Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/27859/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано судом: 26.12.2024. Зареєстровано: 27.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2024.
Дата набрання законної сили: 14.03.2025
Результат оскарження 14.03.2025 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: П/420/28076/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/27859/24 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 грудня 2024 року м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , строк вислуги у спеціальному званні «капрал поліції» та «сержант поліції» з 30.09.2020 р. до 30.11.2021 р. як строк вислуги у спеціальному званні "капітан поліції"; - Зобов`язати Департамент патрульної поліції зарахувати строк вислуги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у спеціальному званні «капрал поліції» та «сержант поліції» з 30.09.2020 р. до 30.11.2021 р. як строк вислуги у спеціальному званні «капітан поліції».
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що право позивача на присвоєння спеціального звання поліції «капітан поліції» порушено Департаментом патрульної поліції після проходження останнім курсів первинної професійної підготовки, відтак, належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов`язання Департаменту патрульної поліції зарахувати строк вислуги ОСОБА_1 термін з 30.09.2020 р. до 30.11.2021 р. як строк вислуги у спеціальному званні "капітан поліції" з часу закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації) та приєднати його до вислуги років у спеціальному званні «капітан поліції». З урахуванням викладеного позивач вважає, що бездіяльність Департаменту патрульної поліції, підлягає визнанню протиправною, а відповідача необхідно зобов`язати зарахувати строк вислуги ОСОБА_1 у спеціальному званні "капрал поліції" та «сержант поліції» з 30.09.2020 р. до 30.11.2021 р. як строк вислуги у спеціальному званні "капітан поліції" з часу закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації).
		Відповідач - Департамент патрульної поліції вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (від 17.09.2024 р. за вхід. № 43319/24), зазначаючи, що Наказом Національної поліції України від 30 листопада 2021 року № 1685 о/с позивачу присвоєно спеціальне звання каштан поліції у порядку переатестування, а відповідно до ч.3 ст. 83 Закону України «Про Національну поліцію» строк вислуги в спеціальному званні обчислюється від дня підписання наказу про присвоєння звання.
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/27859/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
		Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
		 
		Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, з 10.08.2009 року по 15.08.2019 року  ОСОБА_1 , проходив службу у Державній кримінально-виконавчій службі України.
		Зі служби у Державній кримінально-виконавчій службі звільнений згідно наказу №89/ ОС-19 від 12.08.2019 року в. о. начальника ДУ «Південна виправна колонія (№51)» майора внутрішньої служби ОСОБА_2 відповідно до ст. 77 п.4(у зв`язку із скороченням штатів) Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII у званні «капітан внутрішньої служби» з посади начальника відділення соціально  психологічної служби відділу соціально  виховної та психологічної роботи Державної установи «Південна виправна колонія (№51)». 
		На момент звільнення зі служби 12.08.2019 року вислуга в званні «капітан внутрішньої служби» становила 2 роки 01 місяців 09 днів.
		Наказом №135 о\с ДПП від 17.02.2020 року за результатами конкурсу позивач був призначений на посаду поліцейський взводу №1 роти №4 батальйону №2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та присвоєно спеціальне звання «капрал поліції».
		В подальшому позивача було направлено для проходження первинної професійної підготовки до Державної установи «Академія патрульної поліції», яку закінчив 28 серпня 2020 року, що підтверджується довідкою №2238 про закінчення первинної професійної підготовки від 28.08.2020 року та на підставі чого був відрахований з установи з подальшим направленням для проходження служби в Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
		Наказом №180 о/с ДПП від 26.02.2021 року позивачу присвоєно спеціальне звання сержант поліції.
		Наказом Національної поліції України від 30.11.2021 року №1685 о/с позивачу було присвоєно спеціальне звання «капітан поліції», як уперше прийнятим або переведеним на службу в поліцію з інших органів державної влади, з наявним військовим або іншим спеціальним званням у порядку переатестування, після закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації).
		01.08.2024 року позивачем було лист до Департаменту патрульної поліції з рапортом від 01.08.2024 року з проханням зарахувати термін з 30.09.2020 р. до 30.11.2021 р. до моменту присвоєння мені спеціального звання «капітан поліції» в строк вислуги в спеціальному званні «капітан поліції».
		Листом Департаменту патрульної поліції № 14072/41/4/03-2024 від 27.08.2024 року позивачу було надано відповідь на вищевказаний рапорт. В листі зазначено, що «наказом ДПП від 17.02.2020 № 135о/с Вас прийнято на службу в поліції, призначено на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та присвоєно спеціальне звання капрал поліції. Наказом ДПП від 26.02.2021 № 180 о/с присвоєно чергове спеціальне звання сержант поліції. Наказом Національної поліції України від 30 листопада 2021 року № 1685 о/с присвоєно спеціальне звання капітан поліції у порядку переатестування. Відповідно до частини третьої статті 83 Закону України «Про Національну поліцію» строк вислуги в спеціальному званні обчислюється від дня підписання наказу про присвоєння звання.».
		Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції є такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
		Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини є Закон України «Про Національну поліцію», відповідно до якого служба в поліції є державною службо особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 80 Закону України «Про Національну поліцію» установлюються такі спеціальні звання середнього складу поліцейських: молодший лейтенант поліції; лейтенант поліції; капітан поліції; майор поліції; підполковник поліції; полковник поліції.
		Відповідно до ст. 81 Закону України «Про Національну поліцію» первинні звання молодшого складу поліції присвоюються керівниками органів поліції, керівниками навчальних закладів, які здійснюють підготовку поліцейських, та науково-дослідних установ поліції, які приймають рішення про прийняття на службу в поліції, одночасно з рішенням про прийняття на службу та призначення на посаду.
		Первинні спеціальні звання середнього складу поліції присвоює керівник поліції в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.
		Первинні спеціальні звання вищого складу поліції присвоюються Президентом України.
		Громадянам, уперше прийнятим на службу в поліції, присвоюється звання рядового поліції, якщо відсутні визначені цим Законом підстави для присвоєння іншого спеціального звання.
		Громадянам, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший бакалавр", після прийняття на службу в поліції та призначення на посади, що заміщуються особами середнього і вищого складу поліції, присвоюється первинне спеціальне звання молодшого лейтенанта поліції.
		Громадянам, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, після прийняття на службу в поліції та призначення на посади, які заміщуються особами середнього і вищого складу поліції, присвоюється первинне спеціальне звання лейтенанта поліції.
		Військовослужбовцям та громадянам, які мають військові або спеціальні звання, класні чини, під час прийняття на службу в поліції присвоюються первинні спеціальні звання поліції, відповідні наявним у них військовим або спеціальним званням, класним чинам, у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.
		Громадянам, які були звільнені зі служби в поліції, під час повторного прийняття на службу присвоюється спеціальне звання поліції, яке вони мали на момент звільнення.
		Умови присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань, перелік необхідних для цього документів та строки їх подання визначається Порядком присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань, затвердженого наказом МВС України № 177 від 12.03.2016, який розроблений відповідно до статей 81-85 Закону України «Про Національну поліцію».
		Відповідно до п.11 розділу І Порядку присвоєння чергових спеціальних звань поліції поліцейським, прикомандированим або відрядженим із залишенням у кадрах поліції, здійснюється відповідно до частини восьмої статті 83 Закону України «Про Національну поліцію».
		Як вбачається з матеріалів справи, наказом Департаменту патрульної поліції від 17.02.2020 № 135 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу в поліції на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та присвоєно спеціальне звання капрал поліції.
		Наказом Департаменту патрульної поліції від 26.02.2021 № 180 о/с присвоєно чергове спеціальне звання сержант поліції.
		Наказом Національної поліції України від 30 листопада 2021 року № 1685 о/с присвоєно спеціальне звання каштан поліції у порядку переатестування.
		Згідно ч.3 ст.83 Закону України «Про Національну поліцію» строк вислуги в спеціальному званні обчислюється від дня підписання наказу про присвоєння звання.
		Так, з аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що строк вислуги у спеціальному званні поліцейського обчислюється виключно з моменту підписання наказу про присвоєння конкретного звання.
		Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для зарахування строку вислуги у спеціальному званні «капрал поліції» та «сержант поліції» до 30.11.2021 року, як строк вислуги у спеціальному званні «капітан поліції».
		Тобто, на переконання суду протиправна бездіяльність Департаменту патрульної поліції у даному випадку відсутня, а позиція позивача ґрунтується на помилковому трактуванні норм закону.
		Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
		Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
		Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
		Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, є необґрунтованими, а тому не можуть бути задоволені судом.
		Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 90, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
		Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
		Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
		Рішення складено 25.12.2024 p., з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період з 03.10.2024 р. по 01.11.2024 р., а також з 09.12.2024 р. по 13.12.2004 р., включно.
		 
		СуддяХарченко Ю.В.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...