Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/8967/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 25.12.2024. Зареєстровано: 25.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2024.

Номер судового провадження: 1-кп/727/417/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024260000000104

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                       Справа № 727/8967/24 
		                                                       Провадження № 1-кп/727/417/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 грудня 2024 року Шевченкіський районний суд м.Чернівці в складі колегії суддів:
		Судді-доповідача: ОСОБА_1 
		Суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю секретаря: ОСОБА_4 
		прокурора: ОСОБА_5 
		захисника: ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №22024260000000104 від 31.05.2024року, по обвинуваченню: 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Чернівці, проживаючого в АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, з неповною вищою освітою, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.111, ч.1 ст.436-2 КК України,-
		ВСТАНОВИЛА:
		Обвинувачений ОСОБА_7 , будучи громадянином України, вчинив умисні кримінальні правопорушення при наступних обставинах.
		Так, ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Чернівці, точний час не встановлено, будучи проросійськи налаштованою особою, підтримуючи ведення повномасштабної війни РФ проти України з метою захоплення її території та бажаючи, щоб ворог окупував територію власної країни з метою припинення існування України як держави в цілому, діючи умисно, добровільно та з власної ініціативи, в умовах воєнного стану, прийняв рішення про надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Зокрема, ОСОБА_7 , перебуваючи у своєму помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , в травні 2024 року, точний час не встановлено, під час запровадженого Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 воєнного стану на всій території України, діючи з ідеологічних мотивів, достеменно розуміючи, що діє на користь країни-агресора РФ, на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_20» ІНФОРМАЦІЯ_21, в діалозі із громадянином України ОСОБА_8 , який на даному сайті не повідомляючи своїх справжніх даних, представився як військовослужбовець країни-агресора РФ «полковник ОСОБА_9 », висловив готовність надання допомоги країні-агресору РФ, у проведенні підривної діяльності проти України. 
		Під час діалогу  ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що веде розмову з особою, яка видає себе за представника іноземної держави - військовослужбовця країни-агресора РФ, передав в переписці сайту «ІНФОРМАЦІЯ_20» ІНФОРМАЦІЯ_21, так званому «полковнику ОСОБА_9 », текстові повідомлення із координатами розташування об`єктів критичної та цивільної інфраструктури на території м. Чернівці, а саме: «АДРЕСА_4, «АДРЕСА_5» та «АДРЕСА_6». 
		Крім того, зі змісту вказаного діалогу, в контексті наруги та вербально вираженої зневаги до державних символів України (а саме прапора), вербально висловленої підтримки Росії, впевненості в її перемозі, чіткої демонстрації ненависті до України та всього, що з нею пов`язане, самоідентифікації як росіянина, ухиляння від мобілізації та небажання виконувати громадянський обов`язок і захищати Україну, у висловлюваннях  ОСОБА_7  виявлено:
		- твердження, яке демонструє готовність воювати проти будь-кого, лише не проти Росії (мовою оригіналу: «Я не хочу, блин, за эту страну воевать. За кого я буду воевать? Против кого я буду воевать против России, против родины своей? Я могу против Германии воевать, против поляков. Англии, англичане, блин»), і навіть готовність перейти на бік ворога в умовах воєнного стану, здійснюючи воєнний колабораціонізм, і воювати проти України (мовою оригіналу: «Красавчик, а пойдешь воевать, если что, против Украины?» - «Да, если заберут, конечно»), що є лексичними проявами готовності здійснювати підривну діяльність проти України (зокрема у сферах національної, державної безпеки, обороноздатності);
		- факт передачі даних про розташування нафтобази, аеропорту, заводів у м. Чернівці, що є об`єктами критичної інфраструктури і є надзвичайно важливими для функціонування суспільства та економіки. При цьому ОСОБА_7 зазначає, що вже повідомляв такі дані певній особі (ним названий «одним морпехом») (мовою оригіналу: «Да, но ты понимаешь, что я никуда не хожу, блин, найти координаты. Я могу сказать только, что на улице есть нефтебаза и есть там аэропорт в Черновцах», «Я не знаю я человек одному уже написал, я не знаю, почему он проигнорировал. Именно есть»), висловлюючи здивування, що ніякої реакції не відбулося та сподівання, що окупанти відреагують на його інформацію відповідними діями (мовою оригіналу: «... просто странно, что проигнорировал тот человек, который именно что есть нефтебаза и есть аэропорт», ««Да, я общался, просто-напросто мне странно было, с одним морпехом общался, он говорит, давай говори координаты, типа то и сё. Говорит, можешь работать на нас. Я говорю, я никуда не выхожу. Я ему про это, кстати, сказал, что есть такая тема», «Ладно, надеюсь, вы меня услышите наконец. Просто уже один человек, какому я писал давным, и он как-то так именно в тельняшке сидел, записывал, даже отдельно, на бумажку. И что-то тишина». - «Это давно было?». - «Ну, где-то, ну, что-то давно, где-то три недели там назад», «Да, они думают, они думают, они думают, что я там что-то гружу, наверное, или что, блядь, что там на улице, значит, есть. Ну, так посмотрите, GPS-навигатор в руки вам. Есть GPS-навигатор, который можно посмотреть, что там где-то примерно находится. Аэропорт там находится явно. нефтебаза тяжелее конечно найти но адреса тут точно нефтебазы сейчас сказать не могу, честно говоря...», «Подожди, у вас в Черновцах заводы «ІНФОРМАЦІЯ_22» и «ІНФОРМАЦІЯ_23» есть, да, по-моему?» - «Да-да-да, « ІНФОРМАЦІЯ_22 » и «ІНФОРМАЦІЯ_23» есть, да». - «Они работают, не знаешь?». - «Да, работают». - «О, можешь же адреса написать тоже. Я сейчас сфотографирую. Да, накроем Черновцы . А то сколько можно, у вас не было до сих пор ещё пролётов, да, не было?» - «Да. Да», «О, наша улица есть у вас». - «Да, есть улица Русская, кстати. Улица Русская . Вот здесь улица Русская ». - «Так туда тоже надо бахнуть-то?» - « Да. Улица Русская , завод «ІНФОРМАЦІЯ_23». - «Я понял». - «Вот это правильно. А именно, есть «ІНФОРМАЦІЯ_23» чуть дальше, вот это сфоткай»), зазначаючи інформацію, куди були прильоти та що було ціллю окупантів і продовжуючи дивуватись, чому не цілили в Чернівці (мовою оригіналу: « Черновцы вы не бомбите и вообще ни разу не бомбили. Именно Николаевский, Новоднестровский ГЭС только бомбили. И Ужгород тоже, Закарпатье вы не бомбили ни разу. Только было Мукачево там бомбанули раз, и Новоднестровскую бомбанули. Именно, ну, Россия. Именно бомбанули только один раз там, один раз там. Есть именно еще Новоднестровский ГЭС. Именно просто-напросто там можно бомбануть. Ну, уже вы там бомбили и не раз, кстати. Именно чтобы электроэнергии не было. А в Черновцы вы ни разу не залетали. Именно беспилотником»), додає, що там виготовляють безпілотники (мовою оригіналу: «Да. Беспилотники». - «Беспилотники делают? Да?» - «Да», «Я слышал. Слышал, что в Черновцах где-то в подвале собирают беспилотники. Где именно, я не знаю, честно говоря. Знаю, что немцы хотели открыть завод. Завод именно танки именно изготавливать, но этот еще завод, ну нам станки пока привезут, то все остальное, там есть, короче, нюансы. Если вы человек военный, вы понимаете, что за один день завод не делается. И так же само, станки там пока привезут, то все, там есть нюансы. Я знаю, что до сих пор пока еще только были разговоры, а пока ничего нет», «Ну, я знаю, что по беспилотникам сразу на экране видно, где что находится. Там, например, летит аэропорт, видно сразу, например. Или «ІНФОРМАЦІЯ_22», там напротив АДРЕСА_7, там можно тоже спокойно это. И тоже завод «ІНФОРМАЦІЯ_23», там вот тоже видно хорошо, просматривается легко, если уже так взять. Просто ваше желание. Именно возможности ваши. То что не желание, а возможность»);
		- вербальний акцент на тому, що ОСОБА_7 робить все без корисливих для себе цілей, не потребуючи жодних винагород, вербально демонструючи готовність співпрацювати на благо та задля перемоги Росії, потенційно жертвуючи навіть найдорожчим (зокрема не боячись, що він сам і його сім?я постраждають від ударів окупантів), що в певному текстовому фрагменті стає лейтмотивом (мовою оригіналу: «Я это делаю сугубо для России. И для меня... Для меня это именно для России. Честно, вот это чисто для России. Я такой человек просто-напросто, что я для России буду работать. И мне денег не надо», «Мне денег не надо», «Да не надо мне медали», «Я надеюсь на победу, и это будет большая самая медаль. Победа России сразу медаль», «Ты готов пожертвовать всем, да, ради победы России?» - Да. Да», «Ничего. Ничего не надо», «Только Победа России нужна», «... только Победа России нужна. Денег не нужно», «Просто-напросто победа России нужна», «Мне ничего не надо. Мне денег не надо. Мне ничего не надо. И я хочу, чтобы Россия победила. И моя бабушка хочет тоже»);
		- повідомлення про шляхи надходження зброї в Україну, причому ОСОБА_7 обіцяє написати та уточнити всі дані (мовою оригіналу: «Да, да. Румыния, кстати, очень много переправляет оружие Украине через Румынию идет, через румынские границы». - «Вот как раз нам надо... закрыть». - «Именно там железная дорога, кстати. Железная дорога есть. Которая, кстати... Сейчас, я пробью. Железная дорога. Где-то там железная дорога. Именно центральная и... Сейчас, я напишу»);
		- негативну оцінку країн, які дозволили Україні використовувати надану ними зброю для ударів по Росії, називаючи їх лідерів іронічними та образливими фразами (мовою оригіналу: «И немцы... ОСОБА_25 там тот же самый. Он же до сих пор молчит. Про то, чтобы там наносить удары по России и всё остальное. Это ОСОБА_24 там уже решил там... Получил типа храбрость какую-то там у него. Он поверил в себя, короче. Он поверил в себя, что он может, могут их оружие именно воевать против России, чтобы стреляла Украина по территории России. Что-то он себе там возомнил. У него просто там вообще что-то именно в голове поехало именно. И все. Ну я вот смотрю это все. Вижу, наблюдаю»).
		У висловлюваннях, оцінках і судженнях ОСОБА_7 містяться ознаки надання державі-агресору допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в контексті пособництва державі-агресору шляхом надання даних про розташування важливих об`єктів критичної інфраструктури в м. Чернівці, шляхів надходження зброї в Україну, загалом вираженої вербальної підтримки Російської Федерації, готовності перейти на бік ворога в умовах воєнного стану, здійснення воєнного колабораціонізму, і воювати проти України, при цьому акцентуючи увагу на добровільності своїх намірів та відданості Російській Федерації.
		Указаними діями ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що веде розмову з людиною, яка видає себе за представника іноземної держави - військовослужбовцем країни-агресора РФ, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності та обороноздатності України, виконав усі дії направлені на надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, вчинене в умовах воєнного стану, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
		Крім того, ОСОБА_7 , підтримуючи загарбницьку політику держави-агресора Російської Федерації, у порушення вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції» № 2110-IX від 03.03.2022, перебуваючи у своєму помешканні за адресою:  АДРЕСА_1 , в травні 2024 року, точний час не встановлено, на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_20» ІНФОРМАЦІЯ_21, під час діалогу з громадянином України ОСОБА_8 , який на даному сайті не повідомляючи своїх справжніх даних, представився, як військовослужбовець країни-агресора РФ «полковник ОСОБА_9», розповідав про своє ставлення до спеціальної воєнної операції (далі - СВО) та збройної агресії РФ проти України. 
		У своїх висловлюваннях ОСОБА_7 виправдовує, заперечує збройну агресію Російської Федерації проти України, глорифікує її учасників.  ОСОБА_7 використовує евфемізм СВО, що транслює відомі проросійські наративи, слугує підміною понять для мінімізації масштабності та є фактом заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України (мовою оригіналу: «Я лакомый кусок, мне на второй месяц, на второй месяц я не хочу выпендриваться, на второй месяц мнe уже, ну, СВО российского уже звонил к моей маме, блядь, типа, где я», «Этот, этот Полтава, Полтава, я забыл как его, ОСОБА_23, ОСОБА_23, типа, он еще до войны, кстати, до СВО, кстати, именно с русскими, разговаривал, типа, всегда, типа, там, шутил, там, все остальное»).
		ОСОБА_7 позитивно конотує лексему «герої» (мовою оригіналу: «Россия победит и герои России»), використання такої лексеми в контексті збройної агресії Росії проти України, прагнення їхньої перемоги ототожнюється з особами (не конкретними, а загалом), що здійснюють таку aгресію, а, отже, є їх глорифікацією. Окрім того, ідея самоідентифікації ОСОБА_7 та ототожнення себе з країною-агресором, виражена присвійним займенником першої особи множини «наш» та особовим займенником «ми» в знахідному відмінку, семантика якого включає значення належності відповідній особі чи особам, перебування в родинних, дружніх близьких стосунках з ким-небудь, належність до однієї держави, армії і т.п. (мовою оригіналу: «... она тоже наша, за нас, за Россию»), що є елементом виправдовування ОСОБА_7  збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Отже, висловлювання ОСОБА_7 спрямовані на виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
		Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень не визнав. Показав суду, що перебував у стані алкогольного сп`яніння, а тому мало, що розумів. Бурачас його підбурював, це не його позиція. Він біля двох років перебував вдома, не працював, оскільки боявся, що його мобілізують, а тому перебував у пригніченому стані. Зазначив, що не згодний із пред`явленим обвинуваченням, оскільки не знімав відео та не передавав конкретних даних, а лише написав у чаті вулиці в м.Чернівці, де знаходяться певні об`єкти, оскільки хотів похизуватися. Вважає, що в його діях є лише склад правопорушення, передбаченого ст.338 КК України, оскільки він спалив Український прапор. Вказував, що він багато брехав, коли спілкувався з «полковником». Гімн російської федерації він вчив у школі на історії, гімни інших країн він не пам`ятає. Історії браузерів зі своїх гаджетів він постійно видаляє, щоб діти не бачили, які сайти відвідує. Насправді він не хотів, щоб були прильоти в м.Чернівці, розумів, що спілкується з блогером. 
		Колегією суддів визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку РФ частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
		Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Винуватість обвинуваченого  ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.111, ч.1 ст.436-2 КК України, підтверджується письмовими доказами, дослідженими та проаналізованими судом, а саме:
		-Витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні
		№ 22024260000000124 від 02.07.2024 року, відповідно до якого у ЄРДР було зареєстровано кримінальне провадження за ч.1 ст.436-2, ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 111 КК України відносно ОСОБА_7 (а.п.1-3, 26, 67-68 Том 1);
		-Актом огляду та налізу відеоматеріалу, розміщеного на відеохостингу «You Tube» від 31.05.2024 року та відеозаписом до нього, під час якого оглянуто відеоматеріал, де фігурує ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розміщений в мережі «Інтернет» на You Tube каналі «ІНФОРМАЦІЯ_17» (а.п. 7-9 Том 1). Зокрема, на відеоматеріалі фігурує особа у військовій формі (представився на відео полковником) в режимі «онлайн», використовуючи сайт, який дозволяє анонімно спілкуватися за допомогою відео та текстового чату спілкується з ОСОБА_16 . У ході розмови ОСОБА_7 вказує, що являється прихильником політики керівництва РФ, підтримує проведення «СВО» на території України, розпочате 24.02.2022 року та демонструє свою готовність до співпраці та перейти на бік ворога (а.п.30-45 Том 1);
		-Заявою про вчинення злочину від 18.06.2024 року, поданою ОСОБА_8 , в якій останній повідомляє про те, що ним 14.09.2023 року було створено канал на відеохостингу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » із назвою « ОСОБА_17 », на якому публікує відеоматеріали, де висвітлює та розкриває військових злочинців, громадян України, які діють на шкоду державній безпеці України, які йому трапляються на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_20». У травні 2024 року, перебуваючи на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_20», він натрапив на собу на ім`я ОСОБА_18 . Останній повідомив йому, що проживає в АДРЕСА_2 . У свою чергу, він представився йому як військовослужбовець РФ із позивним « ОСОБА_9 ». ОСОБА_18 у ході їхнього спілкування виявися прихильником політики керівництва РФ, виправдовував, підтримував та визнавав правомірною проведення СВО на території України, розпочате РФ 24.02.2022 року (а.п.54-65 Том 1); 
		-Висновком експерта №75/18-10 від 06.06.2024 року, відповідно до якого у наданому на дослідження відеоматеріалі з назвою «Відео.mp.3», тривалістю 47 хв. 29 сек. наявна вербально виражена підтримка ідеї, думки, міркування, гіпотетичного припущення приходу окупантів на територію Буковини, призначення ними своїх людей на керівні посади, що містить інформацію, поширення якої може нести потенційну загрозу територіальній цілісності та недоторканості України, а також транслює ідею, виражену у формі побажання до зміни меж території та державного кордону України.
		-Також у вказаному відеоматеріалі встановлено наявність ознак надання іноземній державі, а саме державі агресору РФ в особі нібито її представника, допомоги в проведенні підривної діяльності проти України; наявність заперечення збройної агресії РФ проти України, яке з фактом його поширення в мережі Інтернет набуло ознак публічного, невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України; наявні висловлювання, оцінки, судження, що виражають вербальну підтримку дій та рішень держави-агресора, впевненості в її перемозі, чіткої демонстрації ненависті до України та всього, що з нею пов`язане, самоідентифікації як росіянина, ухиляння від мобілізації та небажання виконувати громадянський обов`язок і захищати Україну, готовність співпрацювати з державою-агресором;
		-Наявне вербальне схиляння до здійснення актів агресії в контексті співпраці та пособництва державі-агресору шляхом надання інформації про важливі об`єкти критичної інфраструктури, пособництво державі-агресору у виборі цілей, що сприяє веденню агресивної війни;
		-Наявність висловлювань, зміст яких спрямований на виправдовування, заперечення збройної агресії РФ проти України, а також глорифікацію осіб, які здійснюють зюроойну агресію РФ проти України (а.п.149-165 Том 1);
		-Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19.06.2024 року, якою надано дозвіл на проведення обшуку у житлі за місцем проживання ОСОБА_7 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з метою відшукання та вилучення комп`ютерної техніки (а.п.170 Том 1);
		-Протоколом обшуку від 20.06.2024 року, відповідно до якого було проведено обшук у квартирі АДРЕСА_1 , де зареєстрований ОСОБА_7 . Під час обшуку було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Sumsung Galaxy А71»; трудову книжку ОСОБА_7 , військовий квиток ОСОБА_7 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон (а.п.171-181 Том 1);
		-Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19.06.2024 року, якою надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 з метою відшукання та вилучення комп`ютерної техніки (а.п.186 Том 1);
		-Протоколом обшуку від 20.06.2024 року, відповідно до якого було проведено обшук у квартирі АДРЕСА_3 , де фактично проживав ОСОБА_7 . Під час обшуку було виявлено та вилучено: ноутбук марки «DELL» сірого кольору, планшет марки «Lenovo»; мобільний телефон марки Sumsung А715, мобільний телефон марки SiGMS, 2 флеш накопичувачі (а.п.187-195 Том 1);
		-Висновком експерта №СЕ-19/126-24/7497-ФП від 03.07.2024 року відповідно до якого зображення особи чоловічої статі, що зафіксована в лівій частині кадру відеозапису «Відео.mp4» придатне для портретного ідентифікаційного дослідження. У лівій частині кадру відеозапису «Відео.mp4» та зразку зовнішності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 одна й таж особа (а.с.108-116 Том 2);
		-Формою 1 Державної міграційної служби, на якій наявне фото ОСОБА_7 та з якої вбачається, що останнього було документовано паспортом громадянина України № НОМЕР_1 та паспортом громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 (а.с.130 Том 2);
		-Протоколом огляду від 03.06.2024 року, відповідно до якого було оглянуто відео, яке розміщене на відеохостингу «You Tube» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 (« ІНФОРМАЦІЯ_4 ») на каналі «ІНФОРМАЦІЯ_17», тривалістю 47 хвилин 29 секунд. Зокрема, на відеоматеріалі фігурує особа у військовій формі (представився на відео полковником) в режимі «онлайн», використовуючи сайт, який дозволяє анонімно спілкуватися за допомогою відео та текстового чату спілкується з ОСОБА_16 . У ході розмови ОСОБА_7 вказує, що являється прихильником політики керівництва РФ, підтримує проведення «СВО» на території України, розпочате 24.02.2022 року та демонструє свою готовність до співпраці та перейти на бік ворога (а.п.136-153 Том 2).
		-Також обвинувачений під час розмови з «полковником» спалює український прапор, демонструючи свою зневагу до держави Україна. Окрім того, ОСОБА_7 під час розмови неодноразово наголошує, що може передавати ворогу координати в м.Чернівці для коригування повітряних ударів про об`єктах критичної інфраструктури, промислових об`єктах та аеропорту. 
		-Протоколом огляду від 14.06.2024 року, відповідно до якого було оглянуто відео, яке розміщене у соцмедійному застосунку для створення та поширення відео файлів та онлайн-трансляцій «TikTok» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5  (« ІНФОРМАЦІЯ_6 »), яке опубліковано у профілі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (ІНФОРМАЦІЯ_7 ), тривалістю 02 хвилини 07 секунд. На вказаному відео фігурує ОСОБА_7 та просить завдати удару по аеропорту (а.с.159-164 Том 2);
		-Протоколом огляду від 18.06.2024 року, відповідно до якого оглянуто відео та допис, які розміщені у соціальній мережі «Facebook» на профілі з мережевим іменем « ОСОБА_19 ». Профіль створено 14.01.2011 року. Власником вказаного профілю є громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який також має канал на відеохостингу «You Tube», де публікує матеріали, в яких висвітлює та розкриває військових злочинців, громадян України, що діють на шкоду державній безпеці України, яких знаходить на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_20» ІНФОРМАЦІЯ_21. На вказаній сторінці опубліковано відео з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_18» за участю ОСОБА_7 (а.п.167-177 Том 2);
		-Протоколом огляду від 18.06.2024 року, відповідно до якого оглянуто відео та допис, які розміщені за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9  (ІНФОРМАЦІЯ_20 ІНФОРМАЦІЯ_10 ) на профілі з мережевим іменем « ОСОБА_19 ». Профіль створено 14.01.2011 року. Власником вказаного профілю є громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який також має канал на відеохостингу «You Tube». публікує матеріали, в яких висвітлює та розкриває військових злочинців, громадян України, що діють на шкоду державній безпеці України, яких знаходить на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_20» ОСОБА_20 (сайт, який дозволяє анонімно спілкуватися за допомогою відео та текстового чату двом особам. Відвідувач вебсайту потрапляє на випадково обраного незнайомця і починає з ним онлайн-чат. У будь-який момент спілкування користувач може залишити поточний чат і пошукати іншого випадкового співрозмовника. На вказаному відео у період часу з 03 год. 02 хв. 07 сек. по 03 год. 09 хв. 58 сек. фігурує ОСОБА_7 та стверджує, що «Росія переможе і герої росії», що в контексті збройної агресії проти України, прагнення перемоги росії є глорифікацією. Окрім того, ОСОБА_7 само ідентифікує себе та ототожнє з країною-агресором (а.п.178-183 Том 2);
		Таким чином, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст.15 ч.2 ст.111 КК України, тобто у закінченому замаху на вчинення державнії зради, а саме: вчинення умисного діяння громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, наданні представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану.
		Крім того, вірною є кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст.436-2 КК України, а саме у виправдовуванні, запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
		Суд, оцінивши наведені докази, обставини справи, не вбачає правових підстав для визнання доказів недопустимими в порядку ст.89 КПК України.
		Суд вважає, що винуватість  ОСОБА_7  у вчиненні кримінальних  правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.111, ч.1 ст.436-2 КК України, доведена повністю.
		Доводи сторони захисту щодо недоведення винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих діянь колегія суддів відхиляє та вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне:
		Так, відповідно до ч. 1 ст.17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На виконання цього обов`язку законодавство України містить цілу низку правових норм, які обмежують свободу вираження поглядів з огляду на необхідність захисту національних інтереів України, її територіальної цілісності, забезпечення правопорядку тощо.
		На території України існує багаторічний триваючий міжнародний збройний конфлікт, спровокований російською федерацією, внаслідок чого військовими держави-агресора було порушено державний кордон України та захоплено частину території Держави. 
		Згідно вимог ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		Відповідно до ст. ст. 132, 133 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська, Харківська, Київська області, а також райони, міста, райони у містах, селища і села. 
		З об`єктивної сторони державна зрада визначається наданням іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати і допомога у проведенні такої діяльності. Вона може надаватися шляхом організації, чи виконання конкретного злочину, схиляння до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо.
		Суд звертає увагу, що із суб`єктивної сторони державна зрада характеризується прямим умислом. Обов`язковою ознакою державної зради є мета - заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
		Із досліджених доказів судом убачається, що ОСОБА_7 добровільно надав згоду на співпрацю особі, яку вважав представником іноземної держави, у проведенні підривної діяльності проти України.
		Крім того, встановлено, що ОСОБА_7 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 КК України, та на день ухвалення цього вироку залишається громадянином України.
		Аргументи ОСОБА_7 про те, що він перебував у пригніченому стані, оскільки понад 2 роки переважно перебував удома, так як не хотів, щоб його мобілізували, вживав алкогольні напої, суд відхиляє, оскільки висновком судово-психіатричного експерта №1104 від 11.07.2024 року встановлено, що останній є осудним та за своїм психічним станом не потребує застосування примусових заходів медичного характеру (а.п.122-123 Том 2).
		Суд критично оцінює позицію обвинуваченого щодо відсутності в його діях складу кримінальних правопорушень, оскільки його винуватість у вчиненні злочинів доведена і сумніву не викликає. Таку позицію обвинуваченого, суд вважає способом, обраним ним для свого захисту з метою уникнути відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення.
		Обвинувачений також посилався в цій справі на провокацію злочину, зокрема вказував на те, що ОСОБА_8 його підбурював, це не його позиція.
		Надаючи оцінку зазначеним доводам, колегія суддів виходить із таких міркувань.
		ЄСПЛ неодноразово формулював у своїх рішеннях визначення провокації, розкривав її зміст та форми (справи «Раманаускас проти Литви», № 55146/14, 20 лютого 2018 року, «Баннікова проти Росії», № 18757/06, 04 листопада 2010 року, «Матановіч проти Хорватії», № 2742/12, 04 квітня 2017 року). 
		Із правових позицій цього суду вбачається, що провокація вчинення злочину наявна, якщо: - були активні дії правоохоронних органів; - з їх боку мало місце спонукання особи до вчинення злочину (наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування); - злочин не був би скоєний без втручання правоохоронних органів.
		За відсутності ознак послідовного цілеспрямованого схиляння до кримінального правопорушення та наявності інформації про самостійну попередню підготовку винного до його вчинення, сам по собі факт відповідної пропозиції не дає достатніх підстав для висновку, що звернення конкретної особи мало вирішальний вплив на формування злочинного наміру та що в іншому випадку злочин не було би вчинено.
		Так само неодноразово ЄСПЛ вказував, що використання таких методів саме по собі не перешкоджає праву особи на справедливий судовий розгляд, однак лише за умови наявності ясних, адекватних і достатніх процесуальних гарантій, які не допускають провокації (правова позиція, викладена у рішеннях ЄСПЛ у справах «Ramanauskas v. Lithuania» (§51, §53), «Bannikova v. Russia» (§35), «Veselov and others v. Russia» (§89 і §93), а також у справі «Lagutin and others v. Russia» (§90).
		Провокація хоча і є досить привабливим для правоохоронних органів способом розкриття злочинів, однак суперечить меті і цілям, заради досягнення яких такі органи створюються у демократичній державі. Очевидно, що до таких цілей не належить створення нових злочинів, коли злочинна задумка походить від представників держави, і коли саме вони вкладають у свідомість невинної особи схильність до вчинення правопорушення та спонукають до нього, щоб в подальшому притягнути таку особу до відповідальності.
		З огляду на це, суд має чітко розрізняти провокацію, яка порушує вимоги статті 6 Конвенції, від допустимої поведінки при використанні законних таємних методів, оскільки від висновків про те, чи допустимою була поведінка представників держави при збиранні доказів, залежить можливість їх використання під час судового розгляду і доля справи в цілому.
		У загальному розумінні провокація має місце, коли відповідні агенти - співробітники сил правопорядку або особи, що діють за їхніми інструкціями, - не обмежуються лише розслідуванням злочинної діяльності у переважно пасивній манері, а здійснюють такий вплив на особу, що спонукає її до вчинення злочину, який інакше не був би вчинений, з метою уможливити викриття злочину, отримання доказів і пред`явлення обвинувачення (Ramanauskas v. Lithuania, 55 ).
		При визначенні того, чи обмежилися співробітники правоохоронних органів переважно пасивним встановленням обставин вчинення злочину, ЄСПЛ розглядає два фактори: 1) наявність підстав для проведення відповідних заходів та 2) роль співробітників правоохоронних органів у вчиненні злочину.
		Належними підставами здійснення відповідних оперативних заходів є конкретні, об`єктивно встановлені та достатні фактичні дані, що вказують на можливе вчинення особою злочину або готування до його вчинення. Зокрема, представники правоохоронного органу повинні продемонструвати, що до початку таких заходів вони володіли конкретними, об`єктивними та перевіреними доказами, які свідчать про початкові кроки обвинуваченого для вчинення дій, які становлять злочин, а також те, що якісь злочинні дії було вже скоєно на момент їх втручання. При цьому, будь-яка попередня інформація про наявний злочинний намір має давати можливість її перевірити, і органи влади мають бути здатні у будь-який час довести, що вони мали достатні підстави для проведення негласної операції (Bannikova v. Russia, 40; Vanyan v. Russia, 49, Khudobin v. Russia, 134).
		Що стосується ролі співробітників правоохоронних органів у вчиненні злочину, то суд має з`ясувати, чи не здійснювали вони тиску на обвинуваченого для вчинення ним злочину за рахунок таких засобів, як прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливого спонукання, обіцянок фінансової вигоди або звернення до почуття жалю. Завдання суду у таких ситуаціях встановити ступінь втручання агентів держави і з`ясувати, чи був би злочин вчинений без такого втручання. У цьому контексті важливим є момент початку здійснення відповідних оперативних заходів, щоб визначити, «приєдналися» представники держави до злочину, який особа вже почала здійснювати без будь-якої участі з їхнього боку, чи вони вийшли за рамки надання можливості скоїти правопорушення та схиляли особу до його вчинення.
		Застосовуючи вказані критерії та правила до обставин даного кримінального провадження, суд приходить до висновку про відсутність провокації з боку сторони обвинувачення відносно ОСОБА_7 .
		Для належної оцінки доводів про провокацію суд в першу чергу має визначити, в який саме момент до злочинної діяльності приєднались представники правоохоронного органу. Це дасть змогу і перевірити наявність підстав для здійснення відповідних оперативних заходів і встановити роль представників держави при їх проведенні.
		Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що з заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_21 звернувся 18.06.2024 року, в той час як події мали місце в травні 2024 року. Заявник не є співробітником правоохоронного органу, доказів на спростування зазначеної обставини суду не надано. 
		Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що обвинувачений у будь-який момент міг залишити сайт «ІНФОРМАЦІЯ_20» ОСОБА_20 та припинити діалог із громадянином України ОСОБА_8 , проте не зробив цього та протягом понад 40 хвилин спілкувався з останнім.
		Таким чином, судом встановлено, що правоохоронці приєднались у той момент, коли кримінальне правопорушення вже було вчинено, а тому суд констатує відсутність провокації у даному провадженні.
		Оцінуючи в сукупності досліджені в ході судового розгляду докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України доведена у повному обсязі.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Отже, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, колегія суддів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.111, ч.1 ст.436-2 КК України, поза розумним сумнівом.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким, а також відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
		Обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.
		Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 року зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема  права  на свободу, які  не можуть  бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, керуючись принципом  справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому у межах санкції статті за цей злочин, оскільки даний вид покарання є необхідним для виправлення та перевиховання обвинуваченого.
		Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого (підсудного), випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
		Також, суд, приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, з урахуванням чого суд вважає, що ступінь небезпечності ОСОБА_7 для суспільства перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, а тому суд не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України.
		Таку міру суд вважає необхідною не тільки для покарання ОСОБА_7 за вчинене протиправне діяння, а й для його виправлення. 
		Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 395 КПК України, колегія суддів, -
		УХВАЛИЛА:
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.111, ч.1 ст.436-2КК України і за їх вчинення призначити йому покарання: 
		-за ч.2 ст.15 ч.2 ст.111 КК України у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, за виключенням житла;
		-за ч.1 ст.436-2 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, за виключенням житла.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_19 року рахувати з моменту його затримання, тобто з 20.06.2024 року.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити обрану - у вигляді тримання під вартою.
		Речові докази: мобільний телефон марки «Sigma» чорного кольору IMEI: НОМЕР_3 , IMEI: НОМЕР_4 , мобільний телефон марки «Samsung» А715 із S/N: НОМЕР_5 , флеш накопичувач чорного кольору марки «Kingston» об`ємом 32 gb, флеш накопичувач чорного кольору марки «Kingston» об`ємом 16 gb, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Управління СБ України в Чернівецькій області - конфіскувати у дохід держави.
		Речовий доказ: планшет марки «Lenovo» в чорно-зеленому чохлі із S/N: HA1YZEQ2, який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Управління СБ України в Чернівецькій області - повернути власнику ОСОБА_22 .
		Стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь держави понесені судові витрати за проведення експертиз у розмірі 56796 грн. 00 коп.
		На вирок суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні. 
		 
		Суддя-доповідач:                  ОСОБА_1 
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...