Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 293/960/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2024.
Дата набрання законної сили: 18.12.2024
Номер судового провадження: 61-14353ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА                                                     
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                 
		 
		18 грудня 2024 року
		м. Київ
		 
		справа № 293/960/23
		провадження № 61-14353св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),                 Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач -  ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Шевчук А. М., Талько О. Б.,
		Короткий зміст позовних вимог
		1.            У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
		2.            Позов обґрунтовано тим, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 . Відповідно до заповіту, складеного його матір`ю за життя, все своє майно заповіла йому. 
		3.            Приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Драч Н. заведена спадкова справа № 91/2022. Вказував, що він не жив із батьками перед смертю і тому не знав про наявність заповіту, складеного перед смертю його матір`ю.
		4.            Зазначав, що він мав бажання прийняти спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , однак йому не було відомо про наявність заповіту. Звернувшись до приватного нотаріуса з письмовою заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, отримав письмову відповідь за № 316/02-14 від 09 червня 2023 року про необхідність звернення ним до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. 
		5.            Вказував, що до червня 2023 року йому не було відомо про наявність заповіту, а тому з поважних причин пропустив шестимісячний строк для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини.
		6.            Просив задовольнити позовну заяву та надати додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком два місяці для подання заяви про прийняття спадщини.
		7.            В уточненій позовній заяві, поданій 18 липня 2023 року, вказував, що за життя його мати ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області 14  серпня 1996 року, за яким все своє майно заповіла йому, його сестрі ОСОБА_2 та померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 брату ОСОБА_5 . Після смерті матері його рідна сестра ОСОБА_6 у серпні 2022 року звернулася до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н. В. із заявою про прийняття спадщини. Вказував, що він дізнався про те, що є спадкоємцем по спадковій справі № 91/2022 із листа приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н. В. від 16 травня 2023 року № 283/02-14. Зазначав, що до червня 2023 року йому не було відомо про наявність заповіту після смерті матері, а тому він з поважних причин пропустив шестимісячний строк для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини, оскільки не знав про наявність заповіт. Звернення у строки, визначені законом, до нотаріуса його сестри ОСОБА_6 і відкриття спадкової справи № 91/2022 свідчить про прийняття нею спадщини, а тому вона є належним відповідачем.
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		8.            Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 19 березня 2024 року позов задоволено.
		9.            Визначено ОСОБА_1 додатковий строк терміном два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Осники Житомирського (раніше Черняхівського) району Житомирської області.
		10.         Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач на час відкриття спадщини не був обізнаний про наявність заповіту.
		11.         Також суд зазначив, що позивач на час відкриття спадщини не проживав разом із спадкодавцем, про наявність заповіту, складеного на його користь, дізнався поза межами строку, встановленого частиною першою статті 1270 ЦК України. Наведені обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
		12.         Судом також враховано хворобливий стан позивача, який підтверджено документально, та у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини припав, зокрема, на період, коли на території Київської та Житомирської областей велись активні бойові дії, що також можна вважати поважною причиною для пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		13.         Постановою Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
		14.         Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність суд не повинен ототожнювати з його (спадкоємця) незнанням про його право на спадкування загалом, оскільки в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування.
		15.         Суд зазначив, що навіть у разі незнання про існування заповіту позивач як спадкоємець за законом першої черги повинен був вчинити активні дії для прийняття спадщини - подати заяву про прийняття спадщини у встановлений ЦК України строк.
		16.         Таким чином, апеляційний суд виснував, що необізнаність позивача про наявність заповіту, складеного на його ім`я, не є поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , оскільки позивач є сином спадкодавця, тобто спадкоємцем першої черги. Тож незалежно від наявності заповіту на його ім`я він у тому разі, якщо бажав би прийняти спадщину після смерті матері, мав можливість звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, оскільки спадщина приймається повністю, а не частинами.
		 
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		17.         У грудні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
		18.         Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		19.         Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		20.         У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення місцевого суду.
		21.         Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року в справі № 2/235/10/16, від 06 вересня 2017 року в справі № 6-496цс17, у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2021 року в справі № 703/4978/19, від 26 квітня 2022 року в справі № 932/16345/19, від 14 червня 2023 року в справі № 292/564/22, від 08 червня 2023 року в справі № 585/2163/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		22.         Також підставою касаційного оскарження заявник зазначає наявність підстав для відступу від висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 та застосованого апеляційним судом (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
		23.         Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не взято до уваги доказ неналежного та несвоєчасного повідомлення позивача про наявність заповіту, а саме лист приватного нотаріуса від 16 травня 2023 року.
		24.         Сестра позивача не повідомляла йому про наявність заповіту при зустрічі на поминальну неділю на кладовищі, не було повідомлено про волю спадкодавця щодо заповіданого майна.
		25.         Також закон пов`язує виникнення у нотаріуса обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моменту заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.
		26.         Таким чином, позивач не міг фактично вчиняти юридично значимих дій щодо набуття ним певних прав, оскільки не міг знати про існування заповіту.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		27.         У грудні до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від ОСОБА_2 , у якому вказано, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		28.          ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Осники Житомирського району Житомирської області померла мати позивача - ОСОБА_4 у віці 93 роки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21 червня 2023 року (а. с.7, т. 1).
		29.         Батьками ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 від 20 лютого 1969 року є ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (а. с. 8, т. 1).
		30.         Відповідно до наявної в матеріалах спадкової справи копії дублікату заповіту від 14 серпня 1996 року, складеного за життя ОСОБА_4 , остання за вказаним заповітом усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належать їй на день смерті, і на що вона за законом матиме право заповідає своїм дітям: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 (а. с. 81, т. 1).
		31.         Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Осники Черняхівського району Житомирської області (а. с. 85, т. 1).
		32.         Приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Драч Н. В. листом від 16 травня 2023 року за вих. № 283/02-14, адресованим ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , повідомила останнього про те, що в провадженні приватного нотаріуса є спадкова справа № 91/2022, заведена щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та складання померлою за життя заповіту на ім`я ОСОБА_1 . За змістом цього листа приватний нотаріус також просить проінформувати ОСОБА_1 про власну обізнаність щодо зазначеного заповіту та повідомити про волевиявлення стосовно спадкування після ОСОБА_4 . Одночасно рекомендовано за вказаною інформацією звернутись до нотаріуса в строк до 15 червня 2023 року за вказаною у листі адресою (а. с. 9, т. 1).
		33.         09 червня 2023 року за вих. № 316/02-14 приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу повідомив позивача, що визначений частиною першою статті 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини, який обраховується з часу її відкриття, ним пропущений. Роз`яснено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці (а. с. 30, т. 1).
		34.         Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 74262370 від 09 жовтня 2023 року за параметрами пошуку стосовно спадкодавця ОСОБА_4 має місце інформація про реєстрацію заповіту за номером у спадковому реєстрі: 38372920, стан: чинний, статус: архівний до 01 грудня 2000 року, за номером в реєстрі нотаріальних дій: 42, за датою посвідчення: 14 серпня 1996 року, місце посвідчення: Житомирська обл., Черняхівський район, Високівська сільська рада (а. с. 87, т. 1).
		35.         Відповідно до довідки приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу від 11 липня 2023 року за вих № 370/02-14 в провадженні приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області знаходиться спадкова справа № 91/2022, заведена до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі заяви про прийняття спадщини дочкою, ОСОБА_2 . Зазначено також, що відповідно до змісту заповіту, посвідченого Чайкою О. М. секретарем Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області 14  серпня 1996 року за реєстровим № 42, ОСОБА_4 заповіла все належне майно дітям: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 . У довідці також вказано про смерть ОСОБА_5 та те, що ОСОБА_1 16 травня 2023 року в письмовій формі повідомлений нотаріусом про наявність заповіту та у зв`язку із зверненням з питання подання заяви про прийняття спадщини після матері йому роз`яснено норми чинного законодавства, що регулюють питання спадкових правовідносин (а. с. 31, 101, т. 1).
		36.         Відповідно до матеріалів спадкової справи № 91/2022 спадкову справу до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 заведено на підставі заяви ОСОБА_2 , яка є дочкою спадкодавця ОСОБА_4 (а. с. 74-104, т. 1).
		37.         На запит приватного нотаріуса за вих № 95/02-14 від 15 лютого 2023 року Драч Н. В. про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані надано інформацію ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області про те, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 92, 93 т. 1).
		38.         Приватний нотаріус Драч Н. В. листом за вих. № 283/02-14 від 16 травня 2023 просила ОСОБА_1 проінформувати про його обізнаність щодо заповіту, складеного за життя ОСОБА_4 , згідно якого остання заповіла йому своє майно, та повідомити про волевиявлення стосовно спадкування після ОСОБА_4 (а. с. 94, т. 1).
		Позиція Верховного Суду
		39.         Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		40.         Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		41.         Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		42.         Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		43.         Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		44.         Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 вказував, що не знав про наявність заповіту, складеного на його ім`я, тому вважав, що наявні підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
		45.         Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК країни).
		46.         Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).
		47.         Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
		48.         За змістом статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, діти спадкодавця.
		49.         Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
		50.         Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
		51.         За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
		52.         Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 грудня 2023 року у справі № 548/2415/21 (провадження № 61-6134св23)).
		53.         Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (див. постанови Верховного Суду України від 4 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19)).
		54.         Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20), Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 (провадження № 61-9796св22)).
		55.         З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням юридичної визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі їхньої відсутності - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
		56.         З огляду на принцип свободи заповіту необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Таку необізнаність суд не має ототожнювати з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування. У випадку такого незнання особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, пов`язаних із набуттям нею певних прав, що випливають зі спадкування.
		Коли особа усвідомлює чи повинна усвідомлювати, що вона є учасником процесу спадкування (зокрема на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем як спадкоємець першої черги спадкуванняабо кожної наступної черги спадкоємців за законом у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування), і не вчиняє активних дій, спрямованих на прийняття спадщини (не засвідчує згоду на вступ у всі правовідносини спадкодавця), виходячи з обставин, які не пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для своєчасного прийняття спадщини, то її необізнаність про наявність заповіту не можна розглядати як підставу для визначення їй додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.
		Право особи на відмову від прийняття спадщини може бути реалізоване, зокрема, шляхом неподання спадкоємцем протягом встановленого ЦК України строку заяви про прийняття спадщини. Реалізація цього права передбачає виникнення чи можливість виникнення в інших осіб права на спадкування та, як наслідок, набуття ними матеріального права, втручаючись у яке потрібно дотримувати, зокрема, принцип пропорційності (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24, пункти 77, 78, 82)).
		57.         Колегія суддів відхиляє доводи заявника у касаційній скарзі про необхідність відступу від висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23, та не вбачає підстав для відступлення.
		58.         Судами встановлено, що відповідно до наявної в матеріалах спадкової справи копії дублікату заповіту від 14 серпня 1996 року, складеного за життя ОСОБА_4 , остання за вказаним заповітом усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належать їй на день смерті, і на що вона за законом матиме право, заповідає своїм дітям: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 (а. с. 81, т. 1).
		59.         Сторони у справі є дітьми спадкодавця ОСОБА_4 й, відповідно, є спадкоємцями першої черги.
		60.         У справі, яка переглядається, що позивач є сином спадкодавця, у зв`язку із чим повинен був усвідомлювати, що він є учасником процесу спадкування, зокрема на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем як спадкоємець першої черги спадкування.
		61.         Отже, необізнаність позивача про наявність заповіту не може розглядатися як підстава для визначення йому додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.
		62.         З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що навіть у разі незнання про існування заповіту позивач як спадкоємець за законом першої черги повинен був вчинити активні дії для прийняття спадщини - подати заяву про прийняття спадщини у встановлений ЦК України строк.
		63.         Таким чином, необізнаність позивача про наявність заповіту, складеного на його ім`я, не є поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , оскільки позивач є сином спадкодавця, тобто спадкоємцем першої черги.
		64.         З урахуванням викладеного, за відсутності вчинення позивачем дій спрямованих на прийняття спадщини як спадкоємцем першої черги після смерті матері ОСОБА_4 , колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи касаційної скарги заявника про неврахування апеляційним судом незнання ОСОБА_1 про наявність заповіту так і неповідомлення його нотаріусом про наявність заповіту.
		65.         Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27 вересня 2024 року у справі № 692/142/24, від 04 вересня 2024 року у справі № 159/2273/22.
		66.         Колегія суддів відхиляє посилання заявника про те, що відмовивши йому у встановлення додаткового строку на прийняття спадщини за заповітом, суд позбавив його можливості реалізувати належне йому право, тому, на думку заявника, застосування висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 порушує його права в контексті свободи заповіту
		67.         Так, свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання (постанова ОП КЦС ВС від 29 січня 2024 року у справі № 369/7921/21).
		68.         Разом із тим, Велика Палати Верховного Суду у постанові від від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23, відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, про те, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини».
		69.         Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що факт усвідомлення спадкоємцем першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом (у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування), який не знав про існування заповіту, наявності в нього права на спадкування та невчинення ним неодмінних активних дій щодо встановлення спадкової маси і прийняття спадщини не свідчить про виникнення в нього об`єктивних обставин, які унеможливили або істотно ускладнили йому своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у передбачений ЦК України строк у зв`язку з його необізнаністю про існування заповіту, складеного на його ім`я. Сам факт відмови нотаріуса, за цих обставин, у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину не порушує принцип свободи заповіту.
		70.         Таким чином, застосований апеляційним судом висновок Великої Палати Верховного Суду не суперечить принципу свободи заповіту, оскільки у справі № 686/5757/23 касаційний судом зосереджено увагу на необхідність дотримання порядку прийняття спадщини спадкоємцями за законом.
		71.         Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
		72.             Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		73.             Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
		Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.            Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		2.            Постанову Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                  Є. В. Синельников
		 
		Судді:                                                                                             О. В. Білоконь
		 
		                                                                                                        О. М. Осіян
		 
		                                                                                                        Н. Ю. Сакара
		                                                                                                       
		                                                                                                        В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...