Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 597/432/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.12.2024. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2024.
Дата набрання законної сили: 25.12.2024
Номер судового провадження: 61-2114ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 грудня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа № 597/432/22
		провадження № 61-2114св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 , 
		відповідачі:  ОСОБА_2 , Заліщицьке районне комунальне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації, Заліщицька міська рада, Чортківська районна державна адміністрація,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Білої Уляни Михайлівни на постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 січня 2023 року у складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Дикун С. І., Костіва О. З.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		1.                 У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до 
		ОСОБА_2 , Заліщицького районного комунального госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, Заліщицької міської ради, Чортківської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просила:
		- поновити їй строк позовної давності;
		- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради № 328 від 28 вересня 2004 року «Про приведення у відповідність чинному законодавству житловий будинок з добудовами та надбудовою мансардного поверху по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 »;
		- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Заліщицької районної державної адміністрації № 793 від 27 листопада 2007 року «Про затвердження акту вводу в експлуатацію приведеного у відповідність до вимог чинного законодавства та державними будівельними нормами реконструйованого житлового будинку»;
		- визнати незаконними дії Заліщицького районного комунального госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації щодо складення довідки № 139 від 12 березня 2008 року про розрахунок ідеальних часток при проведенні біжучої інвентаризації АДРЕСА_1 ;
		- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради № 91 від 31 березня 2008 року «Про оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 гр. гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 »;
		- визнати незаконним і скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: 
		АДРЕСА_2 , видане виконавчим комітетом Заліщицької міської ради 18 квітня 2008 року;
		- визнати незаконним та скасувати витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18570327 від 18 квітня 2008 року, виданий Заліщицьким районним комунальним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: 
		АДРЕСА_1 (серія ССІ № 885155);
		- скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 
		від 18 квітня 2008 року № 22988723 про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
		2.                 Позовна заява мотивована тим, що з сформованої у вересні 2021 року інформаційної довідки з реєстрів вона дізналася, що співвласниками житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами, загальною площею 182,6 кв. м. який знаходиться по АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 , якому належить 79/100 у вказаному будинку, а також ОСОБА_1 та їхні з відповідачем дочки: ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , яким належить по 7/100 вказаного будинку. Вважає, що даний об`єкт нерухомості - квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 49,6 кв. м належала всім чотирьом членам сім`ї у рівних частках по 1/4 кожному на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27 листопада 1996 року відповідно до частини першої статті 368 ЦК України.
		3.                 Співвласником ОСОБА_2 у 2007 році згідно рішення виконкому Заліщицької міської ради від 28 вересня 2004 року за № 328, будівельного паспорта № 6564 та на підставі акту державної приймальної комісії, затвердженого розпорядженням голови райдержадміністрації від 27 листопада 2007 року за 
		№ 793 було проведено реконструкцію житлового будинку. У зв`язку з проведенням переоцінки будинковолодіння та дооцінки добудови, мансарди, підвалу, сараю літ. «Б», відмостки та огорожі за співвласником ОСОБА_2 , ідеальні частки в даному будинковолодінні станом на 12 березня 2008 року становлять: ОСОБА_2 - 79/100 частини, ОСОБА_1 - 7/100 частини, ОСОБА_5 - 7/100 частини, 
		ОСОБА_3 - 7/100 частини. 31 березня 2008 року виконкомом Заліщицької міської ради було прийнято рішення № 91, яким на підставі вищезгаданої довідки Заліщицького БТІ вирішено оформити право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 і видати свідоцтво про право власності взамін свідоцтва про право власності на житло, виданого Заліщицьким районним БТІ 
		від 27 листопада 1996 року НОМЕР_3 , та на підставі акту державної приймальної комісії, затвердженого розпорядженням голови Заліщицької райдержадміністрації № 793 від 27 листопада 2007 року на наступні ідеальні долі: ОСОБА_2 - 79/100 частини, ОСОБА_1 - 7/100 частини, ОСОБА_5 - 7/100 частини, ОСОБА_3 - 7/100 частини. 
		4.                 На підставі вказаного рішення 18 квітня 2008 року Виконавчим комітетом Заліщицької міської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із зазначенням часток співвласників у вищевказаних розмірах. Заліщицьким районним комунальним госпрозрахунковим БТІ видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССІ 
		№ 885155 із зазначенням вищевказаного розміру часток співвласників.
		5.                 Вважає, що як довідка, видана Заліщицьким районним комунальним госпрозрахунковим БТІ, так і рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради, свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно є незаконними, оскільки видані з порушенням законодавства та підлягають скасуванню. Вона та її дочки як співвласники не подавали жодних заяв до компетентних органів про реконструкцію об`єкту нерухомого майна, дозволу на перерозподіл часток, на зміну статусу об`єкту нерухомості з квартири на будинок, крім того, жодного рішення органу місцевого самоврядування чи будь-якого іншого органу про зміну статусу об`єкта нерухомості з квартири на будинок та присвоєння будинку поштової адреси прийнято не було. 
		6.                 14 січня 2022 року через адвоката позивачка зверталась до Заліщицької міської ради із заявою, в якій просила визнати незаконними та скасувати вищевказані рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради, а також визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , видане виконавчим комітетом Заліщицької міської ради 18 квітня 2008 року, однак отримала відповідь від 17 лютого 2022 року, в якій Заліщицька міська рада повідомила, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання, рекомендувала звернутися до суду для вирішення даного питання.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		7.                 Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області 
		від 04 жовтня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовною заявою.
		Позовні вимоги задоволено частково.
		Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради № 91 від 31 березня 2008 року «Про оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 гр. гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ».
		У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
		8.                 Додатковим рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 26 жовтня 2022 року стягнуто із Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 847,12 грн та 7980,00 грн витрат на правничу допомогу.
		9.                 Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки оскаржуване рішення № 91 прийнято 31 березня 2008 року, і у матеріалах справи немає доказів того, що воно ухвалене за заявою ОСОБА_1 , або вона ознайомлювалася з цим рішенням, тому початком перебігу позовної давності є дата отримання нею від Чортківської РДА копії оскаржуваного рішення - 20 жовтня 2021 року, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку про поновлення ОСОБА_1 строку на звернення з позовом.
		10.             Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що реконструкція квартири шляхом добудови як загальної площі, так і підвалу, і мансарди, переведення цієї квартири в статус житлового будинку, оформлення на новий об`єкт нерухомого майна - житловий будинок з підвалом та мансардою прав власності та подальший перерозподіл часток у праві власності на цей об`єкт нерухомості із реєстрацією прав власності за відповідачем більшої частки та зменшення часток у праві власності інших співвласників, було здійснено без отримання згоди усіх співвласників, наявності відповідних домовленостей щодо зазначених дій, здійснено із порушенням вимог законодавства
		11.             Судом встановлено, що позивачка та треті особи - співвласники будинку, договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна з відповідачем ОСОБА_2 не укладали. Письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно не оформлювалися. Відсутні докази того, що виділені приміщення будинку відповідають розміру частки ОСОБА_2 і погоджені з іншими співвласниками будинку.
		12.             Таким чином, прийняте рішення виконавчого комітету Заліщицької міської ради №91 від 31 березня 2008 року «Про оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 », яким змінено частки власників у спільній власності, порушило права позивачки ОСОБА_1 на приватну власність, у зв`язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню.
		13.             Відмовляючи в іншій частині позову, суд керувався тим, що цивільним законодавством передбачено захист права власності шляхом визнання незаконним та скасування правового акта, що порушує право власності, а не виданих на підставі нього документів, витягів, довідок тощо.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		14.             Постановою Тернопільського апеляційного суду від 11 січня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Данильчука Н. Б. задоволено.
		Рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 
		2022 року скасоване, ухвалено нове рішення про відмову в позові. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		15.             Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 , проживаючи у спірному будинковолодінні та знаючи про проведення реконструкції, яка проводилась на протязі 2005-2007 років і яка призвела до зміни часток співвласників, особисто отримала рішення про зміну часток ще у квітні 2008 року, проте не вживала жодних заходів щодо їх оспорення протягом чотирнадцяти років, що свідчить про її мовчазну згоду з таким рішенням, пропустивши при цьому строк позовної давності, визначений законодавством у три роки без поважних причин.
		16.             Крім того, після розлучення із ОСОБА_2 питання щодо поділу майна подружжя ОСОБА_1 не ставила. Дочки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 погоджуються із виділеними їм частками по 7/100 у спірному будинку, не оспорюючи їх.
		17.             Доказів на спростування доводів ОСОБА_1 про те, що частки у будинку після реконструкції змінились і їй про це не було відомо, матеріали справи не містять.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		18.             У лютому 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Білої У. М. на постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 січня 2023 року.
		19.             Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2023 рокуу складі колегії суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В. відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. 
		20.             Відповідно до розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 
		2024 року № 1171/0/226-24 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві - Сакарі Н. Ю., судді, які входять до складу колегії: Осіян О. М., Білоконь О. В.
		21.             Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. 
		 
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		22.             У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Біла У. М., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		23.             Підставами касаційного оскарження судового рішення заявниця зазначає, що суд апеляційної інстанції не застосував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, провадження № 61-16692св19, від 16 червня 2021 року у справі № 915/2222/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 908/1908/19, від 11 вересня 2019 року у справі 
		№ 922/393/18, від 22 вересня 2021 року у справі № 463/3724/18, провадження 
		№ 61-4970св21, від 14 вересня 2021 року у справі № 910/14452/20, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі 
		№ 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19, суд апеляційної інстанції прийняв неналежні докази,
		24.             Касаційна скарга мотивована тим, що єдиним документом, який свідчить про факт отримання позивачкою рішення Заліщицької міської ради № 91 
		від 31 березня 2008 року, є його зворотня частина, на якій міститься підпис 
		ОСОБА_1 , проте відповідний доказ є неналежним та недопустимим, оскільки не подавався до суду першої інстанції та не був предметом розгляду у суді першої інстанції, жодного підтвердження тому, що відповідний доказ було неможливо подати до суду першої інстанції з об`єктивних причин, які б не залежали від відповідача, матеріали справи не містять.
		25.             Відповідач не дотримався чітко встановленого процесуальним законодавством порядку подання додаткових доказів в суді апеляційної інстанції, що виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо долучення та надання оцінки додатковим доказам.
		26.             Чортківська РДА, яка подала до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, нічого про наявність зворотної сторони оскаржуваного рішення, на якій був би підпис ОСОБА_1 , не зазначала.
		27.             Також зазначає, що текст постанови апеляційного суду в частині визначення позиції третіх осіб щодо зміни розміру часток в будинку не відповідає дійсності та їхнім письмовим поясненням.
		28.             Крім того, посилалася на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема вказувала, що суддя Дикун С. І. була залучена до розгляду справи за 35 хвилин до початку судового засідання й, відповідно, не мала фізичної можливості вивчити та належним чином дослідити матеріали справи. Вважає, що постанова ухвалена неповноважним складом суду.
		29.             У лютому 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Біла У. М.подала до суду письмові пояснення по справі, у яких, зокрема, зазначала, що апеляційним судом не було зроблено висновок про порушення прав позивачки як співвласника спірного будинку, проте позовна давність застосовна, що суперечить чинному законодавству, усталеній судовій практиці та тягне за собою скасування такого рішення суду.
		30.             Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		31.             Судами попередніх інстанцій установлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з листопада 1984 року по лютий 2015 року, під час якого у них народилось двоє дочок (треті особи по справі).
		32.             Станом на 1996 рік сім`ї Сикита на праві власності згідно свідоцтва про право власності на житло від 27 листопада 1996 року, виданого Заліщицьким районним бюро технічної інвентаризації, належала в рівних по 1/4 частках квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 49,6 кв. м, на підставі розпорядження органу приватизації № 77 від 27 листопада 1996 року.
		33.             Із висновку заввідділення містобудування та архітектури № 203 від вересня 2004 року, направленого виконкому Заліщицької міської ради, вбачається, що по заяві ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 можливо провести у відповідність з чинним законодавством та Державними нормами і правилами житловий будинок з проведенням добудови та надбудовою мансардного поверху на приватній земельній ділянці при умові надання міською радою права на користування проїзду до даної земельної ділянки та письмового погодження в держпожінспекції та санепідемстанції.
		34.             Рішенням виконавчого комітету Заліщицької міської ради № 328 
		від 28 вересня 2004 року дозволено ОСОБА_2 провести у відповідність до чинного законодавства житловий будинок з надвірними будовами по АДРЕСА_1 .
		35.             Відповідно до копії акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків по АДРЕСА_4 , 
		від 14 липня 2007 року вирішено пред`явлений державній приймальній комісії приведений у відповідність з чинним законодавством та ДБН реконструйований житловий будинок прийняти до експлуатації.
		36.             Розпорядженням голови Заліщицької районної державної адміністрації Тернопільської області № 793 від 27 листопада 2007 року затверджено акт вводу державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію приведеного у відповідність до вимог чинного законодавства та державним будівельним нормам реконструйованого житлового будинку по АДРЕСА_4 , забудовник ОСОБА_2 . 
		37.             12 березня 2008 року Заліщицьким районним комунальним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації видано довідку № 139 про те, що при проведенні біжучої інвентаризації АДРЕСА_1 
		від 12 березня 2008 року встановлено наступне: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , 
		ОСОБА_5 , ОСОБА_3 є співвласниками даного будинковолодіння на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Заліщицьким районним бюро технічної інвентаризації 27 листопада 1996року.
		38.             Співвласником ОСОБА_2 у 2007 році згідно рішення виконкому Заліщицької міської ради від 28 вересня 2004 року за № 328 та будівельного паспорта № 6564 та на підставі акту державної приймальної комісії, затвердженого розпорядженням голови райдержадміністрації від 27 листопада 2007 року за 
		№ 793, було проведено реконструкцію житлового будинку. У зв`язку з проведенням переоцінки будинковолодіння та дооцінки добудови, мансарди, підвалу, сараю літ «Б», відмостки та огорожі за співвласником ОСОБА_2 , ідеальні частки в даному будинковолодінні станом на 12 березня 2008 року становлять: ОСОБА_2 - 79/100 частини, ОСОБА_1 - 7/100 частини, ОСОБА_5 - 7/100 частини, 
		ОСОБА_3 - 7/100 частини. Тому виникла необхідність у видачі свідоцтва про право власності на будинковолодіння згідно вищенаведених часток взамін свідоцтва про право власності на житло, виданого Заліщицьким районним бюро технічної інвентаризації 27 листопада 1996 року. Довідка видана для пред`явлення в Заліщицьку міську раду.
		39.             Рішенням № 91 виконавчого комітету Заліщицької міської ради 
		від 31 березня 2008 року «Про оформлення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_4 гр. гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , 
		ОСОБА_5 , ОСОБА_3 » вирішено оформити право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 і видати свідоцтво про право власності, взамін свідоцтва про право власності на житло, виданого Заліщицьким районним бюро технічної інвентаризації від 27 листопада 1996 року № 2580, та на підставі акту державної приймальної комісії, затвердженого розпорядженням голови Заліщицької райдержадміністрації № 793 від 27 листопада 2007 року, визначені наступні ідеальні долі: ОСОБА_2 - 79/100 частини, ОСОБА_1 - 7/100 частини, 
		ОСОБА_5 - 7/100 частини, ОСОБА_3 - 7/100 частини. Рішення виконкому 
		від 28 листопада 2007 року № 454 «Про оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_2 » - скасувати як таке, що прийнято передчасно. Заліщицькому БТІ провести державну реєстрацію будинку і виготовити необхідні документи.
		40.             18 квітня 2008 року виконавчим комітетом Заліщицької міської ради Тернопільської області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 , відповідно до якого будинок, житловий з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , власниками якого є ОСОБА_1 7/100 частки, ОСОБА_5 7/100 частки, ОСОБА_3 7/100 частки, ОСОБА_2 , 79/100 частки. Опис об`єкта: загальна площа 182,6 кв. м, житлова площа 43,0 кв. м, житловий будинок з підвалом та мансардою, А, 
		182,6 кв. м; сарай, Б, 4,4 кв. м; відмостка, 1, 36,0 кв. м; огорожа, 2, 39,6 кв. м.
		41.             18 квітня 2008 року реєстратором Заліщицького районного комунального госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації здійснено реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 - 7/100 частки, ОСОБА_5 - 7/100 частки, ОСОБА_3 - 7/100 частки, ОСОБА_2 - 79/100 частки на житловий будинок з господарськими будівлями та надмірними спорудами по АДРЕСА_1 , загальною площею (реєстраційний номер 22988723), про що видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18570327. Підставою реєстрації права власності зазначено - свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 18 квітня 2008 року на нерухоме майно, видане виконкомом Заліщицької міської ради.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		42.             Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;  4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		43.             Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		44.             Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		45.             Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		46.             Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		47.             Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		48.             Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		49.             Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		50.             Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає.
		51.             Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		52.             Відповідно до частин першої, другої статті 355 ЦК України майно, що є власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
		53.             Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїми коштами за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.
		54.             Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
		55.             Звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що вказана вище квартира належала співвласникам у рівних частках на праві спільної сумісної власності, проте внаслідок її реконструкції була збільшена частка 
		ОСОБА_2 , що закріплено рішенням міської ради № 91 від 31 березня 2008 року, і їй про це не було відомо. 
		56.             Разом з позовною заявою позивачка подала до суду копію рішення міської ради № 91 від 31 березня 2008 року, викладеного на 1 сторінці, та просила суд поновити їй строк звернення до суду з цим позовом, посилаючись на те, що про вказане рішення міської ради вона дізналася лише у 2021 році.
		57.             Відповідно до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		58.             Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
		59.             Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		60.             Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач ОСОБА_2 посилався на пропуск позивачкою строку позовної давності.
		61.             Крім того, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, відповідач 
		ОСОБА_2 долучив архівну копію рішення міської ради № 91 від 31 березня 
		2008 року, на звороті якого міститься напис «отримала ОСОБА_1 17 квітня 
		2008 року».
		62.             Також разом з апеляційною скаргою він подав клопотання про прийняття та дослідження доказів, клопотання про витребування оригіналу рішення міської ради № 91 від 31 березня 2008 рокута про призначення почеркознавчої експертизи.
		63.             Клопотання про долучення доказів обґрунтовано тим, що йому до отримання відповіді на адвокатський запит щодо архівної копії вказаного рішення міської ради та відомостей про ознайомлених з ним осіб не було відомо про зворот рішення міської ради № 91 від 31 березня 2008 року, на якому зокрема міститься підпис позивачки. 
		64.             У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 
		81 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		65.             Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України)/
		66.             Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		67.             Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
		68.             В апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (пункт 6 частини другої статті 356 ЦПК України).
		69.             Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		70.             Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
		71.             Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
		72.             Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.
		73.             Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями статті 44 цього Кодексу повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Отже, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
		74.             У письмових поясненнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначала: «Що ж стосується мого підпису при отриманні оскаржуваного рішення Заліщицької міської ради, то з текстом рішення я не була ознайомлена. Отримавши дане рішення, я одразу передала його чоловіку, оскільки, як уже вище було вказано, саме він займався документальною частиною нашого будинку, а я довіряла людині, з якою перебувала у шлюбі...»
		75.             Факт підписання ОСОБА_1 рішення міської ради № 91 від 31 березня 2008 року також підтвердила адвокат Біла У. М. у суді апеляційної інстанції в судовому засіданні під час огляду оригіналу цього рішення, у зв`язку з чим представник ОСОБА_2 - адвокат Данильчук Н. Б. відмовився від клопотання щодо призначення проведення судової почеркознавчої експертизи.
		76.             Зважаючи на вищевикладене у сукупності, враховуючи поведінку 
		ОСОБА_1 , яка очевидно не подала до суду першої інстанціїповний текст рішення міської ради № 91 від 31 березня 2008 року, з якого достеменно вбачається, що вона знала про існування оскаржуваного рішення ще 17 квітня 2008 року, Верховний Суд вважає, що апеляційний суд законно і правомірно прийняв як доказ зворот вказаного рішення міської ради.
		77.             При цьому, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що з висновку № 203 від вересня 2004 року також вбачається, що позивачка разом із 
		ОСОБА_2 , дочками ОСОБА_5 , ОСОБА_3 звертались із заявами про надання згоди на проведення добудови квартири по АДРЕСА_1 . Реконструкція будинку проводилась ними на протязі 2005-2007 років під час проживання в ньому.
		78.             Проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 , знаючи про проведення реконструкції квартири, яка проводилась на протязі 2005-2007 років і яка призвела до зміни часток, проживаючи в спірному будинковолодінні і отримавши оскаржуване рішення про зміну часток особисто ще у квітні 2008 року, не вживала жодних заходів щодо їх оспорення протягом чотирнадцяти років, що свідчить про її мовчазну згоду з таким рішенням, пропустивши, при цьому, строк позовної давності, визначений законодавством, без поважних причин.
		79.             Крім того, після розлучення із ОСОБА_2 питання щодо поділу майна подружжя ОСОБА_1 не ставила. 
		80.             Отже, оскільки  ОСОБА_1 звернулася до суду з пропуском строку позовної давності без поважних причин, який поновленню не підлягає, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з цих підстав.
		81.             Щодо доводів касаційної скарги про те, що оскаржувана постанова ухвалена неповноважним складом суду, Верховний Суд зазначає наступне.
		82.             Процесуальне законодавство не надає визначення терміну «неповноважний склад суду», однак неповноважним склад суду можна вважати якщо: 1) справу розглянуто з порушенням правил підсудності; 2) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді строк повноважень якого закінчився; 3) справу розглянуто і вирішено особою яка не є суддею цього суду або за її участі 4) справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або порушенням принципу незмінності складу суду; 5) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді який брав участь у її вирішенні; 6) справу яку належить розглядати колегіально розглянуто і вирішено суддею одноособово.
		83.             Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 686/9073/22, провадження № 61 -10417св23.
		84.             Згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 листопада 2022 року для розгляду справи, що переглядається, визначено склад колегії суддів: Парандюк Т. С. (суддя-доповідач), Дикун С. І., Храпак Н. М.
		85.             Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 07 грудня 2022 року.
		86.             У судовому засіданні 07 грудня 2022 року оголошено перерву до 11 січня 2023 року.
		87.             11 січня 2023 року суддя Парандюк Т. С. подала керівнику апарату Тернопільського апеляційного суду службову записку, в якій зазначила, що на день розгляду цивільної справи суддя Храпак Н. М. перебуває у відрядженні, тому з метою недопущення порушення процесуальних строків існує необхідність провести заміну судді у складі колегії.
		88.             Розпорядженням керівника апарату Тернопільського апеляційного суду від 11 січня 2023 року № 471 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи з метою заміни судді Храпак Н. М. 
		89.             Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2023 року для розгляду цієї справи замість судді Храпак Н. М. визначено суддю Костіва О. З.
		90.             Верховний Суд не бере до уваги посилання заявниці на те, що суддя не міг ознайомитись із матеріалами справи до судового засідання, оскільки ці доводи є припущеннями ОСОБА_1 , які не містять будь-яких належних обґрунтувань.
		91.             Постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 січня 2023 року ухвалено колегією суддів у складі: Парандюк Т. С. (суддя-доповідач), Дикун С. І., Костіва О. З., тобто без порушень пункту 4 частини першої статті 411 ЦПК України.
		92.             За таких, обставин немає підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено неповноважним складом суду.
		93.             Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 
		2022 року у справі № 585/900/21, провадження № 61 -16610св21.
		94.             Посилання заявниці на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, провадження № 61-16692св19, від 16 червня 2021 року у справі № 915/2222/19, 
		від 16 грудня 2020 року у справі № 908/1908/19, від 11 вересня 2019 року у справі № 922/393/18, від 22 вересня 2021 року у справі № 463/3724/18, провадження 
		№ 61-4970св21, від 14 вересня 2021 року у справі № 910/14452/20, є безпідставним, оскільки суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про прийняття доказів, у кожній конкретній справі встановлює поважність причин неподання доказів в суді першої інстанції.
		95.             Загальні висновки щодо покладення тягаря доказування на сторони, викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі 
		№ 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі 
		№ 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19, не суперечать висновкам суду апеляційної інстанції.
		96.             Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		97.             Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження 
		№ 14-446цс18).
		98.             Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.
		99.             Колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому її відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.                 Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Білої Уляни Михайлівни залишити без задоволення.
		2.                 Постанову Тернопільського апеляційного суду від 11 січня 2023 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий   Судді:Є. В. Синельников    О. В. Білоконь   О. М. Осіян   Н. Ю. Сакара   В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...