Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/1006/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 24.12.2024. Зареєстровано: 25.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/766/1342/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023080030000269

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 766/1006/23
		н/п 1-кп/766/1342/24
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23.12.2024 року м. Херсон
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області в складі: 
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		за участю секретаря: ОСОБА_2 
		прокурора: ОСОБА_3 
		захисника: ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62023080030000269 від 27.06.2023, за обвинуваченням  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		-у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
		 
		в с т а н о в и в:
		І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене і визнане судом доведеним.
		ОСОБА_5 вчинив колабораційну діяльність, а саме - добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області за наступних обставин.
		З метою встановлення контролю на території тимчасово окупованого м. Херсона невстановлені особи з числа військових та представників спецслужб рф на початку травня 2022 року створили незаконний правоохоронний орган у м. Херсон, а саме - так званий «Экспертно-криминалистический центр Главного управления Министерства внутренних дел Херсонской области», який знаходився за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 28-а та почали підшукувати осіб з числа місцевого населення, у тому числі діючих та колишніх правоохоронців, які б співпрацювали з ними у вищевказаному новоствореному окупаційною владою незаконному правоохоронному органі.
		Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, ОСОБА_5 , являючись громадянином України, фактично проживаючи у м. Херсоні, достовірно знаючи про збройну агресію рф проти України як обставину, яка є загальновідомим фактом, а також достеменно знаючи про факт захоплення м. Херсона збройними формуваннями рф, діючи умисно, підтримуючи воєнну агресію рф на території України, погодився на пропозицію невстановлених осіб з числа військовослужбовців та представників спецслужб рф у м. Херсоні та добровільно 16.06.2022 зайняв посаду так званого «эксперта отдела компьютерно-технических и телекоммуникационных исследований ЭКЦ ГУ МВД Херсонской области», тобто посаду у незаконно створеному окупаційною владою на тимчасово окупованій території м. Херсона правоохоронному органі.
		На займаній посаді «эксперта отдела компьютерно-технических и телекоммуникационных исследований ЭКЦ ГУ МВД Херсонской области» ОСОБА_5  з моменту свого призначення та по цей час, переслідуючи своїзлочинні наміри та цілі, виконує функції щодо проведення комп`ютерно-технічних та телекомунікаційних експертних досліджень за результатами яких готує відповідні висновки експертиз незаконного правоохоронного органу «Экспертно-криминалистический центр Главного управления МВД Херсонской области».
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		ІІ. Підстави для здійснення судового розгляду у кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого (in absentia).
		Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) з урахуванням та дотриманням загальних засад, встановлених процесуальним законом для такого розгляду.
		У судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_5 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України, при цьому обвинувачений викликався до суду через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, однак у судове засідання не з`явився.
		Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
		До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.
		При цьому згідно з ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Так, за змістом ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		Судом у судові засідання ОСОБА_5 викликався шляхом направлення повістки на останню відому адресу проживання, зазначену в обвинувальному акті.
		Водночас за змістом ч. 8 ст. 135 КПК України передбачено, що повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. 
		Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. 
		У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
		Вказані положення кримінально-процесуального закону судом були дотримані.
		Так, у газеті «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик до суду ОСОБА_5 у підготовчі судові засідання на 20.07.2023 о 13:30 годині, 02.08.2023 о 13:30 годині, 06.09.2023 о 13:30 годині, 04.10.2023 об 11:30 годині, 20.11.2023 об 11:30 годині, 15.01.2024 об 11:30 годині, 23.02.2024 о 10:00 годині, 03.04.2024 об 11:00 годині та судові засідання, призначені на 03.05.2024 об 11:00 годині, 28.05.2024 о 10:30 годині, 18.06.2024 о 13:30 годині, 09.07.2024 о 13:30 годині, 09.09.2024 об 11:00 годині, 09.10.2024 о 13:30 годині, 06.11.2024 о 09:30 годині, 02.12.2024 о 13:30 годині, 23.12.2024 о 10:00 годині до Херсонського міського суду Херсонської області. Також повістки про виклик в судові засідання були направлені для опублікування на веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Крім того, повідомлення про виклик до суду обвинуваченого ОСОБА_5 були опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
		Зважаючи на правила ст. ст. 42, 135 КПК України, дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації або переховується від органів досудового розслідування, полягає не в обов`язку інших осіб, якими отримано процесуальний документ, призначений для неї, повідомити про надходження процесуального документу, а в тому, що про наявність цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.
		Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.06.2023 постановлено про здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_5 .
		Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_5 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Постановою слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі від 22.06.2023 ОСОБА_5 оголошено в розшук.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. В інших випадках обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні, серед іншого, щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення (п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України).
		Стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
		Так, постановою слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі від 17.06.2023 постановлено про залучення захисника до участі у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях.
		Згідно доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях від 17.06.2023 №000-140000873 захисником ОСОБА_5 було призначено адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю від 22.11.2008 №509).
		Також, ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.01.2024 задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 .
		На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись захиснику, який крім того був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.
		Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_5 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях заперечував щодо розгляду даного кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження, посилаючись на те, що слідчими діями не підтверджено перебування його підзахисного ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території, протоколи розшукових заходів не долучено до матеріалів кримінального провадження як і не встановлено місцеперебування обвинуваченого. Захисник ОСОБА_4 здійснював активні дії, спрямовані на захист ОСОБА_5 : приймав участь у дослідженні доказів, виступав у дебатах та просив ухвалити законне рішення.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		ІІІ. Позиція учасників кримінального провадження.
		Прокурор під час судових дебатів просив визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення згідно пред`явленого обвинувачення за ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді 15 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг строком на 15 років та з конфіскацією усього майна, що належить обвинуваченому. Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання - з дня його фактичного затримання. Строк відбування покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади ОСОБА_5 обчислювати з моменту відбуття основного покарання. Цивільний позов під час досудового розслідування не пред`являвся. Витрати на залучення експерта та речові докази під час досудового розслідування відсутні.
		Захисник в судових дебатах відмовився від клопотання про закриття кримінального провадження, оскільки обвинувальний акт складено поза процесуальним строком досудового розслідуванняпросив суд ухвалити виправдувальний вирок відносно його підзахисного ОСОБА_5 зазначивши, що обвинувальний акт у виділеному кримінальному проваджені складено після закінчення процесуального строку досудового розслідування. Орган досудового розслідування порушив строки досудового розслідування, тому обов`язком суду є ухвалення суме виправдувального вироку з вказаних підстав. 
		IV. Докази, досліджені судом на підтвердження обставин вчиненого кримінального правопорушення.
		Вина ОСОБА_5 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується наступними показами свідків, допитаними в ході судового засідання.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що в період окупації м. Херсон після 24.02.2022 перебував в с. Наддніпрянське Херсонської області. Під час окупації працював з червня по жовтень 2022 року в ЕКЦ (експертно-криміналістичний центр) МВД, що знаходився за адресою: Миколаївське шосе, 28-а, м. Херсон, садівником. Вказаний орган відносився до рф, в приміщенні були розвішані плакати та прапори рф. З числа працівників, які там працювали особисто знайомий з ОСОБА_7 , який був його безпосереднім керівником, та двома прибиральницями. Інші працівники як і обвинувачений ОСОБА_5 особисто йому не знайомі. Бачив ОСОБА_5 в будівлі ЕКЦ, що він працював, але чи проводив експертизи та які свідку невідомо. Обвинуваченого ОСОБА_5 впізнав по фото під час проведення слідчих дій, по зовнішності. Про те, що особа, яка притягається до відповідальності є саме ОСОБА_5 дізнався від слідчого, який сам назвав його прізвище, а свідок впізнав його по пред`явленому фото. Також свідок зазначив, що один раз бачив, як до центру привозили зброю та коноплю, яку звішували на вагах. Усі працівники були одягнуті по цивільному. Приймав на роботу ОСОБА_8 , який був керівником «ЕКЦ» та який сказав, які потрібно принести документи та направив в кадри. Тобто в «ЕКЦ» був керівник, відділ кадрів та експерти, які виїжджали на місця злочинів. Також свідок зазначив, що до кримінальної відповідальності не був притягнутий.
		Допитаний під час судового засідання свідок ОСОБА_9 надав покази про те, що до окупації та по теперішній час працює директором Херсонського НДЕКЦ МВС України, що розташований за адресою: Миколаївське шосе, 28-а, м. Херсон. Під час окупацію частину майна вдалося евакуювати, а з 02.03.2022 як до міста ввійшли війська рф, НДЕКЦ припинив свою діяльність, працівників перевели на дистанційну роботу. В березні та квітні 2022 року приміщення було порожнє. Пізніше, 04.05.2022 свідок виїхав з окупації. В червні 2022 року від заступника ОСОБА_10 , а також працівників СБУ та Служби внутрішньої безпеки свідку в телефонному режимі стало відомо, що на базі НДЕКЦ відкрився ЕКЦ, який був створений окупаційною владою та деякі з колишніх працівників перейшли туди працювати. Вказаний орган почав набирати особовий склад. В жовтні 2022 року припинив свою діяльність та усі працівники переїхали на лівобережжя Херсонщини. Прізвища працівників НДЕКЦ, які погодилися на співпрацю в ЕКЦ: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . 16 листопада свідок та працівники, які на той час постійно залишалися в окупації, потрапили до будівлі НДЕКЦ. При співпраці СБУ та Служби внутрішньої безпеки було проведено огляд будівлі. Під час проведення огляду були знайдені документи, які свідчили, що тут працював російський експертно-криміналістичний центр. Також свідок зазначив, що обвинувачений ОСОБА_5 разом з ним не працював та свідку ця особа не знайома.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що з 24.02.2022 та увесь час окупації знаходилася в м. Херсоні. З 01.07.2022 по 20.10.2022 вона працювала в ЕКЦ рф, експертом по виявленню наркотичних речовин. Прізвище ОСОБА_5 їй не відоме та не знайоме. На роботу в ЕКЦ влаштувалася, коли побачила об`яву в Телеграм-каналі про працевлаштування. Коли прийняли на роботу, одразу почали проходити навчання, оскільки не було ніякої кваліфікації. Навчання проходило по групам в м. Москва три тижні. Свідок зазначила, що в її групі разом з нею на навчання їздили ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 . Окрім експертів з їхнього відділу в ЕКЦ також були експерти по балістиці, дактилоскопії, але свідок з ними не пересікалася, оскільки її робоче місце було в лабораторії. Під час досудового розслідування зі свідком проводили допити, впізнання по фото, на яких свідок зазначила, що впізнала багатьох осіб, з якими працювала в лабораторії та яких знала за прізвищем, а також тих, яких бачила взагалі в ЕКЦ та які там працювали, знала їх в обличчя, але не знала прізвищ та імен. До окупації у подібному органі не працювала. Також свідок зазначила, що на даний час за її участі проходять допити, але підозру їй не повідомляли. Підставою для працевлаштування в окупаційний орган, як пояснила свідок, була відсутність грошових коштів, оскільки у неї на утриманні знаходилася хвора мати, а картку для отримання пенсії було заблоковано. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що в період окупації після 24.02.2022 перебував в м. Херсоні. До окупації та на теперішній час займає посаду заступника директора Херсонського НДЕКЦ. До приміщення НДЕКЦ потрапили вже після деокупації. Свідку відомо, що під час окупації у вказаному приміщенні здійснював незаконну діяльність «Экспертно-криминалистический центр Главного управления МВД Херсонской области» під керівництвом росії, оскільки під час проведення огляду були знайдені частини документів, таблиці, було перероблено приміщення хімічної лабораторії, на кабінетах були замінені таблички на російські назви. Також була вивіска «Экспертно-криминалистический центр Главного управления МВД Херсонской области». Адресою розташування було і є Миколаївське шосе, 28-а, м. Херсон. Свідок зазначив, що під час окупації не працював, організація знаходилася на простої. Обвинувачений ОСОБА_5 йому не відомий та не знайомий.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що до окупації працювала прибиральницею в Херсонському НДЕКЦ. В період окупації після 24.02.2022 перебувала в м. Херсоні, працювала в ЕКЦ прибиральницею з червня по жовтень 2022 року, за адресою: Миколаївське шосе, 28-а, м. Херсон. Графік роботи ЕКЦ був з 09:00 години до 18:00 години. Свідок приходила на роботу о 07:00 годині ранку та через дві-три години уходила додому. Очолював ОСОБА_22 , займалися проведення експертиз.
		Окрім показань свідків, винуватість ОСОБА_5 також підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
		-витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню №62023080030000269 від 27.06.2023, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 7 ст. 111-1 КК України та коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 в період окупації збройними формуваннями рф Херсонської області здійснив колабораційну діяльність, а саме: 18.07.2022 добровільно зайняв посаду «эксперта отдела компьютерно-технических и телекоммуникационных исследований ЭКЦ ГУ МВД Херсонской области» в незаконному правоохоронному органі «Экспертно-криминалистическом центре Главного управления МВД Херсонской области», створеному на тимчасово окупованій території м. Херсона;
		-мовою оригіналу «выпиской из Единого государственного реестра юридических лиц от 08.02.2023 №ЮЭ9965-23-18384392», який містить відомості щодо реєстрації юридичної особи «Главное управление Министерства внутренних дел Херсонской области»;
		-протоколами огляду від 17.03.2023 з доданими DVD-R дисками до них, згідно з якими за участі свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 об`єктом огляду є публікація на веб-ресурсі «Телеграм-каналі» «ІНФОРМАЦІЯ_2» посилання на веб-ресурс: «ІНФОРМАЦІЯ_3», де висвітлено публікацію з назвою «В Херсонской области Вадим Казьмин открыл современную лабораторию генетических исследований». Також наявний текст публікації наступного змісту: «Начальник Экспертно-криминалистического центра МВД России генерал-лейтенант полиции ОСОБА_23 принял участие в открытии профильной лаборатории генетических исследований в Херсонской области. На мероприятии также присутствовали врио главы Херсонской области ОСОБА_24 и руководители региональных управлений МВД России. Лаборатория организована благодаря взаимодействию органов военно-гражданской администрации, Экспертно-криминалистического центра и Департамента материально-технического и медицинского обеспечения МВД России, а также временного и главного управлений МВД России в Херсонской области»;
		-протоколом огляду від 09.12.2022 з доданим DVD-R диском до нього та таблицею, згідно з яким в ході огляду приміщення канцелярії Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області, що розташоване на 2 поверсі адміністративної будівлі за адресою: м. Херсон, вул. Маяковського, 10, було виявлено та вилучено документальні матеріали, які залишили представники рф, які займали будівлю під час тимчасової окупації м. Херсон, а саме: аркуші формату А4 з надрукованими відомостями щодо особового складу органів поліції рф, які під час тимчасової окупації Херсонської області працювали на користь окупаційної влади. Інформація викладена у формі таблиць з зазначенням порядкового номеру запису, ПІБ, номеру реєстрації особової справи, дати народження, серії і номеру ДУЛ УКР, ІНН України, ІНН рф, серії і номеру ДУЛ рф, посади, дати прийому, підрозділу, звання, номеру телефону. На четвертому аркуші вказаної таблиці під порядковим номером 602 зазначено мовою оригіналу: « ОСОБА_5 , номер регистрации личного дела - 44, дата рождения - ІНФОРМАЦІЯ_1, серия и номер ДУЛ УКР - НОМЕР_1, идентификационный код УКР - НОМЕР_2, идентификационный код рф (відсутній), серия и номер ДУЛ рф (відсутній), должность - эксперт отдела компьютерно-технических и телекоммуникационных исследований ЭКЦ ГУ МВД Херсонской области, дата приема - 18.07.2022, подразделение - ЭКЦ, звание (відсутнє), номер телефона - НОМЕР_3»;
		-протоколом огляду від 31.03.2023 з доданими до нього роздруківками документів, згідно з яким об`єктом огляду є компакт-диск DVD-R, наданий з матеріалів кримінального провадження №22022000000000211 від 12.05.2022 за підозрою громадян України у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1, ч. 2 ст. 114-2, ч. 1 ст. 255 КК України з цифровими копіями матеріалів. Оглядаємий цифровий носій інформації DVD-R диска має назву «гненна аа» та містить папок - 594, файлів - 6 632. В ході огляду було виявлено файл з назвою «сотрудники на 5.09», при відкритті якого виявлено штат працівників «ГУ МВД Херсонской области» станом на 05.09.2022 із наявними вкладками: «сотрудники», «уволены», «кандидаты», «хлам». У вкладці «сотрудники» зазначено особисті дані співробітників, а саме: «№ п/п», «Фамилия, имя, отчество физического лица, получающего выплату», «Номер регистрации личного дела», «Дата рождения», «Серия и номер ДУЛ УКР», «Идентификационный код УКР», «Идентификационный код рф», «Серия и номер ДУЛ рф», «Должность», «Дата приема», «подразделение», «звание», «номер телефона». При здійсненні сортування за допомогою функції «Фільтр» при виборі підрозділу «ЭКЦ» виявлено 34 особи працівників «Экспертно-криминалистического центра ГУ МВД Херсонской области», серед яких є: « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , эксперт отдела компьютерно-технических и телекоммуникационных исследований ЭКЦ ГУ МВД Херсонской области, ЭКЦ». Надалі було виявлено папку «ИЮЛЬ 2022», у якій знаходяться накази щодо призначення на посади до «ГУ МВД Херсонской области», серед яких зокрема файл формату «Word» з назвою «Приказ 18.07.2022_21», в якому міститься наказ №21 л/с від 18.07.2022 по «ГУ МВД Херсонской области» щодо призначення серед інших на посаду «временно исполняющего обязанности эксперта отдела компьютерно-технических и телекоммуникационных исследований экспертно-криминалистического центра Главного управления МВД Херсонской области с 18.07.2022 ОСОБА_5 ». Підстава: заява ОСОБА_5 від 11.07.2022. Виявлено вкладку «ЭКЦ», де зазначена структура «Экспертно-криминалистического центра ГУ МВД Херсонской области» з посадами, назвами підрозділів та даними експертів. Було здійснено роздруківку «Штатной расстановки экспертно-криминалистического центра ГУ МВД» з якої вбачається, що ОСОБА_5 займав посаду «врио эксперта отдела компьютерно-технических и телекоммуникационных исследований ЭКЦ ГУ МВД Херсонской области в отделении компьютерных и радиотехнических исследований»;
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 23.05.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 впізнав особу, зображену на фото №3 як Вячеслава, який працював на окупаційну владу рф в «Экспертно-криминалистическом центре ГУ МВД Херсонской области» на посаді «эксперта отдела компьютерно-технических и телекоммуникационных исследований». Бачив його постійно в «ЭКЦ». На фотокартці №3 зображений ОСОБА_5 ;
		-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 23.05.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 впізнав особу, зображену на фото №3, як ОСОБА_25 , який працював на окупаційну владу рф в «Экспертно-криминалистическом центре ГУ МВД Херсонской области» на посаді «эксперта отдела компьютерно-технических и телекоммуникационных исследований». Бачив його постійно в «ЭКЦ». На фотокартці №3 зображений ОСОБА_5 ;
		-рапортом старшого оперуповноваженого в ОВС відділу оперативних розробок Херсонського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 02.05.2023, відповідно до якого працівниками Херсонського управління ДВБ Національної поліції України в ході проведення оперативно-розшукових заходів здобуто достовірні відомості щодо добровільного зайняття посади у незаконно створеному на окупованій території Херсонської області правоохоронному органі мешканцем Херсонської області. В ході окупації Херсонської області та м. Херсон представниками країни-агресора рф було незаконно створено правоохоронний орган «Экспертно-криминалистический центр ГУ МВД Херсонской области» за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 28-а. Встановлено, що ОСОБА_5 18.07.2022 призначений на посаду «эксперт отдела компьютерно-технических и телекоммуникационных исследований ЭКЦ ГУ МВД Херсонской области».
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, інші матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами.
		V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
		Оцінюючи позицію захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 щодо порушення строку звернення до суду з обвинувальним актом у кримінальному проваджені після закінчення процесуального строку досудового розслідування, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. Згідно абзацу 2 ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
		Відлік такого строку досудового розслідування слід здійснювати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка згідно з п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (постанова Верховного Суду від 17.08.2022 справа №75/1370/21).
		Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).
		Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч. 1 ст. 290 КПК України).
		Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК України).
		За положеннями ч. 1 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
		Днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше (ч. 7 ст. 217 КПК України).
		Строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України).
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 219 КПК України в редакції яка діяла станом на 29.06.2022 (дата внесення відомостей до ЄРДР по кримінальному провадженню №42022230000000225) строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому ст. 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
		Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому ст. 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину (ч. 2 ст. 219 КПК України в редакції яка діяла станом на 29.06.2022).
		Згідно п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
		Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину (п. 3 ч. 4 ст. 219 КПК України).
		Судом встановлено, що 29.06.2022 в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №42022230000000225 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, щодо протиправних дій ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_5 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_16 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 .
		Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Херсонської обласної прокуратури від 27.06.2023 виділено з кримінального провадження №42022230000000225 від 29.06.2022 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_5 у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, тобто за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, постановлено відповідні відомості внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Відповідно до витягу з ЄРДР 27.06.2023 зареєстровано кримінальне провадження №62023080030000269 відносно ОСОБА_5 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 7 ст. 111-1 КК України.
		17.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, тоді як 30.06.2023 затверджено обвинувальний акт, який 04.07.2023 надійшов на розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області.
		Таким чином, з урахуванням норм кримінального процесуального законодавства, яке діяло на момент реєстрації як кримінального провадження №42022230000000225, так і кримінального провадження №62023080030000269, суд зазначає, що чинний КПК України не містить імперативної норми, відповідно до якої строки, сплив яких почався після повідомлення про підозру першій особі, мають враховуватися під час прийняття процесуальних рішень стосовно особи, якій повідомлено про підозру після виділення матеріалів кримінального провадження стосовно першої особи. Наведені висновки містяться в постановах Верховного Суду від 13.12.2023 справа №169/867/21, від 14.09.2021 справа №264/7347/20, від 06.12.2021 справа №756/4855/17. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 складено в межах строку досудового розслідування.
		Відповідно до вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» («Kobets v. Ukraine») (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» («Avsar v. Turkey»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
		Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Відповідно до позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловленої в постанові від 11.02.2020 у справі №761/33311/15-к, під час розгляду кримінального провадження, даючи оцінку допустимості доказу, суд має проаналізувати критерії допустимості таких доказів, як: законність джерела, законність способу отримання, процесуальне оформлення перебігу й результатів слідчої дії.
		Так, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази та покази свідків та надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення, на підставі яких суд приймає рішення у справі. Жодної із передбачених законом обставин для визнання зазначених доказів недопустимими судом не констатовано та в ході кримінального провадження не встановлено, як і порушень фундаментальних прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_5 , гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування та збиранні і оформленні доказів стороною обвинувачення.
		Щодо долученого рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС ВОР Херсонського управління ДВБ Національної поліції України від 02.05.2023, суд зауважує, що в силу норм ст. ст. 84, 93 КПК та позиції ККС ВС в постанові від 10 березня 2021 року у справі №425/217/17, доказ це не сам процесуальний документ «рапорт», а відомості, отримані у встановленому законом порядку та вміщені в ньому.
		Положеннями ст. 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні серед іншого підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об`єктивну істину та на неї покладається обов`язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
		За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України в об`ємі пред`явленого обвинувачення, надані докази суд визначає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час розгляду кримінального провадження не встановлено, достовірними, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_5 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
		Зміст досліджених судом письмових доказів дає підстави стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_5 , будучи громадянином України та займаючи посаду в незаконно створеному правоохоронному органі, діяв особисто в інтересах окупаційної влади країни-агресора. Його діяльність на посаді експерта «Экспертно-криминалистического центра Главного управления МВД Херсонской области» була спрямована на запровадження та зміцнення окупаційної влади країни-агресора рф, тобто ОСОБА_5 діяв добровільно, мав вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними. Суду не надано доказів того, що обвинувачений не мав можливості відмовитися від цієї посади.
		За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів підстав немає та доводять факт вчинення обвинуваченим протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
		VI. Призначення покарання.
		Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання у відповідності до вимог статей 50, 65 КК України має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд ураховує також роз`яснення, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», що суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України та такі злочини є найбільш суспільно небезпечними посяганнями, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є громадянином України. 
		Обставин, що пом`якшують покарання судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій стану.
		Враховуючи викладене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк 15 років та з конфіскацією майна та захисника, який просив ухвалити виправдувальний вирок, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України, у вигляді позбавлення волі, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України не вбачається, а також з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, з конфіскацією всього належного йому майна, що на думку суду буде відповідати принципам та меті призначення покарання, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю є обов`язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією частини 7 статті 111-1 КК України.
		Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 7 статті 111-1 КК України передбачена можливість застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
		Підстав для застосування статей 69 та 75 КК України в даному кримінальному провадженні не встановлено.
		VІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.04.2024 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання суд вважає за доцільне залишити без змін.
		Строк додаткового покарання слід обчислювати відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.04.2024 накладено арешт на майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_5 . Підстави для скасування арешту майна відсутні, з огляду на призначення ОСОБА_5 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
		Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
		Речові докази та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст. ст. 297-1, 323, 368, 373, 374, 395 КПК України, суд, -
		 
		 
		у х в а л и в:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах та займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.04.2024 - залишити без змін до затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та приведення вироку до виконання.
		Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання.
		Арешт на майно, накладений на підставі ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 03.04.2024 (справа №766/1006/23, провадження 1-кп/766/1342/24), а саме: двокімнатну квартиру загальною площею 44,1 м2, житловою площею 29,6 м2, розташовану за адресою:  АДРЕСА_1  (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 7737589), що належить на праві приватної власності  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- залишити без змін до приведення вироку до виконання в частині конфіскації всього належного йому на праві власності майна на користь держави.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.  
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченої, якій вручались всі процесуальні рішення у цьому провадженні на підставі ч. 2 ст. 297-5 КПК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 46 КПК України про те, що захисник користується процесуальними правами обвинуваченої, захист якої вона здійснює. Також копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати обвинуваченій.
		Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, де і здійснювались публікації повісток про виклик обвинуваченої протягом всього судового розгляду.
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...