Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/7920/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано судом: 25.12.2024. Зареєстровано: 25.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2024.

Номер судового провадження: 2-а/753/127/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
		02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
		 
		справа № 753/7920/24
		провадження № 2-а/753/127/24
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 вересня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції (відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10.04.2024 серії ЕНА № 1873832 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КпАП України, та справу провадженням закрити. 
		Позовна заява обґрунтована наступним. 10.04.2024 позивач рухався на автомобілі «Jeep Crand Cherokee», державний номерний знак НОМЕР_1 , в с. Сираї, дорога М01 72 км, де був зупинений поліцейським взводу 2 роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Чернігівській області. Після перевірки документів на транспортний засіб, інспектором було винесено відносно позивача вищевказану постанову та накладено штраф у розмірі 340 грн. В постанові інспектор поліції зазначив, що в порушення вимог п. 31.4.3 Правил дорожнього руху, позивач керував транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його заборонена, переобладнання з порушенням відповідних правил, норм і стандартів. Вважає, що відповідач при складанні адміністративного матеріалу допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, а тому винесена постанова є необґрунтованою та незаконною та в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КпАП України. За таких обставин, при винесенні оскаржуваної постанови, у інспектора були відсутні докази про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КпАП України.
		Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.04.2024 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення осіб, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
		У червні 2024 року до суду надійшов відзив представника Департаменту, в якому відповідач не визнає та заперечує правові підстави позову з огляду на те, що інспектор патрульної поліції діяв у межах своїх повноважень та правомірно наклав адміністративне стягнення на позивача у відповідності з частино 1 статті 121 КУпАП за порушення пп. 6.1.2 ДСТУ 3649:2010 та вимог пункту 31.4.3 Правил дорожнього руху, оскільки задній правий покажчик повороту, задній габаритний ліхтар транспортного засобу позивача був зруйнований, тобто не відповідав нормам та стандартам ДСТУ, а отже водій не мав права керувати таким транспортним засобом.
		Згідно частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
		Правовідносини сторін регулюються нормами КУпАП від 7 грудня1984 року №80731-X, Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, Постанови Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» від 10 жовтня 2001 року №1306 (ПДР). 
		Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
		Судом встановлено, що 10.04.2024 поліцейським взводу 2 роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Чернігівській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10.04.2024 серії ЕНА № 1873832 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КпАП України та накладено штраф у розмірі 340 грн.
		Вказана постанова мотивована тим, що в порушення вимог п. 31.4.3 Правил дорожнього руху, позивач керував транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його заборонена.
		Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Так, у відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		За змістом ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно вимог п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції.
		Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
		Так, в ході розгляду даної справи встановлено, що відповідачем було винесено відносно позивача постанову по справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із порушенням ним п. 31.4.3 Правил дорожнього руху.
		Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР), порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (пп. 1.1, 1.9 Правил).
		Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний, зокрема, перевірити перед вирушенням в дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі, своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає обов`язковому технічному контролю, на такий контроль.
		Згідно п. 31.1 Правил дорожнього руху України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
		Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Розділом 31 ПДР України передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
		Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності вимогам, зокрема, зовнішніх світлових приладів (пункт 31.4.3 ПДР).
		Приймаючи постанову і кваліфікуючи порушення, вчинене позивачем, інспектор патрульної поліції вказав на пункт п. 31.4.3 Правил дорожнього руху, при цьому не вказав, який саме підпункт цього пункту інкримінується позивачу.
		В даному випадку, суд звертає увагу на таке.
		Конструкція і технічний стан транспортних засобів, які експлуатуються повинні відповідати вимогам додатку до постанови Кабінету Міністрів України № 1166 від 22.12.2010 року «Про єдині вимоги до конструкцій та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються».
		Державним стандартом ДСТУ 3649:2010 «Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження дорожніх транспортних засобів стосовно встановлення засобів освітлення та світлової сигналізації» пп. 6.1.2 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» не дозволено застосування зруйнованих та з тріщинами на світло відбивальних поверхнях або розсіювачах ПЗС, встановлювати будь-які пристрої, що обмежують їхню видимість, наносити покриття на ПЗС (тонування, фарбування тощо), що зменшує світло пропускання, змінює їх силу світла, світлорозподіл або колір.
		Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП; в постанові необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і зазначити мотиви відмови від інших доказів, на які посилається правопорушник.
		Надаючи оцінку оскаржуваній постанові, суд акцентує увагу, що технічний стан та обладнання транспортного засобу під час їх експлуатації перевіряється візуального та з використанням засобів вимірювальної техніки відповідно до ДСТУ 3649-97 «Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю» без втручання в роботу (без розбирання) вузлів та агрегатів ТЗ, що перевіряються.
		Всупереч вказаного, інспектором особисто зроблено висновки щодо невідповідності/зруйнованості світлових приладів (заднього правого покажчика повороту та заднього габаритного ліхтаря) на автомобілі без вивчення документів на транспортний засіб, дослідження технічних характеристик та заводських установок, без проведення дослідження з застосуванням вимірювальної техніки; світловіддача фар не вимірювалася, відповідні акти технічного стану не складалися.
		Таким чином, в даному випадку відповідач порушив порядок фіксації правопорушення, встановлений Порядком здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затверджений наказом МВС України № 534 від 13.10.2008 року, згідно якого працівник поліції повинен скласти спеціальний акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу, який перевіряється. Такий акт відповідачем не складався.
		Окрім того, приймаючи постанову і кваліфікуючи порушення, вчинене позивачем, інспектор патрульної поліції взагалі не вказав на підпункт п. 31.4.3 Правил дорожнього руху, зокрема що саме було порушено позивачем.
		Відповідно до чч. 1, 2 ст. 40 цього Закону, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
		Як вбачається з матеріалів справи, докази дотримання умов, передбачених ч. 2 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», відсутні. Відповідачем не надано технічний носій з відеозаписом, який згідно змісту оскаржуваної постанови було зроблено на місці зупинки транспортного засобу позивача.
		Суд не приймає до уваги наданий відповідачем відеозапис вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки на ньому не зафіксовано весь процес розгляду справи, починаючи від зупинки транспортного засобу, закінчуючи підписанням позивачем оскаржуваної постанови.
		Інших належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем не надано. При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи викладене, суд вважає протиправною та необґрунтованою постанову по справі про адміністративне правопорушення від 10.04.2024 серії ЕНА № 1873832, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч.1 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.
		Зважаючи на наведене, суд вважає що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки доведено, що оскаржувана постанова у спірних правовідносинах не відповідає критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України.
		Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Отже, за результатом розгляду справи, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача, є визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 10.04.2024 серії ЕНА № 1873832 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та, з метою дотримання вимог ч. 3 ст. 286 КАС України, закриття провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
		Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат колегія суддів виходить з такого.
		Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Отже враховуючи те, що за результатом розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати понесені на сплату судового збору.
		На підставі викладеного та керуючись стст. 121, 251, 280, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити у повному обсязі.
		Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 1873832 від 10.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КпАП України у виді штрафу в розмірі 340 грн., а провадження у справі закрити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції на користь  ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 605,60 грн.
		Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
		 
		СУДДЯ:                                                                 КАЛІУШКО Ф.А.
		 
		Дата складення та підписання повного тексту рішення 02.12.2024 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...