Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 632/2045/23 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2024.
Дата набрання законної сили: 18.12.2024
Номер судового провадження: 51-3712км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023221120000299

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 грудня 2024 року
		м. Київ
		справа № 632/2045/23
		провадження № 51-3712 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                               ОСОБА_1 ,
		суддів                                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання     ОСОБА_4 ,
		прокурора                                   ОСОБА_5 ,
		в режимі відеоконференції
		захисника                                   ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Харківського апеляційного судувід 22 квітня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023221120000299, за обвинуваченням
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Святорусівка Ромненського району Амурської області, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 15 січня 2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
		Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
		Харківський апеляційний суд, задовольнивши частково апеляційну скаргу прокурора, скасував вказаний вирок у частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок від 22 квітня 2024 року, яким призначив ОСОБА_7 покарання за 
		ч. 3 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з дня його фактичного  затримання в порядку звернення вироку до виконання.
		В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
		За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він, маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу для власного вживання без мети збуту, на початку квітня 2023 року, точної дати та часу слідством не встановлено, діючи в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 19, 20, 23 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи їх настання, з метою власного вживання без мети збуту, на території домоволодіння та присадибної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , якою фактично володіє та користується, здійснив посів насіння дикоростучої рослини коноплі, з якого спочатку виростив вказані рослини, а в подальшому вирішив зірвати гілки з листям з метою наступного висушування, тобто незаконного виготовлення та незаконного зберігання для особистого вживання без мети збуту.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, достовірно знаючи про те, що згідно чинного законодавства обіг наркотичних засобів заборонено, ОСОБА_7 , перебуваючи на території вказаного домоволодіння та присадибної ділянки, на початку липня 2023 року, точної дати та часу слідством не встановлено, діючи умисно, руками відокремив 41 гілку з листям від раніше ним посадженого та доглянутого куща рослин роду конопель. Після чого, з метою незаконного виготовлення та зберігання наркотичного засобу, зірвані гілки з листям рослин конопель висушив природнім шляхом, таким чином незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, після чого переніс до вказаного будинку, де 40 гілок поклав на горище будинку, а 1 гілку переніс до кімнати спальні, попередньо відокремивши від них листя та насіння, тобто почав незаконно зберігати канабіс з метою особистого вживання без мети збуту за даною адресою.
		Крім того, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізувати свій єдиний злочинний умисел, спрямований на незаконне виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу для власного вживання без мети збуту, 03.10.2023, точного часу слідством не встановлено, діючи умисно, руками зірвав один раніше ним посаджений та доведений до стадії зрілості кущ рослини роду конопля, чим почав незаконне виготовлення наркотичного засобу, залишивши сушитися природнім шляхом в одному з господарських приміщень, яке розташоване поруч з вищевказаним житловим будинком, тим самим продовжив свої злочинні дії, направлені на незаконне зберігання з метою подальшого особистого вживання без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу.
		04.10.2023, в період часу з 07:29 до 08:54, працівниками ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, Лозівський район, 
		с. Побєда, вул. Джерельна, б. 20, на підставі ухвали слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 19.09.2023, було проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено: зірваний кущ поділений на 15 частин, який є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом, загальною масою 1740,2312 г; 41 гілку рослинного походження, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом, загальною масою 2446,7586 г; насіння рослин роду конопля з домішками особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабісом, загальною масою 0,437 г; полімерну обрізану пляшку на горловині якої мається наперсник з фольги, нашарування на поверхні яких мають у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - екстракт канабісу, масою 5,8081 г.
		Таким чином, загальна маса особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, який ОСОБА_7 незаконно зберігав до моменту його вилучення працівниками поліції на території належного йому домоволодіння, розташованого за адресою: 
		АДРЕСА_1 , становить 4186,9898 г, що є особливо великим розміром, а маса особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - екстракту канабісу, становить 5,8081 г, що є великим розміром.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить вирок апеляційного суду змінити та призначити  ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 309 КК України покарання із застосуванням положень статей 69 та 75 цього Кодексу.
		Зазначає, що обґрунтовуючи оскаржений вирок, апеляційний суд належним чином не врахував характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, обставини його вчинення, посередню характеристику та відсутність скарг за місцем проживання обвинуваченого, відношення 
		ОСОБА_7 до вчиненого, відсутність судимостей та наявність обставин, які пом`якшують покарання, а саме щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину.
		Позиції учасників судового провадження
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримала касаційну скаргу.
		Прокурор, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просив вирок апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
		Від засудженого ОСОБА_7 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду без його участі. 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Згідно положень ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 309 КК України у касаційній скарзі не оспорюються, судовий розгляд кримінального провадження проведено у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		У ст. 65 КК України визначено загальні засади призначення покарання, які наділяють суд правом вибору між однією із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, кожна з яких є законною. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. 
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність оцінювання представниками судових органів визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду.
		Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи рішення про скасування вироку місцевого суду в частині звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, апеляційний суд вірно зазначив, що суд першої інстанції в повній мірі не врахував ступінь тяжкості і обставини вчиненого кримінального правопорушення, своє рішення належним чином не обґрунтував та не навів переконливих мотивів, з яких дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання із встановленням іспитового строку.
		Зокрема, зазначено, що судом першої інстанції без належної уваги залишено ступінь тяжкості злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, його підвищену суспільну небезпеку, з огляду на те, що загальна маса знайденого у обвинуваченого особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу склала 4186,9898 г, що становить особливо великий розмір, відомості про особу обвинуваченого, який не має стійких соціальних зв`язків, за місцем проживання характеризується посередньо, суспільно-корисною працею не займається. 
		Крім того, колегія судів апеляційного суду звернула увагу й на те, що ОСОБА_7 в силу ст. 89 КК України судимостей не має, але раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
		Також при призначенні покарання суд апеляційної інстанції врахував обставини, які пом`якшують покарання, - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину тавідсутність обставин, що обтяжують покарання, проте зазначив, що вказані обставини є недостатніми для звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням.
		З урахуванням викладеного вказаний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання відповідно до положень ст. 75 КК України.
		Крім цього, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги сторони захисту щодо застосування при призначенні покарання засудженому положень ст. 69 КК України з огляду на таке.
		За приписами ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
		Підставами призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, визначено дві групи обставин, які характеризують як вчинений злочин, так і особу винного, що мають враховуватися в їх сукупності, а саме: наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Тобто, принаймні одна з встановлених обставин має істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. В поєднанні з обставинами, які пом`якшують покарання, та з урахуванням даних про особу, які відповідним чином характеризують винуватого, зазначені чинники у своїй сукупності утворюють підставу для застосування ст.69 КК України. Призначення більш м`якого покарання, ніж зазначене в санкції кримінально-правової норми, можливе лише у тому випадку, коли встановлені у справі обставини в своїй сукупності настільки істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
		На переконання Суду, за обставинами цього кримінального провадження, хоча і встановлено наявність двох обставин, які пом`якшують покарання, однак відсутні підстави вважати, що вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		Таким чином, призначене ОСОБА_7  мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 309 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації є співмірним протиправному діянню і не може вважатися явно несправедливим через його суворість. 
		Вирок апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 374, 420 КПК України, є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а покарання ОСОБА_7 призначено з дотриманням положень статей 50, 65 КК України.
		Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, тому касаційну скаргу захисника необхідно залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Вирок Харківського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року щодо ОСОБА_7  залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в його інтересах - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                              ОСОБА_2                          ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...