораторією ВСЕ. Видачу фіскальних чеків проводив провідний лікар дільниці ОСОБА_8 та зав. лабораторією ВСЕ ОСОБА_7 . За участі лікаря ветеринарної медицини І категорії ОСОБА_1 за І квартал 2023 року дільниця заробила 23620,82 грн.
		35.                   Відповідно до наказу від 25 жовтня 2022 року № 61-в лікарю ветеринарної медицини І категорії лабораторії ВСЕ на ринку м. Кам`янець-Подільський 
		ОСОБА_1 була оголошена догана та попереджено про службову невідповідність.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		36.             Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;  4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		37.             Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		38.             Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		39.             Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		40.             Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		41.             Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		42.             Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		43.             Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		44.             Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає.
		45.             Як вбачається з доводів касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції оскаржується тільки в частині вирішення позову про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, а тому в іншій частині на предмет законності й обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряється відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України.
		46.             Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		47.             Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		48.             Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
		49.             Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		50.             У відповідності до частин першої-третьої статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
		51.             При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
		52.             Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
		53.             Враховуючи вищенаведені законодавчі положення, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника, а власник буде вважатися таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
		54.             Разом із тим, вирішуючи спір про поновлення працівника на роботі, звільненого у порядку пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суд зобов`язаний у першу чергу перевірити наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення штату або чисельності працівників), дотримання відповідної процедури і не досліджує питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників.
		55.             Частиною третьою статті 64 ГК України визначено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
		56.             Згідно правових позицій, висловлених Верховним Судом у постановах 
		від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження № 61-312св17) та від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц (провадження № 61-1214св18), суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.
		57.             Власник або уповноважений ним орган вправі на свій розсуд вносити зміни до штатного розпису, в тому числі має право зменшити чисельність посад, здійснити звільнення працівників, одночасно прийнявши рішення про прийняття на роботу працівників іншого фаху і кваліфікації, чисельність інших посад.
		58.             Верховний Суд, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, неодноразово наголошував на тому, що вирішуючи питання дотримання норм трудового законодавства у спірних правовідносинах, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача були зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.
		59.             Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, постановах Верховного Суду від 18 серпня 2022 року у справі№ 212/7513/20, від 12 серпня 2021 року у справі № 487/989/20, від 24 березня 2021 року у справі 
		№ 757/46273/17-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 235/4593/19, від 08 січня 2024 року у справі № 760/29760/21 (провадження № 61-11873св23).
		60.             Судами попередніх інстанцій установлено, що в Кам`янець-Подільській районній державній лабораторії Держпродспоживслужби мали місце зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення чисельності та штату працівників на підставі Наказу від 13 січня 2023 року № 34 начальника ДСУ з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області Сергія Савіцького «Про граничну штатну чисельність працівників державних установ, що віднесені до сфери управління Держпродспоживслужби та підпорядкованих ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області» про необхідність врахувати граничну чисельність працівників державних установ, що віднесені до сфери управління Держпродспоживслужби Кам`янець-Подільської районної державної лабораторії до 25 штатних одиниць.
		61.             Також, судами попередніх інстанцій, на підставі належним чином оцінених доказів установлено, що, діючи у відповідності до закону, відповідач своєчасно попередив позивачку про наступне звільнення, інші посади не запропоновано по причині їх відсутності, що підтверджується довідкою від 30 травня 2023 року за 
		№ 127 про відсутність вакантних посад в Кам`янець-Подільській районній державній лабораторії Держпродспоживслужби у період з 25 січня 2023 року 
		по 01 квітня 2023 року.
		62.             З огляду на вказане доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом не досліджено та не враховано штатного розпису відповідача та його можливості запропонувати позивачці іншу вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, є безпідставними.
		63.             Також Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував її статус одинокої матері.
		64.             Так, положеннями статті 184 КЗпП України визначено істотні пільги для жінок-матерів, зокрема, одиноких матерів.
		65.             Відповідно до частини третьої статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
		66.             Отже, зазначена норма чітко встановлює гарантію обмеження звільнення одиноких матерів при наявності дитини з інвалідністю та передбачає можливості такого звільнення у випадках повної ліквідації підприємства й за умови обов`язкового працевлаштування.
		67.             Відповідно до статті 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
		68.             Також визначення «одинокої матері» наведено у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» та пункті 5 частини тринадцятої статті 10 Закону України «Про відпустки».
		69.             Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України одинокою матір`ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.
		70.             Верховний Суд виснував, що одинокою матір`ю є особа, яка не перебуває у шлюбі з батьком дитини, виховує дитину без батька. Одинока матір - це жінка, яка виховує і утримує дитину сама (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2021 року у справі № 591/1371/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2021 року у справі 
		№ 127/15014/20).
		71.             Верховний Суд у постанові від 13 березня 2019 року у справі 
		№ 299/2388/16-ц (провадження № 61-21372св18) зазначив, що основним критерієм при визначенні статусу одинокої матері є виховання та утримання дитини без участі батька.
		72.             У постанові Верховного Суду від 26 серпня 2021 року у справі № 591/1371/19 (провадження № 61-10029св21) зазначено, що «оскільки пунктом 5 частини тринадцятої статті 10 Закону України «Про відпустки» визначено одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька, факт утримання (сплати аліментів) значення не має». Схожий висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 рокуу справі № 127/15014/20 (провадження № 61-4785св21).
		73.             Пред`являючи позов, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є матір`ю дитини з інвалідністю, яку виховує та утримує сама.
		74.             На підтвердження своїх доводів про те, що вона є одинокою матір`ю, яка самостійно виховує та утримуєдитину з інвалідністю ОСОБА_1 надала: Свідоцтво про народження ОСОБА_2 , Серії НОМЕР_1 від 20 червня 2006 року, Посвідчення Серії НОМЕР_2 від 09 лютого 2007 року інваліда з дитинства до 18 років ОСОБА_2 , виданого на термін з 17 січня 2007 року по 09 жовтня 2023 року, Свідоцтво про розірвання шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Серії 
		НОМЕР_3 від 08 лютого 2007 року.
		75.             Водночас, Верховний Суд погоджується з доводами апеляційного суду про те, що надані позивачкою докази не можуть бути визнанні достатніми на підтвердження вказаної обставини, оскільки свідоцтво про розірвання шлюбу не може підтверджувати те, що батько дитини не бере участі у її вихованні і утриманні.
		76.             Отже доказів, які б достовірно підтверджували, що позивачка самостійно виховує та утримує дитину без участі батька, матеріали справи не містять.
		77.             Оскільки позивачка не надала до суду інших доказів на підтвердження її статусу одинокої матері, зокрема офіційно складеного, оформленого та засвідченого в установленому порядку документа, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини, тому обґрунтованими є висновки суду апеляційної інстанції про те, що заявниця не довела обставин, за яких на неї поширюються гарантії, закріплені у частині третій статті 184 КЗпП України.
		78.             Також, судом апеляційної інстанції установлено, що при вирішенні питання про скорочення посади лікаря ветеринарної медицини І категорії роботодавець дослідив питання переважного права на залишенні на роботі і установив, що лікар ветеринарної медицини І категорії ОСОБА_5 має більш високу кваліфікацію і продуктивність праці.
		79.             При цьому апеляційним судом обґрунтовано зазначено, що визначення працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці є компетенцією роботодавця.
		80.             Згідно з довідкою про кваліфікацію та продуктивність праці лікарів ветеринарної медицини І категорії за перший квартал 2023 року по лабораторії ВСЕ на ринках м. Кам?янець-Подільський Кам?янець-Подільської районної державної лабораторії ДПСС лікар ветеринарної медицини І категорії ОСОБА_5 обіймає посаду на дільниці № 5, проводить відбір зразків, підготовку їх до проведення досліджень та безпосереднє дослідження зразків м`яса та м`ясопродуктів, риби та рибопродуктів, птиці, кролів, нутрій, яєць, меду з подальшою видачею експертних висновків та фіскальних чеків. Згідно з наказом директора РДЛ за ОСОБА_5 закріплений касовий апарат, ведення книги обліку розрахункових операцій та касових звітів на цій дільниці. Завдяки продуктивній роботі лікаря ветеринарної медицини І категорії ОСОБА_5 за перший квартал 2023 року дільниця № 5 заробила 45706,39 грн. Відповідно до посадової інструкції провідного лікаря ветеринарної медицини дільниці № 4 ОСОБА_10 в період його відсутності (відпустки, хвороби, виробничої необхідності) його обов`язки покладаються на ОСОБА_5 .
		81.             Лікар ветеринарної медицини І категорії ОСОБА_1 обіймала посаду на дільниці № 3, самостійно не допускалась до проведення відбору зразків та проведення досліджень продукції рослинного та тваринного походження в зв`язку з відмовою від ознайомлення та підписом посадової інструкції згідно акредитації ДСТУ EN ISO /ЕС 17025:2019 від 22 вересня 2022 року. Проводила дослідження м`яса (трихінелоскопія, проба варки), відбір та дослідження продуктів рослинного походження, яєць лише за участі лаборанта ветеринарної медицини та під наглядом провідного лікаря дільниці № 3 і зав. лабораторією ВСЕ. Видачу фіскальних чеків проводив провідний лікар дільниці ОСОБА_8 та зав. лабораторією ВСЕ ОСОБА_7 . За участі лікаря ветеринарної медицини І категорії ОСОБА_1 за І квартал 2023 року дільниця заробила 23620,82 грн.
		82.             Відповідно до наказу № 61-в від 25 жовтня 2022 року лікарю ветеринарної медицини І категорії лабораторії ВСЕ на ринку м. Кам`янець-Подільський 
		ОСОБА_1 була оголошена догана та попереджено про службову невідповідність.
		83.             Крім того, апеляційним судом вмотивовано відхилено посилання позивачки на те, що більш тривалий безперервний стаж роботи в установі дає переважне право для залишення на роботі, оскільки на підставі частини 2 статті 42 КЗпП України перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації виключно при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації.
		84.             Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, від 06 травня 2020 року у справі № 487/2191/17, від 09 листопада 2022 року у справі 
		№ 127/15014/20, від 17 квітня 2024 року у справі № 527/692/23, на які посилається заявниця у касаційній скарзі
		85.             Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		86.             Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження 
		№ 14-446цс18).
		87.             Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.
		88.             Колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому її відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.                 Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2.                 Постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 червня 2024 рокузалишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий   Судді:Є. В. Синельников    О. В. Білоконь   О. М. Осіян   Н. Ю. Сакара   В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...