Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 130/791/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2024.
Дата набрання законної сили: 25.12.2024
Номер судового провадження: 61-14475ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		25 грудня 2024 року
		м. Київ
		справа № 130/791/23
		провадження № 61-14475св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,                 Шиповича В. В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Київській області,
		треті особи: ОСОБА_2 , Жмеринська міська рада,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Московко Олександр Олександрович, на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09 липня 2024 року в складі судді Заярного А. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Берегового О. Ю., Ковальчука О. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		 
		Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
		 
		В обгрунтування позову вказав, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 917771, виданого 22 травня 2009 року Жмеринською районною державною адміністрацією Вінницької області,                       він є власником земельної ділянки площею 1,9 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0070, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано 07 червня 2017 року. Також він є власником житлового будинку з надвірними будівлями, площею 110,3 кв. м, який розташований на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. Право власності на житловий будинок з надвірними будівлями зареєстровано 19 травня 2020 року.
		Вказував, що із відомостей Публічної кадастрової карти йому стало відомо про те, що на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого ФОП ОСОБА_4 07 жовтня 2021 року згідно з рішенням                  14 сесії 8 скликання Жмеринської міської ради № 370 від 28 вересня 2021 року,       20 жовтня 2021 року сформовано земельну ділянку комунальної власності площею 0,8000 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0144, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Зазначав, що внаслідок проведення реєстрації вказаної земельної ділянки належний йому житловий будинок з надвірними будівлями опинився на земельній ділянці комунальної власності площею 0,8000 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0144, що підтверджується збірним кадастровим планом земельної ділянки, виготовленим МКП «Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури» м. Вінниці у 2023 році. Водночас у витязі з Державного земельного кадастру від 11 лютого           2022 року зазначено, що будь-які будівлі і споруди на земельній ділянці відсутні.
		Він звертався до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з заявою про проведення позапланової перевірки земельної ділянки. 02 лютого  2022 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням і охороною земель на території Вінницької області                 Немировським В. І. здійснено перевірку дотримання земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів об`єкта - земельних ділянок: площею 1,9 га, кадастровий номер 052108300:06:001:0070, площею 0,8000 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0144, для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Жмеринської міської ради Жмеринського району Вінницької області.
		За результатами вказаної перевірки складений акт від 02 лютого 2022 року                                       № 3-ДК/39/АП/09/01/-22, яким встановлено, що межі земельної ділянки площею 1,9 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0070, в натурі на місцевості проходять по раніше встановлених межових знаках і ділянка по периметру огороджена сіткою. На земельній ділянці збудований садовий будинок, теплиця, підсобні приміщення, висаджені кущі малини і плодові дерева, а частина земельної ділянки використовується для вирощування равликів. Умовна земельна ділянка площею 0,8000 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0144, яка є на Публічній кадастровій карті, але відсутня в натурі на місцевості, також використовується позивачем, так як на ній розташована теплиця, садовий будинок і інші господарські споруди. Ця земельна ділянка комунальної власності, дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою на який був виданий у 2021 році ОСОБА_2 , фактично накладається на частину земельної ділянки площею 1,9 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0070, яка належить на праві власності позивачу. Проєкти землеустрою на земельні ділянки, які розроблялися землевпорядними організаціями (сертифікованими інженерами), в натурі на місцевості не виносилися.
		Виявлені порушення, що полягають у невідповідності координат поворотних точок, за якими земельна ділянка площею 1,9 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0070, внесена до бази даних Державного земельного кадастру і реальних меж ділянки в натурі на місцевості. Також суміжна земельна ділянка площею 0,8000 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0144, сформована без врахування розміщених в її межах будівель, споруд, які належать позивачу, порушує його право на володіння, користування та розпорядження власністю.
		Вказував на те, що він неодноразово звертався до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з метою скасування реєстрації вказаної земельної ділянки, однак йому було відмовлено.
		 
		Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,8000 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0144, яка розташована за межами населеного пункту на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, для ведення особистого селянського господарства, та скасувати запис про земельну ділянку, кадастровий номер 0521083000:06:001:0144, у Поземельній книзі шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.
		 
		 
		 
		 
		Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
		 
		Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09 липня   2024 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду                       від 27 травня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
		Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,8000 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 0521083000:06:001:0144, та скасовано запис про земельну ділянку, кадастровий номер 0521083000:06:001:0144, у Поземельній книзі шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що державний реєстратор відділу у Фастівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області 20 жовтня 2021 року зареєстрував земельну ділянку з кадастровим номером 0521083000:06:001:0144 на підставі документації із землеустрою, розробленої ФОП ОСОБА_4 із порушенням вимог                статей 28, 29 Закону України «Про землеустрій», яка не відобразила інформацію про наявні в межах об`єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них ОСОБА_1 , а тому наявні правові підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0521083000:06:001:0144, оскільки відомості Державного земельного кадастру щодо вказаної земельної ділянки           є недостовірними.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
		 
		У жовтні 2024 року ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Московко О. О., подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 .
		 
		Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі № 520/5778/20,             від 27 лютого 2020 року у справі № 818/1512/17, від 07 червня 2023 року у справі № 380/7230/20, тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що технічний паспорт на будинок ОСОБА_1 складений через три роки після виникнення у нього права власності на цей будинок. Опис нерухомого майна, належного позивачу на праві власності, повністю відрізняється як у витязі, так і у технічному паспорті, що не дає можливості дійти висновку про те, що вказане майно є тотожним. Водночас належний позивачу будинок згідно з правовстановлюючими документами перебував на земельній ділянці з кадастровим номером 0521083000:06:001:0070, однак, за висновками судів опинився на земельній ділянці з кадастровим номером 0521083000:06:001:0144.
		Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22 травня 2020 року підтверджує те, що при розроблені проєкту землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 0521083000:06:001:0144 ФОП ОСОБА_4 не допущено порушень вимог статті 28, 29 Закону України «Про землеустрій», оскільки належне позивачу нерухоме майно знаходиться на належній йому земельній ділянці, а не на земельній ділянці з кадастровим номером 0521083000:06:001:0144.
		Висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 724 від 12 лютого 2024 року є недопустимим та недостовірним доказом, оскільки цю експертизу проведено на підставі недопустимих, неналежних та недостовірних доказах.
		Згідно з висновком експерта № 724 від 12 лютого 2024 року фактичне місце знаходження житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами               у межах земельної ділянки з кадастровим номером 0521083000:06:001:0144 здійснила невідома особа, без дозволу суду, оскільки ухвалою суду до проведення експертизи був залучений спеціаліст центральної регіональної філії ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство», а результати дослідження надано спеціалістом Міського комунального підприємства «Вінницький муніципальний центр містобудування та архітектури».
		Суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що ОСОБА_2 , не погоджуючись з висновком експерта, не клопотала про призначення повторної чи додаткової експертизи, не врахував, що для призначення повторної чи додаткової експертизи клопотання учасника справи не є обов`язковим.
		Також суди попередніх інстанцій не врахували, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами. 
		Суд першої інстанції встановив, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 0521083000:06:001:0070 та 0521083000:06:001:0144 не накладаються одна на одну, а суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що зазначені земельні ділянки накладаються одна на одну на підставі акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02 лютого 2022 року № 3-ДК/39/АП/09/01/-22, не врахувавши, що вказаний акт перевірки не встановлює факт накладення земельних ділянок одна на одну.
		 
		У листопаді 2024 року Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області подало відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваних судових рішень.
		 
		Відзив мотивований тим, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Перелічені у касаційній скарзі постанови Верховного Суду за своїм змістом не подібні до правовідносин, які виникли у справі, яка переглядається.
		Посилання у касаційній скарзі на те, що суд мав призначити додаткову чи повторну експертизу у справі, є безпідставними, оскільки ОСОБА_2 не подавала до суду клопотання про призначення таких експертиз з метою спростування висновку експерта № 724 від 12 лютого 2024 року.
		Доводи касаційної скарги про те, що для проведення експертизи суд залучив спеціаліста центральної регіональної філії ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство», а результати дослідження надано спеціалістом міського комунального підприємства «Вінницький муніципальний центр містобудування та архітектури», є необґрунтованими, оскільки ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14 вересня 2023 року задоволено клопотання судового експерта ТОВ «Подільський центр судових експертиз» Данилюка В. О. та надано дозвіл судовому експерту на залучення для проведення земельно-технічної експертизи спеціаліста центральної регіональної філії ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство», який має необхідні спеціальні знання та обладнання для виконання геодезичних робіт.
		Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд,   з урахуванням висновку експерта, який є належним і допустимим доказом, дійшов обґрунтованого висновку про те, що проєкт землеустрою виготовлений з порушенням вимог закону, оскільки в проєкті не відображено розробником наявність нерухомого майна, належного позивачу.
		Водночас ні Жмеринська міська рада, яка є розпорядником земельної ділянки, ні Головне управління Держгеокадастру у Київській області, яке здійснювало реєстрацію спірної земельної ділянки, не оскаржували судові рішення, а тому погодились із висновками судів попередніх інстанцій.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від  20 грудня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_1 07 червня 2017 року зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,9 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521083000:06:001:0070, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 917771, виданого                            22 травня 2009 року Жмеринською районною державною адміністрацією Вінницької області.
		 
		Згідно із витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 209818757 за ОСОБА_1 19 травня 2020 року зареєстровано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, площею 110,3 кв. м, земельна ділянка місця розташування якого - кадастровий номер 0521083000:06:001:0070.
		 
		Рішенням 14 сесії 8 скликання Жмеринської міської ради від 28 вересня 2021 року № 370 «Про надання дозволів на розробку документації із землеустрою» надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для оформлення права власності на землю відповідно до вимог чинного законодавства для ведення особистого селянського господарства                           ОСОБА_2 орієнтовною площею 0,8000 га.
		 
		07 жовтня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до ФОП ОСОБА_4 про виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яким виготовлено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , яка знаходиться за адресою: Коростівецький старостинський округ Жмеринського району Вінницької області, кадастровий номер 0521083000:06:001:0144.
		 
		Згідно з відомостями з Державного земельного кадастру (витяг № 0000318652022 від 11 лютого 2022 року) 20 жовтня 2021 року відділом у Фастівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого                                                ФОП ОСОБА_4 07 жовтня 2021 року, зареєстровано земельну ділянку площею 0,8000 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0144, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
		 
		02 лютого 2022 року Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням і охороною земель на території Вінницької області      Немировським В. І. здійснено перевірку дотримання земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів об`єкту - земельних ділянок площею 1,9 га з кадастровим номером 052108300:06:001:0070 та площею 0,8000 га з кадастровим номером 0521083000:06:001:0144, для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Жмеринської міської ради Жмеринського району Вінницької області.
		 
		За результатами вказаної перевірки державним інспектором складений акт                                    від 02 лютого 2022 року № 3-ДК/39/АП/09/01/-22, у якому зафіксовано, що межі земельної ділянки площею 1,9 га з кадастровим номером 0521083000:06:001:0070 в натурі на місцевості проходять по раніше встановлених межових знаках  і ділянка по периметру огороджена сіткою. На земельній ділянці збудований садовий будинок, теплиця, підсобні приміщення, висаджені кущі малини і плодові дерева. Частина земельної ділянки використовується для вирощування равликів.
		Умовна земельна ділянка площею 0,8000 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0144, яка є на Публічній кадастровій карті, але відсутня                    в натурі на місцевості, також використовується ОСОБА_1 , так як на ній знаходиться теплиця, садовий будинок і інші господарські споруди. Ця земельна ділянка комунальної власності, дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою на яку був виданий у 2021 році ОСОБА_2 , фактично накладається на частину земельної ділянки площею 1,9 га з кадастровим номером 0521083000:06:001:0070, яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Проекти землеустрою на земельні ділянки, які розроблялися землевпорядними організаціями (сертифікованими інженерами), в натурі на місцевості не виносилися.
		Виявлені порушення полягають у невідповідності координат поворотних точок, за якими земельна ділянка площею 1,9 га, з кадастровим номером 0521083000:06:001:0070, внесена до бази даних ДЗК і реальних меж ділянки в натурі на місцевості. Також суміжна земельна ділянка площею 0,8000 га                             з кадастровим номером 0521083000:06:001:0144 сформована без врахування розміщених в її межах будівель, споруд, які належать ОСОБА_1 .
		 
		Висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 12 лютого 2024 року № 724, призначеної на підставі ухвали Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12 липня 2023 року, після дослідження матеріалів цивільної справи, яка надійшла для проведення експертизи, проведеного натурного обстеження об`єктів дослідження та після співставлення визначених фактичних координат житлового будинку, господарських будівель та споруд, які належать ОСОБА_1 за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, Коростівецька сільська рада, та інформації про розмір, межі та конфігурацію земельної ділянки з кадастровим номером 0521083000:06:001:0144 площею 0,08000 га, яка розташована за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, Коростівецький Старостинський округ, встановлено таке.
		 
		У межах земельної ділянки з кадастровим номером 0521083000:06:001:0144, яка перебуває у комунальній власності, розташовані об`єкти нерухомого майна, належні   ОСОБА_1 , які зазначені у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22 травня 2020 року, інд. номер НОМЕР_1 , а саме: житловий будинок літ. «А» з підвалом літ. «п/А» та мансардою літ. «м/А» у склад якого входить: підвал 34,6 кв. м, коридор 4,3 кв. м, кухня  3,7 кв. м, кімната 30,5 кв. м, коридор 9,3 кв. м, санвузол 3,4 кв. м, комора 1, 5 кв. м, кімната 17,2 кв. м, веранда 5, 8 кв. м; погріб літ. «Б». Також на зазначеній земельній ділянці розташовані навіс тимчасовий літ. «а», ганок з козирком, сарай тимчасовий літ. «г», сарай літ. «г-1», теплиця тимчасова літ. «Г», сарай дерев`яний, які перебувають у користуванні ОСОБА_1 .
		 
		Для цілей проведення експертизи судом надано технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок (садовий) літ. «А», загальною площею                    110,3 кв. м, погріб літ. «Б», який розташований за адресою: Коростівецька сільська рада Жмеринського району Вінницької області та належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:1663-0010-5264-5364).
		 
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року у справі № 120/19867/21-а  адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
		Визнано протиправною бездіяльність Жмеринської міської ради Вінницької області щодо не прийняття рішення у спосіб та строк встановлений ЗК України за результатами розгляду клопотання ОСОБА_2 від 25 жовтня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки                        у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,8000 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0144.
		Зобов`язано Жмеринську міську раду Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 25 жовтня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,8000 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0144, із земель комунальної власності на території Коростівецького старостинського округу, із урахуванням висновків суду.
		 
		Згідно з відповіддю виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області від 26 червня 2024 року № 01-2024/1934 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року у справі № 120/19867/21-а буде виконано після скасування обмежень, які введені підпунктом 5 пункту 27 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, згідно з якими під час дії воєнного стану забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.
		 
		Мотивувальна частина 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
		 
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Цим вимогам оскаржувані судові рішення відповідають з таких підстав.
		 
		У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
		 
		Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
		 
		Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 , посилаючись на те, що внаслідок проведення реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 0521083000:06:001:0144, житловий будинок з надвірними будівлями, що належить йому на праві власності, опинився на вказаній новоствореній земельній ділянці, просив суд скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.
		 
		Згідно з частиною першою статті 193 ЗК України Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані    в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
		 
		Відповідно до статті 194 ЗК України призначенням Державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ                    і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.
		 
		Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру встановлює Закон України «Про Державний земельний кадастр».
		 
		Частиною першою статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
		 
		Частинами шостою-восьмою статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.
		 
		Згідно зі статтею 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.
		 
		Частиною першою статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 ЗК України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками; на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель; на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).
		 
		Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (частини перша-п`ята статті 79-1 ЗК України).
		 
		Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частини перша, друга статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
		 
		Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється, зокрема, за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи (пункт 1 частини третьої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
		 
		Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.
		 
		Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (частина шоста статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
		 
		При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер (частина дев`ята статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
		 
		Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації (частина тринадцята статті 79-1 ЗК України; аналогічне положення передбачене у частині десятій статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
		 
		Відповідно до пунктів 60, 61 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року                № 1051, запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.
		Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів/ініціала власного імені Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора;      у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.
		 
		Частиною другою статті 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою зобов`язані:
		а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, оцінки впливу на довкілля, а також норм і правил при здійсненні землеустрою;
		б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою;
		в) виконувати всі умови договору;
		г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою, крім документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору;
		ґ) страхувати свою професійну відповідальність перед замовниками документації із землеустрою та третіми особами.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону України «Про землеустрій» у разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.
		 
		Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою, складена з порушенням вимог цієї статті, не може бути затверджена.
		 
		Статтею 29 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.
		 
		Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов`язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються: підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою); основні відомості про об`єкт (об`єкти) землеустрою; використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою; використані розробником норми і правила у сфері землеустрою; використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель; використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року; використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду; використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації; опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання); опис та обґрунтування проектного рішення; інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення); інформація про наявні в межах об`єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру); інформація про наявні в межах об`єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень; виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення; умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення); інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою; інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об`єднання, вилучення земельних ділянок; заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень, встановлених статтею 28 цього Закону.
		 
		До пояснювальної записки за рішенням розробника можуть бути додані документи, що підтверджують відомості (інформацію), наведені в ній.
		 
		У графічній частині документації із землеустрою відображаються існуючі (за наявності) та проектні межі об`єктів землеустрою, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», креслення технічних рішень (для робочих проектів землеустрою).
		 
		У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що                                 ФОП ОСОБА_4 , яка розробляла проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка наразі перебуває у комунальній власності Жмеринської міської ради, кадастровий номер 0521083000:06:001:0144, у власність ОСОБА_2 , у порушення вимог статті 29 Закону України «Про землеустрій» не відобразила інформацію про наявні в межах об`єкта землеустрою будівлі і споруди, речові права на які зареєстровані за ОСОБА_1 , а тому відповідно до частини сьомої статті 28 Закону України «Про землеустрій» вказана документація із землеустрою не могла бути затверджена.
		 
		Установивши, що державний реєстратор відділу у Фастівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області 20 жовтня 2021 року зареєстрував земельну ділянку з кадастровим номером 0521083000:06:001:0144 на підставі документація із землеустрою, розробленої ФОП ОСОБА_4 із порушенням вимог статей 28, 29 Закону України «Про землеустрій», яка не відобразила інформацію про наявні в межах об`єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0521083000:06:001:0144, оскільки відомості Державного земельного кадастру щодо вказаної земельної ділянки є недостовірними.
		 
		Посилання у касаційній скарзі на неврахування судами висновків, викладених               у постановах Верховного Суду, є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки фактичні обставини у вказаних справах відрізняються від тих, що установлені судами у справі, яка переглядається в касаційному порядку.
		 
		Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд висловлює правові висновки  у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи, і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі                        № 154/3029/14-ц).
		 
		В оцінці доводів касаційної скарги щодо врахування судами попередніх інстанцій висновку судової земельно-технічної експертизи від 12 лютого 2024 року № 724, Верховний Суд ураховує таке.
		 
		Згідно із указаним висновком судової земельно-технічної експертизи у межах земельної ділянки з кадастровим номером 0521083000:06:001:0144, яка перебуває у комунальній власності, розташовані об`єкти нерухомого майна, належні                       ОСОБА_1 .
		 
		Саме такі докази суди попередніх інстанцій поклали в основу висновку про порушення прав ОСОБА_1 .
		 
		Відповідно до пункту першого частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
		 
		Згідно з положеннями статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
		 
		Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
		 
		У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
		 
		Відповідно до статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
		 
		Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
		 
		Оскільки на спростування вказаного висновку експерта ОСОБА_3 не надала належних доказів, а також не заявляла клопотань про призначення у цій справі повторної чи додаткової експертизи, то колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що висновок судової земельно-технічної експертизи від 12 лютого 2024 року № 724 є належним і достовірним доказом на підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 .
		 
		Посилання у постанові апеляційного суду на те, що доказом накладення земельних ділянок є акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо двох земельних ділянок (земельної ділянки позивача та новоствореної земельної ділянки), не є підставою для скасування судового рішення, оскільки вказане не вплинуло на правильне вирішення справи. 
		 
		Колегія суддів враховує, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України). Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21).
		 
		Інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ,                     від 10 лютого 2010 року).
		 
		У справі, яка розглядається, надано відповідь на всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин. Наявність у ОСОБА_3 іншої точки зору на встановлені судами обставини не спростовує законності та обґрунтованості ухвалених судами попередніх інстанцій судових рішень та фактично зводиться до спонукання касаційного суду до прийняття іншого               рішення - на користь ОСОБА_3 .
		 
		Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Московко Олександр Олександрович, залишити без задоволення.
		 
		Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09 липня      2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий   Судді:Є. В. Синельников   О. В. Білоконь   О. М. Осіян   Н. Ю. Сакара   В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...