Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 214/9278/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано судом: 25.12.2024. Зареєстровано: 25.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2024.
Дата набрання законної сили: 25.12.2024
Номер судового провадження: 22-ц/803/8072/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/8072/24 Справа № 214/9278/23   Головуючий упершій інстанції: Багбая Є. Д. Суддя-доповідач: Красвітна  Т. П.
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 грудня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
		головуючого              Красвітної Т.П., 
		суддів:                 Городничої В.С., Петешенкової М.Ю., 
		розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,  
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		У листопаді 2023 року ТОВ "ФК "ЄАПБ" звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 03 грудня 2019 року між ТОВ «Качайгроші» та ОСОБА_1 було укладенокредитний договір№00-53653910.12.2020, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у розмірі 5450,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кошти, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені кредитним договором. 22 грудня 2022 між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу №22122022/2, у відповідності до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача, згідно Реєстру боржників, у загальному розмірі 13077,40 грн, з яких 5450,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 234.50 грн. - сума заборгованості за звичайними відсотками, 7392.90 грн. - сума заборгованості за простроченими відсотками. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача вказану заборгованість у загальному розмірі 13077,40 грн. 
		Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 13077,40 грн за кредитним договором №00-536539 а саме: 5450,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 234,50 грн  заборгованість за відсотками, 7392,90 грн  заборгованість за простроченими відсотками на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Стягнуто з відповідачки на користь позивача судовий збір в розмірі 2684,00 грн. 
		В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог. 
		Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України, в редакції, що діяла на час відкриття апеляційного провадження, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		За положеннями вказаної вище норми у редакції Закону №3831-IX від 19.06.2024, що діє на час розгляду справи, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. 
		Крім того, пунктом другим Розділу II Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах від 19 червня 2024 року №3831-IX, який набрав чинності 19.07.2024, установлено, що позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. 
		Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову в розмірі 13077,40 грн, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. 
		Від ТОВ "ФК "ЄАПБ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін. 
		Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного. 
		Встановлено, що на підтвердження позовних вимог позивачем надано копію договору №00-536539 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, від 03.12.2019 року між ТОВ «Качай Гроші» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику кредит у у національній валюті в сумі 5450,00 грн на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії та виконати інші обов`язки, передбачені кредитним договором (а.с. 6-8). 
		Відповідно до п. 1.3, 1.4 вказаного вище договору, зокрема, строк дії кредиту 30 днів, тобто до 02.01.2020 року, зі сплатою процентів у розмірі 0,01 % в день (4 % річних) та 2,00% в день при пролонгації кредиту, що становить 720,00% річних. 
		Згідно п. 2.1 договору №00-536539 від 03.12.2019 року, кредит надається у безготівковій формі шляхом їх перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку в сумі 5450,00 грн на карту позичальника № НОМЕР_1 , емітовану банком України. 
		В розділі 8 «Підписи сторін» з боку відповідача міститься, зокрема, підпис «підписано (електронний підпис Позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора)»(а.с. 7 зворот). 
		В матеріалах справи також міститься Графік платежів (додаток №1 до Договору) та паспорт споживчого кредиту, які підписані тим самим шляхом, що й договір (а.с. 8 зворот, 9). 
		22 грудня 2022 року між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №22122022/2, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (а.с. 11-13). 
		Відповідно до копії акту прийому-передачі реєстру боржників до вказаного вище договору від 22.12.2022 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників у кількості 2018 (а.с.14). 
		У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
		За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
		Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
		Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). 
		За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). 
		Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
		Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
		Згідно із пунктами 5, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
		При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
		Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
		Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
		Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
		Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
		електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
		електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
		аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20). 
		Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку ТОВ «Качай Гроші»).
		Оскільки умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
		У рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
		Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
		Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1ст.3 ЦК України.
		Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
		Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін оформлений у формулярах або інших стандартних формах.
		Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі76,77 ЦПК України).
		Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Позивачем до суду першої інстанції надані докази щодо укладення договору №00-536539від 03.12.2019року про наданнякоштів упозику,в томучислі наумовах фінансовогокредиту,а самекопію договору №00-536539 від 03.12.2019 року, копію Графіку платежів (додаток №1 до Договору), копію паспорту споживчого кредиту, де зазначено, що їх підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. 
		Разом з тим, із наданих суду позивачем доказів не вбачається, що відповідачка вчинила певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту від позивача, а саме, зареєструвалась в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримала повідомлення від суб`єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ «Качай Гроші») із одноразовим ідентифікатором, та прийняла пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого їй позивачем одноразового ідентифікатора. 
		Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Матеріали справи не містять і доказів надання відповідачці кредитних коштів за вказаними у договорі реквізитами, зокрема, платіжної інструкції, меморіального ордеру, виписки з особового рахунку, тощо. 
		Розрахунок заборгованості, що наданий разом з позовною заявою, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а, отже, не є належними доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок створений самим позивачем, а тому інформація, зазначена у ньому, за умови відсутності первинних документів щодо видачі кредитних коштів, не може бути належним доказом отримання позичальником кредитних коштів (а.с. 16). 
		Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		Згідно ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
		У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року №905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
		Однак, позивачем також не представлено доказів підтвердження оплати ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ТОВ «Качай Гроші» ціни продажу за договором факторингу, тобто суми грошових коштів, що сплачуються фактором клієнту після підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників на умовах договору. 
		Колегія також зауважує, що у відзиві на позовну заяву, який було також надіслано на адресу позивача засобами поштового зв`язку (а.с. 53), відповідачка заперечувала позовні вимоги, зазначала, зокрема, що правовідносин та зобов`язань перед ТОВ «Качай Гроші» вона ніколи не мала, кредитного договору не укладала (а.с. 47-50). 
		Позивачем долучена до матеріалів справи копія інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» від 30.01.2023 №301/01, відповідно до якої останній як оператор платіжної інфраструктури повідомляє, що на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon» були проведені успішні транзакції, перелік яких наведений у додатку до листа, зокрема, номер транзакції - 27539-16221-54528, 03.12.2019, 5450,00 грн, банк емітент «CreditDneprBank»,маска карткиклієнта -№ НОМЕР_1 (а.с. 61-62). 
		Однак, вказана вище довідка не є первинним бухгалтерським документом та допустимим доказом отримання позичальником кредитних коштів. 
		Більше того, відповідно до копії листа АТ «Банк Кредит Дніпро» від 19.06.2024 №16-5601, стосовно ОСОБА_1 банк повідомляє про відсутність у банку рахунків, відкритих належній вказаній фізичній особі; по масці картки НОМЕР_1 - в базі банку відкрито багато карток, але ні одна з них не належить ОСОБА_1 (а.с. 98). 
		Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що банківська картка № НОМЕР_1 відкрита на ім`я відповідачки, а також зарахування на користь відповідачки грошових коштів у сумі 5450,00 грн на її банківську картку/рахунок. 
		Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин. У позовній заяві ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило також розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, клопотання про надання суду додаткових доказів, витребування відповідних доказів та інших документів не заявляв. 
		Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, приймаючи до уваги недоведеність видачі ТОВ «Качай Гроші» відповідачці кредитних коштів за умовами договору №00-536539 від 03.12.2019 року про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, у зв`язку з чим, недоведеність наявності заборгованості; враховуючи також непредставлення позивачем достатніх доказів набуття ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги за вказаним кредитним договором, - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача за кредитним договором від №00-536539 від 03.12.2019 року заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5450,00 грн, заборгованості за звичайними відсотками в сумі 234,50 грн та заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 7392,90 грн, а всього 13077,40 грн, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог. 
		На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, не надав належної оцінки представленим у справі доказам, дійшов безпідставного висновку про доведеність позовних вимог, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог. 
		За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. 
		Приймаючи до уваги відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з позивача на користь відповідачки підлягають стягнення судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4026,00 грн (а.с. 80). 
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. 
		Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  задовольнити. 
		Рішення Дніпровського районногосуду м.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті від08квітня 2024року скасувати та ухвалити нове судове рішення. 
		У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості  відмовити. 
		Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "Європейськаагенція зповернення боргів"(кодЄДРПОУ 35625014)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. 
		Повний текст судового рішення складений 25 грудня 2024 року.
		 
		Головуючий                                Т.П. Красвітна
		 
		Судді                                    В.С. Городнича
		 
		                                       М.Ю. Петешенкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...