Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/8322/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 25.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2024.
Дата набрання законної сили: 27.11.2024
Номер судового провадження: 61-6994ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 листопада 2024 року
		м. Київ
		справа № 335/8322/17
		провадження № 61-6994св22
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - судді Фаловської І. М., 
		суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., 
		Ситнік О. М., 
		учасники справи:
		заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТ-Сервіс»,
		заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», Фонд державного майна України,
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-Сервіс», в інтересах якого діє адвокат Єна Станіслав Олександрович, на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 лютого 2018 року, постановлену у складі судді 
		Геєць Ю. В., та постанову Запорізького апеляційного суду від 1 червня 2022 року, прийняту колегією у складі суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Подліянової Г. С.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст вимог клопотання 
		У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТ-Сервіс» (далі - ТОВ «ІТ-Сервіс») звернулося з клопотанням, в якому просило:
		- надати дозвіл на примусове виконання рішення Арбітражного суду Красноярського краю Російської Федерації від 13 березня 2017 року 
		у справі № А33-21240/2016 за позовом ТОВ «ІТ-Сервіс» до Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - ПАТ «ЗалК») про стягнення заборгованості в рублях, що за курсом Центрального банку Російської Федерації (далі - ЦБ РФ) еквівалентно 25 597,98 доларів США на дату фактичної виплати заборгованості; процентів у рублях, що за курсом ЦБ РФ еквівалентно 465,57 доларів США на дату фактичної виплати заборгованості, та судових витрат зі сплати державного мита у розмірі 29 722,82 рублів з визначенням в ухвалі суми стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали;
		- видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Арбітражного суду Красноярського краю Російської Федерації від 13 березня 2017 року 
		у справі № А33-21240/2016 за позовом ТОВ «ІТ-Сервіс» до ПАТ «ЗалК» про стягнення заборгованості в рублях, що за курсом ЦБ РФ 
		еквівалентно 25 597,98 доларів США на дату фактичної виплати заборгованості; процентів в рублях, що за курсом ЦБ РФ еквівалентно 465,57 доларів США на дату фактичної виплати заборгованості, та судових витрат зі сплати державного мита у розмірі 29 722,82 рублів з визначенням в ухвалі суми стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали;
		- надіслати виконавчий лист в порядку, встановленому законодавством, для виконання за місцем знаходження боржника - до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.
		Обґрунтовуючи клопотання, ТОВ «ІТ-Сервіс» посилалося на те, що 13 березня 
		2017 року Арбітражний суд Красноярського краю Російської Федерації задовольнив позов ТОВ «ІТ-Сервіс» до ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заборгованості, а саме стягнено з відповідача заборгованість в рублях, еквівалентну 25 597,98 доларів США за курсом ЦБ РФ на дату фактичної виплати заборгованості; проценти в рублях, еквівалентні 
		465,57 доларів США за курсом ЦБ РФ на дату фактичної виплати заборгованості; судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 29 722,82 руб. Зазначене рішення набрало законної сили і 17 квітня 2017 року Арбітражний 
		суд Красноярського краю Російської Федерації видав виконавчий лист 
		серії ФС № 013496321.
		Оскільки вказане рішення боржником у добровільному порядку не виконане, заявник просив клопотання задовольнити.
		Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
		Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя ухвалою від 12 лютого 2018 року в задоволенні клопотання відмовив.
		Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що правовідносини, які склались між стягувачем та боржником, регулюються Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, що ратифікована Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-ХІІ (далі - Київська угода) та Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, що ратифікована Законом України від 10 листопада 
		1994 року № 240/94-ВР (далі - Мінська конвенція).
		Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд першої інстанції виходив із того, що:
		- 28 грудня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення про приватизацію належного державі пакета акції ПАТ «ЗалК» та затвердив план розміщення акцій товариства. Законом України «Про приватизацію державного майна» визначено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності забороняється здійснення операцій з борговими вимогами і зобов`язаннями, якщо за період з моменту прийняття такого рішення сума зобов`язань перевищує 5 % балансу підприємства за останній звітний період, але не більш як 250 мінімальних заробітних плат протягом одного календарного року. Оскільки ТОВ «IT-Сервіс» просило надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду Красноярського краю від 13 березня 2017 року у справі   № В33-21240/2016 про стягнення з ПАТ «ЗалК» на користь заявника 25 597,98 доларів США заборгованості зі сплати винагороди та 
		465,57 доларів США процентів, що перевищує 5 % балансу товариства за 2016 рік, задоволення вказаного клопотання призведе до порушення статті 12 Закону України «Про приватизацію державного майна»; 
		- виконання рішення Арбітражного суду Красноярського краю Російської Федерації від 13 березня 2017 року може загрожувати інтересам держави, оскільки кінцевими отримувачами коштів є компанії, які підпадають під дії санкцій щодо здійснення економічних та фінансових зносин, чого, власне, вимагає примусове виконання рішення, буде суперечити санкційній політиці України та встановленим обмеженням - запобіганню виведенню капіталів за межі України, як це передбачено пунктом 4 статті 4 Закону України «Про санкції».
		Справа переглядалась в апеляційному порядку неодноразово.
		Останньою постановою Запорізького апеляційного суду від 1 червня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «ІТ-Сервіс» залишено без задоволення, а ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 лютого 2018 року - без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання та зазначив, що у зв`язку з агресією Російської Федерації відносно України у 2014 році, яка триває на час подання клопотання та його вирішення апеляційний судом, накладено відповідні економічні та політичні санкції на активи ОСОБА_1 , який був на той час контрольним бенефіціарним власником ТОВ «РУСАЛ Автоматизація». Вказане товариство підписало від імені ТОВ «ЗалК» ліцензійний договір, на підставі якого стягнено грошові кошти рішенням Арбітражного суду Красноярського краю 
		від 13 березня 2017 року.
		Суд апеляційної інстанції врахував, що 24 лютого 2022 року Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з Російською Федерацією.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У липні 2022 року ТОВ «ІТ-Сервіс», в інтересах якого діє адвокат Єна С. О., подало до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя 
		від 12 лютого 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду 
		від 1 червня 2022 року скасувати і клопотання задовольнити.
		Касаційна скарга мотивована помилковим застосуванням до спірних правовідносин частини четвертої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного майна». Вказує про відсутність висновку Верховного Суду про застосування вказаної норми права у правовідносинах щодо визнання та виконання рішення іноземного суду.
		Зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій того, що будь-які санкції щодо ТОВ «ІТ-Сервіс» не застосовувалися, тому помилковим є висновок судів про те, що виконання рішення Арбітражного суду Красноярського краю від 13 березня 2017 року суперечить публічному порядку України та національній безпеці. Вказує про неправильне застосування судами частин третьої та четвертої статті 4 Закону України «Про санкції» та пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про національну безпеку України».
		Суди не врахували висновки Верховного Суду про застосування Закону 
		України «Про санкції» у правовідносинах щодо визнання та виконання рішення іноземного суду, викладені у постановах від 19 березня 2020 року 
		у справі № 824/146/19 (провадження № 61-22886ав19), від 9 січня 2020 року 
		у справі № 761/46285/16-ц (провадження № 61-14400св20), від 5 травня 2019 року у справі № 761/39565/17 (провадження № 61-5333св19) та від 28 січня 2021 року 
		у справі № 824/244/19 (провадження № 61-13578ав20).
		Провадження у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		Підставою відкриття касаційного провадження у справі були доводи заявника про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом  у постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року 
		у справі № 450/1467/16-ц (провадження № 61-17015св19),від 5 вересня 2018 року 
		у справі № 761/46285/16-ц (провадження № 61-4138св18), від 9 січня 2020 року 
		у справі № 761/46285/16-ц (провадження № 61-14108св19), від 19 березня 
		2020 року у справі № 824/146/19 (провадження № 61-22886ав19), від 8 травня 2019 року у справі № 761/39565/17 (провадження № 61-5333св19), від 28 січня 2021 року у справі № 824/244/19 (провадження № 61-13578ав20).
		Ухвалою Верховного Суду від 1 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду.
		Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
		Судами встановлено, що 13 березня 2017 року Арбітражний суд Красноярського краю Російської Федерації прийняв рішення у справі № А33-21240/2016 за позовом ТОВ «ІТ-Сервіс» до ПАТ «ЗалК»» про стягнення заборгованості.
		Зазначеним рішенням з ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь ТОВ «ІТ-Сервіс» стягнено заборгованість в рублях у розмірі, еквівалентному 25 597,98 доларів США за курсом ЦБ РФ на дату фактичної виплати заборгованості; проценти в рублях у розмірі, еквівалентному 465,57 доларів США за курсом ЦБ РФ на дату фактичної виплати заборгованості; судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 29 722,82 руб.
		Рішення Арбітражного суду Красноярського краю Російської Федерації набрало законної сили 14 квітня 2017 року.
		17 квітня 2017 року Арбітражний суд Красноярського краю Російської Федерації видав виконавчий лист серії ФС № 013496321.
		Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 3 листопада 2016 року 
		у справі № 908/2580/16 підтверджено факт належного повідомлення 
		ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про розгляд 
		справи № А33-21240/2016 шляхом вручення ухвали Арбітражного суду Красноярського краю Російської Федерації від 20 вересня 2016 року.
		Суди встановили, що ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» повідомлене про розгляд Арбітражним судом Красноярського краю 
		справи № А33-21240/2016 у встановленому законом порядку.
		Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням боржника у справі  є адреса: Південне шосе, 15 у місті Запоріжжі.
		Добровільно рішення арбітражного суду боржник не виконав.
		Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права і додержання процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.
		Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом.
		Відповідно до статті 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
		Згідно зі статтею 465 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або відповідно до міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).
		Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України.
		Таким міжнародним договором є Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписана від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікована Законом України 
		від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (далі - Конвенція).
		Відповідно до статті 6 Конвенції договірні сторони надають один одному правову допомогу шляхом виконання процесуальних і інших дій, передбачених законодавством запитуваної договірної сторони, зокрема складання і пересилання документів, проведення обшуків, вилучення, пересилання і видачі речових доказів, проведення експертизи, допиту сторін, обвинувачених, свідків, експертів, порушення карного переслідування, розшуку і видачі осіб, що вчинили злочини, визнання і виконання судових рішень по цивільним справам, вироків у частині цивільного позову, виконавчих написів, а також шляхом вручення документів.
		Статтею 53 Конвенції визначено порядок звернення з клопотанням про дозвіл примусового виконання рішення до компетентного суду договірної сторони.
		Законом України від 1 грудня 2022 року № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» (далі - Закон № 2783-IX ) зупинено у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 
		від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 
		1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР (далі - Протокол до Конвенції).
		Одночасно вказаним Законом постановлено вийти з Конвенції та Протоколу до Конвенції.
		Закон № 2783-IX набрав чинності 29 грудня 2022 року.
		Законом України від 12 січня 2023 року № 2855-IX «Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності» (далі - Закон № 2855-IX) постановлено вийти з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 
		1992 року № 2889-XII(далі - Угода).
		Закон № 2855-IX набрав чинності 5 лютого 2023 року.
		Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду визначені статтею 468 ЦПК України, за якою за якою клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено: 
		1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; 
		2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи; 
		3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; 
		4) якщо раніше ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, яка порушена до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді; 
		5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Кодексом строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; 
		6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;
		7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;
		8) якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання;
		9) в інших випадках, встановлених законами України.
		Отже, з урахуванням того, що з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду Красноярського краю Російської Федерації від 13 березня 2017 року 
		у справі № А33-21240/2016 про стягнення заборгованості з ПАТ «ЗалК» 
		ТОВ «ІТ-СЕРВІС» звернулося на підставі Конвенції, дію якої зупинено 
		Законом № 2783-IX на час перегляду справи у суді касаційної інстанції, та Угоди, з якої Законом № 2855-IX вийшла Україна, це є підставою для застосування положення пункту 9 частини другої статті 468 ЦПК України та відмови у задоволенні цього клопотання.
		Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 22 лютого 2023 року у справі 757/55158/20-ц (провадження № 61-18314св21). У вказаній постанові касаційний суд, незважаючи на ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень до зупинення дії Конвенції, врахував, що ці обставини відбулися під час касаційного перегляду справи, що вважав підставою для застосування пункту 9 частини другої статті 468 ЦПК України і відмови у задоволенні цього клопотання.
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України.
		Враховуючи конкретні обставини справи та викладення Верховним Судом правової позиції після подання касаційної скарги у постанові від 22 лютого 
		2023 року у справі 757/55158/20-ц (провадження № 61-18314св21), колегія суддів вважає за необхідне застосувати цей висновок Верховного Суду.
		Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		Враховуючи викладене, оскаржувані судові рішення підлягають зміні з викладенням їх мотивувальних частин в редакції цієї постанови.
		Оскільки ПАТ «ЗалК» ТОВ «ІТ-СЕРВІС» звернулося з клопотанням 
		на підставі Конвенції, дію якої зупинено Законом № 2783-IX на час перегляду справи у суді касаційної інстанції, та Угоди, з якої Законом № 2855-IX вийшла Україна, що є підставою для застосування положення пункту 9 частини другої статті 468 ЦПК України та відмови у задоволенні цього клопотання, колегія суддів не надає оцінки доводам касаційної скарги.
		Щодо судових витрат
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки за результатами касаційного перегляду справи Верховний Суд дійшов висновку про зміну ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду в мотивувальних частинах щодо підстав відмови у задоволенні клопотання, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-Сервіс», в інтересах якого діє адвокат Єна Станіслав Олександрович, задовольнити частково.
		Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 лютого 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 1 червня 2022 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
		В іншій частині ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 
		від 12 лютого 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 1 червня 2022 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточноюі оскарженню не підлягає.
		Головуючий Судді:  І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк О. М. Ситнік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...